Переглядаючи цей сайт, ви погоджуєтесь з нашою політикою конфіденційності
Прийняти
  • Про нас
  • Редакційна політика CyberCalm
  • Політика конфіденційності
  • Контакти
CyberCalm
  • Кібербезпека
    КібербезпекаПоказати ще
    Ботнет: що це таке, як працює і за якими ознаками зрозуміти, що компʼютер заражено
    Ботнет: що це таке, як працює і за якими ознаками зрозуміти, що компʼютер заражено
    12.09.2026
    Що таке квішинг? Як захиститися від QR-кодового фішингу
    Що таке квішинг: як працює фішинг через QR-коди і як захиститися
    09.09.2026
    Чи безпечно постійно тримати Bluetooth увімкненим на смартфоні
    Чи безпечно постійно тримати Bluetooth увімкненим на смартфоні
    07.09.2026
    Як змінити пароль у Facebook на телефоні та компʼютері — і що робити, якщо забули старий
    Як змінити пароль у Facebook на телефоні та компʼютері — і що робити, якщо забули старий
    06.09.2026
    Спуфінг: як шахраї підробляють номери, сайти й голоси — і що з цим робити
    Спуфінг: як шахраї підробляють номери, сайти й голоси — і що з цим робити
    05.09.2026
  • Сервіси
    • Gmail і Google
    • YouTube
    • Facebook
    • Instagram
    • Telegram і WhatsApp
    • X і TikTok
  • Смартфон
  • Комп’ютер
  • Приватність
  • Огляди
  • Новини
  • Сканер
Соцмережі
  • Facebook
  • Instagram
  • YouTube
  • TikTok
  • X (Twitter)
  • Threads
Спеціальні теми
  • Штучний інтелект
  • Кібервійна
  • Маніпуляції в медіа
  • Дезінформація
  • Безпека дітей в Інтернеті
  • Розумний будинок
Техногіганти
  • Google
  • Apple
  • Microsoft
  • OpenAI
  • Anthropic
  • Meta
  • Samsung
Читання: Що таке шкідливе ПЗ: види загроз, як вони працюють і як захиститися
Розмір шрифтаAa
CyberCalmCyberCalm
Пошук
  • Кібербезпека
  • Смартфон
  • Комп’ютер
  • Приватність
  • Огляди
  • Сервіси
  • Новини
  • Сканер безпеки сайту
Follow US
  • Про проєкт Cybercalm
  • Політика конфіденційності
  • Контакти
© 2025 Cybercalm. All Rights Reserved.
Головна / Кібербезпека / Що таке шкідливе ПЗ: види загроз, як вони працюють і як захиститися

Що таке шкідливе ПЗ: види загроз, як вони працюють і як захиститися

Семенюк Валентин
20.06.2026
Поширити
11 хв. читання
Що таке шкідливе ПЗ: види загроз, як вони працюють і як захиститися

Шкідливе ПЗ — це будь-яка програма, створена, щоб проникнути на пристрій без вашого відома й завдати шкоди: викрасти дані, зашифрувати файли заради викупу, стежити за вами або перетворити компʼютер на ланку чужої мережі. За цією загальною назвою ховаються десятки різних типів — від класичних вірусів до державної кіберзброї. Розбираємо, як вони працюють, чим відрізняються і що справді захищає.

Зміст
  • Що таке шкідливе ПЗ
  • Коротка історія: від нешкідливих експериментів до кіберзброї
  • Основні типи шкідливого ПЗ
  • Як шкідливе ПЗ потрапляє на пристрої
  • Загрози для різних платформ
  • Шкідливе ПЗ як зброя міжнародної кібервійни
  • Як захиститися від шкідливого ПЗ

Що таке шкідливе ПЗ

Шкідливе ПЗ (англ. malware, від malicious software — зловмисне програмне забезпечення) — це код, розроблений для кібератак: щоб отримати несанкціонований доступ до компʼютера чи мережі або завдати їм шкоди. У побуті шкідливе ПЗ часто називають «компʼютерним вірусом», але вірус — лише один із багатьох його типів, і між ними є суттєві відмінності.

Коротка історія: від нешкідливих експериментів до кіберзброї

Першими програмами, які вміли самостійно переходити з компʼютера на компʼютер, були експерименти, а не зброя. Creeper на початку 1970-х просто переміщувався між машинами, не завдаючи шкоди. Червʼяк Морріса 2 листопада 1988 року за добу вразив близько 6 000 із приблизно 60 000 підʼєднаних до інтернету компʼютерів — це була перша масштабна мережева зараза, хоча шкоду вона заподіяла радше випадково, через помилку в коді.

Самі терміни тоді ще тільки усталювалися: компʼютерні віруси формально визначив і продемонстрував дослідник Фред Коен у 1983–1984 роках. Справжнє шкідливе ПЗ — створене навмисне заради шкоди чи наживи — масово зʼявилося пізніше, у 1990-х, коли інтернет став комерційним і виникла спокуса ним зловживати. Детальніше про те, як виникло шкідливе ПЗ, читайте в окремому матеріалі.

Основні типи шкідливого ПЗ

Як і легальні програми, шкідливе ПЗ еволюціонувало й обросло різними функціями. Зловмисники нерідко поєднують можливості кількох типів в одній атаці. Нижче — найпоширеніші категорії.

Віруси та червʼяки

Вірус — це код, який копіює сам себе, вбудовуючись у файли чи програми, і зазвичай потребує «хазяїна», щоб поширюватися; багато вірусів попутно псують або знищують дані. Червʼяк натомість поширюється самостійно, від системи до системи, без жодних дій користувача — найчастіше експлуатуючи вразливості в операційних системах чи програмах. Саме здатність до самопоширення робить червʼяки однією з найживучіших форм загроз.

Трояни

Троян маскується під легітимний інструмент — оновлення, корисний застосунок, завантаження — і починає діяти вже всередині системи. Залежно від можливостей, він здатен перехоплювати логіни й паролі, натискання клавіш, знімки екрана, банківські реквізити та потай надсилати все це зловмисникам, а іноді й вимикати захист. Через цю універсальність трояни використовують усі — від поодиноких хакерів до державних шпигунських операцій.

Програми-вимагачі (ransomware)

Вимагач шифрує файли на зараженій системі й блокує доступ, доки жертва не заплатить викуп у криптовалюті. Найчастіше потрапляє на пристрій через фішинговий лист із вкладенням чи посиланням. Глобальний масштаб уперше яскраво показав WannaCry у травні 2017 року: завдяки можливостям червʼяка та експлойту EternalBlue він за лічені дні вразив понад 200 000 компʼютерів у близько 150 країнах.

Сьогодні це передусім бізнес кіберзлочинців. За оцінкою Chainalysis, протягом 2024 року жертви сплатили вимагачам близько 813,55 млн доларів — на 35% менше, ніж рекордні 1,25 млрд у 2023-му. Тенденція обнадійлива: дедалі більше організацій відмовляються платити, а правоохоронці активніше ліквідовують угруповання.

Шпигунське ПЗ (spyware)

Шпигунське ПЗ непомітно стежить за діями на пристрої: історією переглядів, запущеними застосунками, повідомленнями. Воно може прийти у складі трояна, разом із сумнівним розширенням для браузера або через шкідливу рекламу. Найвідоміший приклад комерційного шпигунського ПЗ — Pegasus від компанії NSO Group: він використовував «zero-click»-вразливість у iMessage (не потребуючи жодного натискання від жертви) і застосовувався проти журналістів, активістів і високопосадовців. Apple закрила цю діру в iOS 14.8.

Wiper — шкідливе ПЗ для знищення даних

На відміну від вимагачів, wiper не прагне грошей — його єдина мета знищити дані або зробити систему непрацездатною. Однією з перших таких програм був Shamoon, що атакував саудівські енергетичні компанії. Для українського читача ця категорія особливо актуальна: 23 лютого 2022 року, за кілька годин до повномасштабного вторгнення, по українських організаціях ударив HermeticWiper, уразивши сотні машин щонайменше у пʼяти структурах.

Це була частина ширшої хвилі: ще в січні 2022-го по Україні пройшовся WhisperGate, а в березні — CaddyWiper, що поцілив у банк. Деякі з них маскувалися під вимагачів, повторюючи прийом сумнозвісного NotPetya 2017 року. Докладніше про цей вимір протистояння — у нашому матеріалі про кібервійну.

Рекламне ПЗ (adware)

Мета рекламного ПЗ — змусити вас клікати: кожне натискання приносить зловмисникові дохід. Зазвичай воно не краде дані й не ламає пристрій, а просто дратує спливаючими вікнами. Та на смартфонах наплив реклами легко доводить до екстремального розряду батареї або робить пристрій майже непридатним.

Ботнети

Ботнет — це мережа з десятків, тисяч чи навіть мільйонів заражених пристроїв під єдиним керуванням. Зловмисник віддає команди всім «зомбі» одночасно: розсилає спам, краде дані або проводить DDoS-атаки, затоплюючи жертву трафіком. Класичний приклад — ботнет Mirai у жовтні 2016 року, зібраний переважно з IoT-пристроїв (камер, маршрутизаторів, відеореєстраторів) із заводськими паролями. Він обвалив DNS-провайдера Dyn, тимчасово залишивши без доступу Twitter, Netflix, Amazon і десятки інших сервісів.

Криптоджекінг

У майнінгу криптовалют немає нічого незаконного — на відміну від таємного захоплення чужих пристроїв заради нього. Криптоджекінг непомітно вантажить процесор жертви обчисленнями, через що система може сповільнюватися майже до зупинки «без видимої причини». Поряд із ПК і серверами популярною мішенню є слабко захищені IoT-пристрої.

Безфайлове шкідливе ПЗ (fileless)

Що краще антивіруси виявляють традиційні атаки, то частіше зловмисники переходять до безфайлового ПЗ. Воно не лишає файлу на диску, а працює прямо в памʼяті, зловживаючи легітимними системними інструментами та запускаючи сценарії «з нуля». Через це його важко помітити антивірусом — але воно втрачає силу, якщо системи вчасно оновлюють, а користувачам обмежують права адміністратора.

Як шкідливе ПЗ потрапляє на пристрої

Колись віруси доставляли фізично — на дискетах і дисках. Цей вектор не зник: і досі трапляються атаки, коли заражені USB-накопичувачі «випадково» лишають на парковці біля потрібної організації, сподіваючись на цікавість співробітника. Але сьогодні головний канал — фішинг: лист зі шкідливим вкладенням або посиланням.

Працює це на емоціях. Повідомлення лякає чи спокушає — нібито ви виграли приз, пропустили доставку, маєте терміново перевірити банківський рахунок, сплатити податок чи зʼявитися до суду — і людина клікає, не подумавши. Частина атак узагалі не потребує дій користувача: шкідливе ПЗ проникає через вразливості в мережі та програмах.

Загрози для різних платформ

Колись побутував міф, що жертвами стають лише компʼютери на Windows, а Mac «недоторканні». Це не так: уже від середини 2000-х зловмисники створюють ПЗ спеціально під продукти Apple, і трояни для macOS — буденна знахідка дослідників.

Смартфони ж стали окремою цінною мішенню: вони містять величезний обсяг особистих даних і можуть видати ваше місцеперебування. Більшість мобільних загроз припадає на Android — через велику частку ринку, відкритість екосистеми та можливість установлювати застосунки зі сторонніх джерел; шкідливі застосунки часто маскуються під легітимні. Екосистема iPhone захищена краще завдяки закритому підходу Apple, тож зараження там рідкісні, але цілеспрямовані атаки на конкретних осіб (як той-таки Pegasus) усе ж трапляються.

Окрема історія — інтернет речей (IoT). Маршрутизатори, розумні лампи, відеореєстратори й камери спостереження часто мають слабкий захист, тож їх легко заразити й завербувати в ботнет. А підключену камеру зловмисник може перетворити на інструмент стеження — особливо якщо її «встановили й забули».

Шкідливе ПЗ як зброя міжнародної кібервійни

З огляду на свої можливості, шкідливе ПЗ стало звичним інструментом шпигунства та кібервійни — тим паче що, на відміну від звичайної зброї, тут досі немає чітких міжнародних правил, на кого можна, а на кого не можна спрямовувати атаку.

Stuxnet у 2010 році вважають першою кіберзброєю, що фізично зруйнувала промислову інфраструктуру: проникнувши в ядерну програму Ірану, він вивів з ладу близько 1 000 центрифуг на заводі в Натанзі й відкинув іранські плани на роки. Атаку широко приписують спецслужбам США та Ізраїлю.

Інший знаковий випадок — атака на ланцюг постачання SolarWinds у 2020 році. Зловмисники вбудували шкідливий код у легітимне оновлення програми Orion, яке завантажили близько 18 000 клієнтів компанії; щоправда, цілеспрямовано атакували лише невелику їх частину. Американська розвідка з високою впевненістю приписала операцію російській зовнішній розвідці (угруповання APT29, відоме також як Cozy Bear). Президент Microsoft Бред Сміт назвав інцидент однією з найбільших атак, які бачив світ.

Як захиститися від шкідливого ПЗ

Базова кібергігієна закриває більшість ризиків. Ось що справді працює:

  • Своєчасно оновлюйте все. Установлюйте патчі та оновлення ОС одразу після виходу. WannaCry був би безсилим проти систем, на які вчасно поставили доступне оновлення безпеки.
  • Робіть резервні копії. Регулярний бекап важливих даних (бажано офлайн) знецінює атаку вимагача: вам просто не буде за що платити.
  • Увімкніть багатофакторну автентифікацію. Навіть якщо пароль украдуть, додатковий фактор стане барʼєром. Використовуйте довгі унікальні паролі для кожного сервісу.
  • Користуйтеся надійним захисним ПЗ. Антивірусне рішення від перевіреного розробника, яке щодня оновлює бази загроз, перехопить більшість відомих атак.
  • Будьте насторожі з фішингом. Не відкривайте несподівані вкладення й не переходьте за підозрілими посиланнями, навіть якщо лист тисне на емоції чи терміновість.
  • Обмежуйте права. Не працюйте щодня з-під адміністратора — це звужує можливості шкідливого коду, який таки прорвався.
  • Змінюйте заводські паролі на IoT-пристроях. Саме типові логіни й паролі камер і маршрутизаторів живлять ботнети на кшталт Mirai.

І нарешті — навчання. Людина часто стає найслабшою ланкою, але обізнаний користувач, який розпізнає фішинг і думає, перш ніж клікнути, перетворюється на першу лінію оборони. Якщо хочете перевірити стійкість власної інфраструктури на практиці, почитайте, що таке тест на проникнення.

О, привіт 👋
Приємно познайомитися!

Підпишіться, щоб щотижня отримувати найцікавіші статті на свою поштову скриньку.

Ми не розсилаємо спам! Ознайомтеся з нашою політикою конфіденційності для отримання додаткової інформації.

Перевірте свою поштову скриньку або папку зі спамом, щоб підтвердити підписку.

ТЕМИ:база знаньвірусиспособи захистутроянхакеришкідливе ПЗ
Поділитися
Facebook Threads Копіювати посилання Друк
Що думаєте?
В захваті1
Сумно0
Смішно0
Палає0
Овва!0
Попередня стаття Як знайти приховану камеру за допомогою смартфона — і чому застосункам-«детекторам» не варто довіряти повністю Як знайти приховану камеру за допомогою смартфона — і чому застосункам-«детекторам» не варто довіряти повністю
Наступна стаття 5 причин, чому варто використовувати DuckDuckGo замість Google DuckDuckGo замість Google: 8 причин перейти — від пошуку без ШІ до приватного ШІ-чату
Залиште відгук Залиште відгук

Залиште відгук Скасувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Будь ласка поставте оцінку!

В тренді

Смартфон на столі з підключеною через OTG-перехідник USB-флешкою
Як підключити флешку до телефона на Android і що робити, якщо вона не працює
07.09.2026
Як користуватися браузером Tor: встановлення, мости й налаштування безпеки
Як користуватися браузером Tor: встановлення, мости й налаштування безпеки
07.09.2026
Чи безпечно постійно тримати Bluetooth увімкненим на смартфоні
Чи безпечно постійно тримати Bluetooth увімкненим на смартфоні
07.09.2026
Як змінити пароль у Facebook на телефоні та компʼютері — і що робити, якщо забули старий
Як змінити пароль у Facebook на телефоні та компʼютері — і що робити, якщо забули старий
06.09.2026
dc7 05867.jpg
Tet відкрив DC7 – найбезпечніший та найзеленіший датацентр у Латвії та регіоні
10.09.2026

Рекомендуємо

Ботнет: що це таке, як працює і за якими ознаками зрозуміти, що компʼютер заражено
Кібербезпека

Ботнет: що це таке, як працює і за якими ознаками зрозуміти, що компʼютер заражено

12.09.2026
Проросійське угруповання UAC-0099 вбудувало у шкідливий код запит про ядерну зброю, щоб зірвати ШІ-аналіз
Кібербезпека

Проросійське угруповання UAC-0099 вбудувало у шкідливий код запит про ядерну зброю, щоб зірвати ШІ-аналіз

02.09.2026
Anthropic попереджає користувачів Claude про зараження інфостілерами
Новини

Anthropic попереджає користувачів Claude про зараження інфостілерами

01.09.2026
Сексторшн: ФБР попереджає про крадіжку інтимних фото — 6 способів захисту
Приватність

Сексторшн: ФБР попереджає про крадіжку інтимних фото — 6 способів захисту

13.08.2026

Гарячі теми

  • Кібербезпека
  • Штучний інтелект
  • Смартфони
  • Комп'ютери
  • Соцмережі
  • Безпека дітей в Інтернеті

Приєднуйтесь

Ласкаво просимо до CyberCalm – вашого надійного провідника у світі цифрової безпеки та спокою!

Інформація
  • Про нас
  • Редакційна політика CyberCalm
  • Політика конфіденційності
  • Контакти
Навігація
  • Кібербезпека
  • Сервіси
  • Смартфон
  • Комп’ютер
  • Приватність
  • Огляди
  • Новини
  • Партнерські матеріали
CyberCalmCyberCalm
© 2025 Cybercalm. All Rights Reserved.
Cybercalm
Welcome Back!

Sign in to your account

Username or Email Address
Password

Lost your password?