Наразі існує багато додатків для мобільних платежів та банківських програм, які дозволяють користувачам швидко та легко надсилати й отримувати гроші через банківські рахунки або картки на своїх пристроях. Однак, швидкість і простота використання також роблять такі додатки головною мішенню для шахраїв.

У рамках кампанії з платіжної безпеки #ШахрайГудбай, яку проводить Нацбанк, Кіберполіція та Держспецзв’язку, спеціалісти ESET підготували перелік найпоширеніших схем з платіжними додатками та поради, як вчасно розпізнати дії кіберзлочинців.

7 найбільш поширених видів шахрайства

1. Афера з випадковими платежами

Під час цієї схеми незнайомець надсилає платіж, зв’язується з вами, щоб повідомити про помилку, та просить повернути кошти. Однак початковий платіж може здійснюватися з викраденої картки. Після сповіщення про шахрайство від справжнього власника картки переказ на вашу картку можуть скасувати, залишивши вас у мінусі.

2. Фальшива служба підтримки клієнтів

Шахрайство все частіше відбувається через телефон за допомогою методів вішингу (голосового фішингу). Наприклад, зловмисники видають себе за службу підтримки відомих установ, різними способами намагаючись отримати конфіденційну інформацію, таку як коди багатофакторної автентифікації (які використовуються для крадіжки акаунту банківського додатку) або особисті та фінансові дані (для використання в подальшому шахрайстві).

3. Фішингові схеми

Іноді шахраї використовують назви відомих брендів, щоб отримати від користувачів їхню особисту інформацію або логіни. Фішингові загрози поширюються електронною поштою або текстовими повідомленнями, замаскованими під певний бренд, щоб обманути вас.

Зазвичай у таких листах стверджується, що з вашим обліковим записом щось не так, і вам потрібно здійснити вхід для виправлення. Однак посилання в повідомленні направляє на фальшиву сторінку для входу, щоб перехопити ваші паролі, отримати доступ до банкінгу та вивести кошти.

У разі увімкненої багатофакторної автентифікації шахрай може надіслати текстове повідомлення з посиланням на фішинговий сайт. В інших випадках зловмисник навіть телефонує, видаючи себе за співробітника служби підтримки мобільного додатку, і вимагає одноразовий пароль.

4. Фейкові благодійні організації та афери зі збором коштів

Шахраї часто намагаються скористатися добротою людей. Зокрема зловмисники можуть видавати себе за благодійну організацію чи діяти нібито в межах відомого збору коштів. Кіберзлочинці використовують фішинг в електронних листах, текстових повідомленнях або соціальних мережах, щоб зв’язатися зі своїми жертвами.

У таких випадках важливо надсилати гроші тільки відомим та перевіреним організаціям, використовуючи їх офіційні рахунки для збору коштів, або окремим особам, яких ви знаєте та в яких впевнені. Не піддавайтесь на маніпуляції шахраїв та декілька разів перевірте отримані повідомлення з проханням про допомогу, а також не натискайте на підозрілі посилання.

5. Шахрайство з переплатою

Шахрайство на платформах оголошень також популярне. Наприклад, покупець може переплатити вам за товар за допомогою викраденої картки, а потім попросити повернути різницю. Коли справжній власник картки дізнається про це, він вимагатиме скасування або повернення платежу. У підсумку ви надсилаєте гроші шахраям, а потім повертаєте кошти справжньому власнику картки.

6. Афера з орендною заставою

Ще один популярний варіант — це підроблені оголошення про продаж дорогих речей, квитків на заходи та навіть оренду. У випадку останнього шахрай може зібрати фотографії та інформацію про нерухомість з Інтернету, щоб зробити своє фейкове оголошення максимально правдоподібним.

Зловмисники зазвичай пропонують оренду за ціною нижче ринкової, щоб привернути вашу увагу. Однак, якщо ви внесете завдаток, не попросивши спочатку оглянути нерухомість, шахраї зникнуть разом з вашими грошима.

7. Шкідливі банківські програми

Часто шкідливі програми маскуються під базові додатки, наприклад, для пришвидшення роботи пристроїв чи контролю стану акумулятора. Також загрози можуть поширюватись через електронні листи або SMS-повідомлення нібито від відомих компаній з посиланням на завантаження офіційного додатку, а насправді шкідливої програми.

Після встановлення на пристрій зловмисники можуть викрадати номери кредитних карток та облікові дані Інтернет-банкінгу, розсилати небезпечні SMS-повідомлення контактам жертви або навіть шпигувати за нею.

Як захистити себе від шахрайства з платіжними додатками

Враховуючи, що небагато користувачів отримують свої гроші назад, важливо вміти розпізнавати ознаки потенційного шахрайства, щоб не стати жертвою зловмисників.

«Безконтактні платежі через мобільний телефон або смарт-годинник є одними з найбезпечніших, оскільки власнику зазвичай потрібно підтвердити платіж за допомогою PIN-коду або біометричних даних. Але навіть мобільні пристрої можуть стати ціллю банківського шкідливого програмного забезпечення або атаки через уразливості. Тому девайси потрібно постійно оновлювати та при можливості захищати за допомогою програми з безпеки», ― Лукаш Штефанко, старший дослідник ESET зі шкідливого програмного забезпечення.

Щоб зменшити ймовірність втрати грошей, варто дотримуватись наступних правил:

• Використовуйте надійні та унікальні паролі (які зберігаються в менеджері паролів) і ніколи не діліться ними в Інтернеті або по телефону.
• Увімкніть багатофакторну автентифікацію для додаткової безпеки облікових записів.
• Регулярно перевіряйте нещодавні транзакції на вашому банківському рахунку, щоб відстежувати підозрілі дії.
• Будьте обережні, отримуючи небажані платежі від незнайомців або повідомлення про переплату за товари, які ви виставили на продаж в Інтернеті.
• Уникайте взаємодії з користувачами, які переконують діяти негайно. Це класична тактика соціальної інженерії, ціль якої змусити прийняти поспішне та неправильне рішення.
• Ніколи не надсилайте особисту чи фінансову інформацію (зокрема й логіни) у відповідь на підозрілі або небажані електронні листи, текстові повідомлення чи телефонні дзвінки, навіть якщо вони нібито надходять від представника банку чи іншої відомої компанії або держустанови.
• Використовуйте надійні програми для онлайн-захисту пристроїв Windows, Mac та Android, наприклад в рамках передплати ESET HOME Security Premium, щоб виявляти шахрайство, блокувати фальшиві вебсайти, захищати особисті дані від шкідливого програмного забезпечення завдяки потужним функціям ― Антифішинг, Захист онлайн-платежів та Безпечний браузер.

Якщо ви стали жертвою зловмисників, повідомте про будь-які несанкціоновані транзакції до служби підтримки додатку, змініть пароль для входу в програму та захистіть свої фінансові рахунки. Слідкуйте за банківськими виписками та кредитними звітами на наявність незвичайної активності. За потреби повідомте про шахрайство в правоохоронні органи.

Ця стаття Шахрайство з платіжними додатками: як вберегти свої фінанси раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

Питання кіберзахисту України стало ще актуальнішим з початком повномасштабного вторгнення росії на територію держави. За два місяці 2024 року CERT-UA вже зафіксував 695 кібератак, що вдвічі більше ніж за аналогічний період 2023 року.

Якщо у більшості країн світу кібератаки відбуваються з метою отримання фінансової винагороди, то в Україні вони переважно скеровані на державні, енергетичні чи телекомунікаційні установи з метою дестабілізації їхньої роботи. Основною причиною атак на українські компанії є геополітична ситуація та війна з росією, а кількість таких атак сягає до тисячі за місяць. Для порівняння, з початку 2022 до кінця 2023 року російські хакери здійснили 3255 кібератаки, з них 574 були скеровані на Україну.

Читайте також: Google: “Війна в Україні сколихнула екосистему кіберзлочинців”

Отже, поговоримо про те, яких змін зараз зазнає кібероборона України, про що вони свідчать і якими мають бути наступні кроки?

Засвідчення кібератак

За два роки війни в Україні кількість кіберзагроз значно зросла, а їхній ландшафт видозмінився. У звіті «Туман війни: як конфлікт в Україні змінив ландшафт кіберзагроз» на основі аналізу Threat Analysis Group (TAG), Mandiant, Google Trust & Safety за 2023 рік йдеться про те, що секторами, які найактивніше атакують росіяни, є: урядові установи, об’єкти критичної інфраструктури, комунальних та держслужб, а також ЗМІ.

Тобто ворог використовує усі можливі інформаційні платформи, аби приховати справжню картину подій в Україні та показати своїм співвітчизникам викривлену реальність. Для чого це робиться? Усе просто. Таким чином агресор намагається викликати недовіру до українського уряду як у громадян, так і в міжнародних партнерів, підтримка яких надважлива для України.

Спеціалісти провідних міжнародних компаній, таких як Google, говорять про надзвичайну активність проросійської пропаганди. Так, кібероперації зловмисників активізувалися ще з 2021 року для підготовки до вторгнення. А у 2022 році росія майже утричі збільшила таргетинг на українських користувачів і на 300% на користувачів із країн НАТО.

Статистика від ДЦКЗ

За даними Державного центру кіберзахисту Держзв’язку, за 2023 рік Урядова команда реагування на комп’ютерні надзвичайні події CERT-UA зафіксувала 2544 кіберінциденти. Це на 16% більше ніж у 2022 році. Найбільш привабливими цілями для кібератак залишаються державні установи, сектори безпеки та оборони, енергетика та телекомунікації. На ці чотири сфери припадає 40% усіх атак. У переліку кіберінцидентів найпоширенішими є шкідливі програмні коди, збір інформації зловмисником, порушення властивості інформації та її доступності тощо.

Міжнародна кібердопомога

За прогнозами, росія не зупиниться і продовжуватиме атакувати кіберпростір для досягнення своїх стратегічних цілей. Здебільшого ці атаки стосуватимуться України, щоб показати уявну ситуацію на полі бою, зокрема бойові втрати в ЗСУ, зниження рівня військової підтримки від інших країн, послаблення співпраці з партнерами в НАТО. Але ці дезінформаційні атаки замість бажаного ворогом ефекту можуть мати й протилежний наслідок: наприклад, посилення протидії російській агресії.

Останнім часом рівень кібероборони з боку урядів, компаній та зацікавлених сторін у сфері безпеки значно виріс. А такі компанії, як Google, прагнуть допомогти і підтримувати спільну кібероборону, щоб убезпечити уряди і користувачів від руйнівних дій росії.

Найбільш розповсюдженими серед кіберінцидентів лишаються такі методи, як фішинг, програми-шкідники і злами систем через вразливість. Окрім державного і енергетичного секторів, значних ударів також зазнають сфери фінансів, телекомунікаційні та ІТ-компанії. Як же зарадити цьому і мінімізувати наслідки атак? Відповідь очевидна: потрібно прокачувати навички співробітників щодо роботи з даними та інформацією, залучаючи провідних спеціалістів.

Читайте також: «Рай для шахраїв» — Telegram є набільшим темним ринком інструментів для фішингу

Фішинг як найчастіша загроза приватним даним

За допомогою цього виду шахрайства зловмисники розкривають конфіденційну інформацію через дії самих користувачів. Наприклад, ви раптом можете отримати електронного листа, в якому вам запропонують підтвердити реєстрацію облікового запису на відомому сайті. А насправді цей сайт лише буде подібним до оригінального за своїм оформленням. Також вам можуть прислати лист-запит на підтвердження банківського рахунку, нібито з вашого банку, що теж буде спробою обману.

Читайте також: Google експериментує з використанням штучного інтелекту для виявлення фішингових загроз і запобігання шахрайству

Фішингові сайти часто максимально подібні за дизайном на відомі ресурси, задіяні у сфері популярних послуг, за які передбачається онлайн-оплата. Проблема полягає у тому, що нові технології на базі штучного інтелекту також використовуються зловмисниками, і відрізнити шахрайські матеріали від справжніх стає все складніше.

У 2023 році Tet виявив та опрацював 65,5 млн підозрілих електронних листів. 247 тисяч з них були уражені вірусами або містили шкідливі програми. Завдяки доступу до корпоративної електронної пошти можна підробити рахунки-фактури і скерувати такі платежі на рахунки шахраїв. Поліпшення якості таких підробок веде до того, що стає важко зрозуміти, чи ви спілкуєтеся з реальною особою, чи з шахраєм.

«Декілька років тому ми розпочали виконувати навчальні тестування фішингових атак у компанії, щоб захистити мережеву інфраструктуру та навчитися цифровій безпеці. Перші результати не дуже нас потішили, проте зараз більшість наших співробітників навчилися одразу ж помічати такі ознаки фішингу, як некоректний домен, з якого відправляється лист, або підозріле інтернет-посилання у листі, та реагують відповідно», — ділиться досвідом Дмитро Нікітін, CTO Tet.

Щоб захиститися від такого типу загроз, потрібно навчати співробітників проявляти пильність, особливо звертати увагу на написання URL-адреси, тому що різниця між фішинговим сайтом і справжнім може бути лише в одній літері або цифрі. Ніколи не переходити за підозрілими посиланнями, не натискати на спливну рекламу. Під час онлайн-шопінгу важливо спілкуватися з продавцем лише у чаті офіційного сайту або за телефоном. Головне — не переходити у месенджери, тому що саме там найчастіше можна натрапити на фішингові лінки від шахраїв.

Правильним кроком також буде регулярне створення резервних копій важливих даних на зовнішньому носії або в хмарному сервісі, відстежувати власні банківські рахунки та рахунки кредитних карток на наявність підозрілих транзакцій.

Досвід кібероборони Tet

Кількість DDoS-атак (відмова в обслуговуванні) в 2023 році також зросла на 30%. До прикладу, латвійський телеком-гігант Tet виявив 4 353 таких випадків. Наймасовіше зловмисники атакували компанії у квітні (до 83 Гбіт/с) та у серпні.

Кількість виявлених і відбитих DDoS-атак на Tet або атак на відмову в доступі за перші чотири місяці цього року зросла на 53% порівняно з аналогічним періодом минулого року. 577 DDoS-атак здійснено зі швидкістю понад 1 Гбіт/с. За останні роки Tet спостерігав різні типи таких атак, зокрема на масштабні додатки, а також атаки на інфраструктуру DNS. Також виявлені тривалі DDoS-атаки. До прикладу, на початку цього року IP-адреси одного з клієнтів були атаковані протягом п’яти днів.

Дмитро Нікітін наголошує, що ризик кібербезпеки залишається високим для всіх — як для приватних, так і для бізнес-клієнтів. Тому важливо навчатися основним принципам і бути обізнаним у питаннях кібербезпеки, оскільки зловмисники також постійно вивчають нові методи атак.

Надійні паролі допомагають

Користувачі здебільшого створюють короткі паролі. Їх легше запам’ятати, але й так само просто вгадати. До того ж, для декількох акаунтів на різних платформах користувачі нерідко встановлюють однаковий пароль. Це ставить під загрозу конфіденційність приватних та бізнес-даних.

Кіберзлочинці часто використовують прямі атаки для отримання доступу до конфіденційних даних і мереж організації — тобто використовують списки поширених, ймовірних і навіть зламаних паролів для систематичного підбору їх до електронної пошти користувача та інших облікових записів. Тому якщо пароль інстаграма збігається з паролем онлайн-банкінгу, кіберзлочинці легко отримають доступ до важливіших конфіденційних даних, ніж фотографії.

Створювати довгі, складні паролі (і запам’ятовувати їх) для кожного окремого ресурсу складно, тому варто використовувати менеджер паролів. Такі програми зберігають дані у зашифрованій пам’яті, а потім автоматично використовуються під час входу на певний сайт.

Ви можете встановити цю програму як у себе на комп’ютері, так і в мобільному телефоні. Завдяки цьому вам не доведеться щоразу генерувати нові паролі й запам’ятовувати їх.

Також ви можете використовувати ключі доступу (passkey) – це безпарольний метод автентифікації для веб-сайтів та додатків. Passkey – це стандарт, який просувають Google, Apple, Microsoft, Консорціум Всесвітньої павутини та Альянс FIDO.

Багатофакторна аутентифікація як додатковий бар’єр

Не варто розраховувати лише на пароль, яким би складним він не був. Експерти з кібербезпеки сходяться на тому, що відсутність двофакторної аутентифікації підвищує ризик взлому облікових записів.

За двофакторну автентифікацію «голосує» і державна команда реагування на комп’ютерні надзвичайні події України. Так, CERT-UA розробила інструкцію щодо встановлення двоетапної аутентифікації в популярних месенджерах.

«Двофакторна ідентифікація є запорукою збереження конфіденційності ваших даних, а також додатковим бар’єром для шахраїв, що намагатимуться викрасти обліковий запис чи ініціювати збір коштів ід вашого імені», — наполягають у відомстві.

Очевидно, що попереду на Україну чекає ще багато битв на кіберфронті. Проте країна має достатньо інформації та ресурсів, щоб протистояти їм і навіть використовувати на свою користь. Що можна зробити вже зараз? Навчатися, заповнювати прогалини у сфері кібербезпеки і бути певними, що перемога за тими, хто володіє даними та інформацією.

https://cybercalm.org/yak-cyberpolice-boretsya-zrosijskymy-hakeramy/

Ця стаття Кібероборона України: тенденції та перспективи раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

За даними NetBlocks, атака на основну ІТ-інфраструктуру призвела до найсерйознішого порушення роботи Інтернету в Україні з моменту вторгнення Росії.

Український інтернет-провайдер “Укртелеком” став ціллю “масованої кібератаки”, заявив український уряд у понеділок. Станом на 22:35  у понеділок напад було знешкоджено, повідомляє Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України.

Today, the enemy launched a powerful cyberattack against #Ukrtelecom ’s IT-infrastructure. According to Yurii Shchyhol, the Chairman of the @dsszzi, at the moment massive cyberattack against #Ukrtelecom is neutralized. Resuming services is under way. #Ukraine #CyberAttack #war

— SSSCIP Ukraine (@dsszzi) March 28, 2022

За даними глобального трекера доступу до Інтернету NetBlocks, атака на основну ІТ-інфраструктуру вплинула на всю країну, що призвело до найсерйознішого порушення роботи Інтернету в Україні з моменту вторгнення Росії. NetBlocks повідомила, що, згідно з даними мережі, підключення знизилося до 13% від довоєнного рівня.

⚠️ Confirmed: A major internet disruption has been registered across #Ukraine on national provider #Ukrtelecom; real-time network data show connectivity collapsing to 13% of pre-war levels; the provider reports issues assigning new sessions

📰 Background: https://t.co/S0qJQ7CbNv pic.twitter.com/BY2OOBK0m6

— NetBlocks (@netblocks) March 28, 2022

У понеділок вдень в Держспецзв’язку повідомили, що Укртелеком відновлює роботу.

Проте агентство повідомляє у Twitter: «З метою збереження інфраструктури мережі та продовження надання послуг Збройним Силам України та іншим військовим формуванням, а також клієнтам, Укртелеком тимчасово обмежив надання своїх послуг більшості приватних користувачів та бізнес-клієнтів».

В окремій заяві , оприлюдненій у понеділок, голова Держспецзв’язку Юрій Щиголь сказав: «Іде перша в історії людства кібервійна».

Вся “IT-спільнота світу” об’єднана проти вторгнення Росії, додав Щиголь, а також такі компанії, як Microsoft і Oracle, які допомагають Україні. Крім того, Держспецзв’язку заявили, що на підставі повідомлень вони можуть «припустити», що «хакерська спільнота, яка протистоїть Росії», має на меті знищити військову інфраструктуру, яка загрожує Україні.

«Нашою головною проблемою сьогодні є перемога над ворогом на всіх полях битв, включаючи кіберпростір», – йдеться у релізі Держспецзв’язку. «Кожен із нас може допомогти в цій боротьбі, дотримуючись правил кібергігієни – не відкривати невідомі повідомлення, не завантажувати файли, походження яких невідоме, критично ставитися до всієї інформації, що надходить».

Ця стаття Україна нейтралізувала масовану кібератаку на “Укртелеком” раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Фішингову атаку з розсилкою повідомлень на електронні скриньки органів державної влади знову зафіксували фахівці з кібербезпеки. Так, CERT-UA отримала повідомлення про розсилку фішингових листів, що повторює атаку від 19 січня 2021 року.

Як відомо, листи відправлялися, начебто, від імені Адміністрації Держспецзв’язку з поштової скриньки zapros@dsszzi.gov.ua та містили в собі вкладення зі шкідливим програмним забезпеченням.

Фахівці наголошують, що поштової скриньки zapros@dsszzi.gov.ua в Держспецзв’язку не існує, як і “департаменту перевірок”. Наразі фішингові листи знову надсилаються з ІР-адреси 212.44.151[.]60, яка знаходиться в Російській Федерації.

Команда CERT-UA у разі виявлення зазначених листів ТЕРМІНОВО повідомляти на пошту cert@cert.gov.ua.

Індикатори компрометації:

Email: zapros@dsszzi.gov.ua

IP: 212.44.151[.]60

Радимо звернути увагу на поради, про які писав Cybercalm, а саме:

Signal чи Telegram: який додаток кращий для чату?

Топ-7 альтернативних месенджерів на заміну WhatsApp

Як перевірити швидкість з’єднання на Вашому комп’ютері? ІНСТРУКЦІЯ

Обережно, фальшивка! Популярні схеми шахрайства з вакциною від COVID-19

Як перейти на приватну пошукову систему DuckDuckGo? – ІНСТРУКЦІЯ

Як позбутися WhatsApp на Android та iOS? – ІНСТРУКЦІЯ

Як анонімно користуватися Signal або Telegram? ПОРАДИ

Нагадаємо, сінгапурська технологічна компанія Smart Media4U Technology заявила про виправлення уразливостей у додатку SHAREit, які могли дозволити зловмисникам віддалено виконувати довільний код на пристроях користувачів. Помилки безпеки впливають на додаток компанії SHAREit для Android, додаток, який завантажили понад 1 мільярд разів.

Дослідники з компанії Red Canary знайшли нову шкідливу програму, розроблену для атак на комп’ютери Apple Mac. Він отримав назву Silver Sparrow і вже встиг заразити приблизно 30 тис. пристроїв у 153 країнах світу, включаючи США, Великобританію, Канаду, Францію і Німеччину.

Також фахівці у галузі кібербезпеки виявили новий метод атаки, що дозволяє зловмисникам “обдурити” термінал для оплати (POS-термінал) і змусити його думати, що безконтактна картка Mastercard насправді є картою Visa.

Як стало відомо, минулими вихідними стався витік діалогів деяких користувачів Clubhouse. Компанія запевнила, що заблокувала хакера і вживає додаткових заходів безпеки, але розраховувати на приватність і захищеність розмов в соцмережі не варто, попередили експерти.

До речі, нещодавно виявлена ​​фішингова кампанія відзначилася цікавим підходом до крадіжки облікових даних жертви: зловмисники використовують API популярного месенджера Telegram для створення шкідливих доменів.

Ця стаття Російські хакери знову розсилають фішингові листи державним установам України раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Олена Кожухар