Атаки типу «відмова в обслуговуванні» — це навмисне перевантаження сайту, сервера чи онлайн-сервісу шквалом запитів, після якого ресурс стає недоступним для звичайних користувачів. У 2025 році глобальна мережа Cloudflare зафіксувала 47,1 мільйона таких атак — удвічі більше, ніж роком раніше, — а потужність найбільшої з них уперше в історії перевищила 30 терабіт за секунду.

Cybercalm пояснює, як працюють DoS і DDoS, чому вони стали повсякденним інструментом російської кібервійни проти України та як від них захищатися.

DoS і DDoS: у чому ключова відмінність

Абревіатура DoS розшифровується як Denial of Service — «відмова в обслуговуванні». Суть атаки проста: зловмисник надсилає на сервер набагато більше запитів, ніж той здатен обробити, через що сайт або сервіс перестає відповідати реальним відвідувачам. Класичний DoS — це одне джерело: один компʼютер або одна мережа, з якої йде шкідливий трафік. Саме тому такий варіант порівняно легко зупинити — достатньо заблокувати IP-адресу нападника.

Абревіатура DDoS — Distributed Denial of Service, «розподілена відмова в обслуговуванні». Принципова різниця в тому, що атака йде не з одного, а з тисяч або навіть мільйонів пристроїв одночасно. Заблокувати їх усі неможливо: для жертви це виглядає як раптовий наплив «реальних» користувачів з усього світу. Сьогодні майже всі помітні атаки в інтернеті — саме DDoS, тоді як «класичний» DoS-варіант практично зник із загрозового ландшафту.

Звідки беруться мільйони пристроїв-нападників

Армію заражених пристроїв, з яких зловмисники запускають DDoS, називають ботнетом (від англ. robot network — «мережа роботів»). Власники цих гаджетів зазвичай навіть не здогадуються, що їхній маршрутизатор, IP-камера, «розумний» телевізор чи смартфон віддалено керується кіберзлочинцями. Щоби потрапити в ботнет, пристрій має бути заражений шкідливим ПЗ — найчастіше через невстановлені оновлення, заводські паролі на кшталт admin/admin або відомі вразливості у прошивках.

Наймасовіший ботнет 2025 року — Aisuru-Kimwolf — нараховує, за оцінками Cloudflare, від одного до чотирьох мільйонів пристроїв. Його основу складають заражені телевізори на Android по всьому світу. Саме цей ботнет 19 грудня 2025 року провів кампанію, яку дослідники назвали «Ніч перед Різдвом»: атаки сягали 200 мільйонів запитів за секунду та 31,4 терабіта за секунду — це нові світові рекорди потужності.

Три типи атак, які потрібно розрізняти

Усю різноманітність DDoS-атак фахівці зазвичай зводять до трьох основних категорій, які відрізняються тим, який саме ресурс жертви вони виснажують.

Найвідоміший і найвидовищніший тип — обʼємні атаки (англ. volumetric). Їхня логіка проста, як удар тарана: «забити» канал звʼязку жертви максимальним обсягом сміттєвого трафіку, поки в ньому не лишиться місця для нормальних запитів. До цієї категорії належать UDP- та ICMP-флуди, а також атаки з підсиленням через DNS — коли невеликий запит зловмисника перетворюється на відповіді в десятки разів більші, що летять на жертву. Саме обʼємні атаки бʼють рекорди в терабітах за секунду, але водночас вони і найгучніші: сучасні системи захисту фіксують їх найшвидше.

Друга категорія — протокольні атаки. Вони працюють хитріше: замість грубої сили зловмисники експлуатують особливості мережевих протоколів. Класичний приклад — SYN-флуд: нападник ініціює тисячі «недозавершених» зʼєднань TCP, сервер тримає для кожного буфер памʼяті, і врешті в нього просто не лишається ресурсів обслуговувати справжніх клієнтів. Такі атаки виснажують не канал, а саме обладнання — фаєрволи, балансувальники навантаження, операційну систему сервера.

Третій і наразі найскладніший для виявлення тип — атаки прикладного рівня, або L7 (від англ. Layer 7 — «сьомий рівень» моделі OSI). Тут зловмисник імітує поведінку звичайних користувачів: масово запитує важкі сторінки, виконує пошукові запити, додає товари в кошик. Для обладнання це виглядає як цілком легітимний трафік, але саме такі запити змушують серверний застосунок або базу даних виконувати найдорожчі операції. У другому кварталі 2025 року Cloudflare зафіксував зростання L7-атак на 129% за рік — цей вектор стає основним інструментом професійних зловмисників, бо звичайними фільтрами не виявляється.

Сучасні великі кампанії майже завжди багатовекторні: на жертву одночасно летять обʼємний флуд, протокольні атаки та запити прикладного рівня. Захист, налаштований лише на один сценарій, у такій ситуації легко зламається.

Масштаби DDoS-загрози у 2025 році

Найповнішу картину дає квартальна звітність Cloudflare — компанії, що обслуговує понад 20% усього вебтрафіку у світі. За її даними, у 2025 році глобальна мережа автоматично заблокувала 47,1 мільйона DDoS-атак — удвічі більше, ніж у 2024-му, і на 236% більше, ніж у 2023-му. У середньому щогодини відбивалося понад 5 300 атак.

Найдинамічніше росте сегмент так званих гіперобʼємних (англ. hyper-volumetric) ударів — потужністю понад 1 терабіт або 1 мільярд пакетів за секунду. Якщо у 2024 році вони були рідкісними подіями, то в третьому кварталі 2025-го фіксувалися в середньому 14 разів на добу. У четвертому кварталі найбільший зафіксований удар сягнув 31,4 Тбіт/с — потужності, достатньої, щоби «покласти» інфраструктуру цілої країни.

Найчастіше у 2025 році під ударом опинялися телекомунікаційні компанії, постачальники інтернет-сервісів та критична інфраструктура. Окрема тенденція — різке зростання атак на компанії, повʼязані зі штучним інтелектом: у вересні 2025 року DDoS-активність проти ШІ-провайдерів зросла на 347% за місяць на тлі загострення публічних дискусій довкола регулювання ШІ.

DDoS як зброя гібридної війни проти України

Для України DDoS перестав бути абстрактною технічною загрозою задовго до 24 лютого 2022 року. Україна — одна з перших країн, де такі атаки систематично застосовувалися як елемент гібридної агресії: ще у 2014-му під ударом опинилася інформаційна система «Вибори» Центральної виборчої комісії.

За даними CERT-UA та Держспецзвʼязку, у 2024 році кількість зафіксованих кіберінцидентів проти українських організацій зросла майже на 70% — до 4 315 випадків. У 2025-му ця тенденція не лише зберіглася, а й посилилася: лише за перші два місяці року CERT-UA зареєструвала понад тисячу інцидентів. Більшість атак, за оцінкою фахівців, повʼязані з угрупованнями, які фінансуються або є частинами російських спецслужб.

Проросійські хактивістські угруповання — насамперед NoName057(16) — регулярно проводять DDoS-атаки на українські урядові ресурси, банки, ЗМІ та логістичні компанії, а також на сайти держав, що підтримують Україну. Часто такі атаки збігаються в часі з ракетними та дроновими ударами по критичній інфраструктурі — це класична тактика «кіберсупроводу» воєнних операцій, мета якої — додатково дезорієнтувати населення і ускладнити роботу служб реагування. Серед найгучніших українських кейсів — атаки на monobank: під час однієї з них необанк фіксував до 580 мільйонів запитів, проте сервіс встояв.

15 липня 2025 року Європол і Євроюст спільно з правоохоронцями 12 країн провели операцію «Іствуд» (Eastwood), спрямовану проти інфраструктури та учасників NoName057(16). Попри удар, активність угруповання повністю не припинилася, але це перший масштабний міжнародний контрнаступ проти проросійських DDoS-операторів.

Україна має і свою відповідь. ІТ-армія України та підрозділи ГУР Міноборони з 2022 року системно проводять DDoS-операції проти російської цифрової інфраструктури — від банків і логістичних сервісів до маркувальних систем і телеком-провайдерів.

Хто і навіщо запускає DDoS-атаки

Ініціатори загроз ставлять перед DDoS зовсім різні цілі. Для державних і проксіструктур у Росії, Білорусі, Ірані та КНДР це інструмент тиску на противника й гібридної війни. Для хактивістів — спосіб публічно покарати компанію чи владу за «неправильні», на їхню думку, рішення. Для кіберзлочинців — інструмент вимагання: так звані Ransom DDoS-атаки, коли зловмисники погрожують «покласти» сервіс жертви, якщо та не сплатить викуп у криптовалюті. Згідно з опитуванням Cloudflare, у червні 2025 року близько третини респондентів повідомили, що зазнавали таких погроз або реальних вимагань.

Окремий сценарій — DDoS як «димова завіса». Поки служба безпеки компанії гасить пожежу й намагається повернути сайт у мережу, зловмисники паралельно проводять справжню атаку: викрадають базу даних, упроваджують шкідливе ПЗ або компрометують облікові записи. Саме тому фахівці з кібербезпеки наголошують, що потужна DDoS-активність — завжди привід уважно перевірити інші сегменти інфраструктури.

Як захистити бізнес від DDoS

Універсального захисту, що «вмикається однією кнопкою», не існує — ефективна оборона будується шарами. Базовий рівень — наявність мережі доставки контенту (CDN) з вбудованим захистом від DDoS: такі сервіси, як Cloudflare, Akamai чи AWS Shield, мають достатньо ресурсів, щоб поглинути навіть терабітний удар. Для критично важливих застосунків додають вебфаєрвол (WAF), який фільтрує запити на прикладному рівні та зупиняє L7-атаки.

Не менш важливі організаційні заходи: заздалегідь розроблений план реагування, домовленості з інтернет-провайдером про можливість екстреного скрабінгу трафіку, налаштовані ліміти на кількість запитів від однієї IP-адреси, моніторинг аномалій у реальному часі. Для українських організацій, які перебувають у зоні підвищеного ризику, профільні рекомендації регулярно публікують CERT-UA та Держспецзвʼязок.

Що може зробити звичайний користувач

На перший погляд, звичайний користувач у DDoS-історії — лише пасивна жертва: сайт банку чи улюбленого ЗМІ просто не відкривається. Насправді кожен власник підключеного до інтернету пристрою може опинитися «по обидва боки барикад» — у будь-який момент роутер, камера спостереження чи смарт-телевізор перетворюються на бійця ворожого ботнету без відома господаря.

Щоби не стати частиною чужої атаки, варто дотримуватися кількох правил: вчасно встановлювати оновлення прошивки на роутер і всі «розумні» пристрої, замінювати заводські паролі на унікальні складні комбінації, вимикати з інтернету ті IoT-гаджети, віддалений доступ до яких не потрібен. На компʼютерах і смартфонах має бути актуальне антивірусне рішення — з очевидних причин cybercalm не рекомендує продукти, розроблені в Росії чи Білорусі. Двофакторна автентифікація на ключових облікових записах не зупинить DDoS, але унеможливить захоплення вашої техніки через злам пошти чи Telegram-акаунту.

Якщо ж атака сталася і потрібний сайт раптом «впав» — найкраща тактика терпіння. Не варто десятки разів оновлювати сторінку: кожен такий запит лише додає навантаження на сервер, який уже бореться за виживання, і фактично грає на користь нападників. Замість цього варто почекати кілька хвилин, перевірити офіційні соціальні мережі сервісу або скористатися альтернативним каналом — наприклад, мобільним застосунком.

Ця стаття Що таке DoS- та DDoS-атаки: як зловмисники «кладуть» сайти й що з цим робити раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

Компанія Cloudflare оголосила про успішне запобігання найбільшій розподіленій атаці типу «відмова в обслуговуванні» (DDoS) за всю історію спостережень.

Атака досягла потужності 22,2 терабіта на секунду і 10,6 мільярда пакетів на секунду, встановивши новий світовий рекорд.

DDoS-атаки перевантажують системи або мережеві ресурси трафіком, сповільнюючи або блокуючи доступ для законних користувачів. Хоча ця конкретна атака була короткотривалою — близько 40 секунд, — її обсяг виявився масштабним.

Без потреби в ручному втручанні

Видання Bleeping Computer порівняло цю атаку з одночасним потоковим передаванням мільйона відео в 4K, з інтенсивністю пакетів, еквівалентною тому, якби кожна людина на Землі оновлювала веб-сторінку раз на секунду.

Зображення, опубліковане Cloudflare в соцмережі X, показує, як атака за лічені секунди досягла пікової потужності, потім утримувалася на рівні понад 22 Тбіт/с, а згодом різко спала.

Компанія повідомляє, що її системи виявили та нейтралізували інцидент автономно, без ручного втручання.

Лише три тижні тому Cloudflare заявляла про нейтралізацію атаки потужністю 11,5 Тбіт/с і 5,1 млрд пакетів на секунду, яка тоді була найбільшою зафіксованою.

Нещодавно компанія FastNetMon оголосила про виявлення та нейтралізацію DDoS-атаки інтенсивністю 1,5 мільярда пакетів на секунду, трафік якої в основному складався з UDP-флуду від скомпрометованого обладнання клієнтів, включно з IoT-пристроями та роутерами MikroTik.

Ця остання цифра в 22,2 Тбіт/с встановлює новий рекорд для DDoS-атак, демонструючи, наскільки швидко зросли масштаби атак за останні кілька місяців.

Cloudflare не розкрила ключових деталей останньої події, включно з джерелом або ціллю, але підтвердила, що рекордну атаку було зупинено до того, як вона могла завдати серйозної шкоди.

Виклики нейтралізації

Протидія атаці такого масштабу є складним завданням, оскільки брандмауери, роутери та балансувальники навантаження не здатні впоратися з такою кількістю запитів.

Навіть якщо загальна пропускна здатність під контролем, одне лише затоплення пакетами може порушити роботу сервісів.

У квітні Cloudflare зазначала, що 2025 рік може стати рекордним за рівнем DDoS-активності.

Ця стаття Cloudflare заблокувала рекордну DDoS-атаку 22,2 Тбіт/с раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

Компанія ESET — лідер у галузі інформаційної безпеки — взяла участь у знешкодженні інфраструктури загрози Danabot для викрадення інформації. Операція здійснювалася Міністерством юстиції США, ФБР та Міністерством оборони США у співпраці з правоохоронними органами Німеччини, Нідерландів, Австралії.

Окрім функціоналу викрадення даних, загроза використовувалася для поширення програм-вимагачів, а також DDoS-атаки на Міністерство оборони України одразу ж після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну.

Компанія ESET взяла участь у цій операції разом з Amazon, CrowdStrike, Flashpoint, Google, Intel471, PayPal, Proofpoint, Team Cymru та Zscaler. Дослідники ESET, які відстежували Danabot з 2018 року, надали технічний аналіз шкідливого програмного забезпечення та його внутрішньої інфраструктури, а також ідентифікацію командних (C&C) серверів Danabot. Протягом цього періоду спеціалісти ESET проаналізували різну активність Danabot у всьому світі. Спільні зусилля з викриття також призвели до ідентифікації осіб, відповідальних за розробку, продаж, адміністрування Danabot тощо.

Зловмисники Danabot діють як єдина група, пропонуючи свої інструменти як послугу іншим кіберзлочинцям, які використовують їх в своїх зловмисних цілях. До функцій, які пропонує шкідлива програма, входять:

• можливість крадіжки різних даних з браузерів, поштових клієнтів, FTP-клієнтів та іншого популярного програмного забезпечення;
• запис натиснень клавіатури і екрану;
• віддалене управління системами користувачів у режимі реального часу;
• перехоплення файлів.

Окрім використання можливостей для крадіжки, дослідники ESET фіксували, як протягом багатьох років через Danabot розповсюджувалося різне шкідливе програмне забезпечення. Крім цього, спеціалісти ESET виявили випадки використання Danabot для завантаження програм-вимагачів у вже скомпрометовані системи.

На додаток до цих видів кіберзлочинності, Danabot також використовувався для запуску DDoS-атак із залученням скомпрометованих комп’ютерів, наприклад, DDoS-атаки на Міністерство оборони України одразу ж після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну.

Останнім часом серед усіх механізмів розповсюдження Danabot, які виявляли дослідники ESET, найпоширенішим було несанкціоноване використання Google Ads для показу шкідливих вебсайтів у результатах пошуку Google. Найпопулярнішим прийомом є поєднання шкідливого з легальним програмним забезпеченням для подальшого поширення через підроблені ресурси.

Доповненням до цих методів соціальної інженерії стали оманливі вебсайти, які пропонують рішення для фальшивих комп’ютерних проблем, єдиною метою яких є заманювання жертв виконати шкідливу команду, таємно додану в буфер обміну користувача.

«Поки що невідомо, чи зможе Danabot відновитися від цієї ліквідації. Однак знешкодження, безумовно, буде відчутно, оскільки правоохоронцям вдалося викрити кількох осіб, причетних до діяльності шкідливого програмного забезпечення», – підсумовує Томаш Прохазка, дослідник ESET.

Більш детальну інформацію про роботу та технічний огляд Danabot читайте за посиланням.

Ця стаття Поширену загрозу Danabot вiдстежено та знешкоджено раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Олена Кожухар

Оператори сервісів замовних DDoS-атак знайшли новий спосіб посилення “сміттєвого” трафіку і збільшення потужності атак. Згідно попередження фахівців компанії Netscout, що спеціалізується на питаннях мережевої безпеки, кіберзлочинці використовують для цих цілей пристрої, що працюють на базі ПЗ Plex Media Server.

Додаток може бути встановлено на звичайні web-сервери або поставлятися в складі NAS (мережеве сховище) систем, цифрових медіаплеєрів або інших пристроїв потокової трансляції.

За словами фахівців, коли сервер або пристрій на базі Plex Media Server підключається до мережі, він починає пошук сумісних пристроїв, використовуючи протокол Simple Service Discovery Protocol (SSDP). Проблема полягає в тому, що при знаходженні такого пристрою Plex Media Server додає правило перенаправлення NAT в маршрутизатор, тим самим роблячи видимим сервіс Plex Media SSDP (PMSSDP) в інтернеті (UDP-порт 32414).

Зловмисники сканують Мережу на предмет активних UDP-портів 32414, а потім використовують їх для посилення трафіку. При цьому пакети можуть мати розмір від 52 байтів до 281 байта, що в 4,86 ​​рази перевищує розмір вихідних даних.

За даними експертів, в Мережі налічується понад 37 тисяч уразливих серверів Plex Media, які можуть бути задіяні для здійснення DDoS-атак, більш того, деякі з цих серверів вже експлуатуються зловмисниками.

За словами представників Plex, в цей час компанія працює над захистом патчем, який планується до випуску незабаром.

Радимо звернути увагу на поради, про які писав Cybercalm, а саме:

Як дізнатися, які дані Google знає про Вас і видалити їх? – ІНСТРУКЦІЯ

Як не стати жертвою кібератаки? ПОРАДИ

Чи варто користуватися WhatsApp? П’ять правил безпеки від найбільш розшукуваного хакера світу

П’ять небезпечних типів файлів, що можуть містити шкідливе ПЗ

Що таке Google Assistant та що він може робити?

Нагадаємо, Apple займається розробкою, яка буде розрізняти користувачів смартфонів за новою технологією. Йдеться про так звану теплову карту особи, яка, як і відбитки пальців, є унікальною. Обдурити цю систему захисту буде практично неможливо.

Також корпорація Microsoft випускає вбудований генератор паролів та функцію моніторингу витоків облікових даних у системах Windows та macOS, що працюють з останньою версією Microsoft Edge.

Окрім цього, багатофункціональний “шкідник” VPNFilter, якому вдалося інфікувати 500 тисяч роутерів у 54 країнах, хоч і був дезактивований два роки тому, однак досі не вичищений із сотень мереж. Такі невтішні результати чергової перевірки, яку провели дослідники з Trend Micro.

До речі, викрадена база даних, яка містить імена, адреси електронної пошти та паролі користувачів Nitro PDF, безкоштовно розповсюджується в Мережі. Загалом база даних налічує понад 77 мільйонів записів.

Ця стаття З’явився новий спосіб посилення DDoS-атак раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

Кількість кібератак щодня зростає, а утримувати штат фахівців з кібербезпеки не кожному підприємцю по кишені. Пропонуємо представникам малого та середнього бізнесу ознайомитися із порадами, як вберегти свої дані та убезпечити своє підприємство від кіберзагроз.

1. Хмарні рішення

Хороший варіант для зберігання даних, коли немає можливості купувати дороге обладнання. Послуги хмарного зберігання даних крім дата-центрів надаються і українськими телекомоператорами.

Для прикладу, компанія “Воля” пропонує клієнтам послугу хмарного зберігання даних Volia Cloud. За допомогою цієї послуги компанія може створити віртуальний офіс, зберігати пошту, бухгалтерські та CRM-додатки, корпоративні сервіси. Компанія має можливість зробити дані доступними для своїх співробітників за допомогою будь-якого пристрою і при цьому захиститися від несанкціонованого доступу третіх осіб та від ризиків знищити фізичний носій. Обійдеться така послугу у суму від 610 грн/місяць.

2. Резервне копіювання даних

Ще одним хорошим варіантом для збереження даних є резервне копіювання. Послугу резервного копіювання даних в хмарне сховище та їх відновлення пропонує компанія lifecell. За допомогою цієї послуги ви можете копіювати дані з фізичних та віртуальних серверів, комп’ютерів та смартфонів. Також дані можна зашифрувати та оснастити функцією Active Protection для захисту від програм-вимагачів. Треба зауважити, що сервери розміщено в дата-центрах в Німеччині. Коштує така послуга 2,68 грн/1 Гб.

З попередніх резервних копій оператор може відновити клієнтські дані, а частоту створення копій клієнт може налаштувати у відповідності до свої потреб.

3. Захист від атак

Компанії все частіше стають жертвами DDoS-атак, які частіше за все здійснюються з метою вимоги грошей за припинення атаки. Такі атаки можуть мати різноматітні наслідки, тому краще подбати про безпеку.

Оператори зв’язку пропонують уже готові комплексні рішення для захисту від кібератак.  Наприклад, у компанії “Укртелеком” є послуга, за допомогою якої можна захистити інформаційну систему від атак об’ємом до 350 Гб/с. Вартість такої послуги залежить від режиму роботи, який клієнт може вибрати індивідуально в залежності від потреб.

Джерело: SiteUA.org

Ця стаття Як вберегти свої дані? – поради для бізнесу раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня