Криптографи з Гарвардського університету та Microsoft Research разом із колишніми розробниками месенджера Signal представили відкриту технологічну основу для нового покоління застосунків із наскрізним шифруванням — не лише для особистого листування, а й для складних інструментів спільної роботи на кшталт Slack, Discord чи Google Docs.

Проєкт отримав назву Encrypted Spaces, а його вихідний код опубліковано у відкритому доступі для вивчення дослідниками та розробниками.

Чому звичайне шифрування не підходить для сучасних застосунків

Наскрізне шифрування (end-to-end encryption) давно стало стандартом для особистого листування: повідомлення шифруються так, що прочитати їх можуть лише відправник і отримувач, а сервер-посередник не має доступу до вмісту. Така модель добре працює як «труба» між двома пристроями, але погано масштабується для сучасних платформ спільної роботи.

Коли десятки чи сотні учасників однієї групи спільно редагують документи, завантажують файли або ведуть спільний календар, без централізованої обробки даних на сервері не обійтися. Однак саме це й суперечить класичній моделі наскрізного шифрування: якщо сервер не може розшифрувати дані, він не може ними й керувати.

Нова модель: «простори» замість «труб»

Encrypted Spaces пропонує альтернативну архітектуру. Замість метафори труби з двома кінцями автори запропонували концепцію «просторів» (spaces) — захищених середовищ, у яких учасники можуть вести групові розмови, зберігати та спільно редагувати дані, запрошувати нових учасників чи виключати наявних — і все це зі збереженням надійного шифрування.

Ключовою технічною новинкою є використання доказів з нульовим розголошенням (zero-knowledge proofs) — відносно нового криптографічного методу, який дає змогу серверу перевіряти цілісність зашифрованих даних, не маючи доступу до їхнього вмісту.

Як це працює: журнали змін і «стиснуті докази»

Застосунок, побудований на основі Encrypted Spaces, веде журнал змін — повний запис усіх дій користувачів із зашифрованими даними. Цей журнал поширюється між пристроями учасників, і кожен пристрій самостійно застосовує зміни локально, підтримуючи актуальну версію даних.

Сервер при цьому використовує докази з нульовим розголошенням, щоб підтвердити кожному пристрою: жодної зміни не пропущено і жодної несанкціонованої зміни не внесено — причому не розкриваючи самого вмісту. Понад те, завдяки властивості «згортання» (roll-up) таких доказів пристрою не обовʼязково завантажувати весь журнал змін.

«Сервер може згорнути зміни в стислий доказ того, що поточний стан відображає всю історію, — пояснює у коментарі для WIRED Тревор Перрін, один із творців протоколу Signal. — Він може переконати вас, що журнал змін застосовано правильно, не надсилаючи його повністю».

Аналогічно розвʼязується й управління доступом: сервер за допомогою тих самих доказів контролює криптографічні ключі, уможливлює запрошення нових учасників і надійно анулює доступ тих, хто покинув групу. Адміністратори простору також можуть вирішувати, чи матиме новий учасник доступ до всієї попередньої історії, чи лише до нових даних.

Від Signal до Spaces: сім років роботи

Витоки проєкту сягають 2019–2020 років, коли розробники Signal, зокрема інженерка Нора Трапп і Тревор Перрін, працювали над поліпшенням групових чатів. Тоді вони у партнерстві з криптографами Microsoft Research створили систему «анонімних облікових даних» на основі доказів з нульовим розголошенням, яка дала змогу серверу Signal керувати списком учасників групи, не зберігаючи його в незашифрованому вигляді.

Згодом виникло ширше питання, яке формулює Грег Заверуха з Microsoft Research: «Чому б нам не мати наскрізне шифрування в усіх застосунках, якими ми користуємося?» Сім років роботи з різною інтенсивністю завершилися публікацією репозиторію з відкритим вихідним кодом.

Що вже існує і чим відрізняється Encrypted Spaces

Певні елементи наскрізного шифрування вже реалізовані в низці платформ — Proton, CryptPad, Nextcloud, Matrix. Однак Encrypted Spaces, на думку Метта Гріна, професора криптографії з університету Джонса Гопкінса, пропонує відкриту, авторитетну та більш стандартизовану основу для побудови таких застосунків.

«Мені подобається ідея, що в нас буде стандартна бібліотека, яку багато хто зможе перевірити, — каже Грін. — І якщо ви використовуєте цю бібліотеку, ви отримуєте весь захист безкоштовно».

Разом із кодом і технічним документом (whitepaper) опубліковано прототип застосунку Spaces — повнофункціональне середовище на кшталт Slack або Discord із груповими нотатками, календарем і зберіганням файлів. Розробники підкреслюють, що наразі це винятково дослідний прототип, не призначений для реального використання. У поточній версії відсутні такі функції, як голосові дзвінки та пошук.

Метою є не готовий продукт, а інструментарій для розробників: «Ми хочемо зробити так, щоб у розробника не було жодної причини не шифрувати свій застосунок наскрізно, бо це стане надзвичайно просто», — каже Нора Трапп.

Шифрування як норма

Творці Encrypted Spaces визнають, що захищеніші платформи можуть використовуватися і в незаконних цілях. Однак, на їхню думку, аргумент про меншість зловмисників не повинен перешкоджати захисту приватності всіх користувачів.

«Ми маємо загальне очікування приватності в реальному фізичному світі, — зазначає Трапп. — Нам слід мати те саме право і в цифровому світі, замість того щоб будувати інтернет зі стеженням як вбудованим елементом його архітектури».

Наскрізне шифрування вже стає нормою в інших сферах: практично кожен вебсайт використовує HTTPS, а Signal зашифрував комунікації на мільярдах пристроїв. Encrypted Spaces ставить амбітнішу мету: поширити ту саму логіку на всі категорії застосунків — від корпоративних чатів до хмарних документів.

«Так само як Signal став стандартом у сфері месенджерів, подібні технології можуть стати стандартом у всій розробці застосунків», — підсумовує Трапп.

Ця стаття Encrypted Spaces: відкрита основа для застосунків зі справжнім наскрізним шифруванням раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Олена Кожухар

Ви коли-небудь замислювалися над тим, як ваші дані та розмови в Інтернеті залишаються захищеними від хакерів та зловмисників? Це все криптографія – технологія, на яку ми покладаємося щодня, часто навіть не усвідомлюючи цього.

Що таке криптографія?

Уявіть, що ви відправляєте секретну записку другу в класі. Ви не хочете, щоб її прочитав хтось інший, тому шифруєте літери особливим чином, який зрозумілий лише вам і вашому другові. У цьому, якщо коротко, полягає основна ідея криптографії. Мистецтво написання та розгадування секретних кодів.

Але давайте перенесемося з класу в інтернет. Коли ви надсилаєте повідомлення, робите покупки онлайн або входите до свого банківського рахунку, криптографія захищає вашу інформацію від сторонніх очей. Це невидимий щит, який захищає ваші дані під час їхньої подорожі мережами, від вашого телефону до хмари і назад.

Криптографія існує вже дуже давно. Її історія налічує тисячі років. Стародавні греки використовували пристрій, що називався «коса», який обмотував смужку пергаменту навколо стрижня, щоб розкрити приховане повідомлення. Юлій Цезар, як відомо, використовував простий код зі зміною літер, який тепер називають шифром Цезаря, щоб надсилати військові накази, які вороги не могли прочитати, якщо не знали секретного ключа.

Перенесімося у часи Другої світової війни, і ви побачите знамениту машину «Енігма», яку використовували німці, і яку частково зламали Алан Тьюрінг і його команда, що допомогло швидше закінчити війну. Ці приклади показують, що криптографія завжди була потужним інструментом.

Сучасна криптографія – це набагато більше, ніж приховування повідомлень. Це захист інформації. Вона працює для досягнення чотирьох основних цілей:

• Конфіденційність: Переконатися, що повідомлення може прочитати тільки той, кому воно призначене.
• Цілісність: Переконатися, що повідомлення не було змінено або підроблено.
• Автентифікація: Переконатися, що відправник є тим, за кого себе видає.
• Відмова від заперечень: Переконатися, що хтось не зможе заперечити відправлення повідомлення пізніше.

Отже, криптографія – це не тільки про секрети. Це впевненість у тому, що ваші повідомлення в безпеці, ваші дані не пошкоджені, а людина на іншому кінці дроту дійсно є тією, за кого себе видає.

Близьким до криптографії терміном є криптоаналіз. Якщо криптографія – це наука про створення та використання кодів для захисту інформації, то криптоаналіз – це наука про злам цих кодів. Криптологія – ширший термін, який охоплює обидва поняття. Простіше кажучи, криптографія займається створенням методів шифрування та дешифрування, тоді як криптоаналіз фокусується на розумінні того, як зламати ці методи.

Види криптографії

Криптографія буває різних видів, кожен з яких має свою мету та індивідуальність. По суті, всі види криптографії спрямовані на захист інформації. Але спосіб, у який вони це роблять, залежить від того, як використовуються ключі («секретні коди»).

Криптографія з симетричним ключем

Уявіть собі криптографію з симетричним ключем як замкнений щоденник, який відкривається і закривається одним ключем. Ви і ваш друг маєте один і той самий ключ, і саме так ви обмінюєтеся секретними повідомленнями. Той самий ключ використовується як для шифрування (скремблювання), так і для розшифрування (дешифрування) повідомлення.

Скажімо, Софія хоче відправити секретне повідомлення Назару. У них обох є спільний ключ, скажімо, пароль. Софія використовує цей ключ для шифрування повідомлення, а Назар – для його розшифрування. Деякі популярні схеми асиметричного шифрування – це Data Encryption Standard (DES), 3DES (Triple DES) і Advanced Encryption Standard (AES).

Криптографія з симетричним ключем є досить швидкою та ефективною. Якщо у вас великий обсяг даних, то цей тип шифрування є найбільш підходящим. Але головна проблема полягає в тому, що обидві сторони повинні мати однаковий ключ. Безпечний обмін цим ключем перед передачею даних може бути складним.

Криптографія з асиметричним ключем

Для цього типу шифрування уявіть собі замкнену поштову скриньку. Будь-хто може вкинути в неї листа, але відкрити її може лише той, у кого є ключ. Це ідея асиметричної криптографії, яку також називають криптографією з відкритим ключем. Кожна людина має два ключі: відкритий ключ (загальний для всіх) і закритий ключ (який тримається в таємниці).

Ви використовуєте чийсь відкритий ключ, щоб заблокувати повідомлення, але розблокувати його можна лише за допомогою закритого ключа. Якщо Софія хоче відправити Назару повідомлення, вона шифрує його за допомогою відкритого ключа Назара. Розшифрувати його може тільки Назар, тому що тільки він має відповідний закритий ключ. Коли ви відвідуєте захищений веб-сайт (https://), ваш браузер і сервер використовують криптографію з відкритим ключем для безпечного обміну ключами, перш ніж перейти до більш швидкого шифрування.

Криптографія з асиметричним ключем має перевагу над криптографією з симетричним ключем, оскільки вам не потрібно ділитися ключем заздалегідь. Це також допомагає перевірити, чи повідомлення надійшло від потрібної людини. Однак воно повільніше, ніж шифрування з симетричним ключем, і вимагає більшої обчислювальної потужності.

Хеш-функції

Хеш-функція – це як цифровий відбиток пальця для даних. Вона приймає будь-які вхідні дані, як от пароль, файл або електронний лист, і перетворює їх на рядок символів фіксованої довжини. Навіть незначна зміна у вхідних даних дає вам зовсім інше хеш-значення.

Але ось ключова частина: ви не можете повернути процес назад. Хеш є одностороннім. Неможливо повернутися до початкових даних. Скажімо, ви вводите свій пароль на сайті. Він не зберігається безпосередньо. Замість цього система зберігає хеш. Коли ви входите знову, ваш пароль хешується і порівнюється зі збереженим. Якщо вони збігаються, ви ввійшли.

Деякі поширені алгоритми хешування включають SHA-256, який створює 256-бітне хеш-значення, і MD5, який створює 128-бітне шістнадцяткове число. Хеш-функції широко використовуються для зберігання паролів, перевірки цілісності файлів і безпеки блокчейну.

Де використовується криптографія

Криптографія нас оточує. Якщо в інтернеті є місце, де потрібно захистити ваші дані, то, ймовірно, там використовується криптографія.

Безпека в Інтернеті (HTTPS, SSL/TLS)

Коли ви відвідуєте веб-сайт, який починається з https://, криптографія працює за лаштунками, забезпечуючи конфіденційність і безпеку з’єднання. Протоколи SSL/TLS використовують шифрування, щоб захистити ваші дані від хакерів під час передачі через Інтернет.

Програми для обміну повідомленнями

Ви коли-небудь помічали повідомлення з написом «Наскрізне шифрування» у вашому додатку для чату? Це означає, що лише ви та ваш співрозмовник можете читати повідомлення, навіть провайдер програми не може підглянути. Такі програми, як WhatsApp, Signal та iMessage, покладаються на надійне шифрування, щоб зберегти конфіденційність розмов.

Цифрові підписи та сертифікати

Криптографія допомагає підтверджувати особу в Інтернеті. Цифрові підписи підтверджують, що документ або повідомлення дійсно надійшли від конкретної особи і не були змінені. Аналогічно, SSL-сертифікати гарантують, що ви підключаєтеся до справжнього веб-сайту, а не до підробленого двійника.

Криптовалюта та блокчейн

Bitcoin, Ethereum та інші криптовалюти не існували б без криптографії. Транзакції захищені за допомогою шифрування з відкритим ключем, а блокчейн використовує криптографічні хеші, щоб гарантувати, що ніхто не зможе втрутитися в записи.

Захист даних у хмарі

Коли ви зберігаєте файли в хмарі, наприклад, на Google Drive або Dropbox, шифрування захищає ваші дані від несанкціонованого доступу. Навіть якщо хтось зламає сервер, зашифровані файли марні без ключа розшифровки.

Безпечна автентифікація

Входите за допомогою пароля? Це підтримується хешуванням і шифруванням. Додайте двофакторну автентифікацію (2FA), і криптографія знову вступає в гру, генеруючи безпечні коди, перевіряючи токени і захищаючи ваші облікові дані для входу.

Банківські операції та онлайн-платежі

Незалежно від того, чи використовуєте ви дебетову картку, Apple Pay або фінтех-додаток, криптографія гарантує, що ваша фінансова інформація залишиться приватною. Платіжні системи використовують шифрування та цифрові підписи для перевірки транзакцій і запобігання шахрайству.

Навіщо потрібна криптографія

Ми живемо у світі, де майже все – покупки, банківські операції, спілкування в чаті і навіть відмикання вхідних дверей – відбувається онлайн. Без криптографії вся ця інформація була б відкритою, як якщо б ви надіслали листівку замість запечатаного конверта. Криптографія захищає конфіденційні дані (наприклад, паролі, номери кредитних карток і особисті повідомлення) від хакерів, шахраїв і підслуховувачів.

Але справа не лише в секретності. Криптографія також гарантує, що інформація, яку ви надсилаєте або отримуєте, не була змінена в процесі передачі (цілісність даних), що людина, з якою ви маєте справу, є тією, за кого себе видає (автентифікація), і що такі дії, як підписання контракту або здійснення платежу, не можуть бути заперечені пізніше (неможливість відмови). Коротше кажучи, криптографія будує довіру, необхідну для функціонування в цифровому суспільстві, тихо працюючи у фоновому режимі, щоб забезпечити безпеку, конфіденційність і надійність.

Як працює шифрування

По суті, шифрування – це процес перетворення читабельних даних, які називаються відкритим текстом, на щось абсолютно нечитабельне, що називається зашифрованим текстом, так що тільки той, хто має правильний ключ, може повернути процес у зворотному напрямку і знову зрозуміти його зміст. Цей зворотний процес називається розшифруванням.

Уявіть собі шифрування, як замикання повідомлення в коробці. Вам потрібен ключ, щоб замкнути її, і ключ, щоб відкрити. Залежно від типу шифрування (пам’ятаєте симетричне та асиметричне?), ви можете використовувати один ключ для обох випадків або два різних.

Наприклад, у симетричному шифруванні Софія і Назар мають один і той самий ключ. Софія зашифровує повідомлення (шифрує його) і надсилає Назару, який розблоковує його (розшифровує), використовуючи той самий ключ. В асиметричному шифруванні Назар має відкритий і закритий ключі. Софія використовує відкритий ключ Назара для шифрування повідомлення. Розшифрувати його можна лише закритим ключем Назара, тому навіть якщо хтось перехопить повідомлення, він не зможе його розблокувати без цього закритого ключа.

Скажімо, ви робите покупки в інтернеті. Коли ви переходите на захищений сайт, ваш браузер і сайт роблять швидке закулісне рукостискання за допомогою асиметричного шифрування, щоб безпечно обмінятися спільним ключем. Після цього вони переходять на симетричне шифрування, щоб прискорити процес. Це гарантує, що все, що ви вводите, наприклад, дані кредитної картки, інформація про доставку, залишається конфіденційним від початку до кінця.

Отже, хоча шифрування може здатися магією, насправді це розумна математика, точна логіка і добре перевірені системи, які працюють разом, щоб захистити наше цифрове життя. І для більшості з нас найкраще те, що нам навіть не потрібно про це турбуватися. Це просто працює.

Дивовижно, як криптографія рятує нас щодня в нашому онлайн-житті, навіть без нашого втручання. Про неї ще багато чого можна дізнатися, наприклад, про пост-квантову криптографію.

Ця стаття Що таке криптографія і як вона працює? раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Нова форма обчислень, відома як «квантові обчислення», може загрожувати безпеці деяких з найбільш важливих елементів нашої інтернет-інфраструктури. Але що таке квантові обчислення та пост-квантова криптографія і чи буде безпечно користуватися кредитною карткою в наступному десятилітті?

Що таке класичне шифрування?

Однією з перших форм криптографії, яку ми бачимо в історичних документах, можна вважати ієрогліфи Стародавнього Єгипту. Накреслені всередині пірамід фараона, будівельники часто залишали помилкові інструкції та зашифровані повідомлення на стінах тунелів, щоб обдурити грабіжників могил, які шукали будь-які скарби, що містяться в поховальній камері. Ці хибні вказівки призводили до пасток і фальшивих кімнат, щоб захистити цінності фараона від зовнішніх зловмисників, подібно до того, як криптографія і шифрування сьогодні використовуються в сучасному інтернеті.

Але замість ієрогліфів будівельники пірамід нашої епохи (програмісти) використовують величезні математичні рівняння, які хакери повинні розв’язати, перш ніж їм буде дозволено побачити, що приховує фараон. Щоб розв’язати ці математичні рівняння, класичний комп’ютер, що використовує лінійну обробку, може виконувати лише одне обчислення за раз. Наприклад: Лінійна обробка вимагає, що якщо відповідь на мою математичну задачу 13+20, комп’ютер повинен почати з 1+1, потім перейти до 1+2, 1+3 і так далі.

Хоча комп’ютер врешті-решт знайде правильний розв’язок, в кінцевому підсумку, такий послідовний метод виконання математичних дій просто забирає час. Чим більша математична задача, тим більше часу потрібно класичному комп’ютеру, щоб її вирішити.

Наразі підраховано, що навіть найсучасніший у світі суперкомп’ютер Frontier в Окриджській національній лабораторії потребує часу, що в мільярд трильйонів разів перевищує вік Всесвіту, щоб грубо зламати найпоширеніший у світі стандарт шифрування – 256-бітний AES.

256-бітний AES є причиною того, що все, від онлайн-банкінгу до обміну повідомленнями, сайтів соціальних мереж тощо, є достатньо захищеним, щоб отримати доступ до них з будь-якого пристрою у вашому домі.

Читайте також: Суперкомп’ютери померли?

Давно в минулому ті хакери в капюшонах із зелено-чорним текстом, що бігають по екрану і вигукують банальне «Я в мережі», як тільки вони зламають захист мережі. Завдяки сучасному шифруванню хакер сьогодні може отримати доступ до вашої захищеної інформації, лише обманом змусивши вас випадково передати дані свого облікового запису за допомогою соціальної інженерії.

Але нова технологія, що виходить з лабораторій таких комп’ютерних гігантів, як IBM, може змінити ландшафт шифрування, яким ми його знаємо, і, можливо, раніше, ніж світ до цього готовий.

Як квантові комп’ютери зламують шифрування?

Квантові обчислення – це технологія, яка перевертає наше уявлення про обчислення з ніг на голову. У той час як класичні процесори містять транзистори, здатні існувати в одному з двох станів – нульовому або одиничному – квантові комп’ютери мають транзистори, які можуть бути як нульовими, так і одиничними одночасно.

Читайте також: 6 способів, як квантові обчислення змінять наш світ

Слідкуйте уважно, тому що саме тут все стає трохи дивним. Завдяки принципу, відомому як «суперпозиція», кубіти, або «квантові біти», всередині квантового комп’ютера можуть існувати як нуль і одиниця одночасно, тому що атоми можуть бути як частинками, так і хвилями одночасно. Коли ви розраховуєте через атомні ймовірності, а не через рахівницю, майже все можливо.

Завдяки своїй здатності обчислювати, використовуючи кілька станів одночасно, квантові комп’ютери особливо вправні у вирішенні дуже великих математичних задач набагато швидше, ніж лінійні процесори. Замість 1+1, потім 1+2 і т.д.; всередині кубіта може бути 1+1 і наступні чотири рівняння, які обробляються разом. Чим більше у вас є кубітів, тим більше таких обчислень ви можете виконувати паралельно. Чим більше обчислень одночасно, тим швидше ви зламаєте шифр.

Хоча квантові комп’ютери поки що не мають практичного застосування, окрім як для швидкого виконання дуже складних математичних обчислень, вони все ж викликали справжній фурор у спільноті онлайн-безпеки завдяки своєму унікальному потенціалу в порівнянні з сучасними стандартами шифрування.

Пояснення пост-квантової криптографії

Готуючись до цієї зростаючої загрози, урядові, комерційні та споживчі організації, що займаються питаннями безпеки, почали впроваджувати власні версії так званої «пост-квантової криптографії», або PQC.

PQC призначена для вбудовування засобів захисту в основу ваших даних, які протидіють можливостям квантових комп’ютерів «вирішити все і одразу». PQC робить це ефективно, принаймні, з точки зору короткого пояснення, будучи набагато складнішою математичною задачею, ніж сучасні поширені стандарти шифрування, такі як RSA, ECC або Diffie-Hellman.

Ці три алгоритми можуть не бути поширеними в таких місцях, як Пентагон – якщо ви спробуєте проникнути туди, вас зустрінуть з величезним 512-бітним ключем AES, – але вони все одно захищають величезну кількість даних у нашому світі, що лежить в основі зв’язку. Все, від біткоїна (ECC) до VPN (RSA) і транзакцій з кредитними картками на основі чіпів (як ECC, так і RSA), покладається на застарілі стандарти шифрування, щоб захистити ваші пристрої, цифрові валюти і реальні валюти теж.

Підраховано, що якщо розвиток квантових обчислень продовжуватиметься такими темпами, як зараз, то може пройти лише 15 років, перш ніж вони зможуть зламати найвищий рівень шифрування RSA, який ми маємо, RSA-2048. Щоб зрозуміти, де ми знаходимося на цій часовій шкалі, наприкінці 2024 року Китай оголосив, що одній з його лабораторій вдалося зламати RSA-50 за допомогою квантових методів. Але, щоб трохи пом’якшити це досягнення, зламати RSA-50 настільки легко, що сучасний ноутбук може зробити те ж саме за лічені хвилини.

Щоб вирішити цю проблему, використовуючи так звану «решітчасту математику», нові стандарти PQC, такі як Kyber, можуть легко протистояти квантовим комп’ютерам так само, як 256-бітний AES сьогодні протистоїть класичним процесорам. Один із способів досягти цього – створити складний 3D-об’єкт, а потім попросити комп’ютер обчислити відстань між двома векторами в цій моделі. Для того, щоб дізнатися правильну відстань між однією секцією, йому також потрібно одночасно точно розрахувати розміри всіх інших векторів, що містяться в об’єкті.

Якщо обчислення одного вектора повертається неправильно (до цього схильні квантові комп’ютери), процесору доводиться починати все спочатку. Жоден комп’ютер – ні класичний, ні квантовий – не має переваг у подібних тестах.

Криптографічні перегони тривають

Станом на початок 2025 року Kyber все ще проходить суворе тестування з боку спільноти кібербезпеки. Однак прогнозується, що в найближчі роки він може бути легко інтегрований в системи, які зараз покладаються на RSA/ECC/Diffie-Hellman – і, сподіваємось, до того, як квантові комп’ютери досягнуть масштабу, необхідного для їх зламу.

І не тільки тому, що квантовий комп’ютер може зламати 256-бітний AES лише за чверть часу, йому все одно знадобиться кілька трильйонів років, щоб зламати будь-яку мережу, яку він захищає.

Отже, хоча квантові комп’ютери становлять реальну загрозу для багатьох світових систем і валютних бірж у найближчі десятиліття, на щастя, світові дослідники безпеки все ще на кілька кроків попереду на криптографічній кривій, яка забезпечує безпеку наших даних.

Ця стаття Що таке пост-квантова криптографія? раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня