<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/"
>

<channel>
	<title>спуфінг &#8211; CyberCalm</title>
	<atom:link href="https://cybercalm.org/topic/spufing/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://cybercalm.org</link>
	<description>Кіберзахист та технології простою мовою</description>
	<lastBuildDate>Sat, 08 Aug 2026 13:13:07 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	

<image>
	<url>https://cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/10/favicon-1.svg</url>
	<title>спуфінг &#8211; CyberCalm</title>
	<link>https://cybercalm.org</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Google запроважує на Android захист від шахрайських дзвінків з deepfake-голосами</title>
		<link>https://cybercalm.org/google-android-fake-call-detection-deepfake/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Наталя Зарудня]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 04 Jun 2026 06:00:27 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Кібербезпека]]></category>
		<category><![CDATA[Android]]></category>
		<category><![CDATA[Google]]></category>
		<category><![CDATA[дзвінки]]></category>
		<category><![CDATA[дипфейки]]></category>
		<category><![CDATA[клонування голосу]]></category>
		<category><![CDATA[Смартфони]]></category>
		<category><![CDATA[спуфінг]]></category>
		<category><![CDATA[телефонне шахрайство]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=165029</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/11/06203300/antivirus-android-febrero-2023-930x487-436382679.jpg" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/google-android-fake-call-detection-deepfake/">Google запроважує на Android захист від шахрайських дзвінків з deepfake-голосами</a></p>
<p>Google розгортає для пристроїв Android нову функцію безпеки, яка виявляє і позначає телефонні дзвінки, в яких шахраї за допомогою штучного інтелекту видають себе за контакти з адресної книги користувача. Опція під назвою «виявлення підроблених дзвінків» (fake call detection) глобально розгортається цього місяця для пристроїв з Android 12 і новіших версій, починаючи зі смартфонів Pixel, і [&#8230;]</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/google-android-fake-call-detection-deepfake/">Google запроважує на Android захист від шахрайських дзвінків з deepfake-голосами</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/nataliazarudnya/">Наталя Зарудня</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/11/06203300/antivirus-android-febrero-2023-930x487-436382679.jpg" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/google-android-fake-call-detection-deepfake/">Google запроважує на Android захист від шахрайських дзвінків з deepfake-голосами</a></p>
<p>Google розгортає для пристроїв Android нову функцію безпеки, яка виявляє і позначає телефонні дзвінки, в яких шахраї за допомогою штучного інтелекту видають себе за контакти з адресної книги користувача. Опція під назвою «виявлення підроблених дзвінків» (fake call detection) глобально розгортається цього місяця для пристроїв з Android 12 і новіших версій, починаючи зі смартфонів Pixel, і буде увімкнена за замовчуванням.<span id="more-165029"></span></p>
<h2><strong><b>Як працює технологія виявлення підроблених дзвінків</b></strong></h2>
<p>Після активації функція працює автоматично, якщо і той, хто телефонує, і одержувач використовують застосунок Phone by Google. Коли контакт здійснює дзвінок, його пристрій у режимі реального часу надсилає на пристрій одержувача беззвучний зашифрований сигнал підтвердження.</p>
<p>Якщо такого сигналу немає (а це може вказувати на підроблений дзвінок), пристрій одержувача замість прийому самостійно надсилає запит на справжній телефон контакту, щоб перевірити автентичність виклику. Якщо пристрій контакту підтверджує, що жодного дзвінка він не здійснює, на екрані одержувача з’являється попередження з порадою негайно покласти слухавку.</p>
<blockquote><p>«Якщо шахрай намагається видати себе за ваш контакт, цей початковий сигнал підтвердження буде відсутній. Ваш пристрій миттєво це помітить і надішле запит на справжній пристрій контакту для подвійної перевірки. Якщо реальний пристрій повідомляє: ʼЯ зараз не телефонуюʼ, ви отримаєте на екрані попередження з порадою негайно покласти слухавку. Це проактивне сповіщення допомагає в режимі реального часу не стати жертвою deepfake-імперсонації та спуфінгу дзвінків», — йдеться в повідомленні Google.</p></blockquote>
<h2><strong><b>Які умови потрібні для роботи функції</b></strong></h2>
<p>Нова функція безпеки побудована на основі відкритого стандарту Rich Communication Services (RCS) і працює лише на тих пристроях Android, де встановлено застосунки Phone by Google, Google Contacts і Google Messages з увімкненою підтримкою RCS.</p>
<p>За даними Google, технологія протидіє двом поширеним тактикам шахрайства: підміні номера знайомого контакту (<a href="https://cybercalm.org/shho-take-spufing-i-yak-zapobigty-atatsi-porady/">спуфінгу</a>) і одночасному використанню технології клонування голосу на основі штучного інтелекту для імітації голосу цієї людини.</p>
<p><em><i>«Роками люди покладалися на ідентифікатор абонента (caller ID), щоб знати, хто на іншому кінці лінії, але цього вже недостатньо через нові тактики шахраїв. Якщо на вашому пристрої використовується інший застосунок, ви можете встановити Phone by Google з Play Store і зробити його основним телефонним застосунком, щоб захистити себе від підроблених дзвінків», </i></em>— додають у компанії.</p>
<h2><strong><b>Масштаб шахрайства з імітацією знайомих контактів</b></strong></h2>
<p>У квітні 2025 року Федеральна торгова комісія США (FTC) повідомила, що <a href="https://www.ftc.gov/news-events/news/press-releases/2025/04/ftc-highlights-actions-protect-consumers-impersonation-scams" target="_blank" rel="noopener"><u>збитки від шахрайства з імперсонацією у 2024 році сягнули $2,95 млрд</u></a> — це одна з найпоширеніших категорій шахрайства, про яку повідомляли американські споживачі.</p>
<p>У <a href="https://www.interpol.int/en/News-and-Events/News/2026/INTERPOL-report-warns-of-increasingly-sophisticated-global-financial-fraud-threat" target="_blank" rel="noopener"><u>звіті INTERPOL Global Financial Fraud Threat Assessment, опублікованому в березні 2026 року</u></a>, глобальні збитки від фінансового шахрайства лише за 2025 рік оцінили у $442 млрд. Експерти Інтерполу зараховують фінансове шахрайство до п’яти найсерйозніших глобальних кримінальних загроз і прогнозують подальше зростання його масштабів через здешевлення інструментів на основі штучного інтелекту.</p>
<h2><strong><b>Раніше Google розширив захист на банківські та фінансові застосунки</b></strong></h2>
<p>У грудні Google розширив підтримку функції захисту від шахрайства під час дзвінків у режимі реального часу на низку банків і фінансових застосунків у Сполучених Штатах, зокрема Cash App і мобільний банкінг JPMorganChase.</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/google-android-fake-call-detection-deepfake/">Google запроважує на Android захист від шахрайських дзвінків з deepfake-голосами</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/nataliazarudnya/">Наталя Зарудня</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/11/06203300/antivirus-android-febrero-2023-930x487-436382679.jpg" />	</item>
		<item>
		<title>Кіберзлочинці найчастіше видають себе за Microsoft – Дослідження</title>
		<link>https://cybercalm.org/kiberzlochyntsi-vydayut-sebe-za-microsoft/</link>
					<comments>https://cybercalm.org/kiberzlochyntsi-vydayut-sebe-za-microsoft/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Наталя Зарудня]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 24 Sep 2024 11:00:34 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Кібербезпека]]></category>
		<category><![CDATA[Microsoft]]></category>
		<category><![CDATA[дослідження]]></category>
		<category><![CDATA[спуфінг]]></category>
		<category><![CDATA[фішингові листи]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=148150</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/04/09123943/Microsoft-1.jpg" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/kiberzlochyntsi-vydayut-sebe-za-microsoft/">Кіберзлочинці найчастіше видають себе за Microsoft – Дослідження</a></p>
<p>Фішингові атаки залишаються значною загрозою для організацій у різних галузях, оскільки зловмисники маскують шкідливі електронні листи під легітимні повідомлення від перевірених брендів, намагаючись обманом змусити користувачів розкрити конфіденційну інформацію або встановити шкідливе програмне забезпечення. Багаторічне дослідження, проведене компанією Cofense, виявило фішингові кампанії, які підробляли надійні бренди в 10 найбільших галузях, які вони обслуговують, причому Microsoft [&#8230;]</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/kiberzlochyntsi-vydayut-sebe-za-microsoft/">Кіберзлочинці найчастіше видають себе за Microsoft – Дослідження</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/nataliazarudnya/">Наталя Зарудня</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/04/09123943/Microsoft-1.jpg" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/kiberzlochyntsi-vydayut-sebe-za-microsoft/">Кіберзлочинці найчастіше видають себе за Microsoft – Дослідження</a></p>
<p>Фішингові атаки залишаються значною загрозою для організацій у різних галузях, оскільки зловмисники маскують шкідливі електронні листи під легітимні повідомлення від перевірених брендів, намагаючись обманом змусити користувачів розкрити конфіденційну інформацію або встановити шкідливе програмне забезпечення.<span id="more-148150"></span></p>
<p>Багаторічне <a href="https://cofense.com/blog/research-identifies-prevalence-of-brand-impersonation-in-three-year-cross-industry-analysis" target="_blank" rel="noopener">дослідження</a>, проведене компанією Cofense, виявило фішингові кампанії, які підробляли надійні бренди в 10 найбільших галузях, які вони обслуговують, причому Microsoft вийшла на перше місце як найбільш підроблюваний бренд.</p>
<p>Cofense виявила, що 92,87% проаналізованих фішингових листів були спрямовані на користувачів Microsoft, за ними йдуть Adobe і Webmail, на які припадає 3,53% і 1,62% відповідно.</p>
<p><a href="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2024/09/23205149/Figure1-png-WM.png"><img fetchpriority="high" decoding="async" class="aligncenter wp-image-148159 size-large" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2024/09/23205149/Figure1-png-WM-1024x524.png" alt="Figure1 png WM" width="1024" height="524" title="Кіберзлочинці найчастіше видають себе за Microsoft – Дослідження 2" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2024/09/23205149/Figure1-png-WM-1024x524.png 1024w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2024/09/23205149/Figure1-png-WM-300x154.png 300w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2024/09/23205149/Figure1-png-WM-768x393.png 768w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2024/09/23205149/Figure1-png-WM-1536x787.png 1536w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2024/09/23205149/Figure1-png-WM-2048x1049.png 2048w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2024/09/23205149/Figure1-png-WM-860x440.png 860w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></a></p>
<h2>Остерігайтеся листів від Microsoft</h2>
<p>Застерігають у Cofense, підробка під Microsoft є дуже універсальною: електронні листи імітують все &#8211; від запитів на багатофакторну автентифікацію (MFA) до сповіщень про спільний доступ до документів. Знайомство з електронними листами, пов&#8217;язаними з Microsoft, дозволяє зловмисникам легко розробляти переконливі фішингові спроби.</p>
<p>У<strong> фінансовій та страховій сферах</strong>, де спільний доступ документів часто використовується для <a href="https://cybercalm.org/yak-stvoriti-pidpis-dlya-pdf-dokumentiv-na-pk-instruktsiya/">підписання документів</a>, Adobe є другим після Microsoft брендом, який найчастіше атакують у цьому секторі. DHL та Meta також є поширеними цілями.</p>
<p>У<strong> виробничому та гірничодобувному секторах</strong> список очолюють Microsoft, Adobe та Webmail. Однак цікаво відзначити, що China Union Pay, платіжний сервіс у Китаї, та Пошта Південної Африки входять до п&#8217;ятірки найчастіше підроблюваних брендів у цьому секторі.</p>
<p>У<strong> секторі роздрібної торгівлі</strong> продовжують домінувати Microsoft і Adobe, однак через логістичну природу роздрібної торгівлі DHL посідає третє місце. Пошта Канади, ключовий логістичний провайдер, також потрапила до списку, підкресливши, що основна увага приділяється фішинговим кампаніям, пов&#8217;язаним з ланцюжками поставок і доставкою.</p>
<p>Навіть у таких нішевих секторах, як <strong>нерухомість, комунальні послуги та транспорт</strong>, часто видають себе за Microsoft та Adobe. Instagram також є об&#8217;єктом імітації, причому зловмисники часто намагаються захопити акаунти соціальних мереж з великою кількістю підписників, щоб поширювати шахрайське та <a href="https://cybercalm.org/shho-take-zlovmysne-pz-vse-shho-potribno-znaty-pro-virusy-troyany-ta-programy-vymagachi/">шкідливе програмне забезпечення</a>.</p>
<p>Microsoft і Adobe знову очолюють список у <strong>секторі охорони здоров&#8217;я</strong>, але оскільки ця галузь вимагає частого використання файлообмінників, Dropbox і Docusign часто видають за себе, щоб обманом змусити медичних працівників надати доступ до конфіденційних даних пацієнтів.</p>
<p>Фішингові електронні листи часто імітують легітимні повідомлення від відомих компаній, що полегшує зловмисникам обманним шляхом змусити користувачів перейти за шкідливими посиланнями або надати конфіденційну інформацію. Вкрай важливо перевіряти автентичність будь-яких несподіваних електронних листів від таких брендів і бути уважними до ознак фішингу, таких як підозрілі посилання, незнайомі відправники або запити на особисту інформацію.</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/kiberzlochyntsi-vydayut-sebe-za-microsoft/">Кіберзлочинці найчастіше видають себе за Microsoft – Дослідження</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/nataliazarudnya/">Наталя Зарудня</a></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://cybercalm.org/kiberzlochyntsi-vydayut-sebe-za-microsoft/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/04/09123943/Microsoft-1.jpg" />	</item>
		<item>
		<title>Що таке спуфінг або атака підміни: Поради з безпеки в мережі</title>
		<link>https://cybercalm.org/shho-take-spufing-i-yak-zapobigty-atatsi-porady/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Семенюк Валентин]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 24 Sep 2024 06:00:09 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Кібербезпека]]></category>
		<category><![CDATA[захист даних]]></category>
		<category><![CDATA[спам]]></category>
		<category><![CDATA[спуфінг]]></category>
		<category><![CDATA[фішинг]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=122666</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2023/03/23203441/what-is-spoofing-banner-628x353-1.png" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/shho-take-spufing-i-yak-zapobigty-atatsi-porady/">Що таке спуфінг або атака підміни: Поради з безпеки в мережі</a></p>
<p>Спуфінг (підробка) &#8211; це кібератака, яка відбувається, коли шахрай маскується під надійне джерело для отримання доступу до важливих даних або інформації. Спуфінг може відбуватися через веб-сайти, електронні листи, телефонні дзвінки, текстові повідомлення, IP-адреси та сервери. Зазвичай основною метою спуфінгу є доступ до особистої інформації, викрадення грошей, обхід засобів контролю доступу до Мережі або поширення шкідливого [&#8230;]</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/shho-take-spufing-i-yak-zapobigty-atatsi-porady/">Що таке спуфінг або атака підміни: Поради з безпеки в мережі</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/valentyn/">Семенюк Валентин</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2023/03/23203441/what-is-spoofing-banner-628x353-1.png" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/shho-take-spufing-i-yak-zapobigty-atatsi-porady/">Що таке спуфінг або атака підміни: Поради з безпеки в мережі</a></p>
<p>Спуфінг (підробка) &#8211; це кібератака, яка відбувається, коли шахрай маскується під надійне джерело для отримання доступу до важливих даних або інформації. Спуфінг може відбуватися через веб-сайти, електронні листи, телефонні дзвінки, текстові повідомлення, IP-адреси та сервери.<span id="more-122666"></span></p>
<p>Зазвичай основною метою спуфінгу є доступ до особистої інформації, викрадення грошей, обхід засобів контролю доступу до Мережі або поширення шкідливого програмного забезпечення через заражені вкладення чи посилання. З будь-якою формою спілкування в Інтернеті шахраї намагатимуться використовувати підробку для викрадення вашої особистості та майна.</p>
<h2>Як відбувається спуфінг</h2>
<p>Термін &#8220;<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D1%83%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B3" target="_blank" rel="noopener">спуфінг</a>&#8221; існує більше століття і стосується будь-якої форми обману. Однак сьогодні це в основному використовується, коли йдеться про кіберзлочинність. Щоразу, коли шахрай маскує свою особу під іншу.</p>
<p>Спуфінг може застосовуватися до багатьох каналів зв&#8217;язку та залучати різні рівні технічного ноу-хау. Щоб вона була успішною, атака спуфінгу повинна включати певний рівень соціальної інженерії. Це означає, що методи, які використовують шахраї, здатні ефективно обдурити своїх жертв видачею їх особистої інформації. Шахраї використовують соціальну інженерію, щоб зіграти на таких людських характеристиках, як жадібність, страх та наївність.</p>
<p>Прикладом такого типу соціальної інженерії є те, коли шахрай покладається на почуття страху жертви, намагаючись отримати інформацію або гроші.</p>
<h2 style="text-align: left;">Види атак</h2>
<h3>Підробка ідентифікатора абонента</h3>
<p>Ідентифікація абонента (Caller ID) дозволяє приймачу телефонного дзвінка визначити особу того, хто телефонує. Підробка ідентифікатора абонента відбувається, коли шахрай використовує неправдиву інформацію для зміни ідентифікатора абонента. Оскільки підробка Caller ID унеможливлює блокування номера, багато шахраїв телефону використовують підробку Caller ID, щоб приховати свою особу. Іноді ці шахраї використовують Dаш код міста, щоб здавалося, що дзвінок є місцевим.</p>
<p>Більшість підробок ідентифікатора абонента відбувається за допомогою VoIP (Voice over Internet Protocol), що дозволяє шахраям створювати номер телефону та ім&#8217;я ідентифікатора абонента на свій вибір. Як тільки одержувач дзвінка відповість на телефон, шахрай спробує переконати їх розголосити важливу інформацію.</p>
<p><img decoding="async" class=" wp-image-77486 aligncenter" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/02/06144547/spam_arhiv.jpg" alt="spam arhiv" width="1192" height="670" title="Що таке спуфінг або атака підміни: Поради з безпеки в мережі 6" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/02/06144547/spam_arhiv.jpg 950w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/02/06144547/spam_arhiv-300x169.jpg 300w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/02/06144547/spam_arhiv-768x432.jpg 768w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/02/06144547/spam_arhiv-860x483.jpg 860w" sizes="(max-width: 1192px) 100vw, 1192px" /></p>
<h3>Підробка веб-сайту</h3>
<p>Підробка веб-сайтів &#8211; це коли шахрай намагається зробити небезпечний веб-сайт схожим на безпечний, використовуючи законні шрифти, кольори та логотипи. Це робиться шляхом тиражування довіреного веб-сайту з метою переведення користувачів на фішинг або шкідливий сайт. Ці скопійовані сайти зазвичай мають адресу веб-сайту, подібну до оригінальної, і на перший погляд видаються справжніми. Однак вони зазвичай створюються для отримання особистої інформації відвідувача.</p>
<h3>Підробка електронної пошти</h3>
<p>Спуфінг електронної пошти &#8211; це коли шахрай надсилає електронні листи з фальшивими адресами відправника з метою заразити ваш комп’ютер шкідливим програмним забезпеченням. Ці підроблені адреси відправника створені так, щоб виглядати так, ніби вони надійшли від когось із ваших знайомих, наприклад, від колеги чи друга.</p>
<h3>Підробка IP</h3>
<p>Коли шахрай має на меті приховати місце, де вони надсилають або запитують дані в Інтернеті, вони зазвичай використовують підробку IP-адрес. Мета спуфінгу IP полягає в тому, щоб обдурити комп’ютер, вважаючи, що інформація, що надсилається користувачеві, є надійним джерелом та дозволяє шкідливому контенту проходити.</p>
<h3>Підробка DNS-сервера</h3>
<p>Підробка системи доменних імен (DNS), також відома як отруєння кешу, використовується для перенаправлення трафіку на різні IP-адреси. Це призведе відвідувачів до зловмисних веб-сайтів. Це робиться шляхом заміни IP-адрес, що зберігаються на сервері DNS, на ті, які шахрай хоче використовувати.</p>
<h3>ARP спуфінг</h3>
<p>Підробка ARP (протокол дозволу адреси) часто використовується для модифікації або викрадення даних або для викрадення сеансу. Для цього спамер зв’яже свій контроль доступу до медіа з IP-адресою, щоб спамер міг отримати доступ до даних, які спочатку були призначені для власника цієї адреси.</p>
<p><img decoding="async" class=" wp-image-122724 aligncenter" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2021/02/05142856/Spoofing.jpg" alt="Spoofing" width="1203" height="404" title="Що таке спуфінг або атака підміни: Поради з безпеки в мережі 7" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2021/02/05142856/Spoofing.jpg 994w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2021/02/05142856/Spoofing-300x101.jpg 300w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2021/02/05142856/Spoofing-768x257.jpg 768w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2021/02/05142856/Spoofing-860x288.jpg 860w" sizes="(max-width: 1203px) 100vw, 1203px" /></p>
<h3>Спуфінг текстових повідомлень</h3>
<p>Підробка текстових повідомлень &#8211; це коли шахрай надсилає текстове або SMS-повідомлення, використовуючи номер телефону іншої людини. Шахраї роблять це, прикриваючи свою особу за буквено-цифровим ідентифікатором відправника, і зазвичай містять посилання на завантаження шкідливого програмного забезпечення або фішингові сайти.</p>
<h3>GPS спуфінг</h3>
<p>Атака спуфінгу GPS трапляється, коли приймач GPS передає фальшиві сигнали, що нагадують справжні. Іншими словами, шахрай робить вигляд, що перебуває в одному місці, а фактично перебуває в іншому. Шахраї можуть використовувати це для зламу автомобільного GPS та відправлення вас за неправильною адресою або навіть для втручання в GPS-сигнали кораблів, будівель чи літаків. Будь-яка мобільна програма, яка покладається на дані про місцезнаходження зі смартфона, може стати ціллю для цього типу атак.</p>
<h3>Атака &#8220;Людина посередині&#8221;</h3>
<p>Атаки &#8220;<a href="https://cybercalm.org/shho-take-ataka-man-in-the-middle-ta-yak-sebe-zahystyty/">людина посередині</a>&#8221; (MitM) трапляються, коли шахрай зламує мережу WiFi або створює дублікат шахрайської мережі WiFi, щоб перехопити веб-трафік між двома сторонами. Роблячи це, шахраї можуть перенаправляти собі конфіденційну інформацію, таку як логіни або номери кредитних карток.</p>
<h3>Підробка форматів</h3>
<p>Щоб замаскувати папки форматів зловмисного програмного забезпечення, шахраї використовуватимуть підробку розширень. Зазвичай вони перейменовують файли на “<strong>filename.txt.exe</strong>” і приховують шкідливе програмне забезпечення всередині розширення. Отже, файл, який видається текстовим документом, насправді запускає шкідливу програму при її відкритті.</p>
<h2>Як дізнатися, чи вас атакують</h2>
<p>Якщо Ви підозрюєте, що Вас &#8220;підробляють&#8221;, пам’ятайте про ці ознаки з найпоширеніших видів спуфінгу:</p>
<h3><strong>Підробка електронної пошти</strong></h3>
<ul>
<li><strong>Зверніть увагу на адресу відправника</strong>: якщо ви не впевнені, чи отриманий вами електронний лист є законним, перевірте адресу ще раз. Якщо це підозрілий електронний лист, але з точної адреси електронної пошти відправника, зв’яжіться з відправником, щоб підтвердити його правомірність.</li>
<li><strong>Будьте обережні щодо вкладень</strong>: будьте обережні, коли мова йде про вкладення від невідомого відправника &#8211; або якщо це від відомого відправника, а вміст виглядає підозрілим. Якщо ви сумніваєтесь, не відкривайте ці вкладення, оскільки вони можуть містити шкідливі віруси.</li>
<li><strong>Помітно погана граматика</strong>: якщо електронне повідомлення містить незвичні граматичні помилки та описки.</li>
<li><strong>Виконайте деякі дослідження</strong>: знайдіть контактну інформацію відправника в Інтернеті та отримайте їх безпосередньо, щоб перевірити, чи справжня електронна адреса. Крім того, шукайте вміст електронного листа через Google, якщо це здається підозрілим &#8211; якщо вміст звучить занадто добре, щоб бути правдою, це зазвичай так, і це іноді може свідчити про шахрайський електронний лист.</li>
</ul>
<h3>Підробка веб-сайту</h3>
<ul>
<li><strong>Перевірте адресний рядок</strong>: підроблений веб-сайт, швидше за все, не буде захищений. Щоб перевірити це, подивіться на адресний рядок, щоб знайти “s” в кінці https://. Це &#8220;s&#8221; означає &#8220;безпечний&#8221;, що означає, що сайт зашифрований та захищений від кіберзлочинців. Якщо на сайті цього немає, це не означає автоматично, що він підроблений, тому обов’язково перевірте наявність додаткових ознак.</li>
<li><strong>Спробуйте менеджер паролів</strong>: програмне забезпечення, яке використовується для автоматичного заповнення облікових даних для входу, не працює на підроблених веб-сайтах. Якщо програмне забезпечення не заповнює автоматично поля пароля та імені користувача, це може бути ознакою підробки веб-сайту.</li>
<li><strong>Немає символу блокування</strong>: Веб-сайти, які є законними, мають символ блокування або зелену смужку ліворуч від URL-адреси веб-сайту.</li>
</ul>
<p><img loading="lazy" loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-122726 aligncenter" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2021/02/05143330/Spoofing-2.jpg" alt="Spoofing 2" width="1197" height="798" title="Що таке спуфінг або атака підміни: Поради з безпеки в мережі 8" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2021/02/05143330/Spoofing-2.jpg 800w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2021/02/05143330/Spoofing-2-300x200.jpg 300w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2021/02/05143330/Spoofing-2-768x512.jpg 768w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2021/02/05143330/Spoofing-2-330x220.jpg 330w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2021/02/05143330/Spoofing-2-420x280.jpg 420w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2021/02/05143330/Spoofing-2-615x410.jpg 615w" sizes="auto, (max-width: 1197px) 100vw, 1197px" /></p>
<h3>Підробка ідентифікатора абонента</h3>
<ul>
<li><strong>Ви отримуєте дзвінки з невідомих номерів</strong>: послідовні дзвінки з невідомого номера, як правило, підроблені.</li>
<li><strong>Ви отримуєте відповіді</strong>: Якщо ви отримуєте відповіді на дзвінки або тексти, які ви ніколи не ініціювали, це може бути ознакою того, що ваш номер підроблений. Наприклад, ви можете отримувати текстові повідомлення від людей, які запитують, хто ви.</li>
</ul>
<h2>Як захиститися від спуфінг атак</h2>
<p>Є багато речей, які ви можете зробити, щоб захиститися від підступних атак. Залишайтеся на крок попереду шахраїв за допомогою таких корисних рекомендацій:</p>
<ul>
<li><strong>Увімкніть фільтр спаму</strong>: Це захистить від більшості підроблених електронних листів у вашу поштову скриньку.</li>
<li><strong>Перевірте спілкування</strong>: Якщо потенційна атака на спуфінг містить ознаки поганої граматики або незвичної структури речень, це може бути незаконним запитом. Крім того, обов’язково перевірте URL-адресу веб-сайту або адресу відправника електронної пошти.</li>
<li><strong>Підтвердження інформації</strong>: Якщо електронне повідомлення чи дзвінок здаються підозрілими, надішліть повідомлення або зателефонуйте відправнику, щоб підтвердити, що отримана вами інформація є правомірною чи ні.</li>
<li><strong>Наведіть курсор перед натисканням</strong>: Якщо URL-адреса виглядає підозрілою, наведіть курсор миші на посилання, щоб ви точно знали, куди вас заведе сторінка, перш ніж натиснути на неї.</li>
<li><strong>Налаштування двофакторної автентифікації</strong>: Налаштування двофакторної автентифікації &#8211; чудовий спосіб додати ще один рівень до своїх паролів. Однак це не повністю надійно, тому переконайтеся, що ви також враховуєте інші заходи безпеки.</li>
<li><strong>Інвестуйте в програмне забезпечення для кібербезпеки</strong>: Встановлення програмного забезпечення для кібербезпеки &#8211; це найбільший захист, коли йдеться про захист від шахраїв в Інтернеті. Якщо у вас виникнуть проблеми, завантажте видалення шкідливого програмного забезпечення або антивірусне програмне забезпечення, щоб захистити свій комп’ютер від будь-яких шкідливих загроз або вірусів.</li>
</ul>
<h3>Ніколи&#8230;</h3>
<ul>
<li><strong>Не натискайте незнайомі посилання або завантаження</strong>: Якщо посилання або файл завантаження не виглядають законними, утримайтеся від натискання на них. Якщо вони зловмисні, вони, як правило, містять шкідливе програмне забезпечення або інші віруси, які можуть заразити ваш комп’ютер.</li>
<li><strong>Не відповідайте на електронні листи та дзвінки від невпізнаних відправників</strong>: якщо відправника неможливо впізнати, не відповідайте на дзвінок або електронну пошту. Це може запобігти будь-якому спілкуванню з потенційним шахраєм.</li>
<li><strong>Не повідомляйте особисту інформацію</strong>: уникайте видавати свою особисту та приватну інформацію, наприклад, кредитну картку або номер соціального страхування, якщо ви не впевнені, що це надійне джерело.</li>
<li><strong>Не використовуйте той самий пароль</strong>: створіть надійніші паролі для входів, які шахраям важче вгадати. Часто міняйте їх. Крім того, уникайте використання одного пароля для більшості своїх входів.</li>
</ul>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/shho-take-spufing-i-yak-zapobigty-atatsi-porady/">Що таке спуфінг або атака підміни: Поради з безпеки в мережі</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/valentyn/">Семенюк Валентин</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2023/03/23203441/what-is-spoofing-banner-628x353-1.png" />	</item>
	</channel>
</rss>
