Зникаючі повідомлення в Signal автоматично стирають переписку з пристроїв усіх учасників чату після завершення таймера — від 30 секунд до чотирьох тижнів. Функція тримає історію листування чистою, але не робить розмову невидимою: скриншот, знімок екрана іншою камерою чи пересилання вона не блокує.

Розробники формулюють це прямо: зникаючі повідомлення не призначені для ситуацій, коли співрозмовник є противником, адже той, хто справді хоче зберегти запис, сфотографує екран іншим пристроєм. Це інструмент гігієни листування, а не захисту від цілеспрямованого збору доказів.

Нижче — актуальні на 2026 рік налаштування таймера, одноразові медіафайли, закріплені та відкладені повідомлення, видалення для всіх, очищення історії й нюанс резервних копій, про який знають небагато користувачів.

Як працюють зникаючі повідомлення

Таймер налаштовується окремо для кожного чату або одразу для всіх нових розмов. Кілька правил, які діють однаково на Android, iOS і в застосунку для компʼютера:

• таймером може керувати будь-хто з учасників чату;
• налаштування діє лише на повідомлення, надіслані після його зміни, — старе листування залишиться на місці;
• зміни таймера синхронізуються з усіма повʼязаними пристроями;
• кожне зникаюче повідомлення має піктограму зворотного відліку внизу бульбашки.

Коли починається відлік

Для надісланого повідомлення таймер стартує одразу після відправлення — це не підтвердження доставки чи прочитання. Для отриманого відлік починається після прочитання. Коли час спливає, повідомлення видаляється з диска.

Практичний наслідок: якщо співрозмовник не відкриває чат, повідомлення чекатиме на нього скільки завгодно довго й зникне лише після перегляду.

Стандартний таймер для всіх нових чатів

Щоб не вмикати функцію вручну в кожній розмові, у Signal є загальне налаштування:

1. Відкрити налаштування Signal через піктограму профілю.
2. Перейти в розділ «Конфіденційність» (Android та iOS) або «Параметри» (Desktop).
3. Обрати пункт «Тимчасові повідомлення».
4. Вказати готовий інтервал або власне значення — максимум чотири тижні.
5. Підтвердити: «Зберегти» на Android, «Установити» на iOS. У застосунку для компʼютера значення застосовується автоматично.

Налаштування поширюється лише на нові чати та групи. Наявні листування доведеться налаштувати вручну — це найчастіша причина, чому користувачі вважають, що функція «не працює».

Таймер для окремого чату та для групи

У налаштуваннях конкретного чату потрібно обрати пункт «Зникаючі повідомлення» й задати час. У групових розмовах адміністратори можуть визначати, кому дозволено змінювати таймер. Після збереження в шапці чату зʼявиться піктограма таймера, а в стрічці — службове сповіщення про новий інтервал, яке побачать усі учасники.

Щоб вимкнути функцію, у тому самому меню слід обрати варіант «Вимкнено», який стоїть найпершим у списку. Усі повідомлення, надіслані після цього, залишатимуться в чаті без обмежень.

Одноразові фото й відео

Окрема функція дозволяє надіслати медіафайл, який видаляється одразу після перегляду, — навіть якщо таймер зникаючих повідомлень у цьому чаті вимкнено.

1. Відкрити чат або групу й торкнутися «+» для додавання вкладення.
2. Обрати фотографію чи відео.
3. Торкнутися піктограми нескінченності на смартфоні (у застосунку для компʼютера — перекресленої піктограми), щоб вона змінилася на позначку «1».
4. Надіслати файл.

Після відправлення сам відправник більше не бачить вміст: у стрічці залишається лише позначка одноразового медіафайлу, а сам файл не зберігається в історії листування.

Отримувач відкриває файл дотиком до бульбашки — той розгортається на весь екран. Медіафайл зникає за трьома сценаріями, залежно від того, що настане раніше: отримувач відкрив його; не відкрив, але спрацював таймер зникаючих повідомлень; не відкрив, і минуло 45 днів від моменту надсилання.

Закріплені повідомлення й таймер: як вони поєднуються

Закріплення повідомлень у Signal зʼявилося порівняно нещодавно й працює як в особистих, так і в групових чатах:

1. Натиснути й утримувати повідомлення (Android, iOS) або клікнути правою кнопкою миші (Desktop).
2. Обрати «Закріпити».
3. Вказати, як довго повідомлення має залишатися вгорі.
4. Підтвердити дію.

Закріплені повідомлення показуються банером угорі чату; дотик до банера перемикає між ними. Один чат витримує до трьох закріплених повідомлень — закріплення четвертого автоматично знімає найстаріше. Нові учасники групи бачать лише той вміст, який зʼявився після їхнього приєднання, а адміністратори визначають, кому дозволено закріплювати.

Головний нюанс для цієї теми: повідомлення з таймером відкріплюються автоматично й зникають із чату, коли їхній час спливає. Тобто закріплення не «рятує» повідомлення від видалення — важливу інформацію, яка має зберігатися, краще надсилати в чат без таймера.

Відкладені повідомлення: як надіслати текст у потрібний час

Офіційна документація Signal описує відкладене надсилання лише для Android. Повідомлення ставиться в чергу локально на пристрої, тож його можна скасувати або перепланувати будь-коли до моменту відправлення.

1. Набрати текст у чаті або обрати фото чи відео через «+» та «Галерея».
2. Натиснути й утримувати кнопку надсилання.
3. Обрати час зі списку або задати власні дату й час.
4. Підтвердити планування надсилання.

Щоб змінити час, потрібно торкнутися напису з кількістю запланованих повідомлень над полем введення, обрати потрібне повідомлення й натиснути піктограму календаря.

Чому відкладене повідомлення не надсилається

Черга зберігається на самому смартфоні, тому в потрібний момент пристрій має бути увімкненим і мати зʼєднання з мережею. Signal перелічує три типові причини збою: вимкнений дозвіл на встановлення будильників і нагадувань у системних налаштуваннях Android, ручне налаштування дати й часу замість автоматичного (зокрема хибний часовий пояс) і застаріла версія застосунку.

«Видалити для всіх» проти «Видалити для мене»

Якщо повідомлення надіслано помилково, його можна прибрати з пристроїв усіх учасників протягом 24 годин після відправлення. Для цього достатньо натиснути й утримувати повідомлення, торкнутися піктограми кошика й обрати «Видалити для всіх». Signal описує цю дію як спробу видалення на всіх пристроях, що отримали повідомлення, — стовідсоткової гарантії немає.

Варіант «Видалити для мене» прибирає повідомлення лише з власного пристрою: у співрозмовника воно залишиться. На iPhone для видалення повідомлення з посиланням потрібно утримувати порожній простір поза бульбашкою.

Як очистити історію чатів

Повне очищення виконується різними шляхами на різних платформах:

• Android: профіль → «Дані та сховище» → «Керування сховищем» → «Очистити історію повідомлень» → підтвердження.
• iOS: профіль → «Налаштування» → «Чати» → «Очистити історію чатів» → «Видалити все». Після цього варто оновити список контактів, потягнувши його вниз на екрані створення повідомлення.

Окремий чат видаляється утриманням у списку розмов (Android) або свайпом ліворуч (iOS). Видалення групового чату не означає виходу з групи: її можна знайти пошуком за назвою й повернутися до листування.

Архівування: як прибрати чат зі списку, не видаляючи його

Архів очищає список розмов без втрати повідомлень:

• Android: свайп чату праворуч або утримання й вибір «Архівувати». Архів — у кінці списку розмов, пункт «Архівовані розмови».
• iOS: повільний свайп ліворуч і вибір «Архівувати». Архів — у кінці списку, пункт «Архівовані чати».
• Desktop: комбінація Ctrl+Shift+A (⌘+Shift+A на Mac) для архівування та Ctrl+Shift+U (⌘+Shift+U) для повернення чату до списку.

Розархівувати чат можна тим самим жестом усередині архіву. Якщо потрібно, щоб вимкнені сповіщеннями розмови не поверталися до основного списку, у налаштуваннях чатів варто ввімкнути опцію тримати такі чати в архіві.

Що не потрапляє в резервну копію

Signal пропонує захищене резервне копіювання, яке дозволяє відновити листування після втрати чи заміни смартфона. Безкоштовний рівень зберігає всі текстові повідомлення та медіафайли за останні 45 днів; за $1,99 на місяць доступне зберігання до 100 ГБ медіа.

Архів наскрізно зашифрований і захищений 64-символьним ключем відновлення, який ніколи не передається сервісу. Без цього ключа ніхто, включно з самою Signal, не зможе прочитати чи відновити дані — тому ключ варто зберігати у менеджері паролів, а не в самому месенджері.

Важливо: одноразові медіафайли та повідомлення, які мають зникнути протягом наступних 24 годин, у резервну копію не включаються. Це означає, що коротким таймером не варто користуватися для інформації, яку згодом доведеться відновлювати, — після заміни пристрою вона не повернеться.

Скриншоти: що Signal справді блокує, а що ні

Налаштування «Захист екрана» на Android (на iOS — «Приховати екран у перемикачі застосунків») розташоване в розділі приватності й діє лише на власному пристрої: воно закриває вміст Signal у списку нещодавніх застосунків і не дає зробити знімок екрана на цьому ж смартфоні. Співрозмовнику воно скриншот не заборонить.

У застосунку для Windows 11 знімки екрана блокуються за замовчуванням, щоб уміст листування не потрапляв до бази функції Microsoft Recall, яка періодично фотографує екран. Вимкнути цей захист можна в розділі приватності налаштувань Signal Desktop, але робити це без потреби не варто.

Поширені запитання

Чи бачить співрозмовник, що ввімкнено зникаючі повідомлення?

Так. У стрічці чату зʼявляється службове сповіщення про новий інтервал, а в шапці — піктограма таймера. Приховано ввімкнути функцію неможливо.

Чи можна запланувати повідомлення в Signal на iPhone?

Офіційна документація Signal описує відкладене надсилання лише для Android. На iOS штатного аналога цієї функції в інструкціях розробника немає.

Скільки часу є на видалення повідомлення для всіх?

24 години з моменту надсилання. Пізніше доступний лише варіант «Видалити для мене», який прибирає повідомлення з власного пристрою.

Чи зберігаються зникаючі повідомлення в резервній копії?

Ні. Одноразові медіафайли та повідомлення з таймером до 24 годин виключені із захищеного резервного архіву.

Скільки повідомлень можна закріпити в одному чаті?

До трьох. Закріплення четвертого автоматично знімає те, яке провисіло найдовше.

Чому не спрацювало відкладене повідомлення?

Черга зберігається локально на смартфоні. Пристрій має бути ввімкненим і в мережі, з дозволом на встановлення будильників, автоматичними датою й часом та актуальною версією застосунку.

Читайте також

• Групові чати в Signal: як забезпечити максимальну приватність і контроль
• Найбезпечніші месенджери: які обрати

Ця стаття Зникаючі повідомлення в Signal: таймер, одноразові фото й керування історією чатів раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Олена Кожухар

Якщо сайт у Firefox завантажується некоректно, «памʼятає» стару версію сторінки або поводиться дивно після оновлення, найперший крок, який радить сама Mozilla, — очистити кеш і файли cookie. Це займає менше хвилини на компʼютері та смартфоні, а заразом прибирає частину даних, за якими сайти відстежують користувача.

Що станеться після очищення кешу та файлів cookie

Кеш — це тимчасове сховище зображень, скриптів та інших елементів відвіданих сторінок: браузер зберігає їх локально, щоб наступного разу не завантажувати все заново. Файли cookie натомість зберігають інформацію про візит — налаштування сайту, вміст кошика, статус входу в обліковий запис.

Після очищення сеанси входу на сайтах завершаться, тож в облікові записи доведеться увійти знову, а перше завантаження знайомих сторінок триватиме трохи довше. Паролі, збережені у вбудованому менеджері паролів Firefox, при цьому не видаляються — зникають лише активні сесії.

Як очистити кеш і cookie у Firefox на компʼютері

Порядок дій однаковий для Windows, macOS і Linux:

1. Натисніть кнопку меню (три горизонтальні смуги) у правому верхньому куті вікна і виберіть «Налаштування».
2. Перейдіть до розділу «Приватність і безпека». Швидший шлях — ввести в адресному рядку about:preferences#privacy і натиснути Enter.
3. Прокрутіть до блоку з даними перегляду і натисніть кнопку «Стерти дані…».
4. У вікні, що зʼявиться, у списку «Коли:» виберіть період — наприклад, «Усе» або лише останню годину.
5. Позначте пункти «Куки й дані сайтів» та «Тимчасово кешовані файли й сторінки», решту за потреби зніміть.
6. Натисніть «Стерти» і підтвердьте дію.

Той самий діалог доступний і через меню: кнопка меню → «Історія» → «Стерти недавню історію…». Це зручно, якщо потрібно видалити лише cookie, залишивши кеш, або навпаки.

Як стерти дані лише для одного сайту

Якщо проблема стосується одного конкретного ресурсу, не обовʼязково виходити з усіх облікових записів. Firefox дозволяє видалити cookie й кеш окремого сайту: відкрийте його, натисніть значок замка ліворуч від адресного рядка і виберіть «Стерти куки й дані сайту». Після перезавантаження сторінка почне «з чистого аркуша», а входи на решті сайтів збережуться.

На мобільному:

1. Відкрийте потрібний сайт у браузері Firefox.
2. Натисніть кнопку меню «⋯» у нижній панелі браузера.
3. У меню, що відкриється, натисніть «Захист УВІМКНЕНО» (позначено на другому скріншоті).
4. Відкриється панель захисту Firefox. Прокрутіть її вниз.
5. Натисніть кнопку «Стерти файли cookie та дані сайту» (виділена на третьому скріншоті).
6. Підтвердьте очищення, якщо браузер попросить підтвердження.

Як налаштувати автоматичне очищення під час закриття Firefox

Десктопний Firefox уміє стирати вибрані дані щоразу під час закриття браузера — це вмикається в налаштуваннях історії:

1. У розділі «Приватність і безпека» знайдіть блок «Історія».
2. У випадному списку виберіть використання власних налаштувань історії.
3. Позначте пункт «Стирати історію під час закриття Firefox» і натисніть кнопку «Налаштування…» поруч.
4. Виберіть типи даних — наприклад, кеш і cookie — та збережіть зміни.

Як очистити кеш і cookie у Firefox на Android

Інструкція Mozilla для Android зводиться до кількох дотиків:

1. Торкніться кнопки меню (три крапки) і виберіть «Налаштування».
2. Прокрутіть до розділу «Приватність і безпека» та відкрийте пункт «Видалити дані перегляду».
3. Позначте потрібні типи даних — щонайменше «Куки й дані сайтів» та «Кешовані зображення і файли».
4. Натисніть кнопку видалення і підтвердьте вибір.

В Android-версії теж є автоматичне очищення: опція «Видаляти дані перегляду при виході» у тому ж розділі стирає вибрані дані щоразу, коли ви закриваєте браузер через пункт «Вийти» в меню. А cookie окремого сайту можна прибрати через значок замка в адресному рядку — так само, як на компʼютері.

Як очистити дані у Firefox на iPhone та iPad

На iOS шлях трохи інший:

1. Торкніться кнопки меню внизу екрана (на iPad — угорі праворуч) і відкрийте «Параметри».
2. Перейдіть до пункту «Керування даними».
3. Увімкніть перемикачі навпроти типів даних, які треба видалити: «Кеш», «Куки», за потреби — «Історія перегляду» та «Дані автономних вебсайтів».
4. Торкніться «Стерти особисті дані» і підтвердьте дію.

Дію скасувати неможливо, тож перед очищенням переконайтеся, що памʼятаєте паролі до потрібних облікових записів або зберегли їх у менеджері паролів.

Ця стаття Як очистити кеш і файли cookie у Firefox: інструкція для компʼютера та смартфона раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

8 червня 2026 року на конференції WWDC 2026 Apple представила найбільше за останні роки оновлення інструментів батьківського контролю. Нові функції — Ask to Browse, Time Allowances, оновлений Screen Time, розширений Communication Safety та підтвердження нових контактів — зʼявляться в iOS 27, iPadOS 27 і macOS Golden Gate восени 2026 року. Анонс пролунав того ж дня, коли уряд Великої Британії дав Apple і Google три місяці на впровадження захисту дітей на рівні пристрою.

В основі оновлень — дитячий обліковий запис (child account). Apple наголошує, що його створення є першим і найважливішим кроком: він вмикає захист на рівні системи, адаптований до віку дитини, — обмеження дорослих сайтів, доступ лише до відповідного віку контенту та вікові обмеження в App Store. Дитячий акаунт обовʼязковий для дітей до 13 років і доступний для користувачів віком до 18 років.

Ask to Browse — дозвіл на перегляд сайтів

Apple вже мала функцію Ask to Buy, яка вимагає батьківського схвалення перед завантаженням застосунків або покупками всередині них. Тепер компанія додає аналогічний механізм для інтернету — Ask to Browse.

Якщо функцію ввімкнено, дитина не зможе відкрити новий сайт у Safari без дозволу батьків: запит на схвалення надходить батькам у Messages, і вони можуть переглянути сайт, перш ніж дозволити його. Функція працює на iPhone, iPad та Mac у браузері Safari. На відміну від простого блокування окремих сайтів постфактум, Ask to Browse змінює саму логіку доступу: за замовчуванням жоден новий сайт недоступний, доки батьки його не схвалять.

Вибір дозволених застосунків під час налаштування

Під час створення дитячого акаунта батьки зможуть обрати, до яких застосунків дитина матиме доступ із самого початку: кілька базових застосунків, рекомендований стартовий набір або власноруч дібраний перелік. Додавати нові застосунки можна поступово, зберігаючи контроль на кожному етапі.

Якщо дитина захоче встановити інший застосунок із App Store — безкоштовний чи платний, — їй доведеться надіслати запит батькам через Ask to Buy. Той самий механізм поширюється і на покупки всередині застосунків.

Контроль спілкування і захист від насильницького контенту

Apple також спрощує керування тим, з ким діти можуть спілкуватися через Messages, FaceTime і Phone. Перш ніж почати спілкування з новим контактом, дитині потрібно буде отримати дозвіл батьків.

Окремо оновлюється Communication Safety — функція, яка вже розмиває зображення з оголеним тілом у Messages і дзвінках FaceTime та за замовчуванням увімкнена для користувачів віком до 18 років. Тепер вона також блокуватиме сцени жорстокості й насильства, виявлені у спільних фото та відео. Аналіз контенту, за даними Apple, відбувається безпосередньо на пристрої, а не у хмарі.

Time Allowances — гнучкі часові ліміти

Нова функція Time Allowances дозволяє окремо керувати часом, який дитина проводить у застосунках різних категорій — Entertainment (розваги), Games (ігри) та Social Media (соціальні мережі). Для кожної категорії можна задати власний ліміт.

Система також пропонує орієнтовні значення відповідно до віку дитини — на основі рекомендацій фахівців, — які батьки можуть змінити на власний розсуд. Додатково функція Schedules дозволяє складати щоденні розклади, що обмежують доступ до певних застосунків у визначені години та дні тижня, наприклад під час навчання.

Оновлений інтерфейс Screen Time

Розділ Screen Time отримав новий дизайн, який дозволяє одним поглядом оцінити середній час користування пристроєм і застосунки, якими дитина користується найбільше.

Прямо з цього екрана батьки кількома дотиками можуть оперативно змінювати доступ до застосунків і вебу — наприклад, обмежити його під час прийому їжі чи активного відпочинку або, навпаки, продовжити, якщо дитині потрібно трохи більше часу, щоб завершити справу в застосунку.

Інструменти для розробників

Окрім батьківських налаштувань, Apple розширює можливості розробників створювати вікові обмеження всередині застосунків. Серед доступних інструментів — SensitiveContentAnalysis (виявлення насильства й оголеного тіла) та PermissionKit (підтвердження нових контактів батьками). Розробники також можуть інтегрувати Declared Age Range API, який дозволяє запитувати віковий діапазон дитини й адаптувати застосунок без передавання точної дати народження.

Регуляторний контекст: тиск Великої Британії

Анонс Apple збігся з виступом премʼєр-міністра Великої Британії Кіра Стармера на London Tech Week 8 червня 2026 року. Стармер дав Apple, Google та іншим технологічним компаніям три місяці на впровадження захисту на рівні пристрою, який унеможливить створення, надсилання, отримання та перегляд дітьми зображень сексуального характеру.

Якщо компанії не зроблять цього добровільно, уряд готовий ухвалити відповідне законодавство; серед можливих санкцій — штрафи та, як крайній захід, відповідальність для керівників. За словами уряду, зміни мають стосуватися як уже наявних, так і нових пристроїв і не зачіпатимуть дорослих, які підтвердили свій вік. Apple наразі не повідомляла, чи розроблялися анонсовані функції безпосередньо у відповідь на ці вимоги.

Коли очікувати оновлення

Усі перелічені функції зʼявляться разом із виходом iOS 27, iPadOS 27 та macOS Golden Gate (macOS 27), які Apple планує випустити восени 2026 року. Наразі оновлення доступні розробникам у бета-версіях. Детальніше про інструменти й відповіді на поширені запитання Apple зібрала на окремому сайті для батьків.

Що батьки можуть зробити вже зараз

Доки нові функції готуються до релізу, базовий контроль доступний уже сьогодні:

• на iPhone можна обмежити дитину одним застосунком за допомогою функції «Керований доступ» — покрокова інструкція;
• користувачам Android варто звернути увагу на вбудовані інструменти та Google Family Link — як налаштувати батьківський контроль на Android;
• окремо можна обмежити небажаний контент у популярних застосунках — наприклад, налаштувати безпечний перегляд для дітей у TikTok

Ця стаття Apple розширює батьківський контроль на iPhone в iOS 27 раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Олена Кожухар

Системний сервіс SafetyCore зʼявився на смартфонах і планшетах Android без окремого значка, попередження чи запиту згоди — він просто почав працювати у фоновому режимі. Компонент аналізує контент безпосередньо на пристрої й, зокрема, забезпечує виявлення оголеності в Google Messages. За потреби його можна вимкнути або повністю видалити.

КЛЮЧОВІ ФАКТИ

Google анонсувала «Попередження про чутливий вміст» 22 жовтня 2024 року в блозі безпеки — як одну з пʼяти нових функцій захисту Google Messages, зазначивши, що вона зʼявиться на пристроях з Android 9 і новіших версій упродовж наступних місяців. Сам системний сервіс SafetyCore, який забезпечує її роботу, почав надходити на смартфони в листопаді 2024 року. На головному екрані не виникло нового значка, не було ані попередження, ані екрана згоди.

Google описує SafetyCore як «системний компонент Android, що надає спільну інфраструктуру, яку застосунки можуть використовувати для захисту користувачів від небажаного вмісту». Таке розпливчасте формулювання спантеличило багатьох. Як це працює на практиці — детальніше пояснює довідка Google.

Як це працює: попередження в Google Messages

Перший помітний приклад використання SafetyCore — функція «Попередження про чутливий вміст» у Google Messages. За даними Google, коли її ввімкнено, Messages може виявляти й розмивати зображення в листуванні, що можуть містити оголеність, та показувати попередження перед їх переглядом або пересиланням. Компанія наголошує: уся обробка відбувається на самому пристрої, а зображення та результати «не передаються Google».

SafetyCore не обмежується виявленням оголеності. За словами Google, сервіс забезпечує «обробку на пристрої зі збереженням приватності» для функцій безпеки Android і може попереджати про ширший спектр «небажаного вмісту» — спам, шахрайство та шкідливе ПЗ.

Дослідники безпеки: обробка відбувається локально

Незалежні дослідники безпеки підтвердили, що SafetyCore працює локально. Команда GrapheneOS — захищеного дистрибутива на базі AOSP з відкритим вихідним кодом — перевірила, що сервіс не надсилає дані «Google чи будь-кому іншому».

За поясненням розробників, SafetyCore не виконує сканування на боці клієнта, а надає на пристрої моделі машинного навчання, якими застосунки можуть користуватися для класифікації вмісту як спаму, шахрайства чи шкідливого ПЗ — локально, без передавання даних на зовнішні сервери. Google також підтвердила, що користувачі можуть керувати SafetyCore і що він активується «лише тоді, коли застосунок запитує його через опціонально ввімкнену функцію».

Чому розгортання викликало занепокоєння

Попри запевнення щодо приватності, спосіб розгортання SafetyCore викликав питання про прозорість і згоду. Оскільки Google заздалегідь не попередила користувачів про появу сервісу, у Play Store і на тематичних форумах його критикували за відсутність згоди — називали шпигунським ПЗ і порівнювали з прихованим бекдором. Рейтинг застосунку в Google Play тривалий час залишався низьким — близько 1,8 бала. Додатковою незручністю стало те, що SafetyCore не має значка й не відображається у списку застосунків, тож знайти його можна лише в налаштуваннях.

Як видалити SafetyCore з Android

Що знадобиться: смартфон або планшет на Android 9 чи новішої версії. Якщо ви придбали новий пристрій Android або встановлювали системне оновлення починаючи з кінця 2024 року, SafetyCore, найімовірніше, уже працює на ньому. Google рекомендує не видаляти його, щоб зберегти доступ до функцій безпеки, які від нього залежать. Варто також врахувати: оскільки це системний сервіс, він може повернутися з майбутнім оновленням.

1. Відкрийте «Налаштування». Запустіть застосунок «Налаштування» на пристрої Android.
2. Перейдіть до розділу «Застосунки». Прогорніть униз і торкніться «Застосунки». На деяких пристроях цей пункт може називатися «Застосунки та сповіщення».
3. Покажіть системні застосунки. Торкніться «Показати всі застосунки» (See all apps). Далі відкрийте меню з трьох крапок у верхньому правому куті й виберіть «Показати системні» (Show system).
4. Знайдіть Android System SafetyCore. Прогорніть список або скористайтеся пошуком, щоб знайти SafetyCore. Торкніться Android System SafetyCore, щоб відкрити сторінку з інформацією про застосунок.
5. Видаліть SafetyCore. Торкніться «Видалити» (Uninstall). На пристроях Pixel Android показує запит на підтвердження видалення Android System SafetyCore — у такому разі торкніться «Видалити» ще раз, щоб остаточно його прибрати.

Порада: якщо SafetyCore повернеться після системного оновлення або оновлення Google Play, повторіть наведені вище кроки.

6. За бажанням: вимкніть «Попередження про чутливий вміст». Якщо ви хочете залишити SafetyCore на пристрої — наприклад, на випадок, коли застосунок використовуватиме його для корисних попереджень про шахрайство, — але не бажаєте, щоб він аналізував фото у вашому листуванні в Google Messages, переконайтеся, що функцію «Попередження про чутливий вміст» вимкнено.

Відкрийте Google Messages, торкніться фото профілю та перейдіть у «Налаштування Messages» → «Захист і безпека» → «Керування попередженнями про чутливий вміст». Там цю функцію можна ввімкнути або вимкнути.

Примітка: підлітки без батьківського контролю (13–17 років) і дорослі можуть змінювати цей параметр самостійно, а для дитячих акаунтів під наглядом це робить хтось із батьків через Family Link.

Раніше тим, хто планував залишити SafetyCore, рекомендували переглянути дозволи сервісу. Однак станом на червень 2026 року на пристроях Pixel такої опції більше немає: на сторінці інформації про застосунок зазначено «Дозволи не запитуються», а відповідний рядок неактивний.

Запитання та відповіді

Чому SafetyCore викликає занепокоєння?

Передусім — через спосіб появи. Google заявляє, що сервіс класифікує контент безпосередньо на пристрої, не надсилає ідентифікаційні дані чи вміст на сервери компанії й активується лише за запитом застосунку через опціонально ввімкнену функцію. Проблема — у тихому розгортанні: про системний компонент, що обробляє чутливий вміст, варто було чітко повідомити заздалегідь.

Для порівняння: Apple пропонує схожу функцію Communication Safety на iPhone, але публічно її пояснила й дала користувачам простий спосіб увімкнути або вимкнути її в налаштуваннях «Екранного часу» (Screen Time).

У відповідь на оригінальну публікацію речник Google заявив: «За замовчуванням системні сервіси Google автоматично оновлюють пристрій, додаючи виправлення безпеки, виправлення помилок і нові функції. Деякі оновлення доставляються через системні сервіси в окремих пакетах Android. Це зберігає приватність, безпеку та ізоляцію даних за принципом найменших привілеїв, оскільки дозволи не надаються іншим функціям».

Чи можна видалити SafetyCore, не зашкодивши смартфону?

Так. Видалення не порушує роботу пристрою. Втім, оскільки це системний сервіс, його видалення може вплинути на функції безпеки Android, що від нього залежать, зокрема на «Попередження про чутливий вміст» у Google Messages. Google рекомендує залишати сервіс встановленим.

Чи повернеться SafetyCore після видалення?

Можливо. Оскільки це системний сервіс Google, він може повернутися з системним оновленням або оновленням Google Play. Якщо після видалення ви знову побачите його серед системних процесів — найімовірніше, причина саме в цьому.

Що таке «Попередження про чутливий вміст»?

Це функція Google Messages, що працює на технології SafetyCore. Коли її ввімкнено, вона виявляє зображення з імовірною оголеністю, розмиває їх і показує попередження перед отриманням, надсиланням чи пересиланням.

За поясненням Google, це опціональна функція, яка перед переглядом розмиває зображення з можливою оголеністю й показує проміжне попередження («speed bump») із довідковими ресурсами та можливістю все одно переглянути контент. Якщо функцію ввімкнено й користувач намагається надіслати або переслати таке зображення, вона нагадує про ризики пересилання інтимних фото й запобігає випадковому надсиланню. Уся обробка відбувається на пристрої, тож наскрізно зашифроване листування лишається доступним лише відправнику й одержувачу. Функція не дає Google доступу до вмісту зображень, і компанія не дізнається про можливе виявлення оголеності. Для дорослих вона за замовчуванням вимкнена й керується в налаштуваннях Android, а для користувачів до 18 років увімкнена за замовчуванням.

Ця стаття Прихована функція Android сканує ваші фото на «чутливий вміст»: що таке SafetyCore і як це вимкнути раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Google знає про вас більше, ніж ви думаєте: пошукові запити, маршрути, переглянуті відео, надиктовані запитання голосовому помічнику й тепер ще й діалоги з Gemini. Більшість цих даних можна обмежити або взагалі заборонити збирати — за умови, що ви знаєте, де шукати потрібні перемикачі. Розповідаємо, які налаштування варто перевірити в обліковому записі Google просто зараз.

За останні роки Google помітно змінив підхід до конфіденційності: для нових користувачів автовидалення активності тепер увімкнене за замовчуванням, історія місцезнаходжень переїхала з хмари на пристрій, а в пошуку зʼявився інструмент видалення особистих даних. Водночас компанія додала нові категорії збору — зокрема ваші розмови з ШІ-помічником Gemini, який отримує доступ до Gmail, Календаря, Карт і навіть повідомлень на смартфоні.

Ми зібрали сім налаштувань, які варто переглянути в обліковому записі Google, щоб залишити сервіси корисними, але повернути собі контроль над даними. Усі описані опції доступні на сторінці myaccount.google.com у розділі «Дані й конфіденційність».

1. Історія додатків і вебпошуку: автовидалення замість безстрокового зберігання

Це найширша категорія збору даних. Якщо параметр «Історія додатків і вебпошуку» (Web & App Activity) увімкнено, Google зберігає ваші пошукові запити в Google і Chrome, перелік відвіданих сайтів, історію використання Android-додатків, голосові запити до Асистента й Google TV, а також активність у Google Play. У переважній більшості випадків цих даних достатньо, щоб скласти точний портрет ваших звичок, інтересів і робочого розкладу.

На сторінці myactivity.google.com можна вручну видалити будь-який запис або всю історію за конкретний період. Але цікавіша опція — автоматичне видалення. Зайдіть у «Дані й конфіденційність» → «Історія додатків і вебпошуку» → «Автоматичне видалення» та оберіть один із трьох варіантів: 3, 18 або 36 місяців. Усе старше за встановлений термін буде видалено без вашої участі. Альтернатива — повністю вимкнути збір історії: персоналізація стане слабшою, але цифровий слід суттєво зменшиться.

Окремо варто знати: інформація про загальне місцеперебування пристрою та IP-адреса видаляються з історії в Інтернеті та додатках уже через 30 днів — незалежно від обраного вами терміну.

2. Хронологія Google Карт: тепер на пристрої, а не в хмарі

У 2024 році Google провів масштабну реформу історії місцезнаходжень. Раніше вона зберігалася в хмарі та називалася Location History — компанія мала змогу видавати її правоохоронним органам за судовим ордером, що спричиняло публічні скандали. Тепер ця функція називається «Хронологія» (Timeline) і за замовчуванням зберігається безпосередньо на смартфоні.

Що це означає на практиці. Веб-версія хронології за адресою timeline.google.com більше не працює. Подивитися свої маршрути можна лише в мобільному застосунку Google Карти — натиснувши на аватарку профілю та обравши «Ваша хронологія». Дані з різних пристроїв між собою більше не синхронізуються: те, що ви бачили на телефоні, не зʼявиться на планшеті. Якщо ви зміните смартфон і не ввімкнете резервне копіювання, історія залишиться на старому пристрої.

Стандартний термін автовидалення хронології Google зменшив із 18 до 3 місяців. Якщо ви хочете зберегти давніші маршрути — увімкніть резервне копіювання у налаштуваннях хронології (іконка хмари у верхньому правому кутку). Дані будуть передаватися на сервери Google у зашифрованому вигляді. Якщо ж зберігати маршрути в принципі не потрібно, цей перемикач можна повністю вимкнути.

3. Історія YouTube: між зручністю та профайлингом

YouTube запамʼятовує два типи активності: переглянуті відео та пошукові запити. Перше живить рекомендаційну стрічку, друге — підказки в рядку пошуку. Якщо рекомендації здаються вам занадто прицільними або повторюваними, історію можна частково або повністю очистити.

У налаштуваннях облікового запису Google в розділі «Історія YouTube» доступні ті самі опції автовидалення — 3, 18 або 36 місяців, — а також тимчасова пауза.

Окремо варто памʼятати, що YouTube — це не лише відеосервіс, а й повноцінна соціальна мережа. Інші користувачі можуть бачити ваші підписки, лайки та відкриті плейлисти. Налаштування приватності каналу знаходяться в самому YouTube: «Налаштування» → «Конфіденційність».

4. Персоналізація реклами: повністю вимкнути не вийде, але можна обмежити

Реклама була і залишається основним джерелом доходу Google, тож повністю позбутися її через налаштування облікового запису неможливо. Що можна зробити — вимкнути персоналізацію. Тоді обʼявлення показуватимуться випадкові, а не підібрані під вашу історію пошуку, локацію та інтереси.

Перейдіть у «Дані й конфіденційність» → «Мій центр реклами» та переведіть перемикач «Персоналізована реклама» у положення «Вимкнено». Поряд побачите перелік тематик, які Google прописав вам як інтереси: можете видалити окремі категорії або скинути профіль повністю. Для радикального обмеження реклами використовуйте сторонні блокувальники в браузері — uBlock Origin для Firefox і Chromium-браузерів залишається стандартом.

Окремо зверніть увагу на ініціативу Privacy Sandbox — заміну сторонніх cookies, яку Google поступово впроваджує в Chrome. Її налаштування доступні у самому браузері: «Налаштування» → «Конфіденційність та безпека» → «Реклама». Там можна відключити теми оголошень і взаємодію зі сторонніми сайтами.

5. Активність у Gemini: окрема категорія, про яку часто забувають

Якщо ви користуєтеся ШІ-помічником Gemini — у застосунку, у вебі або через інтеграцію в Android, Gmail, Документи чи Карти, — ваші діалоги формують ще один масив даних. За замовчуванням він зберігається 18 місяців і використовується для покращення моделей Google.

Налаштування знаходяться на сторінці gemini.google.com → меню → «Активність» (або myactivity.google.com/product/gemini). Доступні три варіанти автовидалення — 3, 18 та 36 місяців — або повне вимкнення збору. Якщо ви ввімкнете опцію «Тимчасовий чат», конкретна розмова взагалі не потрапить ні в історію, ні в навчальні дані. Це зручний варіант для одноразових запитів із чутливою інформацією.

Окрема історія — підключені до Gemini додатки. З липня 2025 року Google розширив доступ ШІ-помічника до Phone, Messages, WhatsApp і системних утиліт на Android — причому навіть тоді, коли збір активності вимкнено. Перевірити та відключити інтеграції можна у Gemini → «Налаштування» → «Підключені додатки». Якщо ви не плануєте делегувати помічнику дзвінки, повідомлення та керування домашніми пристроями, краще вимкнути все, чим не користуєтеся.

6. Інформація про вас у пошуку Google: інструмент Results about you

У 2023 році Google запустив сервіс під назвою Results about you («Результати про вас»), який дає змогу знаходити та просити видалити з пошукової видачі сторінки з вашими персональними даними — телефонним номером, домашньою адресою чи електронною поштою. У лютому 2026 року функціонал розширили: тепер можна заявляти на видалення також результатів із номерами державних документів — паспорта, посвідчення водія, ідентифікаційного коду.

Доступ до інструмента — на сторінці myactivity.google.com/results-about-you або через застосунок Google: натисніть на аватарку профілю та оберіть «Результати про вас». Після першого налаштування Google буде регулярно сканувати індекс і повідомляти, якщо ваші дані зʼявляться в нових результатах. Можна одразу подати заявку на видалення — типово вона розглядається протягом кількох днів.

Важливо розуміти обмеження: видалення з Google Пошуку не означає, що інформація зникає з самого вебсайту, де її опубліковано. Якщо це сайт-агрегатор персональних даних чи стара сторінка форуму, її доведеться видаляти через адміністрацію ресурсу окремо. Функція також не працює з матеріалами, які становлять суспільний інтерес — публікаціями ЗМІ, державними реєстрами тощо.

7. Видимість профілю та інформація, яку бачать інші

Навіть якщо ви ніколи не користувалися Google+ і не публікували нічого від свого імені, ваш профіль Google залишається публічним об’єктом. Інші користувачі можуть бачити ваше імʼя, фото і — в деяких сценаріях — дату народження. У розділі «Люди й доступ» облікового запису можна налаштувати, які саме поля видимі публічно, які лише для контактів, а які — приховані повністю.

Окремо варто перевірити параметр «Рекомендації друзів в оголошеннях»: коли він увімкнений, ваші відгуки на Google Картах і в Play Маркеті можуть зʼявлятися в рекламних оголошеннях для ваших знайомих. За замовчуванням опція вимкнена, але після оновлень акаунту її стан інколи скидається — варто перевірити вручну.

Що ще варто памʼятати

Перегляд налаштувань конфіденційності — не разова дія. Інтерфейс облікового запису Google регулярно змінюється, додаються нові категорії даних (як це сталося з Gemini), а старі перемикачі іноді скидаються після великих оновлень політики. Раз на пів року варто заходити в розділ «Перевірка конфіденційності» (Privacy Checkup) на сторінці myaccount.google.com — це покрокова перевірка ключових опцій з рекомендаціями.

Якщо ви не авторизуєтеся в сервісах Google, але користуєтеся Chrome, частина даних усе одно збирається — на основі файлів cookie браузера. У такому разі додатково перегляньте налаштування «Конфіденційність і безпека» в самому браузері. А для користування Картами без облікового запису підійде режим інкогніто — він доступний у мобільному застосунку.

І останнє: видалення даних із сервісів Google не видаляє їх із вашого браузера. Якщо в Chrome ви очистили історію через myactivity.google.com, дублікат міг залишитися в локальній історії браузера — її потрібно очищати окремо через «Налаштування» → «Конфіденційність і безпека» → «Очистити дані перегляду».

Ця стаття Конфіденційність у сервісах Google: 7 ключових налаштувань, які варто перевірити раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Олена Кожухар

Сучасні «розумні» телевізори в реальному часі фіксують усе, що з’являється на екрані, — від кабельного ефіру й стримінгу до ігор з консолі. Ця технологія називається ACR (Automatic Content Recognition, автоматичне розпізнавання контенту), і у переважної більшості Smart TV вона активна одразу після першого ввімкнення. Розповідаємо, як саме телевізор стежить за глядачем, чому це проблема — і як вимкнути ACR на Samsung, LG, Sony, TCL та Hisense.

Що таке ACR і як воно працює

Уявіть собі сервіс на кшталт Shazam, який безперервно працює у фоновому режимі, поки ввімкнено телевізор. Лише замість пісень він розпізнає геть усе, що з’являється на екрані: серіали зі стримінгових сервісів, передачі з кабельного приймача, рекламу, ігри з PlayStation чи Xbox, ба навіть зображення з ноутбука, підключеного через HDMI.

Технічно ACR працює так: телевізор з певною періодичністю робить «знімки» зображення (а часто й аудіодоріжки), перетворює їх на цифрові відбитки та звіряє з величезною базою медіаконтенту й рекламних роликів на серверах виробника або його партнерів.

За результатами дослідження «Watching TV with the Second-Party», представленого науковцями Каліфорнійського університету в Девісі, Університетського коледжу Лондона та Університету Карлоса III у Мадриді на конференції ACM Internet Measurement Conference у листопаді 2024 року, телевізори LG надсилають «відбитки» контенту на сервери виробника приблизно раз на 15 секунд, а Samsung — близько раз на хвилину. При цьому, за документацією самої LG, клієнт ACR на телевізорі захоплює кадри кожні 10 мілісекунд, а потім батчить їх перед відправленням. Окремий висновок дослідників: ACR продовжує працювати навіть тоді, коли Smart TV використовують просто як зовнішній монітор через HDMI — фіксується контент з ігрових консолей, ноутбуків і кабельних приймачів.

До профілю користувача прив’язуються не лише списки переглянутого, а й технічні ідентифікатори: IP-адреса, інколи електронна пошта чи навіть фізична адреса, яку власник вказав під час налаштування акаунта. На основі цих даних рекламні платформи будують детальний портрет глядача та продають його рекламодавцям для точкового таргетингу.

Чому ACR з’явилося у телевізорах: великі гроші рекламного ринку

Економічна логіка цієї технології проста: користувацькі дані стали для виробників телевізорів окремим, дуже прибутковим бізнесом, паралельним з продажем самого «заліза». За оцінками аналітиків ринку, у 2026 році світові витрати на рекламу на під’єднаних до інтернету телевізорах (Connected TV) сягнуть близько 36,5 мільярда доларів і продовжать зростати двозначними темпами. Лише в США витрати на CTV-рекламу 2025 року перетнули позначку 30 мільярдів — і саме ACR-дані є одним із основних джерел таргетування для цих кампаній.

Звідси й прагнення виробників вмикати ACR за замовчуванням і ховати відповідні налаштування глибоко в меню. У згадуваному дослідженні європейських науковців прямо зазначено, що навіть користувачі, які формально відмовилися від збору даних, у частині сценаріїв (зокрема при перегляді контенту через HDMI) усе одно фіксували мережевий обмін з ACR-серверами Samsung та LG.

Регулятори втручаються: позови проти Samsung, LG, Sony, TCL та Hisense

Тривалий час ACR розвивалося майже без законодавчих обмежень. Перший публічний прецедент стався ще 2017 року — Федеральна торгова комісія США (FTC) оштрафувала виробника телевізорів Vizio на 2,2 мільйона доларів за приховане відстеження звичок перегляду без належного інформування користувачів. Однак системних правил для індустрії так і не з’явилося.

Ситуація почала змінюватися наприкінці 2025 року. У грудні Генеральний прокурор штату Техас Кен Пакстон подав одразу п’ять позовів — проти Samsung, LG, Sony, TCL та Hisense. У позовах ідеться про незаконне збирання та монетизацію даних телеперегляду, а також про відсутність «значущої згоди» користувачів. Суд видав тимчасові заборонні приписи щодо Samsung та Hisense, які зобов’язали припинити частину практик збору даних на території Техасу.

У лютому 2026 року Samsung врегулював свою частину справи в позасудовому порядку, погодившись «оперативно оновити» інтерфейс своїх телевізорів зрозумілими екранами згоди для жителів Техасу. Аналогічні провадження щодо інших чотирьох виробників тривають, і експерти з конфіденційності вважають, що це лише початок ширшої регуляторної хвилі — подібний підхід, на думку юристів, може поширитися й на інші типи чутливих даних, наприклад геолокацію в реальному часі.

Для українських користувачів важливо розуміти: жодних аналогічних обмежень у нашій юрисдикції наразі немає, тож відповідальність за вимкнення стеження повністю лежить на власникові телевізора.

Як вимкнути ACR на Samsung Smart TV

У телевізорах Samsung функція ACR прихована під назвою Viewing Information Services. Натисніть кнопку Home на пульті, відкрийте бічне меню зліва та оберіть пункт Privacy Choices (у локалізованих прошивках — «Параметри конфіденційності»). Перейдіть до підпункту Terms & Conditions, Privacy Policy та зніміть позначку біля Viewing Information Services — це вимкне саме ACR. Підтвердіть зміни кнопкою OK.

У свіжих моделях шлях може дещо відрізнятися: Settings → Support → Terms & Policy. Тут варто також зняти позначки з пунктів, пов’язаних з Interest-Based Advertising — це обмежить персоналізацію реклами на платформі Samsung TV+.

Як вимкнути ACR на LG

У телевізорах LG ACR продається під маркетинговою назвою Live Plus. Натисніть кнопку Settings на пульті, оберіть Settings → General → System → Additional Settings і деактивуйте перемикач Live Plus.

У цьому ж розділі є додаткові налаштування для зменшення відстеження. У підпункті Advertisement увімкніть опцію Limit AD Tracking. У підрозділі Home Settings зніміть позначки Home Promotion і Content Recommendation — це прибере рекламні рекомендації на головному екрані webOS.

Як вимкнути ACR на Sony Bravia

Технологія ACR у телевізорах Sony реалізована через сторонній сервіс під назвою Samba Interactive TV. Зайдіть у Settings → Initial Setup, прокрутіть униз до пункту Samba Interactive TV та оберіть Disable.

Для повнішого ефекту варто також зайти в Settings → About → Ads та вимкнути Ads Personalization. На моделях, що працюють під керуванням Android TV або Google TV, додатково можна повністю зупинити фоновий сервіс: Settings → Apps → Samba Services Manager → послідовно Clear Cache, Force Stop і нарешті Disable.

Якщо ваш телевізор Sony підтримує Chromecast, виконайте ще один крок зі смартфона: відкрийте застосунок Google Home, оберіть свій телевізор зі списку пристроїв, перейдіть у Settings (іконка трьох крапок справа вгорі) та вимкніть передачу даних телеметрії й звітів про збої.

Як вимкнути ACR на Hisense

У телевізорах Hisense (зокрема на власній платформі VIDAA) перейдіть у Settings → System → Privacy. Знайдіть пункт із назвою на кшталт Smart TV Experience або Viewing Information Services та переведіть його у вимкнений стан.

У підрозділі Privacy додатково варто пошукати пункти Ad Tracking або Interest-Based Ads і вимкнути їх. Тут же зазвичай розташовані налаштування рекомендацій контенту, які також можна деактивувати, якщо ви не хочете, аби телевізор підбирав підбірки на основі переглянутого.

Як вимкнути ACR на TCL

У телевізорах TCL (як на платформі Roku, так і на Google TV) натисніть кнопку Home, відкрийте Settings → Privacy → Smart TV Experience і зніміть позначку з опції Use Info from TV Inputs.

У тому ж розділі Privacy зазирніть у підпункт Advertising: тут можна увімкнути Limit ad tracking та зняти позначку Personalized ads. Окремо варто перевірити підпункт Microphone та налаштувати дозволи Channel Microphone Access і Channel Permissions — це обмежить зчитування звуку для голосових функцій і розпізнавання контенту через мікрофон пульта.

Кілька важливих застережень

Перше: вимкнення ACR суттєво скорочує обсяг даних, які телевізор передає виробникові, але може зробити частину «розумних» функцій менш точною. Передусім це стосується персоналізованих рекомендацій контенту, інтегрованого пошуку та реклами. Сама робота телевізора, стримінгових застосунків і HDMI-входів від цього не страждає.

Друге: налаштування варто перевіряти періодично, особливо після оновлення прошивки. Виробники неодноразово помічені у тому, що великі апдейти повертають частину параметрів конфіденційності у стан «за замовчуванням», тобто фактично знову вмикають збір даних.

Третє: ACR — лише одна з ланок у ширшому ланцюжку стеження за смарт-телевізорами. На цьому ж пристрої збирають дані стримінгові сервіси, окремі застосунки та підключені пристрої. Тому, окрім ACR, варто переглянути політики конфіденційності кожного встановленого додатка й, де це можливо, обмежити йому доступ до мікрофона, геолокації та рекламного ідентифікатора.

Підсумок

Існування ACR красномовно свідчить про реальні пріоритети виробників Smart TV: монетизація користувацьких даних для багатьох з них стала важливішою за прозоре інформування покупця. Для пересічного глядача вигоди від цієї технології мінімальні, тоді як ризики для приватності — цілком конкретні: від детального профілю інтересів у руках рекламодавців до потенційного витоку даних у разі зламу.

Кілька хвилин у меню налаштувань дозволяють відчутно зменшити обсяг інформації, яку ваш телевізор постійно передає назовні, — і повернути собі контроль над тим, що відбувається у вашій вітальні.

Ця стаття Прихована функція стеження у вашому Smart TV: як вимкнути ACR на телевізорах будь-якої марки раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Windows залишається операційною системою за замовчуванням для настільних комп’ютерів не просто так. Вона зрозуміла, відшліфована, має найкращу підтримку програм і зазвичай вимагає мінімум зусиль від користувача. Для переважної більшості людей саме ця зручність робить Windows операційною системою вибору для їхніх комп’ютерів та ноутбуків.

Linux історично підходив до настільної роботи зовсім інакше. Хоча сучасні дистрибутиви стали набагато простішими у встановленні та використанні, Linux все ще вимагає від користувача більше зусиль. Але натомість ви отримуєте набагато більше контролю. Ви вирішуєте, як працює ваша система, що вона включає, які оновлення застосовуються і який досвід ви хочете отримати.

Windows створена для зручності

Одна з найбільших переваг Windows — вона усуває якомога більше налаштувань та прийняття рішень. На типовому комп’ютері ви встановлюєте Windows, входите в систему, дозволяєте їй завантажити драйвери, встановлюєте звичні програми, ігри — і все готово. Майже всі програми досі орієнтовані насамперед на Windows, і переважна більшість периферії, яку ви купуєте, створена з урахуванням Windows. Навіть як людина, яка добре розуміється на усуненні неполадок на рівні ОС, я визнаю, що переважна більшість речей у Windows «просто працює».

Проте є багато типових поведінок, які заходять трохи надто далеко або просто дратують. Збір даних та телеметрії — яскравий приклад. Хоча ви можете відмовитися від деяких з них, інші вимагають змін на рівні реєстру. Windows 11 також продовжує розширювати поверхні рекомендацій та персоналізації в таких місцях, як меню «Пуск» і пошук, тому частини інтерфейсу дедалі більше обслуговують пропозиції Microsoft замість того, щоб діяти як нейтральний робочий простір.

Linux дає вам набагато більше контролю

Що робить Linux привабливим для багатьох користувачів — це те, що система загалом не припускає, що Microsoft або Apple мають вирішувати, як ваш комп’ютер повинен виглядати, поводитися або розвиватися з часом. Навіть до встановлення Linux пропонує вибір, якого Windows ніколи не дає: вибір дистрибутива та робочого середовища — основні способи контролю початкового досвіду. Це відчуття контролю продовжується після встановлення. Практично на всіх дистрибутивах Linux набагато простіше вирішити, яке програмне забезпечення присутнє, які служби запускаються автоматично, які оновлення застосовуються і наскільки ви хочете модифікувати систему з самого початку.

З одного боку, це може звучати дійсно приголомшливо для багатьох користувачів, особливо тих, хто звик до того, як Windows тримає вас за руку. Але на практиці дистрибутиви Linux зробили велику роботу, щоб зробити систему набагато простішою у використанні одразу після встановлення. Чудовий приклад — Linux Mint, який з усіма своїми налаштуваннями за замовчуванням є повністю придатним до використання з моменту завершення встановлення. Драйвери або встановлюються автоматично, або можуть бути завантажені автоматично за допомогою вбудованих GUI-інструментів, а вбудований Software Manager міститиме практично все, що вам потрібно і чого ще немає. Інші дистрибутиви, орієнтовані на користувача, значною мірою такі ж, і все це робиться зі збереженням духу Linux: система настільки приватна, керована та мінімальна, наскільки ви хочете, зберігаючи при цьому розумні типові налаштування.

Windows все ще має деякі переваги

Windows все ще має кілька невеликих переваг над Linux у дрібних, орієнтованих на споживача інтеграціях, які працюють з меншими зусиллями одразу після встановлення. Функції дисплея — хороший приклад: Windows 11 має вбудовану підтримку елементів керування HDR, Auto HDR для старіших ігор і офіційний додаток HDR Calibration, що робить підтримку сучасних ігрових дисплеїв на рівні ОС більш узгодженою. Вона також набагато краще підключається до мобільних пристроїв. Хоча я все ще не назвав би Phone Link «хорошим», це більше, ніж те, що Linux пропонує одразу після встановлення.

У Linux є рішення майже для всього

У Windows, якщо щось на кшталт HDR або мобільної інтеграції не працює, насправді ви мало що можете зробити, якщо воно дійсно зламане. Ви можете звернутися до сторонніх рішень, але здебільшого вони не є повноцінною заміною вбудованої підтримки. На відміну від цього в Linux, завдяки його структурі протягом десятиліть, сторонні рішення часто були єдиними рішеннями. Тому, якщо щось не працює належним чином за замовчуванням, ймовірно, існує стороннє рішення для вашої конкретної проблеми у вигляді програми або пакета.

Proton, рівень сумісності Valve, вбудований у Steam, народився саме з цієї необхідності. Linux не мав вбудованого рішення для запуску Windows-ігор, і результатом створення Proton стало те, що більшість бібліотеки Steam тепер працює на Linux майже без налаштування з боку користувача. Для деяких ігор, особливо старіших, досвід насправді плавніший, ніж у Windows, де сумісність зі старими версіями може бути окремим головним болем.

Linux — реальна альтернатива для багатьох

Linux все ще не є найпростішою операційною системою для всіх, і я не думаю, що вона має нею бути. Windows продовжуватиме перемагати завдяки зручності для багатьох людей, особливо коли широка підтримка програмного забезпечення та відшліфовані вбудовані інтеграції мають значення понад усе інше. Але розрив більше не настільки великий, щоб Linux відчувався як компроміс тільки для ентузіастів. Сучасні дистрибутиви стали достатньо доступними, щоб компроміс нарешті мав сенс для звичайних користувачів, а не лише для майстрів. І як тільки ви звикнете до ОС, яка дозволяє вам вирішувати, що встановлено, як вона поводиться і які стосунки ви хочете мати зі своїм власним комп’ютером, стає набагато складніше прийняти операційну систему, яка продовжує робити цей вибір за вас.

Ця стаття Чому Linux наздоганяє Windows: порівняння двох операційних систем раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Побокін Максим

OpenAI повідомила BleepingComputer, що реклама в ChatGPT наразі не поширюється за межі США, незважаючи на те, що деякі користувачі помітили згадки про рекламу в оновленій політиці конфіденційності.

На Reddit користувачі звернули увагу, що оновлена політика конфіденційності містить згадки про рекламу, що призвело до припущень про глобальне розширення реклами в ChatGPT, навіть для користувачів за межами США.

Однак згадка в політиці конфіденційності не означає, що реклама поширюється ширше. OpenAI підтвердила, що реклама наразі обмежена лише Сполученими Штатами, і компанія не має нової інформації щодо глобального запуску.

Як з’явилася реклама в ChatGPT

OpenAI запустила рекламу в ChatGPT у США 9 лютого 2026 року і поступово розширює доступ там. На відміну від реклами Google, реклама в ChatGPT є більш персоналізованою і може впливати на рішення про покупку, що викликає додаткові занепокоєння.

Фактично, OpenAI визнає, що використовує обдуманий поетапний підхід, щоб навчитися на реальному використанні перед глобальним розширенням.

Як працює реклама в ChatGPT

OpenAI обіцяє, що реклама в ChatGPT поважає вашу приватність і з’являється лише під відповідями. Реклама показується тільки користувачам, які увійшли в систему, на безкоштовних тарифах Free та Go у США.

Ви також не побачите рекламу, якщо вам менше 18 років (на основі вашої поведінки) або якщо ви попросите ChatGPT показати рекламу.

OpenAI стверджує, що реклама не впливає на відповіді, але не заперечує того факту, що реклама справді персоналізована навколо ваших запитів.

“Реклама працює на окремих системах від нашої чат-моделі, і рекламодавці не мають можливості формувати, ранжувати або змінювати відповіді ChatGPT”, — зазначила OpenAI у документі. “Реклама є окремою і чітко позначеною. Реклама — це платне розміщення, і перегляд реклами не означає, що OpenAI підтримує або рекомендує рекламодавця чи його продукти або послуги”.

Що відбувається з вашими даними

OpenAI не ділиться вашими розмовами з ChatGPT з рекламодавцями, що означає, що рекламодавці не мають доступу до ваших чатів, історії чатів, спогадів або особистих даних.

OpenAI не надала інформації щодо того, коли реклама буде запущена більш широко за межами США.

Ця стаття Реклама в ChatGPT поки що доступна лише в США — OpenAI спростовує чутки раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Олена Кожухар

Поява команди CEO Meta Марка Цукерберга на засіданні суду в Лос-Анджелесі спровокувала скандал, який вийшов далеко за межі самого процесу. Юристи компанії прийшли в розумних окулярах Meta Ray-Ban із вбудованими камерами — і це не залишилося поза увагою судді.

Суддя Керолін Куль відреагувала негайно: попередила про видалення будь-яких записів і наказала всім зняти пристрої, пригрозивши покаранням за неповагу до суду. Утім, навіть після попередження одну особу помітили в окулярах біля присяжних у коридорі. Адвокат позивача Рейчел Ланьє запевнила, що запис у той момент не вівся, проте сам інцидент загострив дискусію про приховане стеження та приватність у публічних просторах.

Заборони на запис у судах: давня традиція

Обмеження на камери та записувальні пристрої в американських судах діють десятиліттями. Ще з 1946 року Federal Rule of Criminal Procedure 53 забороняє запис і трансляцію кримінальних процесів у федеральних судах. У 1972 році Judicial Conference of the United States поширила цю заборону на цивільні справи та прилеглі зони.

Єдиним значним винятком став 2020 рік: через пандемію COVID-19 Judicial Conference тимчасово дозволила телеконференції, однак у 2023 році це виключення втратило чинність. На рівні штатів ситуація неоднорідна — більшість допускають запис у певних форматах, але лише з дозволу судді.

Чому розумні окуляри викликають особливе занепокоєння

На відміну від звичайних смартфонів, розумні окуляри здатні вести прихований запис — і саме це робить їх принципово іншою загрозою для судового процесу.

Даріо Маестро, юридичний директор Surveillance Technology Oversight Project (STOP), прокоментував ситуацію так: «Суди давно обмежують записувальні пристрої з вагомої причини — для захисту свідків, присяжних та цілісності процесу. Жоден суддя не дозволить комусь сидіти в залі зі смартфоном, спрямованим на місце свідка. Окуляри, які можуть записувати приховано, заслуговують щонайменше такого самого контролю».

Ситуацію ускладнює й технічний аспект: LED-індикатор запису на окулярах Meta можна відключити без авторизації, а навіть коли він активний — його легко не помітити. За 2025 рік компанія продала 7 мільйонів пар таких пристроїв. Apple, за наявними даними, планує випустити власні розумні окуляри у 2027 році. Окремо стало відомо про внутрішню записку Meta щодо планів додати функцію розпізнавання облич — що дозволить ідентифікувати людей за іменем у режимі реального часу.

Суди реагують: хвиля нових заборон

Інцидент із командою Meta — не поодинокий випадок. Упродовж останніх місяців кілька судових установ запровадили спеціальні обмеження на розумні окуляри. Федеральні окружні суди Гаваїв та Західного округу Вісконсину вже ввели відповідні заборони. Суд округу Форсайт у Північній Кароліні зробив це ще минулого року, а суд Колорадо наразі розглядає аналогічне рішення.

Алан Батлер, виконавчий директор Electronic Privacy Information Center (EPIC), зазначив: «Судді зазвичай мають широкі повноваження щодо того, які пристрої допускаються до зали, і я очікую, що більшість відреагує так само рішуче, як суддя Куль». За його словами, поява юридичної команди Meta — компанії, що відповідає за продукти з інвазивними можливостями стеження, — у залі суду саме в окулярах, які ставлять під загрозу приватність присяжних та інших учасників процесу, виглядає глибоко іронічно. Втім, реакція судді дає підстави для оптимізму.

Ця стаття Розумні окуляри у залі суду: нова загроза приватності раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Олена Кожухар

Більшість VPN-додатків за замовчуванням налаштовані на оптимальну швидкість та зручність, щоб користувачі могли швидко розпочати роботу без зайвих складнощів. Однак коли йдеться про критично важливу приватність, стандартних налаштувань може бути недостатньо. Якщо ви юрист, лікар, активіст, журналіст чи користуєтесь публічним Wi-Fi для конфіденційних справ, вам варто налаштувати VPN для максимального захисту.

Ці налаштування особливо важливі для тих, хто працює в регіонах з обмеженнями на використання VPN, займається torrenting або потребує підвищеного рівня конфіденційності. Деякі з цих функцій можуть бути увімкнені за замовчуванням, але обов’язково перевірте їх перед використанням VPN для будь-яких критичних задач.

Kill switch — найважливіша функція VPN

Kill switch зазвичай увімкнений за замовчуванням, а деякі VPN, як-от Mullvad, навіть не дозволяють його вимкнути. І це правильно: kill switch — це найкритичніша функція конфіденційності VPN. Вона автоматично розриває інтернет-з’єднання, якщо VPN несподівано відключається, запобігаючи витоку вашої онлайн-активності до інтернет-провайдера чи адміністратора мережі.

Якщо ваш VPN не має kill switch, вам варто негайно шукати інший VPN-сервіс.

DNS leak protection — захист від витоку DNS-запитів

Не кожен сервіс має окреме налаштування для DNS leak protection, але якщо ваш VPN його пропонує, переконайтеся, що воно завжди увімкнене. Захист від витоку DNS гарантує, що ваші DNS-запити — спроби доступу до веб-сайтів — обробляються через зашифровані DNS-сервери провайдера VPN, а не через ваш інтернет-провайдер.

Якщо ваш пристрій обходить VPN-тунель і надсилає DNS-запити до інтернет-провайдера, відбувається витік DNS, і ваша онлайн-активність може бути розкрита. Легко перевірити наявність витоків DNS, підключившись до VPN-сервера та відвідавши сайт ipleak.net або dnsleaktest.com.

Безпечний VPN-протокол: OpenVPN, WireGuard або еквівалент

Не всі VPN-протоколи однакові. Для оптимальної конфіденційності рекомендується використовувати OpenVPN, WireGuard або еквівалентний власний VPN-протокол, якщо він доступний. OpenVPN — це безпечний, перевірений часом протокол, який забезпечує пристойну швидкість у поєднанні з надійною конфіденційністю. WireGuard — новіший протокол, який зазвичай дає швидшу швидкість при порівнянному рівні захисту.

Деякі VPN, як-от ExpressVPN і NordVPN, розробили власні протоколи, які також пропонують високу швидкість та першокласну конфіденційність. NordVPN та інші, як-от Proton VPN і Windscribe, також пропонують спеціальні протоколи обфускації, що приховують ваш VPN-трафік під звичайний інтернет-трафік, щоб допомогти обійти фаєрволи.

Застарілі VPN-протоколи, такі як PPTP або L2TP/IPSec, слід уникати.

Obfuscation — приховування використання VPN

Якщо ви перебуваєте в регіоні, який обмежує або забороняє використання VPN (або якщо ви в обмеженій мережі в школі чи на роботі), вам потрібно приховати факт використання VPN. Obfuscation — це інструмент, який надають багато VPN для цієї мети.

Деякі провайдери VPN, як-от Windscribe, NordVPN і Proton VPN, мають спеціальні протоколи обфускації. Surfshark має вбудовану обфускацію в реалізацію OpenVPN, а ExpressVPN автоматично активує технологію обфускації при виявленні втручання в мережу. Інші VPN мають спеціалізовані сервери, призначені для приховування VPN-трафіку.

Obfuscation є ключовою для обходу обмежувальних фаєрволів і боротьби з цензурою, але якщо ви живете в країні, де VPN заборонені, майте на увазі, що obfuscation може не мати 100% успішності.

Post-quantum encryption — захист від квантових комп’ютерів

Дедалі більше топових VPN починають впроваджувати пост-квантове шифрування, яке розроблене для захисту користувачів від потенційних майбутніх загроз з боку квантових комп’ютерів. Залежно від провайдера VPN, пост-квантове шифрування може бути окремим налаштуванням, яке можна увімкнути або вимкнути, або воно може автоматично активуватися при використанні конкретного VPN-протоколу.

Навіть попри те, що ми все ще за роки від того, щоб квантові обчислення стали загрозою для сучасного шифрування, пост-квантове шифрування важливо мати зараз, щоб захиститися від зловмисників, які можуть спробувати перехопити зашифрований трафік зараз у надії розшифрувати його пізніше за допомогою квантових комп’ютерів.

Multi-hop — подвійний VPN для додаткового шару шифрування

Multi-hop, іноді званий double-hop або double VPN, маршрутизує ваше з’єднання через два VPN-сервери замість одного. Ця функція надає додатковий рівень шифрування і може ускладнити відстеження вас онлайн.

Хоча multi-hop може бути надлишковим для більшості користувачів VPN, він може додати трохи додаткового спокою для тих, хто має критичні потреби в конфіденційності. Окрім multi-hop, деякі провайдери VPN, як-от NordVPN і Proton VPN, також включають функцію Tor over VPN, яка маршрутизує ваше VPN-з’єднання через мережу Tor і є ще одним способом додати рівень шифрування та підвищити конфіденційність.

IPv6 leak protection — захист від витоку IPv6

Витік IPv6 може статися, коли ваш пристрій або веб-сайт, який ви відвідуєте, використовує IPv6, а ваш VPN не налаштований на обробку IPv6-трафіку, через що цей трафік маршрутизується за межами зашифрованого VPN-тунелю. Це може розкрити вашу онлайн-активність інтернет-провайдеру.

Хоча деякі провайдери VPN впроваджують повну підтримку IPv6, багато все ще не підтримують IPv6-трафік і натомість налаштовані або повністю блокувати IPv6-трафік, або мають налаштування захисту від витоку IPv6, яке можна увімкнути або вимкнути.

Auto-connect — автоматичне підключення до VPN

Особливо якщо ви подорожуєте та підключаєтеся до різних публічних Wi-Fi мереж, функція автоматичного підключення VPN може стати в нагоді. Таким чином ви можете налаштувати VPN на автоматичне підключення при завантаженні комп’ютера або запуску VPN-додатка, щоб не ризикувати забути підключитися до VPN у певних мережах.

Залежно від VPN, ви можете налаштувати функцію автоматичного підключення на автоматичне підключення у всіх мережах, невідомих мережах або конкретних мережах, які ви вказуєте.

Threat protection та інші додаткові функції

Багато VPN пропонують додаткові функції, як-от threat protection, які можуть допомогти блокувати рекламу та трекери, що стежать за вами в інтернеті та створюють ваш профіль. Threat protection також може допомогти заблокувати підключення до відомих шкідливих сайтів, захищаючи вас від потенційної передачі конфіденційної інформації кіберзлочинцям.

Інші додаткові функції, як-от DAITA від Mullvad, яка може захистити від атак на основі AI, та функція anti-fingerprinting від Windscribe, можуть ще більше підвищити вашу конфіденційність. Перевірте налаштування вашого провайдера VPN, щоб знайти бонусні функції, які можуть покращити вашу онлайн-конфіденційність у новий спосіб.

Висновок

Хоча стандартні налаштування VPN зазвичай забезпечують достатній захист для повсякденного використання, активація цих дев’яти налаштувань може значно підвищити рівень вашої конфіденційності. Незалежно від того, чи ви професіонал, який працює з конфіденційними даними, чи звичайний користувач, який хоче максимального захисту, ці налаштування допоможуть вам отримати максимум від вашого VPN-сервісу.

Ця стаття 9 налаштувань VPN для максимального захисту приватності раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

Творець Signal, месенджера, який зробив приватне спілкування масовим, тепер хоче досягти того самого з ШІ. Моксі Марлінспайк запустив новий ШІ-асистент Confer, побудований на схожих принципах конфіденційності. Це перший ШІ-чатбот, який використовує апаратну ізоляцію для захисту даних користувачів.

Проблема приватності в сучасних ШІ

Коли ви використовуєте ШІ-сервіс, ви передаєте свої думки у відкритому вигляді. Оператор зберігає їх, навчається на них і, неминуче, монетизує. Ви отримуєте відповідь — вони отримують все.

Довіра споживачів до приватності ШІ вже підірвана. Торік судовий наказ змусив OpenAI зберігати всі логи користувачів ChatGPT, навіть видалені, для потенціального судового розслідування. Чати ChatGPT навіть з’являлися у результатах пошуку Google через випадково публічні посилання. Також спалахнув скандал через підрядників, які переглядали анонімізовані записи чатів із особистою медичною інформацією.

ChatGPT, Gemini і Meta AI надають налаштування приватності, але стандартний стан — це спостереження, а відмова — відповідальність користувача. Confer перевертає цю схему, роблячи приватність стандартним налаштуванням.

Як працює захист даних

Розмови з Confer не можуть прочитати навіть адміністратори серверів. Платформа використовує три ключові технології:

Апаратна ізоляція — ШІ працює в так званому Trusted Execution Environment (TEE), захищеному апаратному середовищі. Це як сейф всередині сервера: навіть власники сервера не можуть заглянути всередину.

Шифрування від пристрою до пристрою — ваші повідомлення шифруються на вашому телефоні чи комп’ютері ще до відправки. Ключі шифрування зберігаються лише на ваших пристроях і ніколи не завантажуються на сервери Confer.

Верифікація коду — будь-хто може перевірити, який саме код виконується на серверах. Кожна версія публікується у відкритому журналі, тому Confer не може таємно змінити програму для різних користувачів.

Як почати користуватися Confer

Системні вимоги

Для використання Confer потрібен пристрій з platform authentication — тобто біометричною автентифікацією. Підтримуються наступні платформи:

Повна підтримка:

• macOS 15+ з Face ID або Touch ID (Chrome, Safari 18+, Firefox)
• iOS/iPadOS 18+ з Face ID або Touch ID (Safari 18+)
• Android з біометричною автентифікацією (Chrome)

Підтримка через менеджер паролів:

• Windows 11 (потрібен менеджер паролів з підтримкою passkeys)
• Linux (потрібен менеджер паролів з підтримкою passkeys)

Процес реєстрації

На відміну від традиційних зашифрованих додатків, які змушують записувати 12-слівну seed-фразу або створювати складні паролі, Confer використовує технологію passkeys. Процес виглядає так само просто, як звичайний вхід на вебсайт:

1. Відвідайте confer.to у підтримуваному браузері
2. Натисніть кнопку для створення облікового запису
3. Підтвердіть за допомогою Face ID, Touch ID або Windows Hello
4. Готово — ваші чати автоматично зашифровані

Система автоматично генерує криптографічну пару ключів і зберігає її безпечно на вашому пристрої. Confer ніколи не має доступу до цих ключів — вони залишаються виключно на ваших пристроях.

Синхронізація між пристроями

Confer підтримує доступ до ваших чатів з кількох пристроїв. Ключі синхронізуються між вашими пристроями через захищені механізми платформи (iCloud Keychain для Apple, Google Password Manager для Android). Це означає, що ви можете почати розмову на телефоні та продовжити її на ноутбуці — всі дані залишаються зашифрованими і недоступними для Confer.

Що робити, якщо немає біометрії

Користувачам Windows і Linux без вбудованої біометричної автентифікації потрібно встановити менеджер паролів, який підтримує passkeys та WebAuthn PRF extension. Деякі користувачі також використовують апаратні FIDO2 токени, такі як YubiKey, хоча офіційно цей варіант ще тестується.

Використання сервісу

Після налаштування Confer працює як звичайний ШІ-чатбот — ви пишете промпти і отримуєте відповіді. Різниця в тому, що:

• Кожен ваш промпт шифрується ще до відправки на сервер
• Обробка відбувається в TEE, де навіть адміністратори не бачать ваші дані
• Відповіді шифруються перед поверненням до вас
• Історія чатів зберігається в зашифрованому вигляді

Марлінспайк підкреслює: “Ми хочемо, щоб приватний ШІ-чат був простим”. Наскрізне шифрування має відчуватися так само природно, як звичайний логін — і це саме те, чого досягає Confer.

Для кого це важливо

Радикальний рівень безпеки може здатися зайвим для повсякденних завдань. Але є категорії користувачів, для яких це критично:

Організації — школи, лікарні та компанії можуть використовувати ШІ без ризику витоку конфіденційної інформації про студентів, пацієнтів чи бізнес-стратегії.

Професіонали — журналісти, юристи та дослідники можуть працювати з чутливими матеріалами, не турбуючись про витік джерел або приватних даних.

Звичайні користувачі — будь-хто, хто хоче мати впевненість, що їхні особисті питання, креативні ідеї чи фінансові плани не потраплять до третіх осіб.

Інша модель для ШІ

Confer демонструє, що можна створити ШІ-асистент без компромісів між зручністю та приватністю. Марлінспайк формулює це просто: “Ми вважаємо, що Confer — це те, як ШІ повинен працювати”.

Час покаже, чи стане Confer каталізатором змін у індустрії ШІ, як Signal став для месенджерів. Але вже зараз він показує, що приватність не має бути складною — вона може бути настільки ж простою, як звичайний логін.

Ця стаття Як працює Confer — ШІ-чатбот з апаратним шифруванням від творця Signal раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Reddit запровадив нові інструменти контролю приватності, які дозволяють користувачам обирати, яка інформація з їхнього профілю буде доступна стороннім. Тепер ви можете приховати історію публікацій, коментарів та активність у певних спільнотах від тих, хто переглядає ваш публічний профіль.

Профіль Reddit за замовчуванням показує багато інформації: час перебування на платформі, активні subreddit’и, всі ваші пости та коментарі в зворотному хронологічному порядку. З новими параметрами кастомізації ви отримуєте контроль над тим, що саме бачитимуть інші користувачі.

Де знайти налаштування приватності

У веб-версії Reddit клацніть на аватар профілю у верхньому правому куті, потім оберіть Переглянути профіль. Ви побачите зверху розділи Дописи, Коментарі, Історія тощо, які відображають вашу активність. Щоб внести зміни у видимість профілю, натисніть одну з кнопок Оновити праворуч.

Розділи Профіль та Аватар дозволяють налаштувати відображуване ім’я, зображення профілю, соціальні посилання та параметри сповіщень. Натисніть на вкладку Конфіденційність, щоб контролювати видимість профілю: ви можете приховати профіль із результатів пошуку, обрати, чи можуть люди відстежувати вашу активність, та контролювати, хто надсилає вам запити на чат.

Щоб отримати доступ до нових налаштувань, натисніть Оновити поруч із Оформте свій профіль на сторінці профілю або перейдіть на вкладку Профіль у головному меню налаштувань і прокрутіть до розділу Оформте свій профіль. Зверніть увагу: ці параметри впливають лише на видимість у профілі, а не на самі пости та коментарі.

У мобільному застосунку Reddit для Android або iOS натисніть аватар профілю у верхньому правому куті, потім оберіть Оформте свій профіль для доступу до нових опцій або Налаштування для всіх аспектів вашого акаунта.

Як налаштувати свій профіль

У налаштуваннях кастомізації є два перемикачі. Перший — 18+: якщо увімкнено, приховує весь контент для дорослих з вашого профілю, включаючи ваші пости та коментарі у subreddit’ах, позначених як NSFW (not suitable for work). Це не стосується переглянутих вами NSFW-спільнот — така інформація не відображається у профілі.

Другий перемикач — Читачі: визначає, чи бачитимуть відвідувачі вашого профілю кількість ваших підписників та їхні імена. Хоча це не найчутливіша інформація, ви можете не хотіти демонструвати свою популярність або її відсутність.

Поруч із Контент й активність є випадаюче меню Показати всі з трьома опціями: “Показати всі” (поточне за замовчуванням — вся активність видима), “Приховати всі” (жодна активність не відображається у профілі) та “Налаштувати” (детальний контроль над тим, що показано).

Опції “Показати всі” та “Приховати всі” не потребують додаткового налаштування. Якщо оберете “Налаштувати”, відкриється діалогове вікно зі списком усіх subreddit’ів, де ви були активні. За допомогою прапорців праворуч можна показати або приховати активність з цих спільнот у вашому профілі. Це працює по принципу «все або нічого» для кожної спільноти — ви не можете контролювати окремі пости чи коментарі.

Ви бачитимете лише subreddit’и, де публікували пости або залишали коментарі. Пости та спільноти, які ви лише переглядали, не відображаються у профілі. Ви можете повертатися та змінювати ці налаштування будь-коли, залежно від того, чи хочете, щоб інші бачили вашу активність у певних спільнотах.

Ця стаття Як налаштувати приватність публічного профілю Reddit раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — ai_publisher