Скріншот — базова щоденна навичка: зберегти листування, чек, повідомлення про помилку чи потрібний фрагмент сторінки. Android пропонує для цього кілька вбудованих способів, тож окремий застосунок не потрібен. Конкретний метод залежить від виробника смартфона та версії системи — нижче зібрані всі, що працюють у 2026 році.

Кнопки живлення та зменшення гучності — універсальний спосіб

Найпростіший і найнадійніший метод працює майже на всіх Android-пристроях: одночасно натиснути й на секунду втримати кнопки живлення та зменшення гучності. Екран блимне, пролунає звук затвора, а внизу зʼявиться мініатюра знімка, яку можна одразу відредагувати чи надіслати. Скріншот зберігається в галереї, у теці «Screenshots».

Жести: змах ребром долоні та інші

На смартфонах Samsung Galaxy працює фірмовий жест «Знімок екрана долонею». Його вмикають у меню Налаштування → Додаткові функції → Рухи та жести → Знімок екрана долонею; після цього достатньо провести ребром долоні зліва направо (чи навпаки) по екрану. На апаратах Xiaomi, OnePlus та деяких інших доступний змах трьома пальцями згори вниз — його теж активують у налаштуваннях жестів.

Меню нещодавніх застосунків і меню живлення

На Android 11 і новіших версіях знімок можна зробити з екрана нещодавніх застосунків: провести пальцем угору від низу екрана й затримати, а під потрібним застосунком натиснути «Знімок екрана». Так у кадр не потрапляють рядок стану й панель навігації. На частині пристроїв працює й інший варіант — утримати кнопку живлення та обрати «Знімок екрана» в меню, що зʼявиться.

Подвійний дотик до задньої панелі (Quick Tap на Pixel)

Смартфони Google Pixel уміють робити знімок від подвійного дотику до задньої панелі. Функцію вмикають у меню Налаштування → Система → Жести → Швидкий дотик, після чого обирають дію «Зробити знімок екрана». Дотик має бути впевненим — легкий може не спрацювати.

Довгий скріншот однієї сторінки

Коли потрібно зберегти цілу довгу сторінку, а не лише видиму частину, стане в пригоді гортаний знімок. Спершу роблять звичайний скріншот, а потім біля мініатюри натискають «Захопити більше» (на Pixel) або «Знімок із прокручуванням» (на Samsung) і рамкою обирають потрібний обсяг. Функція доступна на Android 12 і новіших версіях.

Голосова команда

Раніше знімок можна було зробити фразою «Hey Google, take a screenshot» через Google Assistant. Проте з 4 вересня 2026 року Google поступово вимикає Assistant і замінює його на Gemini, тож найнадійнішим вибором лишаються кнопки та жести, що не залежать від голосового помічника.

Чому деякі застосунки не дають зробити скріншот

Іноді замість знімка зʼявляється повідомлення на кшталт «Не вдалося зберегти скріншот через дію політики безпеки». Це не збій і не ознака зараження: в Android є механізм FLAG_SECURE, який на рівні операційної системи забороняє захоплення екрана для окремих вікон. Його свідомо вмикають банківські та платіжні застосунки, генератори одноразових кодів (Google Authenticator, Authy), менеджери паролів, стримінгові сервіси (Netflix та інші — через захист авторських прав), режим анонімного перегляду в браузері, а також робочі профілі під керуванням компанії.

Оскільки блокування відбувається на рівні відтворення зображення, воно однаково спрацьовує для всіх методів — і для кнопок, і для жестів, і для сторонніх застосунків. Це навмисний захист: він не дає шкідливому ПЗ чи випадковому пересиланню розкрити чутливі дані — баланс рахунку, одноразові коди, паролі. Обходити його не варто: способи «зняти» FLAG_SECURE потребують root-доступу та спеціальних модулів, що суттєво знижують безпеку пристрою. Якщо законно потрібне підтвердження (наприклад, квитанція про оплату), надійніше скористатися вбудованим експортом у PDF у самому застосунку або сфотографувати екран іншим пристроєм.

Де шукати збережені скріншоти

Усі знімки потрапляють у галерею: у Google Photos — у розділі «Бібліотека → Screenshots», на Samsung — в альбомі «Screenshots» застосунку «Галерея». Знайти їх можна й через файловий менеджер у теці Pictures/Screenshots.

Ця стаття Як зробити скріншот на Android: усі робочі способи у 2026 році раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Олена Кожухар

Тривале прощання з голосовим помічником Google Assistant нарешті отримало конкретну дату. Компанія повідомила, що почне припиняти роботу асистента на сумісних мобільних пристроях 4 вересня 2026 року — про це йдеться в електронному листі, який Google розіслала користувачам.

Перехід відбуватиметься поступово й може тривати кілька тижнів, тож Assistant зникне не з усіх пристроїв одночасно. Щойно зміни дійдуть до сумісного Android-пристрою, його замінить Gemini — без можливості повернутися до попереднього помічника.

Які пристрої втратять Assistant першими

Вимкнення охоплює сумісні смартфони й планшети на Android, а також аксесуари, робота яких залежить від помічника на телефоні. Google називає годинники на Wear OS, сумісні навушники та автомобілі, що використовують Android Auto через підключений смартфон.

Нюанс щодо Android Auto легко пропустити. Автомобілі, які запускають цю систему через підключений телефон, перейдуть на Gemini услід за міграцією самого телефона, тоді як машини з вбудованим Google (Google built-in) поки що залишаться на Assistant. Через це компанія фактично веде два окремі графіки переходу — залежно від того, де саме працює помічник.

Автомобілі з вбудованим Google не підпадають під дедлайн 4 вересня й продовжать використовувати Assistant після цієї дати. Пристрої Google TV, розумні колонки та розумні дисплеї також лишаються поза цим етапом — про терміни їхнього переходу на Gemini у компанії обіцяють повідомити згодом.

Хто поки що збереже Assistant

Assistant зникне не з кожного Android-пристрою. Смартфони й планшети, які не відповідають мінімальним вимогам Gemini — Android 10 і новіша версія та щонайменше 2 ГБ оперативної памʼяті — або перебувають у регіонах, де Gemini недоступний, наразі збережуть класичний Assistant.

Сумісне обладнання перемкнеться автоматично. Щойно міграція дійде до пристрою, звичне довге натискання кнопки живлення чи голосова команда відкриватимуть уже Gemini.

Що відбуватиметься далі

Щоб запустити перехід, не потрібно змінювати налаштування чи щось встановлювати. Google почне розгортання 4 вересня, а не вимкне Assistant усюди одного дня.

Тим, хто досі покладається на Assistant, варто очікувати, що незабаром Gemini перебере на себе звичні команди та ярлики. Несумісні пристрої й регіони отримують тимчасову відстрочку, проте компанія не уточнила, як довго діятиме цей виняток.

Ця стаття Google назвала дату вимкнення Assistant раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Агентство національної безпеки США оновило памʼятку про обмеження витоку даних щодо місцеперебування — документ, який з 2020 року був базовим посібником для всіх, хто не хоче, щоб телефон розповідав про кожен їхній крок. Нова редакція вийшла у квітні 2026 року. За кілька тижнів до цього Пентагон уперше публічно підтвердив, що противник купував комерційні дані геолокації, аби стежити за американськими військовими. Розбираємо, що змінилося в рекомендаціях і які налаштування смартфона справді дають ефект.

Що саме оновило АНБ

Документ «Limiting Location Data Exposure» уперше вийшов у серпні 2020 року. Версія 1.1 датована квітнем 2026-го — це перше оновлення майже за шість років. Змін зазнали три розділи: про визначення місцеперебування за вимкненого мобільного звʼязку, про застосунки й соцмережі, а також перелік рекомендованих заходів.

Найпомітніші доповнення:

• Зламаному пристрою не можна вірити. Якщо телефон скомпрометовано або рутовано, він може обходити механізми дозволів і не показувати індикатори доступу до сенсорів. Такий пристрій здатен зберігати й передавати координати навіть тоді, коли служби геолокації та всі бездротові модулі вимкнено.
• «Втома від керування приватністю». Що більше застосунків встановлено, то більший тягар ручного контролю дозволів — і то вищий шанс, що користувач почне механічно погоджуватися на будь-які запити.
• Відкриті мережі Wi-Fi. DNS-запити передаються у відкритому вигляді, і той, хто перебуває в зоні дії мережі, може їх перехопити. Регулярні звернення до корпоративного сайту з кавʼярні здатні розкрити адресу офісу. Якщо сайт працює через HTTP, а не HTTPS, видимим стає і вміст запитів та відповідей.
• Примітка для iOS. Вимикати Wi-Fi і Bluetooth слід через «Параметри»: перемикачі в Пункті керування можуть працювати не так, як очікує користувач.

Загальний висновок не змінився: повністю приховати місцеперебування пристрою неможливо — заходи лише зменшують обсяг даних, які він розкриває.

Служби геолокації — це не GPS

Головна теза, яку АНБ повторює з 2020 року: вимкнення служб геолокації не вимикає GPS і суттєво не знижує ризик. Цей перемикач лише обмежує доступ застосунків до координат. Операційна система продовжує використовувати дані про місцеперебування й передавати їх у мережу.

Телефон починає розкривати розташування з моменту ввімкнення, бо за замовчуванням довіряє мобільній мережі. Оператор отримує дані про місцеперебування щоразу, коли пристрій реєструється в мережі, — цього достатньо, щоб відстежувати переміщення на великій території. Отримати ці дані можна й без співпраці з оператором: комерційно доступні фальшиві базові станції дозволяють будь-кому в зоні дії зчитувати ідентифікатори пристроїв, а телефон автоматично підключається до найпотужнішого сигналу і не відрізняє таке обладнання від легітимного.

Пристрій видає місце навіть без мобільного звʼязку

Wi-Fi і Bluetooth дозволяють визначити розташування, навіть коли стільниковий звʼязок вимкнено. На деяких моделях Bluetooth неможливо вимкнути повністю, попри наявність відповідного перемикача в налаштуваннях. Непримітне обладнання на кшталт бездротових сніферів вимірює потужність сигналу й обчислює позицію — незалежно від того, чи користується власник бездротовими сервісами активно.

Навіть із вимкненими радіомодулями сенсори дають достатньо даних для обчислення координат. Датчики освітлення, тиску й температури дозволяють оцінити умови довкола: барометр, наприклад, підказує висоту над рівнем моря. Акселерометр фіксує рух за трьома осями, мікрофон реагує на гучні звуки й мовлення. Фотографії несуть координати в метаданих, а розпізнавання облич і впізнаваних обʼєктів дає змогу визначити місце навіть без метаданих. Щойно звʼязок відновлюється, накопичені дані йдуть у мережу.

Реклама як канал стеження: це вже не теорія

Найважливіша зміна відбулася не в тексті документа, а в реальності. У травні 2026 року група з чотирнадцяти конгресменів оприлюднила листування з Пентагоном, з якого випливає: Центральне командування збройних сил США отримувало повідомлення про те, що противник використовував комерційні дані геолокації для стеження за американським персоналом у зоні операцій. Це перше офіційне підтвердження такого сценарію.

У листі до Пентагону законодавці зазначають, що можливість централізовано вимикати передавання геоданих на службових смартфонах зʼявилася лише у травні 2026 року, а рекламний ідентифікатор на цих пристроях досі не деактивовано. При цьому і iOS, і Android мають налаштування, яке вимикає цей ідентифікатор, і його рекомендують як АНБ, так і CISA. Окремо конгресмени пропонують прибрати зі службових пристроїв браузери, «спроєктовані для збирання даних» рекламними компаніями, і замінити їх на браузери з блокуванням трекерів.

Що робить ці дані доступними, добре показав злам брокера Gravy Analytics у січні 2025 року. Зловмисник виклав на російськомовному форумі вибірку з понад 30 мільйонів точок геолокації; серед них — координати біля Білого дому, кремля, Ватикану та військових баз. За аналізом дослідників, дані походили з тисяч звичайних застосунків — ігор, фітнес-трекерів, застосунків для знайомств — через механізм аукціонів реклами в реальному часі. Під час такого аукціону, що триває мілісекунди, усі учасники торгів бачать модель пристрою, IP-адресу, а іноді й точні координати. Будь-хто, хто бере участь у торгах або спостерігає за ними, може ці дані зібрати.

Рекламний ідентифікатор: як його прибрати

Android

Відкрийте Параметри → Конфіденційність → Реклама і виберіть «Видалити рекламний ідентифікатор». Починаючи з Android 12 ідентифікатор можна саме видалити, а не лише скинути; з квітня 2022 року ця можливість доступна на всіх пристроях із Google Play. Після видалення застосунки, які запитують ідентифікатор, отримують рядок із нулів.

На оболонках Samsung One UI і Xiaomi HyperOS розділ може лежати за іншим шляхом — зокрема в «Google → Реклама». Якщо опції видалення немає, скидайте ідентифікатор вручну хоча б раз на тиждень: саме така мінімальна періодичність фігурує в рекомендаціях АНБ.

iPhone та iPad

Відкрийте Параметри → Приватність і безпека → Відстеження і вимкніть «Дозволити застосункам запитувати дозвіл на відстеження». За правилами App Tracking Transparency, які діють з iOS 14.5, кожен застосунок, що звертається по дозвіл за вимкненого перемикача, автоматично отримує відмову і втрачає доступ до рекламного ідентифікатора IDFA. На тому ж екрані можна попросити припинити відстеження ті застосунки, яким дозвіл було надано раніше.

Перемикач буває недоступним — наприклад, для дитячих облікових записів, для профілів під керуванням організації або якщо обліковий запис створено менш ніж три дні тому. У цих випадках усі запити на відстеження й так відхиляються автоматично.

Дозволи застосунків: менше — краще

АНБ радить давати застосункам мінімум дозволів і за можливості уникати тих, що за своєю природою розкривають місцеперебування: карт, компасів, застосунків про дорожню ситуацію, фітнесу, пошуку закладів поблизу. Якщо без такого застосунку не обійтися, дозвіл на геолокацію варто ставити в режим «лише під час використання». На Android це робиться через меню дозволів окремого застосунку, на iPhone — через «Служби локації» в розділі приватності.

Окремо варто перевірити перемикач точного місцезнаходження: більшості застосунків достатньо приблизної зони, а не координат із точністю до метрів. Корисним доповненням буде блокувальник реклами або контенту — він не дає рекламному коду завантажитися, а отже, обриває ланцюжок на першому кроці.

Історія переміщень Google: тепер на пристрої

Те, що раніше називалося «Історія місцезнаходжень», тепер має назву Timeline і зберігається безпосередньо на пристрої, а не в хмарі; вебверсію вимкнено. Водночас типовий період автовидалення скоротили з 18 місяців до трьох. Резервна копія в хмарі лишається опційною і шифрується.

Перевірити стан можна в Google Maps: торкніться фото профілю, відкрийте Timeline, потім «Місцезнаходження та налаштування конфіденційності». На Android є й системний шлях: Параметри → Локація → Служби локації → Timeline. Важливо розуміти межі цього налаштування: за поясненням Google, вимкнення Timeline не прибирає інші дані про місцеперебування, які зберігаються в обліковому записі через історію пошуку та вебактивність, зокрема приблизну локацію за IP-адресою.

Фото, метадані й соцмережі

Знімок із увімкненою геолокацією камери містить GPS-координати місця зйомки. Найпростіше рішення — вимкнути доступ камери до геоданих узагалі; для iPhone ми розбирали це в окремій інструкції. Але метадані — не єдиний канал: сучасні моделі розпізнавання здатні визначити місце за самим змістом кадру, тож обережність із публікацією потрібна навіть після очищення EXIF.

Це стосується не лише власних знімків. Публікація дитячих фото з геомітками створює окремий клас ризиків, про які ми писали в матеріалі про шерентинг. АНБ також попереджає: помилка в налаштуваннях приватності соцмережі може зробити дописи видимими для значно ширшої аудиторії, ніж передбачав автор.

Bluetooth-трекери: коли стежать адресно

Проти цілеспрямованого стеження за допомогою міток на кшталт AirTag працює спільний стандарт Apple і Google. З травня 2024 року обидві платформи підтримують специфікацію Detecting Unwanted Location Trackers: iPhone з iOS 17.5 і новішою та Android 6.0+ показують сповіщення, якщо невідомий Bluetooth-трекер тривалий час рухається разом із вами — незалежно від того, до якої екосистеми він привʼязаний. Зі сповіщення можна переглянути ідентифікатор мітки, змусити її подати звуковий сигнал і отримати інструкцію з деактивації.

Український контекст

Сухопутні війська ЗСУ окремо нагадували військовослужбовцям про правила кібергігієни: вимикати GPS і Bluetooth у зоні бойових дій, не підключатися до невідомих мереж Wi-Fi, вимикати геолокацію для камери й видаляти метадані перед публікацією, не відкривати підозрілі файли, обмежити активність у соцмережах і налаштувати двофакторну автентифікацію разом із віддаленим видаленням даних на випадок втрати пристрою. Окремо там згадано IMSI-catcher — фальшиві базові станції, які дозволяють перехоплювати дзвінки та SMS.

Тут варто розрізняти два різні сценарії. Телефон із увімкненою геолокацією не працює як «маячок», що транслює координати назовні. Реальні вектори інші: агрегація комерційних даних, зібраних через рекламні мережі, робота фальшивих базових станцій і метадані в опублікованих матеріалах. Саме тому підтверджений випадок із Центральним командуванням США важливий і для цивільних користувачів: він показує, що дані, зібрані заради показу реклами, цілком придатні для розвідувальних завдань.

Базовий чекліст

• Вимкніть або скиньте рекламний ідентифікатор — на Android через розділ реклами, на iPhone через «Відстеження».
• Переведіть дозвіл на геолокацію в режим «лише під час використання» для всіх застосунків, яким він не критичний, і вимкніть точне місцезнаходження там, де достатньо приблизного.
• Вимкніть Bluetooth і Wi-Fi, коли не користуєтеся ними; на iPhone робіть це через «Параметри», а не Пункт керування.
• Перевірте Timeline у Google Maps і за потреби скоротіть період зберігання або вимкніть функцію.
• Забороніть камері доступ до геоданих і перевіряйте метадані перед публікацією фото.
• Вимкніть «Знайти пристрій» або Find My, якщо ризик стеження для вас вищий за ризик втрати телефона.
• Не підключайтеся до відкритих мереж Wi-Fi; для маскування IP-адреси використовуйте надійний VPN.
• Встановлюйте якомога менше застосунків — кожен новий збільшує площу для збирання даних і навантаження на ваш контроль дозволів.

Жоден із цих кроків не робить пристрій невидимим. Вони зменшують обсяг даних, які він розкриває, — і саме так формулює завдання сама АНБ.

Часті запитання

Чи достатньо вимкнути служби геолокації, щоб телефон не відстежували?

Ні. Вимкнення служб геолокації обмежує доступ застосунків до координат, але не вимикає GPS і не заважає операційній системі використовувати та передавати дані про місцеперебування. Оператор звʼязку отримує розташування пристрою щоразу, коли той реєструється в мережі.

Що дає видалення рекламного ідентифікатора?

Воно розриває головний звʼязок, за яким рекламні мережі та брокери даних зшивають активність із різних застосунків в один профіль. Після видалення застосунки отримують рядок із нулів замість ідентифікатора. Це не робить пристрій анонімним, але суттєво ускладнює побудову історії переміщень.

Чи допомагає режим польоту?

Частково. Він вимикає стільниковий звʼязок, але на багатьох пристроях Wi-Fi і Bluetooth залишаються активними або вмикаються повторно — їх треба вимикати окремо. Крім того, сенсори пристрою продовжують збирати дані, які можуть бути передані після відновлення звʼязку.

Чи захищає VPN від відстеження місцеперебування?

VPN маскує IP-адресу, тому ускладнює визначення приблизної локації сайтами й рекламними мережами. Але він не впливає на GPS, на дані оператора мобільного звʼязку і на координати, які застосунок отримав через системний дозвіл. VPN — це один шар захисту, а не заміна налаштуванням дозволів.

Як дізнатися, що поруч чужий Bluetooth-трекер?

iPhone з iOS 17.5 і новішою та смартфони на Android 6.0+ показують сповіщення, якщо невідома мітка тривалий час рухається разом із вами. Зі сповіщення можна побачити ідентифікатор трекера, змусити його подати звуковий сигнал і отримати інструкцію з вимкнення.

Ця стаття Як зменшити відстеження смартфона: АНБ оновило свої рекомендації вперше за шість років раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

Застосунок «Фото» на iPhone час від часу збирає давні знімки у добірки «Спогади» й нагадує про них сповіщеннями на кшталт «Новий спогад». Для когось це приємний спосіб повернутися в минуле, а для інших — раптовий тригер: фото людини, якої вже немає, втраченого улюбленця чи події, про яку не хочеться згадувати. В iOS 26 інтерфейс «Фото» помітно змінився, тож нижче — актуальні кроки, як прибрати ці нагадування повністю або точково.

Швидкий спосіб: вимкнути лише сповіщення

Якщо самі добірки не заважають, а дратують тільки push-нагадування, найпростіше вимкнути саме сповіщення, не чіпаючи функцію.

• Відкрийте «Параметри» та перейдіть у розділ «Сповіщення».
• Прокрутіть до застосунку «Фотографії» і торкніться його.
• Унизу виберіть «Налаштувати сповіщення».
• Вимкніть перемикач «Спогади».

Після цього «Фото» більше не надсилатиме нагадувань про нові спогади, але самі добірки залишаться доступними всередині застосунку.

Як повністю вимкнути «Спогади» та вибраний вміст

Щоб «Фото» взагалі перестав автоматично формувати спогади й вибрані знімки, скористайтеся налаштуванням у самому застосунку — цей шлях описує й сама Apple.

• Відкрийте застосунок «Фотографії» і перейдіть на вкладку «Колекції».
• Торкніться значка облікового запису у верхньому правому куті.
• Знайдіть блок «Добірні» і вимкніть перемикач «Показувати добірний вміст».
• Щоб прибрати ще й тематичні добірки до свят, вимкніть «Показувати святкові події».

Коли «Вибраний вміст» вимкнено, розділи зі спогадами стають порожніми, а віджет «Фото» на початковому екрані показуватиме заглушку — його можна прибрати довгим натисканням.

Як приховати конкретну людину

Якщо проблема не в усій функції, а в одній людині — колишньому партнері чи померлому родичі, — її можна виключити зі спогадів, не вимикаючи їх повністю.

• У застосунку «Фотографії» відкрийте будь-яке фото цієї людини.
• Торкніться меню деталей (значок «…» або кнопки інформації) і виберіть варіант не показувати цю людину.
• Оберіть «Показувати цю людину рідше» — тоді окремі знімки з нею не виринатимуть у спогадах, хоча вона ще може зʼявлятися на групових фото.
• Або «Ніколи не показувати цю людину», щоб її знімки зникли зі спогадів повністю.

Скасувати це рішення можна там само: «Колекції» → значок облікового запису → «Скинути пропозиції людей і тварин».

Як прибрати певну дату, подію або свято

Окрему добірку можна прибрати прямо з розділу спогадів: відкрийте її, торкніться меню з трьома крапками й виберіть «Показувати рідше» або «Видалити спогад». Святкові добірки вимикаються перемикачем «Показувати святкові події», описаним вище. Це зручно, коли болючою є саме конкретна дата, а не людина.

Як вимкнути «Спогади» на iPad, Mac та Apple Watch

Налаштування «Фото» не переносяться між пристроями автоматично, тож кроки доведеться повторити на кожному.

• iPad: та сама процедура, що й на iPhone, — через «Колекції» та значок облікового запису.
• Mac: у застосунку «Фото» відкрийте «Фото» → «Параметри» → вкладка «Загальні» і зніміть позначку «Показувати святкові події»; окремі спогади прибираються через розділ «Спогади» на бічній панелі.
• Apple Watch: у застосунку Watch на iPhone відкрийте «Сповіщення» → «Фото» і налаштуйте дзеркалення параметрів iPhone або вимкніть сповіщення окремо.

Що робити, якщо ви передумали

Усі зміни оборотні. Щоб повернути автоматичні спогади, знову ввімкніть «Показувати вибраний вміст» у розділі «Колекції». А щоб «Фото» заново проаналізував бібліотеку й запропонував добірки, скористайтеся скиданням пропозицій щодо людей і тварин у тому ж меню.

Часті запитання

Чи видаляться мої фото, якщо вимкнути «Спогади»?

Ні. Вимкнення стосується лише автоматичних добірок і сповіщень — самі знімки та відео залишаються в бібліотеці недоторканими.

Чому в мене немає вкладки «Для вас», як у старих інструкціях?

Її прибрали ще в iOS 18. У поточній версії iOS 26 замість неї — розділи «Медіатека» та «Колекції», а всі налаштування спогадів зібрані під значком облікового запису у «Колекціях».

Чи можна вимкнути сповіщення, але залишити самі спогади?

Так. Достатньо вимкнути перемикач «Спогади» в «Параметри» → «Сповіщення» → «Фото» → «Налаштувати сповіщення», не чіпаючи «Вибраний вміст».

Чи повернуться спогади після оновлення системи?

Зазвичай персональні налаштування зберігаються під час оновлення. Але масштабні зміни інтерфейсу можуть переміщувати пункти меню, тож після переходу на нову версію iOS варто перевірити налаштування ще раз.

Ця стаття Як вимкнути «Спогади» та сповіщення про них на iPhone раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Google Pay дає змогу розраховуватися телефоном чи смартгодинником усюди, де приймають безконтактну оплату, — без пластикової картки й без комісій за сам сервіс. Усе, що потрібно: Android-смартфон з NFC, застосунок Google Гаманець (Google Wallet) і картка українського банку. Нижче — повна інструкція: як підключити Google Pay, як платити в магазині, у застосунках та онлайн, і що робити, коли оплата не проходить.

Що потрібно, щоб користуватися Google Pay

З 2022 року платіжні функції Google на Android зібрані в застосунку Google Гаманець (Google Wallet). Google Pay — це назва самої технології оплати: саме її логотип видно на терміналах і на кнопках оплати в інтернет-магазинах. Для безконтактних платежів згідно з вимогами Google знадобляться:

1. Смартфон на Android 9.0 або новішої версії з модулем NFC.
2. Встановлений застосунок Google Гаманець, призначений платіжним застосунком за умовчанням для NFC.
3. Налаштоване блокування екрана — PIN-код, графічний ключ, відбиток пальця або фейс-контроль. Без цього додати картку не вдасться.
4. Картка банку, який підтримує Google Pay в Україні, — перелік банків є в довідці Google. Які саме картки можна додавати, вирішує банк.

Як налаштувати Google Pay: додавання картки

Додати картку можна двома способами. Перший — безпосередньо в Google Гаманці:

1. Відкрити застосунок Google Гаманець.
2. Унизу натиснути «Додати в Гаманець», далі — «Платіжна картка» → «Додати кредитну або дебетову картку».
3. Сфотографувати картку камерою або ввести реквізити вручну.
4. Ознайомитися з умовами банку-емітента й підтвердити картку — зазвичай кодом із SMS.

Другий спосіб — через застосунок банку. Наприклад, у Приват24 достатньо відкрити налаштування картки й натиснути кнопку «Додати в Google Pay» — реквізити передаються автоматично. Перша додана картка стає основною для безконтактної оплати; щоб разово заплатити іншою, потрібно відкрити Гаманець і догорнути до неї у списку.

Читайте також: Apple Pay проти Google Pay: хто краще захищає ваші гроші?

Як оплачувати телефоном у магазині

Платити можна на будь-якому терміналі з позначкою безконтактної оплати або логотипом Google Pay:

1. Увімкнути екран телефона й розблокувати його. Відкривати застосунок Google Гаманець не потрібно.
2. Притулити телефон задньою панеллю до платіжного термінала й потримати кілька секунд.
3. Дочекатися синього прапорця на екрані — він означає, що платіж передано. Якщо термінал попросить PIN-код картки або підпис, виконати вказівки на екрані.

Дані справжньої картки термінал не отримує: під час додавання в Гаманець номер картки токенізується — замінюється на номер віртуального рахунку. Саме тому оплата телефоном вважається безпечнішою, ніж фізичною карткою.

Як платити в застосунках та онлайн

Кнопка Google Pay зʼявляється на сторінці оплати в багатьох українських інтернет-магазинах, сервісах доставки та застосунках. Порядок дій простий:

• на етапі оплати вибрати Google Pay замість введення реквізитів картки;
• перевірити суму й вибрану картку у вікні підтвердження;
• підтвердити платіж способом розблокування пристрою — відбитком пальця, обличчям або PIN-кодом.

Реквізити картки при цьому не передаються продавцеві, а вводити їх щоразу вручну не потрібно — це і швидше, і зменшує ризик перехоплення даних на фішингових сторінках.

Оплата смартгодинником

Годинники на Wear OS 2.x і новіших версіях також підтримують безконтактну оплату: картка додається в застосунку Google Гаманець на годиннику, а для розрахунку достатньо піднести його до термінала. Телефон поруч не потрібен — платіж проходить навіть без нього.

Що робити, якщо оплата не проходить

Найпоширеніші причини збоїв за довідкою Google:

• Вимкнений NFC. Перевірити: «Налаштування» → «Підключені пристрої» → «Параметри підключень» → NFC.
• Телефон заблоковано. Перед оплатою пристрій має бути розблокований — увімкненого екрана недостатньо.
• Антена NFC не навпроти зчитувача. Антена може бути у верхній або нижній частині корпусу — варто змінити положення телефона й потримати його довше.
• Пристрій не відповідає вимогам безпеки. На телефонах із root-доступом або несертифікованою прошивкою безконтактна оплата не працює.
• Картку заблоковано. Якщо в Гаманці біля картки є відповідне повідомлення, проблему вирішує лише банк.

Чи можна переказати гроші через Google Pay

Ні. В Україні Google Pay — це лише інструмент оплати; функції переказів між користувачами тут ніколи не було. Окремий застосунок Google Pay з переказами Google закрила у США в червні 2024 року, а повнофункціональна версія з переказами залишилася тільки в Індії та Сингапурі, де вона працює на базі місцевих платіжних систем UPI і PayNow.

Для переказів між людьми в Україні працюють інші інструменти:

• Застосунки банків. Перекази за номером картки або телефону в Приват24, monobank, «Ощад 24/7» та інших — усередині одного банку кошти зазвичай надходять миттєво.
• Сервіси card-to-card. Переказ з картки на картку між різними банками через офіційні сервіси банків чи платіжних систем.
• Міжнародні перекази. Wise, PayPal або перекази на картку через міжнародні системи — залежно від країни та валюти.

Поширені запитання про Google Pay

Чи потрібен інтернет для оплати телефоном?

Для самого платежу через NFC зʼєднання з інтернетом не обовʼязкове: інтернет потрібен лише під час додавання картки. Утім, після кількох офлайн-оплат телефону варто вийти в мережу, щоб оновити платіжні токени.

Чи безпечно платити через Google Pay?

Так, і навіть безпечніше, ніж пластиковою карткою: термінал і продавець бачать не справжній номер картки, а одноразовий токен. Дані картки зашифровані, а кожен платіж підтверджується розблокуванням пристрою.

Чому банківський застосунок просить вимкнути запис екрана?

Банківські застосунки блокують запис і трансляцію екрана на екранах із реквізитами та підтвердженням операцій. Це захист від шахраїв: якщо жертву переконали встановити програму віддаленого доступу або увімкнути демонстрацію екрана, зловмисник може бачити коди й баланси. Якщо застосунок вимагає вимкнути запис екрана — найперше варто переконатися, що на телефоні немає сторонніх програм віддаленого доступу, встановлених на прохання «працівника банку».

Що робити, якщо термінал не бачить телефон?

Потримати телефон ближче до термінала й на кілька секунд довше, змінити його положення (антена NFC може бути вгорі чи внизу корпусу), перевірити, що пристрій розблоковано, а NFC увімкнено. Якщо не допомагає — відкрити застосунок Google Гаманець перед оплатою.

Скільки коштує користування Google Pay?

Сам сервіс безкоштовний: Google не бере комісій ані за додавання карток, ані за платежі. Умови обслуговування картки визначає банк-емітент.

Ця стаття Як оплачувати через Google Pay: налаштування і користування в Україні раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Олена Кожухар

Android і macOS офіційно майже не «розмовляють» між собою: Apple розвиває звʼязку iPhone з Mac, а Google — Android з Windows. Утім, налагодити повноцінну синхронізацію Android-смартфона з компʼютером Mac цілком реально. Найуніверсальніший безкоштовний інструмент — застосунок KDE Connect, який передає файли, синхронізує буфер обміну та виводить сповіщення телефона на екран компʼютера. Для окремих завдань існують перевірені альтернативи.

Чому Android і Mac досі погано «дружать»

macOS не вміє працювати з файловою системою Android напряму, і роками цю прогалину закривала фірмова утиліта Google — Android File Transfer. Проте у лютому 2024 року Google прибрала посилання на неї з офіційного сайту Android, і відтоді застосунок не підтримується.

Сучасна заміна — Quick Share, спільна розробка Google і Samsung для бездротового передавання файлів, — офіційно доступна для компʼютерів лише у версії для Windows. Перший офіційний місток до техніки Apple зʼявився наприкінці 2025 року: Quick Share на смартфонах Pixel 10 навчився надсилати файли через AirDrop на iPhone, iPad і Mac, і підтримка поступово розширюється на інші Android-пристрої. Але для власників більшості смартфонів робочим рішенням залишаються сторонні інструменти.

KDE Connect: безкоштовний «місток» між смартфоном і Mac

KDE Connect — відкритий проєкт спільноти KDE, який дає змогу обмінюватися буфером обміну, файлами та сповіщеннями між пристроями, а також керувати компʼютером зі смартфона. Усе відбувається бездротово в межах локальної мережі Wi-Fi, а зʼєднання захищене шифруванням TLS — дані не проходять через жодні сторонні сервери.

Стабільний випуск KDE Connect для macOS доступний на офіційній сторінці завантажень, також застосунок є в App Store і вимагає macOS 13.0 або новішої. Проєкт активно розвивається: останнє оновлення, 26.04.3, вийшло 2 липня 2026 року.

Як налаштувати KDE Connect: покрокова інструкція

1. Встановіть KDE Connect на Mac — з App Store або з офіційної сторінки завантажень.
2. Встановіть застосунок KDE Connect на Android-смартфон — з Google Play або каталогу F-Droid.
3. Підключіть обидва пристрої до однієї мережі Wi-Fi — саме через локальну мережу, а не Bluetooth, відбувається зʼєднання.
4. Відкрийте застосунок на смартфоні, оберіть свій Mac у списку доступних пристроїв і надішліть запит на пару.
5. Підтвердьте запит на Mac, звіривши код перевірки на обох екранах.
6. Надайте Android-застосунку потрібні дозволи (доступ до сповіщень, файлів, SMS) та ввімкніть необхідні модулі в налаштуваннях.

Що вміє KDE Connect після зʼєднання

Серед основних можливостей застосунку:

• обмін файлами та посиланнями між смартфоном і компʼютером;
• спільний буфер обміну — скопійоване на одному пристрої можна вставити на іншому;
• перегляд сповіщень телефона на екрані Mac і відповіді на повідомлення;
• читання та надсилання SMS з компʼютера;
• віртуальний тачпад і клавіатура — екран смартфона керує курсором компʼютера;
• керування відтворенням мультимедіа та слайдами презентацій;
• пошук загубленого телефона — пристрій подасть звуковий сигнал за командою з компʼютера.

Варто врахувати: версія для macOS молодша за оригінальну для Linux, тому окремі модулі можуть працювати з обмеженнями. Базові функції — передавання файлів, буфер обміну, сповіщення — працюють стабільно.

Альтернативи для окремих завдань

• LocalSend— відкритий крос-платформний аналог AirDrop: передає файли в локальній мережі з наскрізним шифруванням, без облікових записів і серверів. Найпростіший варіант, якщо потрібно лише пересилати файли.
• OpenMTP— безкоштовний застосунок з відкритим кодом для передавання файлів кабелем USB, з підтримкою Mac на Apple Silicon та Intel. Пряма заміна знятого з підтримки Android File Transfer, зручний для великих обсягів даних.
• Samsung Smart Switch— офіційна утиліта для власників Galaxy: створює резервні копії, відновлює дані та переносить вміст смартфона через Mac.
• Quick Share через AirDrop— власники Pixel 10 можуть надсилати файли на Mac напряму, якщо на компʼютері ввімкнено режим AirDrop «Для всіх на 10 хвилин»; перелік сумісних смартфонів поступово зростає.
• Хмарні сховища— універсальний запасний варіант для документів і фото, коли пристрої не в одній мережі. Мінус — файли проходять через сервери постачальника послуги.

На що звернути увагу з погляду безпеки

Завантажуйте застосунки лише з офіційних джерел — сайту KDE, App Store, Google Play або F-Droid. Сторонні «дзеркала» та каталоги можуть поширювати модифіковані збірки. Під час першого зʼєднання KDE Connect обовʼязково звіряйте код перевірки на обох пристроях: це захищає від спроби підключення чужого пристрою у спільній мережі. А в публічних мережах Wi-Fi — у кафе, готелях чи коворкінгах — синхронізацію краще не налаштовувати взагалі.

Ця стаття Як синхронізувати Android-смартфон і компʼютер Mac раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Застосунок відмовляється працювати й показує повідомлення «Ви вимкнули обовʼязковий дозвіл»? Камера, мікрофон чи контакти недоступні, а система навіть не питає про доступ? Розповідаємо, як увімкнути потрібний дозвіл на будь-якому Android-смартфоні, зокрема на Xiaomi, чому діалог із запитом може більше не зʼявлятися і як користуватися тимчасовими дозволами, щоб не давати програмам постійний доступ до своїх даних.

Що робити з помилкою «Ви вимкнули обовʼязковий дозвіл»

Це повідомлення зʼявляється, коли застосунок не може працювати без доступу, у якому йому раніше відмовили — випадково під час першого запуску або свідомо. Найчастіше на нього скаржаться власники смартфонів Xiaomi, Redmi та POCO: системні застосунки «Контакти», «Телефон» чи «Повідомлення» в оболонці HyperOS (раніше — MIUI) вимагають повний набір дозволів і блокують роботу, якщо хоча б одного бракує.

Виправити це можна за хвилину:

1. Відкрийте «Налаштування»і перейдіть до розділу «Додатки» (на Xiaomi — «Додатки» → «Керування додатками»).
2. Знайдіть проблемний застосунок у списку. Якщо його не видно, натисніть «Показати всі додатки».
3. Відкрийте пункт «Дозволи».
4. Знайдіть дозвіл зі статусом «Не дозволено» — саме на нього скаржиться застосунок (наприклад, «Контакти» для телефонної книги) — і виберіть «Дозволити».

Після цього перезапустіть застосунок. Якщо помилка збереглася, перевірте, чи не заборонено йому й інші дозволи з того самого екрана: системні програми Xiaomi нерідко вимагають одразу кілька.

Чому вікно запиту дозволу більше не зʼявляється

Поширена ситуація: застосунку потрібен доступ до камери чи мікрофона, але діалог із кнопкою «Дозволити» просто не відкривається. Це не збій. Починаючи з Android 11, якщо користувач двічі відхилив запит на певний дозвіл, система розцінює це як «більше не запитувати» і надалі не показує діалог узагалі. Єдиний спосіб повернути доступ — увімкнути дозвіл вручну через налаштування, як описано вище.

Як увімкнути або вимкнути дозвіл: універсальна інструкція

На «чистому» Android (Google Pixel, Motorola, частково Samsung) шлях такий, за офіційною довідкою Google:

1. «Налаштування» → «Додатки».
2. Виберіть застосунок → «Дозволи».
3. Натисніть потрібний дозвіл і виберіть «Дозволити»або «Не дозволяти».

Для найчутливіших дозволів — місцеперебування, мікрофона й камери — Android пропонує чотири режими:

• «Дозволяти завжди»— лише для геоданих: застосунок бачить місцеперебування навіть у фоні;
• «Дозволяти, лише коли додаток використовується»— доступ тільки під час активної роботи;
• «Запитувати щоразу»— тимчасовий дозвіл, який скасовується після закриття застосунку;
• «Не дозволяти»— доступу немає взагалі.

Як керувати дозволами на Xiaomi, Redmi та POCO

В оболонці HyperOS (і в старіших версіях MIUI) меню влаштоване трохи інакше, а крім стандартних дозволів Android є ще й власні, фірмові:

1. «Налаштування» → «Додатки» → «Керування додатками».
2. Виберіть застосунок і відкрийте «Дозволи додатків».
3. Увімкніть або вимкніть потрібні пункти.

Окремо перевірте розділ «Інші дозволи» на сторінці застосунку: там зібрані специфічні для Xiaomi пункти — показ спливних вікон, запуск у фоні, зміна налаштувань Wi-Fi. Якщо застосунок «не бачить» вхідні дзвінки або не показує сповіщення, причина часто саме тут:

1. На сторінці застосунку в «Керуванні додатками» знайдіть «Інші дозволи».
2. Увімкніть пункти, потрібні для коректної роботи, — наприклад, «Показувати спливні вікна»для месенджерів.

Ще один фірмовий перемикач — «Автозапуск» на тій самій сторінці: без нього застосунок не працюватиме у фоні після перезавантаження смартфона.

Як увімкнути дозвіл на голосове введення

Голосове введення тексту на Android забезпечують клавіатура Gboard і застосунок Google. Якщо диктування не працює, найімовірніше, одному з них заборонено доступ до мікрофона. Google пояснює, що для голосового введення в застосунках доступ до мікрофона потрібно надати кожному з них окремо.

1. «Налаштування» → «Додатки»→ знайдіть Gboard (або «Клавіатура», якою користуєтеся).
2. «Дозволи» → «Мікрофон» → «Дозволити»(або «Запитувати щоразу»).
3. Повторіть те саме для застосунку Google, якщо користуєтеся голосовим пошуком чи Асистентом.

Тимчасові дозволи: опція «Тільки цього разу»

Не кожному застосунку варто давати постійний доступ до камери чи геоданих — особливо якщо ви встановили його для разової потреби. З Android 11 діалог запиту дозволу для місцеперебування, мікрофона й камери містить кнопку «Тільки цього разу»: застосунок отримує одноразовий доступ, який система автоматично скасовує після виходу з нього. Під час наступного запуску запит зʼявиться знову.

Той самий режим можна закріпити в налаштуваннях — виберіть для дозволу варіант «Запитувати щоразу». Це зручний компроміс: застосунок працює, але не має постійного доступу до чутливих даних у фоні.

Автоматичне скидання дозволів для невикористовуваних застосунків

Android сам прибирає дозволи в програм, якими ви давно не користуєтеся. Функція зʼявилася в Android 11, а з грудня 2021 року Google поширила її на всі пристрої із сервісами Google Play, починаючи з Android 6.0. Якщо застосунок не відкривали кілька місяців, система автоматично відкликає його дозволи, а в Android 12 і новіших — ще й «присипляє» його (режим гібернації).

Перевірити або вимкнути це для конкретного застосунку можна так:

1. «Налаштування» → «Додатки»→ виберіть застосунок.
2. У розділі «Налаштування невикористовуваних додатків» знайдіть перемикач «Призупинити дії в неактивному додатку».

Вимикати його варто лише для програм, які мають працювати у фоні без вашої участі, — наприклад, для застосунків розумного будинку.

Менеджер дозволів: усі доступи в одному місці

Щоб не переглядати застосунки по одному, скористайтеся менеджером дозволів — він показує, які програми мають доступ до конкретної функції:

1. «Налаштування» → «Безпека й конфіденційність» → «Конфіденційність» → «Менеджер дозволів».
2. Виберіть тип дозволу — наприклад, «Мікрофон» — і перегляньте список застосунків із доступом.
3. Натисніть будь-який застосунок, щоб змінити його налаштування.

Там само, у розділі конфіденційності, доступна панель керування дозволами (Android 12 і новіші): вона показує, які застосунки й коли зверталися до камери, мікрофона чи геоданих за останню добу, а в Android 13 і новіших — за сім днів.

А якщо потрібно повністю заблокувати камеру або мікрофон для всіх програм одразу:

1. «Налаштування» → «Безпека й конфіденційність» → «Конфіденційність» → «Налаштування конфіденційності».
2. Вимкніть «Доступ до камери»або «Доступ до мікрофона».

Коли Android не дає ввімкнути дозвіл: налаштування з обмеженнями

Якщо застосунок установлено не з Google Play, а з APK-файлу, система може заблокувати для нього найнебезпечніші дозволи — наприклад, спеціальні можливості. Google називає це «налаштуваннями з обмеженнями»: перемикач буде неактивним, доки ви явно не дозволите обмежені налаштування на сторінці застосунку (меню з трьома крапками у верхньому куті). Робити це варто лише для програм, яким ви цілковито довіряєте, — саме через такі дозволи шкідливе ПЗ отримує контроль над пристроєм.

Надання дозволу — це завжди питання довіри до конкретного застосунку. Про те, які доступи найнебезпечніші та як зрозуміти, що програма запитує зайве, ми детально розповідали в матеріалі про дозволи застосунків для Android і контроль за безпекою даних.

Ця стаття Як увімкнути дозвіл для застосунку на Android: обовʼязкові, тимчасові та «зниклі» дозволи раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Олена Кожухар

Перш ніж купувати смартфон, варто знати, скільки років він отримуватиме оновлення. Модель зі знижкою здається вигідною лише на перший погляд: щойно виробник згорне підтримку програмного забезпечення, телефон залишиться без патчів безпеки, а ваші дані стануть вразливими до нових загроз. Ми зібрали пристрої Samsung, Google, Motorola, Xiaomi, Oppo, OnePlus та Apple, які завершують життєвий цикл підтримки до кінця 2027 року.

Уявіть сезон розпродажів. Ви шукаєте новий смартфон, натрапляєте на модель із пристойними характеристиками за прийнятною ціною — і купуєте її, задоволені вдалою покупкою. А за кілька місяців зʼясовується, що заміну доведеться шукати раніше, ніж гадалося: виробник припиняє оновлювати саме цю модель.

Зазвичай на розпродажах опиняються старіші пристрої — і саме тому спокуса «вигідної пропозиції» оманлива. Перед покупкою перевірте «термін придатності» смартфона: багато моделей уже вичерпують останній рік підтримки. Невдовзі вони втратять доступ до оновлень, а їхні дані стануть відкритішими для щойно виявлених вразливостей.

Оновлення дратують, але без них не обійтися

Ваш смартфон, найпевніше, обслуговує банківські операції, зберігає медичні дані, робоче листування й усі особисті розмови. Тож просте запитання: коли ваш телефон востаннє отримував оновлення безпеки?

Більшість пристроїв надсилають настирливі сповіщення про системні оновлення — і майже завжди тоді, коли бракує заряду або немає кількох вільних хвилин. Хоч якими дратівливими є ці нагадування, значно гірше, коли вони зникають зовсім. Виробники не завжди попереджають, що підтримка ось-ось завершиться. А щойно телефон перестає отримувати оновлення, він більше не отримує й патчів для нових вразливостей — і всі ваші конфіденційні дані опиняються під загрозою.

Багато смартфонів досягають кінця підтримки раніше, ніж очікує власник. Це не означає, що телефон перестане працювати, — просто виробник більше не постачатиме патчі безпеки та оновлення операційної системи. Кожна вразливість, виявлена після цього, наражає пристрій на ризик крадіжки фінансових та особистих даних.

Що відбувається, коли оновлення припиняються

І дослідники безпеки, і кіберзлочинці постійно шукають нові вразливості в усіх типах ПЗ, зокрема й у мобільних операційних системах. Коли ваду виявлено, виробник випускає патч. Але після завершення підтримки нові діри, найпевніше, вже ніхто не закриє.

Крім безпеки, застарілі смартфони «застигають у часі»: нових функцій Android чи iOS вони не отримають. З часом застосунки також припиняють підтримувати старі версії ОС, тож ви ризикуєте втратити доступ до ключових інструментів.

Навіть якщо ви свідомо приймаєте ризики й обходитеся без окремих застосунків, застарілий пристрій без підтримки з часом гірше справляється із сучасними програмами: продуктивність падає, адже застосунки оптимізують під новіше «залізо» та ПЗ.

Як підтримку організовує Apple

Apple діє інакше: компанія не публікує дат завершення підтримки так, як це роблять виробники Android, але має власну класифікацію. Згідно з офіційною сторінкою підтримки Apple, пристрій вважається «вінтажним» (vintage), якщо Apple припинила його продаж від 5 до 7 років тому, і «застарілим» (obsolete) — якщо понад 7 років тому. Ці статуси стосуються апаратного ремонту та наявності запчастин, а не оновлень ПЗ.

Зазвичай iPhone отримує оновлення iOS упродовж 5–7 років після виходу. Тож якщо ваш iPhone наближається до пʼятирічного рубежу від релізу (а не від дати покупки), варто перевірити, чи сумісний він із найновішою версією iOS. iOS 27 виходить восени 2026 року й працюватиме на пристроях аж до iPhone 11 (реліз — вересень 2019 року). Цьогоріч Apple не прибрала зі списку сумісності жодної моделі: перелік такий самий, як в iOS 26. Функції Apple Intelligence, натомість, доступні лише на iPhone 15 Pro / Pro Max і новіших пристроях.

З огляду на це iPhone SE (2020), iPhone 11, 11 Pro та 11 Pro Max, найпевніше, отримають останнє велике оновлення саме з iOS 27, тоді як лінійки iPhone 12 і 13, ймовірно, оновлюватимуться ще кілька років. Офіційно Apple не оголошувала iOS 27 останньою для цих моделей, тож це прогноз, а не гарантована дата.

Надалі, у міру того як Apple зосереджуватиметься на Apple Intelligence, компанія може припиняти підтримку старіших моделей швидше — через вимоги до продуктивності та обсягу оперативної памʼяті.

Навіть якщо старіші iPhone не отримують нових версій ОС, Apple усе одно надсилає їм патчі безпеки. У травні 2026 року компанія випустила оновлення безпеки для iOS 15–18, розширивши підтримку кількох моделей. Оновлення отримав навіть iPhone 6s (реліз — вересень 2015 року), а також iPhone SE 1-го покоління, усі версії iPhone 7 та iPhone 8, iPhone X, усі моделі XS та iPhone XR.

Як підтримку організовує Samsung

Політика Samsung суттєво залежить від класу пристрою. Флагмани лінійки Galaxy отримують до семи років оновлень. Але семирічна підтримка поширюється лише на флагмани, випущені від 2024 року (серія Galaxy S24 і новіші, а також складані Z Fold6 і Z Flip6). Моделі середнього сегмента лінійки A, починаючи з Galaxy A16, розраховані на шість років, а старіші флагмани й бюджетні пристрої — на чотири-пʼять. Нижче — моделі Samsung, які завершать життєвий цикл до кінця 2027 року:

• Galaxy A14 (реліз — травень 2023) — оновлення Android завершилися в травні 2025, оновлення безпеки — до травня 2027.
• Galaxy A54 5G (реліз — березень 2023) — оновлення Android — до березня 2027, оновлення безпеки — до травня 2027.
• Galaxy S23, S23+, S23 Ultra (реліз — лютий 2023) — оновлення Android — до лютого 2027, оновлення безпеки — до лютого 2028.
• Galaxy Z Fold4, Z Flip4 (реліз — серпень 2022) — оновлення Android — до серпня 2026, оновлення безпеки — до серпня 2027.
• Galaxy A53 5G (реліз — квітень 2022) — оновлення Android завершилися у квітні 2026, оновлення безпеки — до квітня 2027.
• Galaxy S22, S22+, S22 Ultra (реліз — лютий 2022) — оновлення Android завершилися в лютому 2026, оновлення безпеки — до лютого 2027.
• Galaxy S21 FE 5G (реліз — січень 2022) — оновлення Android завершилися в січні 2026, оновлення безпеки — до січня 2027.
• Galaxy Z Fold3, Z Flip3 (реліз — серпень 2021) — оновлення Android завершилися в серпні 2025, оновлення безпеки — до серпня 2026.

Як підтримку організовує Google

З роками Google посилила свої зобовʼязання. Згідно з офіційною сторінкою підтримки Pixel, пристрої Pixel 8 і новіші отримують 7 років оновлень ОС і безпеки від дати старту продажів. Старіші моделі — Pixel 6, Pixel 7 і Pixel Fold — розраховані на 5 років. Кілька з них уже входять у завершальні роки підтримки. Ось моделі, які досягнуть кінця життєвого циклу (EOL) до кінця 2027 року:

• Google Pixel 7 Pro (реліз — жовтень 2022) — EOL у жовтні 2027.
• Google Pixel 7 (реліз — жовтень 2022) — EOL у жовтні 2027.
• Google Pixel 6a (реліз — липень 2022) — EOL у липні 2027.
• Google Pixel 6 Pro (реліз — жовтень 2021) — EOL у жовтні 2026.
• Google Pixel 6 (реліз — жовтень 2021) — EOL у жовтні 2026.

Лінійки Google Pixel 2, 3, 4 і 5 оновлень уже не отримують.

Як підтримку організовує Motorola

Зобовʼязання Motorola помітно скромніші, ніж у Google та Samsung. Традиційно більшість пристроїв Motorola отримувала лише два-три роки оновлень безпеки й здебільшого одне велике оновлення Android. Після того як Євросоюз запровадив вимогу щонайменше про пʼять років оновлень (регламент Ecodesign, чинний від 20 червня 2025 року), Motorola розширила політику для новіших моделей. Утім, юристи компанії тлумачать норму так, що вона зобовʼязує лише безкоштовно надавати наявні оновлення, але не створювати нові версії Android, — тож компанія не обіцяє випускати оновлення ОС понад патчі безпеки. Наведені нижче дати EOL є оцінковими; офіційних гарантій щодо оновлень Android для більшості цих моделей Motorola не дає:

• Moto G (реліз — грудень 2024) — EOL у грудні 2027.
• Moto G Stylus 5G (реліз — травень 2024) — EOL у травні 2027.
• Motorola Edge 2024 (реліз — травень 2024) — EOL у травні 2027.
• Moto G Power 5G (реліз — травень 2024) — EOL у березні 2027.
• Moto G 5G (реліз — березень 2024) — EOL у березні 2027.
• Moto G Play (реліз — січень 2024) — EOL у січні 2027.
• Motorola Razr (реліз — вересень 2023) — EOL у вересні 2027.
• Motorola Razr+ (реліз — червень 2023) — EOL у червні 2027.
• Motorola Edge+ (реліз — травень 2023) — EOL у травні 2027.

Як підтримку організовує Xiaomi

Xiaomi — один із найпопулярніших брендів в Україні, тож для українського читача цей розділ особливо актуальний. Політика компанії багаторівнева й побудована навколо років патчів безпеки, а не кількості версій Android. Флагмани 2024–2025 років (серії Xiaomi 14 і 15) отримують до чотирьох оновлень Android і до шести років патчів безпеки; лінійка «T» та окремі моделі Redmi Note й Poco — близько пʼяти років. Проте пристрої 2022–2023 років випускали за старою політикою — два-три оновлення Android і приблизно чотири роки безпеки, — тож саме вони, попри популярність, завершують цикл раніше за аналоги Samsung чи Google.

Важливий нюанс: Xiaomi рахує роки патчів безпеки окремо від версій ОС, тож пристрій може формально «підтримуватися», але залишатися на старій версії Android без нових функцій. Крім того, банківські застосунки дедалі частіше перевіряють статус безпеки пристрою й можуть блокувати доступ на телефонах без актуальних оновлень.

Нижче — популярні в Україні моделі Xiaomi, Redmi та Poco, які завершують життєвий цикл у 2026 році (частина з них уже поза підтримкою):

• Xiaomi 12, 12 Pro (реліз — 2022) — EOL у березні 2026; остання прошивка — HyperOS 3 на базі Android 15.
• Xiaomi 12T, 12T Pro (реліз — жовтень 2022) — останній патч у жовтні 2026.
• Redmi Note 12 5G (реліз — 2023) — EOL у березні 2026; версія 4G — у квітні 2026.
• Redmi Note 12 Pro та Pro+ 5G (реліз — 2023) — EOL у жовтні 2026.
• Poco X5, X5 Pro 5G (реліз — 2023) — EOL у лютому 2026.
• Poco F5, F5 Pro (реліз — 2023) — EOL 9 травня 2026.

Точну дату для конкретної моделі варто звірити в офіційному Xiaomi Product Security Center, адже терміни різняться за регіоном і версією прошивки.

Як підтримку організовують Oppo та OnePlus

Oppo й OnePlus фактично належать до однієї групи (BBK): вони мають спільну команду розробки й навіть спільну кодову базу оболонок (ColorOS та OxygenOS), тож і політики оновлень у них майже однакові й побудовані за принципом «дорожче — довше». В Україні офіційна присутність обох брендів менша за Samsung чи Xiaomi, але пристрої трапляються — тож коротко про головне.

Флагмани Oppo серій Find X8 і X9 (2024–2025) отримують до пʼяти оновлень Android і шість років патчів безпеки; флагмани 2023 року — чотири оновлення Android і пʼять років безпеки; а старіші (серія Find X5 і давніші) — три оновлення й чотири роки. Мід-сегмент (Reno, F) і бюджетна лінійка A підтримуються помітно менше.

OnePlus від моделі OnePlus 11 і новіших дає чотири оновлення Android і пʼять років безпеки (OnePlus 13 і 13R — шість років безпеки); серія Nord — три оновлення й чотири роки, а бюджетна Nord CE/N — ще менше. Старіші флагмани (OnePlus 9 і 10) працювали за коротшою схемою: три оновлення Android і чотири роки безпеки.

Через це саме старіші моделі 2021–2023 років завершують цикл до кінця 2027 року (частина — вже поза підтримкою):

• Oppo Find X5, X5 Pro, X5 Lite (реліз — 2022) — оновлення безпеки завершуються приблизно у 2026 році.
• Oppo Find X3 Pro, X3 Neo, X3 Lite (реліз — 2021) — підтримка вже завершилася.
• OnePlus 9, 9 Pro (реліз — 2021) — офіційно поза підтримкою від листопада 2025 року.
• OnePlus 10 Pro, 10T (реліз — 2022) — оновлення безпеки завершуються приблизно у 2026 році.
• OnePlus Nord 2, Nord CE (реліз — 2021) — підтримка здебільшого вже завершилася.

Точні дати варто звіряти на офіційних сторінках безпеки Oppo та OnePlus, адже терміни залежать від моделі й регіону.

Що робити, якщо підтримка вашого телефона добігає кінця

Купувати жодну з наведених вище моделей не варто, хоч якою привабливою була б ціна. Але що робити, якщо такий телефон у вас уже є? Багато людей користуються пристроями без підтримки ще місяцями чи роками — бо оновлення дороге або тому, що «телефон і так справно працює». Якщо це ваш випадок, ось базові кроки:

• Оновлюйте застосунки якомога довше.
• Уникайте незахищених публічних мереж Wi-Fi.
• Не встановлюйте застосунки поза офіційним магазином і будьте вибагливими навіть у ньому.
• Особливо пильнуйте посилання, що надходять у листах і повідомленнях.

Утім, найкраща порада проста: щойно дозволить бюджет, перейдіть на новішу модель.

Смартфон — один із найособистіших пристроїв, що у вас є, і він переповнений даними, які варто тримати в безпеці. Кожен бренд організовує підтримку по-своєму, але головне спільне: ваш телефон — щойно куплений чи той, яким ви користуєтеся роками — має отримувати оновлення безпеки. Пристрій без підтримки — це не дрібна незручність, а реальний ризик. Знати, на якому етапі життєвого циклу перебуває ваш телефон, — один із найдієвіших способів захистити свої дані. Адже єдине, що гірше за настирливе сповіщення «доступне оновлення», — це усвідомлення, що воно більше ніколи не зʼявиться.

Ця стаття Які смартфони втрачають підтримку до 2027 року: Samsung, Xiaomi, Apple та інші раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Регулярна самодіагностика смартфона допомагає виявити несправності на ранній стадії — ще до того, як пристрій почне гальмувати, перегріватися чи стрімко розряджатися. Кілька безкоштовних застосунків покажуть стан процесора, памʼяті, акумулятора й датчиків і підкажуть, чи варто звертатися до сервісного центру.

Поки смартфон працює справно, ми рідко замислюємося про його стан. Але коли він починає збоїти, доводиться навздогін шукати причину: чистити памʼять, перевстановлювати застосунки, нести пристрій у ремонт. Запобігти проблемі простіше, ніж усувати її наслідки, — а для цього достатньо час від часу запускати прості діагностичні інструменти.

Нижче — перевірені застосунки для Android, згруповані за призначенням. Усі вони доступні в Google Play; актуальну версію та кількість встановлень завжди можна побачити на сторінці кожного з них.

Інформація про апаратне забезпечення

Ці застосунки показують, що саме «всередині» вашого пристрою, і знадобляться, коли потрібно швидко звірити характеристики — наприклад, перед купівлею вживаного смартфона.

CPU-Z

Android-версія популярного інструмента від CPUID. Показує детальні дані про систему: назву й архітектуру SoC, тактову частоту кожного ядра, обсяг оперативної памʼяті та сховища, модель пристрою й роздільність екрана, а також показники датчиків і акумулятора (рівень заряду, температуру, стан). Це один з найпоширеніших діагностичних інструментів у своїй категорії.

→ Завантажити в Google Play

AIDA64

Утиліта від FinalWire для перегляду докладної інформації про апаратне та програмне забезпечення. Відображає дані про процесор і графічний прискорювач, дисплей, камеру, мережу, обсяг памʼяті та сховища, підключені пристрої, датчики й температуру. Важливо: мобільна версія AIDA64 не виконує стрес-тестів — це довідковий і моніторинговий застосунок. Стрес-тести доступні лише в десктопній версії для Windows.

→ Завантажити в Google Play

Тест продуктивності

Geekbench

Один з найвідоміших бенчмарків для оцінки швидкодії. Вимірює потужність процесора в одно- та багатоядерному режимах і обчислювальні можливості графічного прискорювача, а тоді дає змогу порівняти ваш смартфон з іншими моделями. Geekbench міжплатформний — підтримує Android, iOS, macOS, Windows і Linux. Актуальна версія — Geekbench 6.

→ Завантажити в Google Play

Комплексна перевірка компонентів

Якщо потрібно протестувати не окремий вузол, а одразу багато компонентів, скористайтеся багатофункціональними застосунками.

Phone Doctor Plus

Комплексний застосунок, що перевіряє понад 40 апаратних і системних компонентів: дисплей, динаміки й мікрофон, камеру, датчики, Wi-Fi, Bluetooth, GPS, кнопки, акумулятор тощо. Тестування покрокове, з підсумковим звітом про стан пристрою, — це зручно, щоб локалізувати несправність ще до візиту в сервіс.

→ Завантажити в Google Play

3C All-in-One Toolbox

Великий набір інструментів для моніторингу й тонкого налаштування Android: показує стан процесора, памʼяті, акумулятора й мережі, керує застосунками, містить файловий менеджер і засоби резервного копіювання. Частина розширених можливостей (зокрема профілі керування CPU) потребує root-доступу.

→ Завантажити в Google Play

Контроль стану акумулятора

Акумулятор — компонент, що зношується найшвидше. Ці застосунки допоможуть зрозуміти, що саме розряджає батарею, і подовжити її термін служби.

GSam Battery Monitor

Застосунок для аналізу витрати заряду: визначає, які програми найбільше навантажують акумулятор, оцінює залишковий час роботи та веде історію розряджання. Зверніть увагу: на сучасних версіях Android для детальної статистики по окремих застосунках GSam потребує одноразового надання дозволу BATTERY_STATS через ADB — без цього доступна лише базова інформація.

→ Завантажити в Google Play

AccuBattery

Спеціалізований інструмент для контролю стану акумулятора. Вимірює реальну ємність (у мА·год) на основі даних контролера заряджання, оцінює знос за кожен цикл і показує споживання енергії окремими застосунками. Має будильник заряджання, що нагадує відключити зарядний пристрій (зазвичай на позначці 80%): за даними розробника, часткове заряджання зменшує знос батареї.

→ Завантажити в Google Play

Як часто проводити діагностику

• Запускайте перевірку час від часу або за перших ознак проблем — перегріву, швидкого розряджання, гальмування. Регулярний контроль допомагає помітити несправність задовго до поломки.
• Уникайте сумнівних «прискорювачів» і «очисників», які обіцяють магічно пришвидшити телефон. Реального ефекту вони зазвичай не дають, натомість часто містять навʼязливу рекламу. Надійніше покладатися на перевірені діагностичні застосунки й вбудовані засоби Android.
• Android залишається найпоширенішою мобільною ОС в Україні: за даними Statcounter(травень 2026), на пристрої з Android припадає близько 62% мобільного трафіку, на iOS — близько 38%. Тож більшості українських користувачів описані вище інструменти стануть у пригоді.

Ця стаття Самодіагностика смартфона: застосунки, які допоможуть урятувати ваш Android раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

Вбудовані динаміки смартфонів рідко звучать гучно й чисто: фізика крихітних випромінювачів і тонкого корпусу просто не лишає місця для потужного, насиченого звуку. Та це не вирок. Гучність і якість можна відчутно підняти, не змінюючи телефон, — від правильних налаштувань і еквалайзера до зовнішнього ЦАП і сучасного Bluetooth. Нижче — вісім робочих способів, які діють і поодинці, і разом.

1. Почніть із гучності та вбудованого еквалайзера

Перш ніж шукати застосунки чи аксесуари, відкрийте налаштування. Чимало користувачів навіть не зазирають у розділ звуку, хоча там часто ховається кілька окремих повзунків гучності — для медіа, дзвінків, сповіщень і будильника. Для музики та відео важливий саме повзунок «Медіа».

На більшості Android-смартфонів шлях такий: «Налаштування» → «Звук і вібрація». Унизу цього розділу зазвичай є пункт якості звуку та ефектів — там ховається системний еквалайзер із кількома смугами й пресетами на кшталт «Бас», «Вокал» чи «Поп». На пристроях Samsung, Xiaomi чи Google назви можуть відрізнятися, але логіка спільна: спершу вичавіть максимум із того, що вже є в системі.

Точний шлях залежить від моделі та оболонки. Якщо еквалайзера в налаштуваннях немає, пошукайте його в застосунку-плеєрі.

2. Обережно з «підсилювачами гучності» — еквалайзер безпечніший

У Google Play легко знайти десятки застосунків, що обіцяють «розблокувати» приховану гучність. Працюють вони грубо: примусово підіймають рівень сигналу понад штатну межу. Наслідків два. По-перше, перевантаження може з часом пошкодити динаміки. По-друге, і це важливіше, постійне прослуховування на межі шкодить слуху.

За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоровʼя, через надмірну гучність у навушниках і на гучних заходах ризику втрати слуху наражаються близько 1,1 мільярда людей віком 12–35 років. Безпечним вважають рівень приблизно до 70 дБ тривалого впливу; що гучніше — то менше часу потрібно, аби завдати шкоди.

Тому замість «бустера» краще зробити дві речі. Спершу увімкніть нормалізацію гучності в плеєрі чи стрімінговому застосунку — вона вирівнює рівень між треками, щоб тихі записи не доводилося «витягувати» вручну. А далі скористайтеся еквалайзером: грамотно піднявши потрібні частоти, ви отримуєте субʼєктивно гучніший і чистіший звук без небезпечного перевантаження.

3. Почистіть сітки динаміків і розʼєм

Іноді проблема не в гучності, а в перешкоді. Захисні чохли нерідко частково перекривають отвори динаміків — якщо звук став глухішим після заміни кейса, перевірте, чи достатньо в ньому вирізів.

Сітки динаміків з часом забиваються пилом і кишеньковим «ворсом». Обережно продуйте їх балончиком зі стисненим повітрям або зніміть бруд мʼякою щіточкою чи липкою стрічкою. Якщо ваш телефон ще має 3,5-мм розʼєм для навушників (у більшості сучасних флагманів його вже немає), його теж варто делікатно прочистити сухою паличкою.

4. Поставте якісний еквалайзер-застосунок

Системного еквалайзера часто замало. Сторонні застосунки дають тонше налаштування й, головне, уміють автоматично «виправити» звучання конкретної моделі навушників під референсну криву.

На Android найкращий вибір — Wavelet: він працює системно (тобто з будь-яким застосунком, від стрімінгу до YouTube), має ручний еквалайзер і вбудовану базу з понад 5000 профілів AutoEq, які підганяють звук навушників під так звану криву Harman — галузевий орієнтир нейтрального звучання. Гнучка альтернатива — Poweramp Equalizer із параметричним еквалайзером.

На iPhone системних еквалайзерів такого типу немає: iOS не дозволяє застосункам перехоплювати чужий аудіопотік. Тут лишається вбудований еквалайзер у «Музиці» (Параметри → Музика → Еквалайзер), налаштування в самих стрімінгових застосунках або апаратне рішення — зовнішній ЦАП.

5. Увімкніть найвищу якість у стрімінгу

Більшість стрімінгових сервісів за замовчуванням ставлять не найкращу якість — щоб берегти мобільний трафік. Тож перше, що варто зробити, — зайти в налаштування застосунку й вручну підняти бітрейт.

У вересні 2025 року Spotify нарешті запустив для передплатників Premium режим Lossless — потокове відтворення у форматі FLAC до 24 біт/44,1 кГц. Вмикається він не автоматично: відкрийте «Налаштування та конфіденційність» → «Якість медіа» й окремо виберіть Lossless для Wi-Fi, мобільної мережі та завантажень. Apple Music і Tidal пропонують аудіо без втрат (а подекуди й Hi-Res) уже кілька років — у їхніх застосунках відповідний перемикач теж варто увімкнути.

Один нюанс: справжній звук без втрат ви почуєте лише дротом або через Wi-Fi-передачу. Класичний Bluetooth не має смуги пропускання для FLAC і повторно стискає сигнал, тож «лосслес у навушниках по Bluetooth» — завжди компроміс. Завантажуйте треки в максимальній якості заздалегідь, щоб слухати без мережі.

6. Підберіть навушники під себе

Це, мабуть, найпростіший і водночас найдієвіший спосіб: жоден застосунок не перетворить посередні навушники на чудові. Хороша пара дротових навушників чи якісні TWS-моделі дають стрибок якості, недосяжний програмними засобами.

При виборі орієнтуйтеся не лише на бренд, а й на посадку: погана ізоляція змушує підіймати гучність, аби «перекричати» зовнішній шум, — а це знову ризик для слуху. Вакуумні насадки чи закриті накладні навушники тут виграють. Для смартфона без розʼєму або беріть USB-C-моделі, або додайте перехідник із ЦАП — про нього далі.

7. Додайте зовнішній USB-C ЦАП

Звук вашого телефона спершу обробляє вбудований цифро-аналоговий перетворювач (ЦАП, англ. DAC). У бюджетних і навіть багатьох флагманських апаратах він скромний. Зовнішній ЦАП-«брелок» бере цю роботу на себе — і відчутно піднімає і гучність, і деталізацію, особливо з вимогливими навушниками.

Почати можна з недорогих USB-C-моделей на кшталт FiiO KA11 (близько $40) чи iFi GO Link 2 — потужності їм вистачає для більшості навушників. Для тих, хто готовий вкластися, орієнтиром лишається Chord Mojo 2, який наприкінці 2025 року отримав оновлений вихід на 4,4 мм. Колишній популярний Creative Sound BlasterX G5 уже знято з виробництва — як нову покупку його шукати не варто.

8. Bluetooth, кодеки й Auracast

Якщо навушники не на часі, підключіть телефон до Bluetooth-колонки або розумної колонки — добрі варіанти є й дешевше за $50, а Amazon Echo чи Google Nest додають голосового асистента.

Якість бездротового звуку залежить від кодека. Базовий SBC є всюди, але кращі — LDAC, aptX Adaptive чи aptX HD — передають більше даних. Перевірте, що і телефон, і колонка чи навушники підтримують один просунутий кодек, інакше зʼєднання «впаде» до SBC.

Окрема новинка останніх років — Bluetooth LE Audio з функцією Auracast. Вона дає змогу транслювати звук одразу на кілька пар навушників (зручно, щоб разом подивитися відео) і живить нове покоління слухових апаратів. Підтримку Auracast на Android поступово розширюють: серед сумісних — Google Pixel 8 і новіші, флагмани Samsung Galaxy від S23 та окремі моделі Xiaomi. На iPhone цієї функції станом на середину 2026 року немає.

Способів підняти звук смартфона справді багато — і добра новина в тому, що більшість із них безкоштовні або недорогі. Почніть із налаштувань і еквалайзера, а вже потім вирішуйте, чи потрібні вам зовнішній ЦАП і нові навушники.

Ця стаття «Додайте гучності»: 8 способів покращити звук на смартфоні раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Олена Кожухар

Смартфон справді здатен допомогти виявити приховану камеру — але не так, як обіцяє реклама застосунків-«детекторів». Найнадійніші методи взагалі не потребують спеціальної програми: уважний огляд приміщення, ліхтарик, камера телефона та сканер мережі. Нижче — що з цього працює, а що лише створює оманливе відчуття захищеності.

Мініатюрні камери подешевшали й стали доступними будь-кому, тому ризик прихованого спостереження сьогодні цілком реальний — у готелі, орендованій квартирі, роздягальні чи офісі. Зібрати таку систему можна навіть «на коліні»: наприклад, із застарілого смартфона або на базі Raspberry Pi. Камеру також можуть приховати там, де ви її не очікуєте, — навіть у телевізорі зі Smart TV. Розберімося, як скористатися телефоном, щоб знайти такий пристрій, і на що справді варто покладатися.

Чому застосунки-«детектори» не варто вважати надійним захистом

Почнемо з головного, бо саме тут більшість порадників вводять читача в оману. Незалежні тестувальники, які роками перевіряють подібні програми, називають їх «цифровим плацебо» та «імітацією безпеки»: вони створюють відчуття захищеності, не даючи надійного результату. Причина — у фізиці й апаратних обмеженнях телефона. Магнітометр смартфона не розрахований на ті частоти та чутливість, які потрібні, щоб упевнено відрізнити камеру від будь-якої іншої електроніки. Застосунки для Wi-Fi просто показують усі мережі поспіль, не вказуючи, котра з них належить камері. А методи з обʼєктивом і інфрачервоним світлом спрацьовують лише за вузьких умов.

Ще в масштабному тесті, який провело видання hiddencameras.tv, найкращі результати дало саме сканування мережі — і лише за умови, що камера підключена до Wi-Fi. Решта функцій давала хибні спрацювання на телевізорах, розумних колонках і навіть звичайних розетках. Висновок простий: застосунок-детектор можна тримати як допоміжний інструмент, але не як основний захист. Далі — методи в порядку від найнадійнішого до найслабшого.

З чого почати — уважний огляд приміщення

Хоч як це банально звучить, але саме фізичний огляд експерти називають найдієвішим першим кроком — він не залежить від жодного застосунку. Камери ховають у звичних предметах, тож варто придивитися до всього, що спрямоване в бік ліжка, робочого місця чи ванної без видимої на те причини. Типові схованки:

• детектори диму, вентиляційні решітки та світильники;
• електричні розетки, USB-зарядки та подовжувачі;
• годинники, колонки, телевізійні приставки;
• дзеркала, рамки для фото, книжки й мʼякі іграшки.

Шукайте крихітний отвір-«голку», ледь помітний світлодіод-індикатор, предмет, який стоїть під дивним кутом або не пасує до решти інтерʼєру. Якщо щось виглядає недоречно — придивіться зблизька.

Пошук обʼєктива за відблиском

Будь-який обʼєктив відбиває світло, і цим можна скористатися. Затемніть приміщення, увімкніть ліхтарик телефона й повільно проведіть променем по підозрілих поверхнях, спостерігаючи за яскравими відблисками. Це, мабуть, найреалістичніший із «оптичних» методів, але водночас примхливий: результат сильно залежить від кута та освітлення. Спеціальні застосунки для пошуку відблисків лише додають сітку чи підсвічування — самі по собі вони не роблять метод суттєво надійнішим.

Як виявити інфрачервоні камери камерою смартфона

Багато камер нічного бачення підсвічують сцену інфрачервоними (ІЧ) світлодіодами. Це світло невидиме для ока, проте камери багатьох смартфонів його «бачать» — особливо фронтальна, де зазвичай немає ІЧ-фільтра. Затемніть кімнату, відкрийте застосунок камери й повільно огляньте простір: ІЧ-підсвітка проявиться як білі або фіолетові крапки на екрані.

Спершу перевірте, чи здатна камера вашого телефона бачити інфрачервоне світло:

1. Візьміть будь-який пульт дистанційного керування з ІЧ-діодом.
2. Запустіть застосунок камери на телефоні.
3. Наведіть камеру на світлодіод пульта та натискайте кнопки.
4. Якщо на екрані зʼявляється біле миготливе світло — камера телефона придатна для цього методу.

Якщо тест вдався, перевірте приміщення і основною, і фронтальною камерою. Якщо ні — телефон має ІЧ-фільтр, і цей спосіб для нього не спрацює.

Сканування мережі — найкорисніше, що може телефон

Це той метод, який тестувальники вважають найнадійнішим серед доступних телефону. Wi-Fi-камери підключаються до мережі, тож сканер підʼєднаних пристроїв допоможе виявити «зайвий» гаджет. Безкоштовний застосунок Fing (для Android та iPhone) за кілька секунд складає список усіх пристроїв у мережі з назвою виробника та моделлю. Усе, що не є відомим вам роутером, телефоном чи телевізором, — привід придивитися.

Важливо розуміти межі методу. Камера, яка пише відео на карту памʼяті й нічого не передає, у мережі не зʼявиться взагалі. А власник житла може тримати камеру в окремій, прихованій від гостей мережі — тоді ви її не побачите, хоча Fing принаймні покаже, що поряд є інша мережа. Тому сканування мережі — сильний, але не вичерпний крок.

А що з Bluetooth

Імовірність натрапити на камеру саме через Bluetooth невелика, але перевірка займе хвилину. Увімкніть Bluetooth, перегляньте список доступних пристроїв і пошукайте в мережі незнайомі назви — раптом якась із них відповідає відомій моделі камери. Метод слабкий і радше доповнює інші, ніж замінює їх.

Що робити, якщо ви знайшли камеру

Передусім — не поспішайте її чіпати. Демонтаж чи пошкодження чужого пристрою може бути протиправним, а ще одразу сповістить того, хто стежить, що його викрито. Натомість зафіксуйте знахідку фото- чи відеозйомкою, не торкаючись пристрою. Якщо ви в орендованому житлі — повідомте платформу бронювання або власника; якщо хочете тимчасово лишитися непоміченим, можна заклеїти обʼєктив або просто вийти з його поля зору.

Коли камеру встановлено там, де ви обґрунтовано розраховуєте на приватність, — у спальні, ванній чи роздягальні, — це вже може бути кримінальним правопорушенням. У такому разі варто звернутися до поліції; в Україні скаргу можна подати через Кіберполіцію. А щоб переконатися, що за вами не стежать ще й програмно, перегляньте нашу інструкцію, як знайти та видалити шпигунські програми на смартфоні.

Оренда житла: що змінилося з правилами Airbnb

Якщо ваше занепокоєння повʼязане саме з короткостроковою орендою, врахуйте важливу зміну. Від 30 квітня 2024 року Airbnb повністю заборонила камери спостереження всередині помешкань — незалежно від їх розташування, призначення чи попереднього розкриття; приховані камери були під забороною й раніше. Зовнішні камери дозволені лише за умови, що господар розкрив їхню наявність і приблизне місце. Докладніше про нові правила ми писали в окремому матеріалі. Це не скасовує потреби перевіряти житло самостійно, але дає чітку підставу повідомити про порушення.

Підсумок

Найкращий захист від прихованих камер — це поєднання особистої пильності з кількома простими інструментами, які вже є у вашому телефоні. Уважний огляд, ліхтарик, камера для пошуку ІЧ-підсвітки та сканер мережі дадуть більше, ніж будь-який застосунок-«детектор», що обіцяє знайти камеру одним дотиком. Якщо ж ризик для вас серйозний, варто розглянути спеціалізований апаратний детектор: радіочастотні сканери та оптичні шукачі обʼєктивів суттєво перевершують можливості смартфона — але це вже тема для окремої розмови.

Ця стаття Як знайти приховану камеру за допомогою смартфона — і чому застосункам-«детекторам» не варто довіряти повністю раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

16 червня 2026 року Google почала розгортати Android 17 — нову версію операційної системи з плаваючими вікнами Bubbles, оновленим записом екрана, ігровим режимом для складаних смартфонів і низкою функцій безпеки. Розбираємося, яка зараз найновіша версія Android, що в ній зʼявилося та як перевірити, що стоїть саме на вашому смартфоні.

Великі версії Android зазвичай виходять раз на рік, а між ними зʼявляються щомісячні оновлення безпеки. Іноді Google випускає й точкові оновлення (.1, .2 тощо) — як свого часу перехід з Android 8.0 на Android 8.1.

Коротка історія версій Android

Протягом багатьох років кожна версія Android мала десертну кодову назву, яку чимало людей використовували замість номера. Для повноти картини наведемо стислий перелік версій за кодовою назвою та датою випуску.

• Android 1.5, Cupcake: 27 квітня 2009 року
• Android 1.6, Donut: 15 вересня 2009 року
• Android 2.0–2.1, Eclair: 26 жовтня 2009 року (початковий реліз)
• Android 2.2–2.2.3, Froyo: 20 травня 2010 року (початковий випуск)
• Android 2.3–2.3.7, Gingerbread: 6 грудня 2010 року (початковий випуск)
• Android 3.0–3.2.6, Honeycomb: 22 лютого 2011 року (початковий випуск)
• Android 4.0–4.0.4, Ice Cream Sandwich: 18 жовтня 2011 року (початковий випуск)
• Android 4.1–4.3.1, Jelly Bean: 9 липня 2012 року (початковий випуск)
• Android 4.4–4.4.4, KitKat: 31 жовтня 2013 року (початковий випуск)
• Android 5.0–5.1.1, Lollipop: 12 листопада 2014 року (початковий реліз)
• Android 6.0–6.0.1, Marshmallow: 5 жовтня 2015 року (початковий випуск)
• Android 7.0–7.1.2, Nougat: 22 серпня 2016 року (початковий випуск)
• Android 8.0–8.1, Oreo: 21 серпня 2017 року (початковий реліз)
• Android 9.0, Pie: 6 серпня 2018 року
• Android 10.0, Queen Cake: 3 вересня 2019 року
• Android 11.0, Red Velvet Cake: 8 вересня 2020 року
• Android 12.0, Snow Cone: 19 жовтня 2021 року
• Android 13.0, Tiramisu: 15 серпня 2022 року
• Android 14.0, Upside Down Cake: 4 жовтня 2023 року
• Android 15.0, Vanilla Ice Cream: 15 жовтня 2024 року
• Android 16.0, Baklava: 10 червня 2025 року
• Android 17.0, Cinnamon Bun: 16 червня 2026 року

Як бачите, спочатку оновлення виходили без сталого графіка, але епоха Ice Cream Sandwich започаткувала щорічний цикл оновлення версій ОС.

Ще кілька цікавих фактів:

• Honeycomb була єдиною окремою версією Android для планшетів і працювала паралельно зі збіркою Gingerbread для телефонів. Згодом ОС для телефонів і планшетів обʼєднали, починаючи з Ice Cream Sandwich.
• Ice Cream Sandwich стала чи не найкардинальнішим оновленням Android: вона не лише обʼєднала версії для телефонів і планшетів, а й повністю змінила вигляд системи.
• Спершу Google випускала орієнтовані на розробників пристрої Nexus, щоб показати можливості кожної версії Android. Згодом це переросло в споживчу лінійку Pixel, яку ми маємо сьогодні.
• Android KitKat — перший випадок, коли Google обʼєдналася з комерційним брендом заради випуску Android. Це повторилося і для Android Oreo.

Остання версія Android — 17.0

Останньою офіційно випущеною версією є Android 17. Google почала її розгортання 16 червня 2026 року — спершу на смартфонах Pixel (Pixel 6 і новіших), а вихідний код опублікувала в межах проєкту AOSP. Інші виробники отримуватимуть оновлення протягом 2026 року. Окремі флагманські пристрої дістануть набір функцій Gemini Intelligence пізніше влітку.

Сам по собі Android 17 — не радикальний редизайн системи. Google зосередилася на продуктивності, розвагах і безпеці. Ось головні нововведення.

Bubbles — мультизадачність у плаваючих вікнах

Функція Bubbles дає змогу перетворити будь-який застосунок на компактне плаваюче вікно, яке тримається поверх інших. Достатньо утримати іконку застосунку, щоб згорнути його в «бульбашку». На пристроях з великим екраном бульбашки складаються в окрему панель унизу екрана, тож між застосунками можна перемикатися одним дотиком, а вікно — змінювати в розмірі чи розгортати на весь екран.

Це зручно в дорозі, під час перегляду відео та в роботі: можна тримати під рукою нотатки чи карти, дивитися інструкції або стежити за рахунком матчу — і все це не закриваючи основний застосунок.

Screen Reactions — запис екрана разом із реакцією

Google оновила запис і анотування екрана: зʼявилися нова панель інструментів і функція Screen Reactions. У кілька дотиків можна одночасно записати екран смартфона та себе на фронтальну камеру.

Так ви додаєте свої коментарі й реакції поверх сайтів, застосунків і популярних відео — без зеленого екрана й без перемикання між застосунками.

Ігровий режим для складаних смартфонів

Android 17 додає ігровий режим для складаних пристроїв, що задіює всю площу екрана. Тепер доступна оптимізована розкладка 50/50: зверху — ігрове поле, знизу — динамічний геймпад. Це збільшує і область перегляду, і простір для керування. Режим уже закладено в Android 17 і він стане доступним протягом найближчих місяців. Якщо ви граєте із зовнішнім контролером, доступне нативне перепризначення кнопок.

Крім того, для ігор у високій роздільності Google зробила очищення памʼяті ефективнішим, що зменшує просідання частоти кадрів і ривки.

Безпека та конфіденційність

Android 17 приносить помітний пакет оновлень безпеки. Тепер застосунку можна надати тимчасовий доступ до точного місцеперебування, а також поділитися лише окремими контактами замість усієї адресної книги — це дає більше контролю над даними.

Розширена функція «Позначити як втрачений» (Mark as Lost) у Find Hub дає змогу заблокувати зниклий смартфон за допомогою біометрії. Навіть якщо зловмисник знає ваш PIN, він не отримає доступу до даних і не вимкне відстеження.

Покращення в Live Threat Detection блокують більше підозрілих застосунків і шахрайських схем, а посилений режим Advanced Protection захищає від складніших загроз. Щоб ускладнити життя тим, хто намагається підібрати код, Google зменшила кількість дозволених спроб введення PIN і збільшила паузи між невдалими спробами.

Що ще зʼявилося в Android 17

В оновленні є й менш помітні, але корисні дрібниці: можливість приховати назви застосунків на головному екрані, розширення батьківського контролю на всі пристрої Android, окреме регулювання гучності голосового асистента та гнучкіше керування темною темою.

«Під капотом» Android 17 запроваджує ліміти памʼяті для застосунків, щоб жоден з них не споживав забагато оперативної памʼяті. Це покликане підвищити загальну швидкодію пристрою та подовжити час роботи від акумулятора.

Як перевірити версію Android

Спосіб перевірки залежить від виробника пристрою, але загальні кроки підходять для більшості смартфонів.

1. Відкрийте налаштування: потягніть вниз шторку сповіщень (один або два рази, залежно від виробника) і торкніться значка шестерні.
2. Прокрутіть меню до самого низу й торкніться пункту «Про телефон» (може називатися «Про пристрій»).
3. Знайдіть рядок «Версія Android» — його розташування теж може відрізнятися залежно від пристрою та версії системи.

Як оновитися до останньої версії Android

Коротка відповідь не надто втішна: можливо, поки що не вдасться. За оновлення Android насамперед відповідає виробник вашого телефону — наприклад, Samsung випускає власні оновлення. Безпосередньо Google оновлює лише пристрої Pixel.

Щоб перевірити наявність оновлення, перейдіть у «Налаштування > Система > Оновлення системи» (або аналогічний пункт). Розташування може відрізнятися: скажімо, Samsung виносить його в корінь меню — «Налаштування > Оновлення програмного забезпечення > Завантажити та встановити».

Якщо натиснути цю опцію, система перевірить наявність оновлень, але цілком імовірно, що нічого не знайде. Щойно оновлення стане доступним для вашого смартфона, він зазвичай сам сповістить про це й запропонує завантажити та встановити його.

Єдиний надійний спосіб гарантовано мати найновішу версію Android — користуватися смартфоном лінійки Pixel. Google оновлює ці пристрої напряму, тож вони першими отримують і нову версію системи, і патчі безпеки.

Ця стаття Яка остання версія Android? раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня