Шкідливе ПЗ — це будь-яка програма, створена, щоб проникнути на пристрій без вашого відома й завдати шкоди: викрасти дані, зашифрувати файли заради викупу, стежити за вами або перетворити компʼютер на ланку чужої мережі. За цією загальною назвою ховаються десятки різних типів — від класичних вірусів до державної кіберзброї. Розбираємо, як вони працюють, чим відрізняються і що справді захищає.

Що таке шкідливе ПЗ

Шкідливе ПЗ (англ. malware, від malicious software — зловмисне програмне забезпечення) — це код, розроблений для кібератак: щоб отримати несанкціонований доступ до компʼютера чи мережі або завдати їм шкоди. У побуті шкідливе ПЗ часто називають «компʼютерним вірусом», але вірус — лише один із багатьох його типів, і між ними є суттєві відмінності.

Коротка історія: від нешкідливих експериментів до кіберзброї

Першими програмами, які вміли самостійно переходити з компʼютера на компʼютер, були експерименти, а не зброя. Creeper на початку 1970-х просто переміщувався між машинами, не завдаючи шкоди. Червʼяк Морріса 2 листопада 1988 року за добу вразив близько 6 000 із приблизно 60 000 підʼєднаних до інтернету компʼютерів — це була перша масштабна мережева зараза, хоча шкоду вона заподіяла радше випадково, через помилку в коді.

Самі терміни тоді ще тільки усталювалися: компʼютерні віруси формально визначив і продемонстрував дослідник Фред Коен у 1983–1984 роках. Справжнє шкідливе ПЗ — створене навмисне заради шкоди чи наживи — масово зʼявилося пізніше, у 1990-х, коли інтернет став комерційним і виникла спокуса ним зловживати. Детальніше про те, як виникло шкідливе ПЗ, читайте в окремому матеріалі.

Основні типи шкідливого ПЗ

Як і легальні програми, шкідливе ПЗ еволюціонувало й обросло різними функціями. Зловмисники нерідко поєднують можливості кількох типів в одній атаці. Нижче — найпоширеніші категорії.

Віруси та червʼяки

Вірус — це код, який копіює сам себе, вбудовуючись у файли чи програми, і зазвичай потребує «хазяїна», щоб поширюватися; багато вірусів попутно псують або знищують дані. Червʼяк натомість поширюється самостійно, від системи до системи, без жодних дій користувача — найчастіше експлуатуючи вразливості в операційних системах чи програмах. Саме здатність до самопоширення робить червʼяки однією з найживучіших форм загроз.

Трояни

Троян маскується під легітимний інструмент — оновлення, корисний застосунок, завантаження — і починає діяти вже всередині системи. Залежно від можливостей, він здатен перехоплювати логіни й паролі, натискання клавіш, знімки екрана, банківські реквізити та потай надсилати все це зловмисникам, а іноді й вимикати захист. Через цю універсальність трояни використовують усі — від поодиноких хакерів до державних шпигунських операцій.

Програми-вимагачі (ransomware)

Вимагач шифрує файли на зараженій системі й блокує доступ, доки жертва не заплатить викуп у криптовалюті. Найчастіше потрапляє на пристрій через фішинговий лист із вкладенням чи посиланням. Глобальний масштаб уперше яскраво показав WannaCry у травні 2017 року: завдяки можливостям червʼяка та експлойту EternalBlue він за лічені дні вразив понад 200 000 компʼютерів у близько 150 країнах.

Сьогодні це передусім бізнес кіберзлочинців. За оцінкою Chainalysis, протягом 2024 року жертви сплатили вимагачам близько 813,55 млн доларів — на 35% менше, ніж рекордні 1,25 млрд у 2023-му. Тенденція обнадійлива: дедалі більше організацій відмовляються платити, а правоохоронці активніше ліквідовують угруповання.

Шпигунське ПЗ (spyware)

Шпигунське ПЗ непомітно стежить за діями на пристрої: історією переглядів, запущеними застосунками, повідомленнями. Воно може прийти у складі трояна, разом із сумнівним розширенням для браузера або через шкідливу рекламу. Найвідоміший приклад комерційного шпигунського ПЗ — Pegasus від компанії NSO Group: він використовував «zero-click»-вразливість у iMessage (не потребуючи жодного натискання від жертви) і застосовувався проти журналістів, активістів і високопосадовців. Apple закрила цю діру в iOS 14.8.

Wiper — шкідливе ПЗ для знищення даних

На відміну від вимагачів, wiper не прагне грошей — його єдина мета знищити дані або зробити систему непрацездатною. Однією з перших таких програм був Shamoon, що атакував саудівські енергетичні компанії. Для українського читача ця категорія особливо актуальна: 23 лютого 2022 року, за кілька годин до повномасштабного вторгнення, по українських організаціях ударив HermeticWiper, уразивши сотні машин щонайменше у пʼяти структурах.

Це була частина ширшої хвилі: ще в січні 2022-го по Україні пройшовся WhisperGate, а в березні — CaddyWiper, що поцілив у банк. Деякі з них маскувалися під вимагачів, повторюючи прийом сумнозвісного NotPetya 2017 року. Докладніше про цей вимір протистояння — у нашому матеріалі про кібервійну.

Рекламне ПЗ (adware)

Мета рекламного ПЗ — змусити вас клікати: кожне натискання приносить зловмисникові дохід. Зазвичай воно не краде дані й не ламає пристрій, а просто дратує спливаючими вікнами. Та на смартфонах наплив реклами легко доводить до екстремального розряду батареї або робить пристрій майже непридатним.

Ботнети

Ботнет — це мережа з десятків, тисяч чи навіть мільйонів заражених пристроїв під єдиним керуванням. Зловмисник віддає команди всім «зомбі» одночасно: розсилає спам, краде дані або проводить DDoS-атаки, затоплюючи жертву трафіком. Класичний приклад — ботнет Mirai у жовтні 2016 року, зібраний переважно з IoT-пристроїв (камер, маршрутизаторів, відеореєстраторів) із заводськими паролями. Він обвалив DNS-провайдера Dyn, тимчасово залишивши без доступу Twitter, Netflix, Amazon і десятки інших сервісів.

Криптоджекінг

У майнінгу криптовалют немає нічого незаконного — на відміну від таємного захоплення чужих пристроїв заради нього. Криптоджекінг непомітно вантажить процесор жертви обчисленнями, через що система може сповільнюватися майже до зупинки «без видимої причини». Поряд із ПК і серверами популярною мішенню є слабко захищені IoT-пристрої.

Безфайлове шкідливе ПЗ (fileless)

Що краще антивіруси виявляють традиційні атаки, то частіше зловмисники переходять до безфайлового ПЗ. Воно не лишає файлу на диску, а працює прямо в памʼяті, зловживаючи легітимними системними інструментами та запускаючи сценарії «з нуля». Через це його важко помітити антивірусом — але воно втрачає силу, якщо системи вчасно оновлюють, а користувачам обмежують права адміністратора.

Як шкідливе ПЗ потрапляє на пристрої

Колись віруси доставляли фізично — на дискетах і дисках. Цей вектор не зник: і досі трапляються атаки, коли заражені USB-накопичувачі «випадково» лишають на парковці біля потрібної організації, сподіваючись на цікавість співробітника. Але сьогодні головний канал — фішинг: лист зі шкідливим вкладенням або посиланням.

Працює це на емоціях. Повідомлення лякає чи спокушає — нібито ви виграли приз, пропустили доставку, маєте терміново перевірити банківський рахунок, сплатити податок чи зʼявитися до суду — і людина клікає, не подумавши. Частина атак узагалі не потребує дій користувача: шкідливе ПЗ проникає через вразливості в мережі та програмах.

Загрози для різних платформ

Колись побутував міф, що жертвами стають лише компʼютери на Windows, а Mac «недоторканні». Це не так: уже від середини 2000-х зловмисники створюють ПЗ спеціально під продукти Apple, і трояни для macOS — буденна знахідка дослідників.

Смартфони ж стали окремою цінною мішенню: вони містять величезний обсяг особистих даних і можуть видати ваше місцеперебування. Більшість мобільних загроз припадає на Android — через велику частку ринку, відкритість екосистеми та можливість установлювати застосунки зі сторонніх джерел; шкідливі застосунки часто маскуються під легітимні. Екосистема iPhone захищена краще завдяки закритому підходу Apple, тож зараження там рідкісні, але цілеспрямовані атаки на конкретних осіб (як той-таки Pegasus) усе ж трапляються.

Окрема історія — інтернет речей (IoT). Маршрутизатори, розумні лампи, відеореєстратори й камери спостереження часто мають слабкий захист, тож їх легко заразити й завербувати в ботнет. А підключену камеру зловмисник може перетворити на інструмент стеження — особливо якщо її «встановили й забули».

Шкідливе ПЗ як зброя міжнародної кібервійни

З огляду на свої можливості, шкідливе ПЗ стало звичним інструментом шпигунства та кібервійни — тим паче що, на відміну від звичайної зброї, тут досі немає чітких міжнародних правил, на кого можна, а на кого не можна спрямовувати атаку.

Stuxnet у 2010 році вважають першою кіберзброєю, що фізично зруйнувала промислову інфраструктуру: проникнувши в ядерну програму Ірану, він вивів з ладу близько 1 000 центрифуг на заводі в Натанзі й відкинув іранські плани на роки. Атаку широко приписують спецслужбам США та Ізраїлю.

Інший знаковий випадок — атака на ланцюг постачання SolarWinds у 2020 році. Зловмисники вбудували шкідливий код у легітимне оновлення програми Orion, яке завантажили близько 18 000 клієнтів компанії; щоправда, цілеспрямовано атакували лише невелику їх частину. Американська розвідка з високою впевненістю приписала операцію російській зовнішній розвідці (угруповання APT29, відоме також як Cozy Bear). Президент Microsoft Бред Сміт назвав інцидент однією з найбільших атак, які бачив світ.

Як захиститися від шкідливого ПЗ

Базова кібергігієна закриває більшість ризиків. Ось що справді працює:

• Своєчасно оновлюйте все. Установлюйте патчі та оновлення ОС одразу після виходу. WannaCry був би безсилим проти систем, на які вчасно поставили доступне оновлення безпеки.
• Робіть резервні копії. Регулярний бекап важливих даних (бажано офлайн) знецінює атаку вимагача: вам просто не буде за що платити.
• Увімкніть багатофакторну автентифікацію. Навіть якщо пароль украдуть, додатковий фактор стане барʼєром. Використовуйте довгі унікальні паролі для кожного сервісу.
• Користуйтеся надійним захисним ПЗ. Антивірусне рішення від перевіреного розробника, яке щодня оновлює бази загроз, перехопить більшість відомих атак.
• Будьте насторожі з фішингом. Не відкривайте несподівані вкладення й не переходьте за підозрілими посиланнями, навіть якщо лист тисне на емоції чи терміновість.
• Обмежуйте права. Не працюйте щодня з-під адміністратора — це звужує можливості шкідливого коду, який таки прорвався.
• Змінюйте заводські паролі на IoT-пристроях. Саме типові логіни й паролі камер і маршрутизаторів живлять ботнети на кшталт Mirai.

І нарешті — навчання. Людина часто стає найслабшою ланкою, але обізнаний користувач, який розпізнає фішинг і думає, перш ніж клікнути, перетворюється на першу лінію оборони. Якщо хочете перевірити стійкість власної інфраструктури на практиці, почитайте, що таке тест на проникнення.

Ця стаття Що таке шкідливе ПЗ: види загроз, як вони працюють і як захиститися раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

Серед кіберзлочинців різноманітні схеми шахрайства є одним з найпопулярніших способів викрадення грошей. А тому варіантів спекуляцій існує надзвичайно багато — від поширення фішингових листів, пов’язаних зі щепленнями від COVID-19, до повідомлень про отримання великої спадщини від давно загубленого родича. Не менш популярними є і схеми, в яких кіберзлочинці використовують імена та образи знаменитостей для виманювання грошей відданих шанувальників.

Розіграші криптовалюти

Ця схема шахрайства, ймовірно, існує з моменту отримання доступу до криптовалюти великої кількості Інтернет-користувачів. Щоб охопити якомога більшу кількість жертв, кіберзлочинці використовують різноманітні канали зв’язку. Зокрема, отримують несанкціонований доступ до екаунтів YouTube з великою кількістю підписників або намагаються поширювати інформацію про шахрайські розіграші через Twitter. Про це пише ESET.

Потім злочинці просять людей надіслати цифрові гроші на Bitcoin-адресу та обіцяють, що жертви зможуть подвоїти надіслані суми. Але, як можна було здогадатися, учасники таких розіграшів втрачають свою криптовалюту назавжди.

Щоб потенційні жертви нічого не запідозрили, шахраї часто намагаються створити враження, що розіграші схвалені або навіть фінансуються відомими особами. Зокрема, в подібних розіграшах часто згадується ім’я Білла Гейтса, хоча сам засновник Microsoft неодноразово публічно критикував і висловлювався проти криптовалют. Ім’я Ілона Маска, який навпаки є великим шанувальником криптовалют, кіберзлочинці також часто використовують у подібних схемах. В одній з атак ім’я засновника Tesla та SpaceX навіть було включено в саму адресу Bitcoin.

Підробні онлайн-трансляції

Більшість знаменитостей люблять спілкуватися зі своїми шанувальниками за допомогою онлайн-ефірів на різних платформах, наприклад, Facebook або Instagram. Однак, шахраї все частіше використовують такі трансляції для виманювання грошей відданих шанувальників.

Зокрема, кіберзлочинці створюють фальшиві екаунти, які дублюють реальні облікові записи знаменитостей у Facebook, включно з дописами, фотографіями та відео. Єдине, що відрізняється — ім’я користувача. Воно може містити помилки або доповнення “TV”, “фан-сторінка” тощо.

Після цього на фальшивій сторінці публікується запис прямого ефіру, який був дійсно записаний знаменитістю на її реальній сторінці, з подібним описом: “Перші 1000 людей, які залишать коментар, отримають 1000 доларів”.

Щойно шанувальники виконують вимоги розіграшу, вони отримують повідомлення з подальшими інструкціями для отримання призів. Наприклад, потрібно перейти за посиланням на веб-сайт та залишити конфіденційну особисту інформацію, яку зловмисники потім можуть продати, або сплатити певну суму нібито за доставку подарунку.

Заклики перерахувати гроші на благодійність

Існує ще одна популярна шахрайська схема, в якій зловмисники використовують підробні облікові записи знаменитостей для обману людей, однак в цій схемі кіберзлочинці пишуть користувачам в приватні повідомлення. Зокрема, жертва отримує повідомлення від зловмисника, який видає себе за знаменитість, з проханням надіслати благодійний внесок певній організації.

Як варіант, жертвам також можуть запропонувати придбати квитки на неіснуючі приватні концерти або інші приводи, які б переконали шанувальників розлучитися зі своїми грошима. Внаслідок таких махінацій жертви втрачають гроші, а організації, яких зловмисники нібито закликають підтримати, так і не отримують благодійних внесків.

Шахрайство з інвестиціями

Якщо ви не використовуєте інструменти для блокування реклами, то, імовірно, не раз бачили спливаючі повідомлення шахраїв з закликами інвестувати гроші в організації або фонди, куди вже вкладають гроші певні знаменитості. Ця схема шахрайства не є новою та завжди містить подібні фрази — “примножуйте свої інвестиції швидко та легко”, “результат гарантований”.

Крім цього, часто такі спливаючі повідомлення містять посилання на статті з вражаючими заголовками, наприклад, “Знаменитість X вклала гроші в цю компанію чи продукт та збільшила свої інвестиції вчетверо”. Однак всі ці інвестиційні можливості, як правило, є фальшивими.

Існують також випадки, коли варіанти для інвестицій є справжніми, але замість реальних рахунків для переведення грошей шахраї вказують власні. А отже, єдиними, хто може збагатитися на таких інвестиціях, є лише злочинці, які стоять за такими схемами.

Як не стати жертвою зловмисників

Завдяки заходам, яких вживають платформи соціальних мереж, сьогодні відрізнити справжні облікові записи знаменитостей від підробних екаунтів, досить просто. Тому у випадку отримання подібних повідомлень від «знаменитостей» спочатку перевіряйте, чи підтверджено їх профілі. Наприклад, Facebook, Instagram та Twitter використовують значок у вигляді галочки біля імені користувача для офіційних екаунтів відомих осіб та організацій.

Що стосується різних благодійних та інвестиційних можливостей, їх справжність можна перевірити за допомогою швидкого пошуку в Google. Щоб бути впевненими, що не надсилаєте гроші зловмисникам, ви можете зв’язатися безпосередньо з представниками офіційної організації, в яку плануєте перерахувати гроші.

Для додаткового Інтернет-захисту варто використовувати надійні рішення та дотримуватись основних правил безпечної роботи в мережі. Навіть ці прості заходи безпеки допоможуть вчасно виявити підозрілу діяльність зловмисників та запобігти втраті персональних даних та іншої особистої інформації.

Радимо звернути увагу на поради, про які писав Cybercalm, а саме:

Як увімкнути записування відео HDR на iPhone? ІНСТРУКЦІЯ

Онлайн-шопінг у соцмережах: як не бути ошуканим?

Як правильно вибрати ноутбук? ПОРАДИ

Як безкоштовно надсилати захищені паролем електронні листи? ПОРАДИ

Нагадаємо, дослідники безпеки опублікували в Мережі PoC-експлойт для запуску шкідливого коду в Chrome, Edge, Vivaldi, Opera і інших браузерах на базі Chromium. Уразливість зачіпає JavaScript-движок V8 і вже виправлена в його вихідному коді, але виправлення поки ще не інтегровано ні з кодовою базою Chromium, ні з заснованими на ньому проектами.

Також дослідники виявили безліч уразливостей в популярних додатках, що допускають виконання довільного коду в системах користувачів всього лише за допомогою одного кліка. Саме тому такі баги отримали неформальне ім’я “уразливості одного кліка” (one-click vulnerabilities).

Розробники WhatsApp усунули дві небезпечні уразливості в Android-версії месенджера. Якщо зловмисник задіє ці дві уразливості в атаці, у нього з’явиться можливість виконати шкідливий код і віддалено зламати мобільний пристрій жертви.

Окрім цього, кіберзлочинці атакують уразливі сервери Microsoft Exchange з метою встановлення програмного забезпечення для майнінгу криптовалют у рамках шкідливої ​​кампанії, спрямованої на використання обчислювальних потужностей скомпрометованих систем для заробітку.

Ця стаття Як шахраї використовують знаменитостей для виманювання грошей – найпопулярніші схеми раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

У віртуальних гаманцях на відміну від своїх класичних аналогів гроші фактично не зберігаються. Криптогаманець містить закритий ключ для контролю віртуальних коштів та токени для здійснення транзакцій. При цьому, безпека коштів користувачів більшою мірою залежить від надійності базового коду. Саме тому розробники під час створення таких гаманців намагаються поєднати безпеку з простотою використання, конфіденційністю та іншими популярними функціями. Останні в свою чергу часто спричиняють проблеми із захистом криптогаманця.

Після зламу одного з гаманців Binance користувачі платформи втратили до 7 000 Bitcoin, а також коди багатофакторної аутентифікації та ключі API. Втрата кодів багатофакторної аутентифікації збільшує ризики викрадення коштів користувачів та може дорого обійтися компаніям, пише ESET.

Цей злам продемонстрував, що більш уразливими до різних онлайн-загроз є криптогаманці, доступ до яких можна отримати через Інтернет. Для розгортання шкідливого коду зловмисники використовують поширені звички користувачів, зокрема повторне використання слабких паролів або натискання на підозрілі посилання. Розглянемо найпоширеніші загрози для власників криптогаманців.

Шкідливі програми, які замінюють вміст буфера обміну

Цей тип шкідливого програмного забезпечення кіберзлочинці використовують, щоб приховано замінити вміст буфера обміну, скориставшись поширеною дією копіювання та вставки. Вперше таку загрозу було виявлено у магазині Google Play у вигляді додатку MetaMask. Шкідлива програма замінювала адреси гаманців Bitcoin та Ethereum, скопійовані в буфер обміну, на адреси, що належать зловмисникам.

Схожий прийом був використаний у фальшивій версії браузера Tor для викрадення криптовалюти під час відвідування користувачами даркнет-ринків. Це дозволило операторам шкідливої ​​програми викрасти близько 4,8 Bitcoin.

Для обходу захисту криптогаманця зловмисники приховано замінювали вміст буфера обміну.

Підроблені сторінки для входу

Кіберзлочинці часто поширюють фальшиві версії популярних криптогаманців для мобільних пристроїв або для відомих бірж криптовалют. Ідея подібних шкідливих кампаній полягає в тому, щоб заповнити нішу, яку залишили відомі торгові марки, та охопити більше потенційних жертв.

Після завантаження одного з підроблених гаманців криптовалют користувачі переходять на сторінку для входу в систему. Часто такі сторінки є фішинговими та використовуються для викрадення закритих ключів користувача, які потрібні для отримання контролю над гаманцем.

Деякі кіберзлочинці використовують гаманці, які дозволяють управляти кількома криптовалютами для торгівлі на біржі — ідеальний спосіб отримати доступ до інших ваших гаманців. Серед відомих фальшивих додатків — Trezor, який пропонує один гаманець для кожної підтримуваної криптовалюти (всього 13 гаманців). Крім цього, існують шкідливі мобільні додатки, які намагаються накладати фальшиві сторінки для входу на справжній гаманець або інші фінансові програми.

Шкідливі посилання

Поширеними серед кіберзлочинців стали гомографічні атаки, які передбачають створення доменів, схожих на відомі сайти. Насправді ж більшість таких посилань є фішинговими. За даними телеметрії ESET, за другий квартал 2020 року найбільш популярними доменами серед зловмисників стали blockchain.com та binance.com.

Іншим способом здійснення фішингу є надсилання спам-повідомлень зі шкідливими посиланнями, натискання на які часто призводить до завантаження банківських троянів, таких як Mekotio. Деякі варіанти цієї шкідливої програми можуть викрадати Bitcoin, замінюючи адресу вашого гаманця в буфері обміну. В інших випадках зловмисники використовують програми для зчитування натиснень клавіатури.

Використання торрент-сайтів для завантаження програмного забезпечення та ігор також може бути небезпечним. Саме на таких сайтах зловмисники часто поширюють шкідливе програмне забезпечення, як у випадку з загрозою KryptoCibule. Ця шкідлива програма дозволяла кіберзлочинцям перехоплювати транзакції користувача, замінюючи адреси гаманців в буфері обміну, а також викрадати будь-які файли, пов’язані з криптовалютою, на пристрої жертви.

Шахрайство

Деякі користувачі для зменшення ризиків викрадення чи інфікування криптогаманців використовують гаманець без доступу в Інтернет, наприклад Ledger. У таких випадках користувачі часто незадоволені зручністю використання додатків. З метою покращити використання криптогаманців кіберзлочинці пропонують завантажити розширення Google Chrome чи Firefox, які інтегрують гаманець Ledger з браузером.

Для маніпулювання потенційними жертвами зловмисники використовують подібні повідомлення: “Тепер ви можете отримати доступ до функцій гаманця безпосередньо з браузера для швидкого та легкого здійснення транзакцій з криптовалютою. Для реєстрації вам потрібно просто поділитися своєю фразою відновлення”.

Дізнавшись фразу відновлення, зловмисники можуть швидко клонувати апаратний гаманець та отримати доступ до коштів його власника. За деякими даними, загальні збитки від цього виду шахрайства перевищують 250 000 доларів.

Кіберзлочинці постійно удосконалюють свої методи інфікування, знаходячи нові слабкі місця користувачів чи уразливості у системі безпеки додатків.

Щоб зменшити ризики викрадення віртуальних коштів та допомогти забезпечити захист криптогаманців, спеціалісти рекомендують дотримуватися наступних правил:

• Постійно оновлюйте пристрої та використовуйте надійне рішення з безпеки як для ПК, так і для вашого мобільного пристрою, які володіють функцією Безпека онлайн-платежів для захисту криптогаманців чи інших фінансових програм.
• Перед завантаженням криптогаманця відвідайте офіційний сайт сервісу та дізнайтеся про наявність додатку.
• Під час завантаження криптогаманця з Google Play перевірте кількість завантажень, його рейтинги та відгуки. Будьте обережними з новими додатками, які мають занадто багато позитивних відгуків.
• Використовуйте багатофакторну аутентифікацію для додаткового захисту криптогаманця.
• Будьте уважні під час введення фрази та ключа відновлення криптогаманця.
• Вводьте адресу гаманця вручну, не використовуючи копіювання та вставку. А після введення не забувайте перевіряти правильність написання адреси.
• Дізнайтеся, чи пропонує постачальник додатку захист чи страхування користувачів на випадок втрати коштів.

Радимо звернути увагу на поради, про які писав Cybercalm, а саме:

Як увімкнути новий зчитувач PDF від Google Chrome? – ІНСТРУКЦІЯ

Як надавати дозволи, зокрема, тимчасові для програм на Android? – ІНСТРУКЦІЯ

Нова macOS Big Sur: 10 порад щодо налаштування та використання ОС

Як заборонити друзям із Facebook надсилати Вам повідомлення в Instagram? – ІНСТРУКЦІЯ

Як захисти свої пристрої під час віддаленої роботи з дому? ПОРАДИ

До речі, кібершахраям в черговий раз вдалося обійти захист офіційного магазину додатків для Android – Google Play Store, у результаті чого понад мільйон користувачів постраждали від фейковий модів для популярної гри Minecraft.

Зверніть увагу, що оператори відеосервісу TikTok усунули дві уразливості, які в комбінації дозволяють без особливих зусиль отримати контроль над чужим екаунтом. Одна з уразливостей була присутня на сайті, інша з’явилася в клієнтському додатку.

Також дослідники з кібербезпеки повідомили про зростання кількості кібератак, що використовують сервіси Google в якості зброї для обходу засобів захисту і крадіжки облікових даних, даних кредитних карт та іншої особистої інформації.

У мобільній версії додатка Facebook Messenger усунули уразливість, за допомогою якої можна було прослуховувати оточення абонента. За свідченням експерта, який знайшов баг, таємне підключення до цільового Android-пристрою у даному випадку виконується за кілька секунд.

П’ятеро фігурантів видавали себе за IT-спеціалістів фінансової установи. Під виглядом “тестування платіжної системи” вони здійснили незаконні перекази грошей на підконтрольні рахунки. У результаті таких дій вони незаконно привласнили 1,4 мільйона гривень банківської установи.

Ця стаття Як захистити Ваші криптогаманці? Поради раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин