Через кілька місяців після початку другого президентського терміну Дональда Трампа політичні призначенці Міністерства внутрішньої безпеки США (DHS) звернулися до Агентства з кібербезпеки та безпеки інфраструктури (CISA) з незвичним запитом: таємно придбати машину для голосування, зламати її та передати результати Білому дому. Агентство завдання не виконало — серед причин співробітники назвали нестачу фахівців після масових скорочень.

Про запит повідомило видання ProPublica з посиланням на двох колишніх посадовців адміністрації, обізнаних із ситуацією. За їхніми словами, CISA мала не лише дослідити пристрій, а й не повідомляти виробника про знайдені вразливості — всупереч усталеній практиці агентства. У DHS і CISA на запитання журналістів не відповіли.

Що саме просили зробити

За даними ProPublica, призначенці хотіли, щоб CISA закупила машину для голосування, дослідила її та звітувала про знахідки, які згодом мали передати до Білого дому. Окремою умовою було не попереджати компанію-виробника, якщо агентство виявить вразливості. Кадрові співробітники, за словами одного з колишніх посадовців, сприйняли запит як шок і побоювалися, що їх втягують у політичне втручання.

Я подумав, що вони можуть тримати це про запас, щоб анулювати будь-які результати [виборів], які їм не сподобаються. Це суперечить усьому, що уособлює CISA.

Співробітники агентства неодноразово відповідали, що виконати запит неможливо — зокрема тому, що фахівців, здатних провести таку операцію, щойно звільнили в межах ініціативи з підвищення ефективності уряду (DOGE), яку очолював Ілон Маск. Зрештою призначенці припинили тиснути на CISA. Точну дату запиту та імена його ініціаторів у публікації не наведено.

Чому це суперечить самій логіці роботи CISA

Координоване розкриття вразливостей (Coordinated Vulnerability Disclosure, CVD) CISA називає ключовою частиною своєї місії із захисту критичної інфраструктури. Процес має пʼять етапів: збір повідомлень про вразливості, їхній аналіз разом із виробником, координацію випуску виправлень, час для користувачів на встановлення оновлень і лише після цього — публічне розкриття з ідентифікатором CVE. Якщо виробник не реагує або не погоджує розумних строків, агентство може оприлюднити вразливість уже через 45 днів після першої спроби звʼязатися з ним.

Інакше кажучи, знайдена CISA вразливість має потрапити до виробника, щоб її закрили, а не залишатися прихованою. Вразливість у машині для голосування, про яку знає лише замовник дослідження, перестає бути проблемою, яку усувають, і стає потенційним аргументом, який можна оприлюднити в зручний момент. Саме цього, за словами співрозмовників ProPublica, і побоювалися співробітники агентства.

Показово, що в липні 2026 року CISA разом із чотирма союзними кібервідомствами опублікувала настанови для виробників програмного забезпечення щодо створення програм CVD. Серед рекомендацій — уникати загальних угод про нерозголошення та «тихих» виправлень вразливостей.

Агентство, скорочене на третину

За другий термін Трампа адміністрація звільнила або змусила піти понад 1000 співробітників CISA — це приблизно третина штату. Бюджетний запит на 2027 рік передбачає скорочення фінансування агентства ще на 700 млн доларів, що може означати ще близько 900 звільнень. За даними Nextgov/FCW, той самий бюджетний запит ліквідує окрему програму CISA з безпеки виборів, включно з підтримкою обміну інформацією зі штатами; такі зміни мають схвалити в Конгресі. До того ж CISA впродовж усього другого терміну Трампа не мала директора, затвердженого Сенатом, — агентство очолювали тимчасові керівники.

Скорочення зачепили саме тих, хто працював зі штатами над захистом виборів. Адміністрація також припинила фінансування сенсорних технологій, які відстежували підозрілу активність у мережах виборчих органів. Частина штатів тепер оплачує такі сервіси власним коштом, однак, як зазначають місцеві посадовці, розвідувальну інформацію про іноземних зловмисників самотужки отримати неможливо.

Є різниця між зниженням пріоритету і повною відсутністю. Їх просто не було.

Демократи в Конгресі закликали розслідувати, чи здатна CISA виконувати свої функції. 3 вересня 2026 року сенатор Алекс Падійя та конгресмен Джо Мореллі вимагали відновити фінансування EI-ISAC — центру обміну інформацією про загрози виборчій інфраструктурі.

Довіра, яку будували роками

Захист виборів став завданням DHS після російського втручання у вибори 2016 року, масштаби якого згодом задокументував двопартійний комітет із розвідки Сенату США. У січні 2017 року DHS надало виборам статус критичної інфраструктури, а 2018-го Трамп підписав закон, який перетворив профільний підрозділ міністерства на самостійне агентство CISA.

Співпраця CISA зі штатами та виробниками виборчого обладнання трималася на одній обіцянці: чутлива інформація, якою вони діляться з агентством, залишається конфіденційною. Після виборів 2020 року CISA разом із секретарями штатів і виробниками назвала їх найбезпечнішими в історії США. Тодішній директор агентства Кріс Кребс публічно спростовував заяви про фальсифікації, після чого Трамп звільнив його.

16 липня 2026 року Трамп виступив зі зверненням щодо безпеки виборів, у якому повторив твердження про вибори 2020 року. На підтвердження адміністрація оприлюднила документи, серед яких були й необроблені дані, які штати передавали CISA на умовах конфіденційності, — зокрема журнал комунікацій за день виборів 2020 року.

Це зрадило довіру всіх партнерів, які тоді були готові ділитися інформацією.

У Білому домі відкидають звинувачення в порушенні домовленостей. Речниця Лорен Біс назвала публікацію даних тією прозорістю, яку мали б вітати медіа, і заявила, що виступ президента перевірили відомства, чиї матеріали було розсекречено.

Критики згадують й інші епізоди, повʼязані з поводженням із чутливими даними. На початку року Politico повідомило, що тодішній тимчасовий директор CISA Мадху Готтумуккала завантажував службові документи в ChatGPT, хоча DHS забороняло співробітникам користуватися цим сервісом; у CISA відповіли, що йому надали короткострокове обмежене право на це. У травні журналіст Браян Кребс виявив, що CISA тримала в публічному репозиторії на GitHub паролі, ключі хмарних сервісів та інші внутрішні дані; агентство заявило, що ознак їх компрометації немає.

Ще одна історія стосується Пуерто-Рико, де федеральний уряд вилучив машини для голосування. Компанія Mojave Research, яку найняли для їхнього дослідження, знайшла серйозні вразливості в обладнанні, але не виявила ознак їх використання чи зміни голосів, після чого співпрацю припинили. В Офісі директора національної розвідки пояснили, що контракт просто завершився.

Позиція адміністрації та запізнілий план

Білий дім відмовився від інтервʼю з ProPublica, але надіслав заяву: за словами речниці Лорен Біс, президент Трамп зробив більше, ніж будь-який інший президент, для забезпечення вільних і чесних виборів. Конкретні запитання щодо CISA в Білому домі переадресували до DHS, яке не відповіло.

24 вересня — за 40 днів до проміжних виборів — CISA оприлюднила 13-сторінковий план безпеки виборчої інфраструктури. Міністр внутрішньої безпеки Маркуейн Маллін, який раніше обіцяв представити документ до середини серпня, заявив, що безпека виборів — це національна безпека і план буде виконано в повному обсязі. Документ визначає 10 регіональних директорів CISA радниками з безпеки виборів і описує безкоштовну платформу обміну інформацією про загрози для виборчих органів.

Водночас, як зазначає Nextgov/FCW, у плані не вказано, скільки людей виконуватимуть цю роботу та з яких коштів, а також не пояснено, як обіцянки узгоджуються з бюджетним запитом, що ліквідує виборчу програму агентства. Посадовці штатів назвали план недостатнім і запізнілим.

Обіцяти виборчим посадовцям зараз, що CISA буде для них ресурсом під час виборів 2026 року, — це занадто мало і занадто пізно.

Проміжні вибори до Конгресу США відбудуться 3 листопада. За даними New York Times, на які посилається Nextgov/FCW, закриті оцінки розвідки фіксують приховані онлайн-операції росії, спрямовані на підрив довіри до виборів, але не виявили спроб скомпрометувати обладнання для голосування. Посадовці штатів запевняють, що підготувалися власними силами.

Чому ця історія важлива не лише для США

Запит, який так і не виконали, демонструє принцип, ключовий для будь-якої системи кібербезпеки: цінність інформації про вразливість визначає те, куди вона потрапляє. Передана виробнику, вона допомагає закрити діру до того, як нею скористаються. Залишена прихованою, вона перетворюється на інструмент — для атаки або для сумнівів у легітимності результату.

Не менш показовою є роль довіри. Державне кіберагентство не може захищати чужі системи — виборчі, енергетичні чи банківські, — якщо власники цих систем не готові ділитися з ним даними про інциденти. Таку довіру вибудовують роками, а втратити її, як свідчать американські посадовці, можна значно швидше.

Ця стаття Призначенці Трампа просили кіберагентство США таємно зламати машину для голосування раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня