Нещодавнє дослідження Wiley «ExplanaAltions 2025 Key Insights» виявило значний перехід у науковій спільноті: використання інструментів ШІ серед дослідників різко зросло, але цей досвід призвів до підвищення рівня обережності та усвідомлення поточних обмежень технології.

Від ентузіазму до обережного оптимізму: що показало дослідження Wiley 2025

Штучний інтелект стрімко змінює науковий ландшафт. Щороку все більше дослідників інтегрують ШІ-інструменти у свою роботу, проте цей процес супроводжується не лише ентузіазмом, а й зростаючою обережністю.

Звіт, заснований на опитуванні понад 2400 дослідників, підкреслює, що, незважаючи на стриманіші очікування щодо поточних можливостей ШІ, дослідники залишаються надзвичайно оптимістичними щодо його майбутнього потенціалу. Вони також чітко заявляють про свою потребу в інституційній підтримці та прозорості для відповідального використання ШІ у своїй роботі.

Вибухове зростання використання ШІ

За останній рік використання ШІ-інструментів серед дослідників зросло вражаючими темпами. Якщо у 2024 році лише 57% науковців використовували штучний інтелект у будь-якому аспекті своєї роботи, то у 2025 році ця цифра сягнула 84%. Ще більш показовою є статистика щодо використання ШІ безпосередньо для дослідницьких та публікаційних завдань: зростання з 45% до 62% всього за рік.

ШІ перестав бути експериментальним інструментом і став частиною регулярного робочого процесу. 72% дослідників використовують ШІ-інструменти щонайменше раз на місяць, майже половина (48%) – щотижня, а 18% навіть щодня.

Хто найактивніші користувачі ШІ?

Дослідження виявило кілька груп, які особливо активно впроваджують штучний інтелект:

• Географічно: дослідники з Азійско-Тихоокеанського регіону (72%), зокрема з Китаю (75%)
• За галуззю: спеціалісти в бізнесі, економіці та фінансах (70%), фізичних науках (66%)
• За досвідом: науковці на ранніх етапах кар’єри (70%)

Розрив між амбіціями та реальністю

Попри швидке впровадження, багато дослідників відчувають, що не використовують ШІ повною мірою. Майже половина тих, хто прагне бути ранніми або середніми адоптерами технології, визнають, що досягли своїх цілей щодо використання ШІ лише “трохи”. Особливо це стосується регіону APAC, де 61% дослідників (і 68% у Китаї) вважають, що їм ще далеко до бажаного рівня використання ШІ.

ChatGPT проти спеціалізованих інструментів

Одним з ключових відкриттів дослідження стало те, що науковці масово використовують загальнодоступні інструменти на кшталт ChatGPT замість спеціалізованих наукових ШІ-платформ. Ця тенденція пояснюється не перевагою, а доступністю: 80% дослідників використовують загальні ШІ-інструменти, тоді як лише 25% працювали зі спеціалізованими науковими рішеннями.

Головні причини такого розриву:

1. Низька обізнаність: у середньому лише 11% дослідників чули про кожен спеціалізований інструмент
2. Обмежений доступ: лише 40% науковців погоджуються, що їхня організація надає доступ до необхідних ШІ-інструментів
3. Фінансові обмеження: 70% використовують безкоштовні інструменти, менше половини (48%) мають доступ до платних версій

Цікаво, що навіть серед користувачів платних версій 71% також використовують безкоштовні інструменти, що свідчить про “лоскутний” підхід до задоволення своїх потреб у ШІ.

Досвід породжує обережність

Парадоксально, але зростання використання ШІ супроводжується посиленням занепокоєнь. Дослідники, які отримали практичний досвід роботи зі штучним інтелектом, стали більш критично оцінювати його обмеження:

• Неточності та галюцинації: 64% у 2025 році проти 51% у 2024 році вважають це бар’єром
• Безпека та приватність: 58% у 2025 році проти 47% у 2024 році
• Етичні питання: 57% проти 54%
• Непрозорість роботи: 47% проти 46%

Ефект тверезіння: переоцінка можливостей

Минулого року дослідники вважали, що ШІ перевершує людські можливості в 53% протестованих випадків використання. Цього року ця цифра впала до менш ніж третини випадків. Це не провал технології, а природна фаза в еволюції будь-якого технологічного тренду – перехід від піку хайпу до реалістичних очікувань.

Проте деякі групи залишаються більш оптимістичними:

• Ранні адоптери (59% вважають, що ШІ перевершує людину)
• Дослідники в медицині (57%) та корпоративному секторі (50%)
• Науковці з APAC (45%), особливо з Китаю (47%)
• Спеціалісти в медицині (48%) та комп’ютерних науках (43%)

ШІ справді працює

Незважаючи на тверезіння очікувань, більшість дослідників підтверджують практичну цінність ШІ:

• 85% відзначають покращення ефективності
• 77% – збільшення кількості виконаної роботи
• 73% – покращення якості роботи
• 70% – допомогу в мозкових штурмах та генерації ідей
• 61% – покращення критичного мислення

Погляд у майбутнє: високі очікування

Попри поточні обмеження, оптимізм щодо майбутнього ШІ у науці зростає. У середньому 83% дослідників очікують, що протестовані випадки використання ШІ стануть поширеними в їхніх галузях протягом наступних двох років – це значне зростання порівняно з 57% минулого року.

Більше того, 57% науковців у середньому готові довірити майбутнім агентним ШІ-інструментам автономні дії від їхнього імені, що відкриває захопливі можливості для розробки надійних ШІ-агентів.

Інституційна підтримка відстає

Один з найболючіших висновків дослідження: 57% науковців вважають відсутність чітких настанов та тренінгів значним бар’єром для використання ШІ. При цьому лише 41% погоджуються, що їхня організація надає необхідні рекомендації та практики для успішного використання штучного інтелекту.

Водночас 73% дослідників вважають важливим, щоб видавці надавали чіткі вказівки щодо використання ШІ у дослідницькому та публікаційному процесі. Це створює величезну можливість для видавців та інституцій посилити свою роль у підтримці науковців.

Прозорість як нова норма

Дослідники все більше наголошують на важливості розкриття інформації про використання ШІ:

• 77% вважають критично важливим розкриття використання ШІ в методології
• 66% – у написанні та редагуванні
• 79% – у створенні та редагуванні ілюстрацій

Також майже три чверті дослідників хочуть, щоб рецензенти та редактори розкривали деталі про використання ШІ у процесі рецензування: який інструмент використовувався (72%), як він використовувався (70%), та детальну інформацію про те, в яких частинах рецензії застосовувався ШІ (72%).

Висновки: шлях уперед

Дослідження Wiley 2025 малює картину наукової спільноти в стані трансформації. Дослідники швидко адаптуються до ШІ-інструментів, але їхній досвід породжує здоровий скептицизм щодо поточних можливостей технології. Водночас вони залишаються оптимістичними щодо майбутнього потенціалу ШІ.

Ключові виклики, які потребують вирішення:

1. Підвищення обізнаності про спеціалізовані наукові ШІ-інструменти
2. Розширення доступу до якісних ШІ-платформ через інституційну підтримку
3. Розробка чітких настанов та навчальних програм
4. Встановлення стандартів прозорості та розкриття інформації про використання ШІ

Для видавців, інституцій та розробників ШІ-інструментів це критичний момент. Дослідники активно шукають підтримки, інструментів та рекомендацій. Ті, хто зможе надати ці ресурси, допоможуть подолати розрив між поточними можливостями ШІ та його трансформаційним потенціалом у науці.

Ера штучного інтелекту в науці тільки починається, і наступні роки визначать, наскільки ефективно наукова спільнота зможе інтегрувати ці потужні інструменти в дослідницький процес, зберігаючи при цьому високі стандарти наукової доброчесності та прозорості.

Ця стаття Швидке поширення ШІ серед науковців: від ейфорії до реалізму раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Футурологи вже давно обговорюють прихід сингулярності, коли людський і штучний інтелект зіллються – концепцію, запозичену зі світу квантової фізики.

• Американський комп’ютерний вчений і футуролог Рей Курцвейл давно стверджує, що сингулярність, швидше за все, настане приблизно в середині 21 століття, і з розвитком штучного інтелекту його прогнози набувають все більшої довіри.
• У своїй новій книзі “Сингулярність наближається” Курцвейл подвоює ці прогнози і детально описує, як інтелект людства збільшиться в мільйон разів завдяки нанороботам (серед іншого).
• Роблячи безпечні прогнози, ви не станете всесвітньо відомим футурологом. І хоча деякі з цих прогнозів не справдилися (зокрема, “Назад у майбутнє, частина II”), ці ідеї допомагають розширити наші уявлення про те, як саме може виглядати майбутнє.

І ніхто не робить футуристичні прогнози так, як Рей Курцвейл.

Американський комп’ютерний науковець, який став футурологом, Курцвейл вже давно вірить, що людство рухається до так званої “сингулярності”, коли людина і машина зливаються воєдино. У 1999 році Курцвейл теоретично припустив, що штучний загальний інтелект буде досягнутий, коли людство зможе створити технологію, здатну виконувати трильйон обчислень за секунду, що, за його припущенням, станеться у 2029 році. Експерти тоді насміхалися з цієї ідеї, вважаючи, що на це піде щонайменше століття чи більше, але зараз, коли до передбаченого Курцвейлом терміну залишилося лише кілька років – і коли говорять про поширення ШІ – це пророцтво десятирічної давнини починає набувати реальних обрисів.

Тепер у своїй новій книзі, опублікованій минулого місяця, “Сингулярність все ближче” (що є відсилкою до його книги 2005 року), Курцвейл подвоює ці ідеї в сучасну епоху штучного інтелекту. Мало того, що він “дотримується свого п’ятирічного прогнозу”, як він нещодавно сказав на TED Talk, Курцвейл також вважає, що люди досягнуть мільйонного інтелекту до 2045 року, завдяки мозковим інтерфейсам, сформованим за допомогою наноботів, неінвазивним чином введених у наші капіляри.

“Ми будемо поєднанням нашого природного інтелекту і нашого кібернетичного інтелекту, – сказав Курцвейл в інтерв’ю The Guardian, – і все це буде об’єднано в одне ціле. До 2045 року ми збираємося розширити інтелект в мільйон разів, і це поглибить нашу обізнаність і свідомість”.

Хоча ця ідея більше схожа на фізичне втручання для подолання розриву між людиною і машиною, інші філософи та експерти зі штучного інтелекту погоджуються з тим, що певна форма злиття, ймовірно, неминуча, і в деякому сенсі вона вже починається. У липні Маркус дю Сотой і Нік Бостром з Оксфорда розповіли про обнадійливі і тривожні можливості нашого майбутнього зі штучним інтелектом, і для них обох певний синтез виявився неминучим.

“Я думаю, що ми прямуємо до гібридного майбутнього, – сказав Сотой в інтерв’ю журналу Popular Mechanics. “Ми все ще віримо, що ми єдині істоти з високим рівнем свідомості. Це частина всього коперніканського шляху, що ми не унікальні. Ми не в центрі”.

Звичайно, цей “Дивовижний новий світ” гібридного існування ШІ-людини несе з собою безліч питань, як політичних, так і особистих. Що люди робитимуть для отримання роботи? Чи зможемо ми жити вічно? Чи змінить це саму ідею того, що означає бути людиною?

Курцвейл, як і багато інших футурологів, відносно оптимістично дивиться на це питання. У тому ж інтерв’ю The Guardian Курцвейл підкреслює, що ідея універсального базового доходу є необхідністю, а не маргінальною ідеєю, яка зараз підтримується в більш прогресивних колах, а штучний інтелект принесе безпрецедентний прогрес у медицині, а це означає, що сама ідея безсмертя не вийшла з області можливостей.

“На початку 2030-х років ми можемо очікувати, що досягнемо своєрідного довголіття, коли кожен рік життя, який ми втрачаємо через старіння, ми отримаємо назад завдяки науковому прогресу, – сказав Курцвейл в інтерв’ю The Guardian. “І коли ми пройдемо через це, ми фактично повернемо більше років. Це не є надійною гарантією того, що ми будемо жити вічно – нещасні випадки все ще трапляються – але ймовірність смерті не буде зростати з кожним роком”.

Подібно до того, як у фільмі “Назад у майбутнє, частина ІІ” було передбачено появу літаючих автомобілів, так само ці технологічні утопії можуть розсипатися на порох, коли ці дати стануть все ближчими і ближчими. Але 25 років тому Курцвейл передбачив, що наприкінці цього десятиліття ми стрімко наближаємося до важливого моменту в технологічній історії людства.

Наразі немає жодних доказів, які б свідчили про протилежне.

Ця стаття Вчений каже, що людство досягне сингулярності через 21 рік раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня