В умовах швидкого розвитку цифрових технологій та зростання часу, який діти проводять онлайн, особливо після пандемії COVID-19 та під час війни в Україні, питання онлайн-безпеки стає критично важливим. В Україні 71,8% населення користуються Інтернетом, з них майже чверть (18,9%) – це діти, що робить їх потенційними мішенями для онлайн-злочинців.

Що таке грумінг?

Онлайн-грумінг — це процес встановлення дорослими особами дружніх та довірливих відносин з неповнолітніми через Інтернет з метою подальшого сексуального насильства, отримання інтимних матеріалів, шантажування або залякування. Онлайн-грумінг — це процес комунікації із дитиною в інтернеті, під час якого злочинці налагоджують довірливі стосунки із дитиною з метою сексуального насильства над нею у реальному житті чи онлайн.

Для грумінгу зловмисники використовують різноманітні онлайн-платформи:

• Соціальні мережі (Instagram, TikTok, Facebook, Telegram)
• Ігрові платформи з чатами (Minecraft, Fortnite, Roblox, Discord)
• Мессенджери (WhatsApp, Viber, Telegram)
• Електронну пошту
• Спеціалізовані сайти знайомств
• Навчальні платформи

Статистика та актуальна ситуація

Останні дослідження показують тривожну тенденцію зростання випадків онлайн-грумінгу. За останній рік майже кожна четверта дитина в Україні отримувала прямий запит в онлайн-просторі щодо відправлення нею фото- або відео- матеріалів інтимного характеру. Міжнародні дослідження показують, що майже половина всіх дітей онлайн (40%) мали контакти з кимось, хто, на їхню думку, намагався «завоювати їхню довіру і маніпулювати ними».

Як працюють грумери?

Зловмисники використовують складні психологічні тактики:

Етап 1: Вибір жертви

• Шукають дітей з відкритими профілями в соціальних мережах
• Аналізують публікації для виявлення вразливостей (проблеми в сім’ї, самотність, низька самооцінка)

Етап 2: Встановлення контакту

• Використовують фальшиві профілі, часто видаючи себе за однолітків
• Пропонують роботу моделлю, участь у конкурсах
• Проявляють надмірну увагу та розуміння

Етап 3: Завоювання довіри

• Слухають проблеми дитини, пропонують поради
• Дарують віртуальні або реальні подарунки
• Створюють враження “особливих” відносин

Етап 4: Ізоляція

• Переконують тримати стосунки в таємниці
• Поступово відокремлюють від друзів та родини
• Формують залежність від їхньої уваги

Етап 5: Експлуатація

• Просять інтимні фото або відео “для підтвердження довіри”
• Використовують отримані матеріали для шантажу
• Намагаються організувати зустріч в реальному житті

Мета грумерів

Основні цілі онлайн-грумерів включають:

• Отримання фото та відео інтимного характеру
• Сексуальна експлуатація в онлайн-форматі
• Організація зустрічей для фізичного насильства
• Торгівля дітьми
• Фінансове шахрайство через батьківські картки

Як розпізнати грумінг?

Тривожні сигнали в поведінці дитини:

• Приховування онлайн-активності
• Несподівані подарунки без пояснення джерела
• Зміна настрою після користування інтернетом
• Страх або тривога при отриманні повідомлень
• Відмова обговорювати нових “друзів” в мережі
• Секретні розмови по телефону

Тривожні ознаки в спілкуванні:

• Надмірна увага та компліменти від незнайомців
• Питання про особисте життя, сімейні проблеми
• Прохання про фото, особливо особистого характеру
• Пропозиції зустрітися “таємно”
• Подарунки або пропозиції грошей
• Прохання тримати спілкування в секреті

Як захистити дітей від грумерів

Для батьків:

1. Створення довірливих відносин

• Регулярно розмовляйте з дитиною про її онлайн-активність
• Цікавтеся новими знайомствами в мережі
• Не засуджуйте, а підтримуйте відкритий діалог

2. Освіта та інформування

• Пояснюйте ризики онлайн-спілкування віковим способом
• Обговорюйте реальні випадки (без залякування)
• Навчайте критично оцінювати онлайн-контент

3. Технічні заходи

• Використовуйте батьківський контроль (але не покладайтеся лише на нього)
• Регулярно перевіряйте налаштування приватності в соцмережах
• Встановлюйте спільні правила користування інтернетом

4. Встановлення правил Чітко визначте, коли можна:

• Публікувати фотографії (обговоріть допустимий контент)
• Надавати особисту інформацію (адреса, школа, номер телефону)
• Повідомляти про своє місцезнаходження в реальному часі
• Спілкуватися з незнайомцями онлайн

Для дітей та підлітків:

Золоті правила безпеки:

• Ніколи не надавайте особисту інформацію незнайомцям
• Не надсилайте фото, якими б довірливими не здавалися ваші співрозмовники
• Негайно повідомляйте батькам про підозрілі прохання
• Пам’ятайте: в мережі люди можуть бути не тими, за кого себе видають
• Не зустрічайтеся з онлайн-знайомими без дозволу та присутності батьків

Що робити, якщо сталося найгірше?

Негайні дії:

1. Зберігайте спокій та не звинувачуйте дитину
2. Зберігайте всі докази (скріншоти, повідомлення)
3. Заблокуйте зловмисника на всіх платформах
4. Зверніться до правоохоронних органів

Куди звертатися в Україні:

• Національна поліція: 102
• Гаряча лінія “Ла Страда-Україна”: 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного)
• Кіберполіція України: Система електронного звернення громадян
• Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства: 1547

Психологічна підтримка

Якщо дитина стала жертвою грумінгу, важливо:

• Забезпечити професійну психологічну допомогу
• Підтримувати дитину, не звинувачувати її
• Пам’ятати, що відновлення потребує часу
• Поступово відновлювати довіру до онлайн-середовища

Будь-які правила та обмеження часто викликають негативну реакцію з боку підлітків. Саме тому кращий варіант — це пошук балансу між використанням інструментів для контролю онлайн-активності юних користувачів та налагодженням хороших та відкритих стосунків з дітьми.

Висновки

Онлайн-грумінг — це серйозна загроза, яка потребує комплексного підходу. Найефективніший захист — це поєднання технічних засобів, освіти та, найголовніше, відкритого діалогу між батьками та дітьми. Пам’ятайте: мета не в тому, щоб заборонити дитині користуватися інтернетом, а в тому, щоб навчити її робити це безпечно.

У сучасному цифровому світі важливо не лише захищати дітей, але й надавати їм інструменти для самозахисту. Тільки через розуміння, довіру та постійний діалог ми можемо створити безпечне онлайн-середовище для наших дітей.

Ця стаття Що таке грумінг в Інтернеті та як від нього вберегтися? раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Олена Кожухар

Дослідження, проведене нещодавно в Україні, показало, що майже чверть дітей у віці від шести до 17 років отримували запитання про інтимні частини тіла або прохання надіслати свої оголені фото.

Дитячі благодійні організації у всьому світі попереджають про значний сплеск сексуальної експлуатації й насильства над дітьми в інтернеті.

Як це починається?

Ілоні було 12 років, коли її поведінка різко змінилася. Дівчинка стала тривожною. Вона проводила дні, зачинившись у своїй кімнаті, відмовлялась від їжі та не розмовляла з батьками.

“А було й навпаки, коли вона раптом ставала збудженою, сміялася майже істерично і весь час мене обіймала”, – розповідає її мати Оксана (Обидва імені, матері та доньки, змінені).

Оксана розповідає про кошмар, в якому її дочка жила майже шість місяців. Вона стала жертвою сексуальних домагань у соцмережах, за якими стояла невідома людина або, як припускає жінка, група людей.

Почалося все рік тому, перед першою хвилею пандемії в Україні.

“Знаєте, як підлітки відвойовують свою незалежність, свій власний простір, і ми дали їй цей простір. Вона була старанною в школі, допомагала нам, завжди ділилася з нами своїми справами. У нас не було причин їй не довіряти”.

Але зазвичай життєрадісна й доброзичлива Ілона почала змінюватися. Вона стала буквально залежною від свого смартфону, а коли мати просила її скоротити екранний час, реагувала агресивно.

“Вона постійно перевіряла свій телефон, і я помітила, що вона переписується з кимось навіть вночі”, – каже Оксана.

А потім все стало набагато гірше.

“Ілона майже припинила з нами спілкуватися, весь час проводила у своїй кімнаті. Вона казала, що почувається погано, але не могла пояснити, що з нею”.

“В Україні тоді як раз почався перший карантин. Було тривожно. Ми з чоловіком переживали за роботу й майбутнє, і якось випустили доньку з уваги”.

“Якось вночі вона прийшла до мене, ридає і не може зупинитися. Я її питаю: “З тобою щось зробили?”, а вона каже: “Ні, мамо, але це могло статися”.

Оксані знадобилося кілька днів, щоби з’ясувати, що трапилося з її дочкою.

Ілона розповіла, що подружилася в Instagram з 15-річним хлопцем. Принаймні так було зазначено в його профілі.

Він був симпатичний і постійно робив Ілоні компліменти, казав їй, що вона могла б бути моделлю, тому що вона дуже красива. Вони почали обмінюватися улюбленими піснями та фільмами, переписувалися до пізньої ночі.

Ілона розповідає: здавалося, що у них було так багато спільного і вона могла розповісти йому все.

А потім раптом він припинив писати. Дівчина розгубилася. Вона сумувала за “теплою дружбою” і почала розпитувати свого онлайн-друга, що сталося і що вона зробила не так.

І незабаром надійшла відповідь:

“Не думаю, що я тобі дійсно подобаюсь. Якби це було так, ти була би щирішою зі мною. Ти готова це довести?”

Спочатку прохання були досить невинними. Хлопець просив Ілону прислати йому її фото та відео.

“Покажи мені ту нову піжаму, яку тобі подарували на день народження”.

“А можеш зняти, як ти розминаєшся?”

Але вимоги зростали. Співрозмовник запропонував дівчинці зробити фото у білизні, а потім попросив позувати на камеру без неї. Він вимагав, щоби вона зняла відео, як приймає душ і як торкається себе.

А коли Ілона відмовилася, тон розмови став геть іншим.

Їй почали погрожувати, що всі знімки, які вона надсилала, розмістять у соцмережах і відправлять її батькам. Їй казали, що обмін такими фото й відео в Україні заборонений і що про це повідомлять у поліцію.

Раптом дівчинці почали приходити повідомлення з різних екаунтів. Оксана підозрює, що це була не одна людина, а декілька. Дівчину залякували, говорячи, що знають про неї все, номер її школи й адресу, де вона живе.

Нарешті, їй сказали, що єдиний спосіб зупинити це – прийти на побачення особисто і що їй нічого боятися, нічого поганого їй не зроблять.

“Слава Богу, саме тоді вона наважилася поговорити зі мною”, – каже Оксана.

“Я не можу позбутися думки про те, що сталося б, якби вона зустрілася з цими людьми”.

Ілона стала жертвою онлайн-грумінгу – налагодження дорослим довірливих стосунків з дитиною у соціальних мережах задля сексуального насильства в інтернеті або в реальному житті.

Instagram, Facebook, Likee, TikTok та інші соцмережі користуються алгоритмами, які допомагають нам легше знаходити друзів за віком, статтю, місцеперебуванням та спільними інтересами.

Але водночас вони створюють ідеальне середовище для зловмисників, які шукають дітей та підлітків у мережі.

Зібрати величезну кількість особистої інформації з різних екаунтів жертви – досить легко, а потім на її основі можна створити профіль, який привабить підлітка.

Питання Facebook “Про що ти думаєш?” та загальний тренд ділитися у соцмережах своїми почуттями також допомагають визначити емоційно уразливих дітей.

Жертвами грумінгу часто стають підлітки, які почуваються самотніми, зазначає Олена Нагула, дитяча психотерапевтка, кандидат психологічних наук та експертка Ради Європи із запобігання насильству.

Під час пандемії мільйони дітей та молодих людей у всьому світі почали проводити набагато більше часу в інтернеті, ніж будь-коли. Вони навчаються онлайн, спілкуються з друзями у чатах, грають в ігри.

Сексуальна експлуатація та домагання дітей онлайн безпрецедентно поширилися, зазначає міжнародна неурядова група Internet Watch Organization. Міжнародна поліція з боротьби із кіберзлочинністю говорить про “ідеальний шторм”, створений карантином. Багато дітей опинилися ізольованими вдома, а час, який вони проводять у мережі, збільшився у рази.

На початку року в Україні оприлюднили результати дослідження, яке провела благодійна організація “Служба порятунку дітей” разом з Уповноваженим президента України з прав дитини.

Дослідники опитали понад 4000 школярів віком від шести до 17 років з усіх регіонів країни.

Виявилося, що за останній рік майже чверть дітей в Україні потрапляли принаймні в одну із ситуацій сексуального насильства чи експлуатації в інтернеті. Найчастіше – це були запитання про інтимні частини тіла, прохання надіслати свої оголені фото чи відео й надсилання дітям порнографічних матеріалів.

Співавторка дослідження і авторка освітньої програми з захисту дітей від насильства “Служби порятунку дітей” Олена Капральська зазначає, що у найнебезпечніші ситуації потрапляли діти 10-17 років.

Декого з них просили торкатися свого тіла на камеру, а дехто з опитаних зустрічався з незнайомцями з інтернету в реальному житті.

“Найбільше вражає те, що майже половина дітей нікому не розповіли про випадок, який з ними стався”, – каже Капральска.

“Думаю, це – дуже важливий сигнал для батьків, вчителів і для суспільства, тому що, по-перше, діти часто не здатні розпізнати небезпечні ситуації, а по-друге, такі небезпеки в онлайні можуть призвести до сексуального насильства у реальному житті”, – наголошує експертка.

Zoom-терор

Дистанційне навчання під час карантину в Україні ще більш загострило проблему.

Як зазначає керівник відділу кіберполіції України капітан Роман Сочка, під час карантину зросло число атак на конференції у Zoom, насамперед під час дистанційних шкільних уроків.

“Такі випадки надзвичайно складно розслідувати без скріншотів або додаткових доказів”, – додає Сочка.

Марія, мама п’ятикласника зі школи “Логос” у Києві, розповіла, що її син протягом місяця став свідком понад десятка нападів на дистанційні уроки в Zoom.

Спочатку до віртуального класу приєдналися троє незнайомих чоловіків, вони лаялися та зверталися до дітей, називаючи їхні імена. Вчителька розгубилася й випадково вийшла із Zoom-конференції, залишивши дітей наодинці зі зловмисниками.

Під час другого нападу дітям показали порнографічне відео, а іншим разом оголений чоловік мастурбував на камеру, розповідає Марія.

Як припускає директор школи Андрій Прутас, хтось із учнів класу навмисно повідомив пароль від конференції зловмисникам. Раніше такі атаки вже були й про них повідомляли у кіберполіцію, розповів він.

Але щодо цього випадку не скаржилися, бо “таке хуліганство є дуже поширеним під час онлайн-уроків”, пояснив директор.

Марія додає, що багато інших батьків із класу не захотіли залучати поліцію.

Постійний тиск

Україна криміналізувала домагання до дитини в інтернеті лише у лютому цього року. Отже, рік тому те, що сталося з Ілоною, технічно не було злочином.

“Ми змінили її номер телефону, видалили всі акаунти у соцмережах, але вона й досі боїться виходити на вулицю або залишатися вдома одна”, – каже мама Ілони.

“Вона дуже соромиться того, що сталося, і я боюся, що це вплине на її майбутні стосунки та здатність довіряти людям”.

Інтимні фотографії та відео, які потрапляють в інтернет, можуть нескінченно циркулювати у мережі. Фактично акт насильства повторюється знову й знову, створюючи постійний тиск жертву.

“У дітей, які стали жертвами грумінгу, розвивається сильна тривога, депресія. У них можуть бути порушення сну, панічні атаки, агресивність, самоушкодження, суїцидальні думки”, – каже дитяча психотерапевтка Олена Нагула.

Хто несе відповідальність?

Технологічні гіганти Facebook, Instagram, TikTok, YouTube та інші заявляють, що докладають максимальних зусиль, щоби зробити свої платформи безпечними для молоді.

Вони розробляють дедалі новіші інструменти відстеження й видалення шкідливого контенту, намагаються запобігти контактам підозрілих дорослих користувачів із неповнолітніми.

Однак групи із захисту дітей в інтернеті впевнені, що цього мало.

Одне з найбільш суперечливих питань – перевірка віку при реєстрації. Більшість соціальних медіа не дозволяють користувачам молодше 13 років створювати акаунти на своїх платформах.

Юридично компанії не можуть збирати або поширювати особисту інформацію від осіб, які не досягли цього віку, без згоди їхнього опікуна.

Однак як показало дослідження “Служби порятунку дітей”, майже третина українських дітей 6-11 років мають акаунти в Instagram та TikTok. Діти вводять неправдиві дані під час реєстрації або просять дорослих створити для них обліковий запис.

Що можуть зробити батьки?

Соцмережі безперечно дають дітям можливість спілкуватися з друзями. Особливо, коли школа не працює. Але важливо, щоби поруч була доросла людина, з якою можна поговорити про все, з чим діти стикаються онлайн і що їх бентежить.

Спитайте у своєї дитини, в які ігри вона грає та що їй подобається робити у соціальних мережах.

Обговоріть фотографії та відео, якими дитина ділиться онлайн, нагадайте, що не можна поширювати особисту інформацію.

Довірливі стосунки й залученість батьків у життя своєї дитини є основою її безпеки в інтернеті.

Більше інформації про безпеку дітей в інтернеті:

• МБО “Служба порятунку дітей“
• Stop-sexтинг
• Безпека дітей в Інтернеті на Cybercalm

Повідомити про контент, який зображує сексуальне насильство над дітьми:

• Фонд IWF в Україні

Ця стаття В Україні поширюється онлайн-грумінг: як захистити ваших дітей? раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин