Верховна Рада України готується обмежити банківські операції і навіть заблокувати можливість отримання пенсії для тих, хто передає свої картки у користування третім особам.

До Верховної Ради незабаром надійде законопроєкт, який може змінити правила гри на фінансовому ринку. За ініціативою Національного банку в Україні з’явиться реєстр так званих “дропів” — людей, які передають свої банківські картки для проведення сумнівних операцій. Про це заявив голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у інтерв’ю Новини.LIVE, опублікованому 11 жовтня.

“До нас звернувся Нацбанк із пропозицією створити реєстр дропів. Коли зафіксовано, що людина передає свою картку комусь іншому, її фінансові операції значно обмежуються — до якихось зовсім базових”, — пояснив Гетманцев.

Документ планують зареєструвати вже 13 жовтня.

Без кредитів і з “базовим пакетом”

Потрапивши до реєстру, українець фактично стане фінансовим вигнанцем. Банки відмовлятимуть йому в кредитуванні, а доступні операції зведуться до мінімуму. Причому відкриття нового рахунку в іншій фінустанові проблему не вирішить — обмеження діятимуть скрізь.

“Людина буде фактично обмежена у фінансовому житті. Навіть якщо вона спробує відкрити нову картку в іншому банку, функції будуть дуже обмежені. Мова йде про обмеженість платежів”, — наголосив депутат.

Від наркотиків до тероризму

Боротьба з дропами — це не лише питання податкової дисципліни. За словами Гетманцева, “підставні” картки використовують у найнебезпечніших злочинних схемах. Торгівля наркотиками — основний напрям. Але список не обмежується цим: фінансування тероризму, відмивання грошей, переказ нелегальних коштів.

“Дропів використовують для торгівлі наркотиками — це основна схема. Їх використовують для тероризму, передачі грошей. Це величезне лихо, з яким треба, безперечно, боротись”, — підкреслив парламентар.

Ніхто не бере картку в оренду, щоб купити морозиво

Голова комітету переконаний: більшість тих, хто погоджується здати свою картку за винагороду, добре розуміють, що йдуть на ризик.

“Якщо я до вас підходжу і говорю: дайте мені картку, я скористаюся і за це заплачу 1 тис. грн? Ви ж у своєму розумі можете передбачити, що я не буду морозиво купувати. Тобто, я щось хочу зробити погане”, – зауважив Гетманцев.

Він звернувся до українців із закликом ніколи не передавати свої банківські картки і пояснив, що в майбутньому банки зможуть повністю обмежувати можливості таких осіб навіть після відкриття нових рахунків.

Законопроєкт, який незабаром має з’явитися в парламенті, покликаний не лише карати порушників, а й захистити фінансову систему країни від злочинних схем.

Ця стаття В Україні створять реєстр “дропів”: тих, хто передає банківські картки “в оренду”, обмежать у фінансових операціях раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Депутати ухвалили закон, який передбачатиме стягнення податку на додану вартість з послуг, що їх надають українцям незареєстровані в Україні міжнародні інтернет-гіганти.

Йдеться про перелік компаній від соцмережі Facebook до стрімінгового сервісу Netflix, про технологічних велетнів Apple та сервіси з бронювання готелів Booking.com.

Є побоювання, що додатковий фінансовий тягар компанії перекладуть на користувачів. Або ж просто не будуть платити цей податок.

Ініціатори цього закону – голова фінансового комітету парламенту Данило Гетманцев та низка його однопартійців зі “Слуги народу” – вважають, що нині українська податкова система не враховує специфіку компаній цифрової економіки. Вони можуть бути зареєстровані в одній країні, а отримувати доходи у всьому світі.

В Україні великі міжнародні компанії можуть продавати свої послуги не лише іншим компаніям, але й простим користувачам – фізичним особам. В цьому випадку їхні доходи, фактично, не оподатковуються.

Автори закону переконують, що він не зачепить простих користувачів соцмереж чи пошукових сервісів.

Хоча, як саме поведуть себе міжнародні компанії після ухвалення закону, зокрема, чи не закладатимуть вони у вартість своїх послуг 20% ПДВ, важко передбачити.

Є сумніви і щодо реалістичності виконання закону. Попри те, що його автори посилаються на закордонний досвід, стосунки із інтернет-гігантами складаються не просто навіть у США та ЄС.

Чого варті лише багаторічні переговори ЄС із Facebook та навіть між головою ЄС та Марком Цукербергом.

Під час розгляду проєкту закону ВВС News Україна звернулася за коментарями до кількох таких компаній, проте отримала відповідь лише від Google. Компанія не коментує законодавчі ініціативи.

Коментаря вже після схвалення закону в парламенті ми поки що не отримали.

З іншого боку, такі компанії, як Microsoft чи Google, вже мають свої представництва в Україні і сплачують податки, зокрема і ПДВ.

Що пропонують інтернет-гігантам в Україні

Закон передбачає, що ПДВ стягуватимуть з операцій надання електронних послуг “нерезидентом, який не має постійного представництва” в Україні. Якщо ці послуги він надає фізичним особам та фізособам-підприємцям, які не зареєстровані платниками податку в Україні.

Закон також передбачає, що у цьому випадку міжнародну компанію зареєструють платником податків в Україні, але у спрощеному режимі.

Зокрема, такі платники податку можуть не відкривати рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ, вони не складатимуть податкові накладні й не отримуватимуть податкового кредиту.

Для них передбачений окремий порядок адміністративного оскарження рішень контролюючих органів. Але все це, на думку Головного юридичного управління Ради, порушує принцип рівноправності платників податків перед законом.

Спілкуватися з українськими фіскальними органами міжнародним інтернет-гігантам пропонують через спеціальний електронний сервіс, а сплачувати податок у валюті – в євро чи американських доларах за курсом НБУ.

Про те, що вони мають сплатити ПДВ в Україні, компанії отримуватимуть повідомлення англійською та українською від “уповноваженого органу” – міністерства фінансів.

Якщо реакції на податкове повідомлення немає і податки не сплачені, мінфін звертатиметься до органів країн, де зареєстровані ці міжнародні компанії. Суперечки вирішуватимуться згідно із міжнародними договорами.

Як каратимуть

За те, що міжнародна компанія продає свої електронні послуги в Україні, але не реєструється як платник податків, передбачений штраф у 30 мінімальних зарплат (зараз це 180 тисяч гривень).

Якщо міжнародна компанія-нерезидент продає свої послуги в Україні через зареєстрованого посередника, то вони не оподатковуватимуться. Адже в такому випадку податковий тягар лягає на посередника.

Не оподатковуються електронні послуги, якщо компанія надає їх через своє представництво в Україні.

Компаній, що обробляють платежі за електронні послуги, цей закон також не стосується.

Що оподатковуватиметься

До остаточного схвалення депутати уточнили, які послуги є електронними та підлягають оподаткуванню, а які – ні.

За остаточною версією закону, електронні послуги – це послуги, “які постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях”.

До них належать:

• постачання електронних примірників, надання доступу до зображень, текстів та інформації. Це можуть бути електронні газети, журнали, книги, надання доступу та/або завантаження фото, графічних зображень, відеоматеріалів;
• надання доступу до баз даних;
• постачання електронних примірників та/або надання доступу до аудіовізуальних творів, відео- та аудіотворів на замовлення, ігор, послуг з доступу до телевізійних програм (каналів) чи їх пакетів, крім доступу до телевізійних програм одночасно з їх транслюванням через телевізійну мережу;
• надання доступу до інформаційних, комерційних, розважальних електронних ресурсів;
• постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, “проведення та надання якого не потребує участі людини”;
• надання “хмарних” послуг для обчислення чи збереження даних;
• постачання програмного забезпечення та оновлень до нього;
• надання рекламних послуг у мережі Інтернет, мобільних додатках та на інших електронних ресурсах.

Закон також передбачає, що до електронних послуг не належать ті, що замовляються через Інтернет, але виконуються без нього. Наприклад, замовлення таксі чи доставки їжі не підпадає під цей закон.

Не оподатковуватимуться освітні послуги, якщо “мережа Інтернет використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем”, – тож турбуватися про дистанційне навчання теж не варто.

Варто звернути увагу і на те, що оподатковуватимуть надання електронних послуг на території України, а це передбачатиме ідентифікацію споживачів цих послуг.

Це може бути і через провайдера Інтернету, і через SІМ-карту смартфона, і за IP-адресою користувача електронної послуги.

Радимо звернути увагу на поради, про які писав Cybercalm, а саме:

Як завантажити дані Google Maps? ІНСТРУКЦІЯ

Психічне здоров’я у дітей від соцмереж і смартфонів не страждає – ДОСЛІДЖЕННЯ

Як створити надійний пароль? ПОРАДИ

Як вберегти свої банківські рахунки від кіберзлочинців? ПОРАДИ

Що таке FLoC Google і як він буде відстежувати Вас в Інтернеті?

До речі, пандемія спричинила нову хвилю цифрової трансформації у всьому світі. І державні установи не залишилися осторонь цього процесу. Завдяки розширенню цифрової інфраструктури, зокрема створенню нових додатків та сервісів, віддалених робочих місць та переходу в хмарне середовище, кількість потенційних векторів атак збільшилася.

Також повністю модульний ноутбук з ОС Windows від Framework тепер готовий до попереднього замовлення за базовою ціною у $999. Клієнти можуть розміщувати замовлення на веб-сайті Framework. 13,5-дюймовий ноутбук складається повністю з модульних деталей, включаючи материнську плату, яку ви можете легко поміняти та замінити.

Кілька редакцій Windows 10 версій 1803, 1809 та 1909 досягли кінця обслуговування (EOS), починаючи з травня , про що Microsoft нагадала нещодавно. Пристрої з випусками Windows 10, які досягли EoS, більше не отримуватимуть технічну підтримку, а також щомісячні виправлення помилок та безпеки, щоб захистити їх від останніх виявлених загроз безпеки.

Окрім цього, після вступу в силу нової політики Google в описі додатків з’явиться додатковий розділ з інформацією про те, до яких даними має доступ продукт. У розробників буде можливість розповісти користувачам про те, для чого додаткам потрібен доступ до тих або інших даних і як їх обробка впливає на загальну функціональність.

Ця стаття “Податок на Apple і Facebook”: Рада ухвалила закон, який стягуватиме ПДВ із техногігантів раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин