Microsoft Defender у 2026 році стабільно отримує максимальні оцінки незалежних лабораторій, а встановлення стороннього антивірусу на Windows 11 автоматично вимикає вбудований захист — паралельно вони не працюють. Питання «навіщо потрібен інший антивірус» більше не має універсальної відповіді, проте кілька конкретних прогалин у безпеці Windows справді залишаються.

Оцінки незалежних лабораторій: від нуля до максимуму

Репутація «вбудований антивірус не рахується» сформувалася не на порожньому місці. У 2014–2015 роках Microsoft Defender у тестах AV-TEST регулярно отримував 0 балів із 6 за захист. Станом на квітневе тестування 2026 року Microsoft Defender Antivirus (Consumer) 4.18 має по 6 балів із 6 за захист, продуктивність і зручність — максимальні 18 із 18 та статус Top Product. Такий результат тримається без істотних просідань щонайменше з жовтня 2024 року.

Друга велика лабораторія, AV-Comparatives, у Real-World Protection Test за лютий–травень 2026 року перевірила 20 споживчих рішень на 400 сценаріях реальних атак. Defender заблокував 396 загроз із 400 — 99,0% — і потрапив до найвищого кластера разом із Bitdefender, Avast, AVG, Norton і TotalAV. Окремо показовий тест хибних спрацювань: Defender став єдиним продуктом із нульовим результатом, тоді як середній показник по галузі становив 8. За підсумками він отримав найвищу нагороду ADVANCED+.

Хибні спрацювання — не дрібниця. Антивірус, який блокує робочі файли та безпечні сайти, привчає користувача машинально натискати «дозволити». Саме ця звичка згодом пропускає справжню загрозу.

Оновлення виходять кілька разів на добу

Друга поширена претензія до Defender — нібито рідкісні оновлення баз. Документація Microsoft стверджує протилежне: оновлення баз безпеки (security intelligence) постачаються кілька разів на добу. Оновлення платформи та рушія виходять окремо, щомісяця.

До того ж основний захист Defender давно не тримається на самих лише сигнатурах. Паралельно працюють хмарний рівень Microsoft Advanced Protection Service, поведінковий аналіз і репутаційні перевірки — вони реагують на невідомі зразки, не чекаючи на нову базу.

Другий антивірус не доповнює Defender, а вимикає його

У документації Microsoft прямо описано: на Windows 10 і Windows 11 встановлення стороннього антивірусу, який реєструється в Центрі безпеки Windows, автоматично переводить Microsoft Defender Antivirus у стан «вимкнено». Якщо активовано Smart App Control, Defender може лишитися в пасивному режимі — але й тоді він не виконує сканування в реальному часі, не застосовує хмарний захист, мережевий захист і контрольований доступ до папок.

Тобто «два антивіруси для надійності» — це не подвійний захист, а заміна одного захисту іншим. Позитивний бік у цій механіці теж є: якщо ліцензія стороннього продукту завершиться або ви його видалите, Defender вмикається автоматично, і компʼютер не залишається беззахисним.

Практичний висновок: вибір насправді бінарний — або Defender, або сторонній антивірус. І порівнювати їх варто не за маркетинговими переліками функцій, а за результатами тих самих незалежних тестів.

Де у захисті Windows справді залишаються прогалини

Батьківський контроль працює тільки в Edge. Веб-фільтри та фільтри пошуку Microsoft Family Safety діють винятково в браузері Microsoft Edge — це прямо зазначено в довідці Microsoft. Chrome, Firefox чи Opera доведеться або повністю блокувати через фільтри застосунків, або змиритися з тим, що в них обмеження не діють.

VPN у Defender більше немає. Функцію privacy protection (VPN) у застосунку Microsoft Defender відключено 28 лютого 2025 року для всіх передплатників Microsoft 365. Захист пристрою залишився, окремого VPN у пакеті — ні.

Моніторинг витоків персональних даних — не для України. Функції моніторингу кредитної історії та захисту від крадіжки особистих даних у Microsoft Defender доступні лише передплатникам у США.

Захист лише однієї платформи. Вбудований Defender закриває Windows. Якщо в родині є Android-смартфони, Mac чи iPhone, єдина підписка стороннього вендора може виявитися практичнішою за набір різних інструментів — про мобільний бік ми писали в матеріалі про антивіруси для Android.

Український контекст: чого точно не можна встановлювати

Для українських користувачів вибір антивірусу — не лише питання відсотків виявлення. Держспецзвʼязку веде Перелік забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного обладнання; станом на 23 липня 2026 року він налічує 1564 позиції. Серед внесених до нього продуктів — антивіруси Kaspersky і Dr.Web.

Формально заборона поширюється на обʼєкти критичної інформаційної інфраструктури, системи з державними інформаційними ресурсами та системи зі службовою чи таємною інформацією — тобто передусім на державний сектор. Проте логіка зрозуміла й для домашнього користувача: антивірус має найвищі права в системі, бачить усі файли й передає телеметрію на сервери розробника. Встановлювати такий продукт російського або білоруського походження — свідомо створювати канал, який неможливо проконтролювати.

Масштаб загрози при цьому не абстрактний: у 2025 році CERT-UA опрацювала 5927 кіберінцидентів — на 37% більше, ніж роком раніше. Найпоширенішими методами стали розповсюдження шкідливого ПЗ (2058 випадків) і фішинг (1727 випадків, удвічі більше проти 843 у 2024 році).

Із доступних в Україні сторонніх рішень у локальному контексті найчастіше згадують ESET — словацького розробника з представництвом і українською локалізацією. У тесті AV-Comparatives за лютий–травень 2026 року ESET HOME Security Essential показав 98,5% заблокованих загроз і дві хибні тривоги, отримавши нагороду ADVANCED.

Що варто увімкнути у «Безпеці Windows» просто зараз

Значна частина захисту Windows вимкнена за замовчуванням. Перш ніж платити за сторонній антивірус, варто пройтися по цих пунктах — вони безкоштовні й уже є в системі.

1. Захист від підробок (Tamper Protection) — «Безпека Windows» → «Захист від вірусів і загроз» → «Керування параметрами». Не дає шкідливому ПЗ вимкнути сам Defender. Якщо зловмисник вимкне цю опцію першою, решта налаштувань втрачає сенс.
2. Контрольований доступ до папок — там само, розділ «Захист від програм-вимагачів». Забороняє невідомим програмам змінювати файли в «Документах», на робочому столі та в інших вибраних теках. Це найдієвіший вбудований барʼєр проти шифрувальників.
3. Хмарний захист і автоматичне надсилання зразків — без них Defender працює лише на локальних базах і втрачає більшу частину своєї переваги.
4. Smart App Control — «Безпека Windows» → «Керування застосунками та браузером». Блокує запуск непідписаних програм без репутації, перевіряючи не лише файли .exe, а й бібліотеки та скрипти. Раніше функцію не можна було ввімкнути назад після вимкнення; з оновленням Windows 11 25H2 у квітні 2026 року це обмеження зняли.
5. Ізоляція ядра та цілісність памʼяті — розділ «Безпека пристрою». Захищає від атак через вразливі драйвери.

Окремо варто памʼятати, що вбудований брандмауер Windows закриває більшість побутових сценаріїв — детальніше про це в нашому розборі стороннього брандмауера на Windows.

Кому сторонній антивірус справді потрібен

Висновок «Defender достатньо» стосується типового домашнього користувача, який тримає Windows оновленою, не вимикає базові функції захисту та не встановлює програми з торентів. Сторонній продукт має сенс, якщо:

• потрібен єдиний захист для Windows, Android, macOS та iOS в одній підписці;
• потрібен батьківський контроль, який працює в будь-якому браузері, а не лише в Edge;
• ви керуєте парком компʼютерів і потребуєте централізованої консолі та звітності;
• потрібні додаткові сервіси в одному пакеті — менеджер паролів, VPN, моніторинг витоків;
• ви працюєте в умовах підвищеного ризику — журналістика, волонтерство, публічна активність — і хочете додаткові рівні контролю.

В інших випадках гроші раціональніше витратити на резервне копіювання, менеджер паролів і апаратний ключ безпеки. Це закриє більше реальних сценаріїв, ніж заміна антивірусу, який і без того показує 99%. Тим паче що найпоширеніший вектор атаки сьогодні — не вірус у файлі, а фішинг і перехоплення сесії, проти яких антивірус будь-якого вендора допомагає лише частково.

Питання та відповіді

Чи достатньо Microsoft Defender у 2026 році?

Для більшості домашніх користувачів Windows 11 — так. У тестах AV-TEST за квітень 2026 року Defender має максимальні 18 балів із 18, а в AV-Comparatives — 99,0% заблокованих загроз і нуль хибних спрацювань. Умова одна: система має бути оновленою, а базові функції захисту — увімкненими.

Чи можна встановити другий антивірус разом із Defender?

Паралельно вони не працюють. На Windows 10 і Windows 11 встановлення стороннього антивірусу автоматично вимикає Microsoft Defender Antivirus. Після видалення стороннього продукту Defender вмикається знову.

Чому батьківський контроль Windows не блокує сайти в Chrome?

Веб-фільтри Microsoft Family Safety працюють лише в Microsoft Edge. Щоб обмеження діяли, інші браузери потрібно заблокувати у фільтрах застосунків та ігор.

Чи є у Microsoft Defender вбудований VPN?

Ні. Функцію privacy protection (VPN) у застосунку Microsoft Defender відключено 28 лютого 2025 року для всіх передплатників Microsoft 365.

Який антивірус не можна встановлювати в Україні?

Продукти російського та білоруського походження, зокрема Kaspersky і Dr.Web: вони внесені до Переліку забороненого програмного забезпечення Держспецзвʼязку. Серед доступних альтернатив у європейському та українському контексті — ESET, Bitdefender, Norton, F-Secure.

Ця стаття Чи потрібен антивірус, якщо є Microsoft Defender? раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

Електронна пошта залишається фактичним стандартом спілкування для мільярдів людей — і популярність лише одна з причин, чому ця технологія не збирається зникати.

Серед сучасних каналів звʼязку електронна пошта посідає особливе місце — між телефонним дзвінком і миттєвим чатом. За даними Radicati Group, які наводить Statista, у 2025 році нею користувались близько 4,6 мільярда людей у світі, а щодня надсилається й отримується приблизно 376 мільярдів листів. Попри стрімке зростання месенджерів, корпоративних чатів на кшталт Slack і Microsoft Teams та ШІ-асистентів, пошта тримає свої позиції. Нижче — пʼять причин, чому вона залишається частиною цифрового рівняння.

Довгостроковий архів

Один із найдратівливіших аспектів спілкування в чатах — пошук інформації. Щоб знайти потрібне посилання чи згадати, коли саме щось обговорювалося, доводиться безкінечно гортати стрічку переписки. Ефективно шукати в таких розмовах або впорядковувати їх майже неможливо.

Електронна пошта натомість дозволяє впорядковувати, архівувати й миттєво знаходити повідомлення — вони завжди лишаються у скриньці або в структурі папок. Один обліковий запис IMAP може зберігати архів за десять і більше років, а доступ до потрібного листа займає секунди, без нескінченного гортання.

Пошта є всюди

Електронна пошта не обмежена окремими соціальними колами — вона присутня скрізь: у бізнесі, некомерційних організаціях, у спілкуванні з рідними, друзями, клієнтами й службами підтримки по всьому світу. Написати можна будь-кому — від сусіда до людини на іншому кінці планети.

Саме через цю повсюдність пошта не зникне найближчим часом. Якби вона раптово припинила працювати, мільйони людей і цілих організацій втратили б основний канал офіційного звʼязку й були б змушені шукати заміну в соціальних мережах.

Будь-яка довжина листа

Одна з ключових переваг пошти — лист може бути рівно таким за обсягом, як того вимагає думка: від одного слова до тексту завдовжки з невелику розповідь. Він без проблем дійде до отримувача, який прочитає його у зручний спосіб — на компʼютері, у застосунку, поштовому клієнті чи у вебі. Листа можна роздрукувати, зберегти в PDF або перетворити на список справ.

У чатах довгі повідомлення поводяться інакше: щойно надіслані репліки зсувають потік угору, і до потрібного абзацу доводиться повертатися вручну. Пошта такої проблеми не створює — текст лишається на місці, скільки б його не читали.

Без «лайків» і алгоритмів

Ще одна перевага пошти — вона не залежить від алгоритмів, лайків, дизлайків чи показників залученості, які керують стрічками соціальних мереж. У неї лише одне завдання — комунікація. Лист не потрібно «просувати», і він не ризикує лишитися непоміченим через те, що алгоритм визнав його нецікавим. Повідомлення просто лежить у вхідних, доки отримувач не вирішить його відкрити, і всі листи за замовчуванням рівні між собою.

Гнучкість

Лист може лишатися у скриньці днями непрочитаним, а отримувач одним рухом здатен відфільтрувати лише нові повідомлення й повернутися до них у зручний час. Якщо немає прямої вимоги відповісти терміново, поспішати не потрібно — лист не загубиться в нескінченному потоці. Багато поштових сервісів дозволяють навіть відкладати листи, щоб вони знову зʼявилися вгорі скриньки пізніше. Чати ж жорстко привʼязані до часу й такої гнучкості не пропонують.

Чому пошта не здає позицій

Окремо варто згадати те, що не потрапило до переліку вище: від електронної пошти залежить робота бізнесу — від внутрішнього документообігу до спілкування з клієнтами. Навіть на тлі Slack, Microsoft Teams і ШІ-асистентів пошта лишається універсальним і незалежним каналом, який працює скрізь і не потребує, щоб співрозмовник користувався тим самим сервісом. Уже самої цієї причини достатньо, щоб електронна пошта лишалася затребуваною ще дуже довго.

Ця стаття 5 причин, чому електронна пошта ніколи не помре раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Вибір між ноутбуком на Windows і MacBook у 2026 році — це вже не суперечка про «швидше чи красивіше», а питання екосистеми, сумісності програм і того, скільки років пристрій залишатиметься актуальним. Обидві платформи подолали давні слабкості: MacBook навчилися запускати Windows-застосунки через офіційно схвалену Microsoft віртуалізацію, а ноутбуки на Windows з Arm-процесорами наздогнали Apple за автономністю. Розповідаємо, на що звернути увагу перед покупкою.

1. Операційна система та її життєвий цикл

Найважливіша зміна останнього року: Microsoft припинила підтримку Windows 10 14 жовтня 2025 року. Компʼютери з цією системою продовжують працювати, але більше не отримують безплатних оновлень безпеки — це пряма загроза для будь-кого, хто зберігає на пристрої важливі дані. Тому купувати вживаний або залежалий на складі ноутбук, який не відповідає вимогам Windows 11 (зокрема не має модуля TPM 2.0), у 2026 році немає сенсу.

У випадку з Mac ситуація простіша: Apple безплатно оновлює macOS і зазвичай підтримує ноутбуки роками. Втім, варто оминати моделі на процесорах Intel — Apple завершила перехід на власні чипи ще 2020 року, і підтримка старих Mac поступово згортається.

2. Процесор: три табори замість двох

Ринок процесорів для ноутбуків уже не зводиться до протистояння Intel та Apple. У Windows-сегменті конкурують три сімейства: Intel Core Ultra, AMD Ryzen AI та Arm-чипи Qualcomm Snapdragon X. Останні принесли на Windows-платформу те, чим раніше вирізнялися лише MacBook, — багатогодинну автономність без вентиляторного шуму.

Apple тим часом оновила модельний ряд до чипів M5: у березні 2026 року вийшов MacBook Air з процесором M5, який отримав швидшу памʼять і прискорювачі нейромереж у кожному ядрі графічного процесора.

Практична порада: якщо обираєте ноутбук на Windows з Arm-процесором, перевірте, чи критичні для вас застосунки мають нативні Arm-версії. Більшість програм працює через шар трансляції Prism, але окремі драйвери й ігри можуть поводитися непередбачувано.

3. Штучний інтелект і NPU

Нейронний процесор (NPU) — новий обовʼязковий компонент сучасного ноутбука. Microsoft виділила окрему категорію Copilot+ PC: це компʼютери з NPU продуктивністю понад 40 трильйонів операцій за секунду (TOPS), щонайменше 16 ГБ оперативної памʼяті та SSD на 256 ГБ. Лише такі пристрої отримують локальні ШІ-функції Windows 11 — живі субтитри з перекладом, генерацію зображень і пошук Recall.

В Apple еквівалентом є Neural Engine, який працює в усіх чипах M-серії та обслуговує функції Apple Intelligence. Якщо плануєте користуватися ноутбуком пʼять і більше років, наявність потужного NPU — інвестиція в майбутню сумісність із ШІ-функціями обох платформ.

4. Сумісність із програмами

Класичний аргумент «на Mac не запустиш Windows-програми» суттєво ослаб. Microsoft офіційно авторизувала Parallels Desktop для запуску Arm-версій Windows 11 Pro та Enterprise на Mac з чипами M-серії. Це означає легальну ліцензію, оновлення через Windows Update і підтримку Microsoft. Обмеження залишаються: не працюють підсистеми WSL та Windows Sandbox, а також частина функцій DirectX 12.

Зворотний бік: якщо ваша робота залежить від спеціалізованого Windows-софту — CAD-систем, бухгалтерських програм, корпоративних клієнтів — надійніше одразу купувати ноутбук на Windows. Віртуалізація зʼїдає ресурси й автономність.

5. Оперативна памʼять: 16 ГБ — новий мінімум

Часи, коли 8 ГБ вважалися прийнятним стартом, минули. Apple підняла базову конфігурацію MacBook Air до 16 ГБ обʼєднаної памʼяті, Microsoft вимагає ті самі 16 ГБ для сертифікації Copilot+ PC. Памʼять у тонких ноутбуках обох платформ розпаяна на платі й не підлягає заміні, тому обирати конфігурацію слід із запасом: для роботи з великими проєктами, віртуальними машинами чи монтажем відео розумний мінімум — 24-32 ГБ.

Окреме застереження щодо бюджетних моделей. Наприклад, MacBook Neo — доступний ноутбук Apple на чипі A18 Pro — постачається з 8 ГБ памʼяті без жодної можливості розширення. Такі пристрої варто розглядати лише для базових сценаріїв — браузера, пошти й офісних документів; для багатозадачності чи роботи з медіа їхнього запасу не вистачить на роки.

6. Сховище: не менше 256 ГБ, краще 512

Мінімальний поріг для комфортної роботи — 256 ГБ SSD, і саме стільки вимагає стандарт Copilot+ PC. Проте системні файли, кеш ШІ-моделей і оновлення займають дедалі більше місця, тому 512 ГБ — розумніший вибір на кілька років уперед. У MacBook накопичувач не замінюється, у частині Windows-ноутбуків SSD формату M.2 можна апгрейдити — якщо ця можливість важлива, перевірте конкретну модель перед покупкою.

7. Дисплей

Порівнюйте не діагоналі, а якість панелей. У Windows-сегменті масовими стали OLED-екрани з частотою оновлення 90-120 Гц навіть у середньому ціновому діапазоні. Apple використовує панелі Liquid Retina (IPS) у MacBook Air та mini-LED із частотою до 120 Гц у MacBook Pro. Мінімальна роздільна здатність, яку варто розглядати у 2026 році, — 1920×1200; поширений формат екрана 16:10 зручніший для роботи з документами, ніж класичний 16:9.

8. Автономність

Apple Silicon встановив планку: Apple заявляє до 18 годин відтворення відео для MacBook Air. Windows-табір відповів Arm-чипами: Microsoft для Copilot+ PC декларує до 22 годин відтворення відео або 15 годин вебсерфінгу. На практиці показники залежать від яскравості екрана й навантаження, але загальне правило просте: ноутбуки на Arm-процесорах (Apple M-серії, Snapdragon X) стабільно автономніші за x86-аналоги з дискретною графікою.

9. Порти та бездротові інтерфейси

Перевірте, що ноутбук має Thunderbolt 4 або новіший — MacBook Air підтримує цей стандарт із покоління M4, а флагманські Windows-моделі переходять на Thunderbolt 5. Для бездротового звʼязку орієнтуйтеся щонайменше на Wi-Fi 6E; стандарт Wi-Fi 7 сертифіковано Wi-Fi Alliance ще в січні 2024 року, і в 2026-му він уже доступний у ноутбуках середнього класу. Wi-Fi 7 знадобиться не всім, але купівля пристрою з Wi-Fi 5 сьогодні — гарантоване моральне старіння через два-три роки.

Не забудьте про банальне: кількість портів USB-C/USB-A, наявність HDMI та слота для карт памʼяті. У MacBook Air лише два порти Thunderbolt — власникам периферії доведеться носити хаб.

10. Безпека та біометрія

Обидві платформи давно перейшли на апаратну біометрію: Touch ID у MacBook і Windows Hello (сканер відбитків або інфрачервона камера розпізнавання обличчя) у Windows-ноутбуках. Для Windows 11 обовʼязковим є модуль TPM 2.0, який захищає ключі шифрування на апаратному рівні; у Mac аналогічну роль виконує Secure Enclave в чипах M-серії. Якщо працюєте з конфіденційними даними, звертайте увагу на додаткові функції: шторку вебкамери, датчик присутності та підтримку апаратного шифрування диска — BitLocker у Windows та FileVault у macOS.

Порівняльна таблиця: Windows-ноутбук проти MacBook у 2026 році

Висновок

Універсальної відповіді, як і раніше, немає — але критерії вибору змістилися. Купуючи ноутбук на Windows, переконайтеся, що він постачається з Windows 11, має TPM 2.0, 16 ГБ памʼяті та бажано NPU рівня Copilot+ PC. Обираючи MacBook, зважайте на неможливість апгрейду: конфігурацію памʼяті й накопичувача доведеться визначити раз і назавжди в момент покупки. Якщо ваш робочий софт існує лише під Windows — беріть Windows-ноутбук; якщо цінуєте автономність, тишу й довгу програмну підтримку — MacBook виправдає ціну.

Ця стаття Який ноутбук купити: Windows чи macOS? 10 речей, які варто врахувати раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Google Maps давно перестали бути просто картою з маршрутами. У 2026 році сервіс пережив найглибшу трансформацію за понад десятиліття: Google інтегрувала в застосунок моделі Gemini, додала тривимірну навігацію та розмовний пошук місць. Водночас частина найкорисніших можливостей — як-от офлайн-карти чи передавання геоданих — існує роками, але про них досі знають не всі.

Зібрали сім функцій Google Maps — від найгучніших новинок до перевірених інструментів, які варто мати під рукою щодня.

1. Ask Maps: питайте карту, як живого співрозмовника

12 березня 2026 року Google представила Ask Maps — розмовний пошук на базі моделей Gemini, який відповідає на запитання, з якими звичайна карта ніколи не впоралася б. Наприклад: «Мій телефон розряджається — де можна зарядити його, не стоячи в довгій черзі за кавою?» або «Чи є поблизу громадський тенісний корт з освітленням, де можна пограти сьогодні ввечері?». Замість списку синіх посилань користувач отримує відповідь у форматі діалогу та персоналізовану карту з варіантами.

Ask Maps уміє планувати й цілі подорожі: для побудови маршруту сервіс аналізує дані про понад 300 мільйонів місць і відгуки спільноти, яка налічує більш ніж 500 мільйонів дописувачів. Відповіді персоналізуються з урахуванням попередніх пошуків і збережених місць, а знайдений заклад можна одразу забронювати, додати до списку або надіслати друзям.

Наразі Ask Maps розгортається лише у США та Індії на Android та iOS, невдовзі функція зʼявиться й у веброзмові. В Україні її поки немає — Google обіцяє поступово розширювати доступність на інші країни.

2. Immersive Navigation: маршрут у тривимірному вигляді

Разом з Ask Maps компанія показала Immersive Navigation — за словами Google, найбільше оновлення водійського досвіду за понад десять років. Карта під час руху «оживає»: довкола маршруту відображаються тривимірні будівлі, естакади й рельєф, а в потрібний момент застосунок підсвічує смуги руху, пішохідні переходи, світлофори та знаки «стоп». Просторове розуміння маршруту забезпечують моделі Gemini, які аналізують свіжі знімки Street View та аерофотографії.

Це не лише візуальне оновлення. Maps тепер показує компроміси альтернативних маршрутів — наприклад, довший шлях без заторів проти швидшого з платною дорогою. Для цього сервіс щосекунди обробляє понад 5 мільйонів оновлень про дорожню ситуацію, а спільнота водіїв надсилає більш ніж 10 мільйонів повідомлень щодня. Перед виїздом можна переглянути місце призначення у Street View, а на фінальному відрізку застосунок підкаже, де припаркуватися і з якого боку вулиці розташований вхід до будівлі.

Розгортання Immersive Navigation почалося зі США; поступово функція зʼявлятиметься на сумісних пристроях iOS та Android, у CarPlay, Android Auto та автомобілях із Google built-in. Варто врахувати: тривимірне зображення передається з серверів Google, тож функція потребує стабільного інтернет-зʼєднання.

3. Голосовий помічник Gemini: керуйте навігацією без рук

Ще в листопаді 2025 року Google замінила Google Assistant у навігації на Gemini і назвала це першим повністю розмовним досвідом водіння. Помічнику можна ставити багатокрокові запитання: «Чи є по маршруту недорогий ресторан з веганськими стравами десь у межах кількох кілометрів?.. А як там із паркуванням?.. Гаразд, їдьмо туди». З дозволу користувача Gemini навіть додасть подію в Google Calendar — усе це, не відриваючи рук від керма.

Голосом також можна повідомляти про дорожні події: досить сказати «Бачу аварію попереду» або «Схоже, дорогу підтопило», і Maps миттєво зафіксує проблему для інших водіїв. На відміну від Ask Maps, Gemini у навігації розгортається на Android та iOS скрізь, де доступний сам Gemini, — Україна входить до цього переліку. Згодом голосовий помічник охопив не лише автомобільні, а й піші та велосипедні маршрути.

4. Навігація за орієнтирами та Lens: підказки, як від живого штурмана

Фраза «поверніть праворуч через 150 метрів» змушує водія вгадувати відстань на око. Тепер Gemini формулює підказки інакше: «поверніть праворуч після АЗС» — і підсвічує цей орієнтир на карті. Для цього система зіставляє дані про 250 мільйонів місць зі знімками Street View і обирає обʼєкти, які справді помітні з дороги, — заправки, ресторани, відомі будівлі.

Доповнює картину Lens на базі Gemini: досить торкнутися камери в рядку пошуку й навести смартфон на заклад, щоб спитати «Що це за місце і чому воно популярне?». Обидві можливості поки що працюють лише у США, але добре показують, куди рухається сервіс.

Читайте також: Google Maps проти Apple Maps у 2026 році: який застосунок кращий

5. Офлайн-карти: навігація без інтернету

Функція не нова, але для українських користувачів, мабуть, найважливіша у цьому списку: вимкнення світла, перебої зі звʼязком чи подорож за кордон без роумінгу більше не залишать вас без навігації. Завантажити карту потрібної території просто:

1. Торкніться фото профілю вгорі праворуч у застосунку Google Maps.
2. Виберіть «Офлайн-карти», а потім — «Вибрати власну карту».
3. Окресліть рамкою потрібну територію та натисніть «Завантажити».

Завантажені мапи дають змогу шукати місця та будувати автомобільні маршрути навіть без зʼєднання. Радимо завантажувати їх через Wi-Fi і час від часу оновлювати. Докладна інструкція — у нашому матеріалі про використання Google Maps без інтернету.

6. Передавання геоданих: покажіть рідним, що ви вже поруч

Можливість поділитися своїм місцезнаходженням у реальному часі — це і зручна координація зустрічей, і спокій близьких, коли ви в дорозі. Налаштовується за хвилину:

1. Торкніться фото профілю та виберіть «Передавання геоданих».
2. Натисніть «Поділитися місцезнаходженням» і оберіть контакт.
3. Задайте тривалість — від однієї години до «поки не вимкнете».

Локацією можна поділитися навіть із людьми без облікового запису Google — застосунок згенерує посилання, яке легко надіслати в будь-якому месенджері. Покрокові скриншоти є в нашій інструкції з передавання геоданих на iOS і Android.

7. Збережені місця і списки: власна карта важливих локацій

Функція, що працює будь-де і не потребує жодних оновлень: будь-яке місце на карті можна додати до списку — стандартного («Вибране», «Хочу відвідати») або власного. Відкрийте картку закладу, натисніть «Зберегти» й оберіть список; до збереженого місця можна додати нотатку, наприклад години роботи генератора в кавʼярні чи код домофона.

Списками зручно ділитися: спільний перелік перевірених СТО, аптек чи місць для зустрічей побачать усі, кому ви надішлете посилання. Усі збережені локації зібрані на вкладці «Збережене». Покрокову інструкцію ми публікували в матеріалі про збереження улюблених місць на Картах Google.

Замість висновку

Google Maps поступово перетворюються з довідника на співрозмовника: карта вже не лише показує шлях, а й пояснює, радить і попереджає. Поки найгучніші новинки на кшталт Ask Maps та Immersive Navigation доїжджають до України, варто освоїти те, що працює вже сьогодні, — голосового помічника Gemini, офлайн-карти та передавання геоданих. Ці інструменти безкоштовні й потребують лише актуальної версії застосунку.

Поширені запитання

Чи доступні Ask Maps та Immersive Navigation в Україні?

Станом на липень 2026 року — ні. Ask Maps розгортається у США та Індії, Immersive Navigation — у США. Google обіцяє поступово розширювати географію на сумісні пристрої iOS та Android, CarPlay та Android Auto, однак конкретних термінів для України компанія не називала.

Як увімкнути голосового помічника Gemini у Google Maps?

Оновіть застосунок до останньої версії з App Store чи Google Play. Під час навігації торкніться значка Gemini (кольорова «іскра» на місці колишнього мікрофона) або скористайтеся командою «Hey Google». Помічник працює скрізь, де доступний Gemini, зокрема в Україні.

Чи працює навігація за офлайн-картами?

Так, але з обмеженнями: без інтернету доступні лише автомобільні маршрути — без даних про затори та альтернативних шляхів. Піша, велосипедна навігація та громадський транспорт потребують зʼєднання.

Чи потрібно платити за нові функції?

Ні. Усі описані можливості, включно з Ask Maps та Immersive Navigation, Google розгортає безкоштовно в межах стандартного застосунку Google Maps — окремої передплати компанія не анонсувала.

Ця стаття 7 функцій Google Maps, які варто використовувати у 2026 році раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Швейцарська компанія Proton, відома шифрованою поштою Proton Mail і сервісом Proton VPN, представила Lumo 2.0 — велике оновлення свого приватного ШІ-асистента. Розробник повністю перебудував архітектуру помічника, додав обробку та генерацію зображень, режим міркування, оновлений вебпошук і керовану користувачем памʼять. Як і раніше, сервіс працює на європейській інфраструктурі, захищений швейцарським законодавством і шифруванням з нульовим доступом (zero-access), за якого прочитати листування не може навіть сам розробник.

Що нового у Lumo 2.0

За словами Proton, це найбільша зміна від моменту запуску: помічника перебудовано на новій архітектурі. Перша версія помічника вийшла в липні 2025 року як приватна альтернатива популярним чат-ботам на кшталт ChatGPT від OpenAI, Claude від Anthropic та Gemini від Google. Відтоді, за даними компанії, Lumo скористалися понад 10 мільйонів людей.

Продуктивність і режим міркування

Proton позиціює нову версію як найбільший стрибок у можливостях. За результатами Artificial Analysis Intelligence Index — незалежного бенчмарку, що поєднує десять оцінювань у сферах агентних завдань, програмування, наукового міркування та загальних знань, — модель Lumo 2.0 Lite набрала на 127% більше балів, ніж Lumo 1.4, а старша Lumo 2.0 Max — на 240% більше. В абсолютних числах результат зріс із 15 балів у Lumo 1.4 до 34 у Lite і 51 у Max.

Компанія стверджує, що розрив із моделями OpenAI та Anthropic практично зник. За словами засновника й генерального директора Proton Енді Єна (Andy Yen), у багатьох сценаріях користувачі «більше не відчувають якісної різниці» між Lumo 2.0 Max і найновішими моделями конкурентів. За окремими повідомленнями, Proton навіть заявляє, що Lumo 2.0 Max випередила модель Claude Sonnet 4.6 від Anthropic на цьому самому бенчмарку.

Lumo 2.0 отримав два режими роботи. Швидкий режим (Fast) розрахований на повсякденні запити й пріоритезує швидкість, а режим міркування (Thinking) оптимізований для складніших багатокрокових завдань — такої можливості в Lumo 1.4 не було. На звичайні запити помічник тепер відповідає до 76% швидше, ніж попередня версія, а під час складніших задач користувач бачить процес міркування моделі в реальному часі.

Читайте також: Як працює Confer — ШІ-чатбот з апаратним шифруванням від творця Signal

Розпізнавання й генерація зображень

Lumo 2.0 став мультимодальним: тепер він обробляє не лише текст, а й зображення. Користувач може завантажити картинку для аналізу, згенерувати зображення за текстовим описом чи начерком або відредагувати наявне — замінити тло, змінити кольори, прибрати зайві обʼєкти. Помічник також розпізнає вміст діаграм, документів, скріншотів і фотографій та відповідає на запитання про них. Шифрування з нульовим доступом поширюється й на зображення: завантажені та згенеровані картинки зберігаються так, що доступу до них не має ніхто, зокрема й сам Proton.

Оновлений вебпошук

Порівняно з Lumo 1.4, вебпошук значно посилили. Коли запит потребує актуальних даних, Lumo підтягує «живі» результати з мережі й наводить посилання на джерела, щоб відповідь можна було перевірити. Помічник враховує свіжі новини та події, спирається на актуальні фінансові дані й навіть показує прогноз погоди. За твердженням Proton, це робить відповіді точнішими й повнішими та зменшує кількість «галюцинацій» — вигаданих фактів.

Памʼять і робочі простори Projects

Lumo 2.0 поєднує кероване користувачем запамʼятовування (memory) з функцією Projects. Памʼять дає змогу помічникові враховувати вподобання, стиль роботи й контекст користувача, тож кожна нова розмова стартує «розумніше» за попередню; при цьому людина сама вирішує, що Lumo запамʼятовує, що забуває, а чого не дізнається взагалі. Контекстне вікно збільшили вдвічі, тож помічник краще тримає нитку довших розмов і опрацьовує більші документи та набори даних. Для роботи, що триває кілька сесій, призначені Projects — окремі шифровані робочі простори, які тримають разом листування, файли та інструкції. Увесь цей контекст, як заявляє компанія, захищений тим самим шифруванням з нульовим доступом, що й дані понад 100 мільйонів користувачів Proton Mail і Proton Drive.

Власні асистенти Custom Lumos

Ще одна новинка — Custom Lumos, тобто асистенти під конкретні завдання. Наприклад, можна створити помічника, який завжди пише у вашому стилі, або дослідницького асистента, що структурує відповіді в потрібний спосіб. Інструкції задаються один раз, і надалі Custom Lumo дотримується їх без повторних пояснень.

Приватний ШІ для бізнесу

Для організацій Proton пропонує окреме рішення — Lumo for Business. Компанія наголошує, що звичайні ШІ-інструменти створюють для бізнесу нові ризики: запити працівників можуть перетворюватися на навчальні дані, а конфіденційні документи — потрапляти в чужі руки. У Lumo for Business, за словами розробника, кожна розмова шифрується з нульовим доступом, не журналюється й не використовується для навчання майбутніх моделей, а дані зберігаються на незалежній європейській інфраструктурі. Це, за твердженням Proton, виводить доступ до сервісу з-під дії виконавчих указів США та американських запитів на збір даних.

Що з приватністю

Proton будує позиціювання Lumo навколо тези, що користувачам більше не треба обирати між потужним ШІ й приватністю. У компанії зауважують, що провідні постачальники ШІ дедалі частіше перетворюють особисті дані на «плату за користування»: листування використовують для навчання моделей, поведінку — для профілювання, а всередині самих асистентів зʼявляється реклама. Натомість для Lumo Proton декларує ті самі принципи, що й для решти своїх сервісів: шифрування з нульовим доступом, відсутність журналів, заборону на передавання даних третім сторонам і на навчання моделей на розмовах користувачів. Оскільки код Lumo відкритий, сторонні дослідники можуть перевірити ці заяви самостійно.

Водночас незалежні оглядачі закликають до обережності. У ранніх відгуках на першу версію Lumo хвалили за приватність, але критикували за слабшу за конкурентів якість відповідей; частина рецензентів і надалі вважає, що за «сирим» рівнем моделі Lumo поступається провідним ШІ-асистентам, а окремі фахівці наголошують, що повноцінне наскрізне шифрування під час роботи самої моделі — питання дискусійне.

Доступність і ціни

Lumo 2.0 уже доступний у вебі за адресою lumo.proton.me, а також у застосунках для iOS та Android. Базові можливості безкоштовні; користуватися Lumo можна навіть без облікового запису Proton, щоправда, гостьовий доступ обмежений кількома запитами на тиждень.

Для інтенсивнішого використання є платні тарифи. Підписка Lumo Plus для приватних користувачів коштує від 9,99 долара США на місяць за річної оплати й відкриває більший ліміт на потужнішу модель Max, більше повідомлень і довшу історію чатів, розширену генерацію зображень, а також необмежену кількість Projects і Custom Lumos. Бізнес-тариф Lumo Pro коштує від 11,99 долара США за користувача на місяць за річної оплати й додатково дає адміністративні інструменти для керування командою. За помісячної оплати ставки вищі.

Ця стаття Proton випустила Lumo 2.0: приватний ШІ-асистент отримав генерацію зображень і режим міркування раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Колись Apple Maps був синонімом провалу — настільки, що Тім Кук публічно вибачався за нього невдовзі після запуску у вересні 2012 року. За десятиліття з гаком картина змінилася до невпізнання: обидва сервіси перетворилися на ШІ-навігатори, які підказують маршрут голосом і розуміють запити, сформульовані звичайними словами. То хто веде сьогодні?

Apple Maps досі здебільшого використовують на iPhone, тож це порівняння зосереджене на мобільних версіях обох сервісів. Частина згаданих функцій недоступна у версіях для компʼютерів і планшетів, а низка ШІ-можливостей спершу виходить у США й лише потім розширюється на інші ринки.

Доступність

Почнемо з простого — на яких платформах працює кожен сервіс. Apple Maps традиційно був привʼязаний до екосистеми Apple: iPhone, iPad, Mac та CarPlay. Ключова зміна останніх двох років у тому, що Apple випустила вебверсію Maps. Спершу — у форматі бета на десктопах і планшетах, а згодом вона вийшла з бети й запрацювала в мобільних браузерах, зокрема на Android. Тобто базову навігацію Apple Maps тепер можна відкрити з будь-якого пристрою, хоча вхід до облікового запису Apple у вебверсії досі не підтримується, а отже, збережені місця та путівники там недоступні.

Google Maps, своєю чергою, доступний практично скрізь: на згаданих пристроях Apple, на Android та Android Auto і в будь-якому браузері. За охопленням платформ і зрілістю кожної з версій Google досі попереду — Apple лише наздоганяє той рівень універсальності, який Google має роками.

Переможець: Google Maps

Навігація: ШІ переписав правила

Саме тут за останні півтора року сталися найбільші зміни. Базово обидва сервіси прокладають схожі основні маршрути й пропонують ті самі способи пересування — автомобіль, пішки, велосипед, громадський транспорт. Але надбудова над цією базою стала принципово іншою.

Google вбудував у Maps свого ШІ-помічника Gemini. Наприкінці 2025 року зʼявилися голосова навігація з Gemini, орієнтири замість метрів і проактивні попередження про затори: замість «поверніть праворуч через 200 метрів» застосунок каже «поверніть праворуч після ресторану» й підсвічує цей орієнтир на карті. Навесні 2026 року Google пішов далі й випустив Ask Maps та Immersive Navigation — розмовний пошук, який відповідає на складні запити на кшталт «де зарядити телефон без черги за кавою», і повністю перероблений 3D-режим навігації, який у компанії назвали найбільшим оновленням за понад десятиліття.

Apple відповіла власними засобами. В iOS 26 Apple Maps отримав пошук природною мовою на базі Apple Intelligence, а також функції «Відвідані місця» та «Улюблені маршрути», які локально, на пристрої, вивчають ваші звичні поїздки й попереджають про затримки на них. Підхід Apple наголошує на приватності — обробка відбувається переважно на самому iPhone, — але за широтою ШІ-можливостей і темпом їх виходу Google поки що попереду.

Окремо варто згадати, що Apple Maps досі не показує супутниковий вигляд безпосередньо в режимі навігації, тоді як обидва сервіси відображають обмеження швидкості, мають світлу й темну теми, дозволяють перемикати маршрути та додавати зупинки в дорозі. Зрештою, вирішальним залишається багатство картографічних даних: Google оперує інформацією приблизно про 250 мільйонів місць, і ця глибина дається взнаки в дрібних деталях маршрутизації.

Переможець: Google Maps

Відгуки та оцінки місць

Багато людей сьогодні відкривають карти не лише заради маршруту, а й щоб переглянути відгуки про заклади. Тут історичну перевагу має Google: відгуки на Google Maps надходять безпосередньо від користувачів, а оскільки це один із найпопулярніших застосунків у світі — сервіс перетнув позначку у 2 мільярди користувачів на місяць — обсяг цих відгуків величезний, і Google додатково заохочує їх програмою «Місцевий експерт».

Картина з боку Apple за останні роки ускладнилася. Колишнє твердження, що Apple Maps просто підтягує відгуки з Yelp, уже неточне: від iOS 14 Apple розгорнула власну систему оцінок і фотографій, у якій користувачі ставлять закладу «палець вгору» чи «вниз» і додають знімки безпосередньо в Maps. Проте повноцінних текстових відгуків ця система досі переважно не дає, тож для розгорнутих оцінок Apple Maps усе ще спирається на партнерів на кшталт Yelp і TripAdvisor. За критичною масою й деталізацією відгуків Google залишається попереду.

Переможець: Google Maps

Інформація про заклади

Відгуки — лише частина картки місця. Обсяг даних про заклад теж різниться. Apple Maps показує вгорі ярлики для маршруту, дзвінка та переходу на сайт, нижче — чи відкрито заклад, орієнтовну вартість за шкалою від $ до $$$$, відстань, а ще далі — фотографії, відгуки й блок «Корисно знати» з інформацією про парковку, доставлення, Wi-Fi та доступність.

Google Maps традиційно вміщує більше: рейтинг, ціновий діапазон у місцевій валюті, доступність для людей на візках, години роботи з позначкою найзавантаженіших періодів, меню, бронювання та замовлення там, де це доступно. Подеколи інформації навіть забагато, але якщо потрібні деталі — Google зазвичай їх має.

Переможець: Google Maps

Інтерфейс і дизайн

Обидва сервіси показують схожий набір інформації, але подають її по-різному. Google намагається вмістити максимум функцій в одному екрані: щойно ви відкриваєте застосунок, унизу зʼявляються вкладки, угорі — рядок пошуку й ярлики, а знизу чекає картка з подіями поблизу. Карта займає більшу частину екрана, та елементів навколо неї багато.

Apple дотримується мінімалізму: на старті видно лише рядок пошуку та улюблені місця, решта розкривається, коли потягнути картку вгору. Той самий підхід помітний і на самій мапі — Apple показує менше позначок, поки ви не наблизите масштаб. В iOS 26 інтерфейс Maps оновили в новому стилі оформлення Apple Liquid Glass із напівпрозорими, заокругленими елементами. Тим, хто цінує чистий і спокійний вигляд, простіший підхід Apple досі імпонує більше.

Переможець: Apple Maps

Офлайн-карти

Стабільне зʼєднання є не завжди, тож офлайн-карти для багатьох — вирішальний чинник. Тут найважливіше оновлення: Apple Maps підтримує офлайн-карти від iOS 17. Можна завантажити обраний регіон і користуватися покроковою навігацією для авто, пішоходів, велосипедистів і громадського транспорту без мережі; карти оновлюються автоматично, щойно зʼявляється зʼєднання.

Google Maps підтримує офлайн-карти вже давно й робить це дуже просто — достатньо обрати область і завантажити її. Тепер, коли обидва сервіси вміють працювати без мережі, ця категорія з односторонньої переваги Google перетворилася на паритет.

Переможець: Паритет

Приватність і реклама

Для читача, який зважає на приватність, є ще один вимір порівняння. Apple історично позиціює Maps як приватніший сервіс: частину обробки винесено на пристрій, а компанія наголошує, що не будує рекламний профіль на основі ваших переміщень. Google збирає значно більше даних, і саме вони живлять його рекомендації та точність.

Утім, ця відмінність розмивається. Реклама в Google Maps існує давно, а тепер до неї готується й Apple: за повідомленнями, компанія запускає пошукову рекламу в Maps улітку 2026 року — заклади зможуть платити за помітніше місце у видачі, як це вже працює в Google. Тож аргумент «Apple без реклами» поступово втрачає силу, і обирати варто, виходячи з того, наскільки глибоко ви вже занурені в кожну екосистему.

Підсумок

Apple Maps пройшов довгий шлях і давно перетворився із посміховиська на надійний сервіс, яким цілком можна користуватися щодня — особливо якщо ви в екосистемі Apple і цінуєте мінімалізм та приватність. Але за сукупністю чинників Google Maps досі попереду: ширше охоплення платформ, більше відгуків і даних про заклади, потужніша й швидша ШІ-навігація. Apple вирівняв ситуацію там, де колись програвав начисто, — насамперед в офлайн-картах і вебдоступі, — проте лідером поки що лишається Google. Принаймні поки що.

Ця стаття Google Maps проти Apple Maps у 2026 році: який застосунок кращий раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Дедалі більше держав ухвалюють або розробляють закони, що обмежують доступ дітей і підлітків до соціальних мереж. Австралія першою у світі ввела таку заборону в дію: від 10 грудня 2025 року особам до 16 років там закрито доступ до десяти найбільших платформ. За прикладом Канберри вже рушили понад десяток країн, а 10 червня 2026 року власний законопроєкт про онлайн-безпеку внесла Канада.

Заявлена мета таких заходів — зменшити ризики, на які наражаються юні користувачі: кібербулінг, залежність, проблеми з психічним здоровʼям і контакти зі зловмисниками. Водночас ініціативи зазнають критики. Правозахисні організації, зокрема Amnesty Tech, вказують на загрози приватності через інвазивну перевірку віку та надмірне втручання держави й стверджують, що подібні заборони неефективні та не враховують реалій молодого покоління. Попри це, більшість країн рухаються далі.

Австралія

Австралія стала першою у світі країною, що законодавчо заборонила соціальні мережі для дітей до 16 років, — заборона набула чинності 10 грудня 2025 року. Під неї потрапили Facebook, Instagram, Snapchat, Threads, TikTok, X, YouTube, Reddit, Twitch і Kick. WhatsApp та YouTube Kids до списку не включені.

Уряд зобовʼязав платформи вживати заходів, щоб не допускати неповнолітніх до своїх сервісів. Компаніям, які не виконають вимог, загрожують штрафи до 49,5 млн австралійських доларів (близько 34,4 млн USD). Платформи мають застосовувати кілька методів верифікації й не можуть покладатися лише на те, що користувачі самостійно вказують свій вік. За перший місяць дії закону вони деактивували облікові записи близько 4,7 млн неповнолітніх.

Австрія

Наприкінці березня 2026 року Австрія оголосила про намір заборонити соціальні мережі для дітей до 14 років. Проєкт відповідного закону планують підготувати до кінця червня; він ще потребуватиме схвалення парламенту, а дату набуття чинності поки не визначено.

Канада

10 червня 2026 року канадський уряд вніс до парламенту законопроєкт про онлайн-безпеку, що передбачає заборону соціальних мереж для осіб молодше 16 років. Документ представив міністр у справах канадської ідентичності та культури Марк Міллер. Великі платформи зможуть отримати виняток, якщо доведуть наявність дієвих механізмів захисту юних користувачів.

За порушення передбачено штраф до 10 млн канадських доларів або 3% світового доходу компанії — залежно від того, що більше. За оцінками урядовців, ухвалення закону може зайняти близько року, а реальне застосування заборони очікують не раніше кінця 2027 — початку 2028 року.

Данія

Данія готується заборонити соціальні мережі для дітей до 15 років. У листопаді 2025 року уряд повідомив, що заручився підтримкою трьох коаліційних і двох опозиційних партій у парламенті. За даними Associated Press, закон може набути чинності вже в середині 2026 року. Міністерство цифрових справ також розробляє застосунок «цифрового посвідчення» з інструментами перевірки віку.

Франція

Наприкінці січня 2026 року французькі законодавці ухвалили законопроєкт про заборону соцмереж для дітей до 15 років. Президент Емманюель Макрон підтримав ініціативу як спосіб захистити дітей від надмірного часу перед екраном. Документ ще має пройти Сенат і фінальне голосування в нижній палаті парламенту.

Німеччина

На початку лютого 2026 року консерватори канцлера Фрідріха Мерца обговорювали пропозицію заборонити соцмережі для дітей до 16 років, повідомляло Reuters. Втім, партнери по лівоцентристській коаліції, за наявними ознаками, не готові підтримати повну заборону.

Греція

У квітні 2026 року премʼєр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс оголосив про заборону соцмереж для дітей до 15 років, що має запрацювати з січня 2027 року. За його словами, захід спрямований на боротьбу зі зростаючою тривожністю та проблемами зі сном у дітей, а також із залежністю, яку формує сам дизайн платформ.

Індонезія

На початку березня 2026 року Індонезія оголосила про заборону соцмереж та інших популярних онлайн-платформ для осіб молодше 16 років. Серед перших під дію заборони потрапляють YouTube, TikTok, Facebook, Instagram, Threads, X, Bigo Live і Roblox.

Малайзія

У листопаді 2025 року уряд Малайзії повідомив про плани заборонити соцмережі для дітей до 16 років і має намір запровадити заборону вже цього року.

Польща

У лютому 2026 року Bloomberg повідомив, що правляча партія Польщі розробляє законопроєкт, який забороняє дітям до 15 років користуватися соціальними мережами.

Словенія

На початку лютого 2026 року віцепремʼєр-міністр Словенії оголосив про розробку законодавства, яке заборонить дітям до 15 років доступ до соцмереж. Уряд планує регулювати платформи для обміну контентом, зокрема TikTok, Snapchat та Instagram.

Іспанія

На початку лютого 2026 року премʼєр-міністр Іспанії оголосив про плани заборонити соцмережі для дітей до 16 років; ініціатива ще потребує схвалення парламенту. Окремо іспанський уряд прагне ухвалити закон, який покладе на керівників соцмереж особисту відповідальність за поширення мови ненависті на їхніх платформах.

Туреччина

Наприкінці квітня 2026 року парламент Туреччини ухвалив законопроєкт про обмеження доступу до соцмереж для дітей до 15 років. За процедурою президент Реджеп Тайїп Ердоган мав підписати документ протягом 15 днів; чинності закон набуває через шість місяців після офіційної публікації. Платформи будуть зобовʼязані запровадити перевірку віку та інструменти батьківського контролю.

Велика Британія

Велика Британія розглядає заборону соцмереж для дітей до 16 років. Уряд має намір провести консультації з батьками, молоддю та представниками громадянського суспільства, щоб оцінити ефективність такого кроку. Окремо обговорюють, чи зобовʼязувати платформи обмежити або прибрати функції, що формують компульсивне використання, — зокрема нескінченну прокрутку стрічки.

А що в Україні?

Питання вікових обмежень обговорюють і у Верховній Раді. Голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин у березні 2026 року окреслив один із варіантів: повна заборона соцмереж до 14 років і доступ лише до підліткового контенту (на кшталт YouTube Kids) для віку від 14 до 16 років. Під обмеження можуть потрапити продукти Meta (Facebook, Instagram), а також X, YouTube, TikTok і Telegram; окремо наголошується, що найбільшою проблемою залишається саме Telegram. За словами депутата, з платформами ведуться перемовини щодо алгоритмів верифікації віку.

Народна депутатка Юлія Гришина повідомила, що парламент працює над законодавчим рішенням для захисту дітей онлайн. За підготовленим Дослідницькою службою Верховної Ради досьє, кожен четвертий підліток проводить у мережі понад сім годин на день, четверо з пʼяти дітей мають акаунти в Telegram і TikTok, кожна третя дитина стикається з небезпечними ситуаціями онлайн, а 60% — нікому про це не розповідають. Додатковим чинником, що підштовхує дискусію в Україні, є те, що росія дедалі активніше вербує українських підлітків через інтернет, зокрема через месенджери.

Ця стаття Заборона соцмереж для дітей: які країни вже ввели обмеження і де готують закони раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Побокін Максим

Mac mini — найдоступніший спосіб отримати настільний компʼютер Apple: алюмінієвий куб розміром 12,7 × 12,7 см, який продають без монітора, клавіатури й миші, але всередині якого працюють ті самі процесори Apple Silicon, що й у значно дорожчих моделях. Чи потрібен він саме вам — залежить не стільки від ціни, скільки від того, що вже стоїть на вашому столі та які завдання ви плануєте виконувати.

Як зʼявився Mac mini: ідея, що не змінилася за двадцять років

Mac mini дебютував у січні 2005 року на виставці Macworld у Сан-Франциско. Тодішній керівник Apple Стів Джобс представив його як відповідь на запит, який роками чув від користувачів: чому Apple не випустить спрощений і доступніший Mac. Перша модель коштувала 499 доларів — і досі це найнижча стартова ціна за всю історію Mac. У продаж пристрій надійшов 22 січня 2005 року.

Ідея була проста й водночас зухвала. Джобс назвав концепцію абревіатурою BYODKM — «Bring Your Own Display, Keyboard, and Mouse» («принесіть власні монітор, клавіатуру й мишу»): «Ми даємо компʼютер, решту додаєте ви». Це був перший Mac без екрана та периферії в комплекті, розрахований передусім на користувачів Windows, які роздумували про перехід на macOS, але не хотіли купувати нове обладнання: монітор, USB-клавіатуру й мишу від старого ПК можна було просто підʼєднати до нової «коробочки». Назву пристрій отримав на хвилі популярності плеєра iPod mini.

Усередині першого Mac mini працював процесор PowerPC G4, а вже 2006 року лінійка перейшла на чипи Intel. За наступні роки пристрій перетворився на культовий: компактність і ціна зробили його популярним навіть там, де Apple цього не планувала, — зокрема цілі компанії почали тримати ферми з Mac mini як серверів для віддалених користувачів. Переломним став 2020 рік, коли Apple перевела Mac на власні процесори Apple Silicon, а 2024-го пристрій отримав радикально менший корпус. Та головна ідея за два десятиліття не змінилася: це найдоступніший і найкомпактніший Mac, який ви доукомплектовуєте під себе.

Що таке Mac mini сьогодні

Поточне покоління, представлене наприкінці 2024 року, отримало радикально менший корпус — лише 5 × 5 дюймів і 2 дюйми заввишки. Лінійка складається з двох версій: базової з чипом M4 і потужнішої з M4 Pro. Спереду зʼявилися два порти USB-C і вихід для навушників, а ззаду розташовані три порти Thunderbolt, HDMI та Ethernet. Повний перелік характеристик Apple наводить на офіційній сторінці Mac mini.

Базовий M4 має 10-ядерний CPU, 10-ядерний GPU і стартує з 16 ГБ обʼєднаної памʼяті. Старша конфігурація M4 Pro пропонує до 14 ядер CPU, до 20 ядер GPU, до 64 ГБ памʼяті з пропускною здатністю 273 ГБ/с і порти Thunderbolt 5 зі швидкістю до 120 Гбіт/с, що Apple описала під час анонсу. Накопичувач можна довести до 8 ТБ. Базовий M4 виводить зображення на два зовнішні монітори, а M4 Pro — на три дисплеї з роздільністю до 6K.

Важлива зміна стосується ціни. У травні 2026 року Apple прибрала з продажу найдешевшу версію на 256 ГБ, тож фактична стартова ціна піднялася приблизно з 599 до 799 доларів за конфігурацію з накопичувачем на 512 ГБ; версії з M4 Pro починаються від 1399 доларів. Монітор, клавіатуру й мишу доведеться докуповувати окремо — це закладено в саму концепцію пристрою.

Кому і навіщо буде корисним Mac mini?

Новачкам в екосистемі Apple і тим, хто переходить із Windows

Для людини, яка хоче спробувати macOS, але не готова витрачати кошти на MacBook чи iMac, Mac mini — найменш ризикований вхід. Якщо вдома вже є монітор від попереднього ПК, звичайна USB-клавіатура й миша, достатньо підʼєднати їх до коробочки — і робоче місце готове. Це водночас зручно для родин, де один монітор по черзі використовують для роботи й навчання.

Розробникам та IT-фахівцям

Mac mini давно став улюбленцем розробників. Для тих, хто створює застосунки для iPhone, iPad чи Mac, він фактично безальтернативний: середовище Xcode працює лише на macOS. Тиха, енергоощадна й завжди ввімкнена машина також добре підходить як вузол для автоматичного складання й тестування коду, а компанії нерідко збирають із кількох таких пристроїв невеликі ферми. Висока швидкість Thunderbolt 5 у версії M4 Pro спрощує роботу з зовнішніми масивами даних.

Креаторам: відео, фото та музика

Версія M4 Pro за продуктивністю наближається до значно дорожчого Mac Studio, але коштує помітно менше. Цього вистачає для монтажу відео у високій роздільності, обробки великих фотобібліотек і запису музики. Якщо ж робота обмежується легким монтажем, дизайном для соцмереж і кількома застосунками одночасно, базового M4 зазвичай достатньо — і це найрозумніший варіант за співвідношенням ціни та можливостей.

Як домашній сервер і «завжди ввімкнений» вузол

Окрема, недооцінена роль Mac mini — тихий сервер, що цілодобово працює вдома чи в невеликому офісі. Завдяки архітектурі Apple Silicon у простої він споживає лише одиниці ватів, тож тримати його ввімкненим постійно недорого. На такому вузлі зручно розгортати власне мережеве сховище (NAS), систему фільтрації реклами й трекерів на рівні DNS, приватний VPN-сервер для безпечного доступу до домашньої мережі ззовні або центр керування розумним будинком на основі HomeKit. Для аудиторії, яка дбає про приватність, це спосіб тримати свої дані під власним контролем, а не на чужих серверах.

Що з безпекою та приватністю

macOS має вбудовані механізми захисту, які варто увімкнути одразу: повнодискове шифрування FileVault, мережевий екран і захист цілісності системи. Apple випускає оновлення безпеки для своїх компʼютерів упродовж кількох років, тож пристрій залишається захищеним протягом усього терміну служби — за умови, що ви вчасно встановлюєте оновлення.

Якщо Mac mini використовують як домашній сервер, діють базові правила кібергігієни: не відкривати служби в інтернет без потреби, налаштовувати доступ лише через захищені канали та надавати перевагу перевіреним рішенням із відкритим кодом. Для додаткового захисту варто обирати антивірусні та мережеві інструменти від виробників із прозорим походженням; продуктів російського походження слід уникати. Окрему увагу варто приділити двофакторній автентифікації для облікового запису Apple.

Коли Mac mini — не найкращий вибір

Цей компʼютер підходить не всім. Варто розглянути інші варіанти, якщо:

• вам потрібна мобільність — тоді логічніший MacBook Air або MacBook Pro;
• ви розраховуєте згодом нарощувати памʼять чи накопичувач: у Mac mini вони припаяні й не оновлюються після купівлі;
• ваші ключові програми працюють лише у Windows, а альтернатив для macOS немає;
• ви збираєте машину передусім для сучасних ігор — ігрова бібліотека для macOS залишається обмеженою.

M4 чи M4 Pro: яку версію брати

Базовий M4 закриває потреби переважної більшості користувачів: офісні застосунки, браузер із десятками вкладок, відеодзвінки, легкий монтаж і робота з документами даються йому без зусиль. Доплачувати за M4 Pro має сенс лише тоді, коли ви регулярно працюєте з важким відео, тривимірною графікою, великими масивами даних або потребуєте швидкісних портів Thunderbolt 5. Якщо ви не певні — почніть із базової версії, але за можливості збільшіть обʼєм памʼяті: саме її, на відміну від зовнішнього накопичувача, додати потім не вийде.

Купувати зараз чи дочекатися M5

Станом на початок червня 2026 року Apple офіційно не представила Mac mini з чипом M5. Оновлення очікують протягом 2026 року, можливо — під час конференції для розробників WWDC, проте дефіцит компонентів може зсунути терміни. За попередніми оцінками, новий чип додасть переважно у графіці та обробці задач ШІ, тоді як зовнішній вигляд і набір портів навряд чи зміняться.

Практичний висновок простий. Якщо компʼютер потрібен уже зараз — для роботи, навчання чи програмування, — поточний M4 залишається сильним вибором, який служитиме роками. Якщо ж ви не поспішаєте й хочете купити пристрій на старті нового покоління або максимально розраховуєте на майбутню продуктивність у задачах ШІ, є сенс зачекати кілька місяців і подивитися, що Apple покаже найближчим часом.

Підсумок

Mac mini — це не компроміс, а точний інструмент для конкретних сценаріїв. Він найбільше виграє там, де користувачеві потрібен потужний, тихий і компактний настільний Mac, а монітор із периферією вже є: для переходу з Windows, розробки, креативної роботи чи ролі домашнього сервера. Тим, кому потрібні мобільність, можливість апгрейду чи сучасні ігри, варто придивитися до інших пристроїв. А визначившись зі сценарієм, залишиться зробити головний вибір — базовий M4 для повсякдення чи M4 Pro для важких навантажень.

Ця стаття Кому і навіщо потрібен Mac mini: для кого створено найкомпактніший настільний Mac раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Побокін Максим

Apple AirPods задають високу планку — сенсор серцевого ритму, найкраща у своєму класі активна шумопоглинальна система та глибока інтеграція з екосистемою Apple. Але ринок справжніх бездротових навушників (TWS) за останні роки дуже змінився: конкуренти наздогнали, а в багатьох аспектах і випередили Apple. Водночас ціна на флагманські моделі більшості брендів залишається меншою або співмірною з AirPods, які в Україні коштують від 10 000 гривень.

Якщо ви користуєтесь Android, Windows або просто шукаєте кращу якість звуку за меншу ціну, ось актуальні альтернативи AirPods у 2026 році — від преміум-флагманів до бюджетних моделей, які не поступаються за якістю звуку.

Як обрати альтернативу AirPods?

Ринок TWS-навушників став значно зрілішим: майже всі моделі середньої та вищої цінової категорії пропонують активне шумопоглинання (ANC), підтримку Bluetooth 5.3 або вище, вологозахист та роботу з голосовими асистентами. Головні відмінності тепер зосереджено в кількох ключових моментах.

Сумісність з екосистемою. AirPods працюють найкраще з iPhone, Samsung Galaxy Buds — з телефонами Samsung, а ось моделі Sony, Bose та Nothing однаково добре звʼязуються як з iOS, так і з Android. Користувачам Windows і Linux варто звертати увагу саме на універсальні моделі.

Кодеки Bluetooth. iPhone обмежений кодеками SBC та AAC. Android-пристрої підтримують LDAC, aptX Adaptive, aptX Lossless та LC3 — усі вони дають помітно кращу якість звуку. Частина преміальних моделей у 2026 році вже переходить на стандарт Bluetooth LE Audio з підтримкою Auracast — нової технології аудіотрансляції в громадських місцях.

Активне шумопоглинання. Sony, Bose та Apple залишаються лідерами за якістю ANC, але різниця між флагманами трьох брендів зараз мінімальна. Середній ціновий сегмент (Nothing, Soundcore, CMF) у 2026 році наздогнав преміум-моделі 2023-го.

Автономність. Типовий флагман сьогодні дає 6–10 годин роботи з увімкненим ANC на одному заряді і 24–36 годин разом з кейсом. Це стандарт, яким важко здивувати, — тому зверніть увагу на швидку зарядку: 5 хвилин у кейсі зазвичай дають годину прослуховування.

Мультипоінт. Можливість одночасно підключатися до двох пристроїв (наприклад, ноутбука та смартфона) — критично важлива функція, якої досі бракує у Galaxy Buds4 Pro, але яка є у Sony, Bose та Nothing.

Преміум-сегмент: альтернативи AirPods Pro 3

Sony WF-1000XM6 — новий флагман референсної якості

Шосте покоління флагманських навушників Sony вийшло у лютому 2026 року за рекомендованою ціною 329 доларів у США та близько 260 євро в Європі. Це одна з найочікуваніших новинок року, і за відгуками профільних видань вона виправдовує очікування.

Sony встановила в WF-1000XM6 новий процесор HD Noise Cancelling Processor QN3e з розширеною мікрофонною матрицею та 8,4-міліметровим динаміком з переробленою підвіскою. Результат — помітно природніше звучання порівняно з XM5, краща деталізація низьких частот і стабільніша робота в умовах сильних радіоперешкод (наприклад, в аеропортах). Антена в новій моделі на 50% більша за попередню.

Автономність залишилася на рівні попередника: приблизно 8 годин з активним шумопоглинанням і до 24 годин разом з кейсом. Додано підтримку Bluetooth 5.4, LE Audio, Auracast та режиму Audio Sharing. Навушники мають клас захисту IPX4 — від бризок та поту, але не для плавання.

Для кого: користувачі Android, які хочуть найкращу якість звуку (LDAC) та лідерську якість шумопоглинання. Працюють і з iPhone, але без LDAC.

Bose QuietComfort Ultra Earbuds (2-ге покоління) — король шумопоглинання

Друге покоління флагманських навушників Bose залишається референсом у категорії активного шумопоглинання. У США модель коштує 299 доларів, у Європі — близько 280 євро. Фірмова технологія Bose CustomTune автоматично адаптує і звук, і ANC під анатомію ваших вух за кілька секунд після першого ввімкнення.

Субʼєктивно шумопоглинання в Bose більш «тихе»: навушники прибирають не лише гул транспорту, а й високочастотний фоновий шум — голоси в офісі, клацання клавіатури. Функція Immersive Audio (просторовий звук з трекінгом положення голови) стабільно працює з будь-якою музикою, а не лише зі спеціально оброблений контентом.

Недоліки — автономність (до 6 годин з ANC, найменша серед флагманів), клас захисту лише IPX4 та пластиковий кейс, який суттєво поступається металевим конкурентам за відчуттям якості.

Для кого: ті, хто багато часу проводить у гучному оточенні (літаки, відкриті офіси, громадський транспорт) і для кого ANC важливіше, ніж універсальність.

Samsung Galaxy Buds4 Pro — флагман для власників Galaxy

Galaxy Buds4 Pro надійшли в продаж 11 березня 2026 року за ціною 249 доларів у США та 219 фунтів у Великій Британії. Це прямий відповідник AirPods Pro 3 за ціною, позиціюванням та принципом «екосистеми»: найкращі функції працюють лише з телефоном Samsung Galaxy.

Хороші новини: за звуком ці навушники серед найкращих на ринку. Samsung суттєво переробила низькочастотний драйвер (він на 20% більший за попередника), і результат чутно навіть на коротких треках. Є підтримка Hi-Res кодека 24 біт / 96 кГц (Samsung Seamless Codec UHD), активне шумопоглинання 2.0 покоління, захист IP57 (найкращий у сегменті — повне занурення на глибину до 1 метра протягом 30 хвилин) і підтримка Bluetooth 6.1.

Погані новини: SSC UHD 96 кГц працює тільки з телефонами Galaxy S26 та деякими іншими моделями Samsung. На iPhone або телефоні OnePlus ви отримаєте лише SBC або AAC. Немає підтримки LDAC чи aptX. І — що особливо дивує у 2026 році — немає повноцінного мультипоінту.

Для кого: виключно власники смартфонів Samsung Galaxy. Для всіх інших — переплата за функції, якими ви не зможете скористатись.

Середній сегмент: найкраще співвідношення ціни та якості

Nothing Ear (3) — дизайнерський вибір із мікрофоном у кейсі

Британська компанія Nothing (заснована співзасновником OnePlus Карлом Пеєм) випустила у вересні 2025 року модель Ear (3) за ціною 179 доларів або 179 фунтів. Під час акцій навушники можна купити за 149 доларів. Це одна з найпривабливіших альтернатив за співвідношенням ціна-функціональність.

Головна технічна «родзинка» — Super Mic: додатковий мікрофон, вбудований у зарядний кейс. У галасливому середовищі ви можете дістати кейс, натиснути кнопку Talk і говорити безпосередньо в нього — якість голосу буде значно кращою, ніж коли телефон ловить ваш голос з мікрофонів самих навушників. На практиці це рятівна функція для дзвінків з вулиці чи транспорту.

Ear (3) підтримують кодеки LDAC та LHDC 5.0 (найвищу роздільну здатність серед кодеків), мультипоінт з двома пристроями, активне шумопоглинання до 45 дБ і працюють 10 годин без кейсу. Характерний прозорий дизайн із металевими деталями залишається головною візитівкою бренду.

Для кого: користувачі Android, які хочуть преміум-функції за помірні гроші. З iPhone працюють, але LDAC буде недоступний.

Technics EAH-AZ100 — премʼєра преміуму за середню ціну

Technics — одна з найстаріших японських аудіомарок — випустила у 2025 році модель EAH-AZ100 за ціною 299 доларів у США та 259 фунтів у Великій Британії. Модель отримала пʼятизіркові оцінки від What Hi-Fi? і стала одним з головних конкурентів Sony WF-1000XM5 на момент виходу.

Сильні сторони Technics — надзвичайно чіткий, детальний звук з природним тональним балансом (традиційна «школа» японського аудіо), компактний кейс, що помітно менший за Sony, і три точки мультипоінта одночасно — найбільше в індустрії. Підтримка LDAC і LC3 на місці. Активне шумопоглинання — на рівні Bose QC Ultra.

Недоліки — трохи гірша автономність (8 годин з ANC) і невелика присутність бренду на українському ринку, тому знайти модель офлайн складніше.

Для кого: аудіофіли, які цінують детальне, природне звучання, і тих, хто одночасно використовує три пристрої (ноутбук + смартфон + планшет).

Бюджетний сегмент: гідні TWS за невеликі гроші

EarFun Air Pro 4 — найкраща бюджетна альтернатива AirPods Pro

Ціновий «флагман для народу» 2025–2026 року. У США ціна коливається в районі 80 доларів, акційна — від 60. За відгуками CNN Underscored і низки інших видань, EarFun Air Pro 4 звучать не гірше за AirPods Pro 2 попереднього покоління і мають довшу автономність та кращий вологозахист.

Підтримують LDAC, активне шумопоглинання до 50 дБ, Bluetooth 5.4 з LE Audio, мультипоінт, захист IP55 та швидке заряджання. Автономність — до 11 годин без кейсу. Єдине, на чому тут справді заощадили — це якість мікрофонів для дзвінків та відчуття дорожнечі у руках, але для повсякденного прослуховування музики й подкастів різницю з моделями в чотири рази дорожчими більшість людей на слух не відчує.

Soundcore Liberty 4 NC — універсал за 100 доларів

Soundcore — бренд, що належить компанії Anker (Гонконг / США). Liberty 4 NC стали одними з найпопулярніших навушників у категорії до 100 доларів за якість ANC, що порівнюється з AirPods Pro 2, і роботу з кодеком LDAC. Є фізичне регулювання гучності свайпом на стеблі — рідкість у цій ціновій категорії.

Автономність — до 10 годин без кейсу, до 50 годин разом із кейсом. Захист IPX4, Bluetooth 5.3, мультипоінт, безпровідна зарядка Qi. Для кого: універсальний вибір для користувачів Android, які не готові платити понад 150 доларів.

CMF Buds 2 Plus — звук під 80 доларів

CMF — субʼбренд Nothing, що орієнтований на бюджетний сегмент. Модель Buds 2 Plus за ціною близько 79 доларів показує неочікувано якісний звук для цієї категорії, підтримує LDAC, Hi-Res Audio сертифікацію та має ANC до 50 дБ. За відгуками Tom’s Guide, вони конкурують з моделями вдвічі-втричі дорожчими.

Спорт: альтернативи, що не випадуть на тренуванні

AirPods Pro 3 отримали вбудований сенсор серцевого ритму, але через відсутність фіксувальних дужок вони не тримаються у вухах під час інтенсивних тренувань. Якщо ви бігаєте займаєтеся в залі чи катаєтеся на велосипеді, звертайте увагу на моделі з завушним гачком або «крильцями».

JBL Endurance Peak 3 (приблизно 100 доларів) — навушники із завушними гачками, захист IP68 (повне занурення у воду) та 10 годин автономності. Стандарт для спортсменів.

Jabra Elite 8 Active Gen 2 (приблизно 200 доларів) — одна з найбільш надійних моделей для спорту: шумопоглинання, військова сертифікація на ударостійкість, захист IP68. Мультипоінт і підтримка LE Audio.

Beats Powerbeats Pro 2 (приблизно 250 доларів) — ідеальний компроміс для користувачів iPhone, які не готові відмовитися від екосистеми Apple. Великі завушні гачки, вбудований сенсор серцевого ритму (синхронізований з Apple Fitness), чип H2 — такий самий, як в AirPods Pro 2, і підтримка Android без обмежень.

Що варто знати про приватність і геополітику

Усі сучасні TWS-навушники мають мікрофони та передають аудіопотік через Bluetooth. Деякі моделі підтримують голосових асистентів, що в теорії можуть обробляти ваш голос у хмарі. Тому для частини користувачів важлива країна походження виробника й виробничі ланцюжки.

Навушники брендів російського або білоруського походження не рекомендуються до купівлі в Україні — ні з позицій приватності, ні з позицій підтримки економіки країни-агресора. Продукція Huawei, хоч і не заборонена в Україні, перебуває під санкціями США через звʼязки з Комуністичною партією Китаю та НВАК — для користувачів, що працюють у сфері безпеки чи державному секторі, це варто враховувати.

У списку альтернатив, що ми розглянули, присутні японські (Sony, Technics, JBL, Audio-Technica), американські (Bose, Beats, Apple), корейські (Samsung), данські (Jabra), британські (Nothing), китайсько-американські (Anker / Soundcore), німецькі (Sennheiser) та китайські (EarFun, CMF) бренди. Жоден з них не має російських інвесторів чи виробничих потужностей на території РФ.

Підсумки: який вибір зробити

Якщо вам потрібен максимум якості звуку й ви користуєтеся Android — беріть Sony WF-1000XM6 або Technics EAH-AZ100.

Якщо пріоритет — шумопоглинання в гучному оточенні — Bose QuietComfort Ultra Earbuds (2-ге покоління) залишаються найкращим вибором.

Якщо ви в екосистемі Samsung — Galaxy Buds4 Pro розкриють свій потенціал лише з вашим телефоном Galaxy.

Якщо шукаєте баланс ціни та функцій — Nothing Ear (3) за 180 доларів дають 80% можливостей флагманів.

Якщо бюджет обмежений — EarFun Air Pro 4 або Soundcore Liberty 4 NC за 60–100 доларів дають якість, яка ще пʼять років тому була доступна лише за 300.

Якщо ви займаєтеся спортом — моделі з завушними гачками від JBL, Jabra чи Beats надійніше, ніж будь-які AirPods.

Де купувати в Україні та на що звернути увагу

В Україні офіційно представлені Samsung, Sony, Bose, JBL та Jabra — їх можна купити в авторизованих магазинах, які дають повноцінну гарантію. Nothing, Technics, EarFun, CMF та Soundcore купуються переважно через маркетплейси або завозяться з ЄС.

Перед купівлею перевіряйте, чи є у моделі офіційна гарантія в Україні — для продукції, завезеної «сірим» імпортом, сервіс може обмежитись лише обміном у межах повернення товару у 14-денний термін.

Якщо ви купуєте вживану модель з рук, обовʼязково перевіряйте серійні номери через офіційні застосунки виробників (Sony Headphones Connect, Samsung Wearable, Bose Music, Nothing X) — це допоможе уникнути підробок, яких на ринку все ще чимало, особливо серед копій AirPods та Galaxy Buds.

Ця стаття Найкращі альтернативи AirPods у 2026 році: огляд моделей для Android, Windows та iOS раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Олена Кожухар

Google відкрила доступ до десктопного застосунку для Windows усім користувачам. Програма дозволяє миттєво викликати пошук, Gemini та Lens поверх будь-якого вікна, а також підключається до Gmail, Drive і Photos — без переходу у браузер.

Що це за застосунок і як він працює

Минулої осені Google запустила експериментальну версію десктопного застосунку для Windows. Тоді він позиціонувався як інструмент для підвищення продуктивності. Тепер програма доступна всім без винятку.

Принцип роботи простий: поєднання клавіш Alt+Пробіл викликає спливаюче вікно — «бульбашку» — поверх поточного застосунку. Писати можна одразу, без додаткового кліку. Це швидше, ніж відкривати браузер або новий ярлик.

За своєю суттю застосунок — це зручний інтерфейс до вже наявних сервісів Google: пошуку, Gemini та Lens. Нових функцій він не додає, але суттєво прискорює доступ до них.

Що вміє застосунок: пошук у Gmail, Drive і Photos

Головна перевага — інтеграція з екосистемою Google. Застосунок підключається до Gmail, Drive, Photos та інших сервісів і дає змогу шукати інформацію у них природною мовою.

Наприклад, запит «Коли я дивився матч, де були мої місця?» отримує відповідь із конкретним сектором, рядом і номером місця — дані беруться з підтверджувального листа в поштовій скринці. Запит про шкільний захід дає точну дату, час і місце, а також підтверджує, чи відповіли на запрошення. Застосунок знаходить інформацію не лише в тілі листів, а й у прикріплених PDF-файлах.

Функція Lens дозволяє виділити будь-яку ділянку екрана і виконати з нею кілька дій:

• скопіювати текст із зображення;
• знайти схожі зображення або товар у продажу;
• задати запитання на основі того, що відображається на екрані.

Режим демонстрації екрана дозволяє показати застосунку відкриту сторінку і попросити пояснення. Наприклад, під час допомоги дитині з математичним завданням можна запитати, як розвʼязати задачу, — і отримати підказку без готової відповіді.

Інтеграція з Photos також працює: запит «Знайди мої останні фото з двоюрідним братом» — і застосунок повертає знімки з особою, яку розпізнано у колекції Google Photos.

Є й пошук файлів на комп’ютері: якщо відомо ім’я файлу, застосунок покаже, де він знаходиться.

Де застосунок поки що дає збої

Як і більшість інструментів на основі ШІ, застосунок іноді помиляється. Нечіткі або надто загальні запити можуть призводити до хибних результатів або галюцинацій: замість потрібного документа застосунок може запропонувати схожий за темою, але інший файл. Чіткіше формулювання вирішує проблему.

Пошук файлів за описом (наприклад, «щойно завантажений PDF» або «бланк дозволу для екскурсії») поки не підтримується — лише за точною назвою.

Безпека та конфіденційність: що потрібно знати перед встановленням

Застосунок запитує низку дозволів, про які варто знати заздалегідь. При першому запуску функції Lens або демонстрації екрана система запитує дозвіл на захоплення екрана. Важливо розуміти, що саме передається на сервери Google, а що залишається локально.

Згідно з офіційною документацією Google:

• Локальні файли: застосунок будує індекс файлів безпосередньо на пристрої користувача і не надсилає його на сервери Google.
• Lens-запити: на сервери Google надсилається лише та ділянка екрана, яку користувач виділив вручну. Фонові процеси, вміст буфера обміну та інші вікна не передаються.
• Пошукові запити: якщо користувач авторизований у Google-акаунті, всі пошукові запити прив’язуються до цього акаунту — так само як і під час пошуку через браузер. Без авторизації запити анонімізуються.

Таким чином, з точки зору передачі даних застосунок не вводить нових ризиків порівняно з використанням Google Пошуку у Chrome. Однак варто враховувати кілька практичних аспектів.

По-перше, застосунок постійно працює у фоновому режимі — він відображається у системному треї та запускається при старті Windows. Це означає, що він має постійний доступ до облікового запису Google і може реагувати на системний ярлик Alt+Пробіл у будь-який момент. Для корпоративних пристроїв або спільних комп’ютерів це може бути небажаним.

По-друге, функція демонстрації екрана потребує уваги: перед її активацією користувач сам обирає, яке вікно або весь екран показати застосунку. Проте аналітики видання Cloudorian зазначають, що точний маршрут обробки знімків екрана для десктопної версії Lens задокументований Google не повністю — на відміну від мобільної версії.

По-третє, інтеграція з Gmail і Drive розширює поверхню доступу: якщо обліковий запис Google буде скомпрометований (через фішинг, витік пароля або атаку на сесію), зловмисник отримає доступ не лише до пошти, а й до листування, документів і фото, які застосунок здатний знаходити та показувати за запитом.

Практичні поради: як знизити ризики

• Увімкніть двофакторну автентифікацію для Google-акаунту, якщо ще не зробили цього. За наявності доступу до пошти, Drive і Photos через цей застосунок компрометація пароля матиме серйозніші наслідки.
• Перевірте, які застосунки мають доступ до вашого акаунту: myaccount.google.com → «Безпека» → «Застосунки з доступом до акаунту». Там же можна відкликати зайві дозволи.
• Керуйте пошуковою активністю: у розділі «Моя активність» (myactivity.google.com) можна переглянути або видалити запити, зроблені через застосунок.
• На корпоративному або спільному комп’ютері встановлення застосунку не рекомендується: він зберігає авторизований сеанс і доступний будь-якому, хто відкриє ноутбук.
• Якщо конфіденційність є пріоритетом, застосунок можна використовувати без входу в акаунт — у цьому режимі доступний лише базовий веб-пошук, а дані акаунту не залучаються.

Висновок: чи варто завантажувати

Десктопний застосунок Google не розширює функціональність наявних сервісів, але значно прискорює доступ до них. Поєднання Alt+Пробіл економить час навіть як звичайний пошук — без запуску браузера. Інтеграція з Gmail, Drive і Photos додає практичну цінність для тих, хто активно використовує екосистему Google.

З точки зору конфіденційності застосунок не створює принципово нових ризиків порівняно з браузерним Google — але він завжди активний у фоні, а його інтеграція з акаунтом підвищує ціну можливої компрометації. Тож перед встановленням варто переконатися, що акаунт Google захищений двофакторною автентифікацією.

Завантажити застосунок можна безкоштовно на офіційному сайті Google.

Ця стаття Google випустила десктопний застосунок для Windows: як він змінює роботу з пошуком і особистими даними раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

У березні 2026 року команда GrapheneOS оприлюднила заяву, яка одночасно є принциповою позицією і прямим викликом глобальному тренду на верифікацію онлайн-користувачів: операційна система залишатиметься доступною без будь-яких облікових записів або перевірки особи — незалежно від того, що вимагає законодавство тієї чи іншої країни. Якщо місцеві норми унеможливлюють продаж пристроїв із GrapheneOS — проєкт просто піде з цього ринку. Не адаптується. Не піде на поступки.

На тлі того, як більшість технологічних компаній мовчки підлаштовуються під регуляторні вимоги, а уряди різних держав посилюють контроль над цифровою ідентичністю, ця позиція виглядає майже анахронічно. Але за нею стоїть не упертість, а послідовна архітектурна логіка — система побудована так, що будь-яка ідентифікація користувача зруйнує її фундамент.

Що таке GrapheneOS і звідки він узявся

GrapheneOS — некомерційний проєкт з відкритим вихідним кодом, заснований у 2014 році. До 2018 року він існував під назвою CopperheadOS, поки внутрішній конфлікт у команді не призвів до перейменування і фактичного перезапуску. Сьогодні це, мабуть, найбільш технічно серйозна спроба побудувати мобільну операційну систему, в якій конфіденційність і безпека є не маркетинговим гаслом, а архітектурним принципом.

В основі GrapheneOS лежить Android Open Source Project (AOSP) — той самий фундамент, на якому побудовано звичайний Android. Але від нього GrapheneOS відрізняється так само, як бронеавтомобіль від серійного позашляховика: зовні схоже, всередині — принципово інше.

Фінансується проєкт виключно за рахунок пожертв. На сьогодні їх вистачає для підтримки штатної команди розробників — що дає проєкту незалежність від корпоративних або регуляторних інтересів і, відповідно, свободу дотримуватися власних принципів навіть під тиском.

Технічна архітектура захисту

Безпека GrapheneOS будується на кількох рівнях, кожен із яких закриває окремий клас атак.

Перший і найбільш фундаментальний — захист пам’яті. GrapheneOS використовує hardened_malloc — посилений алокатор памʼяті, який унеможливлює цілий клас уразливостей типу use-after-free. Саме ці вразливості лежать в основі більшості реальних мобільних експлойтів. Ядро системи додатково захищене патчами безпеки пам’яті, яких немає у стандартному Android. Показово, що GrapheneOS регулярно випереджає виробника на кілька місяців у застосуванні виправлень ядра — через особливість підходу Google до оновлень LTS-гілок. Крім того, команда самостійно знаходить уразливості і передає їх у відкриті проєкти.

Другий рівень — ізоляція застосунків. Кожен додаток у GrapheneOS запускається у суворій «пісочниці». Функція Storage Scopes дозволяє додаткам бачити лише ті файли, до яких користувач явно надав доступ — замість стандартної Android-моделі, де надання дозволу на сховище відкриває доступ до значно ширшого набору даних.

Третій рівень — верифікований завантаження (Verified Boot). GrapheneOS використовує апаратний чіп безпеки Titan M у пристроях Google Pixel для перевірки цілісності ОС при кожному запуску. Якщо система була змінена — через шкідливе ПЗ, атаку на ланцюжок постачання або фізичний доступ до пристрою — він відмовить у завантаженні.

Четвертий рівень — мережева безпека. GrapheneOS надає додаткам мережевий дозвіл як окремий параметр, який можна вимкнути. Додаток без мережевого доступу фізично не може передавати дані назовні — навіть якщо захоче. Додатково реалізований автоматичний перезапуск пристрою через задані проміжки часу (зазвичай 18–24 години) і автоматичне відключення Wi-Fi після визначеного часу простою — це мінімізує вікно атаки для шкідливого ПЗ, яке може очікувати на підключення до мережі.

Нарешті, дозволи на сенсори (камера, мікрофон, акселерометр, гіроскоп та ін.) у GrapheneOS виведені в окрему групу керування. Якщо додаток намагається отримати дані від сенсора, доступ до якого закрито, він отримує нульові значення — без повідомлення про відмову, яке могло б змінити поведінку програми. Порт USB-C за замовчуванням у заблокованому стані працює лише в режимі заряджання.

Власні застосунки: мінімалізм замість набору

GrapheneOS не просто обмежує можливості чужих програм — він постачається з власним набором інструментів, побудованих за тими ж принципами.

Vanadium — це посилена версія браузера Chromium, спеціально зібрана для GrapheneOS. Вона відрізняється від стандартного Chrome посиленою ізоляцією сайтів, суворішим sandboxing і принциповою позицією щодо розширень: команда вважає, що більшість «захисних» розширень насправді погіршують конфіденційність, збільшуючи цифровий відбиток браузера. Замість цього Vanadium зосереджений на структурних рішеннях — партиціонуванні стану та приховуванні IP через VPN або Tor.

Auditor — застосунок для апаратної верифікації пристрою, який дозволяє підтвердити цілісність системи як локально, так і віддалено. PDF Viewer — мінімалістичний переглядач PDF, позбавлений зайвої функціональності. Камера GrapheneOS не записує до знімків EXIF-метадані з часом, датою та часовим поясом — ця функція вимкнена за замовчуванням. Seedvault забезпечує зашифроване резервне копіювання без прив’язки до хмарних сервісів.

Google Play без Google Play

Одне з найчастіших заперечень проти GrapheneOS — несумісність із застосунками Google Play Store. GrapheneOS вирішив цю суперечність нестандартно: він дозволяє встановити Play Services у режимі «пісочниці» — як звичайний додаток без системних привілеїв.

Це означає, що Google Play Store працює, більшість застосунків встановлюються та оновлюються в стандартному режимі — але Google Play Services при цьому не має особливого доступу до системи. Його можна встановити і видалити будь-коли, як будь-який інший додаток. Виняток становлять програми, що перевіряють Play Integrity API — механізм Google, який підтверджує використання стандартного Android. Деякі банківські додатки і сервіси з DRM використовують цю перевірку і можуть відмовити у роботі. Список таких додатків поступово скорочується — GrapheneOS активно вдосконалює сумісність, — але проблема залишається реальною.

Без верифікації: позиція, яка дорого коштує

20 березня 2026 року GrapheneOS підтвердив те, що фактично є наріжним каменем проєкту: система залишатиметься повністю доступною без облікового запису або перевірки особи — для будь-якого користувача у будь-якій точці світу.

«GrapheneOS залишатиметься доступною для будь-кого у всьому світі без необхідності надавати особисті дані, посвідчення особи або створювати обліковий запис. GrapheneOS та наші сервіси залишатимуться доступними на міжнародному рівні. Якщо пристрої з GrapheneOS не можна буде продавати в якомусь регіоні через місцеве законодавство — нехай так і буде.» — GrapheneOS, 20 березня 2026 року

Ця позиція є прямим наслідком архітектурних принципів системи. GrapheneOS побудований так, щоб мінімізувати будь-яке збирання даних — включно з централізованими обліковими записами, які могли б прив’язати активність до конкретної особи. Додати обов’язкову верифікацію особи означало б зруйнувати цю модель на фундаментальному рівні. Замість того щоб підлаштовуватися під кожен ринок окремо, проєкт зберігає єдиний глобальний стандарт — і приймає ризик зникнення з тих ринків, де цей стандарт суперечить законодавству.

Ця позиція виникла не вчора. Але саме зараз, коли уряди різних країн активно впроваджують системи верифікації онлайн-користувачів, а платформи одна за одною адаптуються під ці вимоги, вона набуває нового значення — і нової виразності.

Motorola і вихід за межі Pixel

До початку 2026 року GrapheneOS підтримував виключно смартфони Google Pixel — лінійку від Pixel 6 до Pixel 9. Це було принциповим рішенням: лише Pixel-пристрої відповідали жорстким вимогам проєкту до апаратної безпеки, включно з чіпом Titan M і гарантованими оновленнями безпеки.

На MWC 2026 у Барселоні стався прецедент: компанія Motorola (підрозділ Lenovo) оголосила про довгострокове партнерство з GrapheneOS Foundation. Угода передбачає розробку майбутніх смартфонів Motorola, сумісних із GrapheneOS, — перші з них очікуються у 2027 році. Йдеться про флагмани нового покоління (на зразок Motorola Signature, Razr Fold та Razr Ultra), які мають відповідати технічним вимогам проєкту, включаючи підтримку апаратного тегування пам’яті.

Партнерство є важливим одразу з кількох причин. По-перше, GrapheneOS уперше вийде за межі апаратної монополії Google — це знімає стратегічний ризик для проєкту. По-друге, Motorola інтегрує окремі концепції GrapheneOS у свою стандартну оболонку Android, що потенційно розширює аудиторію захищених рішень. По-третє, партнерство цілком вписується у бізнес-логіку: Motorola активно розширює корпоративний напрямок під брендом ThinkShield (Lenovo), і GrapheneOS дає їй те, чого не може Samsung із Knox, — де-гугліфікований смартфон для підприємств, де телеметрія Google є регуляторною проблемою.

Компроміси, про які варто знати

GrapheneOS — не рішення для всіх. Система свідомо обирає безпеку і конфіденційність на противагу зручності й сумісності, і ці обміни є цілком реальними.

Апаратна підтримка навмисно вузька: лише пристрої, що відповідають суворим вимогам безпеки. Широкий діапазон сумісності свідомо відкидається, бо він неминуче знижує рівень захисту. Певна частина банківських і платіжних додатків може не працювати через перевірку Play Integrity. Корпоративні системи керування пристроями (MDM), зокрема Microsoft Intune, здебільшого несумісні. Міграція вимагає ручного перенесення даних і 2FA-ідентифікаторів — автоматичних інструментів немає.

Натомість користувач отримує мобільну ОС, яка у 2026 році є найбільш технічно захищеним рішенням на споживчому ринку: швидше завантаження, нижче споживання пам’яті, краща автономність — через відсутність фонових сервісів Google — і системну архітектуру, яка не прив’язує активність до особи користувача.

Висновок

GrapheneOS існує у специфічній ніші: це проєкт, який свідомо відмовляється від масштабу заради принципу. Він не намагається стати наступним Android для мільярда людей. Він намагається бути тим, чим Android міг би бути, якби конфіденційність ніколи не була жертвою зручності.

Нова заява про відмову від будь-якої верифікації особи — не окрема новина, а логічний прояв цієї позиції. Партнерство з Motorola — перший сигнал того, що ця позиція починає знаходити відгук серед виробників обладнання. Чи стане це початком ширшого руху, покаже 2027 рік.

Ця стаття GrapheneOS: як влаштована найзахищеніша мобільна ОС — і чому вона не йде на поступки раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Платформа для візуального контенту Picsart оголосила про запуск маркетплейсу ШІ-агентів — інструментів, які виконують специфічні завдання замість користувача: змінюють розміри зображень, переробляють фото у заданому стилі або аналізують дані інтернет-магазину. Агенти доступні для взаємодії у звичних месенджерах — WhatsApp і Telegram.

Платформа для зумерів з амбіціями великих гравців

Picsart — платформа для дизайну та обробки зображень, якою користуються понад 130 мільйонів людей по всьому світу, переважно представники покоління Z. За функціональністю її порівнюють із розширеною версією Canva, орієнтованою на SMM-менеджерів та авторів контенту. 2021 року компанія досягла статусу «єдинорога» на хвилі буму економіки творців і відтоді продовжує нарощувати ШІ-функціональність.

Запуск маркетплейсу відбувається на тлі зростаючого попиту на автономних ШІ-помічників. Вірусні проєкти на кшталт OpenClaw демонструють, що ринок готовий до інструментів, які виконують завдання без постійного залучення людини.

«Творці досі були змушені самостійно керувати кожним робочим процесом — виконувати, а не ухвалювати рішення. Наші агенти змінюють цю модель: ви задаєте напрям, агент формує план на основі реальних даних, ви схвалюєте — він виконує», — заявив засновник і генеральний директор Picsart Овганнес Авоян.

Чотири агенти на старті: від зміни розмірів до аналізу магазину

На момент запуску маркетплейс пропонує чотири агенти: Flair, Resize Pro, Remix і Swap. Компанія обіцяє щотижня додавати нових спеціалізованих помічників.

Найбільш функціональним з них є Flair — агент, інтегрований з платформою Shopify. Він аналізує ринкові тенденції та надає рекомендації щодо покращення інтернет-магазину: наприклад, пропонує відредагувати фотографії товарів для більшої стилістичної цілісності. У наступних оновленнях Flair зможе самостійно проводити A/B-тести та виявляти продукти з низькою ефективністю, пропонуючи конкретні рішення для підвищення продажів.

Агент Resize Pro змінює розміри зображень і відео відповідно до вимог різних платформ. Якщо оригінальний медіафайл не підходить для потрібного формату, ШІ генеративно розширює кадр так, щоб результат виглядав органічно, а не як механічне обрізання.

Remix дозволяє задати стиль — наприклад, «вінтажна плівка», «акварель» або «кіберпанк» — і автоматично переробити всю бібліотеку фотографій у цьому ключі. Агент Swap змінює фони одразу на великій кількості знімків.

Контроль над автономністю та захист від помилок

Оскільки будь-яке програмне забезпечення на основі великих мовних моделей може припускатися помилок або виконувати непередбачені дії, Picsart передбачила механізм управління автономністю. Для агентів на кшталт Flair, що асинхронно працюють у фоновому режимі, користувач може встановити рівень самостійності: від повністю автономного до такого, що потребує підтвердження перед кожною дією.

Ці агенти також менш вразливі до атак із впровадженням шкідливих інструкцій (prompt injection), порівняно з публічно доступними чат-ботами, — принаймні доти, доки Picsart не запустить агентів з прямим виходом у зовнішній інтернет чи взаємодією з клієнтами.

Доступність та ціни

Picsart пропонує безкоштовний план з обмеженою кількістю ШІ-кредитів на тиждень. Для роботи з агентами, найімовірніше, знадобиться платна підписка — від близько 10 доларів на місяць при річній оплаті. Агенти доступні через WhatsApp і Telegram, оскільки API цих платформ дозволяє налаштовувати ШІ-чат-боти для бізнесу.

«Оскільки агенти розширюються на месенджери, якими творці вже користуються, ця взаємодія стає можливою будь-де — за робочим столом або в метро», — зазначив Авоян.

Ця стаття Picsart запускає маркетплейс ШІ-агентів для контент-мейкерів раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Олена Кожухар