Apple оголосила про зміну керівництва: Тім Кук залишає посаду генерального директора, яку обіймав з 2011 року. З 1 вересня 2026 року його замінить Джон Тернус — старший віцепрезидент з апаратної інженерії компанії.

Що відбувається в Apple

Кук не покидає компанію — він переходить на посаду виконавчого голови ради директорів. Тернус, своєю чергою, увійде до складу ради директорів Apple. Артур Левінсон, який впродовж 15 років виконував функції невиконавчого голови ради, стане провідним незалежним директором — також з 1 вересня.

«Бути генеральним директором Apple — найбільша честь у моєму житті», — йдеться у заяві Кука. «Я люблю Apple всією душею і надзвичайно вдячний за можливість працювати з командою таких геніальних, інноваційних, творчих і дбайливих людей».

Підсумки епохи Тіма Кука

Кук очолив Apple у вересні 2011 року — через шість тижнів після того, як Стів Джобс офіційно передав йому керівництво. Джобс помер від раку підшлункової залози невдовзі після цього. Багато аналітиків тоді сумнівалися, чи зможе компанія зберегти успіх без свого легендарного засновника.

За 14 років Кук перетворив Apple на бізнес вартістю 4 трильйони доларів — річний дохід компанії за цей час зріс більш ніж у чотири рази. Сервісний напрям Apple перевищив 100 мільярдів доларів на рік, а категорія носимих пристроїв перетворилася на самостійний ринок: Apple Watch торік займав близько 25% світових продажів смарт-годинників.

Не обійшлося без невдач. Найгучнішою з них став Apple Vision Pro — гарнітура змішаної реальності, яку Кук просував як наступну велику платформу компанії. Споживачі здебільшого відмовилися платити кілька тисяч доларів за пристрій вагою понад 450 грамів, і продукт не виправдав очікувань.

До Apple Кук прийшов у 1998 році — не як технологічний візіонер, а як фахівець із ланцюгів постачання. До цього він провів 12 років у IBM, а також працював в Intelligent Electronics і Compaq. Саме він систематизував і оптимізував виробничу логістику Apple, перетворивши її з проблемної зони на конкурентну перевагу компанії.

Хто такий Джон Тернус

Тернусу 51 рік — приблизно стільки само було Куку, коли той став CEO. Майже вся його кар’єра пов’язана з Apple. Він народився і виріс у Каліфорнії, здобув ступінь із машинобудування в Університеті Пенсільванії, де також виступав за університетську команду з плавання, і закінчив навчання у 1997 році.

Після короткого досвіду розробки VR-гарнітур у невеликій компанії Virtual Research Systems Тернус у 2001 році приєднався до команди з проектування продуктів Apple. У 2013 році він став віцепрезидентом з апаратної інженерії, а у 2021-му — старшим віцепрезидентом, ставши наймолодшим членом виконавчої команди компанії на той момент.

За роки роботи Тернус долучився до запуску iPad та AirPods, а також до численних поколінь iPhone, Mac і Apple Watch. Торік під його керівництвом вийшла нова лінійка iPhone, що включала iPhone 17, iPhone 17 Pro, Pro Max та iPhone Air. На напрямку Mac він причетний до виведення на ринок більш доступного MacBook Neo. Крім того, його команда розвинула AirPods до рівня, що дозволяє використовувати їх як сертифіковані слухові апарати без рецепта.

Окремим пріоритетом для Тернуса були довговічність і ремонтопридатність пристроїв. Apple приписує йому впровадження нових матеріалів і технологій виробництва, зокрема переробленого алюмінієвого сплаву, що використовується в кількох продуктових лінійках, а також розширення можливостей ремонту пристроїв.

«Я провів майже всю свою кар’єру в Apple і мав щастя працювати під керівництвом Стіва Джобса, а потім — мати наставником Тіма Кука», — зазначив Тернус у своїй заяві. «Я беру на себе цю роль з великою відповідальністю і обіцяю керуватися цінностями та баченням, які визначають це особливе місце вже понад півстоліття».

Кук, своєю чергою, охарактеризував наступника так: «Джон Тернус має розум інженера, душу новатора та серце, що дозволяє керувати з чесністю і гідністю. Він, поза будь-яким сумнівом, правильна людина, яка поведе Apple у майбутнє».

Ця стаття Тім Кук залишає посаду CEO Apple після 14 років — його наступником стане Джон Тернус раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Олена Кожухар