Мешканець Миколаєва купував персональну банківську інформацію користувачів мережі Інтернет, а після отримання цих даних він здійснював покупки на закордонних інтернет-магазинах.

Про це йдеться у повідомленні Департаменту кіберполіції Національної поліції України.

Для конспірування своєї злочинної діяльності зловмисник використовував VPN та proxy-сервери для приховування реального місцезнаходження та підміни інформації щодо особи платника.

Згодом придбаний товар зловмисник реалізовував товар на території України. Від його злочинної діяльності постраждали іноземні громадяни.

Кіберполіція провела обшуки за місцями мешкання та реєстрації фігуранта. За результатами було вилучено мобільний телефон та комп’ютерну техніку. Вилучене направлено на експертизу.

Також під час попереднього огляду техніки спеціалісти кіберполіції встановили наявність облікових записів, що підтверджують факти злочинної діяльності.

За даним фактом розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 361 (Несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерів, автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку) Кримінального кодексу України. Наразі вирішується питання щодо оголошення чоловіку підозри.

Нагадаємо, популярні поштові додатки для iOS і Android “обробляють” дані з поштових скриньок користувачів і потім продають створені на основі цієї інформації продукти клієнтам у сфері фінансів, туризму та електронної комерції.

Також фішинговий механізм створили двоє правопорушників для заволодіння криптовалютою. Під час виконання користувачем переказу криптовалюти відбувалася підміна криптогаманця отримувача, і гроші направлялись зловмисникам.

Окрім цього, зловмисник за допомогою системи онлайн-платежів банківських установ, які не є резидентами України, заволодів грошовими коштами українського банку.

Зверніть увагу, найбільш привабливою для хакерів мобільною операційною системою є Android. Так, 99% мобільних шкідливих програм виявляюють саме на пристроях під управлінням цієї ОС, йдеться у звіті з кібербезпеки мобільних пристроїв за 2019 рік компанії ESET.

До речі, образливі та провокативні повідомлення, знущання в коментарях, навмисне створення конфліктних ситуацій — все це типові прояви тролінгу в Інтернеті. Часто юні користувачі не в змозі боротися з цим самостійно, а батьки не розуміють що це та як захистити власну дитину. Як знизити тиск на підлітка, який вже став жертвою тролінгу в Мережі, а також уникнути цього, читатйте у статті.