<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/"
>

<channel>
	<title>malware &#8211; CyberCalm</title>
	<atom:link href="https://cybercalm.org/topic/malware/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://cybercalm.org</link>
	<description>Кіберзахист та технології простою мовою</description>
	<lastBuildDate>Sat, 08 Aug 2026 13:14:12 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	

<image>
	<url>https://cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/10/favicon-1.svg</url>
	<title>malware &#8211; CyberCalm</title>
	<link>https://cybercalm.org</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>База з 149 мільйонами вкрадених паролів показала масштаб шкідливого ПЗ</title>
		<link>https://cybercalm.org/vkradeni-paroli-149-miljoniv/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Семенюк Валентин]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 26 Jan 2026 07:00:29 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Кібербезпека]]></category>
		<category><![CDATA[malware]]></category>
		<category><![CDATA[безпека паролів]]></category>
		<category><![CDATA[витік даних]]></category>
		<category><![CDATA[шкідливе ПЗ]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=162625</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/11/29123245/malware-warning.jpg" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/vkradeni-paroli-149-miljoniv/">База з 149 мільйонами вкрадених паролів показала масштаб шкідливого ПЗ</a></p>
<p>Виявлено незахищену базу даних зі 149 мільйонами вкрадених паролів від Gmail, Facebook, банків. Дослідник підозрює malware як джерело витоку.</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/vkradeni-paroli-149-miljoniv/">База з 149 мільйонами вкрадених паролів показала масштаб шкідливого ПЗ</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/valentyn/">Семенюк Валентин</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/11/29123245/malware-warning.jpg" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/vkradeni-paroli-149-miljoniv/">База з 149 мільйонами вкрадених паролів показала масштаб шкідливого ПЗ</a></p>
<p>Дослідник з кібербезпеки нещодавно <a href="https://www.expressvpn.com/blog/149m-infostealer-data-exposed/" target="_blank" rel="noopener">виявив</a> незахищену онлайн-базу даних зі 149 мільйонами вкрадених облікових записів. Джеремайя Фаулер повідомляє, що база даних була доступна в мережі без парольного захисту чи шифрування. Вона містила 149 404 754 унікальних логінів та паролів загальним обсягом 96GB даних облікових записів.<span id="more-162625"></span></p>
<h2>Що містила база даних</h2>
<p>База даних включала мільйони унікальних логінів для акаунтів Gmail, Facebook, Instagram, Yahoo та Netflix. За словами Фаулера, у обмеженій вибірці записів, яку він переглянув, також з&#8217;явилися облікові записи фінансових сервісів, крипто-гаманців, торгових платформ, банківські логіни та дані кредитних карток.</p>
<p><a href="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/01/25131809/the-data_4q8x.png"><img fetchpriority="high" decoding="async" class="aligncenter wp-image-162639 size-large" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/01/25131809/the-data_4q8x-1024x943.png" alt="the data 4q8x" width="1024" height="943" title="База з 149 мільйонами вкрадених паролів показала масштаб шкідливого ПЗ 1" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/01/25131809/the-data_4q8x-1024x943.png 1024w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/01/25131809/the-data_4q8x-300x276.png 300w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/01/25131809/the-data_4q8x-768x707.png 768w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/01/25131809/the-data_4q8x-860x792.png 860w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/01/25131809/the-data_4q8x.png 1291w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></a></p>
<p>Найбільш тривожним є те, що дослідник підозрює: хакер створив цю базу даних для зберігання інформації, вкраденої через <a href="https://cybercalm.org/yak-vynyklo-shkidlyve-pz/">шкідливе ПЗ</a>. Такі інфекції можуть непомітно працювати на комп&#8217;ютерах жертв, крадучи паролі з полів входу або записуючи натискання клавіш.</p>
<h2>Структура та масштаб загрози</h2>
<p>База даних була структурована таким чином, щоб полегшити пошук інформації за жертвою та джерелом. Фаулер зазначає один тривожний факт: кількість записів збільшувалася з моменту виявлення бази даних до її блокування та зникнення з відкритого доступу.</p>
<p>Дослідник не зміг підтвердити, чи належала база даних кіберзлочинцю, чи іншому дослідникові. Щоб захистити користувачів, він звернувся до хостинг-провайдера бази даних з вимогою її видалення. За його словами, знадобилося майже місяць та кілька спроб, перш ніж нарешті було вжито заходів, хостинг призупинено, а мільйони вкрадених облікових даних стали недоступними.</p>
<h2>Наслідки витоку</h2>
<p>Проте таємничий творець бази даних та будь-хто інший, хто отримав до неї доступ, все ще можуть мати копію вкрадених облікових даних. &#8220;Переведення набору даних в офлайн нічого не робить для вирішення основної проблеми, а саме того, що багато з цих облікових даних залишаються дійсними та довіреними ще довго після їх крадіжки&#8221;, — каже Шейн Барні, головний директор з інформаційної безпеки в Keeper Security.</p>
<p>Ця знахідка підкреслює загрозу malware та те, як кіберзлочинці часто експлуатують вкрадену інформацію для здійснення подальших атак. Фаулер зазначає, що база даних також містила логіни для доменів .gov з численних країн. Скомпрометовані урядові облікові дані потенційно можуть використовуватися для цільового фішингу, видавання себе за інших або як точка входу в урядові мережі.</p>
<h2>Рекомендації щодо захисту</h2>
<p>Фаулер рекомендує користувачам використовувати антивірусний захист на своїх комп&#8217;ютерах, підтримувати операційні системи в актуальному стані та встановлювати додатки лише з перевірених джерел. Також варто регулярно змінювати паролі та використовувати двофакторну автентифікацію для всіх важливих облікових записів.</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/vkradeni-paroli-149-miljoniv/">База з 149 мільйонами вкрадених паролів показала масштаб шкідливого ПЗ</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/valentyn/">Семенюк Валентин</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/11/29123245/malware-warning.jpg" />	</item>
		<item>
		<title>Від шкідливих розширень Firefox до викрадення даних Pornhub: огляд кіберзагроз тижня</title>
		<link>https://cybercalm.org/malware-firefox-rozshyrennya-vytoky-danykh/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Олена Кожухар]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 22 Dec 2025 07:00:52 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Огляди]]></category>
		<category><![CDATA[Firefox]]></category>
		<category><![CDATA[LastPass]]></category>
		<category><![CDATA[malware]]></category>
		<category><![CDATA[витік даних]]></category>
		<category><![CDATA[кіберзагрози]]></category>
		<category><![CDATA[шкідливе ПЗ]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=161764</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/12/21184119/cyberthreats-1.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/malware-firefox-rozshyrennya-vytoky-danykh/">Від шкідливих розширень Firefox до викрадення даних Pornhub: огляд кіберзагроз тижня</a></p>
<p>17 розширень Firefox містять malware у PNG-іконках. Огляд загроз тижня: витік 94GB даних Pornhub, штраф LastPass $1.6M, ризики безпеки гуманоїдних роботів.</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/malware-firefox-rozshyrennya-vytoky-danykh/">Від шкідливих розширень Firefox до викрадення даних Pornhub: огляд кіберзагроз тижня</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/olga_sem/">Олена Кожухар</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/12/21184119/cyberthreats-1.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/malware-firefox-rozshyrennya-vytoky-danykh/">Від шкідливих розширень Firefox до викрадення даних Pornhub: огляд кіберзагроз тижня</a></p>
<p>Розробники розширень для браузерів часто створюють корисні інструменти, яких бракує в стандартному функціоналі. Проте деякі з цих додатків згодом потрапляють до рук компаній, які перетворюють їх на malware, здатний викрадати історію перегляду та навіть розмови з чат-ботами. Цього тижня кібербезпека знову опинилася під загрозою — від заражених розширень Firefox до масштабного витоку даних Pornhub.<span id="more-161764"></span></p>
<h2>17 розширень Firefox приховують malware у PNG-іконках</h2>
<p>Дослідники Koi Security <a href="https://www.koi.ai/blog/inside-ghostposter-how-a-png-icon-infected-50-000-firefox-browser-users" target="_blank" rel="noopener">виявили 17 розширень для Firefox</a>, які містять шкідливе ПЗ, приховане всередині PNG-іконок. Цей метод атаки називається стеганографією — коли шкідливий код або повідомлення приховують в зображенні, щоб уникнути виявлення. PNG-файл функціонує як завантажувач malware, який потім завантажується з віддаленого сервера та працює нерегулярно, ускладнюючи детектування.</p>
<p>Шкідливе ПЗ виконує низку небезпечних дій: перехоплює партнерські посилання (зловмисник отримує частку від ваших онлайн-покупок), відстежує звички браузингу, видаляє заголовки безпеки з відвідуваних сайтів та навіть обходить captcha, призначені блокувати ботів. Серед заражених розширень — безкоштовний VPN (Free VPN Forever), додаток для перекладу в реальному часі, розширення погоди та MP3-завантажувач. Більшість цих розширень досі доступні в магазині додатків Firefox.</p>
<h2>Хакери викрали понад 94GB даних підписників Pornhub</h2>
<p>Зловмисники <a href="https://me.pcmag.com/en/security/34177/pornhub-premium-members-search-and-viewing-activity-stolen-by-hackers" target="_blank" rel="noopener">викрали</a> понад 94GB історії пошуку, активності перегляду та інших даних преміум-підписників Pornhub. Експерти з кібербезпеки радять ніколи не використовувати справжнє ім&#8217;я, реальну електронну адресу чи будь-яку іншу ідентифікуючу інформацію при взаємодії з дорослим контентом онлайн. Варто використовувати одноразові email-адреси, унікальні імена користувачів, які неможливо відстежити, та навіть віртуальні номери кредитних карток. Дорослий контент — золота жила для шахраїв, які шукають можливості шантажувати користувачів.</p>
<p>Іронічно, але на тлі цих загроз Google оголосила про закриття свого інструменту моніторингу dark web, який допомагав користувачам визначити, чи їхні дані потрапили у витік. На щастя, існують набагато <a href="https://cybercalm.org/vashi-dani-v-darkneti-yak-zahistiti-sebe/">кращі альтернативи</a>, які активно відстежують та повідомляють, якщо ваші дані з&#8217;являються у витоках.</p>
<h2>LastPass отримав штраф $1.6M за витік 2022 року</h2>
<p>У 2022 році <a href="https://cybercalm.org/vytik-lastpass-shho-vam-potribno-zrobyty-shhob-zahystyty-svoyi-paroli/">LastPass зазнав витоку даних</a>, внаслідок якого хакер отримав зашифровані копії сховищ паролів клієнтів, а також особисту інформацію: імена, email-адреси, платіжні адреси та IP-адреси. Зрештою виявилося, що витік стався через крадіжку частини вихідного коду компанії та keylogger, встановлений на домашньому комп&#8217;ютері співробітника.</p>
<p>Британське управління інформаційного комісара (ICO) <a style="cursor: pointer !important; user-select: none !important;" href="https://ico.org.uk/media2/xfbl1uaa/lastpass-uk-ltd-penalty-notice.pdf" target="_blank" rel="noopener">оштрафувало</a> компанію на £1.2M (приблизно $1.6M). ICO заявило, що витік вплинув на 1.6 мільйона користувачів тільки у Великій Британії, а компанія не виправдала очікувань клієнтів щодо захисту їхніх даних. Регулятор також зазначив, що LastPass не впровадив необхідні заходи безпеки та мав організаційні проблеми, які мали бути вирішені раніше.</p>
<h2>Ризики кібербезпеки гуманоїдних роботів</h2>
<p>Десятки компаній презентують власних гуманоїдних роботів, але <a href="https://cybercalm.org/europol-prohnozuye-khvylyu-robotyzovanoi-zlochynnosti-2035/">аналітики попереджають про ризики безпеки</a>, які мало хто враховує. Окрім страхів насильства в стилі «Термінатора», експерти з безпеки більше стурбовані тим, що гуманоїдні роботи поповнять арсенал розумних пристроїв, які завжди підключені, завжди слухають і постійно збирають дані.</p>
<p>Останнє, що ви хотіли б дізнатися — що <a href="https://cybercalm.org/roboty-skoro-vykonuvatymut-hatni-spravy/">робот за $5000, який ви придбали для прання та миття посуду</a>, насправді є частиною ботнету або записує всі ваші домашні розмови та відправляє їх виробнику. Роботів важко захистити на цьому етапі: вони не схожі на ПК з конкретним ПЗ для певних систем. Це мережі мереж, системи з сотнями вбудованих систем, і наразі ніхто не виробляє інструментів безпеки для їхнього захисту.</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/malware-firefox-rozshyrennya-vytoky-danykh/">Від шкідливих розширень Firefox до викрадення даних Pornhub: огляд кіберзагроз тижня</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/olga_sem/">Олена Кожухар</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/12/21184119/cyberthreats-1.webp" />	</item>
		<item>
		<title>Як працювати зі шкідливими програмами? Інструкція для новачків</title>
		<link>https://cybercalm.org/yak-pratsyuvaty-zi-shkidlyvymy-programamy-instruktsiya-dlya-novachkiv/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Семенюк Валентин]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 04 Dec 2019 09:27:20 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Кібербезпека]]></category>
		<category><![CDATA[malware]]></category>
		<category><![CDATA[інструкція]]></category>
		<category><![CDATA[віруси]]></category>
		<category><![CDATA[додатки]]></category>
		<category><![CDATA[шкідливе ПЗ]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=99587</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-pratsyuvaty-zi-shkidlyvymy-programamy-instruktsiya-dlya-novachkiv/">Як працювати зі шкідливими програмами? Інструкція для новачків</a></p>
<p>Зустріч із вірусом &#8211; враження не з приємних. Але є способи зловити і &#8220;препарувати&#8221; шкідливу програму. Саме цим і займаються вірусні аналітики. У цій статті зібранні початкові етапи цієї роботи. Про всі основні кроки аналізу і як користуватися професійними інструментами, пише Хакер. Крок перший Якщо Ваш ПК вже уражений, то насамперед потрібно виконати три основні [&#8230;]</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-pratsyuvaty-zi-shkidlyvymy-programamy-instruktsiya-dlya-novachkiv/">Як працювати зі шкідливими програмами? Інструкція для новачків</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/valentyn/">Семенюк Валентин</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-pratsyuvaty-zi-shkidlyvymy-programamy-instruktsiya-dlya-novachkiv/">Як працювати зі шкідливими програмами? Інструкція для новачків</a></p>
<p>Зустріч із вірусом &#8211; враження не з приємних. Але є способи зловити і &#8220;препарувати&#8221; шкідливу програму. Саме цим і займаються вірусні аналітики. У цій статті зібранні початкові етапи цієї роботи.<span id="more-99587"></span></p>
<p>Про всі основні кроки аналізу і як користуватися професійними інструментами, пише <a href="https://xakep.ru/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Хакер</a>.</p>
<h4>Крок перший</h4>
<p>Якщо Ваш ПК вже уражений, то насамперед потрібно виконати три основні дії: ізолювати комп&#8217;ютер від інших в мережі, зробити дамп пам&#8217;яті і зняти образ диска.</p>
<p>При відключенні зараженого комп&#8217;ютера від мережі варто пам&#8217;ятати, що якщо ми маємо справу з вірусом-шифрувальником, то є шанс втратити призначені для користувача дані. Malware (шкідливе програмне забезпечення) може почати шифрувати їх, коли перерветься з&#8217;єднання з мережею, тому в першу чергу оцініть, наскільки важливі дані на зараженому ПК і чи варто ризикувати.</p>
<p>Найкраще буде створити для карантину віртуальну мережу (VLAN) з виходом в Інтернет і перемістити туди заражені ПК. У великій компанії це потребує злагоджених дій співробітників служби кібербезпеки і мережевих адміністраторів, в дрібній &#8211; різнопланових навичок сисадміна.</p>
<p>Далі необхідно зняти дамп пам&#8217;яті. Робиться це з самого початку, тому що під час копіювання жорсткого диска потрібно вимкнути комп&#8217;ютер і вміст оперативної пам&#8217;яті буде втрачено. Програму, яка знімає дамп, найкраще запускати з зовнішнього носія, щоб не залишати зайвих слідів на жорсткому диску &#8211; дані з нього знадобляться нам в незміненому вигляді.</p>
<p>Щоб Malware не встигло зреагувати на вимикання системи, найпростіше висмикнути кабель живлення. Метод, звичайно, варварський, зате гарантує моментальне відключення. Зберегти дані на жорсткому диску недоторканими для нас важливіше, ніж турбуватися про справність інших компонентів.</p>
<p>Далі запустимо ПК, використовуючи завантажувальний носій з будь-якою операційною системою в режимі forensic і ПЗ для отримання образу жорсткого диска. Найчастіше використовується образ диска в форматі E01 (Encase Image File Format). Його підтримує велика кількість додатків як для Windows, так і для Linux.</p>
<blockquote><p>Режим forensic &#8211; це завантаження без монтування фізичних дисків. Це дозволяє виключити внесення будь-яких змін в досліджуваний диск. Професійні криміналісти також використовують пристрої, що дозволяють заблокувати будь-які спроби звернення до диска для запису.</p></blockquote>
<p>Дампи пам&#8217;яті і диска, швидше за все, містять все, що нам необхідно, &#8211; тіло шкідливої ​​програми і залишені нею сліди.</p>
<p>Рекомендують починати з вивчення копії диска, а дамп пам&#8217;яті використовувати, якщо на диску не вдасться виявити ніяких слідів або як додаткове джерело. При аналізі вмісту диска в першу чергу звертаємо увагу на автозавантаження, планувальник завдань і початковий сектор завантаження диска.</p>
<p>На сайті Microsoft є документація з автозавантаження <a href="https://docs.microsoft.com/ru-ru/windows/win32/setupapi/run-and-runonce-registry-keys" target="_blank" rel="noopener noreferrer">сервісів</a> і <a href="https://docs.microsoft.com/ru-ru/windows/win32/dlls/secure-boot-and-appinit-dlls" target="_blank" rel="noopener noreferrer">бібліотек</a>.</p>
<p>Щоб зрозуміти, яким шляхом Malware потрапило до комп&#8217;ютера, варто досліджувати час створення і зміни файлів на диску, історію браузера і поштовий архів користувача. Якщо вийде встановити хоча б приблизний час зараження, то це буде плюсом.</p>
<p>З дампа пам&#8217;яті також можливо витягти деяку унікальну інформацію, наприклад які були відкриті документи і вкладки браузера в момент зараження, які були активні з&#8217;єднання з мережею, робочі процеси (в тому числі приховані).</p>
<h4>Перевірка файлів</h4>
<p>Коли у Вас на руках виявиться файл, що викликає підозри, потрібно буде якось упевнитися, що це і є екземпляр шкідливої програми. Звичайно, якщо це відомий вірус, то його можна виявити антивірусом (для перевірки відразу всіма антивірусними движками є сайт <a href="https://www.virustotal.com/gui/home/upload" target="_blank" rel="noopener noreferrer">virustotal.com</a>). Але все частіше трапляються унікальні випадки, які не виявляються антивірусними програмами. Такі шкідливі програми мають статус FUD (Fully UnDetectable).</p>
<p>Також не можна виключати, що Ви зіткнулися із загрозою нульового дня (0-day) &#8211; тієї, про яку ще нікому не відомо (і у розробників є нуль днів на її усунення &#8211; звідси і назва). Malware, яке експлуатує 0-day і має статус FUD, становить серйозну загрозу не тільки для окремих комп&#8217;ютерів, але і для цілих компаній.</p>
<p>Перед початком перевірки підозрілого файлу необхідно зробити наступне:</p>
<ul>
<li>Підготувати стенд для дослідження &#8211; віртуальну машину з встановленою операційною системою, придатною для запуску досліджуваного файлу.</li>
<li>Налаштувати вихід в Інтернет, бажано забезпечивши приховування своєї реальної IP-адреси, щоб не втратити зв&#8217;язок з серверами управління Malware (тебе можуть розпізнати як вірусного аналітика і обмежити доступ, щоб приховати якісь функції).</li>
<li>Зробити знімок (snapshot) первинного стану віртуальної машини.</li>
<li>Стенд повинен бути ізольований від корпоративної мережі &#8211; це може викликати масове зараження інших комп&#8217;ютерів.</li>
</ul>
<p>Існує два підходи до аналізу ПЗ &#8211; динамічний і статичний. Як правило, для кращого ефекту використовують більш відповідний для ситуації метод або обидва методи одночасно. Наприклад, може бути необхідно вивчити поведінку шкідливої ​​програми, щоб виявити характерні маркери без аналізу алгоритмів. Тому вибір методів та інструментів може змінюватися в ході аналізу.</p>
<h4>Статичний аналіз</h4>
<p>Почнемо зі статичного аналізу, оскільки він не вимагає запускати шкідливий код і точно не викличе зараження на комп&#8217;ютері.</p>
<p>Розглянемо початкові заголовки виконуваного файлу для Windows.</p>
<p><img decoding="async" class="alignnone wp-image-99606 aligncenter" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/03155605/image2.jpg" alt="image2" width="576" height="783" title="Як працювати зі шкідливими програмами? Інструкція для новачків 22" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/03155605/image2.jpg 445w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/03155605/image2-221x300.jpg 221w" sizes="(max-width: 576px) 100vw, 576px" /></p>
<p>DOS-заголовок файлу, також відомий як DOS-заглушка. Завдяки йому можливий запуск програми в DOS (зазвичай всього лише виводиться напис This program can not be run in DOS mode). Можна побачити початок заголовка за характерними буквах MZ.</p>
<p>Відразу ж за першим йде використовуваний сучасними ОС заголовок з усіма необхідними параметрами для виконуваного файлу (наприклад, зміщення до таблиці імпорту/експорту, початок секції виконуваного коду).</p>
<p>Початок заголовка можна знайти за характерними буквах PE, а опис формату є на сайті <a href="https://docs.microsoft.com/en-us/windows/win32/debug/pe-format" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Microsoft</a>.</p>
<p>Можна сказати, що заголовок файлу містить довідник про те, де і що саме знаходиться всередині самого файлу, які дозволи повинні бути видані секціям, всі налаштування для коректної роботи, тому аналіз заголовка може дати цінну первинну інформацію.</p>
<p>Крім цього, необхідно переглянути, чи немає в файлах строкових даних. За ним можна згодом визначати подібні файли або навіть отримати важливу інформацію на кшталт адрес серверів управління.</p>
<p>Перед розробниками Malware завжди стоїть завдання якомога сильніше маскувати своє творіння і всіляко ускладнювати виявлення і аналіз. Тому дуже часто використовуються пакувальники для виконуваних файлів.</p>
<p>Пакувальники &#8211; утиліти для стиснення і шифрування виконуваних файлів. Використовуються не тільки творцями Malware, а й розробниками легітимного ПЗ для захисту від зламу своїх програм. Самописні пакувальники, спеціально створені для утруднення аналізу, не завжди виявляються програмами і зажадають від аналітика додаткових дій, щоб зняти упаковку.</p>
<p>Більш глибокий (і в той же час складний) аналіз будь-яких виконуваних файлів &#8211; це застосування дизасемблерів (програм для перекладу машинного коду). Асемблерний код зрозуміліше для людини, ніж машинний, але через обсяги розібратися в ньому буває далеко не так просто. В окремих випадках можливо відновити вихідний код програм на мові високого рівня шляхом декомпіляції (відновлення вихідного коду програми) &#8211; якщо вдасться визначити, який використовувався компілятор і алгоритм обфускаціі (зміни вихідного коду програми).</p>
<p>Аналіз коду на асемблері &#8211; трудомісткий процес, який вимагає великих витрат часу і хороших навичок низькорівневого програмування, тому для швидкого аналізу можна перетворити отриманий код в псевдокод. Читати псевдокод більш зручно, ніж асемблер, це можна побачити за наступним прикладом, де зверху оригінальний код на асемблері, а знизу &#8211; псевдокод.</p>
<p><img decoding="async" class=" wp-image-99607 aligncenter" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/03161052/image3.jpg" alt="image3" width="807" height="449" title="Як працювати зі шкідливими програмами? Інструкція для новачків 23" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/03161052/image3.jpg 595w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/03161052/image3-300x167.jpg 300w" sizes="(max-width: 807px) 100vw, 807px" /></p>
<p><img loading="lazy" loading="lazy" decoding="async" class=" wp-image-99608 aligncenter" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/03161125/image4.jpg" alt="image4" width="558" height="533" title="Як працювати зі шкідливими програмами? Інструкція для новачків 24" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/03161125/image4.jpg 364w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/03161125/image4-300x287.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 558px) 100vw, 558px" /></p>
<h4>Динамічний аналіз</h4>
<p>Читання псевдокоду або коду на асемблері подібне до розплутування клубка ниток &#8211; ретельно і занадто багато роботи. Тому можна скористатися іншим видом аналізу &#8211; динамічним. Динамічний аналіз має на увазі запуск виконуваного файлу і відстеження виконуваних ним дій, таких як звернення до гілок реєстру, відправлення і отримання даних через мережу, робота з файлами.</p>
<p>Динамічний аналіз передбачає запуск досліджуваного файлу. Це необхідно робити на віртуальній машині, ізольованій від інших комп&#8217;ютерів, щоб уникнути можливості поширення шкідливого ПЗ у мережі.</p>
<p>Аналізувати поведінку програми можна, відстежуючи і перехоплюючи запуск додатків на рівні ОС або підключившись до працюючого процесу і перехоплюючи виклики бібліотек і API. А щоб детально розібрати процес виконання програми, найкраще скористатися однією з програм налаштувань.</p>
<p><em>Програма налаштувань &#8211; утиліта або набір утиліт, який використовується для тестування і налагодження цільового програми. Вона може імітувати роботу процесора, а не запускати програму на цьому ПК. Це дає більш високий рівень контролю над виконанням і дозволяє зупиняти програму при заданих умовах. Більшість програм також здатні запускати виконання досліджуваного коду в покроковому режимі.</em></p>
<p>Працювати доведеться в ручному режимі. А це значить, що будуть потрібні поглиблені знання операційної системи.</p>
<p>Однак аналіз можна й автоматизувати. Для цього використовуються так звані пісочниці (sandbox) &#8211; тестові середовища для запуску ПЗ.</p>
<p>Пісочниці діляться на два типи: офлайнові і онлайнові. Для отримання найбільш повної картини рекомендують використовувати відразу кілька джерел даних і не виключати якийсь із типів пісочниць. Чим більше інформації, тим краще.</p>
<h4>Приклад аналізу</h4>
<p>Оскільки аналіз Malware завжди потребує практичного досвіду, стаття була б неповною без його демонстрації.</p>
<p>Для початку визначимося з послідовністю дій. Ось що потрібно зробити:</p>
<ul>
<li>отримати хеш-суму з файлу;</li>
<li>скористатися онлайновим сервісом для перевірки файлу;</li>
<li>зібрати статичні дані з файлу;</li>
<li>перевірити файл в пісочниці (локальної або в інтернеті);</li>
<li>запустити файл у віртуальному середовищі для відстеження виконуваних дій;</li>
<li>зняти оболонки і отримати розгорнутий в пам&#8217;яті шкідливий;</li>
<li>проаналізувати код в дизасемблера.</li>
</ul>
<p>Припустимо, що необхідно досліджувати невідомий файл Sample.exe.</p>
<p>Для зберігання файлу рекомендовано насамперед змінити розширення, наприклад на Sample._exe, щоб уникнути випадкового запуску.</p>
<p>Робимо знімок (snapshot) віртуальної машини, на якій і будемо запускати виконуваний файл (початковий стан системи нам ще стане в нагоді), і рахуємо хеш-суму файлу.</p>
<p><img loading="lazy" loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-99610" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/03164207/image5.jpg" alt="image5" width="1430" height="178" title="Як працювати зі шкідливими програмами? Інструкція для новачків 25" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/03164207/image5.jpg 1430w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/03164207/image5-300x37.jpg 300w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/03164207/image5-1024x127.jpg 1024w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/03164207/image5-768x96.jpg 768w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/03164207/image5-860x107.jpg 860w" sizes="auto, (max-width: 1430px) 100vw, 1430px" /></p>
<p>Скопіюємо результат і скористаємося virustotal.com для перевірки.</p>
<p><img loading="lazy" loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-99611 aligncenter" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/03165612/image6.jpg" alt="image6" width="1416" height="418" title="Як працювати зі шкідливими програмами? Інструкція для новачків 26" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/03165612/image6.jpg 1416w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/03165612/image6-300x89.jpg 300w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/03165612/image6-1024x302.jpg 1024w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/03165612/image6-768x227.jpg 768w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/03165612/image6-860x254.jpg 860w" sizes="auto, (max-width: 1416px) 100vw, 1416px" /></p>
<p>Як можна побачити з скріншоту вище, вердикт VT &#8211; 54 з 70. З високою часткою ймовірності це шкідливе ПЗ, але не варто на цьому зупинятися, треба ще скористатися іншим сервісом &#8211; <a href="https://any.run/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Any.run</a>.</p>
<p><img loading="lazy" loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-99612 aligncenter" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/03172230/image7.jpg" alt="image7" width="1027" height="578" title="Як працювати зі шкідливими програмами? Інструкція для новачків 27" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/03172230/image7.jpg 1027w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/03172230/image7-300x169.jpg 300w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/03172230/image7-1024x576.jpg 1024w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/03172230/image7-768x432.jpg 768w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/03172230/image7-860x484.jpg 860w" sizes="auto, (max-width: 1027px) 100vw, 1027px" /></p>
<p>Бачимо, що він видає схожий результат (дивись в правому нижньому куті).</p>
<p>Крім того, можна зібрати додаткові дані про те, що робила програма:</p>
<ul>
<li>після старту продублювала себе в пам&#8217;яті;</li>
<li>звернулася до сервера 208.91.199.224 по порту 587. На платформі можна подивитися мережевий дамп взаємодії з сервером управління Malware (їх часто називають Command&amp;Control, C2 або C&amp;C);</li>
<li>додала заборону на запуск диспетчера завдань;</li>
<li>скопіювала себе в окрему призначену для користувача директорію;</li>
<li>додала себе в автозавантаження.</li>
</ul>
<p>Навіть якби вердикт не вказав на можливу загрозу, відключення диспетчера задач і додавання в автозавантаження не обіцяє нічого хорошого для користувача, особливо якщо врахувати, що все це було зроблено відразу ж після запуску.</p>
<p>Отже, вже два сервісі підтвердили, що це Malware. Продовжуємо. Скористаємося інструментом під назвою DIE.</p>
<p><img loading="lazy" loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-99613 aligncenter" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/03172605/image8.jpg" alt="image8" width="935" height="596" title="Як працювати зі шкідливими програмами? Інструкція для новачків 28" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/03172605/image8.jpg 935w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/03172605/image8-300x191.jpg 300w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/03172605/image8-768x490.jpg 768w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/03172605/image8-860x548.jpg 860w" sizes="auto, (max-width: 935px) 100vw, 935px" /></p>
<p><em>Detect it easy (DIE) &#8211; утиліта, що дозволяє імпортувати і експортувати список ресурсів, витягувати маніфест і версію ПЗ, переглядати обчислення ентропії. Є можливість додати свої власні алгоритми виявлення або змінити існуючі. Це робиться за допомогою скриптів на мові, що нагадує JavaScript.</em></p>
<p>Як можна бачити на скріншоті, Malware написане на Visual Basic. Можна легко знайти в Інтернеті структуру програм на Visual Basic 6.0 і опис принципів їх роботи. Якщо коротко, то запускаються вони в віртуальному середовищі, а це означає, що потрібно зловити момент, коли цей код буде розпакований в пам&#8217;яті. Також можна проаналізувати структуру файлу і отримати назву проекту, використані форми і інші дані.</p>
<p>Інший спосіб дізнатися, що Malware написана на Visual Basic, &#8211; використовувати <a href="https://ntcore.com/?page_id=388" target="_blank" rel="noopener noreferrer">CFF Explorer</a>.</p>
<p><em>CFF Explorer &#8211; набір інструментів з єдиним мінімалістичним інтерфейсом, який дозволяє переглядати і редагувати всі секції заголовка виконуваного файлу. Тут же можна побачити обсяги імпорту та експорти функцій з бібліотек, перелік самих бібліотек і адресацію секцій.</em></p>
<p><img loading="lazy" loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-99631 aligncenter" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04095445/image9.jpg" alt="image9" width="821" height="410" title="Як працювати зі шкідливими програмами? Інструкція для новачків 29" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04095445/image9.jpg 821w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04095445/image9-300x150.jpg 300w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04095445/image9-768x384.jpg 768w" sizes="auto, (max-width: 821px) 100vw, 821px" /></p>
<p>В цьому випадку ми побачимо характерну імпортовану бібліотеку &#8211; її наявність говорить про те, що використовуються функції Visual Basic.</p>
<p>Наступним кроком запускаємо <a href="http://hiew.ru/#hiew" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Hiew</a> і, перейшовши на початок виконуваного коду, виявляємо виклик функції з бібліотеки.</p>
<p><em>Hiew &#8211; редактор двійкового коду з вбудованим дизасемблером для x86, x86-64 і ARM. Також ним можна відкривати фізичні і логічні диски як файл.</em></p>
<p><em><img loading="lazy" loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-99632 aligncenter" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04100031/image10.jpg" alt="image10" width="983" height="320" title="Як працювати зі шкідливими програмами? Інструкція для новачків 30" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04100031/image10.jpg 983w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04100031/image10-300x98.jpg 300w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04100031/image10-768x250.jpg 768w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04100031/image10-860x280.jpg 860w" sizes="auto, (max-width: 983px) 100vw, 983px" /></em></p>
<p>На цьому етапі нам досить знати, що під час запуску буде виконуватися код на Visual Basic.</p>
<p>Прийшов час спробувати витягти код і зафіксувати поведінку під час запуску. Для цього нам буде потрібна приготована віртуальна машина з Windows, <a href="http://split-code.com/processdump.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Process Dump</a> і API Monitor.</p>
<p><a href="http://www.rohitab.com/apimonitor" target="_blank" rel="noopener noreferrer">API Monitor</a> &#8211; програма, яка дозволяє контролювати виклики функцій API додатками і сервісами в Windows, перехоплює інформацію про запущену програму або підключається до виконуваного процесу, щоб переглянути використовувані бібліотеки і виклики API.</p>
<p>В API Monitor запускаємо Sample.exe і отримуємо наступну картину: стартує ще один процес, після чого перший завершується, далі програма додається в автозавантаження.</p>
<p><img loading="lazy" loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-99633 aligncenter" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04101043/image11.jpg" alt="image11" width="825" height="130" title="Як працювати зі шкідливими програмами? Інструкція для новачків 31" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04101043/image11.jpg 1429w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04101043/image11-300x47.jpg 300w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04101043/image11-1024x161.jpg 1024w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04101043/image11-768x121.jpg 768w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04101043/image11-860x135.jpg 860w" sizes="auto, (max-width: 825px) 100vw, 825px" /></p>
<p>Знаходимо вказаний виконуваний файл, це початковий файл, записаний в директорію користувача.</p>
<p><img loading="lazy" loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-99634 aligncenter" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04101148/image12.jpg" alt="image12" width="936" height="709" title="Як працювати зі шкідливими програмами? Інструкція для новачків 32" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04101148/image12.jpg 936w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04101148/image12-300x227.jpg 300w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04101148/image12-768x582.jpg 768w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04101148/image12-860x651.jpg 860w" sizes="auto, (max-width: 936px) 100vw, 936px" /></p>
<p>Програма ще вимикає можливість викликати диспетчер задач.</p>
<p><img loading="lazy" loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-99635 aligncenter" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04101302/image13.jpg" alt="image13" width="1429" height="264" title="Як працювати зі шкідливими програмами? Інструкція для новачків 33" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04101302/image13.jpg 1429w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04101302/image13-300x55.jpg 300w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04101302/image13-1024x189.jpg 1024w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04101302/image13-768x142.jpg 768w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04101302/image13-860x159.jpg 860w" sizes="auto, (max-width: 1429px) 100vw, 1429px" /></p>
<p>Цього вже цілком достатньо, щоб з упевненістю сказати, що файл шкідливий.</p>
<p>Вивантажимо з оперативної пам&#8217;яті процес. Скористаємося утилітою для вивантаження дампа процесу &#8211; Process Dump. PID беремо з даних API Monitor, він відображається поруч з ім&#8217;ям процесу.</p>
<p><img loading="lazy" loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-99636 aligncenter" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04101419/image14.jpg" alt="image14" width="844" height="246" title="Як працювати зі шкідливими програмами? Інструкція для новачків 34" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04101419/image14.jpg 844w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04101419/image14-300x87.jpg 300w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04101419/image14-768x224.jpg 768w" sizes="auto, (max-width: 844px) 100vw, 844px" /></p>
<p>В результаті будуть вивантажені всі бібліотеки, які використовує додаток. Також виявляємо, що в адресному просторі, крім основного виконуваного файлу, є ще й заховані, це можна побачити нижче, в імені файлу є слово hiddenmodule.</p>
<p><img loading="lazy" loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-99637 aligncenter" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04101516/image15.jpg" alt="image15" width="1421" height="547" title="Як працювати зі шкідливими програмами? Інструкція для новачків 35" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04101516/image15.jpg 1421w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04101516/image15-300x115.jpg 300w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04101516/image15-1024x394.jpg 1024w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04101516/image15-768x296.jpg 768w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04101516/image15-860x331.jpg 860w" sizes="auto, (max-width: 1421px) 100vw, 1421px" /></p>
<p>Перевіряємо кожен отриманий виконуваний файл в DIE.</p>
<p><img loading="lazy" loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-99638 aligncenter" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04101605/image16.jpg" alt="image16" width="418" height="266" title="Як працювати зі шкідливими програмами? Інструкція для новачків 36" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04101605/image16.jpg 418w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04101605/image16-300x191.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 418px) 100vw, 418px" /></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><img loading="lazy" loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-99639 aligncenter" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04101714/image17.jpg" alt="image17" width="428" height="266" title="Як працювати зі шкідливими програмами? Інструкція для новачків 37" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04101714/image17.jpg 428w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04101714/image17-300x186.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 428px) 100vw, 428px" /></p>
<p><img loading="lazy" loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-99640 aligncenter" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04101744/image18.jpg" alt="image18" width="416" height="266" title="Як працювати зі шкідливими програмами? Інструкція для новачків 38" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04101744/image18.jpg 416w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04101744/image18-300x192.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 416px) 100vw, 416px" /></p>
<p>Бачимо, що два з трьох файлів написані на C++, а один на VB.NET.</p>
<p>Звернемо увагу на додаток, написаний на VB.NET. Його можна відкрити будь-якою утилітою для роботи з .NET, наприклад <a href="https://github.com/0xd4d/dnSpy" target="_blank" rel="noopener noreferrer">dnSpy</a>. І ми отримаємо код на Visual Basic, який можна прочитати, залишилося тільки прибрати обфускацію. В цьому випадку алгоритм ускладнили, додавши безліч переходів по коду за допомогою команди GoTo.</p>
<p><img loading="lazy" loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-99641 aligncenter" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04102947/image19.jpg" alt="image19" width="1429" height="648" title="Як працювати зі шкідливими програмами? Інструкція для новачків 39" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04102947/image19.jpg 1429w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04102947/image19-300x136.jpg 300w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04102947/image19-1024x464.jpg 1024w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04102947/image19-768x348.jpg 768w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04102947/image19-860x390.jpg 860w" sizes="auto, (max-width: 1429px) 100vw, 1429px" /></p>
<p>Для аналізу ще двох файлів скористаємося дизасемблером IDA.</p>
<p>IDA &#8211; популярний інтерактивний дизасемблер компанії Hex-Rays. Має безкоштовну і пробну версію, чого цілком достатньо для первинного знайомства. Також компанія випускає версію Pro. Основне завдання програми &#8211; це переклад виконуваних файлів з бінарного вигляду в читаний код на асемблері.</p>
<p><img loading="lazy" loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-99642 aligncenter" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04103714/image20.jpg" alt="image20" width="1427" height="772" title="Як працювати зі шкідливими програмами? Інструкція для новачків 40" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04103714/image20.jpg 1427w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04103714/image20-300x162.jpg 300w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04103714/image20-1024x554.jpg 1024w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04103714/image20-768x415.jpg 768w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04103714/image20-860x465.jpg 860w" sizes="auto, (max-width: 1427px) 100vw, 1427px" /></p>
<p>Як видно з прикладу, IDA дозволяє отримати код програми на асемблері, але для більш зручного перегляду і первинної оцінки можна скористатися плагіном Snowman і отримати псевдокод.</p>
<p><img loading="lazy" loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-99643 aligncenter" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04104308/image21.jpg" alt="image21" width="1427" height="751" title="Як працювати зі шкідливими програмами? Інструкція для новачків 41" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04104308/image21.jpg 1427w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04104308/image21-300x158.jpg 300w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04104308/image21-1024x539.jpg 1024w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04104308/image21-768x404.jpg 768w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/12/04104308/image21-860x453.jpg 860w" sizes="auto, (max-width: 1427px) 100vw, 1427px" /></p>
<p>Використання псевдокоду спрощує аналіз, але не завжди дає очікуваний результат. Дизасемблювання і створення псевдокоду виконуються автоматично, і у вірусів є техніки для їх ускладнення.</p>
<p>На цьому ніби все, але це лише початок шляху. Адже тут виконані лише ті дії, які не вимагають знання асемблера. Однак, провести експрес-аналіз і встановити, чого можна чекати від шкідливого ПЗ, цілком реально і без цього.</p>
<p>При повноцінному ж розборі буде потрібно глибоке знання принципів роботи операційної системи і, звичайно, знання асемблера.</p>
<p>Якщо Ви хочете знати більше, то Вам допоможе література по reverse engineering, аналізу Malware, системного програмування та асемблеру, а також практика, багато практики. Рекомендуємо зареєструватися на <a href="https://hybrid-analysis.com/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">hybrid-analysis.com</a> для отримання прикладів працюючих Malware.</p>
<p>До речі, у рамках своїх активних зусиль щодо захисту мільярдів користувачів Інтернету компанія <strong>Google виявила та попередила понад 12 тисяч своїх користувачів</strong>, які зазнали кібератак від “державних хакерів” у третьому кварталі цього року.</p>
<p>Якщо Вас турбує “одвічне” питання геймерів та ентузіастів: побудувати комп’ютер із власноруч вибраних комплектуючих або купити готовий укомплектований системний блок? <strong>CyberCalm розібрав це питання</strong>.</p>
<p>Стало відомо, що Фінляндія першою в Європі почала привласнювати так звані <strong>ярлики кібербезпеки мережевим “розумним” пристроям</strong>.</p>
<p>Також 14 січня 2020 року Microsoft завершить підтримку операційної системи Windows 7 і пакету офісних програм Office 2010. Тому якщо Windows 10 виявилася занадто важкою системою для Вашого комп’ютера, як варіант – можете перейти на ОС Linux. У чому її переваги, <a href="https://cybercalm.org/chomu-linux-krashha-za-windows-ta-yak-legko-perejty-na-inshu-os/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>читайте у статті</strong></a>.</p>
<p>Зверніть увагу, в наступному році iPhone чекають ще більш значущі зміни, ніж ті, що відбувалися з ними раніше. <span id="more-99375"></span><strong>Apple планує зменшити діагональ дисплея</strong> одного з iPhone 2020 модельного року.</p>
<p>Здається, вже всі знають, що таке QR-код, але мало хто знає, як він з’явився, де застосовується і які особливості має. <a href="https://cybercalm.org/shho-take-qr-kod-i-chy-varto-nym-korystuvatysya/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>Усі подробиці про QR-код читайте у статті</strong></a>.</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-pratsyuvaty-zi-shkidlyvymy-programamy-instruktsiya-dlya-novachkiv/">Як працювати зі шкідливими програмами? Інструкція для новачків</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/valentyn/">Семенюк Валентин</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" />	</item>
		<item>
		<title>Як рекламні кампанії в Інтернеті сприяють розповсюдженню шкідників</title>
		<link>https://cybercalm.org/yak-reklamni-kampaniyi-v-interneti-spryyayut-rozpovsyudzhennyu-shkidnykiv/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Побокін Максим]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 02 Aug 2019 09:50:09 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Кібербезпека]]></category>
		<category><![CDATA[adware]]></category>
		<category><![CDATA[Mac OS]]></category>
		<category><![CDATA[malware]]></category>
		<category><![CDATA[блокування реклами]]></category>
		<category><![CDATA[реклама]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=91842</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-reklamni-kampaniyi-v-interneti-spryyayut-rozpovsyudzhennyu-shkidnykiv/">Як рекламні кампанії в Інтернеті сприяють розповсюдженню шкідників</a></p>
<p>Дві нові рекламні кампанії в Інтернеті організували кіберзлочинці. Одна з них &#8211; широкомасштабна кампанія з розповсюдження експлойт-набору (EK), розроблена для того, щоб обійти традиційні захисні засоби такі, як блокатори оголошень, а інша використовує веб-переадресації для відбору та націлювання на користувачів Mac. Про це пише сайт Threatpost. За словами представників Cisco Talos, кампанія RIG EK поширюється [&#8230;]</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-reklamni-kampaniyi-v-interneti-spryyayut-rozpovsyudzhennyu-shkidnykiv/">Як рекламні кампанії в Інтернеті сприяють розповсюдженню шкідників</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/maksym-pobokin/">Побокін Максим</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-reklamni-kampaniyi-v-interneti-spryyayut-rozpovsyudzhennyu-shkidnykiv/">Як рекламні кампанії в Інтернеті сприяють розповсюдженню шкідників</a></p>
<p>Дві нові рекламні кампанії в Інтернеті організували кіберзлочинці. Одна з них &#8211; широкомасштабна кампанія з розповсюдження експлойт-набору (EK), розроблена для того, щоб обійти традиційні захисні засоби такі, як блокатори оголошень, а інша використовує веб-переадресації для відбору та націлювання на користувачів Mac. Про це пише сайт <a href="https://threatpost.com/malvertising-ad-blockers-mac-malware/146861/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Threatpost</a>.</p>
<p><span id="more-91842"></span></p>
<p>За словами представників Cisco Talos, кампанія RIG EK поширюється через заражену панель інструментів, яка завантажується під час встановлення пакетного програмного забезпечення. В іншій кампанії дослідники Cisco виявили сайт, який перенаправляє веб-переглядач Safari на домен, який доставляє шкідливий інсталятор Flash Player.</p>
<blockquote><p>&#8220;Інтернет-реклама &#8211; це дуже складна і багатошарова система, яка дозріла до зловживань&#8221;, &#8211; заявили дослідники у <a href="https://blog.talosintelligence.com/2019/07/malvertising-deepdive.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">звіті</a> у середу. &#8211; Це питання, яке не повинно ігноруватися громадськістю, оскільки ці шкідливі рекламні кампанії можуть доставляти зловмисне програмне забезпечення буквально з нізвідки і обманювати традиційних користувачів Інтернету, які можуть не знати про загрози, які існують на деяких сторінках.&#8221;</p></blockquote>
<h4><strong>Кампанія RIG EK</strong></h4>
<p>У поточній кампанії RIG EK злочинці за допомогою реклами маніпулюють людьми, які шукають програмне забезпечення для забезпечення безпеки в Інтернеті.</p>
<blockquote><p>&#8220;Швидкий пошук в Інтернеті може призвести до найрізноманітніших результатів &#8211; від законних і дорогих до майже законних, але безкоштовних&#8221;, &#8211; пояснили дослідники Cisco Talos. &#8211; Один з таких результатів може призвести до переходу на сайт, наприклад, USB Guardian. USB Guardian стверджує, що це програмне забезпечення, розроблене для запобігання зараження вірусами-червами та сканування USB-пристроїв. &#8220;</p></blockquote>
<p>Однак все не так, як здається. Коли користувач завантажить USB Guardian, також буде встановлена панель інструментів з іронічною назвою &#8220;Найкращі поради щодо безпеки&#8221;. Панель інструментів є джерелом шкідливих програм.</p>
<p>Дослідники Talos заявили, що панель інструментів ініціює серію веб-запитів одразу після встановлення. Перший запит &#8211; до рекламної мережі під назвою &#8220;щоденні оголошення&#8221;.</p>
<blockquote><p>&#8220;Панель інструментів змінить домашню сторінку веб-переглядача та пошукову систему за замовчуванням, дозволяючи злочинцям змінювати результати пошуку та інші дії для просування шахрайства з натисканням і надмірної реклами, що може призвести до більш згубних результатів, включаючи зараження шкідливим програмним забезпеченням&#8221;, &#8211; стверджують у Talos. &#8211; Ці зміни дозволяють рекламним мережам пересувати вміст у кінцеві системи з більш високою ефективністю.&#8221;</p></blockquote>
<p>Врешті-решт, запит на отримання доставляється до сайту ww7.dailyads [.] Org, який містить заголовок під назвою &#8220;X-Adblock-Key&#8221;. Цей заголовок містить ключ API, який дозволяє щоденним оголошенням обходити один з найпопулярніших блокаторів реклами, як виявили дослідники Talos.</p>
<blockquote><p>&#8220;У багатьох випадках цей блокатор оголошень &#8211; єдине, що не дозволяє користувачеві показувати шкідливу рекламу&#8221;, &#8211; зазначили у Cisco Talos. &#8211; Отже, наявність цього ключа означає, що принаймні один з найбільших блокаторів оголошень не зупинив би показ цих оголошень користувачеві. Зрештою, користувач виявиться [на сторінці, контрольованій RIG EK]… і врешті-решт йому підсунуть невиправлену вразливість Adobe Flash або Internet Explorer, щоб доставити якусь шкідливу програму ”.</p></blockquote>
<p>Така кампанія вразила широкий спектр різних сайтів у різних сферах: від новин до дизайну, музики, гонок та популярної культури. Дослідники Cisco Talos зазначили, що спостерігали сайти із шкідливою рекламою у топ-5000 веб-сайтів за рейтингом Alexa.</p>
<p>Зловживання рекламою &#8211; привабливий вектор атаки для зловмисників, які використовують експлойти, головним чином тому, що він пропонує великий потенційний пул жертв порівняно з іншими способами. Під час використання зламаного або спеціально створеного веб-сайту для експлойтів пул жертв обмежується лише людьми, які переходять на цей веб-сайт. На противагу цьому, використовуючи шкідливе рекламування, зловмисники можуть вражати значно більший масив різних жертв у різних місцях.</p>
<p>Наприклад, Talos знайшов докази того, як сайти в топ-100 рейтингу Alexa були побічно пов’язані з цією рекламною кампанією.</p>
<blockquote><p>&#8220;Вони часто починаються із спонсорського контенту, посилань, які зазвичай відображаються на різних високорейтингових сайтах, що посилаються на інші, менш рейтингові веб-сторінки&#8221;, &#8211; пояснили дослідники. &#8211; Ми знайшли кілька прикладів, коли користувача направляють на сайт, який входить у топ 50 за рейтингом Alexa, включаючи деякі з найбільших новинних сайтів в Інтернеті. Потім користувач буде натискати на якийсь спонсорований контент, &#8220;по приколу&#8221; чи випадково. Потім користувач переходить на новий веб-сайт, поза межами топ-50 Alexa, наприклад, щось із топ-10 000 Alexa. Потім на цих сайтах з’являться шкідливі оголошення&#8221;</p></blockquote>
<h4>Кампанія з паркування домену</h4>
<p>У другій кампанії, поміченій у червні, Talos виявив веб-сайт, який перенаправляє веб-переглядачі Safari на домен, який доставляє зловмисний підроблений інсталятор Flash Player. Зловмисники використовують загальну службу під назвою &#8220;парковка домену&#8221; для активізації своєї кампанії.</p>
<blockquote><p>&#8220;Такі люди не чекають, коли користувач натисне оголошення, щоб згенерувати дохід, а беруть доброякісний трафік, який у випадку якоїсь помилки перенаправить її в свою рекламну мережу, виступаючи видавцем реклами&#8221;, &#8211; пояснили у Cisco Talos.</p></blockquote>
<p>Цей так званий &#8220;трафік з нульовим клацанням&#8221; продається на ринках збуту, де власник домену може придбати трафік і направити його на свій домен.</p>
<blockquote><p>&#8220;Користуючись послугою паркування, користувач може вказати категорію домену, яка впливає на встановлення ставок, цільовий браузер користувача, операційну систему, геолокацію, а в деяких випадках і вік та демографічні показники особи, яка переглядає оголошення&#8221;, &#8211; пояснили дослідники.</p></blockquote>
<p>На час розслідування на початковому домені розміщувались послуги паркування у хмарного постачальника послуг у Литві. Cisco Threat Grid налічує майже 700 зразків зловмисного програмного забезпечення з оцінкою загрози 95 або вище, пов’язаного з хостом, який протягом багатьох днів приймав сотні доменів. Дослідники виявили, що за тиждень на одній ІР-адресі було &#8220;припарковано&#8221; 87 доменів.</p>
<blockquote><p>&#8220;Під час нашого розслідування ми виявили, що найчастіше, і, уникаючи ліміту частоти запитів на стороні сервера, браузер Safari буде переспрямований через низку сайтів, врешті-решт, &#8220;приземлившись&#8221; у фальшивому інсталяторі Flash Player&#8221;, &#8211; написали вони, зазначивши, що користувачі будуть перенаправлені приблизно сім разів, щоб дістатися туди.</p></blockquote>
<p>Якщо користувач намагатиметься завантажити фальшивий інсталятор, система заразиться відомим фрагментом багатокомпонентного зловмисного програмного забезпечення під назвою &#8220;Shlayer&#8221;</p>
<blockquote><p>&#8220;Цифрова реклама &#8211; це одне з найбільших полів битви на ландшафті загрози для прискорених атак, що передають шкідливий вміст по всьому світу&#8221;, &#8211; зазначили дослідники. &#8211; І підприємства, і споживачі повинні бути готовими і приймати рішення про те, наскільки активно вони хочуть щось блокувати. Однак це унікальна проблема, оскільки існує ризик усунути великі масиви безкоштовного контенту в Інтернеті, а також стає важче отримувати прибуток від цього вмісту. Це лише кілька основних питань, з якими ми будемо змушені рахуватися протягом наступних кількох років&#8221;.</p></blockquote>
<p>Нагадаємо, що дослідники з Дармштадтського технічного університету (Німеччина) проаналізували роботу протоколу Apple Wireless Direct Link (AWDL), реалізованого в більш ніж 1,2 млрд пристроїв Apple, і виявили уразливості, експлуатація яких дозволяє зловмисникам відстежувати користувачів, викликати збій в роботі пристроїв або перехоплювати файли, передавання даних між пристроями за допомогою атак посередника (MitM).</p>
<p>Також стало відомо про нове сімейство програм-вимагачів, що атакує пристрої під управлінням Android. Після інфікування пристрою зловмисники відправляють SMS-повідомлення зі шкідливими посиланнями контактам жертви.</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-reklamni-kampaniyi-v-interneti-spryyayut-rozpovsyudzhennyu-shkidnykiv/">Як рекламні кампанії в Інтернеті сприяють розповсюдженню шкідників</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/maksym-pobokin/">Побокін Максим</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" />	</item>
	</channel>
</rss>
