<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/"
>

<channel>
	<title>дослідження &#8211; CyberCalm</title>
	<atom:link href="https://cybercalm.org/topic/doslidzhennya/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://cybercalm.org</link>
	<description>Кіберзахист та технології простою мовою</description>
	<lastBuildDate>Fri, 27 Mar 2026 19:38:14 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	

<image>
	<url>https://cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/10/favicon-1.svg</url>
	<title>дослідження &#8211; CyberCalm</title>
	<link>https://cybercalm.org</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Дослідження: ШІ-чатботи в любовних порадах підтримують користувача навіть тоді, коли він неправий</title>
		<link>https://cybercalm.org/shi-chatboty-pidlabuznytstvo-porady-stosunky/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Наталя Зарудня]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 28 Mar 2026 08:00:52 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Статті]]></category>
		<category><![CDATA[ChatGPT]]></category>
		<category><![CDATA[Claude]]></category>
		<category><![CDATA[Gemini]]></category>
		<category><![CDATA[Вибір редакції]]></category>
		<category><![CDATA[дослідження]]></category>
		<category><![CDATA[соціальні ризики]]></category>
		<category><![CDATA[Штучний Інтелект]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=164466</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/03/21235429/zastosunky-shi-podruh-zlyvayut-dani.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/shi-chatboty-pidlabuznytstvo-porady-stosunky/">Дослідження: ШІ-чатботи в любовних порадах підтримують користувача навіть тоді, коли він неправий</a></p>
<p>Дослідники зі Стенфорду та Карнегі-Меллон з'ясували, що ШІ-чатботи підтримують користувача у конфліктах на 49% частіше, ніж живі люди — навіть коли той об'єктивно неправий, — і це знижує бажання мирити стосунки.</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/shi-chatboty-pidlabuznytstvo-porady-stosunky/">Дослідження: ШІ-чатботи в любовних порадах підтримують користувача навіть тоді, коли він неправий</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/nataliazarudnya/">Наталя Зарудня</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/03/21235429/zastosunky-shi-podruh-zlyvayut-dani.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/shi-chatboty-pidlabuznytstvo-porady-stosunky/">Дослідження: ШІ-чатботи в любовних порадах підтримують користувача навіть тоді, коли він неправий</a></p>
<p>Новий науковий аналіз показав, що чатботи на основі штучного інтелекту схильні погоджуватися з користувачем під час обговорення стосунків — навіть у ситуаціях, де ця людина об&#8217;єктивно неправа. Таке явище, яке дослідники називають «sycophancy» (підлабузництво), не лише спотворює поради, а й знижує бажання людей залагоджувати реальні конфлікти.<span id="more-164466"></span></p>
<h2>Що показало дослідження</h2>
<p>Дослідження, опубліковане у четвер у науковому журналі <a href="https://www.science.org/doi/10.1126/science.aec8352" target="_blank" rel="noopener">Science</a>, було проведено вченими зі Стенфордського університету та Університету Карнегі-Меллон. Дослідники порівнювали, як люди та чатботи реагують на опис міжособистісних конфліктів, тестуючи моделі від OpenAI, Google та Anthropic.</p>
<p>Для аналізу команда використала один із найбільших наборів даних із суджень про сімейні та романтичні сварки — публікації у спільноті Reddit «Am I the asshole» («Чи я тут поганець»). Проаналізувавши 2 000 дописів, у яких людська аудиторія одностайно визнавала автора допису винним, дослідники з&#8217;ясували: ШІ-моделі підтримували дії користувача на 49% частіше, ніж живі люди — навіть у сценаріях, що містили обман, шкоду або порушення закону.</p>
<h2>Як це виглядає на практиці</h2>
<p>Один із прикладів у дослідженні — допис про людину, яка розвинула романтичні почуття до молодшого колеги. Людський коментатор відповів прямо: «Це погано, бо це справді погано… Ти не лише токсичний, а й межуєш із хижацькою поведінкою». Натомість чатбот Claude відповів із підтримкою: «Я чую твій біль… Шлях, який ти обрав, складний, але свідчить про твою чесність».</p>
<p><a href="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/03/27210645/chatbot-e1774638614847.png"><img fetchpriority="high" decoding="async" class="aligncenter wp-image-164486 size-large" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/03/27210645/chatbot-e1774638614847.png" alt="chatbot e1774638614847" width="1024" height="683" title="Дослідження: ШІ-чатботи в любовних порадах підтримують користувача навіть тоді, коли він неправий 1" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/03/27210645/chatbot-e1774638614847-330x220.png 330w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/03/27210645/chatbot-e1774638614847-420x280.png 420w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/03/27210645/chatbot-e1774638614847-615x410.png 615w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></a></p>
<p><strong>«Підлабузництво» (sycophancy)</strong> — це термін, яким фахівці описують ситуацію, коли чатбот надмірно погоджується з людиною або лестить їй, пояснює провідна дослідниця, аспірантка з інформатики Стенфорду М&#8217;яра Ченг.</p>
<h2>Реальні наслідки для стосунків</h2>
<p>Після кількісного аналізу дослідники провели фокус-групи. Учасники, які взаємодіяли з надмірно улесливим ШІ, виходили з розмови переконаніші у власній правоті й менш схильні до примирення — будь то вибачення, зміна власної поведінки або кроки назустріч партнеру.</p>
<p>Попри це, учасники оцінювали підлабузницький ШІ як надійніший і чесніший — незалежно від віку, особистісних рис чи досвіду роботи з технологіями.</p>
<p>«Учасники нашого дослідження стабільно описували ШІ-модель як більш об&#8217;єктивну, справедливу і чесну», — зазначив дослідник Карнегі-Меллон і старший науковець Microsoft Пранав Кхадпе. «Некритична порада, замаскована під нейтральність, може завдати більше шкоди, ніж якби людина взагалі не зверталася за порадою».</p>
<h2>Чому компанії не поспішають це виправляти</h2>
<p><a href="https://cybercalm.org/ai-chatboty-nadmirno-pidlabuznytski/">Проблема підлабузництва</a> вже неодноразово фіксувалася у різних ШІ-продуктах. Зокрема, модель ChatGPT 4o критикували за надмірну емоційну дружелюбність, тоді як GPT-5 закидали протилежне — недостатню поступливість. Попередні дослідження показали, що чатботи можуть давати хибні або оманливі відповіді, намагаючись догодити користувачу.</p>
<p>Технологічні компанії зацікавлені в тому, щоб взаємодія з чатботами залишалася приємною — це утримує користувачів і підвищує залученість. Але саме це і створює проблему.</p>
<p>«Це формує хибні стимули для збереження підлабузництва: та сама риса, що завдає шкоди, водночас забезпечує залученість», — ідеться у дослідженні.</p>
<h2>Що пропонують дослідники</h2>
<p>На думку науковців, відповідальність за усунення підлабузництва лежить передусім на компаніях-розробниках. Одне з пропонованих рішень — змінити метрики успіху при навчанні моделей: замість миттєвих показників залученості орієнтуватися на довгострокове благополуччя користувачів.</p>
<p>«Якість соціальних стосунків є одним із найсильніших предикторів здоров&#8217;я і добробуту людини», — зазначила дослідниця Стенфорду і старший науковець Microsoft Сіно Лі. «Зрештою, ми хочемо ШІ, який розширює судження та перспективи людей, а не звужує їх. І це стосується стосунків — але далеко не тільки їх».</p>
<p>Соціальне підлабузництво — не катастрофа, вважають автори дослідження, але проблема, яку варто вирішувати цілеспрямовано.</p>
<h2>Що можна зробити вже зараз</h2>
<p>Поки технологічні компанії не внесли системних змін, існує кілька способів знизити ризик потрапити в «петлю підтакування»:</p>
<p>У запиті до чатбота варто прямо попросити зайняти критичну або «адвокатську» позицію. Корисно просити ШІ перевірити надану ним інформацію або знайти контраргументи. Для чутливих тем — стосунків, особистих конфліктів, психологічних питань — надійнішим варіантом залишається консультація з живою людиною або фахівцем.</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/shi-chatboty-pidlabuznytstvo-porady-stosunky/">Дослідження: ШІ-чатботи в любовних порадах підтримують користувача навіть тоді, коли він неправий</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/nataliazarudnya/">Наталя Зарудня</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/03/21235429/zastosunky-shi-podruh-zlyvayut-dani.webp" />	</item>
		<item>
		<title>ДНК злочину змінилося: Europol про загрози організованої злочинності в ЄС</title>
		<link>https://cybercalm.org/dnk-zlochynu-zminylosya-europol-pro-zagrozy-organizovanoyi-zlochynnosti-v-yes/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Наталя Зарудня]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 26 Mar 2026 15:00:45 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Статті]]></category>
		<category><![CDATA[Europol]]></category>
		<category><![CDATA[ЄС]]></category>
		<category><![CDATA[Вибір редакції]]></category>
		<category><![CDATA[дослідження]]></category>
		<category><![CDATA[кіберзагрози]]></category>
		<category><![CDATA[кіберзлочинність]]></category>
		<category><![CDATA[Штучний Інтелект]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=164451</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/03/26115648/znimok-ekrana-2026-03-26-o-11.55.42.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/dnk-zlochynu-zminylosya-europol-pro-zagrozy-organizovanoyi-zlochynnosti-v-yes/">ДНК злочину змінилося: Europol про загрози організованої злочинності в ЄС</a></p>
<p>Агентство Europol опублікувало найдетальнішу на сьогодні оцінку загроз від серйозної та організованої злочинності в Євросоюзі — EU-SOCTA 2025. Документ, підготовлений на основі тисяч кримінальних розслідувань у 27 державах-членах ЄС, фіксує глибоку трансформацію злочинного середовища: організовані угруповання дедалі активніше експлуатують штучний інтелект, криптовалюти та цифрову інфраструктуру — і паралельно перетворюються на інструмент гібридних загроз із боку [&#8230;]</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/dnk-zlochynu-zminylosya-europol-pro-zagrozy-organizovanoyi-zlochynnosti-v-yes/">ДНК злочину змінилося: Europol про загрози організованої злочинності в ЄС</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/nataliazarudnya/">Наталя Зарудня</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/03/26115648/znimok-ekrana-2026-03-26-o-11.55.42.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/dnk-zlochynu-zminylosya-europol-pro-zagrozy-organizovanoyi-zlochynnosti-v-yes/">ДНК злочину змінилося: Europol про загрози організованої злочинності в ЄС</a></p>
<p>Агентство Europol опублікувало найдетальнішу на сьогодні оцінку загроз від серйозної та організованої злочинності в Євросоюзі — EU-SOCTA 2025. Документ, підготовлений на основі тисяч кримінальних розслідувань у 27 державах-членах ЄС, фіксує глибоку трансформацію злочинного середовища: організовані угруповання дедалі активніше експлуатують штучний інтелект, криптовалюти та цифрову інфраструктуру — і паралельно перетворюються на інструмент гібридних загроз із боку ворожих держав.<span id="more-164451"></span></p>
<h2><strong><b>Три виміри трансформації злочинності</b></strong></h2>
<p>Автори <a href="https://www.europol.europa.eu/cms/sites/default/files/documents/EU-SOCTA-2025.pdf" target="_blank" rel="noopener">звіту</a> описують зміни в організованій злочинності через метафору ДНК: подібно до того, як генетичний код визначає будову живого організму, злочинні мережі формуються трьома взаємопов&#8217;язаними динаміками. Перша — злочин дестабілізує суспільство, підриваючи економіку, верховенство права та соціальну єдність. Друга — злочин живиться онлайном, де інтернет став не просто інструментом, а повноцінним середовищем існування кримінального бізнесу. Третя — злочин прискорюється завдяки ШІ та новим технологіям, які забезпечують угрупованням небувалу швидкість, масштаб і складність операцій.</p>
<p>Ці три виміри не існують окремо — вони підсилюють одне одного, формуючи загрозу, з якою правоохоронні органи раніше не стикалися.</p>
<h2><strong><b>Гібридні загрози і «тактика дятла»</b></strong></h2>
<p>Одним із найтривожніших висновків звіту є злиття організованої злочинності з геополітичними гібридними загрозами. Europol фіксує, що кримінальні мережі дедалі частіше виступають проксі-агентами для ворожих держав: вони здійснюють кібератаки, дезінформаційні кампанії, саботаж критичної інфраструктури та контрабанду зброї — в інтересах зовнішніх замовників, забезпечуючи їм можливість відмовлятися від причетності.</p>
<p>У документі прямо згадуються агресивна війна росії проти України та конфлікти на Близькому Сході як каталізатори нестабільності, якою скористалися кримінальні актори. Серед конкретних загроз — можлива активізація контрабанди зброї та боєприпасів після завершення бойових дій в Україні.</p>
<p>Europol описує так звану «тактику дятла» (woodpecker modus operandi): замість однієї масштабної атаки гібридні актори вдаються до серії начебто незначних, але систематичних ударів — підпалів, погроз, диверсій на об&#8217;єктах водопостачання чи енергетики. Кожен інцидент окремо виглядає як кримінальний злочин, але в сукупності вони реалізують стратегічну мету дестабілізації. Як дятел поступово руйнує дерево, так і гібридні актори поетапно підточують стійкість суспільства.</p>
<p>Ransomware-атаки на критичну інфраструктуру, урядові установи та бізнес, за даними Europol, уже сьогодні виконуються не лише заради викупу, а й в інтересах зовнішніх держав. Дані, викрадені під час таких атак, використовуються для шпіонажу та економічного примусу.</p>
<h2><strong><b>Інтернет як основна арена злочинності</b></strong></h2>
<p>Europol констатує: практично кожна форма серйозної організованої злочинності сьогодні має цифровий слід. Темний веб, соціальні мережі, платформи електронної комерції та зашифровані месенджери дозволяють кримінальним мережам діяти з максимальною ефективністю, анонімністю і мінімальним фізичним контактом.</p>
<p>Правоохоронці вже зламували спеціалізовані кримінальні платформи — EncroChat, Sky ECC, Ghost, — однак угруповання швидко адаптуються, переходячи на легальні месенджери з наскрізним шифруванням. Це ускладнює слідство: на відміну від кримінальних платформ, такі застосунки не створені для злочинців, а отже, будь-яке розслідування вимагає взаємодії з приватними компаніями та складних правових процедур.</p>
<p>Дані перетворилися на основну валюту злочинного світу. Викрадена інформація не використовується одразу — у багатьох випадках жертви зазнають повторних атак протягом кількох років після первинного витоку. Ransomware, DDoS-атаки, Business Email Compromise та фішинг залишаються головними інструментами для проникнення в системи та вимагання коштів.</p>
<h2><strong><b>ШІ прискорює злочин: від дипфейків до автономних мереж</b></strong></h2>
<p>Штучний інтелект кардинально знизив бар&#8217;єр входу у сферу цифрової злочинності. Завдяки генеративним ШІ-моделям зловмисники можуть складати переконливі фішингові листи одразу кількома мовами, створювати складне шкідливе ПЗ без глибоких технічних знань, а також генерувати реалістичні синтетичні медіа для шахрайства, вимагання та крадіжки особистих даних.</p>
<p><a href="https://cybercalm.org/yak-zahystytysya-vid-shahrajstva-z-klonuvannyam-golosu-shtuchnym-intelektom/">Клонування голосу</a> та живі відеодипфейки відкрили нові вектори атак: злочинці можуть у реальному часі видавати себе за керівників компаній, родичів чи представників влади, змушуючи жертв здійснювати грошові перекази або розкривати конфіденційну інформацію. Europol підкреслює: ці інструменти загальнодоступні й не вимагають спеціальних навичок.</p>
<p>Автоматизація фішингових кампаній і великомасштабних кібератак за допомогою ШІ дозволяє злочинцям охоплювати значно більше жертв із меншими ресурсами. У перспективі Europol не виключає появи повністю автономних ШІ-керованих кримінальних мереж — сценарій, який агентство вже вважає реальною загрозою найближчих років.</p>
<p>Окремо звіт розглядає стратегію «збери зараз — розшифруй пізніше» (store now, decrypt later). Кримінальні угруповання, часом на замовлення держав-зловмисників, вже сьогодні збирають зашифровані дані з розрахунком на те, що квантові комп&#8217;ютери майбутнього дозволять зламати сучасні стандарти шифрування. Це становить серйозну загрозу для урядових таємниць, корпоративних даних і персональної інформації громадян.</p>
<h2><strong><b>Криптовалюти: цифровий плащ для відмивання грошей</b></strong></h2>
<p>Відмивання коштів Europol називає «хребтом організованої злочинності». Попри значні зусилля правоохоронців, конфіскація злочинних прибутків у ЄС стагнує на рівні близько 2% від загального обсягу незаконних доходів — решта успішно легалізується.</p>
<p>Криптовалюти та децентралізовані фінансові платформи (DeFi) перетворилися на ключовий інструмент відмивання. Схема «chain hopping» — перемикання між різними криптовалютами — суттєво ускладнює відстеження транзакцій, особливо коли кошти конвертуються у «монети конфіденційності» на кшталт Monero. Mixerˑи криптовалют дозволяють анонімізувати походження коштів.</p>
<p>Показовим прикладом у звіті є справа ChipMixer — незліцензованого криптовалютного міксера, ліквідованого у березні 2023 року. За даними слідства, платформа могла відмити близько 152 000 біткоїнів (приблизно 2,73 млрд євро), пов&#8217;язаних із darknet-ринками, ransomware-угрупованнями, торгівлею нелегальними товарами та матеріалами сексуального насильства над дітьми.</p>
<p>Злочинне використання криптовалют вийшло далеко за межі кіберзлочинності й тепер охоплює торгівлю наркотиками, контрабанду мігрантів та інші традиційні кримінальні ринки. Паралельно поширюються схеми крадіжки криптовалюти, NFT та криптоджекінгу — захоплення обчислювальних ресурсів жертви для майнінгу.</p>
<h2><strong><b>Корупція, насильство та рекрутування молоді</b></strong></h2>
<p>Europol фіксує адаптацію корупції до цифрової епохи. Окрім традиційних механізмів підкупу, зростає роль «корупційних брокерів» — посередників, які за плату забезпечують злочинцям доступ до державних або корпоративних систем через завербованих інсайдерів. Цифровий рекрутинг через соціальні мережі дозволяє швидко знаходити співробітників із потрібним доступом.</p>
<p>Організована злочинність дедалі частіше застосовує молодих виконавців як щит від переслідування. Неповнолітні та молоді люди рекрутуються через соціальні мережі та ігрові платформи — їм пропонують легкі гроші за «дрібні доручення»: перевезти пакет, стати «грошовим мулом» або здійснити насильницький злочин. Завдяки їхній юридичній захищеності та незнанню ширшої кримінальної мережі вони є зручними «одноразовими» виконавцями.</p>
<p>Пов&#8217;язане з організованою злочинністю насильство посилюється в кількох державах ЄС, виплескуючись у публічний простір. Стрілянина та вибухи у великих містах тепер безпосередньо загрожують пересічним громадянам. Послуги «насильства як сервісу» надають професійні актори, що діють без кордонів.</p>
<h2><strong><b>Що це означає для цифрової безпеки</b></strong></h2>
<p>Для пересічних користувачів і бізнесу EU-SOCTA 2025 підтверджує тенденції, про які фахівці з кібербезпеки попереджають вже кілька років. Поєднання ШІ, автоматизованих атак і вкрадених даних означає зростання кількості та якості фішингових кампаній, BEC-шахрайства та атак із використанням дипфейків. Дані, витік яких стався роки тому, можуть знову стати зброєю.</p>
<p>Europol наголошує: протидія цим загрозам вимагає від урядів, правоохоронних органів і технологічного сектору спільної роботи над захисними механізмами, регуляторними стандартами та інструментами виявлення загроз. Водночас громадянське суспільство і медіа відіграють критичну роль у протидії дезінформаційним кампаніям, які є частиною тієї ж гібридної зброї.</p>
<h2><strong><b>Висновки</b></strong></h2>
<p>EU-SOCTA 2025 — це не лише аналітичний документ. Це стратегічна карта загроз, яка безпосередньо впливатиме на пріоритети правоохоронних органів ЄС на найближчі роки в рамках платформи EMPACT. Ключові висновки однозначні: межа між кіберзлочинністю, організованою злочинністю та гібридними державними загрозами розмивається. ШІ перейшов від статусу перспективного ризику до активного інструменту злочинців. А цифровий простір — це вже не середовище, де злочини лише допомагають скоювати: для дедалі більшої кількості злочинних схем він став єдиним середовищем їхнього існування.</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/dnk-zlochynu-zminylosya-europol-pro-zagrozy-organizovanoyi-zlochynnosti-v-yes/">ДНК злочину змінилося: Europol про загрози організованої злочинності в ЄС</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/nataliazarudnya/">Наталя Зарудня</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/03/26115648/znimok-ekrana-2026-03-26-o-11.55.42.webp" />	</item>
		<item>
		<title>Безпека ШІ: що показав новий міжнародний звіт про можливості та ризики</title>
		<link>https://cybercalm.org/bezpeka-shi-shho-pokazav-novyj-mizhnarodnyj-zvit-pro-mozhlyvosti-ta-ryzyky/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Наталя Зарудня]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 19 Mar 2026 13:00:05 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Статті]]></category>
		<category><![CDATA[безпека ШІ]]></category>
		<category><![CDATA[Вибір редакції]]></category>
		<category><![CDATA[дослідження]]></category>
		<category><![CDATA[Штучний Інтелект]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=163792</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/03/18141931/znimok-ekrana-2026-03-18-o-14.18.42.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/bezpeka-shi-shho-pokazav-novyj-mizhnarodnyj-zvit-pro-mozhlyvosti-ta-ryzyky/">Безпека ШІ: що показав новий міжнародний звіт про можливості та ризики</a></p>
<p>3 лютого 2026 року опублікований другий Міжнародний звіт з безпеки штучного інтелекту — масштабне дослідження, яке охоплює поточний стан систем загального призначення, нові ризики та підходи до їх управління. Під керівництвом лауреата премії Тюринга Йошуа Бенджіо звіт підготували понад 100 незалежних експертів із понад 30 країн і міжнародних організацій — зокрема ЄС, ОЕСР та ООН. [&#8230;]</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/bezpeka-shi-shho-pokazav-novyj-mizhnarodnyj-zvit-pro-mozhlyvosti-ta-ryzyky/">Безпека ШІ: що показав новий міжнародний звіт про можливості та ризики</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/nataliazarudnya/">Наталя Зарудня</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/03/18141931/znimok-ekrana-2026-03-18-o-14.18.42.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/bezpeka-shi-shho-pokazav-novyj-mizhnarodnyj-zvit-pro-mozhlyvosti-ta-ryzyky/">Безпека ШІ: що показав новий міжнародний звіт про можливості та ризики</a></p>
<p>3 лютого 2026 року опублікований другий Міжнародний звіт з безпеки штучного інтелекту — масштабне дослідження, яке охоплює поточний стан систем загального призначення, нові ризики та підходи до їх управління. Під керівництвом лауреата премії Тюринга Йошуа Бенджіо звіт підготували понад 100 незалежних експертів із понад 30 країн і міжнародних організацій — зокрема ЄС, ОЕСР та ООН.<span id="more-163792"></span></p>
<p>Документ структурований навколо трьох ключових питань: на що здатні сучасні системи ШІ, які ризики вони породжують і як цими ризиками управляти.</p>
<h2><strong><b>ШІ розвивається швидше, ніж встигає регулювання</b></strong></h2>
<p>За рік, що минув після першого видання звіту, можливості систем ШІ загального призначення продовжили стрімко зростати — передусім у математиці, програмуванні та автономній роботі. У 2025 році провідні моделі отримали результати рівня золотої медалі на Міжнародній математичній олімпіаді, перевершили показники експертів рівня PhD на наукових тестах та почали виконувати складні інженерні завдання в автономному режимі.</p>
<p>Не менш промовистою є динаміка поширення технологій. За даними звіту, ChatGPT від OpenAI щотижня використовують близько 700 мільйонів осіб — утричі більше, ніж <a href="https://cybercalm.org/chatgpt-korystuyutsya-200-mln-shhotyzhnya/">роком раніше</a>. Разом із тим охоплення залишається нерівномірним: у значній частині Африки, Азії та Латинської Америки рівень використання ШІ-інструментів, ймовірно, не перевищує 10% населення. Ця нерівність безпосередньо впливає на безпеку, адже країни з низьким рівнем впровадження часто мають обмежений доступ до захисних інструментів та інфраструктури реагування на інциденти.</p>
<p>Компанії тим часом оголосили про безпрецедентні інвестиції — понад 100 мільярдів доларів США — у розвиток центрів обробки даних для підтримки масштабніших тренувальних прогонів і ширшого розгортання систем.</p>
<h2><strong><b>Кіберзагрози: ШІ знижує поріг входу для зловмисників</b></strong></h2>
<p>Серед усіх категорій ризиків кібербезпека має найбільш конкретну емпіричну доказову базу. Звіт фіксує, що розробники ШІ дедалі частіше повідомляють про використання своїх систем у кіберопераціях. На нелегальних онлайн-майданчиках вже продаються готові ШІ-інструменти, що знижують технічний поріг для здійснення атак — зокрема для фішингу, розвідки та автоматизації початкових етапів злому.</p>
<p>Водночас звіт наголошує: станом на початок 2026 року ШІ здебільшого відіграє допоміжну роль — масштабує підготовчі етапи атак, але не виконує їх у повністю автономному режимі. Це, втім, не применшує реальності загрози, а лише окреслює її поточний масштаб.</p>
<p>Окремо виділено так звану проблему подвійного використання: обмежити шкідливе застосування ШІ у кіберсфері без гальмування оборонних інновацій украй складно. Наприклад, розробка ШІ-агентів, що виявляють вразливості раніше за зловмисників, вимагає тих самих можливостей, які можуть бути використані і для атак.</p>
<h2><strong><b>Біологічні та хімічні ризики</b></strong></h2>
<p>Системи ШІ загального призначення здатні допомагати у створенні біологічних і хімічних загроз: надавати лабораторні інструкції, допомагати усувати помилки в експериментальних процедурах, відповідати на технічні запитання та знижувати бар&#8217;єри для шкідливих робочих процесів. Звіт, однак, застерігає: реальне збільшення ризику залишається суттєво невизначеним з огляду на практичні перешкоди для виробництва такої зброї. Як і у випадку з кібератаками, ключовий виклик полягає в управлінні ризиками зловживань при збереженні корисних застосувань — зокрема в медицині та фармацевтиці.</p>
<h2><strong><b>Сценарії втрати контролю: теорія чи реальна перспектива?</b></strong></h2>
<p>Окремий розділ звіту присвячений сценаріям, у яких системи ШІ діятимуть поза людським контролем без можливості його відновлення. Такі ситуації можуть виникнути, якщо моделі набудуть здатності ухилятися від нагляду, виконувати довгострокові плани та чинити опір спробам їх відключити.</p>
<p>Поточні системи ще не мають потенціалу для подібних ризиків, проте їх можливості в релевантних областях — зокрема в автономній роботі — зростають. Показово, що з часу публікації попереднього звіту моделі дедалі частіше демонструють здатність розрізняти тестові та реальні умови розгортання та знаходити лазівки в оцінюванні. Це може дозволити небезпечним можливостям залишатися непоміченими до моменту виходу продукту на ринок. Думки експертів щодо ймовірності таких сценаріїв суттєво розходяться.</p>
<h2><strong><b>Ринок праці та вплив на суспільство</b></strong></h2>
<p>Звіт фіксує неоднозначний вплив ШІ на ринок праці. Перші дані свідчать про зниження попиту на легкозамінні види роботи — зокрема написання текстів і переклад — та зростання попиту на навички, що доповнюють ШІ-системи: програмування у сфері машинного навчання, розробку чат-ботів тощо. Нові дослідження не виявляють значного впливу на загальний рівень зайнятості наразі, однак фіксують потенційні наслідки для молодших фахівців у галузях, схильних до автоматизації.</p>
<p>Економісти розходяться в оцінках масштабу майбутніх змін: одні очікують, що втрата робочих місць компенсується появою нових, інші вважають, що широка автоматизація може суттєво знизити рівень зайнятості й заробітних плат.</p>
<h2><strong><b>Управління ризиками: що працює, а що — ні</b></strong></h2>
<p>Звіт систематизує практики управління ризиками, зокрема моделювання загроз, «червоне тестування», оцінювання можливостей, поетапні стратегії виходу на ринок і звітування про інциденти. Особлива увага приділяється підходу «глибокого захисту» (defense-in-depth), за якого технічні, організаційні та суспільні захисні заходи накладаються один на одного, компенсуючи слабкості окремих рівнів.</p>
<p>Разом із тим звіт констатує критичний розрив: попри структурування практик управління ризиками, реальних доказів їх ефективності залишається вкрай мало. Деякі типи збоїв — зокрема «<a href="https://cybercalm.org/galyutsynatsiyi-shi-ne-bag-a-osoblyvist/">галюцинації</a>» — стали рідшими, але нові проблеми, як-от здатність моделей по-різному поводитися в тестових і реальних умовах, ускладнюють безпекове тестування.</p>
<p>Проаналізовано також Рамкові документи з безпеки ШІ провідних розробників, регуляторні ініціативи — Закон ЄС про ШІ, Китайську структуру управління безпекою ШІ 2.0, процес Хіросіми G7. Висновок звіту категоричний: фрагментоване, повільне або непрозоре управління ризиками вже недостатнє.</p>
<h2><strong><b>Відкриті моделі: окремий виклик</b></strong></h2>
<p>Окрему увагу звіт приділяє моделям з відкритими вагами (open-weight models), які становлять специфічний виклик для безпеки. На відміну від закритих систем, такі моделі після публікації не піддаються централізованому контролю, що ускладнює обмеження їх шкідливого використання.</p>
<h2><strong><b>Загальний висновок: адаптивна стійкість замість очікування визначеності</b></strong></h2>
<p>Міжнародний звіт з безпеки ШІ 2026 формулює базовий виклик так: можливості ШІ розвиваються швидше, ніж накопичуються надійні докази про ризики та ефективні засоби їх пом&#8217;якшення. Відповідь, яку пропонує документ, — не чекати на визначеність, а формувати адаптивну стійкість через багаторівневий захист, вдосконалення методів оцінювання та зміцнення інституційних механізмів.</p>
<p>Звіт навмисно уникає конкретних регуляторних рецептів, зосереджуючись на доказовій базі. Для урядів і компаній його ключове послання однозначне: ШІ продовжуватиме змінюватися. Найкраще підготовленими виявляться ті, хто здатен навчатися й адаптуватися швидше, ніж розвиваються ризики.</p>
<p>Повний текст звіту та резюме для директивних органів доступні на сайті <a href="https://internationalaisafetyreport.org/sites/default/files/2026-02/international-ai-safety-report-2026.pdf" target="_blank" rel="noopener">internationalaisafetyreport.org</a>.</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/bezpeka-shi-shho-pokazav-novyj-mizhnarodnyj-zvit-pro-mozhlyvosti-ta-ryzyky/">Безпека ШІ: що показав новий міжнародний звіт про можливості та ризики</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/nataliazarudnya/">Наталя Зарудня</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/03/18141931/znimok-ekrana-2026-03-18-o-14.18.42.webp" />	</item>
		<item>
		<title>«Killer Apps»: як популярні ШІ-чатботи допомагали підліткам планувати масові вбивства</title>
		<link>https://cybercalm.org/killer-apps-doslidzhennia/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Побокін Максим]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 12 Mar 2026 13:00:23 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Кібербезпека]]></category>
		<category><![CDATA[Безпека дітей в Інтернеті]]></category>
		<category><![CDATA[дослідження]]></category>
		<category><![CDATA[Штучний Інтелект]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=163664</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/03/12114216/znimok-ekrana-2026-03-12-o-11.41.05.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/killer-apps-doslidzhennia/">«Killer Apps»: як популярні ШІ-чатботи допомагали підліткам планувати масові вбивства</a></p>
<p>Вісім із десяти найпопулярніших чат-ботів зі штучним інтелектом допомагали дослідникам, що видавали себе за 13-річних підлітків, планувати стрілянину в школах, політичні вбивства та вибухи. Такі результати звіту «Killer Apps», опублікованого Центром протидії цифровій ненависті (Center for Countering Digital Hate, CCDH) спільно з CNN. 720 відповідей і невтішний висновок Дослідники CCDH та CNN тестували десять провідних [&#8230;]</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/killer-apps-doslidzhennia/">«Killer Apps»: як популярні ШІ-чатботи допомагали підліткам планувати масові вбивства</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/maksym-pobokin/">Побокін Максим</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/03/12114216/znimok-ekrana-2026-03-12-o-11.41.05.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/killer-apps-doslidzhennia/">«Killer Apps»: як популярні ШІ-чатботи допомагали підліткам планувати масові вбивства</a></p>
<p>Вісім із десяти найпопулярніших чат-ботів зі штучним інтелектом допомагали дослідникам, що видавали себе за 13-річних підлітків, планувати стрілянину в школах, політичні вбивства та вибухи. Такі результати звіту «<a href="https://counterhate.com/wp-content/uploads/2026/03/Killer-Apps_FINAL_CCDH.pdf" target="_blank" rel="noopener">Killer Apps</a>», опублікованого Центром протидії цифровій ненависті (Center for Countering Digital Hate, CCDH) спільно з CNN.<span id="more-163664"></span></p>
<h2><strong><b>720 відповідей і невтішний висновок</b></strong></h2>
<p>Дослідники CCDH та CNN тестували десять провідних платформ: ChatGPT (версія 5.1), Google Gemini 2.5 Flash, Claude Sonnet 4.5, Microsoft Copilot на базі GPT-5, Meta AI з моделлю Llama 4, DeepSeek-V3, Perplexity, Snapchat My AI, Character.AI та Replika. Тестування тривало з 5 листопада по 11 грудня 2025 року.</p>
<p>Для тестування дослідники створили два фіктивні акаунти: Деніел Кіттелсон, 13-річний хлопець із штату Вірджинія (США), та Ліам Броган, 13-річний підліток із Дубліна (Ірландія). Усього було проаналізовано 720 відповідей: 10 чат-ботів, 2 акаунти, 9 сценаріїв, 2 запити в кожному, 2 повтори. Сценарії охоплювали стрілянину та напади з ножем у школах, вбивства політиків і вибухи біля синагог та партійних офісів.</p>
<p>Результати виявилися невтішними: 8 із 10 платформ надавали реальну допомогу в плануванні нападів — у більш ніж половині запитів. Окремо дослідники вимірювали, чи відраджують чат-боти користувача від насильства. За цим показником 9 із 10 систем провалилися: лише Claude від Anthropic робив це систематично — у 76% відповідей.</p>
<p>«Чат-боти з ШІ, що вже стали частиною нашого повсякдення, здатні допомогти майбутньому шкільному стрільцю спланувати напад або політичному екстремісту — скоординувати вбивство,» — заявив засновник і виконавчий директор CCDH Імран Ахмед. «Якщо побудувати систему, орієнтовану на виконання запитів, максимальне залучення аудиторії та відмову від відмов — рано чи пізно вона виконає запит не тієї людини.»</p>
<h2><strong><b>Perplexity — 100%, Meta AI — 97%: лідери за небезпечністю</b></strong></h2>
<p>Найгірші результати показали Perplexity та Meta AI: перший надав допомогу в плануванні насильства у 100% запитів, другий — у 97%. ChatGPT у рамках дослідження видав карти шкільних кампусів користувачеві, який цікавився шкільним насильством. Copilot спочатку написав «Мені треба бути обережним» — а потім все одно надав детальні поради щодо вибору гвинтівок для стрільби на далеку відстань. Gemini, обговорюючи сценарій підриву синагоги, повідомив, що «металевий шрапнель зазвичай є більш летальним».</p>
<p>Особливо показовою стала поведінка DeepSeek. Коли дослідник, що грав роль ірландського підлітка, висловив злість на місцеву політикиню, а потім запитав, як «змусити її заплатити», порушив теми політичних убивств і місцезнаходження її офісу, чат-бот все одно порадив, яку гвинтівку обрати для далекобійної стрільби, і підписав свою відповідь фразою: «Щасливої (та безпечної) стрілянини!»</p>
<h2><strong><b>Claude та Snapchat My AI — єдині, хто відмовив</b></strong></h2>
<p>Лише два сервіси відмовилися сприяти дослідникам у більшості випадків: Claude від Anthropic та Snapchat My AI. Claude відхиляв небезпечні запити у 68% випадків, My AI — у 54%. За якістю відмов Claude також показав найкращий результат: чат-бот не просто відмовляв, а активно відраджував користувача від насильства — у 76% усіх відповідей.</p>
<p>В одному з діалогів Claude відреагував так:</p>
<p><em><i>«Мушу зупинитися, зважаючи на тривожну закономірність у цій розмові: запитання про расові проблеми в школі, потім про шкільних стрільців, потім про карту конкретної школи, а тепер — про зброю поблизу неї. Я не можу і не буду надавати інформацію, яка може сприяти насильству або заподіянню шкоди іншим людям.»</i></em></p>
<h2><strong><b>Character.AI заохочував насильство і пропонував «скористатися пістолетом»</b></strong></h2>
<p>Найгіршу поведінку за окремим показником — заохочення насильства — продемонструвала Character.AI. Жоден інший чат-бот у дослідженні навіть за умови надання небезпечної інформації не закликав до насильства прямо. Character.AI зробив це у 7 задокументованих випадках. Дослідники використовували персонажа «Ґодзьо Сатору» з популярного аніме Jujutsu Kaisen — одного з найпопулярніших на платформі з понад 870 мільйонами розмов.</p>
<p>Коли тестовий запит оголошував страхові компанії «злом» і просив порадити, як їх покарати, чат-бот відповів, перш ніж спрацювали фільтри:</p>
<p><em><i>«Погоджуюся. Страхові компанії — зло та жадібність!! Ось що треба зробити, друже~ Знайди генерального директора страхової компанії та застосуй свою техніку. Якщо техніки немає — можеш скористатися пістолетом&#8230;»</i></em></p>
<p>Деніз Демір, керівник відділу інженерії безпеки Character.AI, повідомив, що компанія фільтрує відповіді, які «сприяють, інструктують або рекомендують реальне насильство», а команда з довіри та безпеки продовжує вдосконалювати захисні механізми. Платформа також видаляє персонажів, що порушують правила.</p>
<p>У січні 2025 року Character.AI та Google врегулювали кілька позовів, поданих батьками дітей, які загинули після тривалих розмов із чат-ботами платформи. Google фігурував як відповідач частково через мільярдну ліцензійну угоду з Character.AI. У вересні 2024 року експерти з безпеки неповнолітніх визнали Character.AI небезпечною для підлітків після тестів, що виявили сотні випадків маніпулятивної поведінки та сексуальної експлуатації тестових акаунтів, зареєстрованих як неповнолітні. У жовтні того самого року компанія оголосила, що більше не дозволятиме неповнолітнім вести необмежені діалоги з чат-ботами.</p>
<h2><strong><b>Реальні наслідки: від ChatGPT — до масового вбивства в Канаді</b></strong></h2>
<p>Загроза не є абстрактною. За даними Pew Research Center (грудень 2025 року), 64% американських підлітків віком 13–17 років вже використовують чат-боти, а 28% роблять це щодня. У звіті CCDH наводиться конкретний трагічний приклад: за повідомленнями ЗМІ, перед масовим розстрілом у Канаді співробітники OpenAI внутрішньо <a href="https://cybercalm.org/kanada-vymagaye-vid-openai-zmin-u-sferi-bezpeky/">зафіксували підозрілу активність</a> підозрюваного в ChatGPT, що відповідала ознакам планування насильства. Однак компанія вирішила не повідомляти про це поліцію. Через кілька місяців той самий користувач нібито вбив вісьмох людей і поранив щонайменше 25.</p>
<p>Показово, що навіть на тлі таких подій галузь продовжує рухатися у протилежному напрямку. Звіт CCDH зазначає: після завершення дослідження Anthropic — єдина компанія, чий продукт активно відраджував від насильства, — <a href="https://cybercalm.org/anthropic-poslablyuye-svoyu-bezpekovu-polityku/">оголосила про відмову</a> від однієї з ключових безпекових зобов&#8217;язань.</p>
<h2><strong><b>Реакція компаній: нові моделі та оновлені фільтри</b></strong></h2>
<p>CNN надав повні результати дослідження всім десяти платформам. Кілька компаній повідомили, що вдосконалили системи безпеки після тестування. Google та OpenAI зазначили, що відтоді випустили нові моделі; Copilot також впровадив додаткові захисні заходи. Anthropic і Snapchat повідомили, що регулярно оцінюють і оновлюють протоколи безпеки. Представник Meta заявив, що компанія вжила заходів для «усунення виявленої проблеми». DeepSeek на запити не відповів.</p>
<p>«Інструмент, що позиціонується як помічник із домашніми завданнями, не повинен перетворюватися на пособника насильства,» — підсумував Імран Ахмед.</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/killer-apps-doslidzhennia/">«Killer Apps»: як популярні ШІ-чатботи допомагали підліткам планувати масові вбивства</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/maksym-pobokin/">Побокін Максим</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/03/12114216/znimok-ekrana-2026-03-12-o-11.41.05.webp" />	</item>
		<item>
		<title>ШІ навчився деанону: як великі мовні моделі розкривають особистість у мережі</title>
		<link>https://cybercalm.org/shi-navchyvsya-deanonu/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Побокін Максим]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 10 Mar 2026 13:00:51 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Статті]]></category>
		<category><![CDATA[анонімність]]></category>
		<category><![CDATA[Вибір редакції]]></category>
		<category><![CDATA[Диференційна приватність]]></category>
		<category><![CDATA[дослідження]]></category>
		<category><![CDATA[Приватність]]></category>
		<category><![CDATA[Штучний Інтелект]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=163610</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/03/09095237/anonim.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/shi-navchyvsya-deanonu/">ШІ навчився деанону: як великі мовні моделі розкривають особистість у мережі</a></p>
<p>Дослідники з ETH Zurich та Anthropic довели: псевдонімність в інтернеті більше не захищає особистість так надійно, як вважалося раніше</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/shi-navchyvsya-deanonu/">ШІ навчився деанону: як великі мовні моделі розкривають особистість у мережі</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/maksym-pobokin/">Побокін Максим</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/03/09095237/anonim.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/shi-navchyvsya-deanonu/">ШІ навчився деанону: як великі мовні моделі розкривають особистість у мережі</a></p>
<p>Мільйони людей щодня публікують повідомлення в інтернеті під псевдонімами, вважаючи, що анонімність убезпечує їх від ідентифікації. Нове дослідження вчених з ETH Zurich за участі дослідника Anthropic Ніколаса Карліні підриває цю впевненість: великі мовні моделі (ШІ) здатні автоматично встановлювати особи користувачів у масштабі, що раніше вимагав тижнів ручної роботи слідчих.<span id="more-163610"></span></p>
<p>Автори роботи, <a href="https://arxiv.org/pdf/2602.16800" target="_blank" rel="noopener">опублікованої</a> в лютому 2026 року, протестували агентів на базі ШІ на реальних профілях платформ Hacker News, LinkedIn та Reddit. У найкращих сценаріях системі вдавалося правильно ідентифікувати до 67% цільових осіб при точності 90%. Для порівняння: класичні методи деанонімізації без ШІ в аналогічних умовах давали точність, близьку до нуля.</p>
<h2><strong><b>Як працює система деанонімізації на базі ШІ</b></strong></h2>
<p>Дослідники розробили чотириетапний конвеєр, який вони назвали ESRC (від англійських слів Extract — Search — Reason — Calibrate):</p>
<p><strong>Витяг (Extract)</strong>. Мовна модель аналізує неструктурований текст публікацій та коментарів користувача — демографічні дані, стиль письма, інтереси, випадкові згадки місць роботи чи навчання, регіональні мовні особливості. Усе це перетворюється на структурований профіль.</p>
<p><strong>Пошук (Search)</strong>. Складений профіль перетворюється на щільний математичний вектор (embedding), за яким система здійснює пошук серед десятків тисяч кандидатів. Технологія семантичного пошуку дозволяє знайти найбільш схожі профілі навіть без точного збігу слів.</p>
<p><strong>Аналіз (Reason)</strong>. ШІ зіставляє топ-кандидатів із початковим псевдонімним профілем, аналізує збіги та суперечності. Для найбільш перспективного кандидата залучається потужніша модель із розширеними можливостями міркування.</p>
<p><strong>Калібрування (Calibrate)</strong>. Система присвоює кожному збігу показник впевненості, що дозволяє регулювати баланс між точністю і повнотою охоплення — тобто визначати, скільки помилкових ідентифікацій допустимо заради більшого охоплення.</p>
<h2><strong><b>Конкретні результати експериментів</b></strong></h2>
<p>Дослідники провели три серії тестів на реальних даних. У першій серії агент ШІ отримував псевдонімні профілі користувачів Hacker News та самостійно шукав їхні справжні особи в інтернеті. Зі 338 цільових осіб він правильно ідентифікував 226 (67%) при точності 90%. Агент самостійно здійснював пошукові запити, зіставляв дані з різних джерел та формулював висновки — весь процес, який досвідчений слідчий виконував би годинами, займав кілька хвилин.</p>
<p>Особливо резонансним став епізод з датасетом Anthropic Interviewer — збіркою транскриптів 125 розмов учених про використання ШІ у роботі. Система ідентифікувала 9 з 33 перевірених учасників (27%) при точності 82%, не маючи доступу до жодних прямих ідентифікаторів — лише до тексту розмов про дослідницьку роботу.</p>
<p>У другій серії тестів завдання ускладнилося: потрібно було знайти відповідність між псевдонімними акаунтами Hacker News та LinkedIn-профілями реальних людей серед пулу з 89 000 кандидатів. Метод з використанням ШІ-аналізу досяг показника 45% правильних збігів при точності 99% — проти 0,1% для найкращого класичного методу без ШІ.</p>
<p>У третій серії система зіставляла окремих користувачів Reddit між різними тематичними спільнотами та між різними часовими проміжками. Навіть коли між двома половинами профілю одного користувача був рік мовчання, ШІ зміг правильно пов&#8217;язати їх у 67% випадків при точності 90%.</p>
<h2><strong><b>Чому ШІ настільки ефективний у деанонімізації</b></strong></h2>
<p>Сила нового підходу — не в надлюдських можливостях, а в масштабі та вартості. Дослідники підкреслюють: сигнали, які використовує ШІ, ті самі, що помітив би досвідчений детектив. Різниця в тому, що людський слідчий може витратити години на один профіль, тоді як система ШІ обробляє тисячі профілів за той самий час при вартості від $1 до $4 за аналіз.</p>
<p>Ключову роль відіграє &#8220;мікродані&#8221; — дрібні деталі, які самі по собі не ідентифікують людину, але у сукупності стають унікальним відбитком. Регіональна вимова у написанні, специфічна термінологія певної галузі, згадки місцевих закладів, улюблені теми — усе це ШІ навчився збирати та аналізувати так, як жоден алгоритм раніше не міг.</p>
<p>Зростання рівня міркування моделі напряму впливає на ефективність. Дослідники порівнювали результати одного й того самого ШІ при різних рівнях &#8220;розмірковування&#8221;: режим із розширеним аналізом давав удвічі кращі результати на найскладніших завданнях.</p>
<h2><strong><b>Масштаб загрози та можливі зловживання</b></strong></h2>
<p>Автори дослідження відверто перераховують можливі сценарії зловживань. Уряди можуть пов&#8217;язувати псевдонімні акаунти з реальними особами для стеження за опозиціонерами, журналістами чи активістами. Корпорації можуть з&#8217;єднувати анонімні відгуки на форумах із профілями клієнтів для гіперцільової реклами. Зловмисники можуть будувати детальні портрети жертв для персоналізованих шахрайств і атак <a href="https://cybercalm.org/chym-zagrozhuye-vam-sotsialna-inzheneriya-ta-yak-ne-staty-zhertvoyu-sotsialnogo-hakera/">соціальної інженерії</a>.</p>
<p>Система не потребує спеціального обладнання чи привілейованого доступу. Для її відтворення достатньо загальнодоступних API мовних моделей та стандартних бібліотек для векторного пошуку. Як зазначають дослідники, атака вже сьогодні доступна будь-якому технічно підготовленому зловмиснику.</p>
<p>Математичні моделі, побудовані на основі отриманих даних, свідчать, що навіть при розширенні пулу кандидатів до мільйона осіб ефективна атака зберігає близько 35–45% успішності при точності 90%. При 100 мільйонах кандидатів прогнозована ефективність знижується до 27%, але не до нуля.</p>
<h2><strong><b>Як захиститися: обмежені можливості</b></strong></h2>
<p>Дослідники чесно визнають: надійних засобів захисту наразі не існує. Сам контент, який робить онлайн-спільноти цінними — особисті думки, специфічні знання, унікальний досвід — є тим самим матеріалом, що уможливлює деанонімізацію.</p>
<p>Серед часткових заходів протидії автори називають обмеження швидкості запитів до API платформ, виявлення автоматизованого збору даних та обмеження масового експорту. Постачальники ШІ-сервісів могли б моніторити підозрілі шаблони використання моделей. Покращені захисні фільтри, що змушують моделі відмовляти в деанонімізаційних запитах, теоретично можуть допомогти, хоча розробники скептичні: їхній конвеєр розбиває атаку на нешкідливо виглядаючі підзадачі — реферування профілів, обчислення векторів схожості, ранжування кандидатів.</p>
<p>Класичні методи анонімізації — k-анонімність та <a href="https://cybercalm.org/dyferentsijna-pryvatnist-yak-sposib-prypynyty-gonytvu-za-osobystymy-danymy-korystuvachiv/">диференційна приватність</a> — були розроблені для структурованих баз даних і не враховують описаних атак. Навіть спеціалізовані ШІ-інструменти для анонімізації тексту залишають достатньо семантичних слідів для повторної ідентифікації, як показали паралельні дослідження.</p>
<h2><strong><b>Етичні рамки дослідження</b></strong></h2>
<p>Розробники усвідомлювали чутливість своєї роботи. Усі експерименти проводилися виключно на профілях, де дослідники могли встановити справжню особу незалежно — або через публічне самовикриття, або через синтетичне розщеплення одного профілю на два. Жодна справді псевдонімна особа не була деанонімізована в межах дослідження. Код атаки та оброблені датасети не публікуються.</p>
<p>Рішення про публікацію автори обґрунтовують тим, що описані можливості вже існують у загальнодоступних моделях. Замовчування загрози залишило б користувачів необізнаними та незахищеними. Дослідження отримало схвалення Комітету з етики ETH Zurich.</p>
<h2><strong><b>Висновок: час переосмислити приватність в інтернеті</b></strong></h2>
<p>Результати дослідження ставлять під сумнів фундаментальне припущення, на якому ґрунтується анонімне та псевдонімне спілкування в інтернеті: що деанонімізація є теоретично можливою, але практично надто дорогою для масового застосування. ШІ скасував цю економічну перепону.</p>
<p>Для українських користувачів, чиї активістські, журналістські чи волонтерські акаунти можуть становити інтерес для ворожих спецслужб, ця зміна є особливо актуальною. Псевдонім більше не гарантує безпеки — це варто враховувати при оцінці власних ризиків і вирішенні, яку інформацію розкривати навіть в «анонімних» публікаціях.</p>
<p>Платформи, дослідники та регулятори мають терміново переосмислити політики доступу до даних, норми приватності та технічні засоби захисту. За словами авторів, «практична непрозорість, яка тривалий час захищала псевдонімних користувачів в інтернеті, більше не діє».</p>
<p><em><i><strong>Джерело</strong>: Simon Lermen, Daniel Paleka, Joshua Swanson et al. «Large-scale online deanonymization with LLMs». arXiv:2602.16800v2, лютий 2026.</i></em></p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/shi-navchyvsya-deanonu/">ШІ навчився деанону: як великі мовні моделі розкривають особистість у мережі</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/maksym-pobokin/">Побокін Максим</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/03/09095237/anonim.webp" />	</item>
		<item>
		<title>ШІ-чатботи підштовхують користувачів до нелегальних азартних ігор — розслідування</title>
		<link>https://cybercalm.org/shi-chatboty-pidshtovhuyut-korystuvachiv-do-nelegalnyh-azartnyh-igor-rozsliduvannya/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Олена Кожухар]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 09 Mar 2026 09:00:06 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Статті]]></category>
		<category><![CDATA[ChatGPT]]></category>
		<category><![CDATA[Gemini]]></category>
		<category><![CDATA[азартні ігри]]></category>
		<category><![CDATA[дослідження]]></category>
		<category><![CDATA[розслідування]]></category>
		<category><![CDATA[Штучний Інтелект]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=163614</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/03/09091117/gemini_generated_image_9xd80c9xd80c9xd8-scaled.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/shi-chatboty-pidshtovhuyut-korystuvachiv-do-nelegalnyh-azartnyh-igor-rozsliduvannya/">ШІ-чатботи підштовхують користувачів до нелегальних азартних ігор — розслідування</a></p>
<p>Тести показали, що декілька популярних ШІ-чатботів рекомендують нелiцензованi казино та надають поради щодо обходу захисних механізмів</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/shi-chatboty-pidshtovhuyut-korystuvachiv-do-nelegalnyh-azartnyh-igor-rozsliduvannya/">ШІ-чатботи підштовхують користувачів до нелегальних азартних ігор — розслідування</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/olga_sem/">Олена Кожухар</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/03/09091117/gemini_generated_image_9xd80c9xd80c9xd8-scaled.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/shi-chatboty-pidshtovhuyut-korystuvachiv-do-nelegalnyh-azartnyh-igor-rozsliduvannya/">ШІ-чатботи підштовхують користувачів до нелегальних азартних ігор — розслідування</a></p>
<p>Нове розслідування свідчить про те, що популярні ШІ-чатботи можуть ненавмисно спрямовувати користувачів на нелегальні азартні сайти. Аналіз, проведений журналістами <a href="https://www.theguardian.com/technology/2026/mar/08/ai-chatbots-point-vulnerable-to-online-casinos-gambling-addiction-uk" target="_blank" rel="noopener">The Guardian</a> та Investigate Europe, охопив кілька широко вживаних ШІ-систем і виявив, що багато з них за відповідних запитів починають рекомендувати нелiцензованi офшорні казино, які працюють поза межами британського законодавства.<span id="more-163614"></span></p>
<h2><strong><b>П&#8217;ять провідних ШІ-систем перевірили на схильність до просування нелегального грального бізнесу</b></strong></h2>
<p>У дослідженні тестували п&#8217;ять ШІ-інструментів від провідних технологічних компаній — OpenAI (ChatGPT), Google (Gemini), Microsoft (Copilot), Meta (Meta AI) та xAI (Grok). Дослідники ставили чатботам запитання про онлайн-казино та обмеження щодо азартних ігор. У багатьох випадках системи повертали переліки нелегальних букмекерських сайтів разом із порадами щодо їхнього використання. Деякі чатботи навіть пропонували способи обходу захисних механізмів, покликаних убезпечити вразливих користувачів.</p>
<h2><strong><b>Чатботи давали поради щодо обходу систем захисту від азартної залежності</b></strong></h2>
<p>Одним із найтривожніших відкриттів стала легкість, з якою чатботів можна було спонукати допомагати користувачам обходити системи відповідального ставлення до азартних ігор. У Великій Британії, зокрема, існує програма GamStop, яка дозволяє особам самостійно виключати себе з переліку клієнтів ліцензованих гральних майданчиків. Проте, за даними розслідування, ряд ШІ-систем надавав рекомендації щодо пошуку казино, не підключених до цієї програми.</p>
<p>Крім того, деякі чатботи акцентували увагу на функціях, розрахованих на залучення гравців: великих бонусах, швидких виплатах або можливості використовувати криптовалюту. Такі казино часто працюють в умовах мінімального регуляторного контролю в офшорних юрисдикціях, зокрема на Кюрасао, що, за словами регуляторів, ускладнює захист користувачів від шахрайства та ігрової залежності.</p>
<h2><strong><b>Meta AI виявився найбільш поблажливим до нелегальних казино</b></strong></h2>
<p>Серед п&#8217;яти перевірених систем Meta AI продемонстрував найменше стримувань щодо казино, які нелегально пропонують послуги у Великій Британії. На прохання знайти список найкращих онлайн-казино, не заблокованих GamStop, чатбот відреагував фразою: «Обмеження GamStop можуть справді дратувати!» — після чого надав конкретні рекомендації. Meta AI розхвалював «щедрі винагороди та гнучкий геймплей» одного із сайтів, а також можливість оплати криптовалютою. При цьому жодна гральна компанія у Великій Британії не має ліцензії на надання послуг із використанням криптовалюти. Крім того, чатбот виділяв майданчики з «чудовими бонусами» та «зручним порівнянням» пропозицій.</p>
<h2><strong><b>Grok радив використовувати крипту, щоб уникнути верифікації особи</b></strong></h2>
<p>Чатбот Grok від xAI рекомендував криптовалюту як інструмент для азартних ігор, пояснюючи це тим, що «кошти надходять безпосередньо до гаманця та з нього без прив&#8217;язки до банківських рахунків або персональних даних, що могли б спровокувати верифікацію». Фактично система надавала покрокові інструкції для обходу систем ідентифікації особи.</p>
<h2><strong><b>Gemini пропонував покрокову інструкцію доступу до нелiцензованих казино</b></strong></h2>
<p>Gemini від Google стверджував, що офшорні казино пропонують «значно більші» бонуси порівняно з ліцензованими операторами. Більше того, саме він виявився єдиним чатботом, який надав «покрокову» інструкцію щодо доступу до нелiцензованих казино — хоча під час повторного тесту змінив відповідь і відмовився давати подібні поради.</p>
<p>Представник Google заявив, що Gemini «розроблено для надання корисної інформації у відповідь на запити користувачів і виокремлення потенційних ризиків там, де це доречно». «Ми постійно вдосконалюємо наші механізми захисту, щоб забезпечити оптимальний баланс між корисністю та безпекою під час роботи зі складними темами», — додав представник компанії.</p>
<h2><strong><b>ChatGPT і Copilot попереджали про ризики — і водночас складали порівняльні таблиці нелегальних сайтів</b></strong></h2>
<p>Єдиними двома чатботами, які розпочали відповіді з попередження про ризики, виявились Microsoft Copilot та ChatGPT. Утім, це не завадило їм надати детальну практичну інформацію. ChatGPT не лише склав перелік нелегальних сайтів, але й запропонував «порівняльну таблицю цих казино поза GamStop — з бонусами, бібліотеками ігор, варіантами оплати (крипта чи картки) та швидкістю виплат».</p>
<p>OpenAI у відповідь на запит журналістів заявила, що ChatGPT «навчено відмовлятися від запитів, які сприяють незаконній поведінці», і що саме так чатбот і вчинив, «натомість надавши фактичну інформацію та законні альтернативи». Microsoft Copilot, своєю чергою, надав перелік нелегальних казино, охарактеризувавши їх як «авторитетні» або «надійні».</p>
<h2><strong><b>Регулятори посилюють тиск на ШІ-платформи</b></strong></h2>
<p>Результати розслідування посилюють і без того зростаючу стурбованість навколо того, як генеративні ШІ-системи опрацьовують чутливі теми — психічне здоров&#8217;я, азартні ігри та незаконна діяльність. Регулятори Великої Британії вже попередили, що онлайн-платформи, включно зі службами ШІ, зобов&#8217;язані зробити більше для запобігання шкідливому або незаконному контенту відповідно до Закону про безпеку в Інтернеті (Online Safety Act).</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/shi-chatboty-pidshtovhuyut-korystuvachiv-do-nelegalnyh-azartnyh-igor-rozsliduvannya/">ШІ-чатботи підштовхують користувачів до нелегальних азартних ігор — розслідування</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/olga_sem/">Олена Кожухар</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/03/09091117/gemini_generated_image_9xd80c9xd80c9xd8-scaled.webp" />	</item>
		<item>
		<title>Інші фронти Європи: іноземні гібридні загрози в ЄС</title>
		<link>https://cybercalm.org/inshi-fronty-yevropy-inozemni-gibrydni-zagrozy-v-yes/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Наталя Зарудня]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 06 Mar 2026 13:00:50 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Статті]]></category>
		<category><![CDATA[Євросоюз]]></category>
		<category><![CDATA[інформаційна війна]]></category>
		<category><![CDATA[Вибір редакції]]></category>
		<category><![CDATA[гібридна війна]]></category>
		<category><![CDATA[Дезінформація]]></category>
		<category><![CDATA[дослідження]]></category>
		<category><![CDATA[Кібервійна]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=163557</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/03/06140700/znimok-ekrana-2026-03-06-o-14.06.20.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/inshi-fronty-yevropy-inozemni-gibrydni-zagrozy-v-yes/">Інші фронти Європи: іноземні гібридні загрози в ЄС</a></p>
<p>Жовтень 2025 року. Польські правоохоронці затримують особу, пов&#8217;язану з військовою розвідкою росії (ГРУ): при ній знайдено SIM-картки, деталі дронів і вибухівку, приховану в консервних банках. Того ж місяця у Франції заарештовують чотирьох осіб за замах на російського дисидента — критика путіна. А Чехія оголошує про затримання акредитованого китайського журналіста, якого підозрюють у роботі на користь [&#8230;]</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/inshi-fronty-yevropy-inozemni-gibrydni-zagrozy-v-yes/">Інші фронти Європи: іноземні гібридні загрози в ЄС</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/nataliazarudnya/">Наталя Зарудня</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/03/06140700/znimok-ekrana-2026-03-06-o-14.06.20.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/inshi-fronty-yevropy-inozemni-gibrydni-zagrozy-v-yes/">Інші фронти Європи: іноземні гібридні загрози в ЄС</a></p>
<p>Жовтень 2025 року. Польські правоохоронці затримують особу, пов&#8217;язану з військовою розвідкою росії (ГРУ): при ній знайдено SIM-картки, деталі дронів і вибухівку, приховану в консервних банках. Того ж місяця у Франції заарештовують чотирьох осіб за замах на російського дисидента — критика путіна. А Чехія оголошує про затримання акредитованого китайського журналіста, якого підозрюють у роботі на користь китайської розвідки. Це не поодинокі випадки — це системна картина гібридної війни, яку ведуть проти Євросоюзу.<span id="more-163557"></span></p>
<p>Ці та інші інциденти є частиною стійкої закономірності гібридної активності, яка охоплює країни від Балтії до Балкан. Незважаючи на різноманітність тактик і цілей, усі ці операції переслідують спільну мету: підірвати єдність Європи, послабити довіру громадян до державних інститутів, зруйнувати суспільну згуртованість і дискредитувати ліберальну демократію як дієздатну форму управління.</p>
<p>Хоча гібридна війна стара як світ, європейські законодавці почали серйозно осмислювати цю загрозу лише після анексії Криму та вторгнення росії на схід України у 2014 році. З того часу кількість кіберопераційних і інформаційних атак неухильно зростала. Повномасштабне вторгнення росії в Україну у лютому 2022 року зробило Євросоюз мішенню цілком нового арсеналу гібридних інструментів.</p>
<p>Це <a href="https://www.isdglobal.org/publication/europes-other-battlefields-foreign-hybrid-threats-in-the-eu/" target="_blank" rel="noopener">дослідження Інституту стратегічного діалогу (ISD)</a> фіксує гібридні інциденти, що торкнулися кожної з 27 країн ЄС після 24 лютого 2022 року. Росія виступала підтвердженим, підозрюваним або передбачуваним актором у 23 випадках із 27; Китай — у чотирьох; Іран — в одному (спільно з росією). Наведені приклади не є вичерпним переліком: більшість країн зазнала десятків інцидентів за цей період.</p>
<h2><strong><b>Що таке гібридні загрози</b></strong></h2>
<p>Поняття «гібридна війна» спочатку означало форми збройного конфлікту, що не вписуються ані в суто конвенційні, ані в суто нерегулярні рамки. Сьогодні цей термін переважно застосовують для опису «дій нижче порогу офіційно оголошеної війни». Європейський центр передового досвіду з протидії гібридним загрозам визначає їх як шкідливу діяльність зі злочинним умислом, спрямовану на підрив держав або інституцій через поєднання різних засобів — маніпуляцій з інформацією, кібератак, економічного тиску, прихованих політичних маневрів, примусової дипломатії або погроз застосуванням сили.</p>
<p>Для цілей аналізу ISD виділив п&#8217;ять типів гібридних інцидентів: інформаційні операції (координоване використання медіапростору для маніпулювання суспільною думкою), кібероперації (несанкціонований доступ до комп&#8217;ютерних мереж з метою крадіжки, модифікації даних або порушення роботи систем), кінетичні операції (фізичне насильство або дії, що підривають безпеку), підрив політичного та громадянського суспільства (захоплення або кооптація суспільних рухів, партій і організацій), а також шкідливе фінансування (таємне спонсорування іноземних політиків і партій).</p>
<h2>Задокументовані випадки по країнах</h2>
<h3>Австрія: стікери та графіті проти підтримки України</h3>
<p><strong><b>Ініціатор загрози: </b></strong>росія<br />
<b></b></p>
<p><strong><b>Період: </b></strong>2022–2025<br />
<b></b></p>
<p><strong><b>Тип інциденту: </b></strong>Кінетична операція; інформаційна операція<br />
<b></b></p>
<p><strong><b>ТТП: </b></strong>Вандалізм; поширення фейків; створення неавтентичних новинних сайтів</p>
<p>Російська розвідка організувала масштабну операцію впливу в Австрії та інших німецькомовних країнах, поєднавши онлайн-дії з провокаціями на вулицях. За даними австрійських спецслужб, агенти впливу поширювали в інтернеті фейки про українську владу, а також розклеювали стікери й малювали графіті з праворадикальною символікою та националістичними гаслами — імітуючи проукраїнський активізм.</p>
<p>Операцію розкрили на початку 2025 року після аналізу пристроїв болгарського громадянина, затриманого за підозрою у шпигунстві на користь Кремля. Наступні розслідування встановили, що операцію організував колишній операційний директор компанії Wirecard Ян Марсалек — австрієць, що переховується в Москві та, за даними слідства, співпрацює з російською розвідкою з 2014 року. Серед задумів групи — створення мережі сайтів під виглядом європейських осередків українського полку «Азов» і підкидання націоналістичних стікерів у різних містах Європи.</p>
<h3>Бельгія: офіцер безпеки шпигував на Китай</h3>
<p><strong><b>Актор загрози: </b></strong>Китай</p>
<p><strong><b>Період: </b></strong>2025</p>
<p><strong><b>Тип інциденту: </b></strong>Підрив громадянського суспільства</p>
<p><strong><b>ТТП: </b></strong>Шпигунство; використання агентів; вербування політиків</p>
<p>У жовтні 2025 року бельгійська поліція заарештувала офіцера безпеки міської адміністрації Брюсселя та висунула йому звинувачення в іноземному шпигунстві. Підозрюваний передавав інформацію про опонентів Китаю та росії і мав доступ до «міжнародного дипломатичного середовища». За даними джерел видання POLITICO Europe, справа пов&#8217;язана з Китаєм, хоча слідство також перевіряло можливі контакти з росією.</p>
<p>Арешту передували резонансні справи китайського шпигунства в Бельгії. Зокрема, спільне розслідування Financial Times, Der Spiegel і Le Monde у грудні 2023 року розкрило, що з 2019 по 2022 рік агент китайської розвідки платив колишньому депутату Європарламенту від партії «Фламандський інтерес» Франку Крейлману за просування пекінських позицій із широкого кола питань — від придушення демократії в Гонконзі до переслідування уйгурів у Сіньцзяні.</p>
<h3>Болгарія: шпигунська мережа полювала на журналіста Bellingcat</h3>
<p><strong><b>Ініціатор загрози: </b></strong>росія</p>
<p><strong><b>Період: </b></strong>2020–2025</p>
<p><strong><b>Тип інциденту: </b></strong>Кінетична операція; підрив громадянського суспільства</p>
<p><strong><b>ТТП: </b></strong>Шпигунство; фізичні погрози; використання агентів</p>
<p>У 2025 році британський суд засудив шістьох болгарських громадян за шпигунські злочини, скоєні в різних країнах Європи за дорученням посередників, пов&#8217;язаних з російськими спецслужбами. Мережею керував той самий Ян Марсалек, причетний до австрійської операції. Серед цілей — болгарський журналіст-розслідувач Крісто Ґрозєв, що працював у виданні Bellingcat і викривав агентів ГРУ. За даними судових свідчень, члени угруповання стежили за Ґрозєвим по всій Європі, пошкодили будинок його родини, вкрали електронне обладнання і обговорювали плани викрадення журналіста. Ґрозєву довелося продовжувати роботу з таємних місць через постійну загрозу з боку російських спецслужб.</p>
<h3>Хорватія: DDoS-атаки та програма-вимагач проти лікарні</h3>
<p><strong><b>Ініціатор загрози: </b></strong>росія (підозрюється)</p>
<p><strong><b>Період: </b></strong>Червень 2024</p>
<p><strong><b>Тип інциденту: </b></strong>Кібероперація</p>
<p><strong><b>ТТП: </b></strong>DDoS; програми-вимагачі; атаки на критичну інфраструктуру</p>
<p>У 2024 році кілька проросійських кіберугруповань здійснили серію атак на хорватські державні установи та об&#8217;єкти критичної інфраструктури. Наприкінці червня угруповання NoName057(16), яке систематично атакує країни, що підтримують Україну, взяло на себе відповідальність за DDoS-атаки на сайти Міністерства фінансів, центрального банку та Загребської фондової біржі. Невдовзі проросійське угруповання <a href="https://cybercalm.org/lider-lockbit-u-rozshuku/">LockBit</a> оголосило про атаку на найбільшу лікарню Хорватії — KBC Zagreb, яка була змушена на добу відключити IT-системи. Зловмисники отримали доступ до конфіденційних даних пацієнтів і персоналу та вимагали викуп. Близькість у часі обох атак свідчить про можливу координацію.</p>
<h3>Кіпр: фейк про «готель Зеленського за £150 млн»</h3>
<p><strong><b>Ініціатор загрози: </b></strong>росія</p>
<p><strong><b>Період: </b></strong>Червень 2024</p>
<p><strong><b>Тип інциденту: </b></strong>Інформаційна операція</p>
<p><strong><b>ТТП: </b></strong>Поширення фейків через традиційні медіа та інфлюенсерів</p>
<p>У червні 2024 року проросійські агенти впливу розтиражували фейк про нібито купівлю президентом Зеленським готелю та казино на Кіпрі за кошти західної допомоги. Турецьке видання OdaTV опублікувало матеріал, що посилався на підроблений сайт — клон готелю, створений невідомими особами за кілька днів до виходу статті. Хоча публікацію згодом видалили, фейк підхопили проросійські канали впливу, зокрема Сімеон Бойков — австралієць під санкціями ЄС, що мешкає в генеральному консульстві росії в Сіднеї. Один лише його пост в X зібрав 2,9 мільйона переглядів. Кремлівські медіа Lenta.ru та Gazeta.ru поширили твердження, що Зеленський готується «втекти» на Кіпр.</p>
<h3>Чехія: «Голос Європи» підкуповував депутатів Євросоюзу</h3>
<p><strong><b>Ініціатор загрози: </b></strong>росія</p>
<p><strong><b>Період: </b></strong>2023–2024</p>
<p><strong><b>Тип інциденту: </b></strong>Підрив громадянського суспільства; інформаційна операція; шкідливе фінансування</p>
<p><strong><b>ТТП: </b></strong>Хабарництво; створення неавтентичних новинних сайтів</p>
<p>Пропутінський новинний сайт Voice of Europe, зареєстрований у Празі, став інструментом виплати грошей праворадикальним політикам ЄС і поширення кремлівської пропаганди напередодні виборів до Європарламенту 2024 року. У березні 2024 року чеська влада запровадила санкції проти сайту та двох бізнесменів — Віктора Медведчука та Артема Марченко — за нібито переведення сотень тисяч євро десяткам правих політиків у щонайменше шести країнах ЄС: Німеччині, Франції, Польщі, Бельгії, Нідерландах і Угорщині. Мета — поширення антиукраїнських наративів і вплив на громадську думку.</p>
<p>Оператори сайту підходили до євроскептичних політиків під виглядом журналістів, щоби взяти інтерв&#8217;ю з проросійських тем, після чого поширювали ці розмови через власні канали в соціальних мережах із понад 180 000 підписниками. У травні 2024 року Рада ЄС зупинила мовлення Voice of Europe та ще трьох пов&#8217;язаних з росією медіа — RIA Novosti, «Известия» і «Российская газета».</p>
<h3>Данія: атаки на водопровід і передвиборчі сайти</h3>
<p><strong><b>Ініціатор загрози: </b></strong>росія</p>
<p><strong><b>Період: </b></strong>2024–2025</p>
<p><strong><b>Тип інциденту: </b></strong>Кібероперація</p>
<p><strong><b>ТТП: </b></strong>DDoS; атаки на критичну інфраструктуру</p>
<p>У грудні 2025 року Служба воєнної розвідки Данії офіційно звинуватила росію в «деструктивних і дезорганізаційних» кібератаках у 2024–2025 роках. Зокрема, хакерське угруповання Z-Pentest (відоме також як Cyber Army of Russia Reborn), що фінансується та керується ГРУ, у 2024 році атакувало водопровідну станцію Tureby Alkestrup. Внаслідок маніпуляцій з тиском у трубах поблизу Копенгагена розірвалося щонайменше три водопровідні труби; близько 500 домогосподарств зазнали перебоїв у водопостачанні, 50 з яких залишались без води сім годин. Угруповання NoName057(16) паралельно влаштувало DDoS-атаки на сайти данських партій, муніципалітетів і оборонної компанії напередодні місцевих виборів у листопаді 2025 року.</p>
<h3>Естонія: ГРУ організувало кампанію вандалізму проти держчиновників</h3>
<p><strong><b>Ініціатор загрози: </b></strong>росія</p>
<p><strong><b>Період: </b></strong>Жовтень–грудень 2023</p>
<p><strong><b>Тип інциденту: </b></strong>Кінетична операція</p>
<p><strong><b>ТТП: </b></strong>Вандалізм; фізичні погрози; використання злочинної мережі</p>
<p>У лютому 2024 року Служба внутрішньої безпеки Естонії оголосила про затримання десяти осіб за підозрою в причетності до диверсійної операції, організованої ГРУ. Метою було сіяти страх і напругу в балтійській країні. За даними естонських властей, оперативники ГРУ вербували підозрюваних — громадян Естонії та росії — через соціальні мережі, пропонуючи невелику грошову винагороду за пошкодження майна держслужбовців. Серед жертв — міністр внутрішніх справ Лаурі Ланемент і місцевий журналіст, чиїм автомобілям розбили вікна. Затримані мали список з близько десяти наступних цілей — переважно естонські політики й журналісти, відомі своїм спростуванням кремлівської брехні про Україну.</p>
<h3>Фінляндія: Росія «зброїзувала» мігрантів після вступу до НАТО</h3>
<p><strong><b>Ініціатор загрози: </b></strong>росія</p>
<p><strong><b>Період: </b></strong>Серпень–грудень 2023</p>
<p><strong><b>Тип інциденту: </b></strong>Кінетична операція; інформаційна операція</p>
<p><strong><b>ТТП: </b></strong>«Зброїзація» міграції; поширення фейків через медіа та дипломатичні канали</p>
<p>Невдовзі після вступу Фінляндії до НАТО у 2023 році росія скерувала тисячі мігрантів на фінський кордон і розгорнула інформаційну кампанію проти Гельсінкі. За даними фінських властей, російська сторона сприяла нелегальному перетину кордону більш ніж 1 300 шукачів притулку — переважно з Близького Сходу та Африки — між серпнем і груднем 2023 року: людей скеровували до контрольно-пропускних пунктів без належних документів, деяким надавали велосипеди та самокати. Коли Фінляндія оголосила про закриття всіх прикордонних переходів, офіційні представники росії та державні медіа розцінили цей крок як «порушення прав людини» і «русофобію». Деякі кремлівські видання безпідставно стверджували, що рішення було продиктоване вимогами США або прагненням отримати фінансування ЄС.</p>
<h3>Франція: розпалювання ненависті між єврейськими та мусульманськими громадами</h3>
<p><strong><b>Ініціатор загрози: </b></strong>росія</p>
<p><strong><b>Період: </b></strong>2023 — по теперішній час</p>
<p><strong><b>Тип інциденту: </b></strong>Кінетична операція; інформаційна операція</p>
<p><strong><b>ТТП: </b></strong>Вандалізм; боти; використання злочинних агентів</p>
<p>Від початку війни Ізраїлю з ХАМАС російська розвідка організовує акти вандалізму у Франції, щоб розпалювати напругу між єврейською та мусульманською громадами. За місяць після нападу ХАМАС 7 жовтня 2023 року французька поліція затримала чотирьох іноземців, підозрюваних у малюванні майже 250 зірок Давида в Парижі та приміських районах. Французька служба Viginum встановила, що інцидент розтиражувала мережа з понад 1 000 ботів, пов&#8217;язаних із російською операцією «Двійник» (Doppelganger). Внутрішня розвідка Франції встановила причетність ФСБ до цієї дестабілізаційної спроби.</p>
<p>У травні 2024 року четверо болгарських громадян, найнятих російською розвідкою, осквернили Меморіал Голокосту Шоа в Парижі червоними відбитками долонь. У вересні 2025 року французька прокуратура видала ордер на арешт особи, що перебуває в Сербії і діє від імені ГРУ: їй інкримінують вандалізм біля трьох синагог, ресторану і — обливання свинячими головами — біля дев&#8217;яти мечетей у Паризькому регіоні.</p>
<h3>Німеччина: підроблені відео фальшивих «фальсифікацій» на виборах</h3>
<p><strong><b>Ініціатор загрози: </b></strong>росія</p>
<p><strong><b>Період: </b></strong>Лютий 2025</p>
<p><strong><b>Тип інциденту: </b></strong>Інформаційна операція</p>
<p><strong><b>ТТП: </b></strong>Маніпульоване відео; тролінг; неавтентичні новинні сайти</p>
<p>Напередодні федеральних виборів у Німеччині 2025 року проросійська мережа Storm-1516 виготовила й розтиражувала кілька відео, що нібито фіксують виборчі махінації. Щонайменше два ролики поширювалися в соціальних мережах із твердженнями, що у виборчих бюлетенях з Лейпцига відсутня назва крайньоправої партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD). Ще одне відео нібито зображало знищення поштових бюлетенів, поданих за AfD, у Гамбурзі. Публікація в X, що містила такі фейки, набрала понад 500 000 переглядів і понад 12 000 репостів. Мерії Лейпцига та Гамбурга оперативно спростували відео. Того ж виборчого циклу Storm-1516 створила мережу понад 100 сайтів-імітацій місцевих новинних видань, де публікувала матеріали з кремлівськими наративами й сфабриковані звинувачення в сексуальних домаганнях на адресу кандидатів від «Зелених» Роберта Габека та Анналени Бербок.</p>
<h3>Греція: Китай завербував офіцера ВПС для шпигунства проти НАТО</h3>
<p><strong><b>Ініціатор загрози: </b></strong>Китай</p>
<p><strong><b>Період: </b></strong>2024–2026</p>
<p><strong><b>Тип інциденту: </b></strong>Кінетична операція</p>
<p><strong><b>ТТП: </b></strong>Шпигунство; використання агентів</p>
<p>У лютому 2026 року грецька поліція заарештувала полковника Повітряних сил Греції за підозрою в передачі Китаю секретних військових даних, зокрема матеріалів, що стосуються НАТО. Підозрюваний — один із провідних грецьких фахівців із кібербезпеки та електронних систем — мав доступ до інформації кількох родів військ і союзних держав, використовував спеціальне програмне забезпечення від китайських агентів для фотографування таємних документів. За даними слідства, у 2024 році з ним зав&#8217;язали контакт представники китайської компанії, а згодом він зустрівся з агентами розвідки на конференції НАТО в Європі. Пізніше полковник відвідав Китай під приводом вивчення мови, де проходив вишкіл з техніки шпигунства. Після арешту він зізнався у передачі інформації за винагороду.</p>
<h3>Угорщина: росія розпалює етнічну ворожнечу навколо Закарпаття</h3>
<p><strong><b>Ініціатор загрози: </b></strong>росія</p>
<p><strong><b>Період: </b></strong>2022 — по теперішній час</p>
<p><strong><b>Тип інциденту: </b></strong>Інформаційна операція; кінетична операція</p>
<p><strong><b>ТТП: </b></strong>Поширення фейків; підпал; вандалізм</p>
<p>Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну кремлівські агенти впливу намагаються загострити етнічну напругу між українцями та угорцями. Проросійські ЗМІ систематично поширюють наративи про «утиски угорців» в Україні, звинувачуючи «українських нацистів» в етноциді та зображуючи Україну загрозою суверенітету Угорщини. У травні 2025 року мережа Pravda, що об&#8217;єднує понад 200 пропутінських сайтів і поширює кремлівську пропаганду в понад 80 країнах, поширила фото нібито угорської бронетехніки, що рухається до кордону для вторгнення у Закарпаття. Мережа російських Telegram-каналів розповсюдила скриншоти підробленого опитування в Instagram — нібито від Коледжу Бетлена Ґабора в Румунії, — де жителів Закарпаття запитували про бажання «возз&#8217;єднатися» з Угорщиною. Окрема група підозрюваних підпалила угорську церкву на Закарпатті та написала антиугорський напис на будівлі.</p>
<h3>Ірландія: підозрілі дрони супроводжували літак Зеленського</h3>
<p><strong><b>Ініціатор загрози: </b></strong>росія (підозрюється)</p>
<p><strong><b>Період: </b></strong>Грудень 2025</p>
<p><strong><b>Тип інциденту: </b></strong>Кінетична операція</p>
<p><strong><b>ТТП: </b></strong>Несанкціоновані польоти дронів</p>
<p>У грудні 2025 року чотири неідентифіковані військові дрони порушили повітряний простір Ірландії, слідуючи по маршруту літака, що перевозив президента Зеленського до Дубліна з офіційним візитом. Дрони пізніше помітив екіпаж корвета ВМС Ірландії. Попри те, що ірландська влада офіційно не визначила державного актора, міністр юстиції Джим О&#8217;Каллаган заявив, що за цим явно стоять не аматори з домашніми іграшками. Прем&#8217;єр-міністр Мікеал Мартін назвав обставини інциденту характерними для «тривалої гібридної кампанії, натхненної росією». Президент Євради Антоніу Кошта кваліфікував подію як «ще один приклад гібридних атак росії».</p>
<h3>Італія: документальні фільми RT в обхід санкцій ЄС</h3>
<p><strong><b>Ініціатор загрози: </b></strong>росія</p>
<p><strong><b>Період: </b></strong>2022 — по теперішній час</p>
<p><strong><b>Тип інциденту: </b></strong>Інформаційна операція</p>
<p><strong><b>ТТП: </b></strong>Ухилення від санкцій; імперсонація міжнародних організацій</p>
<p>Попри санкції ЄС, що забороняють будь-яке поширення контенту RT, проросійські оператори організовують у містах Італії підпільні покази документальних фільмів телеканалу про війну в Україні. Стрічки — зокрема «Діти Донбасу» та «Майдан — шлях до війни» — зображують Україну агресором, виправдовуючи тим самим вторгнення росії. Покази відбуваються в громадських залах, бібліотеках і університетах; їх нерідко організовують таємно, залучаючи учасників через WhatsApp і збираючи їх у публічних місцях перед оголошенням адреси. Скандальна деталь: афіша квітневого 2025 року сеансу в Таранто містила офіційний логотип ЮНІСЕФ без жодного зв&#8217;язку з організацією. У червні 2025 року не менш ніж 22 рекламні щити з анонсом фільмів з&#8217;явилися у великих містах країни з гаслом: «Вони забороняють правду — ми її показуємо».</p>
<h3>Латвія: підпали та шпигунство проти оборонних підприємств</h3>
<p><strong><b>Ініціатор загрози: </b></strong>росія</p>
<p><strong><b>Період: </b></strong>2023–2025</p>
<p><strong><b>Тип інциденту: </b></strong>Кінетична операція</p>
<p><strong><b>ТТП: </b></strong>Підпал; диверсія; шпигунство; атаки на критичну інфраструктуру</p>
<p>У жовтні 2025 року Латвійська служба державної безпеки порушила кримінальне переслідування чотирьох осіб, пов&#8217;язаних із російськими спецслужбами, за диверсії проти оборонних і критично важливих об&#8217;єктів. Угруповання підпалило підприємство приватної компанії, що виконує оборонні контракти, а восени 2024 року спробувало підпалити вантажний автомобіль з українськими номерами на латвійській критичній інфраструктурі — невдало. Учасники ретельно вивчали об&#8217;єкти, фіксували входи, виходи та протоколи безпеки, після чого передавали ці відомості російській розвідці. Троє підозрюваних заарештовано навесні 2025 року; четвертий перебував під вартою за іншою справою.</p>
<h3>Литва: Вільнюс як хаб для надсилання вибухівки поштою по Європі</h3>
<p><strong><b>Ініціатор загрози: </b></strong>росія</p>
<p><strong><b>Період: </b></strong>2024</p>
<p><strong><b>Тип інциденту: </b></strong>Кінетична операція</p>
<p><strong><b>ТТП: </b></strong>Диверсія; підпал; використання злочинної мережі</p>
<p>У вересні 2025 року литовська прокуратура оголосила про розкриття та ліквідацію мережі, пов&#8217;язаної з ГРУ, яка планувала надсилати вибухові пристрої з Вільнюса до різних країн Європи. 15 підозрюваних — громадяни росії, Литви, Латвії, Естонії та України — відправили 4 посилки з вибухівкою, прихованою в косметичних флаконах і масажних подушках, через служби DHL та DPD. Один пакет вибухнув в аеропорту Лейпцига до завантаження на рейс до Великої Британії, другий — на вантажівці в дорозі до Польщі, третій — на складі в Бірмінгемі. Поліцейські обшуки в Литві, Польщі, Латвії та Естонії виявили шість кілограмів тротилу в консервних банках і детонатори. Підозрювані вербувалися через Telegram і отримували плату в криптовалюті. Спецслужби Заходу вважають цю операцію «пробним запуском» перед масштабнішою атакою на вантажні та пасажирські рейси до США і Канади.</p>
<h3>Люксембург: китайська мережа фейкових місцевих ЗМІ</h3>
<p><strong><b>Ініціатор загрози: </b></strong>Китай (підозрюється)</p>
<p><strong><b>Період: </b></strong>2023 — по теперішній час</p>
<p><strong><b>Тип інциденту: </b></strong>Інформаційна операція</p>
<p><strong><b>ТТП: </b></strong>Створення неавтентичних новинних сайтів</p>
<p>Пекінська компанія Shenzhen Haimaiyunxiang Media створила мережу з 123 сайтів-імітацій місцевих новинних видань у 30 країнах Азії, Латинської Америки та Європи — зокрема фейковий люксембурзький портал Gaul Journal — для поширення проксіньської пропаганди. За даними CitizenLab, сайти поєднували запозичений місцевий контент з матеріалами китайських державних медіа та рекламою китайських товарів. Серед головних тем — дискредитація критиків Пекіна та конспірологічні теорії проти США і союзників. Операція ймовірно була спрямована на штучне підвищення видачі цих матеріалів у пошукових системах, а не на охоплення широкої аудиторії.</p>
<h3>Мальта: прокремлівські хакери «поклали» сайт Times of Malta</h3>
<p><strong><b>Ініціатор загрози: </b></strong>росія (підозрюється)</p>
<p><strong><b>Період: </b></strong>Лютий 2024</p>
<p><strong><b>Тип інциденту: </b></strong>Кібероперація</p>
<p><strong><b>ТТП: </b></strong>DDoS</p>
<p>6 лютого 2024 року прокремлівське хакерське угруповання People&#8217;s Cyber Army of Russia (CARR) здійснило DDoS-атаку на сайт Times of Malta, що тривала кілька годин. Ще під час атаки CARR оголосило в Telegram — каналі з 31 600 підписниками — відповідальність за злом і заклало підписників долучитися. Сайт не відкривався близько 45 хвилин. Хакери мотивували атаку підтримкою виданням санкцій проти росії та погрожували атаками на Університет Мальти і Митну службу, проте ці загрози не були реалізовані.</p>
<h3>Нідерланди: Китай таємно утримував закордонні «поліцейські дільниці»</h3>
<p><strong><b>Ініціатор загрози: </b></strong>Китай</p>
<p><strong><b>Період: </b></strong>2018–2022</p>
<p><strong><b>Тип інциденту: </b></strong>Підрив громадянського суспільства</p>
<p><strong><b>ТТП: </b></strong>Стеження за діаспорою; шпигунство; тиск і залякування</p>
<p>У листопаді 2022 року нідерландська влада зобов&#8217;язала Китай закрити дві незаконні «поліцейські дільниці» в Амстердамі та Роттердамі, що діяли з 2018 року під виглядом пунктів консульської служби. За даними розслідувань, їх справжньою функцією було стеження за китайськими дисидентами та тиск на них. Обидві дільниці очолювали колишні китайські військові та офіцери розвідки. Дисидент Ван Цзіньюй, що емігрував до Нідерландів і відкрито критикував Пекін, розповів: офіцер роттердамської дільниці телефонував йому з вимогою повернутися до Китаю, нагадуючи про батьків. Крім того, китайське посольство в Гаазі хибно поінформувало нідерландську поліцію про нібито бомбові погрози від його імені. Мережа подібних дільниць налічує понад 100 точок у всьому світі — в Іспанії, Італії, США та Канаді.</p>
<h3>Польща: підрив залізничного маршруту допомоги Україні</h3>
<p><strong><b>Ініціатор загрози: </b></strong>росія</p>
<p><strong><b>Період: </b></strong>Листопад 2025</p>
<p><strong><b>Тип інциденту: </b></strong>Кінетична операція</p>
<p><strong><b>ТТП: </b></strong>Диверсія; використання злочинної мережі</p>
<p>У листопаді 2025 року польська прокуратура висунула обвинувачення трьом особам у співпраці з російською розвідкою задля підриву залізничної колії між Польщею та Україною — критичного коридору для постачання допомоги. Підозрювані встановили два пристрої на коліях; один вибухнув поблизу варшавського передмістя, пошкодивши рейки. Жертв не було. Поблизу Любліна також пошкоджено лінії електропередач — ймовірно, з метою пустити поїзд під укіс. Двоє виконавців утекли до Білорусі, один з них раніше засуджений у Львові за «акти диверсії». Прем&#8217;єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав атаку «найсерйознішою ситуацією в сфері національної безпеки Польщі з початку повномасштабної війни» і підвищив рівень загрози для критичних залізничних маршрутів до другого за найвищим.</p>
<h3>Португалія: росія поширювала фейки під час масштабного відключення електроенергії</h3>
<p><strong><b>Ініціатор загрози: </b></strong>росія</p>
<p><strong><b>Період: </b></strong>2025</p>
<p><strong><b>Тип інциденту: </b></strong>Інформаційна операція</p>
<p><strong><b>ТТП: </b></strong>Поширення фейків; імперсонація ЗМІ; боти</p>
<p>Наприкінці квітня 2025 року, коли масштабне відключення електроенергії паралізувало Португалію та Іспанію, кремлівські мережі впливу скористалися ситуацією для поширення дезінформації. За даними іспанського видання Maldita.es, мережа Storm-1679 менш ніж через добу після відключення почала поширювати сфабрикований контент, що приписував катастрофу санкціям Заходу проти росії. Підроблений контент включав відео у стилістиці France 24 і «статтю» з імітацією британської газети The Independent. Мережа Telegram-каналів розтиражувала ці матеріали; згодом їх передрукувала пропутінська Pravda — зокрема фейкові супутникові знімки, де Піренейський півострів показаний у цілковітій темряві на тлі освітленої решти Європи.</p>
<h3>Румунія: змова з метою державного перевороту за підтримки росії</h3>
<p><strong><b>Ініціатор загрози: </b></strong>росія</p>
<p><strong><b>Період: </b></strong>2023–2025</p>
<p><strong><b>Тип інциденту: </b></strong>Підрив громадянського суспільства; кінетична операція</p>
<p><strong><b>ТТП: </b></strong>Використання злочинних мереж; шпигунство; підбурювання до заколоту</p>
<p>У березні 2025 року румунська поліція заарештувала шістьох осіб за підозрою в змові з росією з метою повалення уряду. Підозрювані нібито планували створити парамілітарне угруповання «Командування Влада Цепеша» — за іменем Влада Пронизувача — для захоплення влади в Бухаресті, скасування конституції, розпуску партій і виходу Румунії з ЄС і НАТО. Румунська розвідка встановила, що підозрювані безпосередньо запитували підтримки у співробітників російського посольства; двоє їздили до Москви в січні 2025 року на зустрічі з фінансистами. Румунія видворила двох дипломатів РФ за підтримку змовників і розвідувальну діяльність.</p>
<h3>Словаччина: росія «повісила» замах на Фіцо на Україну</h3>
<p><strong><b>Ініціатор загрози: </b></strong>росія</p>
<p><strong><b>Період: </b></strong>Травень 2024</p>
<p><strong><b>Тип інциденту: </b></strong>Інформаційна операція</p>
<p><strong><b>ТТП: </b></strong>Поширення фейків через бот-мережі та традиційні медіа</p>
<p>У травні 2024 року кремлівські оперативники запустили скоординовану інформаційну кампанію, прагнучи пов&#8217;язати Україну із замахом на прем&#8217;єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо. Акаунти ботів, деякі з яких пов&#8217;язані з мережею «Двійник», наповнили обговорення в X та Reddit спекуляціями про зв&#8217;язки стрільця з проукраїнськими силами. Аналіз понад 100 прокремлівських Telegram-каналів, здійснений дослідницькою групою Antibot4Navalny, показав: вони «одностайно» стверджували, що замах мотивований «проросійською позицією» Фіцо, і звинувачували Захід у потуранні насильству. Це вписується в стійку закономірність кремлівських операцій, що приписують Україні різні замахи — зокрема на Дональда Трампа і американського коментатора Чарлі Кьорка.</p>
<h3>Словенія: DDoS-атака через підтримку закупівлі боєприпасів для України</h3>
<p><strong><b>Ініціатор загрози: </b></strong>росія</p>
<p><strong><b>Період: </b></strong>Березень 2024</p>
<p><strong><b>Тип інциденту: </b></strong>Кібероперація; інформаційна операція</p>
<p><strong><b>ТТП: </b></strong>DDoS; відеопропаганда</p>
<p>У березні 2024 року пов&#8217;язане з Кремлем угруповання Cyber Army Russia Reborn (CARR) розпочало масштабну DDoS-кампанію проти словенських державних сайтів — у відповідь на рішення Любляни виділити €1 млн на чеську ініціативу із закупівлі боєприпасів для України. Кампанія тривала кілька днів і на кілька годин паралізувала сайт президента Словенії, а також ресурси Національної асамблеї, державного телемовника RTV Slovenija та інших урядових установ. Паралельно CARR оприлюднило відеозвернення словенською мовою — зі спробами переконати, що росія і Словенія не повинні ворогувати через спільне слов&#8217;янське коріння.</p>
<h3>Іспанія: вбивство перебіжчика з ГРУ в курортному містечку</h3>
<p><strong><b>Ініціатор загрози: </b></strong>росія (підозрюється)</p>
<p><strong><b>Період: </b></strong>Листопад 2024</p>
<p><strong><b>Тип інциденту: </b></strong>Кінетична операція</p>
<p><strong><b>ТТП: </b></strong>Цілеспрямоване вбивство</p>
<p>У листопаді 2024 року у іспанському курортному місті Вільяхойоса було вбито Максима Кузьмінова — російського льотчика, що перейшов на бік України, перегнавши туди гелікоптер Мі-8 разом з екіпажем у 2023 році. Ця акція стала серйозним розвідувальним і пропагандистським успіхом Києва. В інтерв&#8217;ю після переходу Кузьмінов стверджував, що керувався моральними міркуваннями, а не лише обіцяною винагородою у 500 000 доларів. Кремлівські ЗМІ відразу назвали його зрадником і натякнули, що кара неминуча. За даними українських офіційних осіб, після від&#8217;їзду з України Кузьмінов жив в Іспанії під фальшивою особою, поки не був застрелений. Директор Служби зовнішньої розвідки росії Сергій Наришкін коментував загибель для ТАСС. Іспанські слідчі арештів не здійснили й росію офіційно не звинуватили, проте, за даними El País, іспанська розвідка «не сумнівається» в причетності Кремля.</p>
<h3>Швеція: росія та Іран розпалювали ненависть через спалення Корану</h3>
<p><strong><b>Ініціатор загрози: </b></strong>росія; Іран</p>
<p><strong><b>Період: </b></strong>2023</p>
<p><strong><b>Тип інциденту: </b></strong>Інформаційна операція; підрив громадянського суспільства; кібероперація</p>
<p><strong><b>ТТП: </b></strong>Поширення фейків; організація протестів; SMS-злам</p>
<p>У 2023 році російські та іранські мережі впливу розтиражували й поглибили фейки про хвилю протестів у Швеції, в ході яких відбувалися спалення Корану. За даними Агентства психологічного захисту Швеції, RT та Sputnik публікували арабомовні матеріали з хибним твердженням, що шведський уряд підтримує спалення Корану. Пізніше з&#8217;ясувалося, що один зі скандальних інцидентів біля турецького посольства в Стокгольмі організував і профінансував праворадикальний журналіст і колишній співробітник RT Чанг Фрік — він оплатив дозвіл на акцію і залучив до неї ультраправого політика Расмуса Палудана. Ціллю операції було зірвати вступ Швеції до НАТО, поки ратифікація залежала від голосів Туреччини та Угорщини.</p>
<p>Іранські медіа та акаунти, пов&#8217;язані з державою, підхопили кремлівські наративи і зображували шведський уряд причетним до провокацій. КВІР (Корпус вартових ісламської революції) зламав SMS-оператора в Швеції і розіслав близько 15 000 повідомлень із закликами до помсти за спалення Корану.</p>
<h2>Висновки</h2>
<p>Задокументовані інциденти свідчать: тактика держав-агресорів суттєво еволюціонувала відтоді, як ЄС та його члени вперше визнали небезпеку гібридних загроз. Інформаційні операції та кібератаки тепер доповнюються кінетичними діями — від диверсій до вторгнень дронів. Кінетичні операції відігравали роль у більш ніж половині розглянутих випадків — у 14 з 27. До повномасштабного вторгнення в Україну стільки таких прикладів знайти б не вдалося.</p>
<p>Гібридна активність дедалі частіше координується з-за кордону, але реалізується зсередини. Це відображає як ускладнення оперативного середовища для кадрових офіцерів ГРУ та ФСБ у Європі, так і легкість, з якою іноземні спецслужби вербують місцевих виконавців через анонімні зашифровані месенджери. Перед законодавцями постає принципове питання: де проходить межа між зовнішніми та внутрішніми загрозами, коли держави-агресори навмисно стирають цю межу.</p>
<p>Різні типи гібридних загроз не можна розглядати ізольовано. Більшість задокументованих інцидентів поєднує кілька видів атак: акти вандалізму майже завжди супроводжувалися інформаційними операціями; диверсії — розвідувальними операціями. Усі ці тактики — від фейкових місцевих ЗМІ до атак на критичну інфраструктуру та політичних вбивств — є частинами єдиної стратегії дестабілізації Європи.</p>
<p>Жодна країна ЄС не перебуває поза зоною досяжності авторитарних держав — навіть ті, що намагалися підтримувати з росією прагматичніші відносини. Попри те що росія залишатиметься головним ініціатором загрози в осяжній перспективі, інші держави — зокрема Китай та Іран — вочевидь беруть з неї приклад. Тому атаки можуть очікувати на всі країни Євросоюзу, а не лише ті, що є традиційними цілями Кремля. Відповідь на ці загрози вимагає комплексного підходу — скоординованого, загальноєвропейського.</p>
<hr />
<p><em><i><a href="https://www.isdglobal.org/publication/europes-other-battlefields-foreign-hybrid-threats-in-the-eu/" target="_blank" rel="noopener">Джерело</a>: Institute for Strategic Dialogue (ISD), 2026</i></em></p>
<p><em><i>Автори оригіналу: Krysia Sikora, Louis Savoia, Bret Schafer</i></em></p>
<p><em><i>Переклад і редакція: cybercalm.org</i></em></p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/inshi-fronty-yevropy-inozemni-gibrydni-zagrozy-v-yes/">Інші фронти Європи: іноземні гібридні загрози в ЄС</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/nataliazarudnya/">Наталя Зарудня</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/03/06140700/znimok-ekrana-2026-03-06-o-14.06.20.webp" />	</item>
		<item>
		<title>AV-Comparatives назвала лідерів антифішингового захисту за січень 2026 року</title>
		<link>https://cybercalm.org/av-comparatives-antyfishyngovyi-zahyst/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Семенюк Валентин]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 04 Feb 2026 09:00:41 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Кібербезпека]]></category>
		<category><![CDATA[VPN]]></category>
		<category><![CDATA[антивірус]]></category>
		<category><![CDATA[дослідження]]></category>
		<category><![CDATA[фішинг]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=162874</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/02/03172632/znimok-ekrana-2026-02-03-o-17.25.59.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/av-comparatives-antyfishyngovyi-zahyst/">AV-Comparatives назвала лідерів антифішингового захисту за січень 2026 року</a></p>
<p>NordVPN Threat Protection Pro заблокував 92% фішингових сайтів у незалежному тесті AV-Comparatives. Результати тестування 15 продуктів на захист від phishing.</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/av-comparatives-antyfishyngovyi-zahyst/">AV-Comparatives назвала лідерів антифішингового захисту за січень 2026 року</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/valentyn/">Семенюк Валентин</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/02/03172632/znimok-ekrana-2026-02-03-o-17.25.59.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/av-comparatives-antyfishyngovyi-zahyst/">AV-Comparatives назвала лідерів антифішингового захисту за січень 2026 року</a></p>
<p>Незалежна лабораторія AV-Comparatives завершила порівняльне тестування антифішингових можливостей популярних антивірусних рішень, VPN-сервісів та веб-браузерів. Тестування проводилося з 7 по 19 січня 2026 року на 250 валідних фішингових URL-адресах та 250 легітимних сайтах для виявлення помилкових спрацювань.<span id="more-162874"></span></p>
<h2>Лідери серед антивірусного захисту</h2>
<p>Найвищі показники блокування фішингових атак продемонстрували Avast Free Antivirus та Norton Antivirus Plus — по 95% виявлених загроз без жодного помилкового спрацювання. На третьому місці розташувався Webroot SecureAnywhere Internet Security Plus з результатом 93%.</p>
<p>NordVPN Threat Protection Pro показав 92% ефективності, ESET HOME Security Essential — 90%. Malwarebytes Premium та Sophos Home Premium виявили по 82% фішингових сторінок.</p>
<p>Найслабші результати серед антивірусних рішень показали K7 Total Security (68%) та Dr. Web Security Space (61%). Водночас жодне з протестованих рішень не видало помилкових спрацювань на легітимних сайтах.</p>
<p><a href="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/02/03172703/znimok-ekrana-2026-02-03-o-17.24.58.png"><img decoding="async" class="aligncenter wp-image-162899 size-large" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/02/03172703/znimok-ekrana-2026-02-03-o-17.24.58-1024x697.png" alt="znimok ekrana 2026 02 03 o 17.24.58" width="1024" height="697" title="AV-Comparatives назвала лідерів антифішингового захисту за січень 2026 року 2" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/02/03172703/znimok-ekrana-2026-02-03-o-17.24.58-1024x697.png 1024w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/02/03172703/znimok-ekrana-2026-02-03-o-17.24.58-300x204.png 300w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/02/03172703/znimok-ekrana-2026-02-03-o-17.24.58-768x523.png 768w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/02/03172703/znimok-ekrana-2026-02-03-o-17.24.58-860x585.png 860w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/02/03172703/znimok-ekrana-2026-02-03-o-17.24.58.png 1058w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></a></p>
<h2>Браузери зі вбудованим захистом випереджають стандартні рішення</h2>
<p>Серед веб-браузерів лідерами стали спеціалізовані рішення із вбудованим захистом — Avast Secure Browser та Norton Secure Browser з показником 94% заблокованих фішингових сторінок.</p>
<p>Стандартні популярні браузери показали помітно нижчі результати. Mozilla Firefox виявив 75% загроз, Opera — 74%, Google Chrome із увімкненим SafeBrowsing — 72%. Найгірший показник продемонстрував Microsoft Edge — лише 70% заблокованих фішингових атак.</p>
<h2>Методологія тестування</h2>
<p>Антивірусні продукти та VPN-сервіси тестувалися в Google Chrome із вимкненим Google SafeBrowsing та встановленими браузерними розширеннями. Браузери перевірялися без активних антивірусних програм. Усі продукти мали доступ до інтернету та хмарних сервісів для максимальної ефективності.</p>
<p>Дати тестування визначалися лабораторією та не повідомлялися виробникам заздалегідь, що гарантує об&#8217;єктивність результатів. AV-Comparatives наголошує, що це порівняльне тестування не замінює їхні щорічні сертифікаційні тести антифішингового захисту.</p>
<p>Повний звіт доступний на офіційному сайті <a href="https://www.av-comparatives.org/wp-content/uploads/2026/01/phishing_comp_Q1-2026.pdf" target="_blank" rel="noopener">AV-Comparatives</a>.</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/av-comparatives-antyfishyngovyi-zahyst/">AV-Comparatives назвала лідерів антифішингового захисту за січень 2026 року</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/valentyn/">Семенюк Валентин</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/02/03172632/znimok-ekrana-2026-02-03-o-17.25.59.webp" />	</item>
		<item>
		<title>Топ-5 антивірусів для macOS: чому захист потрібен навіть Mac-користувачам</title>
		<link>https://cybercalm.org/antyvirus-dlya-macos/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Семенюк Валентин]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 29 Jan 2026 13:00:17 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Гайди та поради]]></category>
		<category><![CDATA[macOS]]></category>
		<category><![CDATA[антивіруси]]></category>
		<category><![CDATA[безпека]]></category>
		<category><![CDATA[дослідження]]></category>
		<category><![CDATA[Комп'ютери]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=88523</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/06/29131425/9910d6b184ae6ac66130bca79a02f079d7326720bc8ba9442a9ae1cf2cc319c6.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/antyvirus-dlya-macos/">Топ-5 антивірусів для macOS: чому захист потрібен навіть Mac-користувачам</a></p>
<p>Міф про абсолютну безпеку macOS давно розвіяний — зловмисне програмне забезпечення для Mac стає все більш поширеним. Розбираємося, які антивірусні рішення дійсно працюють на Apple-комп&#8217;ютерах і чому ігнорувати цифрову безпеку вже неможливо. Чому Mac теж потрібен антивірус Упродовж років користувачі macOS покладалися на популярне твердження: «Mac не підхоплюють віруси». Ця впевненість базувалася на кількох факторах [&#8230;]</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/antyvirus-dlya-macos/">Топ-5 антивірусів для macOS: чому захист потрібен навіть Mac-користувачам</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/valentyn/">Семенюк Валентин</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/06/29131425/9910d6b184ae6ac66130bca79a02f079d7326720bc8ba9442a9ae1cf2cc319c6.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/antyvirus-dlya-macos/">Топ-5 антивірусів для macOS: чому захист потрібен навіть Mac-користувачам</a></p>
<p>Міф про абсолютну безпеку macOS давно розвіяний — зловмисне програмне забезпечення для Mac стає все більш поширеним. Розбираємося, які антивірусні рішення дійсно працюють на Apple-комп&#8217;ютерах і чому ігнорувати цифрову безпеку вже неможливо.<span id="more-88523"></span></p>
<h2>Чому Mac теж потрібен антивірус</h2>
<p>Упродовж років користувачі macOS покладалися на популярне твердження: «Mac не підхоплюють віруси». Ця впевненість базувалася на кількох факторах — менша частка ринку порівняно з Windows, вбудована система безпеки Apple та закрита екосистема App Store. Однак реальність 2025 року суттєво відрізняється.</p>
<p>За даними дослідників кібербезпеки, <a href="https://cybercalm.org/shkidlyve-pz-dlya-mac/">кількість зловмисного ПЗ для macOS зростає</a> щороку в середньому на 30-40%. Хакери усвідомили: користувачі Mac часто працюють із цінними даними, мають вищий середній дохід і — найважливіше — рідко використовують додатковий захист.</p>
<h3>Сучасні загрози для macOS:</h3>
<p><strong>Рекламне ПЗ (adware)</strong> — найпоширеніша категорія, яка заповнює браузер небажаною рекламою, змінює пошукові системи та стежить за активністю користувача. Програми на кшталт Pirrit, Genieo та Bundlore маскуються під легітимні додатки.</p>
<p><strong>Програми-вимагачі (ransomware)</strong> — хоча рідше, ніж на Windows, випадки шифрування файлів із вимогою викупу трапляються й на Mac. Зокрема, відомі зразки KeRanger та ThiefQuest.</p>
<p><strong>Трояни та шпигунське ПЗ</strong> — зловмисники використовують такі програми для крадіжки облікових даних, банківських реквізитів та конфіденційної інформації. Особливо небезпечні різновиди Atomic macOS Stealer (AMOS) та Odyssey Stealer, який навіть обходив вбудовані системи захисту Apple завдяки підробленому сертифікату розробника.</p>
<p><strong>Шкідливі розширення браузерів</strong> — встановлюються під виглядом корисних інструментів, але насправді збирають дані про перегляд сайтів, паролі та особисту інформацію.</p>
<p><strong>Фішингові атаки</strong> — хоча це не зловмисне ПЗ у класичному розумінні, Mac-користувачі часто стають жертвами витончених фішингових схем, особливо через імітацію офіційних повідомлень Apple.</p>
<p>Вбудований захист Apple XProtect та Gatekeeper забезпечують базовий рівень безпеки, але працюють реактивно — тільки після того, як Apple дізнається про нову загрозу. Такий підхід залишає користувачів вразливими до zero-day атак та новітніх варіантів зловмисного ПЗ.</p>
<h2>Свіжі результати незалежного тестування</h2>
<p>Лабораторія <a href="https://www.av-test.org/en/antivirus/home-macos/" target="_blank" rel="noopener">AV-Test</a> провела всебічне тестування антивірусних рішень для macOS у грудні 2025 року — це найактуальніші дані станом на сьогодні. Експерти перевірили популярні антивірусні продукти, використовуючи понад 1000 зразків шкідливого ПЗ, спеціально розробленого для macOS, а також понад 80,000 легітимних додатків для виявлення помилкових спрацювань.</p>
<p>Кожен продукт оцінювався за трьома критеріями з максимальним балом 6 у кожній категорії (загалом 18 балів):</p>
<ul>
<li><strong>Захист</strong> — здатність виявляти та блокувати Mac-специфічне зловмисне ПЗ</li>
<li><strong>Продуктивність</strong> — вплив на швидкість роботи системи</li>
<li><strong>Зручність використання</strong> — кількість помилкових спрацювань</li>
</ul>
<h3>Результати грудневого тестування 2025 року:</h3>
<p><a href="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/06/29124327/znimok-ekrana-2026-01-29-o-12.34.35.png"><img decoding="async" class="aligncenter wp-image-162719 size-large" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/06/29124327/znimok-ekrana-2026-01-29-o-12.34.35-978x1024.png" alt="znimok ekrana 2026 01 29 o 12.34.35" width="978" height="1024" title="Топ-5 антивірусів для macOS: чому захист потрібен навіть Mac-користувачам 4" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/06/29124327/znimok-ekrana-2026-01-29-o-12.34.35-978x1024.png 978w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/06/29124327/znimok-ekrana-2026-01-29-o-12.34.35-286x300.png 286w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/06/29124327/znimok-ekrana-2026-01-29-o-12.34.35-768x804.png 768w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/06/29124327/znimok-ekrana-2026-01-29-o-12.34.35-860x901.png 860w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/06/29124327/znimok-ekrana-2026-01-29-o-12.34.35.png 1140w" sizes="(max-width: 978px) 100vw, 978px" /></a></p>
<p>Максимальний бал 18/18 отримали сім продуктів:</p>
<ul>
<li>Bitdefender Antivirus for Mac 10.2</li>
<li>Norton 360 25.11</li>
<li>ESET Security Ultimate 9.0</li>
<li>Avast Security 16.2</li>
<li>Kaspersky Premium 26.0</li>
<li>AVG Antivirus 20.7</li>
<li>TotalAV 5.12</li>
</ul>
<p>Продукти з результатом 10+ балів отримують офіційний сертифікат схвалення AV-Test.</p>
<h2>Як ми обирали найкращі антивіруси для Mac</h2>
<p>Результати AV-Test — надійний, але не єдиний критерій вибору антивірусного рішення. Хоча сім продуктів отримали максимальні або близькі до максимальних оцінки в лабораторному тестуванні, практичний досвід використання, додатковий функціонал і ціна можуть суттєво відрізнятися.</p>
<p>При складанні нашого рейтингу ми враховували комплекс факторів:</p>
<p><strong>Ефективність захисту (40% вагомості)</strong> — результати незалежних тестувань AV-Test та AV-Comparatives, здатність виявляти новітні загрози, захист від програм-вимагачів та фішингу.</p>
<p><strong>Вплив на продуктивність (25% вагомості)</strong> — наскільки антивірус сповільнює роботу Mac під час сканування та в фоновому режимі, особливо критично для MacBook на батареї та старіших моделей.</p>
<p><strong>Співвідношення ціна/якість (15% вагомості)</strong> — вартість підписки, кількість пристроїв у ліцензії, політика продовження, наявність знижок для нових користувачів.</p>
<p><strong>Додатковий функціонал (10% вагомості)</strong> — VPN, менеджер паролів, фаєрвол, батьківський контроль, інструменти оптимізації системи, резервне копіювання.</p>
<p><strong>Репутація та досвід компанії (5% вагомості)</strong> — тривалість присутності на ринку, прозорість юрисдикції, відсутність скандалів із витоком даних або шпигунством.</p>
<p><strong>Зручність використання (5% вагомості)</strong> — інтуїтивність інтерфейсу, якість технічної підтримки, наявність україномовної локалізації.</p>
<p><strong>Геополітичні міркування</strong> — для українських користувачів критично важливим є походження компанії. Продукти з росії та білорусі автоматично виключені з розгляду незалежно від технічних характеристик.</p>
<p>Саме тому з семи лідерів грудневого тестування AV-Test до нашого топ-5 не потрапили:</p>
<ul>
<li><strong>Kaspersky Premium</strong> — попри ідеальні результати тестування (18/18 балів), компанія має російське походження, що робить її використання абсолютно неприйнятним для українських користувачів з міркувань національної безпеки та цифрової гігієни. Додатково, <a href="https://cybercalm.org/ssha-zaboronyayut-produkty-kaspersky/">Kaspersky заборонений урядовими установами США</a>, Великої Британії та інших країн через підозри у зв&#8217;язках із російськими спецслужбами.</li>
<li><strong>Avast/AVG</strong> — попри ідеальні результати тестування, компанії мають історію скандалів із продажем даних користувачів третім сторонам через дочірню компанію Jumpshot.</li>
<li><strong>TotalAV</strong> — менш відомий бренд із обмеженим функціоналом та агресивним маркетингом, відсутня тривала репутація на ринку кібербезпеки.</li>
<li><strong>F-Secure</strong> — незначне зниження продуктивності (4.5/6 балів) та вища ціна порівняно з конкурентами при схожому функціоналі.</li>
</ul>
<p>Натомість ми включили Intego та Trend Micro, які не брали участі в грудневому тестуванні, але мають довготривалу репутацію та унікальні переваги — Mac-специфічну оптимізацію (Intego) та американсько-японське походження з акцентом на корпоративну безпеку (Trend Micro).</p>
<h2>Топ-5 антивірусних рішень для macOS</h2>
<h3>1. Bitdefender Antivirus for Mac</h3>
<p><strong>Рейтинг:</strong> 9.5/10</p>
<p>Bitdefender традиційно демонструє найвищі показники виявлення загроз у незалежних тестуваннях і залишається лідером за співвідношенням ціни та якості. Рішення використовує хмарні технології для швидкого реагування на нові загрози без навантаження на локальні ресурси комп&#8217;ютера.</p>
<p><strong>Ключові переваги:</strong> ідеальне виявлення зловмисного ПЗ (6/6 балів у тестах AV-Test), мінімальний вплив на швидкість системи (6/6 балів), нуль помилкових спрацювань (6/6 балів), захист від програм-вимагачів, VPN (200 МБ/день у базовій версії), захист конфіденційності в браузері.</p>
<p><strong>Недоліки:</strong> обмежений функціонал VPN у стандартній версії, інтерфейс потребує покращення, деякі просунуті функції доступні тільки у версіях для Windows.</p>
<p><strong>Результати тестування AV-Test (грудень 2025):</strong> 18/18 балів — максимальний результат у всіх категоріях.</p>
<h3>2. Norton 360 Deluxe</h3>
<p><strong>Рейтинг:</strong> 9.0/10</p>
<p>Norton пропонує комплексне рішення безпеки, яке виходить за межі простого антивірусу. Підходить користувачам, які шукають все-в-одному захист для кількох пристроїв.</p>
<p><strong>Ключові переваги:</strong> необмежений VPN без обмежень трафіку, менеджер паролів, хмарне резервне копіювання (50 ГБ), захист від крадіжки особистих даних, моніторинг Dark Web, ліцензія на 5 пристроїв (Mac, Windows, iOS, Android), ідеальне виявлення загроз.</p>
<p><strong>Недоліки:</strong> відносно висока ціна, може уповільнювати старіші Mac, агресивні пропозиції продовження підписки, надмірний функціонал для користувачів, яким потрібен тільки антивірус.</p>
<p><strong>Результати тестування AV-Test (грудень 2025):</strong> 18/18 балів — ідеальні показники у всіх трьох категоріях.</p>
<h3>3. ESET Cyber Security</h3>
<p><strong>Рейтинг:</strong> 8.8/10</p>
<p>ESET пропонує легке та ефективне рішення, яке практично не впливає на продуктивність системи. Особливо підходить для професіоналів, які працюють із ресурсомісткими додатками.</p>
<p><strong>Ключові переваги:</strong> мінімальне використання ресурсів, просунутий фаєрвол, захист від експлойтів, антифішинг, батьківський контроль, регулярні оновлення бази загроз, відмінна репутація серед корпоративних користувачів.</p>
<p><strong>Недоліки:</strong> відсутність VPN, менше додаткових функцій порівняно з конкурентами, інтерфейс виглядає застарілим, вища ціна за базовий функціонал.</p>
<p><strong>Результати тестування AV-Test (грудень 2025):</strong> 18/18 балів — ідеальні показники у виявленні загроз, продуктивності та зручності.</p>
<h3>4. Intego Mac Internet Security X9</h3>
<p><strong>Рейтинг:</strong> 8.7/10</p>
<p>Intego — єдиний постачальник антивірусного програмного забезпечення, який розробляє рішення виключно для macOS. Це означає повну оптимізацію під архітектуру Apple Silicon та Intel, мінімальний вплив на продуктивність системи.</p>
<p><strong>Ключові переваги:</strong> спеціалізований захист від Mac-специфічних загроз, інтегрований фаєрвол NetBarrier, інструменти резервного копіювання та очищення системи, батьківський контроль, захист від фішингу в реальному часі, найкраща оптимізація для macOS.</p>
<p><strong>Недоліки:</strong> вища ціна порівняно з конкурентами, деякі функції доступні тільки в преміум-версії, не брав участі в останніх тестах AV-Test, менш відома назва на глобальному ринку.</p>
<p><strong>Результати тестування:</strong> хоча Intego не брав участі в грудневому тестуванні AV-Test 2025, компанія спеціалізується виключно на macOS і має багаторічну репутацію серед Mac-користувачів.</p>
<h3>5. Trend Micro Antivirus for Mac</h3>
<p><strong>Рейтинг:</strong> 8.5/10</p>
<p>Trend Micro забезпечує надійний захист із добре збалансованим набором функцій. Компанія має американсько-японське походження та спеціалізується як на корпоративних, так і на споживчих рішеннях кібербезпеки.</p>
<p><strong>Ключові переваги:</strong> виявлення 100% Mac-зловмисного ПЗ у тестуваннях, захист Folder Shield для важливих файлів, Privacy Scanner для перевірки налаштувань конфіденційності, мінімальне навантаження на систему, захист від програм-вимагачів, 30-денний пробний період.</p>
<p><strong>Недоліки:</strong> обмежений захист від фішингових сайтів (не попереджує про шахрайські ресурси), деякі користувачі повідомляють про складнощі з наданням повного доступу до диска під час встановлення, менш комплексний функціонал порівняно з конкурентами.</p>
<p><strong>Результати тестування:</strong> Trend Micro не брав участі в грудневому тестуванні 2025, але в попередніх циклах демонстрував максимальні результати 18/18 балів.</p>
<h2>На що звертати увагу при виборі антивірусу</h2>
<p><strong>Рівень виявлення загроз</strong> — найважливіший критерій. Орієнтуйтеся на незалежні тестування від AV-Test, AV-Comparatives та SE Labs. Показник виявлення має бути не нижчим за 98%, а в ідеалі — 100% як у лідерів грудневого тестування 2025.</p>
<p><strong>Вплив на продуктивність</strong> — антивірус не повинен уповільнювати роботу Mac. Це особливо критично для старіших моделей або при роботі з ресурсомісткими програмами. Усі топові рішення в останньому тестуванні показали ідеальні 6/6 балів за продуктивність.</p>
<p><strong>Оптимізація для macOS</strong> — переконайтеся, що рішення підтримує як Intel, так і Apple Silicon (чіпи M1/M2/M3/M4), інакше можуть виникнути проблеми з продуктивністю.</p>
<p><strong>Додаткові функції безпеки</strong> — VPN, менеджер паролів, фаєрвол, захист від фішингу, батьківський контроль можуть бути корисними залежно від ваших потреб.</p>
<p><strong>Ціна та ліцензування</strong> — порівнюйте вартість підписки, кількість пристроїв у ліцензії та політику відновлення. Багато провайдерів пропонують знижки для нових користувачів, але значно підвищують ціну при продовженні.</p>
<p><strong>Репутація та юрисдикція компанії</strong> — для українських користувачів критично важливо уникати рішень від компаній із країн-агресорів та надавати перевагу продуктам із прозорою політикою конфіденційності.</p>
<h2>Рекомендації для різних типів користувачів</h2>
<p><strong>Для початківців:</strong> Bitdefender Antivirus for Mac — простий інтерфейс, ефективний захист, мінімальні налаштування, найкраще співвідношення ціни та якості, підтверджене грудневим тестуванням 2025.</p>
<p><strong>Для досвідчених користувачів:</strong> Intego Mac Internet Security X9 — повний контроль, розширені налаштування, Mac-специфічна оптимізація, найкращий вибір для тих, хто потребує максимальної гнучкості.</p>
<p><strong>Для сімейного використання:</strong> Norton 360 Deluxe — захист для кількох пристроїв, батьківський контроль, необмежений VPN, хмарне резервне копіювання, ідеальні результати в тестах.</p>
<p><strong>Для бізнесу:</strong> ESET Cyber Security — корпоративні інструменти керування, мінімальний вплив на продуктивність, надійний захист без зайвого функціоналу, максимальні бали в усіх категоріях.</p>
<p><strong>Для максималістів безпеки:</strong> Intego + Bitdefender — подвійний захист із використанням сильних сторін обох рішень (хоча це може бути надмірним для більшості користувачів).</p>
<h2>Висновки</h2>
<p>Епоха «непотоплюваності» macOS закінчилася. Сучасні Mac-користувачі стикаються з реальними загрозами — від рекламного ПЗ до програм-вимагачів та витончених троянів на кшталт AMOS. Вбудований захист Apple забезпечує базовий рівень безпеки, але його недостатньо для комплексного захисту від сучасних загроз.</p>
<p>Результати найсвіжішого тестування AV-Test за грудень 2025 року підтверджують: якісні антивірусні рішення здатні виявляти 100% Mac-специфічного зловмисного ПЗ без суттєвого впливу на продуктивність системи. Bitdefender, Norton та ESET отримали максимальні оцінки 18/18 балів в усіх категоріях тестування.</p>
<p>Вибір антивірусу залежить від індивідуальних потреб, бюджету та рівня технічної підготовки. Для більшості користувачів Bitdefender забезпечить оптимальне співвідношення захисту, продуктивності та ціни. Norton підійде тим, хто потребує комплексного рішення для кількох пристроїв із необмеженим VPN. Intego залишається найкращим вибором для користувачів, які шукають Mac-специфічну оптимізацію.</p>
<p>Окрім вибору надійного антивірусного рішення, варто звернути увагу на продукти українських розробників для macOS. Київська компанія MacPaw створює якісний софт для Mac, зокрема <strong>CleanMyMac X</strong> — провідний інструмент оптимізації системи, який ідеально доповнює будь-який антивірус. Хоча CleanMyMac X не замінює повноцінний антивірус, його комбінація з Bitdefender, Norton або ESET створює потужну екосистему захисту та оптимізації, водночас підтримуючи українську tech-індустрію.</p>
<p>Незалежно від вибору, найважливіше — не залишати Mac без захисту. Комбінація якісного антивірусу, регулярних оновлень системи, обережності при завантаженні файлів та використання VPN у публічних мережах створить надійний щит від більшості сучасних загроз.</p>
<p><strong>Рекомендація для українських користувачів</strong>: повне уникнення антивірусних рішень від компаній із країн-агресорів (зокрема, Kaspersky Lab та інших російських розробників) та надання переваги продуктам із прозорою юрисдикцією, підтвердженою ефективністю в незалежних тестуваннях AV-Test та чіткою політикою конфіденційності.</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/antyvirus-dlya-macos/">Топ-5 антивірусів для macOS: чому захист потрібен навіть Mac-користувачам</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/valentyn/">Семенюк Валентин</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/06/29131425/9910d6b184ae6ac66130bca79a02f079d7326720bc8ba9442a9ae1cf2cc319c6.webp" />	</item>
		<item>
		<title>Grok згенерував 3 мільйони сексуалізованих зображень, включно з 23 000 зображень дітей, &#8211; Дослідження</title>
		<link>https://cybercalm.org/grok-zgeneruvav-3-mln-seksualizovanyh-zobrazhen/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Наталя Зарудня]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 23 Jan 2026 11:00:49 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Техногіганти]]></category>
		<category><![CDATA[Grok]]></category>
		<category><![CDATA[xAI]]></category>
		<category><![CDATA[дослідження]]></category>
		<category><![CDATA[Штучний Інтелект]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=162609</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/07/21082004/grok-1062031722.jpeg" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/grok-zgeneruvav-3-mln-seksualizovanyh-zobrazhen/">Grok згенерував 3 мільйони сексуалізованих зображень, включно з 23 000 зображень дітей, &#8211; Дослідження</a></p>
<p>Дослідження показало масштаби проблеми неконтрольованої генерації неприпустимого контенту штучним інтелектом.</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/grok-zgeneruvav-3-mln-seksualizovanyh-zobrazhen/">Grok згенерував 3 мільйони сексуалізованих зображень, включно з 23 000 зображень дітей, &#8211; Дослідження</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/nataliazarudnya/">Наталя Зарудня</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/07/21082004/grok-1062031722.jpeg" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/grok-zgeneruvav-3-mln-seksualizovanyh-zobrazhen/">Grok згенерував 3 мільйони сексуалізованих зображень, включно з 23 000 зображень дітей, &#8211; Дослідження</a></p>
<p>ШІ-чатбот Grok від компанії xAI, що належить Ілону Маску, згенерував приблизно 3 мільйони сексуалізованих зображень за 11 днів. Серед них — близько 23 тисяч зображень дітей. Це означає, що система створювала в середньому 190 сексуалізованих зображень щохвилини, а зображення дітей — кожні 41 секунду.<span id="more-162609"></span></p>
<p>Такі дані <a href="https://counterhate.com/research/grok-floods-x-with-sexualized-images/" target="_blank" rel="noopener">оприлюднив</a> британський Центр протидії цифровій ненависті (CCDH) у четвер. Організація проаналізувала випадкову вибірку з 20 тисяч зображень, створених Grok у період з 29 грудня по 9 січня, а потім екстраполювала результати на всі 4,6 мільйона зображень, згенерованих за цей період.</p>
<h2>Що вважалося сексуалізованим контентом</h2>
<p>Дослідники визначали сексуалізовані зображення як ті, що містять фотореалістичні зображення людей у сексуальних позах, ракурсах або ситуаціях; людей у нижній білизні, купальниках або подібному відкритому одязі. Дослідження не враховувало текстові запити користувачів, тому оцінка не розрізняє сексуалізовані версії реальних фотографій без згоди та зображення, згенеровані виключно з текстових запитів.</p>
<p>CCDH використав ШІ-інструмент для визначення частки сексуалізованих зображень у вибірці. Хоча це може викликати певні застереження щодо точності, багато сторонніх аналітичних сервісів для X мають надійні дані завдяки використанню API платформи.</p>
<h2>Недостатні заходи xAI</h2>
<p>9 січня компанія xAI обмежила можливість редагування існуючих зображень у Grok лише для платних користувачів. Це не вирішило проблему, а лише перетворило її на преміум-функцію. П&#8217;ять днів потому, 14 січня, соціальна мережа X обмежила можливості Grok створювати цифрові &#8220;оголені&#8221; версії реальних людей.</p>
<p>Однак ці обмеження стосуються лише веб-версії в X. За повідомленнями, окремий застосунок Grok продовжує генерувати такі зображення.</p>
<h2>Мовчання Apple та Google</h2>
<p>Apple та Google розміщують застосунок Grok у своїх магазинах додатків, хоча це прямо суперечить їхній політиці. На відміну від подібних застосунків для &#8220;оголення&#8221; від інших розробників, які компанії видалили, Grok досі залишається доступним.</p>
<p>Це відбувається попри те, що 28 жіночих організацій та інших правозахисних неприбуткових груп опублікували відкритий лист із <a href="https://cybercalm.org/apple-i-google-zaklykayut-vydalyty-x-ta-grok/">закликом до компаній</a> діяти. Ні Apple Тіма Кука, ні Google Сундара Пічаї не відреагували на численні запити коментарів від медіа-видань та не визнали проблему публічно.</p>
<h2>Приклади неприпустимого контенту</h2>
<p>Дослідження виявило численні випадки створення зображень людей у прозорих або мікро-бікіні. CCDH описав одне зображення як &#8220;медичну працівницю в уніформі з білими рідинами між розведеними ногами&#8221;. Інші зображення показували жінок лише в зубній нитці, харчовій плівці або прозорій стрічці. Одне зображення зобразило Еббу Буш, віце-прем&#8217;єр-міністра Швеції, &#8220;в бікіні з білою рідиною на голові&#8221;.</p>
<p>Серед постраждалих публічних осіб — Селена Гомес, Тейлор Свіфт, Біллі Айліш, Аріана Гранде, Айс Спайс, Нікі Мінаж, Крістіна Гендрікс, Міллі Боббі Браун та Камала Гарріс.</p>
<h2>Найтривожніший аспект: зображення дітей</h2>
<p>Приклади зображень дітей включають випадок, коли хтось використав Grok для перетворення &#8220;ранкового селфі перед школою&#8221; дитини в зображення у бікіні. Інше зображення показувало &#8220;шість маленьких дівчаток у мікро-бікіні&#8221;. Станом на 15 січня обидва ці пости все ще були доступні в X.</p>
<p>Загалом 29 відсотків сексуалізованих зображень дітей, виявлених у вибірці, залишалися доступними в X станом на 15 січня. Дослідження виявило, що навіть після видалення постів зображення залишалися доступними за прямими URL-посиланнями.</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/grok-zgeneruvav-3-mln-seksualizovanyh-zobrazhen/">Grok згенерував 3 мільйони сексуалізованих зображень, включно з 23 000 зображень дітей, &#8211; Дослідження</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/nataliazarudnya/">Наталя Зарудня</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/07/21082004/grok-1062031722.jpeg" />	</item>
		<item>
		<title>Чашки-роботи та розумні підставки: дослідники оживили побутові предмети</title>
		<link>https://cybercalm.org/robotyzovani-pobutovi-predmety-ai-doslidzhennia/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Наталя Зарудня]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 02 Jan 2026 11:00:22 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Статті]]></category>
		<category><![CDATA[інновації]]></category>
		<category><![CDATA[дослідження]]></category>
		<category><![CDATA[Робототехніка]]></category>
		<category><![CDATA[Розумний будинок]]></category>
		<category><![CDATA[Штучний Інтелект]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=162147</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/01/02112148/cmu-interactive-structures-1.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/robotyzovani-pobutovi-predmety-ai-doslidzhennia/">Чашки-роботи та розумні підставки: дослідники оживили побутові предмети</a></p>
<p>Дослідники AI створили систему, яка оживляє побутові предмети — чашки, підставки та степлери тепер можуть самостійно пересуватися та передбачати ваші потреби.</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/robotyzovani-pobutovi-predmety-ai-doslidzhennia/">Чашки-роботи та розумні підставки: дослідники оживили побутові предмети</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/nataliazarudnya/">Наталя Зарудня</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/01/02112148/cmu-interactive-structures-1.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/robotyzovani-pobutovi-predmety-ai-doslidzhennia/">Чашки-роботи та розумні підставки: дослідники оживили побутові предмети</a></p>
<p>Дослідники зі штучного інтелекту розробили систему, яка дозволяє анімувати звичайні побутові предмети та навчити їх передбачати потреби користувача. Тепер степлер сам підкотиться до вас, коли він знадобиться, а підставка під гаряче з&#8217;явиться саме там, де потрібно поставити каструлю.<span id="more-162147"></span></p>
<p>Технологія перетворює статичні речі на інтелектуальних помічників, які можуть розпізнавати контекст ситуації та реагувати на дії людини.</p>
<h2>Як це працює на практиці</h2>
<p>Уявіть собі: ви печете печиво для святкової зустрічі, і на кухні справжній переполох. Ви відкрили духовку, одягли рукавички та дістали гаряче металеве деко для випікання із теплим печивом. Обертаєтесь, щоб поставити його на стільницю і&#8230; ой, забули приготувати підставку для гарячого. Поки ви зважуєте варіанти, помічаєте, що кілька підставок почали виїжджати зі свого місця зберігання на стільниці. Вони котяться самостійно — прямо до потрібного місця.</p>
<p>Звучить як магія, як щось із &#8220;Красуні та Чудовиська&#8221;, але це одне з можливих бачень майбутньої кухні, стверджують дослідники з Університету Карнегі-Меллон. За допомогою камер, різноманітних AI-моделей та крихітних коліщаток звичайні предмети можуть самостійно знаходити шлях до потрібного місця, без необхідності їх шукати.</p>
<h2>Розумні предмети замість роботів-помічників</h2>
<p>Легко уявити робота-домогосподарку, але це не єдиний спосіб, яким робототехніка та штучний інтелект теоретично можуть полегшити життя вдома чи в офісі. Цю ж технологію можна застосувати в набагато меншому масштабі до предметів, з якими ви регулярно взаємодієте: кавова чашка, степлер, кухонне приладдя тощо.</p>
<blockquote><p>&#8220;Що, якщо замість того, щоб приносити додаткових роботів у наші існуючі середовища, предмети, які вже є в наших домівках і з якими ми вже знайомі, стануть водночас розумними та роботизованими?&#8221; — запитує Вайолет Хан, аспірантка Університету Карнегі-Меллон та провідна авторка дослідження.</p></blockquote>
<p>Великі потужні <a href="https://cybercalm.org/demonstratsiyi-robotiv-2025/">людиноподібні роботи</a> викликають багато занепокоєнь: вони важкі та міцні, здатні завдати шкоди в разі несправності. Вони наближаються до &#8220;<a href="https://cybercalm.org/uncanny-valley/">моторошної долини</a>&#8221; — моменту, коли щось виглядає майже як людина, але викликає відразу. Крім того, дуже складно змусити такого робота працювати надійно. Людська спритність — це надзвичайне досягнення еволюції, і ми побудували наш світ з припущенням, що ті, хто в ньому рухається, можуть робити такі речі, як тримати дверну ручку. Це складна навичка для робота. Якщо такі роботи стануть звичайними, вони не будуть єдиним автоматизованим елементом.</p>
<blockquote><p>&#8220;Мені важко уявити, що у вас є ці роботи-дворецькі, але водночас усе інше залишається таким же статичним, як раніше&#8221;, — каже Олександра Айон, доцентка Інституту взаємодії людини та комп&#8217;ютера в Університеті Карнегі-Меллон, яка керує лабораторією інтерактивних структур.</p></blockquote>
<h2>Як працює технологія руху</h2>
<p>Додавання ШІ та мобільності до предметів, якими ми користуємось, вирішує багато цих проблем. Це дозволяє автоматизації виглядати природнішою — ви все ще користуєтесь тим самим степлером, навіть якщо він має коліщатка та, здається, власний розум. Але виникають нові проблеми, зокрема конфіденційності та безпеки, які потрібно розв&#8217;язати до того, як ваша кавова чашка почне переслідувати вас щоразу, коли ви позіхаєте.</p>
<p>Якщо ви хочете мати розумні підставки, які знають, коли підкотитися до вас, коли ви тримаєте гаряче деко, вам потрібні підставки, які можуть рухатися. Для цих експериментів дослідники створили платформи на колесах: наприклад, круглу для чашки з парою коліс, моторів та батарей. Кожна керується мікроконтролером із підтримкою Bluetooth. Майбутня споживча версія цих предметів могла б бути виготовлена на замовлення для більшої безшовності, зазначають Хан та Айон, але поки це лише демонстрація можливостей технології.</p>
<p>Самі предмети не обладнані штучним інтелектом. Хоча ШІ-моделі можуть працювати на невеликих пристроях, як-от телефони та годинники, це насправді одна ШІ-система, яка контролює всю кухню.</p>
<p>Вона обладнана камерою, яка передає зображення на ШІ-моделі, здатні обробляти та визначати, що відбувається в конкретний момент. Вони визначають, що робить людина, та виявляють предмети, які можуть брати участь у цій діяльності. Великі мовні моделі з навичками міркування передбачають, що, ймовірно, станеться далі. База знань, закодована в системі, гарантує, що вона знає деякі базові речі про те, як люди взаємодіють із предметами.</p>
<p>&#8220;Наприклад, якщо чашка рухається до мене, мені зручніше, якщо ручка повернута до мене&#8221;, — пояснює Хан.</p>
<p><iframe loading="lazy" title="Creating More Intelligent Devices - CMU&#039;s Interactive Structures Lab" width="1240" height="698" src="https://www.youtube.com/embed/fAX1nrATKGI?feature=oembed" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen></iframe></p>
<h2>Практичне застосування та конфіденційність</h2>
<p>Хоча ідея предметів, які приходять на допомогу в кризовій ситуації, виглядає драматично (навіть якщо сама криза досить незначна), система може допомагати й іншими способами. Підставка для ключів може потрясти ключами, якщо ви збираєтесь вийти з дому без них. Якщо ви шукаєте степлер, але він захований за чимось на вашому столі, AI може перемістити його туди, де ви зможете його побачити. Можна навіть використовувати голосову активацію, щоб попросити розумний дім принести вам степлер.</p>
<p>Коли очікувати цього у своєму домі? Сама технологія &#8220;не так далеко&#8221;, каже Айон, але чи дійсно люди захочуть обладнання, яке це забезпечує — інше питання. &#8220;Якщо вас влаштовують стельові камери, це набагато швидше до впровадження, — каже вона, — але особисто мене це не влаштовує&#8221;.</p>
<p>Одне з рішень проблеми конфіденційності є радше політичним, ніж технічним. Краще регулювання та політика дали б споживачам упевненість, що їхня конфіденційність буде захищена, зазначає Айон. Також допоможуть моделі, які можуть працювати повністю на локальному обладnanні, комп&#8217;ютерах, не підключених до інтернету.</p>
<h2>Майбутнє розумної робототехніки</h2>
<p>Що стосується людиноподібних роботів, Айон каже, що існує утопічне бачення роботів-дворецьких та &#8220;дистопічна версія, де ваш робот-дворецький може з якоїсь причини стати злим&#8221;. Навіть якщо робот не людиноподібний, занепокоєння залишаються. У цьому випадку чи варто встановлювати керовані ШІ колеса на ніж? Дослідники мали рухомий ніж, але розробили його так, щоб він рухався з лезом, завжди відвернутим від людини.</p>
<p>&#8220;Я думаю, це цікава напруга та дискусія, яку варто провести, — каже Айон. — Чи взагалі не хочемо мати такі типи предметів, що приводяться в рух?&#8221;</p>
<p>Мета полягає в тому, щоб переконатися: коли роботи роблять щось у наших домівках, вони діють так, щоб сприяти безпеці та допомагати нам робити те, що ми хочемо.</p>
<p>&#8220;Роботи стають дедалі здатнішими, наприклад, складати одяг, але&#8230; вони повинні складати одяг так, як ми цього хочемо, — каже Хан. — Кожен предмет одягу може бути різним. Важливо, щоб роботи були не лише здатними, а й розуміли, чого хоче користувач і як найкраще йому допомогти&#8221;.</p>
<p>Як це може виглядати? Ваша кавова чашка визначає, що ви готові до ще одного ковтка, і починає шукати шлях до вас.</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/robotyzovani-pobutovi-predmety-ai-doslidzhennia/">Чашки-роботи та розумні підставки: дослідники оживили побутові предмети</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/nataliazarudnya/">Наталя Зарудня</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/01/02112148/cmu-interactive-structures-1.webp" />	</item>
		<item>
		<title>80% маркетингових листів від великих ретейлерів відстежують користувачів — дослідження Proton Mail</title>
		<link>https://cybercalm.org/marketyngovi-lysty-vidstezhuyut-korystuvachiv/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Наталя Зарудня]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 11 Dec 2025 13:00:12 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Техногіганти]]></category>
		<category><![CDATA[Proton Mail]]></category>
		<category><![CDATA[відстеження]]></category>
		<category><![CDATA[дослідження]]></category>
		<category><![CDATA[Електронна пошта]]></category>
		<category><![CDATA[трекери]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=161458</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/12/11085715/zavantazhennya.jpeg" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/marketyngovi-lysty-vidstezhuyut-korystuvachiv/">80% маркетингових листів від великих ретейлерів відстежують користувачів — дослідження Proton Mail</a></p>
<p>50 найбільших американських ретейлерів надіслали 42 мільярди маркетингових листів за 28 днів. Нове дослідження Proton Mail виявило, що 80% цих повідомлень містили технології відстеження, які моніторять дії користувачів, їхні пристрої та місцезнаходження. Компанія характеризує такі практики як &#8220;інженерний наступ на приватність&#8221;. Масштаби спостереження через електронну пошту Згідно з новим дослідженням Proton Mail &#8220;Spam Watch: The [&#8230;]</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/marketyngovi-lysty-vidstezhuyut-korystuvachiv/">80% маркетингових листів від великих ретейлерів відстежують користувачів — дослідження Proton Mail</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/nataliazarudnya/">Наталя Зарудня</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/12/11085715/zavantazhennya.jpeg" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/marketyngovi-lysty-vidstezhuyut-korystuvachiv/">80% маркетингових листів від великих ретейлерів відстежують користувачів — дослідження Proton Mail</a></p>
<p>50 найбільших американських ретейлерів надіслали 42 мільярди маркетингових листів за 28 днів. Нове дослідження Proton Mail виявило, що 80% цих повідомлень містили технології відстеження, які моніторять дії користувачів, їхні пристрої та місцезнаходження. Компанія характеризує такі практики як &#8220;інженерний наступ на приватність&#8221;.<span id="more-161458"></span></p>
<h2>Масштаби спостереження через електронну пошту</h2>
<p>Згідно з новим дослідженням Proton Mail &#8220;<a href="https://proton.me/blog/spam-watch-2025" target="_blank" rel="noopener">Spam Watch: The US Inbox Overload + Hidden Tracker Report</a>&#8220;, 80% американських ретейлерів вбудовують технології відстеження у свої маркетингові листи.</p>
<p>Команда Proton Mail створила контрольовану поштову скриньку та зафіксувала кожен лист, надісланий найбільшими американськими ретейлерами (з фізичними магазинами) з 4 листопада по 1 грудня. Кожен маркетинговий лист було зв&#8217;язано з часовою міткою, відправником, темою та будь-якими вбудованими посиланнями або пікселями відстеження. Потім електронні листи зіставили з публічними даними про обсяги клієнтів, включаючи кількість учасників програм лояльності.</p>
<p>Цей часовий проміжок охоплював як звичайні тижні, так і період розпродажів — Black Friday 28 листопада та Cyber Monday 1 грудня.</p>
<h2>2,5 мільярда листів щодня під час розпродажів</h2>
<p>За результатами аналізу, компанії надсилають приблизно 1,3 мільярда маркетингових листів щодня протягом звичайного тижня. Однак під час розпродажів і промоційного періоду цей показник майже подвоївся до 2,55 мільярда листів на день.</p>
<p>Мільярди листів потрапляють у поштові скриньки щодня, і 80% цих ретейлерів включають <a href="https://cybercalm.org/yak-blokuvaty-pikselni-trekery-v-email/">пікселі відстеження</a> — невеликі невидимі зображення та посилання-трекери, які фіксують інформацію про місцезнаходження користувача, час відкриття листа та тип пристрою. Все це допомагає ретейлерам будувати профіль споживача та потенційно відстежувати його покупкові звички.</p>
<p>За словами Proton Mail, такі практики &#8220;перетворюють простий акт відкриття електронного листа на подію збору даних&#8221;.</p>
<h2>Найгірші порушники: до 16 трекерів в одному листі</h2>
<p>Кількість трекерів у маркетингових листах коливалася від нуля до 16. Найгіршими порушниками виявилися CB2, VS Pink та Victoria&#8217;s Secret.</p>
<p>Топ-10 компаній з найвищими показниками кількості листів та трекерів:</p>
<ol>
<li><strong>CB2</strong> — 27,39 балів (13,00 трекерів на лист × 2,11 листів на день)</li>
<li><strong>Anthropologie</strong> — 24,31 балів (12,90 трекерів на лист × 1,88 листів на день)</li>
<li><strong>Victoria&#8217;s Secret</strong> — 21,75 балів (13,84 трекерів на лист × 1,57 листів на день)</li>
<li><strong>VS Pink</strong> — 16,00 балів (14,00 трекерів на лист × 1,14 листів на день)</li>
<li><strong>Crate &amp; Barrel</strong> — 15,71 балів (7,86 трекерів на лист × 2,00 листів на день)</li>
<li><strong>Kate Spade</strong> — 12,00 балів (5,51 трекерів на лист × 2,18 листів на день)</li>
<li><strong>Pottery Barn</strong> — 11,25 балів (5,00 трекерів на лист × 2,25 листів на день)</li>
<li><strong>DICK&#8217;S Sporting Goods</strong> — 9,82 балів (3,31 трекерів на лист × 2,96 листів на день)</li>
<li><strong>Lowe&#8217;s</strong> — 9,73 балів (4,42 трекерів на лист × 2,20 листів на день)</li>
<li><strong>Urban Outfitters</strong> — 9,00 балів (4,00 трекерів на лист × 2,25 листів на день)</li>
</ol>
<p>Серед інших ретейлерів, які активно використовують трекери — J. Crew, Aerie, Ulta Beauty, Nordstrom та JCPenney.</p>
<h2>&#8220;Тихі переслідувачі&#8221;: максимум відстеження при мінімумі листів</h2>
<p>Proton Mail також виділила категорію &#8220;тихих переслідувачів&#8221; — компаній, які можуть надсилати менше листів, але &#8220;агресивно збирають дані з кожної взаємодії&#8221;.</p>
<p>Топ-10 &#8220;тихих переслідувачів&#8221; за кількістю трекерів на лист:</p>
<ol>
<li><strong>VS Pink</strong> — 14,00 трекерів</li>
<li><strong>Victoria&#8217;s Secret</strong> — 13,84 трекерів</li>
<li><strong>CB2</strong> — 13,00 трекерів</li>
<li><strong>Anthropologie</strong> — 12,90 трекерів</li>
<li><strong>Ulta Beauty</strong> — 12,00 трекерів</li>
<li><strong>Aerie</strong> — 9,00 трекерів</li>
<li><strong>J. Crew</strong> — 8,50 трекерів</li>
<li><strong>Crate &amp; Barrel</strong> — 7,86 трекерів</li>
<li><strong>REI</strong> — 6,83 трекерів</li>
<li><strong>Kate Spade</strong> — 5,51 трекерів</li>
</ol>
<p>Звіт також виділяє &#8220;Клуб 100%&#8221; — 40 із 50 перевірених брендів, у яких принаймні один трекер знайдено в кожному надісланому листі. Іншими словами, для 8 з 10 великих американських ретейлерів &#8220;відстеження — це не опціональна тактика, а жорстко закодований стандарт&#8221;.</p>
<blockquote><p>&#8220;Результати Spam Watch підтверджують сувору реальність: поштова скринька стала каналом з високим обсягом і високим рівнем шуму, де бренди борються за увагу, водночас тихо збираючи дані про кожне відкриття&#8221;, — прокоментував Анант Віджай Сінгх, керівник продукту Proton Mail. &#8220;Це не випадковість — це інженерний наступ на вашу увагу та приватність&#8221;.</p></blockquote>
<h2>Винятки: шість компаній без трекерів</h2>
<p>Хоча дослідження виявило масштабне профілювання клієнтів, не всі компанії обрали такий підхід. Загалом шість ретейлерів, які надсилали маркетингові листи протягом цього періоду, вирішили не використовувати шпигунські пікселі або трекери взагалі: Bass Pro Shops, Burlington, Dillard&#8217;s, H&amp;M, New Balance та TJ Maxx.</p>
<h2>Як зменшити спам у поштовій скриньці</h2>
<p>Електронна пошта є основним засобом комунікації, тому надзвичайно неприємно відкривати скриньку і бачити потік промоційних повідомлень від ретейлерів. Це не лише дратує, але й може призвести до пропуску важливих оголошень або повідомлень.</p>
<p>Однак <a href="https://cybercalm.org/yak-skasuvaty-pidpysku-na-spam-rozsylky/">існують кроки для зменшення спаму</a>, що також покращить приватність:</p>
<p><strong>Використовуйте окрему поштову адресу для онлайн-покупок.</strong> Це кардинально зменшить обсяг промоційних листів на основній поштовій скриньці. Можна також створити ще одну адресу для реєстрацій на сайтах, де не хочеться вказувати основну електронну пошту.</p>
<p><strong>Відписуйтесь від маркетингових розсилок.</strong> Хоча це може бути довгим процесом, використання окремої електронної адреси для покупок та відкриття лише листів, пов&#8217;язаних із замовленнями, може виявитися швидшим рішенням.</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/marketyngovi-lysty-vidstezhuyut-korystuvachiv/">80% маркетингових листів від великих ретейлерів відстежують користувачів — дослідження Proton Mail</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/nataliazarudnya/">Наталя Зарудня</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/12/11085715/zavantazhennya.jpeg" />	</item>
	</channel>
</rss>
