Міністр внутрішніх справ Франції у п’ятницю офіційно підтвердив, що відомство зазнало кібератаки, внаслідок якої були скомпрометовані поштові сервери міністерства. Інцидент став черговим прикладом зростаючої кількості атак на критичну інфраструктуру державних установ європейських країн.

Деталі інциденту

Атаку виявили в ніч на п’ятницю 12 грудня. Зловмисники отримали доступ до деяких документів, проте офіційні особи поки не підтвердили факт викрадення даних.

У відповідь на інцидент міністерство посилило протоколи безпеки та контроль доступу до інформаційних систем, якими користуються співробітники відомства.

Висока цінність міністерства як цілі

Кібератака була спрямована безпосередньо на email-сервери Міністерства внутрішніх справ Франції — критично важливий елемент комунікаційної інфраструктури відомства. Поштові сервери зберігають та обробляють конфіденційну кореспонденцію між співробітниками міністерства, іншими державними органами та зовнішніми партнерами.

Компрометація таких систем потенційно може надати зловмисникам доступ до чутливої інформації, включаючи внутрішню переписку, документи з обмеженим доступом та дані про поточні операції відомства. Міністерство внутрішніх справ Франції відповідає за національну безпеку, правоохоронну діяльність та цивільний захист, тому будь-який витік даних може мати серйозні наслідки.

Розслідування та можливі мотиви

Французькі органи розпочали розслідування для встановлення походження та масштабів атаки. Міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс зазначив, що слідчі зараз розглядають кілька версій, зокрема іноземне втручання, активістів, які намагаються продемонструвати вразливості урядових систем, або кіберзлочинність.

«Кібератака справді мала місце. Зловмисник зміг отримати доступ до певної кількості файлів. Тому ми запровадили звичні процедури захисту», — заявив міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс у коментарі для RTL Radio.

«Це може бути іноземне втручання, це можуть бути люди, які хочуть кинути виклик владі та показати, що вони здатні отримати доступ до систем, а також це може бути кіберзлочинність. На даний момент ми не знаємо, що це таке».

Історія атак APT28 на Францію

У квітні Франція приписала масштабну хакерську кампанію, яка протягом останніх чотирьох років була спрямована на десяток французьких організацій, угрупованню APT28, яке раніше пов’язували з військовою частиною 26165 російської служби військової розвідки (ГРУ).

Згідно зі звітом Французького національного агентства з безпеки інформаційних систем (ANSSI), список французьких організацій, атакованих APT28, включає широкий спектр цілей: міністерські структури, місцеві органи влади та адміністрації, наукові організації, аналітичні центри, організації французької оборонної технологічної та промислової бази, аерокосмічні підприємства, а також структури в економічному та фінансовому секторі.

З 2021 року APT28 також неодноразово атакувало поштові сервери Roundcube в операціях, спрямованих передусім на викрадення «стратегічної розвідувальної інформації» від урядових, дипломатичних установ та аналітичних центрів Північної Америки та кількох європейських країн, включно з Францією та Україною.

Контекст зростаючих загроз

Цей інцидент відбувається на тлі загального зростання кількості кібератак на державні установи в Європі та світі. Урядові організації стають дедалі привабливішими цілями для різних груп зловмисників — від державних хакерів до кіберзлочинних угруповань.

Email-сервери залишаються однією з найбільш вразливих точок входу в корпоративні та урядові мережі. Атаки через фішинг, експлуатацію вразливостей поштового програмного забезпечення та компрометацію облікових записів продовжують бути ефективними векторами для зловмисників.

Французькі власті поки не повідомили про те, чи були викрадені якісь дані під час атаки, або чи вдалося зловмисникам закріпитися в мережі міністерства. Розслідування продовжується, і додаткова інформація має з’явитися після завершення первинного аналізу інциденту.

Ця стаття МВС Франції підтвердило кібератаку на поштові сервери раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

Якщо ви стежили за новинами останніх тижнів, то могли помітити, що в легендарному паризькому Луврі сталося одне з найзухваліших пограбувань останнього часу. Злочинці викрали коронні прикраси віком у кілька століть, які досі не знайдено.

За результатами розслідування служби безпеки, паролем до системи відеоспостереження музею було слово «Louvre» — ненабагато краще за стандартне «password». Схоже, цей злочин століття більше нагадує аматорську спробу хакерської атаки. Як зазначають експерти з кібербезпеки, надійні паролі — це критично важливо.

Французька газета Libération повідомляє, що численні перевірки систем безпеки музею виявили кричущі недоліки. Зокрема, аудит 2014 року, проведений національним агентством кібербезпеки Франції, підтвердив: паролем системи відеоспостереження Лувру справді було «Louvre».

Наступні перевірки виявили «серйозні прогалини» в роботі систем музею. Зокрема: легкий доступ на дахи під час будівельних робіт і програмне забезпечення безпеки віком понад двадцять років, яке вже не підтримується розробником. Ситуація нагадує офіси, де досі працює один комп’ютер з Windows 98 для старої системи обліку.

Наразі невідомо, які саме фактори призвели до прориву безпеки під час пограбування, хоча розслідування ведуть десятки фахівців. Злочин стався о 9:30 ранку місцевого часу в неділю, коли музей працював. Невелика вантажівка з механічною драбиною під’їхала до будівлі, четверо злочинців  електроінструментами проникли до галереї через другий поверх.

Хоча злочинці погрожували охоронцям і відвідувачам, ніхто не постраждав. Грабіжники покинули музей за чотири хвилини й зникли в Парижі. Вся операція тривала лише вісім хвилин.

Після інциденту багато говорять про безпеку музею — і це цілком зрозуміло, — проте немає жодних ознак того, що система відеоспостереження була зламана або не працювала під час пограбування 2025 року. Проведено арешти, на момент публікації обвинувачення висунуто чотирьом особам. Коштовності вартістю в десятки мільйонів доларів досі не знайдено. Лувр неодноразово ставав місцем резонансних пограбувань — найвідоміше сталося 1911 року, коли викрали «Мону Лізу». Попереднє пограбування відбулося 1998 року.

Ця стаття Паролем системи відеоспостереження Лувру було слово «Louvre», а ПЗ не оновлювалось понад 20 років раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Французькі прокурори у понеділок відкрили розслідування у сфері кіберзлочинів проти Apple через звинувачення в незаконному збиранні та аналізі голосових записів Siri без згоди користувачів. Це перше кримінальне розслідування практик голосових асистентів великої американської технологічної компанії в Європі.

Прокуратура Парижа передала справу до Управління з боротьби з кіберзлочинністю після скарги правозахисної організації Ligue des droits de l’Homme (LDH), яка звинуватила Apple у порушенні французьких законів про конфіденційність та Загального регламенту Євросоюзу про захист даних (GDPR), – повідомляє The Techportal.

Розслідування ґрунтується на свідченнях інформатора

В основі розслідування — свідчення Томаса Ле Боньє, колишнього підрядника Apple, який працював у Globe Technical Services в Ірландії з 2019 року, перевіряючи записи Siri. Ле Боньє стверджує, що підрядники регулярно прослуховували конфіденційні розмови користувачів, зокрема медичні консультації між онкохворими та лікарями, приватні інтимні моменти та фінансові операції — усе це записувалося без явного дозволу користувачів.

«Відкриття кримінального розслідування — чіткий сигнал: фундаментальні права мають значення, і є організації та люди, налаштовані їх захищати», — заявив Ле Боньє агентству Reuters. Його свідчення стали підставою для скарги LDH у лютому 2025 року після безуспішних звернень до органів захисту даних, включаючи французьку CNIL та Комісію із захисту даних Ірландії.

Президентка LDH Наталі Теіо підкреслила серйозність звинувачень, зазначивши, що організація домагається кримінального переслідування за «вторгнення в приватне життя через записи, зроблені без згоди осіб, та порушення законодавства ЄС про захист персональних даних».

Реформи конфіденційності Apple та позиція компанії

Apple відповіла, посилаючись на значні реформи конфіденційності, впроваджені з 2019 року, коли оригінальні практики запису Siri вперше стали відомими. Тепер компанія вимагає від користувачів явної згоди на збір голосових даних і припинила передавати записи стороннім підрядникам.

У блозі від січня 2025 року Apple заявила, що «не зберігає аудіозаписи взаємодії з Siri, якщо користувачі явно не погоджуються допомогти покращити Siri, і навіть тоді записи використовуються виключно для цієї мети». Компанія наголосила, що розмови з Siri «ніколи не передаються маркетологам і не продаються рекламодавцям».

Проте розслідування зосереджене на практиках 2014–2019 років, коли Apple могла зберігати записи користувачів до двох років і дозволяла субпідрядникам переглядати їх для контролю якості.

Ширший контекст та глобальні наслідки

Французьке розслідування відбувається на тлі загострення напруги між США та Євросоюзом щодо регулювання технологій. Президент Дональд Трамп неодноразово погрожував додатковими митами країнам, які запроваджують цифрові податки або регуляції, що зачіпають американські технологічні компанії, називаючи такі заходи дискримінаційними.

Кримінальне розслідування також відбувається після недавньої угоди Apple про виплату 95 мільйонів доларів у рамках врегулювання колективного позову в США через аналогічні порушення конфіденційності Siri. Ця угода, завершена 2025 року, охопила американських користувачів, чиї приватні розмови були записані через ненавмисні активації Siri з вересня 2014 по грудень 2024 року.

Якщо Apple буде визнано винною за французьким кримінальним законодавством, компанія може зіткнутися як із кримінальними санкціями, так і з додатковими адміністративними покараннями від європейських органів захисту даних, що потенційно створить важливий прецедент щодо міжнародного переслідування за порушення конфіденційності голосових асистентів.

Ця стаття Франція розпочала кримінальне розслідування щодо Apple через записи Siri раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

Ми вже писали про те, що Данія попрощалася з Microsoft. Потім німецька земля Шлезвіг-Гольштейн оголосила про аналогічний крок. А тепер Ліон, третє за величиною місто Франції та провідний економічний центр, відмовляється від Microsoft Windows та Office, замінюючи їх на Linux, OnlyOffice, NextCloud та PostgreSQL.

Отже, чому Ліон робить цей крок? Як і інші європейські організації, рішення Ліона є частиною ширшої стратегії досягнення цифрового суверенітету та зменшення залежності від програмного забезпечення Microsoft. Проста істина полягає в тому, що багато європейських урядів більше не довіряють свої дані чи програмне забезпечення американським компаніям за президентства Дональда Трампа.

Вони побоюються, що їхні дані можуть бути прочитані, а Microsoft може припинити свої послуги за вказівкою Трампа. Хоча голова правління та головний юрисконсульт Microsoft Бред Сміт відкинув такі побоювання та пообіцяв, що компанія підтримає своїх клієнтів у ЄС проти політичного тиску, йому не вдалося переконати деякі уряди Європейського Союзу.

Як зазначено у звіті Європейської комісії “Стан цифрового десятиліття 2025“, Європа все ще “не використала повну силу відкритого коду, що є необхідним для технологічної автономії”. Тому, як сказав заступник мера Ліона з питань цифрової політики Бертран Маес: “Ми пишаємося тим, що спрямовуємо Ліон на шлях цифрового суверенітету… для захисту даних громадян”.

Окрім прагнення до цифрового суверенітету, цей крок також спрямований на підтримку місцевого та регіонального економічного розвитку. Таким чином, міський пакет для співпраці Territoire Numérique Ouvert (Відкрита цифрова територія) розробляється у партнерстві з місцевими цифровими організаціями та розміщуватиметься в регіональних центрах обробки даних. Це власне рішення призначене для надання безпечних, сумісних інструментів для відеоконференцій, офісної автоматизації та співпраці з документами.

Саме через цей проєкт співпраці Ліон розпочав поступову міграцію на всіх муніципальних робочих станціях, замінюючи Windows на Linux, а Microsoft Office на OnlyOffice. Хоча назва може нагадувати LibreOffice, найпопулярніший офісний пакет з відкритим кодом, OnlyOffice не є його родичем. OnlyOffice від латвійської компанії Ascensio Systems – це окремий хмарний офісний пакет з відкритим кодом. Він доступний під ліцензією GNU Affero General Public License.

Ліон очікує прямої економії коштів завдяки продовженню терміну служби муніципальної техніки, зменшенню електронних відходів та екологічного сліду міста.

Понад 50% державних контрактів для проєкту було присуджено компаніям регіону Овернь-Рона-Альпи, при цьому всі контракти дістались французьким фірмам. Це свідомий крок для зміцнення місцевої економіки. Такий підхід також став загальною темою в інших ініціативах ЄС щодо Linux та відкритого коду, спрямованих на те, щоб євро залишались вдома, а не відправлялись до США.

Навчання для 10 000 державних службовців розпочалося у червні 2025 року. Міграція Ліона на Linux уважно відстежується як потенційний план для інших муніципалітетів, що прагнуть більшої цифрової незалежності та сталості. Хто знає, можливо “Рік Linux” нарешті настане не тому, що люди втомилися від численних проблем Windows чи переваг Linux, а тому, що уряди турбуються про те, щоб не складати всі свої ІТ-яйця в один американський кошик Microsoft.

Ця стаття Ліон відмовляється від Microsoft на користь Linux: чому французьке місто обирає цифрову незалежність раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня