Видалення файлів і навіть форматування не стирають дані — вони лише прибирають запис про них із файлової таблиці. Дослідження Blancco та Ontrack показало: із 159 вживаних дисків, куплених на eBay, 42% містили чутливу інформацію, а 15% — персональні дані попередніх власників, хоча всі продавці були переконані, що очистили носій. Надійне стирання виглядає інакше для жорсткого диска, SSD і флешки, і в кожному випадку правильний метод свій.

Актуальні рекомендації змінилися сильніше, ніж здається. У вересні 2025 року NIST відкликав стандарт SP 800-88 Rev. 1 і замінив його редакцією Rev. 2, яка прибрала описи конкретних технік перезапису й відсилає до галузевого стандарту IEEE 2883. Багатопрохідне затирання, яке десятиліттями вважалося еталоном, більше не є універсальною відповіддю — а для сучасних накопичувачів воно ще й не працює так, як очікує користувач.

Чому видалення й форматування не стирають дані

Коли файл потрапляє в кошик і кошик очищується, операційна система лише позначає відповідні блоки як вільні. Самі дані залишаються на носії, доки їх не перезапишуть новою інформацією. Безкоштовні утиліти відновлення витягують такі файли за кілька хвилин.

Швидке форматування працює так само: воно створює нову файлову таблицю, але не торкається вмісту секторів. Саме тому в дослідженні Blancco більшість дисків із залишковими даними були відформатовані — власники зробили те, що вважали очищенням, і помилилися.

Повне форматування у Windows перезаписує носій нулями, тож для жорсткого диска це вже прийнятний рівень. Для SSD усе складніше — і причина в тому, як влаштована флеш-памʼять.

Три рівні стирання: Clear, Purge, Destroy

Міжнародна практика розрізняє три рівні знеособлення носія. Ця класифікація прийшла зі стандарту NIST і залишилася в редакції Rev. 2:

• Clear — перезапис усього доступного простору звичайними командами. Захищає від відновлення побутовими програмами. Достатньо, якщо носій залишається у власника.
• Purge — команди самого контролера накопичувача (Secure Erase, Sanitize) або крипто-стирання. Захищає навіть від лабораторного відновлення. Це потрібний рівень, якщо пристрій змінює власника.
• Destroy — фізичне знищення носія. Застосовується, коли пристрій несправний, дуже старий або дані критично чутливі.

Для побутового сценарію — продаж, передача родичам, здавання на переробку — цільовий рівень майже завжди Purge. І найпростіший спосіб його досягти взагалі не повʼязаний із перезаписом.

Крипто-стирання: найшвидший надійний метод

Якщо накопичувач зашифрований, для знищення даних достатньо знищити ключ шифрування. Без ключа вміст диска залишається набором нечитних байтів, скільки б часу не витратили на його аналіз. Операція займає секунди замість годин перезапису й однаково добре працює для HDD, SSD і NVMe.

Умова одна: шифрування має бути ввімкнене до того, як на диск потрапили важливі дані. Ввімкнути його безпосередньо перед продажем — теж робочий варіант, але тоді система спершу мусить зашифрувати весь наявний вміст, і це вже займе час, порівнянний із перезаписом.

У Windows за це відповідає BitLocker. Починаючи з версії Windows 11 24H2, Microsoft прибрала частину апаратних вимог до автоматичного шифрування пристрою, тож на багатьох нових компʼютерах воно вмикається саме собою — за умови чистої інсталяції та входу під обліковим записом Microsoft. Перевірити стан можна в «Параметри» → «Конфіденційність і захист» → «Шифрування пристрою».

На macOS ту саму роль виконує FileVault, у Linux — LUKS, на смартфонах шифрування ввімкнене за замовчуванням уже багато років.

SSD і NVMe: команда контролера замість перезапису

Твердотільний накопичувач не дозволяє програмі напряму звертатися до комірок памʼяті. Контролер сам вирішує, куди фізично покласти дані, рівномірно розподіляючи запис по всьому обʼєму, і тримає резервну область, недоступну операційній системі. Через це перезапис «усього диска» насправді не покриває частину комірок — там можуть залишитися старі фрагменти.

Правильний підхід — доручити стирання самому контролеру. Для SATA-накопичувачів це команда ATA Secure Erase, для NVMe — Format NVM або Sanitize. У сучасних дисків із апаратним шифруванням така команда фактично зводиться до знищення внутрішнього ключа й виконується за секунди.

Фірмові утиліти виробника

Виробники дисків постачають власні застосунки, які виконують ці команди без роботи з терміналом: Samsung Magician, Western Digital Dashboard, Crucial Storage Executive, Kingston SSD Manager, SeaTools від Seagate. Потрібну функцію в них зазвичай названо Secure Erase або Sanitize. Диск при цьому має бути підключений напряму до материнської плати й не бути системним.

Найпростіший шлях: Secure Erase із UEFI

Багато материнських плат і ноутбуків уміють подавати цю команду самостійно, без операційної системи й термінала. Потрібно зайти в UEFI (клавіша F2 або Delete під час запуску) і знайти пункт Secure Erase: у плат ASUS він розташований у розділі Tool, у ноутбуків HP — у Security → Hard Drive Utilities, у Lenovo ThinkBook — під назвою Security Erase HDD Data. Спосіб працює навіть із системним диском, бо на момент запуску команди операційна система ще не завантажена.

Функція є не на всіх платах, а старіші реалізації показують лише SATA-накопичувачі й не бачать NVMe. Якщо навпроти диска стоїть статус Frozen, материнська плата заблокувала його під час запуску: для SATA допомагає відʼєднати й знову приєднати кабель даних, не вимикаючи компʼютер.

Linux: hdparm і nvme-cli

Для SATA-накопичувача процедура описана в ArchWiki. Спершу диск не має перебувати в стані frozen:

sudo hdparm -I /dev/sdX | grep frozen

Далі встановлюється тимчасовий пароль і подається команда стирання. Для NVMe використовується окремий інструмент:

sudo nvme sanitize /dev/nvme0 --sanact=2

Застереження. ArchWiki прямо попереджає: подання команди Secure Erase, Format або Sanitize на диск, підключений через USB-перехідник, зовнішню кишеню або RAID-контролер, може вивести накопичувач з ладу назавжди. Диск має бути в SATA-порту материнської плати або в слоті M.2. Якщо накопичувач вилучити з корпусу неможливо — а в багатьох зовнішніх дисках і в усіх флешках USB-контролер розпаяний на платі й SATA-розʼєму немає — цей метод не підходить, і замість нього застосовують крипто-стирання. Крім того, дію Overwrite для NAND-накопичувачів не рекомендують через зайвий знос комірок.

HDD: одного проходу перезапису достатньо

Для магнітного жорсткого диска перезапис працює саме так, як інтуїтивно очікується: кожен сектор фізично отримує нове значення. Уявлення про необхідність семи чи тридцяти пʼяти проходів походить із 1990-х і стосується накопичувачів тієї щільності запису. Для сучасних дисків одного проходу нулями досить, і жоден лабораторний метод не відновлює перезаписаний шар.

У Linux це робиться штатними засобами (докладний огляд — в ArchWiki):

sudo shred -v -n 1 /dev/sdX

Для SSD цей самий інструмент марний: довідкова сторінка shred сама попереджає про неефективність на флеш-памʼяті та журнальованих файлових системах.

Вбудовані засоби операційних систем

Windows 11: «Скинути ПК» з очищенням даних

Найдоступніший варіант для більшості: «Параметри» → «Система» → «Відновлення» → «Скинути ПК» → «Видалити все». На кроці додаткових параметрів слід увімкнути перемикач «Очищення даних» — саме він відповідає за перезапис, а не просто видалення файлів. Процес триває годинами, тому запускати його варто на ніч.

Microsoft, однак, прямо зазначає в документації, що ця функція розрахована на побутове використання й не відповідає державним і галузевим стандартам стирання даних. Для дисків із робочою або справді чутливою інформацією потрібен рівень Purge — Secure Erase або крипто-стирання. Ще одна деталь: якщо диск зашифровано, для скидання може знадобитися ключ відновлення BitLocker, тож його треба мати під рукою заздалегідь.

macOS: «Стерти весь вміст і налаштування»

На компʼютерах Mac з чипами Apple Silicon або T2 достатньо пункту «Системні параметри» → «Загальні» → «Перенесення чи скидання» → «Стерти весь вміст і налаштування». Apple описує цю операцію як знищення ключів у спеціальній області памʼяті, після якого всі дані користувача стають криптографічно недоступними. Це повноцінне крипто-стирання, а не форматування. Разом із даними скидаються відбитки Touch ID, вихід з облікового запису Apple і функція «Локатор».

Зовнішні накопичувачі під цю схему не підпадають — їх треба стирати окремо.

Смартфони

Android і iOS шифрують внутрішню памʼять за замовчуванням, тому заводське скидання на них і є крипто-стиранням. Перед скиданням варто вийти з облікового запису Google або Apple — інакше пристрій залишиться заблокованим для нового власника захистом від крадіжки.

Флешки та картки памʼяті: найскладніший випадок

USB-накопичувачі, картки microSD і дешеві зовнішні SSD — найпроблемніша категорія. Вони побудовані на тій самій флеш-памʼяті, що й SSD, тому перезапис на них ненадійний, але команд Secure Erase чи Sanitize їхні контролери здебільшого не підтримують. Апаратного шифрування там теж зазвичай немає.

Практичний вихід один із двох:

1. Зашифрувати носій повністю (VeraCrypt, BitLocker To Go, LUKS), а потім відформатувати. Навіть якщо частина старих блоків уціліє, вони будуть зашифровані ключем, якого більше не існує.
2. Знищити фізично, якщо на носії була справді чутлива інформація. Флешка коштує дешевше, ніж витік паспортних даних.

Що працює гірше, ніж прийнято вважати

DBAN. Програма роками фігурує в порадах як універсальний засіб, але її розробник Blancco прямо зазначає на офіційному сайті: DBAN працює лише з жорсткими дисками, не виявляє й не стирає SSD і не гарантує повного очищення носія. Для сучасного накопичувача це не інструмент.

Багатопрохідні схеми DoD 5220.22-M і Gutmann. Це спадок епохи, коли щільність магнітного запису була в тисячі разів нижчою. Редакція NIST SP 800-88 Rev. 2 взагалі прибрала описи технік перезапису з тексту стандарту, залишивши посилання на IEEE 2883. На SSD такі схеми не лише зайві, а й шкідливі — вони витрачають ресурс запису, не даючи гарантії.

Утиліти «очищення системи». Застосунки на кшталт CCleaner чи BleachBit прибирають тимчасові файли й кеш. Їхні функції затирання вільного місця розраховані на магнітні диски й не дають рівня Purge на флеш-накопичувачах. Для підготовки пристрою до продажу цього недостатньо.

TRIM. Команду TRIM іноді подають як спосіб стирання. Насправді вона потрібна для продуктивності: операційна система повідомляє контролеру, які блоки більше не використовуються. TRIM ускладнює відновлення видалених файлів, але не є методом знеособлення носія й не покриває резервну область.

Коли лишається тільки фізичне знищення

Якщо накопичувач не визначається системою, не приймає команд контролера або на ньому зберігалися документи, витік яких неприпустимий, єдиний надійний варіант — знищити носій. Для цього не потрібна імпровізація з молотком удома: сервіси утилізації електроніки та ІТ-компанії пропонують шредери, які подрібнюють диск на фрагменти.

Принципова відмінність між типами носіїв: у жорсткому диску дані лежать на магнітних пластинах, у SSD і флешках — на мікросхемах памʼяті. Пошкодження корпусу SSD нічого не дає, якщо чипи памʼяті лишилися цілими. Розмагнічування (дегаусер) працює для HDD і не працює для флеш-накопичувачів узагалі.

Самостійне свердління чи розбивання накопичувача повʼязане з ризиком травми та розлітанням дрібних фрагментів, тому безпечніше передати носій на професійну утилізацію.

Чек-лист перед тим, як віддати пристрій

3. Зробити резервну копію усього потрібного. Після стирання відновити дані буде неможливо — у цьому й полягає сенс операції.
4. Вийти з усіх облікових записів: Microsoft, Google, Apple, месенджери, менеджер паролів. Зняти привʼязку пристрою в налаштуваннях безпеки акаунтів.
5. Вимкнути захист від крадіжки — «Локатор» на пристроях Apple, захист від скидання на Android.
6. Вибрати метод за типом носія: крипто-стирання, якщо диск зашифрований; Secure Erase або Sanitize для SSD і NVMe; один прохід перезапису для HDD.
7. Не забути про другорядні носії: карту памʼяті у смартфоні, зовнішній диск, стару флешку з документами.
8. Перевірити результат — підключити носій і переконатися, що він порожній і не містить розділів зі старими даними.

Ширший перелік кроків для компʼютера, який готують до продажу, зібрано в окремому матеріалі про підготовку старого компʼютера до продажу. А перед стиранням варто оцінити, скільки коштує резервне копіювання і які хмарні сховища підходять для перенесення архіву.

Ця стаття Як безповоротно стерти дані з HDD, SSD і флешки перед продажем чи утилізацією раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Побокін Максим

Якщо комп’ютер почав гальмувати, завантажуватися надто довго або просто не справляється з новими завданнями — це сигнал, що час оновлювати «залізо». Але замість дорогої покупки нового ПК часто достатньо замінити одну-дві ключові комплектуючі. Розбираємо, з чого починати апгрейд у 2026 році.

Вибір залежить від поточної конфігурації та завдань: геймеру потрібен потужний GPU, монтажеру — більше RAM, а власнику старого ноутбука з жорстким диском — насамперед SSD. Нижче — п’ять найефективніших апгрейдів, упорядкованих за співвідношенням ціни і результату.

1. Твердотільний накопичувач (SSD)

Складність: легка | Підходить для: настільного ПК та ноутбука

Для систем, які досі працюють на механічному жорсткому диску (HDD), встановлення SSD — найшвидший спосіб відчути радикальне прискорення. Час завантаження Windows скорочується з хвилин до кількох секунд, програми відкриваються миттєво, а робота в цілому стає значно комфортнішою.

У 2026 році стандартом для більшості користувачів є NVMe M.2-накопичувачі з інтерфейсом PCIe 4.0. Вони пропонують швидкість читання до 7 000 МБ/с — достатньо для будь-яких ігрових і повсякденних задач. Накопичувачі на PCIe 5.0 вже доступні (до 14 500 МБ/с) і поступово дешевшають, однак ця швидкість практично не відчувається в іграх чи звичайній роботі — і вимагає потужнішого охолодження через підвищений нагрів. Для переважної більшості покупців PCIe 4.0 залишається оптимальним вибором: висока продуктивність за розумну ціну.

Якщо комп’ютер уже має SATA SSD, перехід на NVMe M.2 також відчутно прискорить систему, хоча різниця буде менш разючою. Серед перевірених моделей — Samsung 990 Pro, WD Black SN850X та Crucial T500.

Щодо ємності: у 2026 році орієнтиром є 2 ТБ. Windows 11 займає до 60 ГБ, а сучасні AAA-ігри — 100 ГБ і більше. Накопичувачі на 2 ТБ стають стандартом для нових систем; 4 ТБ-варіанти також поступово набирають популярності.

Важливо: перед покупкою перевірте, який слот M.2 є на вашій материнській платі — PCIe 3.0, 4.0 чи 5.0. Від цього залежить сумісність і реальна швидкість накопичувача. Комбінований тип пам’яті TLC залишається надійнішим за QLC — особливо за активного запису великих обсягів даних.

2. Оперативна пам’ять (RAM)

Складність: легка | Підходить для: настільного ПК та ноутбука

Оперативна пам’ять — одна з тих комплектуючих, де збільшення обсягу справді відчувається, але лише до певної межі. У 2026 році мінімальним комфортним порогом стали 16 ГБ, а для більшості завдань оптимальним є 32 ГБ. Відео-монтаж, 3D-моделювання чи запуск кількох ресурсоємних програм одночасно виправдовують 64 ГБ і більше.

Важливий контекст 2026 року: ринок пам’яті переживає дефіцит — величезний попит з боку ЦОД і ШІ-проєктів вимив значну частину споживчих обсягів DDR5. Ціни зросли. Саме тому нарощення обсягу RAM в межах наявної платформи часто вигідніше, ніж перехід на нову.

Щодо вибору покоління: DDR5 є стандартом для нових платформ — AMD AM5 (Ryzen 7000/9000) та Intel LGA 1851 (Core 200S). DDR4 залишається в системах на AM4 та LGA 1700 і цілком актуальна для продовження роботи. Реальний виграш DDR5 перед DDR4 в іграх — близько 5–10%; для більшості задач різниця мінімальна. Якщо ви не плануєте повну заміну платформи найближчим часом, розширення поточного DDR4 — прагматичніше рішення.

Купуючи нові модулі, дотримуйтесь однакової частоти та подібних таймінгів з вже встановленими. Двоканальний режим (дві планки замість однієї) суттєво підвищує продуктивність — особливо на платформах AMD. Для ноутбуків заздалегідь перевірте, чи є вільні слоти: у багатьох сучасних моделях пам’ять розпаяна і не підлягає заміні.

3. Графічна карта (GPU)

Складність: легка | Підходить для: настільного ПК

Для геймерів відеокарта — найважливіший компонент продуктивності. Якщо SSD і RAM уже в порядку, а в іграх все одно не вистачає кадрів — час міняти GPU.

У 2026 році ринок представлений двома актуальними поколіннями: NVIDIA RTX 50-серія (архітектура Blackwell) та AMD RX 9000 (архітектура RDNA 4). Обидві пропонують апаратне трасування променів, суттєво покращений ШІ-апскейлінг і підтримку PCIe 5.0. Минулі покоління — RTX 4000 та RX 7000 — також залишаються сильними варіантами, якщо знайти їх зі знижкою нижче рекомендованої ціни.

Вибір карти залежить передусім від цільової роздільної здатності:

• 1080p: AMD RX 9060 XT (16 ГБ, ~$380) або NVIDIA RTX 5060 Ti (16 ГБ, ~$430). Версії з 8 ГБ відеопам’яті вже зараз можуть гальмувати в новітніх іграх при максимальних налаштуваннях.
• 1440p: AMD RX 9070 (~$549, 16 ГБ GDDR6) — найкраще співвідношення ціна/продуктивність в сегменті. Альтернатива від NVIDIA — RTX 5070 з підтримкою DLSS 4 і багатокадровою генерацією зображень.
• 4K: AMD RX 9070 XT (~$599) або RTX 5070 Ti (16 ГБ GDDR7) — оптимальний рівень для 4K-гемінгу без надмірних витрат. RTX 5080/5090 — для ентузіастів без компромісів.

Ключова тенденція 2026 року: мінімально рекомендований обсяг відеопам’яті для 1440p — 16 ГБ. Карти з 8 ГБ поступово зіштовхуються з обмеженнями в нових AAA-тайтлах при максимальних текстурах.

Якщо ваш процесор очевидно застарів, оновлення GPU принесе лише часткове покращення — CPU-«пляшкове горло» обмежить потенціал нової карти. В такому випадку розглядайте комплексний апгрейд платформи.

Читайте також: Весняне прибирання ПК: 12 кроків для повного очищення комп’ютера

4. Центральний процесор (CPU)

Складність: середня | Підходить для: настільного ПК

Замінити процесор складніше, ніж додати RAM або поміняти відеокарту — насамперед через обмеження сумісності сокетів. Перш ніж купувати новий CPU, перевірте специфікації материнської плати: процесор повинен підходити до вашого сокету, а також може знадобитися оновлення BIOS.

Поточний стан платформ у 2026 році:

• AMD AM5 (Ryzen 7000/9000): AMD підтвердила підтримку сокету AM5 щонайменше до 2027 року. Це робить апгрейд у межах AM5 привабливим — майбутні покоління Ryzen залишаться сумісними з поточними материнськими платами. Актуальний вибір: Ryzen 7 9700X або Ryzen 5 9600X для масового сегменту.
• Intel LGA 1851 (Core 200S / Arrow Lake): актуальна платформа Intel з підтримкою DDR5. Якщо у вас LGA 1700 (12-13 покоління), апгрейд до 14-го покоління ще можливий, але вигідніше одразу переходити на LGA 1851 при заміні материнської плати.

Стара порада про «одночасну заміну CPU і материнської плати» залишається актуальною. Проте всередині однієї платформи (наприклад, AM5) апгрейд процесора без зміни плати — цілком реалістичний і фінансово виправданий варіант.

У ноутбуках CPU здебільшого розпаяний на материнській платі та не підлягає заміні. Поодинокі винятки — старі моделі ділових ноутбуків зі знімним сокетом, але знайти для них сумісний процесор у роздробі практично неможливо.

5. Рідинна система охолодження (AIO)

Складність: середня | Підходить для: настільного ПК

Ефективне охолодження — необхідна умова для стабільної роботи потужної системи. Перегрів змушує процесор і відеокарту знижувати тактову частоту (тротлінг), що безпосередньо впливає на продуктивність. Крім того, хронічно висока температура скорочує ресурс компонентів.

Системи рідинного охолодження типу «все в одному» (AIO) значно ефективніші за стандартні повітряні кулери — особливо при тривалих навантаженнях і розгоні. Кулери AIO складаються з водоблоку на процесорі, помпи та радіатора з вентиляторами.

Актуальні розміри радіаторів у 2026 році:

• 240 мм (2×120 мм): достатньо для більшості процесорів масового сегменту (до Ryzen 7 / Core i7).
• 280 мм (2×140 мм): оптимальний баланс між ефективністю та рівнем шуму.
• 360 мм (3×120 мм): рекомендований для флагманських CPU — Intel Core Ultra 9 / AMD Ryzen 9 — особливо при розгоні. Перед покупкою перевірте сумісність з корпусом.

При встановленні потрібно зняти штатний кулер, закріпити радіатор у корпусі та нанести термопасту на кришку процесора (якщо вона не нанесена заздалегідь). Операція займає 30–60 хвилин і не вимагає спеціальних знань, але потребує уважності.

Важливо: стежте за герметичністю контуру — слідів вологи на платі або запаху гару бути не повинно. За будь-яких ознак витоку — негайно вимкніть ПК і зверніться до сервісу.

Що обрати насамперед?

• HDD-система: перший крок — SSD NVMe M.2. Ефект буде найвідчутнішим.
• Менше 16 ГБ RAM: нарощуйте пам’ять до мінімум 16 ГБ, ідеально — до 32 ГБ.
• Ігровий ПК з застарілим GPU: відеокарта дає найбільший приріст FPS. Цільтеся на моделі з 16 ГБ відеопам’яті.
• CPU та платформа зовсім застаріли: розгляньте комплексну заміну процесора, материнської плати та RAM — особливо якщо переходите на AM5 або LGA 1851.
• Система перегрівається: AIO-охолодження стабілізує температури і допоможе розкрити потенціал потужного CPU.

Апгрейд — це не завжди купівля всього нового. Часто достатньо однієї правильно обраної комплектуючої, щоб комп’ютер знову почувався сучасним.

Ця стаття Апгрейд комп’ютера: 5 комплектуючих, які варто оновити в першу чергу раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Побокін Максим

Видалені з комп’ютера чи смартфона файли не зникають безслідно. За допомогою спеціалізованих інструментів і достатньої технічної експертизи фахівці з цифрової криміналістики здатні відновити документи та фотографії, які користувачі вважали знищеними. Однак сучасні технології зберігання даних суттєво ускладнюють це завдання.

Правові підстави для вилучення пристроїв

Поширеним є хибне уявлення, що для огляду цифрових пристроїв правоохоронцям завжди потрібен ордер. Насправді багато юрисдикцій дозволяють митним та імміграційним службам перевіряти електронні пристрої без спеціального дозволу. Прикордонники також можуть досліджувати вміст пристроїв без ордера за певних обставин — зокрема, коли йдеться про справи, пов’язані з тероризмом чи іншими загрозами національній безпеці.

Після вилучення пристрою починається тривалий процес: ноутбук або телефон поміщають у захищений пакет, стійкий до несанкціонованого втручання. Команди з комп’ютерної криміналістики документують кожен свій крок, щоб забезпечити допустимість доказів у суді та можливість відтворення результатів. Для забезпечення цілісності файлів використовуються спеціалізовані інструменти.

Фактори, що впливають на відновлення даних

Можливість вилучення видалених файлів залежить від кількох ключових чинників: типу накопичувача, наявності шифрування та файлової системи диска. Кожен із цих факторів може суттєво вплинути на успішність криміналістичного дослідження.

Жорсткі диски (HDD): класична технологія

Механічні жорсткі диски використовують магнітні пластини для зберігання даних. Під час роботи вони обертаються зі швидкістю 5400–7200 обертів на хвилину (у серверних моделях — до 15 000 об/хв). Спеціальні магнітні головки переміщуються до потрібної ділянки диска та записують інформацію, змінюючи магнітні властивості поверхні.

Коли користувач видаляє файл із жорсткого диска, дані фізично залишаються на місці — система лише позначає відповідний простір як доступний для запису. Файл остаточно зникає лише після того, як нові дані перезаписують цю ділянку. Саме тому на HDD відновлення видалених файлів часто є цілком реальним — за умови, що простір ще не було перезаписано.

Твердотільні накопичувачі (SSD): нові виклики для криміналістів

Твердотільні накопичувачі принципово відрізняються від жорстких дисків. Замість магнітних пластин вони використовують флеш-пам’ять на основі напівпровідникових чипів NAND. Файли зберігаються у вигляді електричних зарядів у мікроскопічних транзисторах.

Ключова відмінність полягає в роботі команди TRIM. Коли користувач видаляє файл, операційна система надсилає SSD команду TRIM, повідомляючи накопичувачу, що певні блоки даних більше не потрібні. Після цього контролер SSD запускає процес «збирання сміття» (garbage collection), який фактично стирає дані з флеш-пам’яті.

За даними експертів компанії Elcomsoft (2025), після виконання команди TRIM дані стають практично недоступними для стандартних методів відновлення. Навіть якщо комірки флеш-пам’яті ще зберігають інформацію, контролер SSD повертає нулі замість реальних даних. Єдиний спосіб отримати доступ до таких даних — використання спеціалізованого обладнання на кшталт PC-3000 для переведення накопичувача у заводський режим.

Додатковим ускладненням є технологія вирівнювання зносу (wear leveling): SSD розподіляє записи рівномірно по всіх комірках пам’яті для продовження терміну служби накопичувача. Це призводить до фрагментації файлів і ускладнює їх локалізацію та відновлення.

Роль шифрування

Сучасні SSD часто мають вбудоване апаратне шифрування. У багатьох випадках кожен файл зберігається з унікальним ключем шифрування. Коли файл видаляється, ключ також знищується, що робить відновлення практично неможливим навіть за наявності фізичного доступу до флеш-пам’яті.

Мобільні пристрої на базі iOS та Android також використовують шифрування за замовчуванням. За інформацією Apple, видалені з iPhone дані швидко стираються завдяки роботі флеш-пам’яті, а після виконання команди TRIM шанси на відновлення стають мінімальними.

Читайте також: Як очистити HDD, SSD та інші носії інформації?

Інструменти цифрової криміналістики

Для відновлення даних правоохоронці використовують спеціалізоване програмне забезпечення: Autopsy, EnCase, FTK (Forensic Toolkit), Magnet Forensics, X-Ways Forensics та інші. Ці інструменти дозволяють аналізувати образи дисків, виявляти видалені файли та досліджувати метадані.

Для мобільних пристроїв існують різні рівні отримання даних: від простого ручного копіювання до повного фізичного аналізу пам’яті. Найглибший рівень — фізичне отримання даних — дозволяє знайти інформацію, яка вже не індексується файловою системою, але фізично ще присутня в пам’яті.

Висновки

Правоохоронні органи справді можуть відновлювати видалені файли, однак успіх залежить від багатьох факторів. На традиційних жорстких дисках шанси на відновлення залишаються високими, доки дані не перезаписані. Натомість сучасні SSD із підтримкою TRIM та апаратним шифруванням суттєво ускладнюють це завдання.

Як зазначають експерти з цифрової криміналістики, поширений у масовій культурі міф про те, що «видалені дані завжди можна відновити», дедалі менше відповідає реальності. Сучасні технології зберігання — SSD, апаратне шифрування та протоколи безпечного видалення — створюють нові бар’єри для криміналістичного аналізу.

Водночас найбільшою проблемою для правоохоронців часто є не технічні обмеження, а брак ресурсів та кваліфікованих фахівців для проведення комплексних цифрових розслідувань.

Ця стаття Чи можуть правоохоронці відновити видалені файли: реалії цифрової криміналістики раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

Компанія TeamGroup представила новий портативний SSD-накопичувач під назвою T-Create Expert P35S, який може дати вам спокій, якщо ви переживаєте про те, що ваші дані можуть потрапити в чужі руки. Замість використання шифрування для блокування всього за допомогою пароля або біометрії, цей накопичувач пропонує більш радикальний підхід — фізичне знищення даних одним натисканням кнопки.

Як працює технологія самознищення

За словами виробника, «запатентована схема знищення даних одним кліком» використовує механізми «руйнування чіпів» для досягнення «справді незворотного стирання інформації». Процес не супроводжується видимим димом чи вибухами, як у фільмах про шпигунів, але результат однаковий — дані неможливо відновити.

Механізм працює шляхом подачі високої напруги на флеш-пам’ять NAND, що призводить до незворотного пошкодження комірок пам’яті. Це набагато надійніший метод знищення даних порівняно з програмним видаленням або навіть багаторазовим перезаписуванням, оскільки фізично змінює структуру накопичувача.

Захист від випадкового активування

Розміщення кнопки самознищення на зовнішній панелі корпусу може здатися ризикованим рішенням, проте TeamGroup передбачила кілька рівнів захисту від випадкового спрацювання.

По-перше, накопичувач має бути підключеним до комп’ютера через USB-C кабель. По-друге, кнопка працює як двоступеневий повзунок. Переміщення до першої позиції, де частково відкривається червоний попереджувальний знак, вимагає помітного зусилля. Натискання до другої позиції, яка запускає процес самознищення, потребує ще більшої сили.

Після активації процес самознищення триватиме до повного видалення даних навіть у разі відключення накопичувача від комп’ютера. TeamGroup гарантує «нульовий залишок даних» і повну неможливість відновлення інформації.

Технічні характеристики

Пристрій оснащений одним портом USB-C 3.2 Gen 2 зі швидкістю читання та запису до 1000 МБ/с. Довжина накопичувача становить трохи більше 9 см, вага — 42 грами.

Накопичувач буде доступний у чотирьох варіантах ємності — від 256 ГБ до 2 ТБ. Компанія поки не оголосила ціни та дату початку продажів.

Для кого призначений цей накопичувач

TeamGroup позиціонує T-Create Expert P35S як рішення для професіоналів, які працюють з конфіденційною інформацією. Це можуть бути журналісти, які захищають свої джерела, юристи з клієнтськими даними, медичні працівники з інформацією про пацієнтів, або IT-спеціалісти, які мають доступ до корпоративних секретів.

Особливо корисним цей пристрій може бути для тих, хто часто подорожує з чутливими даними. У разі крадіжки або конфіскації накопичувача, одне натискання кнопки гарантує, що інформація не потрапить до третіх осіб.

Порівняння з традиційними методами захисту

Традиційне шифрування, хоча й ефективне, має свої обмеження. Сильні паролі можуть бути зламані за допомогою потужних комп’ютерів, а біометричні дані іноді можна обійти. Крім того, існує ризик того, що користувача примусять розкрити пароль або надати біометричні дані.

Фізичне знищення даних, яке пропонує T-Create Expert P35S, є незворотним процесом. Навіть якщо зловмисники отримають доступ до накопичувача після активації функції самознищення, вони не зможуть відновити жодної інформації.

Однак цей підхід має і свої недоліки. Головний з них — неможливість відновлення даних після активації. Якщо ви випадково натиснете кнопку або помилково вирішите знищити дані, повернути їх буде неможливо.

Альтернативні рішення для захисту даних

Хоча T-Create Expert P35S пропонує унікальний підхід до захисту даних, існують і інші методи забезпечення конфіденційності інформації. Програмні рішення, такі як VeraCrypt або BitLocker, дозволяють створювати зашифровані контейнери або повністю шифрувати накопичувачі.

Деякі компанії також пропонують накопичувачі з апаратним шифруванням та автоматичним видаленням даних після кількох невдалих спроб введення пароля. Однак жоден з цих методів не гарантує такого рівня захисту, як фізичне знищення.

Для максимальної безпеки експерти рекомендують використовувати комбінацію методів: шифрування для повсякденного використання та можливість фізичного знищення у критичних ситуаціях.

Ця стаття TeamGroup випустила SSD з кнопкою самознищення для захисту даних раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Побокін Максим

Уявіть, що ви будуєте дім. Фундамент — це процесор (CPU), стіни — оперативна пам’ять (RAM), а все начиння і зручності — це накопичувач (SSD). Якщо щось не так з будь-яким із цих елементів, комфорт життя буде під загрозою. Те саме — з фізичним сервером. Ви вкладаєте гроші, час і ресурси — тож краще з самого початку вибрати потрібні характеристики, ніж потім гірко шкодувати.

Чому важливо обрати правильні характеристики?

Фізичний сервер — це потужний комп’ютер, який виконує конкретні задачі: від розміщення сайту до обробки великих масивів даних. Він не ділить ресурси з іншими користувачами, як це буває на віртуальних хостингах. Все ваше — і це добре. Але й відповідальність за правильний вибір — теж на вас.

Обираючи сервер, ви, по суті, визначаєте, наскільки ефективно працюватиме ваш проєкт. Якщо взяти «слабенький» процесор — система буде гальмувати. Взяти надто багато пам’яті — переплатите. Недооцінити накопичувач — і ви вічно стикатиметесь із браком місця або повільною роботою.

Давайте крок за кроком розберемося, що саме потрібно враховувати при виборі CPU, RAM та SSD.

Процесор (CPU): мозок сервера

Скільки ядер — стільки думок

Уявіть офіс. В ньому — один працівник. Він розгрібає вхідну пошту, відповідає на дзвінки, формує звіти, робить каву і навіть прибирає після себе. Усе виконує якісно, але повільно. І це не тому, що він лінивий — просто завдань забагато на одну людину. Тепер уявіть, що в офісі з’являються ще троє співробітників. Один займається виключно звітами, інший — лише дзвінками, третій — кавою. Робота йде швидше, ефективніше і без стресу. Саме так працює багатоядерний процесор: кожне ядро — як окремий співробітник, що виконує свою частину завдань.

Чим більше ядер має ваш процесор, тим більше процесів сервер здатен обробити одночасно. Це особливо критично для багатозадачних систем або ситуацій з високими паралельними навантаженнями.

4-ядерний процесор: базовий рівень

Для невеликих проєктів — особистий блог, лендінг, сайт-візитка — вистачить процесора з 4 ядрами. Наприклад, Intel Xeon E3-1230 чи AMD Ryzen 5 3600. Вони дозволяють обробляти кілька запитів одночасно без помітних затримок. Ваш сайт буде працювати стабільно, якщо немає тисяч відвідувачів одночасно або складних обчислень на бекенді.

Аналогія: це як маленький офіс на фрілансі — мінімум людей, але всі знають, що робити. Проста структура, стабільна робота.

8–12 ядер: універсальні трудяги

Саме тоді на допомогу приходять 8 або навіть 12 ядер, наприклад Intel Xeon E5-2640, E5-2670, або AMD EPYC 7302P. Такий сервер може обслуговувати велику кількість одночасних запитів, паралельно обробляти пошукові індексації, оновлення товарів, інтеграції з платіжними системами — і все це без збоїв.

Аналогія: у вас уже не офіс, а середня ІТ-компанія. Є відділи, менеджери, дедлайни. Якщо дати всю цю роботу одній людині — буде катастрофа. Але з командою — усе працює чітко.

16+ ядер: для справжніх гігантів

А тепер уявімо ситуацію, коли ви запускаєте ігровий сервер, стрімінгову платформу, аналітичну систему з AI, або інфраструктуру для машинного навчання. Усі ці задачі потребують максимуму ресурсів, не тільки обсягу, а й розумної організації роботи.

У таких випадках варто дивитися в бік сучасних багатоядерних процесорів — наприклад, AMD EPYC 7402P (24 ядра), Intel Xeon Gold 6248 (20 ядер) або Ryzen Threadripper Pro. Але важливо: окрім кількості ядер, критично важлива частота кожного з них — вона має бути не менше 3.0 ГГц, щоб швидко обробляти складні алгоритми.

Аналогія: це вже не офіс і не компанія — це дата-центр або штаб управління польотами. Величезна кількість процесів, і кожен має працювати синхронно й швидко.

Отже, якщо хочете, щоб ваш сервер працював без глюків і затримок — не економте на ядрах. Але й не купуйте “монстра” без потреби — інакше це як купити фуру для доставки піци одному клієнту. Важливо підібрати потужність саме під ті завдання, які ви плануєте вирішувати щодня.

Частота: як швидко «думає» сервер

Більше герц — більше оброблених команд за секунду. Але не поспішайте купувати максимум — іноді вища частота не дає переваги без відповідного ПЗ. Частота особливо важлива для одноядерних завдань, таких як обробка запитів у базах даних.

Наприклад, якщо у вас є 8 ядер по 2.2 ГГц — це не завжди краще, ніж 4 ядра по 3.5 ГГц, особливо якщо більшість завдань виконується послідовно. Баланс — ключ.

Оперативна пам’ять (RAM): простір для думок

RAM — як стіл: скільки влізе, стільки й працює

RAM — це тимчасова пам’ять, яка використовується для активних процесів. Чим більше RAM, тим більше завдань можна виконувати без затримок. Простіше кажучи, це ваш «робочий стіл»: якщо він маленький, ви не зможете розкласти всі документи.

• Для простого сайту або блогу 8–16 ГБ — достатньо.
• Для інтернет-магазину чи SaaS-платформи — починайте від 32 ГБ.
• Для аналітики, відеообробки чи AI — 64–128 ГБ і більше, особливо якщо дані обробляються у реальному часі.

Типи та швидкість пам’яті

DDR4 зараз — стандарт. DDR5 — дорожча, але швидша. Однак врахуйте, що вона може не підтримуватись вашим сервером. Швидкість RAM також впливає на затримки, але в більшості випадків кількість важливіша за мегагерци.

Порада: завжди залишайте запас у 20–30% RAM на пікові навантаження. Інакше — ризик падіння сервера або зависань.

Накопичувач (SSD): пам’ять, яка все зберігає

SSD проти HDD: минуле й майбутнє

HDD — це як стара шафа: містка, але повільна. SSD — сучасна шафа на колесах: менше шуму, вища швидкість, швидкий доступ до файлів. Навіть для архівів краще обрати SSD — час збережеться.

• SSD підходять для системи, баз даних, CMS, email-серверів.
• HDD ще можуть згодитися для архівного зберігання або резервного копіювання, якщо бюджет обмежений.

Обсяг і інтерфейс

• 250–500 ГБ SSD достатньо для сайту та бази даних.
• 1 ТБ і більше — для контенту, відео, фото, логів, копій.
• NVMe SSD — швидше за звичайний SATA SSD, але дорожче. Якщо проєкт потребує надшвидкої роботи — це ваш вибір.

Що впливає на вибір? Давайте розглянемо ситуації

Наприклад, вам необхідно розмістити корпоративний сайт

Не треба гнатися за надпотужним «залізом». Досить 4 ядер, 8–16 ГБ RAM, SSD на 250 ГБ. Це як купити сімейний автомобіль для міста — не треба вантажівку.

Хостинг клієнтських сайтів або розробка

Тут важлива масштабованість. Почніть з 8 ядер, 32 ГБ RAM і SSD на 1 ТБ. Уявіть майстерню, де багато інструментів — чим більше простору й потужності, тим зручніше.

Високонавантажений онлайн-магазин

Вам знадобиться 12–16 ядер, мінімум 64 ГБ RAM, швидкий NVMe SSD. Це вже не просто офіс — це справжній завод, і все повинно працювати як годинник.

Технічні лайфхаки: як не переплатити?

1. Моніторинг — спочатку оберіть мінімально необхідне й спостерігайте за навантаженням.
2. Оновлення частинами — деякі сервери дозволяють розширення RAM або заміну SSD.
3. Обирайте провайдера з гнучкою конфігурацією — наприклад, DeltaHost пропонує різні варіанти віддаленних фізичних серверів з можливістю налаштування «під себе».

Висновок

Як бачите, обрати характеристики фізичного сервера — це не просто «взяти щось подорожче». Це розумне інвестування у ваш бізнес, стабільність і розвиток. Процесор — для швидкої реакції, пам’ять — для гнучкої роботи, SSD — для надійного зберігання.

Пам’ятайте: сервер — це ваш партнер, а не просто коробка з проводами. Дбайливо підібрані характеристики допоможуть уникнути проблем, зекономити гроші та забезпечити високу швидкість роботи ваших проєктів.

Обирайте з розумом, орієнтуйтесь на власні задачі — і сервер працюватиме на вас, а не ви

Ця стаття Як обрати характеристики фізичного сервера: CPU, RAM, SSD раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Користувачі скаржаться на нову, дуже специфічну проблему з оновленням Windows 11 24H2. Цього разу це стосується твердотільних накопичувачів Western Digital, а точніше власників SN770 та SN580. Ця помилка призводить до збоїв і запуску «синіх екранів смерті», і поки що не ясно, скільки саме користувачів постраждало від неї, оскільки розгортання оновлення 24H2 триває.

Власники твердотільних накопичувачів Western Digital SN770 і SN580 почали помічати збої більше тижня тому. Спочатку було незрозуміло, що їх викликало, але спільним знаменником було те, що вони почалися після встановлення оновлення 24H2. Користувачі робили різні спроби вирішити проблему, і було знайдено тимчасове обхідне рішення.

В чому проблема?

Проблема пов’язана з тим, як SN770 і SN580 обробляють дані. Ці твердотільні накопичувачі не мають DRAM. DRAM – це динамічна пам’ять з довільним доступом, яка використовується для зберігання та швидкого отримання метаданих про збережені файли. Якщо SSD не має DRAM, це означає, що йому доведеться покладатися на функцію NVMe – буфер пам’яті хоста (HMB), де ці метадані зберігаються в оперативній пам’яті вашого ПК.

Зазвичай твердотільні накопичувачі просять ваш ПК виділити 64 МБ HMB для зберігання тимчасової інформації, але з оновленням вони просять до 200 МБ, що призводить систему до сказу, з якого єдиним можливим виходом є завершення роботи в режимі очікування (BSOD).

Твердотільні накопичувачі без DRAM, як правило, є доступними бюджетними накопичувачами. Вони дешевші у виробництві, а також споживають менше енергії, що робить їх придатними для ноутбуків і мобільних телефонів. Зазвичай вони також мають менший форм-фактор, оскільки мікросхема DRAM збільшує розмір SSD.

Така економія, щоправда, позначається на продуктивності. Доступ до пам’яті через HMB призводить до затримок, особливо при операціях читання і запису. Накопичувачі цього типу також схильні до більшої кількості проблем, оскільки неправильне керування HMB може спричинити, так, ви вже здогадалися, аварійне завершення роботи (BSOD). Крім того, вони можуть працювати не так довго; їхні ланки зношуються швидше, не використовуючи здатність DRAM очищати старі дані і звільняти місце для нових (збирання сміття).

Що кажуть користувачі?

Ще 10 вересня учасники форуму спільноти WD поділилися новинами про баг. Один користувач написав:

Після встановлення Windows 11 24h2 у мене з’явилося ось таке повідомлення в засобі перегляду подій:

Драйвер виявив помилку контролера на DeviceRaidPort1.

Синій екран і перезавантаження.

WD SN580 2TB. Прошивку оновлено до 281040.

На інформаційній панелі WD показує стан накопичувача 100%.

Буде виправлення?

відредаговано: Оскільки я купив свій ПК 6 місяців тому, у мене не було жодних проблем з Windows 23h2. Сьогодні встановив 24h2 і після 10-15 перезавантажень отримав 4-5 синіх екранів з тією ж помилкою «Драйвер виявив помилку контролера на DeviceRaidPort1».

Інший користувач у тій самій темі написав:

хей, чувак, я скрізь шукав інформацію про це. щойно отримав новий попередньо зібраний ПК з версією Windows 24H2. У мене є WD blue SN 580 2 TB NVME і я постійно отримую сині екрани при перезавантаженні ПК або відкритті певних файлів у провіднику. журнали подій, що ведуть до синього екрану в засобі перегляду подій, дають той самий ідентифікатор події 11 stornvme і помилки volmgr. Ви кажете, що основною причиною є нове оновлення Windows 11 24H2? чи було б розумно відкотити назад, або ви щось з’ясували з часу вашого останнього повідомлення.

Потім, 8 жовтня, учасник форуму спільноти WD опублікував потенційний обхідний шлях, вочевидь, нарікаючи на відсутність відповіді від Western Digital та Microsoft:

Хоча ми все ще не маємо офіційної відповіді ні від WD, ні від MS, є обхідний шлях!

Дякуємо

@nissel! Це створить два записи в реєстрі. Якщо ви хочете видалити їх знову, видаліть їх вручну або скористайтеся цим: Файл реєстру для видалення записів політики HMB – GitHub 22. Очевидно, для деяких пристроїв достатньо просто вимкнути HMB: Windows Registry disable HMB – GitHub 19.

Чи заслуговує Microsoft на ненависть?

Звичайно, жодне велике оновлення ОС не обходиться без проблем. Сумнозвісне оновлення Windows 10 KB5001330 від квітня 2021 року спричинило безліч збоїв, проблем з продуктивністю та довгоочікувані системні збої (BSOD). Були збої при встановленні, відсутність файлів, падіння продуктивності в іграх, збої в роботі системи та багато іншого. Наразі баги Windows 11 24H2 не такі вже й страшні.

Microsoft і Western Digital знають про цю проблему, і патчі та оновлення прошивки, ймовірно, вже на підході. Залишається з’ясувати, чи зіткнеться більше користувачів з подібними SSD з тими ж проблемами.

Які б цікаві баги ще не з’явилися в новій версії Windows 11, ми будемо тримати вас в курсі.

Ця стаття Новий день, новий баг: оновлення Windows 11 24H2 викликає синій екран смерті раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Якщо ви бажаєте придбати улюблені гаджети, то можете знайти багато чудових пропозицій на майданчиках з продажу вживаних речей. Однак є кілька типів гаджетів, які краще не варто купувати вживаними в більшості випадків.

Гаджети без змінних батарей

Хоча нова технологія літієвих батарей збільшує термін їхньої служби, всі літієві батареї в таких гаджетах, як телефони або ноутбуки, є витратними матеріалами. Якщо батарею не можна замінити або замінити її за розумну ціну, то весь пристрій є таким же одноразовим, як і сама батарея. Деякі пристрої, такі як iPhone та MacBook, дозволяють перевірити стан акумулятора та кількість циклів перед покупкою. Якщо ця інформація недоступна, можливо, в акумуляторі залишилося мало заряду або він зовсім розрядився. Якщо батарею гаджета взагалі не можна замінити, це вагома причина не купувати його з рук.

Комп’ютери з Windows 10 (на яких не можна запустити Windows 11)

Ви можете знати або не знати, що певна кількість цілком функціональних комп’ютерів не відповідають вимогам Windows 11. Хоча є способи інсталювати Windows 11 на непідтримувані комп’ютери, це не є довгостроковим рішенням і супроводжується деякими застереженнями щодо оновлень та офіційної підтримки. Це означає, що старий комп’ютер, на якому все ще працює Windows 10, швидше за все, не відповідає цим вимогам. Перш ніж купувати такий комп’ютер, перевірте, чи підтримує він Windows 11. Якщо ні, то офіційна підтримка Windows 10 закінчується 14 жовтня 2025 року. Після цієї дати не варто продовжувати використовувати цю операційну систему.

Проте, якщо вам взагалі не важлива Windows, все одно є багато застосувань для комп’ютерів, які не можуть працювати з Windows 11. Наприклад, якщо ви знайшли дійсно вигідну пропозицію щодо покупки застарілого вживаного комп’ютера, ви можете вдихнути в нього нове життя, встановивши Linux.

Дрони

Дрони – це круто. У мене було кілька, і я досі люблю використовувати їх, щоб знімати дивовижні кадри або просто насолоджуватися польотами. Вони також досить дорогі, особливо якщо ви шукаєте щось з хорошою камерою і функціями. Багато ентузіастів виставляють свої старі дрони на продаж, коли виходить нова модель, і це може здатися чудовим способом отримати якісний дрон порівняно з купівлею дешевого нового.

Проблема в тому, що старі дрони мають ті самі проблеми, що й вживані автомобілі. Ви не завжди знаєте, який пробіг мають двигуни, чи був дрон в аварії і чи ремонтували його. Для деяких дронів, наприклад, від DJI, ви можете попросити продавця показати вам журнали польотів і загальну відстань, яку вони пролетіли. Це може вплинути на те, чи вартий дрон тієї ціни, яку він коштує, і чи варто його взагалі купувати!

Жорсткі диски та SSD-накопичувачі

Зберігання даних зараз дешевше, ніж будь-коли, але це не обов’язково дешево в абсолютному вираженні. Ломбарди та інтернет-оголошення переповнені дешевими зовнішніми жорсткими дисками, SATA SSD та іншими формами зберігання даних, що спокушають вас доступними терабайтами. Однак і жорсткі диски, і твердотільні накопичувачі мають обмежений термін служби, і якщо вони використовувалися особливо інтенсивно, їхній ресурс може добігати кінця, коли ви купуєте їх уживаними. Якщо ви не збираєтеся зберігати на цих дисках нічого критично важливого, тоді сміливо купуйте їх. Однак, якщо ви збираєтеся зберігати щось критично важливе, краще купувати нові диски.

VR-гарнітури

VR-гарнітури більше не є ультра-нішевим товаром, яким вони були раніше, завдяки загальному успіху серії Meta’s Quest і наявності PSVR на PlayStation, існує відносно невеликий, але солідний ринок VR-гарнітур. Однак гарнітури все ще досить дорогі, тому може виникнути спокуса купити вживану модель, щоб відчути всю красу екранів за дюйм від ваших очей.

Однак, VR-гарнітури – це предмети особистого носіння, тому тут, безумовно, є елемент гігієни, який ви повинні враховувати. Звичайно, існують способи дезінфекції VR-гарнітури, залежно від того, як часто вона використовувалася.

Інша важлива проблема полягає в тому, наскільки швидко VR-гарнітури вдосконалюються. Якщо ви розглядаєте старі гарнітури, випущені, скажімо, п’ять років тому, то, ймовірно, не варто заощаджувати, щоб отримати серйозний удар по якості зображення чи продуктивності відстеження. З автономними гарнітурами Quest ця проблема ще більше загострюється. Ніхто не повинен купувати оригінальну гарнітуру Quest, якщо тільки вони не хочуть використовувати її для прив’язаного комп’ютера VR, і навіть тоді вона повинна бути практично безкоштовною, щоб бути вартою того.

Немає нічого поганого в тому, щоб полагодити техніку, купуючи вживані пристрої, але вам доведеться витратити трохи більше часу та зусиль, щоб переконатися, що ви дійсно отримуєте хорошу пропозицію.

Ця стаття 5 гаджетів, які напевно не варто купувати вживаними раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Дослідники запропонували спосіб як запобігти атакам вимагачів за допомогою прошивки, яка може блокувати доступ до запису на твердотільні диски (SSD), як тільки вона виявить шаблони поведінки накопичувача, що відповідають такій атаці. Про це пише Techradar.

Ідея про інтелектуальну прошивку, що сама стежить за накопичувачем, яка отримала назву SSD-Insider++, була запропонована групою дослідників, до складу якої входять інженери з Корейського університету Інха, Інституту науки і техніки Тегу та відділу кібербезпеки в Університеті жінок Ева (EWU), а також дослідник з Університету Центральної Флориди в США.

“Я думав, що було б добре, якби ми могли захистити людей, на комп’ютерах яких не встановлено програмне забезпечення для захисту від вимагачів, надавши їм власний твердотільний накопичувач, що захищає від вимагачів”, – сказав доктор Де Хун Ньянг.

Один із колег Ньянга, який працював над флеш-пам’яттю NAND, підтримав цю ідею через атрибут затримки видалення пам’яті.

Дослідники запропонували свою ідею в документі під  назвою “SSD-Insider++, Методи виявлення вимагачів та їх відновлення за допомогою SSD”.  Прошивка SSD-Insider++, яка працює на контролері SSD, стежить за підозрілими моделями активності накопичувача, що відповідають атакам-вимагачам.

Як тільки вона виявляє шкідливу активність, механізм вимикає введення/виведення даних на запам’ятовуючий пристрій, надаючи користувачам можливість видалити порушуючий процес, який ініціював шифрування. Крім того, як відомо з доповіді, SSD-Insider++ може також усунути будь-які пошкодження даних за лічені секунди, використовуючи експлуатаційні характеристики SSD, щоб миттєво відкочувати всі заражені файли.

За словами дослідників, SSD-Insider++ мала 100-відсотковий успіх як у реальних випадках кібератак, так і в їхній імітації за допомогою лабораторного шкідливого програмного забезпеченні, і навіть вдалося усунути пошкодження протягом десяти секунд.

Радимо звернути увагу на поради, про які писав Cybercalm, а саме:

Як стерти свій пристрій Android і скинути його до заводських налаштувань. ІНСТРУКЦІЯ

Як встановити Windows 10 з USB-накопичувача? ІНСТРУКЦІЯ

Топ найкращих хаків реєстру для Windows 10. ПОРАДИ

Як подбати про безпеку смартфона Вашої дитини? ІНСТРУКЦІЯ

Небезпечний WhatsApp: шахрайства, загрози і ризики безпеки в месенджері

PDF-файли зручні для розповсюдження документів, тому що вони однаково виглядають у всіх операційних системах та текстових редакторах, а також – коли документ треба роздрукувати. Як правило, Ви створюєте документи за допомогою іншого додатка, а потім конвертуєте їх у PDF.  Як конвертувати документ Microsoft Word у формат PDF? Про це читайте у статті.

До речі, ви вже можете дізнатись, як заархівувати та розпакувати файли у Windows 11. У новій ОС формат ZIP-файлу стискає дані та зменшує їх кількість, що прискорює передачу файлів та економить місце на диску. Ви також можете використовувати стиснення ZIP для об’єднання декількох файлів в один компактний пакет. Ось як заархівувати та розпакувати файли у Windows 11.

Зверніть увагу, під час пандемії більшість заходів була скасована або перенесена на онлайн-платформи. Через це досить популярними стали трансляції в Інтернеті, а разом з ними з’явились й нові ризики для безпеки особистих даних. У зв’язку з цим спеціалісти підготували поради, які допоможуть захистити Вас та Ваші пристрої під час відвідування стрімінгових сервісів.

Деякі смартфони відходять від відбитків пальців і використовують розпізнавання обличчя як  більш надійний засіб забезпечення біометричної безпеки. Якщо у Вас є телефон Samsung Galaxy, Ви, ймовірно, можете використовувати як відбитки пальців, так і розпізнавання обличчя, щоб увійти у телефон.

Ця стаття Ваш SSD зможе сам визначати та зупиняти деякі кібератаки раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Побокін Максим

Дефрагментація, як давно відомо, є необхідною процедурою лише для звичайних жорстких дисків (HDD). Проте трапляються випадки, коли операційна система Windows розпочинає дефрагментацію твердотілих накопичувачів (SSD). Ця процедура може бути шкідливою для твердотілого накопичувача,  або, щонайменше, не призведе до якоїсь відчутної оптимізації роботи SSD, оскільки там використовуються принципово інші рішення для оптимізації доступу до даних.

Але утиліти Windows, які здійснюють дефрагментацію, часто “не в курсі”, який саме пристрій стоїть на Вашому комп’ютері в якості системного диска. Незважаючи на те, що Microsoft запевняє, що дефрагментація SSD може використовуватися для скорочення терміну створення точок відновлення при оновленнях системи, її краще заборонити для всіх твердотілих накопичувачів. Тому що на SSD пам’ять організована у вигляді “комірок”, кожна з яких має обмежене число циклів перезапису. А дефрагментація є перенесенням файлів з “середини”  або “кінця” диску на його “початок” – і якщо для магнітних дисків перезапис не настільки критичний, то для твердотілих накопичувачів краще зайвий раз не перезаписувати файли. Тому для оптимізації роботи SSD виконують спеціальні TRIM-команди, а не перезаписують файли з останніх “комірок” в перші. Але навіть це не слід виконувати надто часто, щоб не псувати накопичувач.

Читайте також

Як безповоротно стерти дані з HDD, SSD і флешки перед продажем чи утилізацією

Скільки коштує резервне копіювання у 2026 році: ціни на диски й безкоштовні способи

Апгрейд комп’ютера: 5 комплектуючих, які варто оновити в першу чергу

HDD на основі ДНК: вчені заявляють про можливість багаторазового перезапису молекулярної пам’яті

Чи можуть правоохоронці відновити видалені файли: реалії цифрової криміналістики

Як уникнути зайвих проблем та вимкнути непотрібну дефрагментацію?

Довідайтеся, чи ввімкнена у Вас дефрагментація за розкладом.  Для  цього  зайдіть у Пошук з Головного меню та наберіть команду dfrgui. З’явиться відома Вам за попередніми версіями  Windows іконка програми дефрагментації. Запустіть програму і подивіться на те,  які диски є в системі і  якого вони типу. Якщо це твердотілий диск, то утиліта нібито розуміє, що дефрагментації нема, а є оптимізація. У випадку жорсткого магнітного диску ще й буде параметр “фрагментація”.

Однак,  справа не в цьому.  А в тому, що якщо на комп’ютері є одночасно два типи дисків, то для одного з них може бути призначена регулярна дефрагментація, яка не потрібна іншому типу. Або за умовчанням стоїть параметр дефрагментації дисків автоматично при фрагментації понад 10%.  Про це можна дізнатися, запустивши Планувальник задач з  того ж самого Головного меню через Пошук ( слід набрати Task Scheduler).

Якщо такої задачі немає, то не треба нічого змінювати, а користуватися для оптимізації фірмовими утилітами, які виконують команди  TRIM краще, ніж системні аналоги. Якщо така задача є, то її треба для всіх дисків SSD прибрати та замінити на виконання TRIM-команд. Оскільки під час дефрагментації. яка розрахована на HDD, SSD також перезаписується у 5 проходів, це негативно впливає  на термін служби твердотілих накопичувачів.

Отже. Ви самі маєте вимкнути автоматичну дефрагментацію через налаштування Оптимізації роботи дисків. Для цього слід перейти у підменю Змінити параметри та вибрати диск, який потрібно відключити від непотрібного сервісу.

А далі Ви маєте дати нову задачу через Планувальник. Її можна так і назвати – TRIM, тому що там буде написано – “виконати команду TRIM з  такими-то параметрами”. Приклад коду, який можна вставити  у задачу, можна знайти тут.  Якщо не хочете йти настільки складним шляхом – просто зупиніться на тому, що Ви вимкнули дефрагментацію для SSD. А далі використовуйте фірмові утиліти та оптимізуйте твердотільні накопичувачі вручну через певний період часу – півроку, рік тощо.

Ця стаття Як запобігти дефрагментації твердотілого накопичувача SSD? ІНСТРУКЦІЯ раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Побокін Максим