<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/"
>

<channel>
	<title>база даних &#8211; CyberCalm</title>
	<atom:link href="https://cybercalm.org/topic/baza-danyh/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://cybercalm.org</link>
	<description>Кіберзахист та технології простою мовою</description>
	<lastBuildDate>Wed, 22 Jul 2026 09:43:14 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	

<image>
	<url>https://cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/10/favicon-1.svg</url>
	<title>база даних &#8211; CyberCalm</title>
	<link>https://cybercalm.org</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Мільярди записів клієнтів онлайн-біржі Forex потрапили в Мережу</title>
		<link>https://cybercalm.org/milyardy-zapysiv-kliyentiv-onlajn-birzhi-forex-potrapyly-v-merezhu/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Олена Кожухар]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 25 Mar 2021 13:06:43 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Архів]]></category>
		<category><![CDATA[база даних]]></category>
		<category><![CDATA[витік даних]]></category>
		<category><![CDATA[онлайн-торгівля]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=125242</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/milyardy-zapysiv-kliyentiv-onlajn-birzhi-forex-potrapyly-v-merezhu/">Мільярди записів клієнтів онлайн-біржі Forex потрапили в Мережу</a></p>
<p>Фахівці WizCase виявили у відкритому доступі базу даних користувачів FBS.com і FBS.eu, що містить понад 16 мільярдів записів з конфіденційною інформацією. До рук зловмисників могли потрапити такі дані клієнтів форекс-брокера, як ім&#8217;я, пароль, email-адреса, номер посвідчення особи, номер кредитної картки, деталі транзакцій, повідомляє InfoSecurity-Magazine. Компанія FBS Markets веде операційну діяльність у понад 190 країнах світу, [&#8230;]</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/milyardy-zapysiv-kliyentiv-onlajn-birzhi-forex-potrapyly-v-merezhu/">Мільярди записів клієнтів онлайн-біржі Forex потрапили в Мережу</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/olga_sem/">Олена Кожухар</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/milyardy-zapysiv-kliyentiv-onlajn-birzhi-forex-potrapyly-v-merezhu/">Мільярди записів клієнтів онлайн-біржі Forex потрапили в Мережу</a></p>
<p>Фахівці WizCase виявили у відкритому доступі базу даних користувачів FBS.com і FBS.eu, що містить понад 16 мільярдів записів з конфіденційною інформацією. <span id="more-125242"></span></p>
<p>До рук зловмисників могли потрапити такі дані клієнтів форекс-брокера, як ім&#8217;я, пароль, email-адреса, номер посвідчення особи, номер кредитної картки, деталі транзакцій, повідомляє <a href="https://www.infosecurity-magazine.com/news/forex-leaks-millions-customer/" target="_blank" rel="noopener">InfoSecurity-Magazine</a>.</p>
<p>Компанія FBS Markets веде операційну діяльність у понад 190 країнах світу, забезпечуючи своїм клієнтам доступ до інтерактивної торгівлі на валютному ринку. Її послугами користуються понад 400 тис. партнерських організацій і 16 млн. трейдерів. Додаток FBS для Android було завантажено з Google Play Store понад 1 млн. разів (станом на січень 2021 року).</p>
<p>Брокер такої величини не може дозволити собі залишати клієнтську базу у загальному доступі без будь-якого захисту. За свідченням <a href="https://www.wizcase.com/blog/fbs-leak-research/" target="_blank" rel="noopener">WizCase</a>, знайдений ними відкритий сервер ElasticSearch містить близько 20 Тбайт даних, не захищених ні паролями, ні шифруванням.</p>
<p>Цю інформацію автори знахідки розділили на три групи:</p>
<ul>
<li>особистісні дані, в тому числі ID для доступу до соцмереж і Google-сервісів;</li>
<li>призначені для користувача дані (паролі закодовані за base64, але не зашифровані);</li>
<li>дані фінансового характеру.</li>
</ul>
<p>Зловмисники можуть використовувати такий &#8220;подарунок долі&#8221; для здійснення шахрайських дій, проведення цільових шкідливих і фішингових атак, шантажу, відбирання грошей з рахунків жертв, викрадення екаунтів.</p>
<p>Дослідники повідомили брокера форекс-ринку про знахідку, і той вже вжив належних заходів. Користувачам FBS.com і FBS.eu рекомендується змінити паролі і увімкнути додатковий захист 2FA. Тим, хто передавав FBS відскановані копії кредитних карт, доведеться звернутися в банк для їх блокування та перевипуску.</p>
<h4 style="text-align: center;"><strong>Радимо звернути увагу на поради, про які писав Cybercalm, а саме:</strong></h4>
<blockquote><p><a href="https://cybercalm.org/yak-stvoryty-gostovu-merezhu-wi-fi-ta-navishho-vona-potribna/" target="_blank" rel="noopener"><strong>Як створити гостьову мережу Wi-Fi та навіщо вона потрібна?</strong></a></p>
<p><a href="https://cybercalm.org/shho-take-zlovmysne-pz-vse-shho-potribno-znaty-pro-virusy-troyany-ta-programy-vymagachi/" target="_blank" rel="noopener"><strong>Що таке зловмисне ПЗ? Все, що потрібно знати про віруси, трояни та програми-вимагачі</strong></a></p>
<p><strong><a href="https://cybercalm.org/yak-obmezhyty-dodatkam-vykorystannya-danyh-u-fonovomu-rezhymi-na-android-instruktsiya/" target="_blank" rel="noopener">Як обмежити додаткам використання даних у фоновому режимі на Android? – ІНСТРУКЦІЯ</a></strong></p>
<p><strong><a href="https://cybercalm.org/yak-nalashtuvaty-avtovydalennya-povidomlen-u-telegram-instruktsiya/" target="_blank" rel="noopener">Як налаштувати автовидалення повідомлень у Telegram? – ІНСТРУКЦІЯ</a></strong></p>
<p><a href="https://cybercalm.org/yak-zaboronyty-sajtam-nadsylaty-vam-spovishhennya-u-chrome-na-android-instruktsiya/" target="_blank" rel="noopener"><strong>Як заборонити сайтам надсилати Вам сповіщення у Chrome на Android? – ІНСТРУКЦІЯ</strong></a></p>
<p><a href="https://cybercalm.org/yak-anonimno-korystuvatysya-signal-abo-telegram-porady/" target="_blank" rel="noopener"><strong>Signal чи Telegram: який додаток кращий для чату?</strong></a></p></blockquote>
<p>Нагадаємо, на VirusTotal були виявлені кілька зразків трояна XCSSET, які здатні працювати на пристроях з чипами Apple Silicon (M1).  Троян <a href="https://cybercalm.org/znajshly-troyan-yakyj-zdaten-vykradaty-dani-z-novyh-komp-yuteriv-apple-z-protsesorom-m1/" target="_blank" rel="noopener"><strong>вміє красти файли куки з Safari</strong></a>, інформацію з додатків Evernote, Skype, Notes, QQ, WeChat і Telegram, а також шифрувати файли і впроваджувати шкідливий JavaScript сторінки, що відкривається у браузері, за допомогою XSS-атаки</p>
<p>Окрім цього, у Google Play Маркет знайшли понад десять додатків, що завантажують <a href="https://cybercalm.org/troyan-joker-znovu-pronyk-do-magazynu-dodatkiv-na-android/" target="_blank" rel="noopener"><strong>троянську програму Joker</strong></a>. Ця шкідлива програма примітна тим, що таємно оформляє підписку на преміум-послуги. Вона також вміє перехоплювати SMS, красти конфіденційні дані і список контактів, встановлювати бекдор, генерувати фейковий відгуки, нав’язливо показувати рекламу</p>
<p>Також понад 10 різних APT-груп, які використовують <a href="https://cybercalm.org/urazlyvosti-serveriv-microsoft-u-vsomu-sviti-vykorystovuyut-desyat-hakerskyh-grup/" target="_blank" rel="noopener"><strong>нові уразливості Microsoft Exchange</strong> </a>для компрометації поштових серверів, виявили дослідники з кібербезпеки. Дослідники <a href="https://eset.ua/" target="_blank" rel="noopener">ESET</a> виявили наявність веб-шелів (шкідливі програми або скрипти, які дозволяють дистанційно управляти сервером через веб-браузер) на 5 тисячах унікальних серверах у понад 115 країнах світу.</p>
<p>До речі, хакери вигадали хитрий спосіб <a href="https://cybercalm.org/hakery-hovaly-dani-pro-vykradeni-bankivski-kartky-u-zobrazhennyah-jpeg/" target="_blank" rel="noopener"><strong>викрадення даних платіжних карток</strong></a> у скомпрометованих інтернет-магазина. <span id="more-124663"></span>Замість того, щоб надсилати інформацію про картку на контрольований ними сервер, хакери приховують її у зображенні JPG та зберігають на самому веб-сайті, з якого власне, і були викраденні дані.</p>
<p>А команда експертів змогла отримати доступ до камер відеоспостереження, встановлених в компаніях Tesla, Equinox, медичних клініках, в’язницях і банках. <span id="more-124438"></span>Фахівці опублікували зображення з камер, а також скріншоти своєї здатності <a href="https://cybercalm.org/kamery-sposterezhennya-v-tesla-buly-zlamani/" target="_blank" rel="noopener"><strong>отримати доступ суперкористувача </strong></a>до систем спостереження, які використовують в компанії Cloudflare і в штаб-квартирі Tesla.</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/milyardy-zapysiv-kliyentiv-onlajn-birzhi-forex-potrapyly-v-merezhu/">Мільярди записів клієнтів онлайн-біржі Forex потрапили в Мережу</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/olga_sem/">Олена Кожухар</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" />	</item>
		<item>
		<title>Викрадені дані понад 77 мільйонів користувачів &#8211; у вільному доступі в Мережі</title>
		<link>https://cybercalm.org/vykradeni-dani-ponad-77-miljoniv-korystuvachiv-u-vilnomu-dostupi-v-merezhi/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Олена Кожухар]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 21 Jan 2021 11:40:29 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Архів]]></category>
		<category><![CDATA[база даних]]></category>
		<category><![CDATA[Безпека даних]]></category>
		<category><![CDATA[витік даних]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=121859</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/vykradeni-dani-ponad-77-miljoniv-korystuvachiv-u-vilnomu-dostupi-v-merezhi/">Викрадені дані понад 77 мільйонів користувачів &#8211; у вільному доступі в Мережі</a></p>
<p>Викрадена база даних, яка містить імена, адреси електронної пошти та паролі користувачів Nitro PDF, безкоштовно розповсюджується в Мережі. Загалом база даних налічує понад 77 мільйонів записів. База &#8211; розміром 14 ГБ, в ній можна знайти повні імена людей, bcrypt-хеші паролів, імена компаній, IP-адреси та іншу інформацію рядових користувачів сервісу Nitro PDF, пише Bleeping Computer. Злиту [&#8230;]</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/vykradeni-dani-ponad-77-miljoniv-korystuvachiv-u-vilnomu-dostupi-v-merezhi/">Викрадені дані понад 77 мільйонів користувачів &#8211; у вільному доступі в Мережі</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/olga_sem/">Олена Кожухар</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/vykradeni-dani-ponad-77-miljoniv-korystuvachiv-u-vilnomu-dostupi-v-merezhi/">Викрадені дані понад 77 мільйонів користувачів &#8211; у вільному доступі в Мережі</a></p>
<p>Викрадена база даних, яка містить імена, адреси електронної пошти та паролі користувачів Nitro PDF, безкоштовно розповсюджується в Мережі.</p>
<p><span id="more-121859"></span></p>
<p>Загалом база даних налічує понад 77 мільйонів записів. База &#8211; розміром 14 ГБ, в ній можна знайти повні імена людей, bcrypt-хеші паролів, імена компаній, IP-адреси та іншу інформацію рядових користувачів сервісу Nitro PDF, пише <a href="https://www.bleepingcomputer.com/news/security/hacker-leaks-full-database-of-77-million-nitro-pdf-user-records/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Bleeping Computer</a>.</p>
<p>Злиту базу даних вже встигли внести до <strong><a href="https://haveibeenpwned.com/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Have I Been Pwned</a></strong>, що дозволить будь-кому перевірити, чи є його інформація в ній.</p>
<p>Nitro являє собою додаток, що допомагає створювати, коригувати та підписувати PDF-документи. За словами компанії, що стоїть за розробкою цього софту, на сьогоднішній день у неї понад 10 тис. корпоративних клієнтів і близько 1,8 млн користувачів, які купили ліцензію.</p>
<p>Nitro також надає хмарний сервіс, який клієнти можуть використовувати для спільної роботи з документами.</p>
<p>Торішній витік Nitro, до слова, торкнулася усім відомих компаній: Google, Apple, Microsoft, Chase і Citibank. Кіберзлочинна група, відома під псевдонімом ShinyHunters, злила в Мережу повну базу даних, вкрадену у Nitro.</p>
<p>Завантажити базу даних безкоштовно може будь-хто на хакерському форумі. Фахівці попереджають, що подібна публікація може призвести до запуску цілого ряду витончених фішингових атак, націлених на власників скомпрометованих даних.</p>
<h4 style="text-align: center;"><strong>Радимо звернути увагу на поради, про які писав Cybercalm, а саме:</strong></h4>
<blockquote><p><strong><a href="https://cybercalm.org/yak-vykorystovuvaty-shvydki-komandy-na-apple-watch-instruktsiya/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Як використовувати “Швидкі команди” на Apple Watch? – ІНСТРУКЦІЯ</a></strong></p>
<p><a href="https://cybercalm.org/yak-zminyty-oblikovyj-zapys-google-za-zamovchuvannyam-na-komp-yuteri-instruktsiya/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>Як змінити обліковий запис Google за замовчуванням на комп’ютері? – ІНСТРУКЦІЯ</strong></a></p>
<p><a href="https://cybercalm.org/yak-vykorystovuvaty-google-duo-dlya-zdijsnennya-videodzvinkiv-instruktsiya/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>Як використовувати Google Duo для здійснення відеодзвінків? – ІНСТРУКЦІЯ</strong></a></p>
<p><a href="https://cybercalm.org/yak-dodavaty-redaguvaty-abo-vydalyaty-zberezheni-paroli-v-microsoft-edge-instruktsiya/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>Як додавати, редагувати або видаляти збережені паролі в Microsoft Edge? – ІНСТРУКЦІЯ</strong></a></p>
<p><a href="https://cybercalm.org/yak-shvydko-ochystyty-vsi-spovishhennya-na-mac-instruktsiya/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>Як швидко очистити всі сповіщення на Mac? ІНСТРУКЦІЯ</strong></a></p></blockquote>
<p>Нагадаємо, американське розвідувальне співтовариство офіційно <a href="https://cybercalm.org/rozvidsluzhby-ssha-ofitsijno-zvynuvatyly-rosiyan-v-zlami-solarwinds/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>звинувачує російських хакерів у зламі SolarWinds</strong></a>. Підозрюють, що російські хакери, які фінансуються державою, зламали ІТ-компанію SolarWinds, яку вони потім використали як стартовий майданчик для проникнення в кілька урядових відомств США</p>
<p>Також дослідники з безпеки виявили <a href="https://cybercalm.org/vyyavyly-novyj-nebezpechnyj-vymagach-yakyj-infikuye-korporatyvni-merezhi/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>нову родину програм-вимагачів</strong></a>, яка націлилася на корпоративні мережі, та попередили, що професійні кіберзлочинці вже вдарили по декількох організаціях за допомогою схеми шифрування файлів.</p>
<p>Окрім цього, браузер Edge буде постійно звіряти інформацію з базами даних про розсекречені логіни і паролі – користувачі отримуватимуть інформацію у разі виявлення діяльності з боку кібершахраїв. Також власникам пристроїв надаватимуть поради, що дозволяють змінити конфіденційні дані з метою збереження високого рівня безпеки.</p>
<p>За останніми даними, один із найбезпечніших месенджерів Signal набуває популярності як в Україні, так і в США. Навіть Ілон Маск підтримав хвилю популярності і порадив користуватися Signal у себе в Твіттері. У чому його переваги, <strong><a href="https://cybercalm.org/chomu-ilon-mask-radyt-korystuvatysya-signal/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">читайте у статті</a></strong>.</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/vykradeni-dani-ponad-77-miljoniv-korystuvachiv-u-vilnomu-dostupi-v-merezhi/">Викрадені дані понад 77 мільйонів користувачів &#8211; у вільному доступі в Мережі</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/olga_sem/">Олена Кожухар</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" />	</item>
		<item>
		<title>Незахищена база даних викрила фішингову операцію проти користувачів Facebook</title>
		<link>https://cybercalm.org/rozkryto-masshtabnu-shahrajsku-shemu-v-facebook/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Семенюк Валентин]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 18 Nov 2020 10:32:23 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Кібербезпека]]></category>
		<category><![CDATA[Facebook]]></category>
		<category><![CDATA[база даних]]></category>
		<category><![CDATA[облікові записи]]></category>
		<category><![CDATA[Соцмережі]]></category>
		<category><![CDATA[шахрайство]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=118484</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/01/18155613/facebook_pro.jpg" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/rozkryto-masshtabnu-shahrajsku-shemu-v-facebook/">Незахищена база даних викрила фішингову операцію проти користувачів Facebook</a></p>
<p>Дослідницька команда сервісу vpnMentor виявила масштабну операцію з крадіжки облікових даних і шахрайства з банківськими картками, націлену на користувачів Facebook. Зловмисники виманювали логіни та паролі через фейкові сервіси, які нібито показували, хто переглядав профіль жертви, а потім спрямовували людей до підробленої платформи для торгівлі Bitcoin. Розкрити всю схему вдалося лише тому, що шахраї залишили базу [&#8230;]</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/rozkryto-masshtabnu-shahrajsku-shemu-v-facebook/">Незахищена база даних викрила фішингову операцію проти користувачів Facebook</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/valentyn/">Семенюк Валентин</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/01/18155613/facebook_pro.jpg" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/rozkryto-masshtabnu-shahrajsku-shemu-v-facebook/">Незахищена база даних викрила фішингову операцію проти користувачів Facebook</a></p>
<p>Дослідницька команда сервісу vpnMentor виявила масштабну операцію з крадіжки облікових даних і шахрайства з банківськими картками, націлену на користувачів Facebook. Зловмисники виманювали логіни та паролі через фейкові сервіси, які нібито показували, хто переглядав профіль жертви, а потім спрямовували людей до підробленої платформи для торгівлі Bitcoin. Розкрити всю схему вдалося лише тому, що шахраї залишили базу даних із викраденою інформацією у відкритому доступі — без пароля та шифрування.<span id="more-118484"></span></p>
<p>Операцію очолювали дослідники Noam Rotem і Ran Locar, <a href="https://www.vpnmentor.com/blog/cybersecurity/report-facebook-scam/" target="_blank" rel="noopener"><u>повідомили в дослідницькій команді vpnMentor</u></a>. За їхніми оцінками, від схеми постраждали сотні тисяч людей по всьому світу.</p>
<h2><strong><b>Як працювала схема</b></strong></h2>
<p>Операція складалася з кількох послідовних етапів — від крадіжки паролів до Facebook до виманювання грошей через фейкову криптоплатформу.</p>
<h3><strong><b>Етап перший: фішинг під виглядом сервісу «хто дивився ваш профіль»</b></strong></h3>
<p>Шахраї створили мережу сайтів, які обіцяли показати користувачам Facebook список людей, що нещодавно переглядали їхній профіль, — функцію, якої в Facebook ніколи не існувало. Коли жертва натискала на посилання, щоб побачити «повний список», її перенаправляли на підроблену сторінку входу Facebook і пропонували ввести логін та пароль.</p>
<p><a href="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2020/11/29210703/fb-scam-3.png"><img fetchpriority="high" decoding="async" class="aligncenter wp-image-167096 size-large" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2020/11/29210703/fb-scam-3-1024x624.png" alt="fb scam 3" width="1024" height="624" title="Незахищена база даних викрила фішингову операцію проти користувачів Facebook 2" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2020/11/29210703/fb-scam-3-1024x624.png 1024w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2020/11/29210703/fb-scam-3-300x183.png 300w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2020/11/29210703/fb-scam-3-768x468.png 768w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2020/11/29210703/fb-scam-3-860x524.png 860w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2020/11/29210703/fb-scam-3.png 1231w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></a></p>
<p>Після введення будь-яких даних зʼявлялася фейкова сторінка завантаження, а наприкінці користувача перенаправляли на сторінку стороннього застосунку для аналітики Facebook у Google Play. Тим часом введені логін і пароль зберігалися в базі даних зловмисників у відкритому текстовому форматі (cleartext) — без жодного шифрування, тож переглянути й викрасти їх міг будь-хто, хто натрапив на базу.</p>
<p>Негативні відгуки на цей застосунок від розчарованих користувачів свідчать: через схему пройшло чимало людей, навіть не здогадуючись, що їхні дані вже викрадено.</p>
<h3><strong><b>Етап другий: захоплені акаунти й фейкова криптоплатформа</b></strong></h3>
<p>Отримавши облікові дані, шахраї захоплювали акаунти й залишали від імені жертв коментарі під дописами в їхній мережі друзів. Ці коментарі містили посилання на окрему мережу шахрайських сайтів.</p>
<p>Щоб обійти системи виявлення ботів і шахрайства Facebook, зловмисники додавали посилання не лише на свої ресурси, а й на фейкові новинні сайти та навіть на легітимні видання на кшталт The Washington Post. Якби зламані акаунти публікували самі лише однакові посилання на криптошахрайство, соцмережа швидко заблокувала б їх.</p>
<p>Усі фейкові новинні сайти зрештою вели на платформу для торгівлі Bitcoin. Там жертві пропонували зареєструвати безкоштовний акаунт і внести «депозит» від €250, щоб почати торгувати. Ці гроші зникали назавжди.</p>
<h2><strong><b>Що містила база даних</b></strong></h2>
<p>На момент виявлення незахищена база даних містила 13,5 млн записів загальним обсягом понад 5,5 ГБ. Серед них:</p>
<ul>
<li>облікові дані (логіни та паролі) до 150–200 тис. акаунтів Facebook;</li>
<li>заготовки коментарів, які шахраї публікували від імені зламаних акаунтів;</li>
<li>персональні дані (імена, електронні адреси, номери телефонів) сотень тисяч людей, що зареєструвалися на фейковому криптосайті;</li>
<li>домени сайтів, задіяних у схемі;</li>
<li>технічну інформацію про автоматизацію процесів.</li>
</ul>
<p>Усі ці дані охоплювали лише короткий проміжок — з червня до вересня 2020 року. За даними пошукового сервісу Shodan, на момент виявлення база вже втратила більшу частину вмісту: раніше вона містила приблизно на 11 ГБ більше інформації, потенційно повʼязаної зі схемою. Імовірно, операція була значно масштабнішою й тривала набагато довше.</p>
<h2><strong><b>Як база даних опинилася у відкритому доступі</b></strong></h2>
<p>Дослідники vpnMentor натрапили на базу під час масштабного проєкту зі сканування інтернету на вразливості. База працювала на Elasticsearch і була повністю незахищеною — без пароля та шифрування, тож доступ до неї міг отримати будь-хто. Щоб підтвердити, що база «жива», дослідники ввели на одному з шахрайських сайтів фейкові облікові дані й переконалися, що ті потрапили до сховища.</p>
<p>Наступного дня після виявлення базу знищила автоматизована атака <a href="https://www.bleepingcomputer.com/news/security/new-meow-attack-has-deleted-almost-4-000-unsecured-databases/" target="_blank" rel="noopener"><u>«Meow»</u></a> — кампанія, яка влітку 2020 року стирала тисячі незахищених баз Elasticsearch і MongoDB, замінюючи їхній вміст випадковими рядками зі словом «meow» й не залишаючи ані вимог викупу, ані пояснень. Того ж дня базу остаточно закрили.</p>
<h2><strong><b>Чим небезпечний такий витік</b></strong></h2>
<p>Навіть після того, як база зникла, викрадені дані могли завдати шкоди різними способами.</p>
<h3><strong><b>Захоплення акаунтів Facebook</b></strong></h3>
<p>Найочевидніший сценарій — зловмисник заходить в акаунт жертви, публікує посилання на свій сайт і втягує в схему її друзів, які більше довіряють повідомленням від знайомих. Так охоплення схеми зростає лавиноподібно.</p>
<h3><strong><b>Зламування інших акаунтів</b></strong></h3>
<p>Багато людей використовують однакові логіни й паролі на різних сервісах. Маючи один набір облікових даних, шахраї можуть отримати доступ і до інших акаунтів жертви — цей поширений метод називають підстановкою облікових даних (credential stuffing). Ту саму інформацію використовують і для адресних фішингових атак через електронну пошту, де зловмисники видають себе за легітимні компанії й виманюють додаткові дані, зокрема реквізити банківських карток.</p>
<h3><strong><b>Шахрайство, крадіжка особистих даних і шантаж</b></strong></h3>
<p>Отримавши доступ до профілю, зловмисник бачить особисті дані, контакти та листування жертви. На основі цього можна скласти детальний портрет людини для подальших атак — від крадіжки особистих даних до фінансового шахрайства. А якщо в листуванні виявиться компрометуючий вміст, його можуть використати для шантажу.</p>
<h3><strong><b>Дезінформація</b></strong></h3>
<p>Зламані акаунти використовували й для поширення фейкових новин про політичні події в різних країнах. Повідомлення, опубліковані від імені реальної людини, легше розходяться її мережею, адже друзі та родина довіряють такому джерелу.</p>
<h2><strong><b>Як захиститися</b></strong></h2>
<p>Якщо ви підозрюєте, що могли стати жертвою подібної схеми, варто вжити кількох заходів:</p>
<ul>
<li>негайно змініть пароль до Facebook, а також до всіх акаунтів, де ви використовували той самий пароль;</li>
<li>для кожного акаунта створюйте унікальний складний пароль — найкраще за допомогою менеджера паролів;</li>
<li>увімкніть двофакторну автентифікацію скрізь, де це можливо;</li>
<li>ніколи не вводьте логіни й паролі від Facebook, пошти чи фінансових сервісів на сторонніх сайтах;</li>
<li>з підозрою ставтеся до сервісів, які обіцяють показати, «хто переглядав ваш профіль»: у Facebook такої функції немає, тож подібні інструменти майже завжди є приманкою.</li>
</ul>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/rozkryto-masshtabnu-shahrajsku-shemu-v-facebook/">Незахищена база даних викрила фішингову операцію проти користувачів Facebook</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/valentyn/">Семенюк Валентин</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/01/18155613/facebook_pro.jpg" />	</item>
		<item>
		<title>Через помилки у базі Firebase регулярно стаються витоки даних користувачів</title>
		<link>https://cybercalm.org/cherez-pomylky-u-bazi-firebase-regulyarno-stayutsya-vytoky-danyh-korystuvachiv/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Побокін Максим]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 14 May 2020 09:55:47 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Архів]]></category>
		<category><![CDATA[Google]]></category>
		<category><![CDATA[база даних]]></category>
		<category><![CDATA[витік даних]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=107402</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/cherez-pomylky-u-bazi-firebase-regulyarno-stayutsya-vytoky-danyh-korystuvachiv/">Через помилки у базі Firebase регулярно стаються витоки даних користувачів</a></p>
<p>Більше 4000 додатків для Android, які використовують хмарні бази даних Firebase від Google, &#8220;мимоволі&#8221;допускають витоки конфіденційної  інформації про своїх користувачів, включаючи їх адреси електронної пошти, імена користувачів, паролі, телефонні номери, повні імена, повідомлення в чаті та дані про місцезнаходження. Про це пише TheHackerNews. Розслідування, яке проводив експерт Боб Дяченко з Security Discovery у партнерстві з [&#8230;]</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/cherez-pomylky-u-bazi-firebase-regulyarno-stayutsya-vytoky-danyh-korystuvachiv/">Через помилки у базі Firebase регулярно стаються витоки даних користувачів</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/maksym-pobokin/">Побокін Максим</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/cherez-pomylky-u-bazi-firebase-regulyarno-stayutsya-vytoky-danyh-korystuvachiv/">Через помилки у базі Firebase регулярно стаються витоки даних користувачів</a></p>
<p>Більше 4000 додатків для Android, які використовують хмарні бази даних Firebase від Google, &#8220;мимоволі&#8221;допускають витоки конфіденційної  інформації про своїх користувачів, включаючи їх адреси електронної пошти, імена користувачів, паролі, телефонні номери, повні імена, повідомлення в чаті та дані про місцезнаходження. Про це пише <a href="https://thehackernews.com/2020/05/android-firebase-database-security.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">TheHackerNews</a>.</p>
<p>Розслідування, яке проводив експерт Боб Дяченко з Security Discovery у партнерстві з Comparitech, є результатом аналізу 15 735 додатків для Android, які складають близько 18 відсотків усіх додатків у магазині Google Play.</p>
<blockquote><p>&#8220;4,8 відсотка мобільних додатків, що використовують Google Firebase для зберігання даних користувачів, не захищені належним чином, що дозволяє кожному отримувати доступ до баз даних, що містять особисту інформацію користувачів, маркери доступу та інші дані без пароля чи будь-якої іншої автентифікації&#8221;, &#8211; сказали представники Comparitech.</p></blockquote>
<p>Придбана Google у 2014 році, Firebase &#8211; популярна платформа для розробки мобільних додатків, яка пропонує різноманітні інструменти, що допомагають стороннім розробникам додатків створювати додатки, надійно зберігати дані та файли додатків, виправляти проблеми та навіть спілкуватися з користувачами через обмін повідомленнями в додатках.</p>
<p>Що стосується уразливих додатків &#8211; в основному з категорії ігор, освіти, розваг та бізнесових додатків, то їх було встановлено 4,22 мільярди разів користувачами Android, Comparitech зазначає: &#8220;великі шанси на те, що конфіденційність користувачів Android була порушена хоча б в одному додатку&#8221;.</p>
<p>Зважаючи на те, що Firebase &#8211; це інструмент, що є платформою для багатьох платформ, дослідники також попередили, що неправильні конфігурації, ймовірно, впливатимуть на iOS та веб-додатки.</p>
<p>Повний вміст незахищеного сегмента бази даних, що охоплює 4 282 уразливі програми, містив:</p>
<ul>
<li>Адреси електронної пошти: 7 000 000+;</li>
<li>Імена користувачів: 4 400 000+;</li>
<li>Паролі: 1 000 000+;</li>
<li>Номери телефонів: 5300000+;</li>
<li>Повні імена користувачів: 18 300 000+;</li>
<li>Повідомлення в чаті: 6 800 000+;</li>
<li>Дані GPS: 6 200 000+;</li>
<li>IP адреси: 156 000+;</li>
<li>Домашні адреси: 560 000+.</li>
</ul>
<p>Дяченко знайшов відкриті бази даних за допомогою відомого API REST Firebase, який використовується для доступу до даних, що зберігаються в незахищених екземплярах, отриманих у форматі JSON, просто суфіксом &#8220;/.json&#8221; до URL-адреси бази даних (наприклад, &#8220;https: //~project_id~.firebaseio&#8221;. com / .json &#8220;).</p>
<p>https://cybercalm.org/yaki-ye-metody-zahystu-vid-skimeriv-dlya-bankivskyh-kart/</p>
<p>Окрім 155,066 додатків, що мають відкриті бази даних, дослідники знайшли 9,014 додатків із дозволом на запис у базу даних, які таким чином потенційно дозволяють зловмиснику вводити шкідливі дані та пошкоджувати базу даних, і навіть поширювати зловмисне програмне забезпечення.<br />
Подальше ускладнення питання полягає в індексації URL-адрес баз даних Firebase за допомогою пошукових систем, таких як Bing, яка відкриває вразливі кінцеві точки для всіх в Інтернеті. Пошук Google, однак, не дає результатів по цій базі даних.</p>
<p>Після повідомлення компанії Google про результати 22 квітня, пошуковий гігант заявив, що він запрошує до співпраці постраждалих розробників для виправлення проблем.</p>
<p>Це не вперше відкриті для зовнішнього втручання бази даних Firebase, з яких можна витягти інформацію. Дослідники фірми з безпеки мобільних додатків Appthority виявили подібний випадок два роки тому, в результаті чого було розкрито 100 мільйонів записів, що  містили приватні дані.</p>
<p>Залишення входу до бази даних без будь-якої автентифікації &#8211; це відкрите запрошення для дій зловмисників. Тому  розробникам додатків рекомендується  дотримуватися правил бази даних Firebase для захисту даних та запобігання несанкціонованого доступу. Зі свого боку, користувачів закликають використовувати  перевірені програми та бути обережними щодо інформації, якою ділиться додаток.</p>
<p><strong>Також радимо звернути увагу на поради, про які писав Cybercalm, а саме:</strong></p>
<blockquote><p><a href="https://cybercalm.org/yak-zahystyty-google-dysk-za-dopomogoyu-touch-id-abo-face-id/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>ЯК ЗАХИСТИТИ GOOGLE ДИСК ЗА ДОПОМОГОЮ TOUCH ID АБО FACE ID?</strong></a></p>
<p><a href="https://cybercalm.org/yak-nalashtuvtay-novyj-interfejs-u-nastilnij-versiyi-facebook-instruktsiya/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>ЯК НАЛАШТУВТАИ НОВИЙ ІНТЕРФЕЙС У НАСТІЛЬНІЙ ВЕРСІЇ FACEBOOK? – ІНСТРУКЦІЯ</strong></a></p>
<p><strong></strong></p>
<p><strong><a href="https://cybercalm.org/yak-ochystyty-istoriyu-v-usih-mobilnyh-brauzerah-instruktsiya/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">ЯК ОЧИСТИТИ ІСТОРІЮ В УСІХ МОБІЛЬНИХ БРАУЗЕРАХ? ІНСТРУКЦІЯ</a></strong></p>
<p><strong></strong></p></blockquote>
<p>Нагадаємо, фахівці компанії Malwarebytes виявили нову шкідливу кампанію, під час якої <strong>зловмисники викрадають дані банківських карт користувачів</strong> за допомогою вбудованого в сайт шкідливого ПЗ.</p>
<p>Зверніть увагу, хакерська група Shiny Hunters заявила, що <strong>викрала 500 ГБ даних із депозиторіїв технічного гіганта Microsoft</strong> на платформі розробників GitHub, якою  володіє компанія.</p>
<p>Також дослідники безпеки з компанії VPNpro <strong>проаналізували 20 найпопулярніших VPN-сервісів</strong> і виявили, що два з них містять уразливості, які зловмисники можуть проексплуатувати для перехоплення з’єднання з метою відправлення підроблених оновлень і встановлення шкідливих програм або крадіжки даних користувача.</p>
<p>Коли у Вас кілька облікових записів, тримати у голові усі паролі до них стає складно. Ви можете вдатися до простих комбінацій, однак це лише одна з багатьох помилок, які Ви можете допустити. Ознайомитеся із <strong>п’ятьма найпоширенішими помилками</strong>, до яких Ви можете вдатися під час створення та використання паролів.</p>
<p>До речі, купувати поганий ноутбук стає складніше, але те, що відрізняє найкращі ноутбуки від хороших ноутбуків, – це те, як вони врівноважують потужність, ефективність, портативність та комфорт. Як вибрати з-поміж кращих пропозицій, які вже є на ринку, <strong>читайте у статті.</strong></p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/cherez-pomylky-u-bazi-firebase-regulyarno-stayutsya-vytoky-danyh-korystuvachiv/">Через помилки у базі Firebase регулярно стаються витоки даних користувачів</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/maksym-pobokin/">Побокін Максим</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" />	</item>
	</channel>
</rss>
