Ваша «сестра» у відчаї просить терміново переказати гроші — ось тільки сестри у вас немає. Докучливі «страхові агенти», фальшиві дзвінки від імені оператора звʼязку, тривожні SMS із вимогою негайно перейти за посиланням — усе це давно стало частиною повсякденного життя. А за переважною більшістю таких атак стоять SIM-ферми: стелажі з мобільними телефонами та модемами, здані в оренду шахраям для автоматизованих кампаній у глобальному масштабі.

Те, що SMS-повідомлення надійшло з місцевого номера, зовсім не означає, що його надіслав хтось із вашої країни. Саме доступ до місцевої телеком-інфраструктури ініціатори загроз і використовують, аби вселити довіру до підроблених звернень. У квітні 2026 року компанія Infrawatch оприлюднила результати масштабного розслідування, що показує, як ціла індустрія «SIM-ферм як послуги» живить шахрайство по всьому світу — зокрема й в Україні.

Що таке SIM-ферма і чому вона небезпечна

SIM-ферма — це мережа з сотень, а іноді й тисяч SIM-карток, підключених до модемів та смартфонів, які одночасно виконують обчислювальні й комунікаційні завдання. За логікою вона нагадує криптоферму: велика кількість уніфікованого обладнання, орієнтованого на автоматизацію. Проте замість видобутку криптовалюти SIM-ферма продукує телефонні номери та мобільні IP-адреси «на вимогу».

Сам собою такий пристрій не є злочинним інструментом. Бізнес використовує SIM-ферми для тестування та масштабування телеком-сервісів, розробники — для перевірки мобільних застосунків, компанії — для легальних масових розсилок. Але коли керування цією інфраструктурою переходить до зловмисників, вона перетворюється на потужний конвеєр спаму, смішингу (фішингу через SMS), шахрайських дзвінків та автоматизованих атак на онлайн-сервіси.

Кожна SIM-картка у фермі фактично є окремим «пристроєм», з якого можна реєструвати нові облікові записи, обходити SMS-верифікацію, керувати бот-мережами в соцмережах і на форумах, поширювати дезінформацію та пропаганду, а також маскувати справжнє походження трафіку. Саме тому SIM-ферми стали улюбленим інструментом організованої кіберзлочинності: вони дають злочинцям «місцеве обличчя» у будь-якій країні — американський номер для атак на мешканців США, німецький — на користувачів у Німеччині, український — для атак на українців.

Серйозну загрозу бачать і державні органи. Секретна служба США попередила, що масштабні SIM-ферми здатні не лише розсилати шахрайські повідомлення, а й перевантажувати мобільні мережі, створювати перешкоди у роботі служб екстреного виклику та слугувати каналом для зашифрованих комунікацій організованих злочинних угруповань.

94 локації у 17 країнах: як виглядає «SIM-ферма як послуга»

Розслідування Infrawatch, оприлюднене у квітні 2026 року, відкрило цілу екосистему комерційних SIM-ферм, обʼєднаних спільною платформою керування ProxySmart. За даними компанії, йдеться про 87 активних панелей керування у 17 країнах та щонайменше 94 фізичні локації зі стелажами телефонів і 4G/5G-модемів, підключених до мереж місцевих операторів. Найбільша концентрація обладнання — у США, де ферми виявлено у 19 штатах; окремі майданчики зафіксовано у Європі, Південній Америці та Австралії.

Країнами, де знайдено фізичну інфраструктуру, стали США, Канада, Велика Британія, Німеччина, Іспанія, Португалія, Україна, Латвія, Франція, Румунія, Бразилія, Ірландія, Нідерланди, Австралія, Італія, Польща та Грузія. Ферми підключені щонайменше до 35 мобільних операторів, серед яких AT&T, Verizon, T-Mobile, Vodafone, EE, O2, Three, Deutsche Telekom, Orange, Rogers, Telstra, а також українські Kyivstar і lifecell. Доступом до цієї інфраструктури торгує щонайменше 24 комерційних провайдерів проксі-сервісів.

Саму платформу ProxySmart дослідники повʼязують із розробниками з Мінська (Білорусь). Вона продається як «коробкове рішення»: власнику ферми пропонують вебінтерфейс, API, автоматичну ротацію IP-адрес (зокрема шляхом вмикання-вимикання «режиму польоту» на кожному телефоні), підтримку протоколів OpenVPN, SOCKS5, VLESS та HTTP-проксі, а також функцію підміни відбитків операційної системи — пристрій може видавати себе за macOS, iOS, Windows чи Android. Сервіси, що працюють на базі ProxySmart, активно рекламуються на Telegram-каналах, орієнтованих на російськомовну аудиторію, — зокрема як спосіб обійти геоблокування та отримати доступ до «західних» AI-сервісів і платформ для роботи з GPU.

Показово, що жодних реальних перевірок клієнтів (KYC) більшість провайдерів не проводить, а оплату часто приймають у криптовалюті. Це означає, що фактично будь-який покупець — включно з професійними шахраями та операторами бот-мереж — може орендувати готову інфраструктуру для атак.

Реакція правоохоронців: від Нью-Йорка до операції SIMCARTEL

У вересні 2025 року Секретна служба США демонтувала у Нью-Йорку мережу з понад 300 SIM-серверів і близько 100 000 SIM-карток, що працювала поблизу штаб-квартири ООН. За оцінкою правоохоронців, потужності цієї ферми вистачило б, аби вивести з ладу мобільний звʼязок у масштабах усього Нью-Йорка. Місяцем пізніше, у жовтні 2025 року, Європол підтримав міжнародну операцію SIMCARTEL в Австрії та Латвії: сім затриманих, 1200 вилучених SIM-боксів і 40 000 активних SIM-карток, які фігурують щонайменше у 1700 кримінальних провадженнях про кібершахрайство.

Попри гучні ліквідації, SIM-ферми залишаються у так званій «сірій зоні» законодавства більшості країн. Саме обладнання не є забороненим, а регулятори зазвичай не мають інструментів, щоб оперативно реагувати на зміну власника чи «орендаря» інфраструктури. Наразі єдиною державою, яка на рівні закону заборонила володіння та постачання SIM-ферм, залишається Велика Британія — там нова норма покликана позбавити шахраїв готового інструменту для масових атак. Проте поза межами юрисдикції Лондона ця заборона не діє.

Що це означає для українців

Україна є однією з 17 країн, де Infrawatch зафіксувала фізичні SIM-ферми, а також однією з юрисдикцій, до яких активно маршрутизується шахрайський трафік. За даними Департаменту кіберполіції Національної поліції України, смішинг і фішингові SMS стабільно входять до топу онлайн-загроз: користувачі отримують повідомлення про «заблоковану картку», «недоставлену посилку», «державну субсидію», «виграш» або нібито від знайомого з проханням позичити гроші. Лише у 2024 році середня сума шахрайської транзакції з платіжними картками в Україні зросла на 40% і сягнула понад 4200 гривень, а сумарні збитки перевищили мільярд гривень.

Додатковий ризик створює російсько-українська війна. Росія та її проксі-структури мають очевидний інтерес до інфраструктури, яка дозволяє розсилати SMS і здійснювати дзвінки з «українських» номерів — для поширення паніки, дезінформації, фейкових звернень від імені військових, волонтерів чи держорганів. Той факт, що платформа ProxySmart розроблена у Мінську і активно просувається у російськомовному сегменті, не додає оптимізму.

Як розпізнати атаку через SIM-ферму і не стати жертвою

Жоден технічний захід не скасовує основного правила: дзвінки та SMS варто сприймати критично незалежно від того, з якого номера вони надійшли. Місцевий код країни чи оператора більше не є гарантією, що повідомлення справжнє.

• Не довіряйте знайомому вигляду номера. SIM-ферми дають шахраям саме локальну «прописку». Повідомлення з українського номера цілком може бути частиною автоматизованої кампанії, розгорнутої за кордоном.
• Слідкуйте за новими схемами. Сьогодні шахраї рідко обіцяють «виграш у лотерею». Значно частіше вони маскуються під банки, «Нову пошту», «Укрпошту», Кіберполіцію, державні сервіси (включно з «Дією»), операторів звʼязку, роботодавців, родичів і колег.
• Звертайте увагу на сигнали підробки. Знеособлене звертання, граматичні помилки, скорочені посилання (bit.ly, cutt.ly тощо), дивні символи в адресі (наприклад, «roz3tka.ua» замість «rozetka.ua»), невідповідність відправника тексту повідомлення — усе це маркери фішингу. Ніколи не переходьте за посиланнями з SMS або месенджера: якщо сумніваєтеся, відкрийте офіційний застосунок банку чи сервісу самостійно або зателефонуйте на номер із зворотного боку картки.
• «Терміново» — майже завжди підозріло. Шахраї свідомо створюють паніку: «картку заблоковано», «посилку повернуть», «рідний у лікарні і потрібні гроші». Саме цей емоційний тиск штовхає жертву до необдуманих дій. Зупиніться, передзвоніть родичу за відомим вам номером, звʼяжіться з банком через офіційний канал.
• Увімкніть двофакторну автентифікацію — але не через SMS. SMS-коди залишаються одним із найслабших способів підтвердження, особливо з огляду на SIM-свопінг. Де можливо, використовуйте застосунки-автентифікатори або ключі доступу (passkeys).
• Фіксуйте інциденти. Про підозрілі повідомлення варто повідомляти Кіберполіцію через cyberpolice.gov.ua або за номером 102. Це допомагає відстежувати схеми і блокувати інфраструктуру.

