Швидкість заряджання визначає не найбільша цифра на блоці живлення, а найслабша ланка ланцюжка «розетка — адаптер — кабель — телефон». Зарядний пристрій на 100 Вт цілком може віддавати смартфону ті самі 18 Вт, що й дешевий блок із шухляди. Нижче — як дізнатися верхню межу власного телефона, чому підтримка PPS важливіша за ватність і що справді працює, коли зарядитися треба за двадцять хвилин.

Головне число — скільки ват здатен прийняти телефон

Смартфон бере рівно стільки потужності, скільки дозволяє його контролер заряджання. Усе, що адаптер може дати понад цю межу, лишається невикористаним.

Apple вказує, що iPhone 8 і новіші заряджаються приблизно до 50 % за 30 хвилин. Для iPhone 17, iPhone 17 Pro та iPhone 17 Pro Max компанія називає близько 20 хвилин до 50 % — але лише з адаптером від 40 Вт. iPhone 17e та iPhone Air дістаються половини заряду за 30 хвилин із блоком від 20 Вт, що зафіксовано в довідці компанії.

Samsung попереджає, що не всі моделі Galaxy підтримують 45 Вт: пристрій сам обере найвищу доступну швидкість, коли його підʼєднати до потужнішого адаптера. Режим Super fast charging вимагає адаптера на 25 або 45 Вт.

Google для Pixel радить адаптер із підтримкою PPS від 30 Вт або звичайний USB-PD від 15 Вт; Pixel 9 Pro XL, уся лінійка Pixel 10 та Pixel 11 здатні заряджатися на 30 Вт і більше.

Практичний висновок: реальна верхня межа масових смартфонів — приблизно 20–45 Вт. Блок на 100 Вт до цієї цифри нічого не додасть.

Чому потужніший адаптер часто не заряджає швидше

USB Power Delivery — це набір узгоджених профілів живлення, за якими пристрій і адаптер «домовляються» про режим. Редакція специфікації 3.1, оголошена USB-IF у 2021 році, підняла межу зі 100 до 240 Вт завдяки новим фіксованим напругам 28, 36 і 48 В та режиму регульованої напруги, у якому пристрій запитує проміжні значення починаючи від 15 В. Але ці 240 Вт розраховані на ноутбуки й монітори, а не на телефон.

Для смартфонів значно важливіший інший режим — PPS (Programmable Power Supply). У ньому телефон і адаптер підлаштовують напругу та струм у реальному часі замість перемикатися між кількома фіксованими сходинками. Саме на PPS побудовані Samsung Super Fast Charging і швидке заряджання Pixel.

Наслідок неочевидний: блок на 65 Вт без PPS може заряджати Galaxy повільніше, ніж блок на 45 Вт із PPS. У характеристиках адаптера шукати варто не найбільшу цифру, а рядок «PPS».

Окрема історія — пропрієтарні протоколи на кшталт SUPERVOOC у OPPO та OnePlus. Вони дають рекордні цифри, але тільки з рідним блоком і рідним кабелем; зі стороннім адаптером телефон відкочується до звичайного USB-PD і заряджається помітно повільніше.

Кабель — найчастіша причина повільного заряджання

Це місце, де губиться найбільше ват, і водночас останнє, про яке думає користувач.

Звичайний кабель USB-C без чипа e-marker розрахований щонайбільше на 3 А. Щоб пропустити 5 А, потрібен шнур із цим чипом — тому Samsung кладе в комплект із 45-ватним адаптером саме 5-амперний кабель.

Кабель USB-A → USB-C заряджає повільніше, ніж USB-C → USB-C: Google попереджає про це прямо. Ще одна дрібниця, яку Samsung виніс окремим пунктом: якщо штекер вставлено нещільно, швидке заряджання не вмикається взагалі, і телефон отримує мінімальний струм.

Якщо на екрані зʼявляється повідомлення про перевірку аксесуара для заряджання — це майже завжди кабель. Розібратися, який порт що вміє, допомагає маркування: CyberCalm пояснював, що означають кольори USB-портів.

Розетка проти порту ноутбука

Samsung формулює це без напівтонів: для найшвидшого заряджання адаптер треба вмикати в розетку, а підключення кабелю до компʼютера подовжує час. Google радить те саме — живити зарядний пристрій від розетки, а не від порту ноутбука.

Бездротове заряджання вже не «повільне за визначенням»

У липні 2025 року Wireless Power Consortium випустив специфікацію Qi v2.2.1 під торговою назвою Qi2 25W. Консорціум заявляє майже на 70 % більшу потужність, ніж у першого Qi2, і заряджання смартфона від 0 до 50 % приблизно за 30 хвилин. Це вже зіставно з дротовим заряджанням на 20 Вт.

Два зауваження. Перше: швидкість дає лише сертифіковане обладнання — Google попереджає, що старі килимки Qi 1.x на Pixel 10 і новіших віддають до 5 Вт, упʼятеро менше. Друге: бездротовій зарядці теж потрібен нормальний блок живлення. Для швидкого заряджання iPhone 16 і новіших через MagSafe Apple вимагає адаптер від 30 Вт.

Що вигідніше в довгій перспективі — дріт чи котушка, CyberCalm розбирав окремо.

Що реально прискорює заряджання тут і зараз

Вимкнути екран або сам телефон. Samsung офіційно рекомендує це для збільшення швидкості заряджання: активний екран здатен зʼїдати кілька ват, а на низькій потужності це помітна частка.

Зняти чохол. Google зазначає, що товсті чохли, а також чохли з металом, магнітами чи кільцем-тримачем можуть сповільнити заряджання або зупинити його повністю.

Не заряджати на сонці й біля обігрівача. Apple попереджає, що швидке заряджання може не спрацювати за надто високої або надто низької температури; Google додає, що перегрітий телефон здатен призупинити заряджання, доки не охолоне.

Ловити перші відсотки. Google нагадує: телефон заряджається швидше, коли акумулятор розряджений, бо здатен прийняти більше потужності. Двадцять хвилин від 5 % дадуть значно більше, ніж двадцять хвилин від 60 %.

Чи псує швидке заряджання акумулятор у довгій перспективі — окрема тема, яку CyberCalm розбирав детально.

Чого не варто робити заради швидкості

Користуватися публічними USB-портами в аеропортах, готелях і торгових центрах. FCC попереджає, що зловмисники здатні завантажити шкідливе ПЗ через модифікований порт, викрасти паролі або заблокувати пристрій. Водночас регулятор чесно зазначає: атака доведена як концепція, але підтверджених випадків комісії не відомо. Тобто панікувати не варто, а прості запобіжники коштують нічого — возити власний блок і вмикати його в розетку, мати павербанк, а на запит «передавати дані» чи «лише заряджання» обирати друге.

Купувати безіменні блоки з маркетинговою ватністю. Дешевий адаптер із написом «100 Вт» без сертифікації — це не швидша зарядка, а лотерея з перегрівом. Про те, чи безпечно заряджати смартфон блоком від ноутбука, CyberCalm писав раніше.

Коротко

• Межа переважної більшості смартфонів — 20–45 Вт. Потужніший блок нічого не пришвидшить.
• В адаптері шукайте рядок «PPS», а не найбільшу цифру.
• Кабель має бути USB-C → USB-C; для 45 Вт потрібен 5-амперний із чипом e-marker.
• Вмикайте адаптер у розетку, а не в порт ноутбука.
• Перед швидкою підзарядкою вимкніть екран і зніміть чохол.
• Qi2 25W дає 0–50 % приблизно за 30 хвилин, старі килимки Qi 1.x — до 5 Вт.
• Публічні USB-порти краще обходити: власний блок і розетка безпечніші.

Ця стаття Як швидко зарядити смартфон: скільки ват потрібно і що насправді сповільнює зарядку раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

Скріншот — базова щоденна навичка: зберегти листування, чек, повідомлення про помилку чи потрібний фрагмент сторінки. Android пропонує для цього кілька вбудованих способів, тож окремий застосунок не потрібен. Конкретний метод залежить від виробника смартфона та версії системи — нижче зібрані всі, що працюють у 2026 році.

Кнопки живлення та зменшення гучності — універсальний спосіб

Найпростіший і найнадійніший метод працює майже на всіх Android-пристроях: одночасно натиснути й на секунду втримати кнопки живлення та зменшення гучності. Екран блимне, пролунає звук затвора, а внизу зʼявиться мініатюра знімка, яку можна одразу відредагувати чи надіслати. Скріншот зберігається в галереї, у теці «Screenshots».

Жести: змах ребром долоні та інші

На смартфонах Samsung Galaxy працює фірмовий жест «Знімок екрана долонею». Його вмикають у меню Налаштування → Додаткові функції → Рухи та жести → Знімок екрана долонею; після цього достатньо провести ребром долоні зліва направо (чи навпаки) по екрану. На апаратах Xiaomi, OnePlus та деяких інших доступний змах трьома пальцями згори вниз — його теж активують у налаштуваннях жестів.

Меню нещодавніх застосунків і меню живлення

На Android 11 і новіших версіях знімок можна зробити з екрана нещодавніх застосунків: провести пальцем угору від низу екрана й затримати, а під потрібним застосунком натиснути «Знімок екрана». Так у кадр не потрапляють рядок стану й панель навігації. На частині пристроїв працює й інший варіант — утримати кнопку живлення та обрати «Знімок екрана» в меню, що зʼявиться.

Подвійний дотик до задньої панелі (Quick Tap на Pixel)

Смартфони Google Pixel уміють робити знімок від подвійного дотику до задньої панелі. Функцію вмикають у меню Налаштування → Система → Жести → Швидкий дотик, після чого обирають дію «Зробити знімок екрана». Дотик має бути впевненим — легкий може не спрацювати.

Довгий скріншот однієї сторінки

Коли потрібно зберегти цілу довгу сторінку, а не лише видиму частину, стане в пригоді гортаний знімок. Спершу роблять звичайний скріншот, а потім біля мініатюри натискають «Захопити більше» (на Pixel) або «Знімок із прокручуванням» (на Samsung) і рамкою обирають потрібний обсяг. Функція доступна на Android 12 і новіших версіях.

Голосова команда

Раніше знімок можна було зробити фразою «Hey Google, take a screenshot» через Google Assistant. Проте з 4 вересня 2026 року Google поступово вимикає Assistant і замінює його на Gemini, тож найнадійнішим вибором лишаються кнопки та жести, що не залежать від голосового помічника.

Чому деякі застосунки не дають зробити скріншот

Іноді замість знімка зʼявляється повідомлення на кшталт «Не вдалося зберегти скріншот через дію політики безпеки». Це не збій і не ознака зараження: в Android є механізм FLAG_SECURE, який на рівні операційної системи забороняє захоплення екрана для окремих вікон. Його свідомо вмикають банківські та платіжні застосунки, генератори одноразових кодів (Google Authenticator, Authy), менеджери паролів, стримінгові сервіси (Netflix та інші — через захист авторських прав), режим анонімного перегляду в браузері, а також робочі профілі під керуванням компанії.

Оскільки блокування відбувається на рівні відтворення зображення, воно однаково спрацьовує для всіх методів — і для кнопок, і для жестів, і для сторонніх застосунків. Це навмисний захист: він не дає шкідливому ПЗ чи випадковому пересиланню розкрити чутливі дані — баланс рахунку, одноразові коди, паролі. Обходити його не варто: способи «зняти» FLAG_SECURE потребують root-доступу та спеціальних модулів, що суттєво знижують безпеку пристрою. Якщо законно потрібне підтвердження (наприклад, квитанція про оплату), надійніше скористатися вбудованим експортом у PDF у самому застосунку або сфотографувати екран іншим пристроєм.

Де шукати збережені скріншоти

Усі знімки потрапляють у галерею: у Google Photos — у розділі «Бібліотека → Screenshots», на Samsung — в альбомі «Screenshots» застосунку «Галерея». Знайти їх можна й через файловий менеджер у теці Pictures/Screenshots.

Ця стаття Як зробити скріншот на Android: усі робочі способи у 2026 році раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Олена Кожухар

На кінець 2025 року Google займає унікальну позицію на ринку смартфонів. Поки Apple та Samsung змагаються за найшвидші процесори та найкращі камери, Google робить ставку на користувацький досвід, осмислені оновлення та універсальність. Серія Google Pixel 10 — це флагман для тих, хто цінує програмне забезпечення. Але стратегія компанії викликає запитання: чому деякі програмні функції доступні лише на Pro-моделях?

Що не так зі стратегією Google Pixel

Лінійка Google Pixel 10 включає чотири моделі: стандартний Pixel 10, потужніший Pixel 10 Pro, збільшений Pixel 10 Pro XL та складний Pixel 10 Pro Fold. Всі телефони працюють на легкій версії Android з великим набором AI-функцій та використовують чіпсет Google Tensor G5.

Pixel 10 визнано найкращим Android-телефоном для широкої аудиторії завдяки зручному інтерфейсу. Pixel 10 Pro XL отримав високу оцінку за ненав’язливий та потужний AI-досвід. Проте програмна частина стандартного Pixel 10 дещо відрізняється — деякі цікаві функції залишаються ексклюзивом Pro-моделей.

Зокрема, тільки Pixel 10 Pro, Pixel 10 Pro XL та Pixel 10 Pro Fold отримали нові функції скринінгу дзвінків та журналу викликів, які перевіряють спамерів і роблять нотатки під час розмов. Google також обмежує деякі налаштування камери на стандартному Pixel 10 — попри 50MP основний сенсор, ви не можете активувати 50MP портрети або отримати доступ до розширених параметрів, таких як налаштування ISO. На Pixel 10 Pro ці можливості доступні.

Питання оперативної пам’яті

Це особливо дивно, оскільки вся лінійка Pixel 10 використовує той самий чіпсет Tensor G5. Pro-моделі мають 16GB оперативної пам’яті проти 12GB у стандартної версії, але навряд чи це причина блокування розширених налаштувань камери. Apple Intelligence працює зі скринінгом викликів та резюме на телефонах з 8GB RAM, тож важко повірити, що Google не міг реалізувати це з 12GB у Pixel 10.

Виробники телефонів повинні якось відрізняти моделі у своїх лінійках. Pro чи Ultra-версія має заслужити свій статус кількома ексклюзивними функціями, а базова модель не може зберегти розумну ціну, маючи все найкраще. Але коли ми дивимось на iPhone 17 та iPhone 17 Pro або Samsung Galaxy S25 та Samsung Galaxy S25 Ultra, відмінність між рівнями полягає в апаратному забезпеченні, а не програмному.

Апаратна відмінність вже існує

Коли ви берете iPhone 17, приємно знати, що маєте доступ до всього, що може iPhone 17 Pro на програмному рівні. Водночас відчутні апаратні оновлення, такі як камера iPhone 17 Pro, роблять доплату за Pro-версію більш зрозумілою, ніж просто кілька додаткових налаштувань.

Між Pixel 10 та Pixel 10 Pro вже є достатня апаратна різниця, що виправдовує вищу ціну. Pixel 10 Pro має набагато потужнішу систему камер, просунутий LTPO-дисплей та елегантніший дизайн з блискучими алюмінієвими рамками. Якщо справді потрібно збільшити 12GB RAM базової моделі до 16GB, Google варто це зробити — це також заспокоїть користувачів щодо апаратної потужності стандартної моделі, враховуючи меншу продуктивність чіпсета Tensor G5 порівняно з конкурентами.

Розшарування програмного досвіду виглядає непотрібним у цьому контексті та особливо дивним для бренду телефонів, який найбільше покладається на свій програмний досвід. Залишається сподіватись, що серія Pixel 11 виправить цю ситуацію.

Ця стаття Google Pixel потребує змін у стратегії: чому Pro-функції не повинні бути ексклюзивом раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

Google випускає раніше анонсовану функцію перевірки особи, яка додає додатковий захист до «критично важливих налаштувань облікового запису та пристрою», коли ви не перебуваєте в довіреному місці.

З увімкненою функцією перевірки особи (Identity Check) вам потрібно буде надати «явну біометричну автентифікацію», щоб отримати доступ до певних налаштувань облікового запису та телефону, наприклад, змінити пін-код або відключити захист від крадіжки. Вам потрібно буде увімкнути цю функцію в налаштуваннях і додати довірені місця, де ви не хочете, щоб біометрична автентифікація була ввімкнена, перш ніж використовувати її. Google заявляє, що захист поширюється на ваш обліковий запис Google або Samsung, що ускладнює зміну вашого пароля лише тому, що у когось є ваш телефон.

Функція перевірки особи вже доступна на пристроях Google Pixel, що працюють на Android 15, а також на пристроях Samsung Galaxy, здатних працювати на One UI 7, «в найближчі тижні», що може збігтися із запуском Galaxy S25 7 лютого. Інші виробники телефонів Android повинні отримати цю функцію пізніше цього року.

Разом з випуском Identity Check, Google повідомляє, що функція Theft Detection Lock, яка використовує штучний інтелект, щоб виявити, коли ваш телефон був насильно відібраний у вас, і заблокувати екран, тепер повністю розгорнута на пристроях, що працюють під управлінням Android 10 і новіших версій. Обидві функції обов’язково варто ввімкнути, якщо у вас є телефон, який їх підтримує.

Ця стаття Функція перевірки особи в Android розгортається на пристроях Pixel та Samsung Galaxy раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Google працює над тим, щоб Ви могли дізнатися свій серцевий ритм та частоту дихання просто за допомогою камери телефону. Цей підхід може здатися дивним і породжувати суперечки. Але компанія заявляє, що розробила технологію, яка дозволяє використовувати її за допомогою програми Google Fit.

За даними Google, у багатьох найновіших смартфонах є камери, здатні фіксувати ознаки ледь помітних рухів у тілі чи на шкірі. Ці ж самі дані можна накласти на комп’ютерні алгоритми компанії, які можуть наблизити чийсь пульс чи дихання, повідомляє PC Magazine.

Щоб виміряти пульс, користувачеві потрібно лише покласти палець на камеру смартфона. Потім комп’ютерні алгоритми Google аналізують зображення на предмет зміни кольору на кінчику пальця людини, щоб оцінити її кровообіг.

“Щоб виміряти частоту дихання, Вам просто потрібно розмістити голову і верхню частину тулуба перед фронтальною камерою Вашого телефону та дихати у звичному темпі”, – заявили в компанії. – Потім додаток Google Fit сканує Ваше тіло, щоб оцінити, скільки вдихів Ви робите за хвилину.

Хоча ці вимірювання не призначені для медичної діагностики або оцінки медичних станів, ми сподіваємось, вони можуть бути корисними для людей, які використовують додаток Google Fit для відстеження та покращення повсякденного самопочуття”.

Іншими словами, не очікуйте на абсолютно точний підрахунок. Тим не менше, Google заявляє, що перевірила функції моніторингу в клінічних дослідженнях і виявила, що вони правильно працюють в реальних умовах у людей з різним кольором шкіри та різного віку.

У випадку частоти дихання алгоритм Google перевірено на точність протягом одного удару на хвилину. Для частоти серцевих скорочень точність знаходиться в межах 2%. Моніторинг серцебиття та частоти дихання вперше будуть реалізовані наступного місяця на смартфонах компанії Pixel за допомогою програми Google Fit. Потім дані з вимірювань можна зберегти в програмі, якщо користувач так вирішить.

У майбутньому Google також планує розповсюдити цю функцію для більшої кількості пристроїв Android. Тим часом Ви можете знайти подібне відстеження пульсу на основі камери в інших програмах, таких як Монітор серцевого ритму та Миттєвий пульс.

Радимо звернути увагу на поради, про які писав Cybercalm, а саме:

Як дізнатися, які дані Google знає про Вас і видалити їх? – ІНСТРУКЦІЯ

Як не стати жертвою кібератаки? ПОРАДИ

Чи варто користуватися WhatsApp? П’ять правил безпеки від найбільш розшукуваного хакера світу

П’ять небезпечних типів файлів, що можуть містити шкідливе ПЗ

Що таке Google Assistant та що він може робити?

Нагадаємо, Apple займається розробкою, яка буде розрізняти користувачів смартфонів за новою технологією. Йдеться про так звану теплову карту особи, яка, як і відбитки пальців, є унікальною. Обдурити цю систему захисту буде практично неможливо.

Також корпорація Microsoft випускає вбудований генератор паролів та функцію моніторингу витоків облікових даних у системах Windows та macOS, що працюють з останньою версією Microsoft Edge.

Окрім цього, багатофункціональний “шкідник” VPNFilter, якому вдалося інфікувати 500 тисяч роутерів у 54 країнах, хоч і був дезактивований два роки тому, однак досі не вичищений із сотень мереж. Такі невтішні результати чергової перевірки, яку провели дослідники з Trend Micro.

До речі, викрадена база даних, яка містить імена, адреси електронної пошти та паролі користувачів Nitro PDF, безкоштовно розповсюджується в Мережі. Загалом база даних налічує понад 77 мільйонів записів.3

Ця стаття Google навчила камеру смартфона вимірювати серцевий ритм та дихання раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Побокін Максим

Google заявила, що представить офіційне оновлення до Android Q на оригінальні смартфони Pixel. Для фанатів компанії, а особливо для тих, у кого в розпорядженні все ще є перші “пікселі”, ця новина стала великим і приємним сюрпризом. У зв’язку з цими радісними новинами на YouTube з’явилося відео, де автор вирішив порівняти продуктивність однієї моделі смартфона Pixel з різними версіями Android.

Перше покоління смартфонів Google Pixel і Pixel XL було представлено ще в 2016 році, і, як правило, смартфони цього віку зі встановленою на них актуальною версією ПЗ починають помітно гальмувати. Все ж варто віддати оригінальним флагманів Google належне, оскільки вони за весь час служби показували себе дуже гідно.

До речі, компанія Google ухвалила рішення поширити дію програми попереднього тестування Android Q на нові пристрої. Цю інформацію журналістам підтвердив представник Google Ільян Малчев.

Нагадаємо, популярні Android-додатки відправляють персональні дані користувачів безпосередньо Facebook відразу ж після авторизації.

Також на базі платформи Android Messages запустять спеціальний месенджер, який працюватиме на мобільних пристроях під управлінням однойменної операційної системи.

Ця стаття Як Google Pixel працює на різних версіях Android? – ВІДЕО раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

Будьмо відвертими: деякі нововведення у смартфонах дратують просунутих користувачів. Здається, що маркетологи, дизайнери та виробники просто відірвані від реалій. І добре було б, якби різні виробники відрізнялися оригінальністю нововведень. Але вони, за деякими винятками, просто копіюють одне одного, щоб слідувати модним трендам.

Відмова від 3,5-мм роз’єму для навушників

Все почалося з того, що Apple захотіла мати вологозахищений iPhone, але не могла зробити правильні заглушки на корпусі, як це роблять виробники спеціалізованих смартфонів (Caterpillar, Sigma, Oukitel та деякі інші — ці смартфони дійсно відповідають армійським стандартам ІР67, витримуючи кількаразові падіння з висоти 2 м., перебування під водою протягом 1 години і т.д. ). Та й корпус вийшов не герметичним, незважаючи на відсутність 3,5 мм.-“джека”. Але Apple сказала, що це круто — відмовитися від кабелів взагалі (при тому, що нормальної безпровідної зарядки у них так досі і немає).

Ще й фірмові Bluetooth-навушники потрібно якось продавати (а якщо щось не влаштовує — купуйте наш же перехідник під 3,5-мм. роз’єм). Безпровідні навушники потрібно заряджати окремо від мобільного телефона, один з них може десь загубитися, якщо це розділені навушники.

І тут виникає питання — навіщо це починають робити фірми, які виробляють смартфони під Android і в тому числі, замовити захищений корпус для них не проблема? Samsung та інші, зупиніться, поки це не стало трендом року-2019.

Псевдорозширення

У багатьох нинішніх смартфонів відсутній окремий слот під картку пам’яті формату microSD. Її у такому випадку пропонують вставляти замість однієї з SIM-карток. А якщо Ви звикли користуватися двома номерами на одному смартфоні, то маєте обирати у випадку розширення між карткою пам’яті та одним номером. Це дуже незручно, якщо у вас телефон з порівняно невеликим обсягом внутрішньої пам’яті. І на картку пам’яті можна не лише записувати файли, але і передавати їх на комп’ютер, якщо немає кабеля, але є кардрідер.

Але, чесно кажучи, третій слот займає менше, ніж один квадратний сантиметр за площею у “нутрощах” смартфона. Тому говорити про те, що виробники не ставлять окремий слот для microSD, тому що, в іншому випадку, не залишиться місця для батареї — як мінімум, нечесно. А от навіщо вони ставлять “гібридні” слоти навіть у флагманських смартфонах і позбавляють користувачів можливості розширити пам’ять телефона?

Вирізи на екрані

І знову поговоримо про Apple та її наслідування. Apple iPhone X ще можна якось зрозуміти. Компанія однією з перших намагалася зробити справжній безрамковий смартфон (ну, майже), але селфі-камеру і купу датчиків довелося кудись дівати. Адже Apple – не така технологічна компанія, як, скажімо, Oppo або Vivo, і не можуть впихнути сканер відбитків пальців в екран. А розблокувати смартфон для платежів Apple Pay якось треба – і явно не введенням пароля на екрані. Тому довелося зробити той самий виріз “монобровою”, ну а оскільки це Apple, то зробити вигляд, ніби це красиво і взагалі так і треба. А тепер цю “моноброву” почали робити всі, хто хоче, — навіть якщо камера “вписується” в екран. Деякі це робили настільки невдало, що зображення вирізу відображалося на екрані при його повороті на 90 градусів (як у Google Pixel 3 XL).

Закруглені краї екранів та вигнуті екрани

Коли Samsung придумала Galaxy Note Edge, в цьому був якийсь сенс: округлення екрану з одного боку являло собою, по суті, другий екран, на який виводилися різні ярлики для зручного і швидкого доступу. Зараз же всі варіанти округлених екранів не є нічим, крім самого факту: “Дивіться, ми можемо зігнути екран!”.

Переваг у такого нововведення немає, зате недоліків купа: відблиски на екрані в місці заокруглень, утруднена доступність деяких елементів інтерфейсу (крайні літери на клавіатурі, кнопки в деяких іграх), більше шансів розбити екран при падінні смартфона, вище ціна самого екрану і роботи по його заміні. Коли ми беремо в руки той же iPhone X або безліч інших смартфонів з по-справжньому безрамковими екранами, ми розуміємо, навіщо там округлений і сам екран — через заокруглення кутів корпусу. Без заокруглень корпус був би не таким зручним для руки, а з ними доводиться обрізати і екран.

“Недослайдери”

Остання тенденція у дизайні деяких телефонів (Xiaomi Mi Mix 3, Huawei Honor 2) — корпус з “висувною” передньою камерою за рахунок “слайдерної” компоновки. Причому одна частина корпусу зсувається стосовно іншої не на половину довжини або на всю ширину, а виключно на довжину ділянки з камерою (1 см — максимально).

Це не дуже зручно, тому що телефон може “роз’їхатися” у будь-який момент, коли його тримають у руках. Це не виправдано з точки зору захисту від води і пилу. Та й розблоковувати ці телефони за допомогою ідентифікації обличчя досить важко — доведеться або кожен раз набирати пін-код чи паттерн, або користуватися сканером відбитків пальців. Враховуючи загальну товщину корпусу, така конструкція ще й обмежує асортимент батарей, які можна туди поставити. Нарешті, зсувати корпус заради однієї камери – виглядає якось несерйозно.

Тоді як реально зручні для набору текстів “клавіатурні” слайдери типу Motorola Droid 4 або Sony Xperia Pro залишилися у далекому минулому. І якщо відновлювати такий тип корпусів — то виключно бокові слайдери з QWERTY-клавіатурою та потужними характеристиками, які можна позиціонувати як смартфони для “гіків” та робочі інструменти.

Гігантоманія

Компактних смартфонів у продажу залишилися буквально одиниці, якщо казати про першу десятку брендів. Здебільшого вони всі такого розміру, що працювати з ними можна лише двома руками — великим пальцем не можна навіть комфортно дотягнутися з правого нижнього кутка в лівий. А компактні смартфони брендів «другого ешелону», як правило, дуже слабкі за потужністю “заліза” — і працювати на них вже дуже важко. І що робити людям з маленькими руками?

“Суцільне покращення” для фото

Фільтри, які роблять більш яскравими кольори, зменшують “шуми” та автоматично роблять шкіру на селфі гладенькою — це нормально. Ненормально, коли вони мають таку силу ефекту, що людина на фото виглядає як пластиковий манекен. Мало того, у багатьох смартфонах програмне забезпечення, яке працює з передньою камерою, такі фільтри використовує «за умовчанням». І вимкнути ці фільтри дуже важко — треба знаходити, де вони вимикаються, а інколи і встановлювати «камеру» сторонніх розробників, де фільтри вимкнути легше.

Це ще не все…

Ось коротенький список інших “диверсій”, які роблять виробники телефонів для власної вигоди, обмежуючи кінцевого користувача.

Блокування “зайвих” ядер у процесорах, як це робить Samsung на своїх смартфонах з процесорами Exynos (для того, щоб розділяти лінійки смартфонів на дешеві, середнього класу і дорогі, але не випускати окремі процесори для кожного).

Штучне заниження частот на процесорах Qualcomm, яке практикують Xiaomi, Meizu та інші китайські виробники, для того, щоб не перевантажувати потенційно браковані процесори (які не можуть працювати на штатних частотах).

Регіональне блокування, яке здійснюють оператори зв’язку на вимогу локальних дилерів — коли смартфон, куплений в ЄС, не може нормально працювати у Росії чи Казахстані і навпаки.

Нарешті, це “обрізання” оновлень — коли дві різні, але близькі за характеристиками моделі телефонів отримують в оновленнях системи абсолютно різні опції, причому номінально слабшу модель роблять ще слабшою (зокрема, можуть не оновити програмне забезпечення фотокамери).

Усе — заради продажу нових моделей.

Ця стаття Недоліки сучасних смартфонів. Чому прогрес іде “не туди”? раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Побокін Максим