Окрема загроза: SIM-свопінг

Разом із SIM-фермами варто тримати у полі зору й іншу атаку на мобільний звʼязок — так званий SIM-свопінг, або підміну SIM-картки. У цій схемі шахрай не орендує номери, а переводить ваш номер під свій контроль: видає себе за абонента перед оператором і добивається переоформлення SIM-картки на нову «болванку». Отримавши контроль над номером, він має коротке вікно, аби перехопити SMS із кодами двофакторної автентифікації й зайти у ваш банк, месенджер чи поштову скриньку.

Перший сигнал такої атаки — раптове зникнення мобільного звʼязку: дзвінки й SMS перестають надходити без очевидних причин. У такій ситуації діяти потрібно негайно: звʼязатися з оператором з іншого номера, заблокувати SIM-картку, повідомити банк і змінити паролі до критичних сервісів. Для захисту від SIM-свопінгу варто встановити у свого оператора додаткове кодове слово для операцій із номером, увімкнути послугу заборони дистанційної заміни SIM-картки (де вона доступна), а також переходити з SMS-автентифікації на застосунки-автентифікатори і ключі доступу (passkeys).

Підсумок

SIM-ферми перетворили шахрайські SMS і дзвінки з разових махінацій на промислову індустрію з готовими «коробковими» рішеннями для зловмисників. Окремі національні заборони та ліквідації мереж допомагають знижувати тиск, але не усувають загрозу повністю — тим паче поки значна частина інфраструктури розміщена у юрисдикціях, які не співпрацюють із західними правоохоронцями, і просувається серед російськомовної аудиторії. У цих умовах головним рубежем оборони залишається сам користувач: здорова недовіра до будь-якого «терміново», звичка перевіряти інформацію офіційними каналами і коректне налаштування автентифікації роблять атаки через SIM-ферми економічно невигідними для шахраїв.

Ця стаття Тіньові SIM-ферми за лавиною шахрайських SMS: як працює «фабрика дзвінків» і як захиститися раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

У звітах з кібербезпеки прийнято описувати хакерські атаки як окремі події — але насправді за кожним успішним зламом стоїть ціла мережа взаємозалежних постачальників послуг, посередників і виконавців. Кіберзлочинність давно перестала бути справою самітників і перетворилася на повноцінну підпільну індустрію з власним ринком праці, ланцюгами постачання та навіть конкуренцією між «вендорами».

За оцінками дослідників, у 2025 році глобальні збитки від кіберзлочинності сягнули $10,5 трлн на рік — більше, ніж ВВП будь-якої країни світу, крім США та Китаю. Для порівняння: це вдвічі перевищує ВВП України за всю її незалежну історію, разом узяту. Кіберзлочинність як сервісна модель зробила атаки доступними навіть для людей без технічних знань: купити готовий інструмент для злому можна так само легко, як замовити доставку їжі.

Компанія з кібербезпеки CrowdStrike ще в 2021 році систематизувала цю екосистему, розділивши її на три великі категорії: послуги, дистрибуція та монетизація. Сьогодні ця структура залишається актуальною, але кожна з категорій суттєво еволюціонувала — і доповнилася двома новими вимірами, яких п’ять років тому просто не існувало: штучним інтелектом та Telegram як основним майданчиком підпільної торгівлі.

Рівень перший: послуги та постачальники

Базова інфраструктура кіберзлочинності — це набір спеціалізованих сервісів, які злочинні угруповання «орендують» або купують замість того, щоб розробляти самостійно. Принцип той самий, що й у легальному технологічному бізнесі: навіщо будувати власний дата-центр, якщо можна орендувати хмару?

Брокери початкового доступу (Initial Access Brokers)

Це, мабуть, найпомітніша категорія підпільного ринку останніх років. Брокери доступу — зловмисники, які спеціалізуються на зламі корпоративних мереж і наступному продажі цього доступу іншим групам. Вони не проводять атаки самостійно — вони постачають «відчинені двері».

За даними Group-IB, у 2024 році зафіксовано понад 3 000 пропозицій продажу доступу до корпоративних мереж — на 15% більше порівняно з 2023 роком. Регіон Північної Америки показав найбільший приріст — 43%. Ціни варіюються від кількох сотень до десятків тисяч доларів залежно від розміру організації та рівня привілеїв.

Ransomware-as-a-Service та Crime-as-a-Service

Модель «вимагачі як сервіс» (RaaS) фактично демократизувала один із найприбутковіших видів кіберзлочинності. Розробники програм-вимагачів більше не проводять атаки самостійно — вони створюють платформу й продають або здають в оренду доступ до неї афіліатам, отримуючи від 10 до 30% від кожного виплаченого викупу.

У 2024 році Group-IB ідентифікувала 39 нових RaaS-оголошень і зафіксувала 44-відсоткове зростання кількості афіліатів. Кількість атак через спеціалізовані сайти витоків збільшилась на 10% — до понад 5 000 задокументованих випадків. У 2024 році одна компанія зі списку Fortune 50 виплатила рекордний викуп у $75 млн.

Послуги анонімізації та «куленепробивний» хостинг

Інфраструктура анонімності — ще один ключовий елемент підпільного ринку. Сюди входять резидентні проксі-мережі (трафік маршрутизується через пристрої реальних користувачів, що робить його майже невиявним), приватні VPN-сервіси без журналів активності, а також «куленепробивні» хостинг-провайдери — компанії, що надають серверну інфраструктуру і свідомо ігнорують скарги на зловживання.

Фішинг-набори та Webinject

Фішинг-набори — готові веб-інструменти для автоматизації фішингових атак — доступні на підпільних ринках за суми від кількох десятків доларів. Більш складні інструменти типу Webinject дозволяють вбудовувати шкідливий код безпосередньо в браузер жертви під час відвідування банківських сайтів — жертва бачить звичний інтерфейс, але насправді взаємодіє зі шкідливим шаром.

Послуги з вербування та «грошові мули»

Вербування звичайних людей для участі у злочинних схемах — окрема спеціалізація. Так звані «грошові мули» фізично знімають готівку із зламаних рахунків або отримують переказ на власний рахунок, а потім пересилають кошти далі по ланцюжку відмивання. Частину цих людей свідомо вербують на підпільних форумах; інші стають жертвами шахраїв, які пропонують «легкий заробіток».

Рівень другий: дистрибуція та доставка атак

Навіть найдосконаліше шкідливе програмне забезпечення марне без механізму доставки. Саме тому дистрибуція — окремий сегмент підпільного ринку з власними спеціалістами та сервісами.

Спам- та фішингові кампанії залишаються найпоширенішим інструментом початкового проникнення. За даними ENISA, фішинг є домінуючим вектором злому в 60% задокументованих інцидентів у Євросоюзі. Окремі групи спеціалізуються виключно на масових розсилках — вони не розробляють шкідливе ПЗ і не монетизують дані, їхній «продукт» — це охоплення аудиторії.

Ще одна ключова категорія — завантажувачі або «лоадери» (loaders). Це угруповання, які вже контролюють заражені пристрої і пропонують «встановити» шкідливе ПЗ іншої групи у вже скомпрометованій мережі. Фактично це послуга субпідряду: одна група будує плацдарм, інша — його використовує для власних цілей.

Exploit-кити — набори для автоматичної експлуатації вразливостей у браузерах та плагінах — дозволяють заражати пристрої жертв без будь-якої взаємодії з їхнього боку: достатньо просто відвідати скомпрометований сайт. Трафік на такі сайти перенаправляється через зламані легітимні веб-ресурси, що ускладнює виявлення.

Рівень третій: монетизація — перетворення злому на гроші

Зламати мережу — лише половина справи. Наступна задача — конвертувати здобуті дані чи доступ у реальні кошти, залишаючись при цьому невиявленим. Монетизація — найрізноманітніший сегмент кіберзлочинної екосистеми.

Кардингові форуми залишаються основним ринком збуту викрадених платіжних даних. Ціна залежить від типу картки, країни та наявності повного «дампу» з CVV-кодом. Окремі сервіси перевірки карток дозволяють автоматично верифікувати дійсність тисяч номерів за лічені хвилини.

Відмивання грошей еволюціонувало разом із криптовалютою. «Міксери» та «тумблери» — сервіси, що перемішують криптотранзакції для приховування їхнього походження, — стали стандартним інструментом. За даними Chainalysis, загальний обсяг криптозлочинності у 2024 році перевищив $51 млрд. Паралельно існують мережі підставних компаній для відмивання коштів через легальні банківські канали.

«Шахрайський перепродаж» — схема, за якої викрадені кошти конвертуються в реальні товари (зазвичай електроніка, ювелірні вироби або автомобілі), які потім перепродаються за готівку. Це ускладнює відстеження: гроші «очищаються» через легальний товарний ринок.

Вимагання — ще одна форма монетизації, що вийшла далеко за межі класичного ransomware. Сьогодні поширена «подвійна атака»: зашифрувати дані і водночас погрожувати їх публікацією. Деякі угруповання повністю відмовились від шифрування й займаються виключно крадіжкою та шантажем — це простіше й так само прибутково.

Новий вимір: штучний інтелект як підсилювач злочинності

П’ять років тому ШІ у кіберзлочинності був екзотикою. Сьогодні він вбудований у підпільну екосистему як стандартний інструмент. Дослідники Trend Micro зафіксували принципову зміну: злочинці більше не будують ШІ-інструменти самостійно — вони купують готові сервіси або зламують легальні платформи.

Jailbreak-as-a-Service — окремий сегмент ринку: постачальники продають методи обходу захисту комерційних мовних моделей (ChatGPT, Claude, Gemini) для генерації фішингових листів, сценаріїв соціальної інженерії та шкідливого коду. На підпільних маркетплейсах також продають скомпрометовані акаунти ChatGPT і Claude — для масової автоматизації або обходу санкційних обмежень (актуально для росії, Ірану та Північної Кореї, де доступ до цих сервісів заблоковано).

Дипфейк-технології перетворились із курйозу на інструмент корпоративного шахрайства. Зафіксовані випадки, коли зловмисники підробляли відео- та аудіозвернення керівників компаній, щоб змусити фінансових співробітників здійснити великі перекази. Оцінка загроз Europol за 2025 рік прямо попереджає: злочинні угруповання дедалі активніше використовують генеративний ШІ для масштабування фішингу та шахрайських операцій.

Паралельно з’являються перші зразки шкідливого ПЗ, що динамічно генерують власний код за допомогою вбудованих мовних моделей — адаптуючись до конкретного середовища та ускладнюючи виявлення. Поки що ці техніки залишаються нішевими через нестабільність і залежність від зовнішніх API, але тенденція зафіксована.

Нова інфраструктура: Telegram замінив даркнет

Якщо п’ять років тому основним майданчиком підпільної торгівлі були анонімні форуми в мережі Tor та даркнет-маркетплейси, то сьогодні центр ваги змістився в бік Telegram. Дослідження компанії Cyfirma підтверджує: Telegram став основною платформою для хакерів.

Масштаби вражають. Лише через одну групу в Telegram — Huione Guarantee — з 2021 по 2025 рік пройшло $27 млрд транзакцій, пов’язаних із незаконною діяльністю. Це перевищує обіг найвідоміших даркнет-маркетплейсів за всю їхню історію. Коли в травні 2025 року Telegram заблокував цей канал, його місце миттєво зайняли клони — і за лічені місяці новий канал досяг обігу в $1,1 млрд.

Telegram приваблює злочинців з кількох причин: відносна анонімність, можливість створювати великі закриті групи, зручна інтеграція з криптовалютними ботами та значно нижча технічна складність порівняно з Tor. Продаж зламаних баз даних, кредитних карток, інструментів для кіберзлочинності, вербування «грошових мулів» — все це відбувається у відкритих і закритих каналах із мінімальною модерацією.

Після арешту Павла Дурова у Франції в серпні 2024 року Telegram оголосив про передачу правоохоронним органам даних користувачів, які займаються незаконною діяльністю. У 2024 році платформа заблокувала понад 15,3 млн каналів і груп. Попри це, за спостереженнями дослідників, кіберзлочинна активність у Telegram продовжує зростати.

Чому таргетування постачальників ефективніше, ніж переслідування виконавців

Відстежити всі зв’язки між угрупованнями та їхніми постачальниками — завдання надскладне через широке використання зашифрованих каналів зв’язку та криптовалюти. Однак аналітична компанія Chainalysis ще в 2021 році сформулювала принцип, який залишається актуальним: правоохоронні органи досягають кращих результатів, якщо атакують спільну інфраструктуру, а не кінцевих виконавців.

Логіка проста: знищити один RaaS-сервіс означає одночасно вивести з ладу десятки угруповань, які ним користувались. Зламати мережу «куленепробивного» хостингу — позбавити інфраструктури цілий кластер злочинних операцій. Цей підхід показав реальні результати: операції проти інфраструктури Emotet (2021), LockBit (2024) та ALPHV/BlackCat (2024) завдали значно більших збитків кіберзлочинній екосистемі, ніж точкові арешти окремих хакерів.

Є й інша перевага: постачальники підпільних послуг зазвичай мають слабшу операційну безпеку, ніж найбільші злочинні угруповання. Їхні «сліди» залишаються в даних, які потім допомагають ідентифікувати клієнтів вищого рівня.

Контекст для України

Україна перебуває в специфічному положенні: вона є одночасно і мішенню найактивніших у світі державних хакерів, і країною, де кіберзахист перетворився на питання національної безпеки. Важливо розуміти: між «комерційною» кіберзлочинністю та державними кібератаками — насамперед з боку росії — межа часто розмита.

Дослідження Trend Micro характеризує російськомовну кіберзлочинну екосистему як «найсофістикованішу та найстійкішу у світі». Частина угруповань, що формально є «комерційними», фактично діє в інтересах або за замовленням спецслужб — особливо в контексті повномасштабного вторгнення в Україну. CERT-UA регулярно фіксує атаки з використанням тих самих інструментів і інфраструктури, що їх продають на підпільних маркетплейсах.

Ця стаття Як кіберзлочинці взаємодіють між собою раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Побокін Максим

Уявіть, що ви щойно переїхали з переповненого хостелу у свою першу приватну квартиру-студію. Більше не потрібно чекати своєї черги на кухні, немає галасливих сусідів, і у вас нарешті є власні ключі. У світі веб-хостингу перехід на VPS-сервер відчувається саме так. Але як переконатися, що ви не орендуєте «студію», яка насправді є комірчиною для мітел з дірявим дахом? Незалежно від того, чи запускаєте ви бекенд для нового iOS-додатка, чи масштабуєте блог із високим трафіком, вибір правильної інфраструктури — це точка розвороту між бездоганним користувацьким досвідом і цифровою катастрофою.

Анатомія вибору: чому ресурси мають значення

Коли ви починаєте шукати VPS-сервер, стіна технічних характеристик може лякати. Ми часто ставимося до оперативної пам’яті (RAM) і ядер процесора (CPU) як до кінських сил в автомобілі — чим більше, тим краще. Хоча загалом це правда, надмірне виділення ресурсів так само погано для вашого гаманця, як і недостатнє — для швидкості вашого сайту. Ви б не купували важку вантажівку лише для того, щоб щоранку доставляти один буханець хліба, чи не так? Нам потрібно знайти ту саму «золоту середину», де продуктивність відповідає ціні.

Перше, що ви повинні оцінити, — це процесор. Якщо ваш проєкт передбачає важку обробку даних, наприклад комбіляцію коду або зміну розміру зображень у реальному часі, процесор стає вашим «вузьким місцем». Згідно з галузевими тестами 2024 року, сервери, що використовують сховища NVMe у поєднанні з сучасними архітектурами Zen 4 або Raptor Lake, демонструють до 40% покращення швидкості запитів до бази даних порівняно зі старими системами. Це не просто незначна перевага; це різниця між тим, залишиться користувач на вашій сторінці чи піде до конкурента.

Дешифрування заліза: RAM та дисковий IO

RAM — це короткочасна пам’ять вашого сервера. Якщо вона закінчується, система починає використовувати жорсткий диск як «віртуальну пам’ять», що схоже на спробу фінішувати в марафоні, повзучи по багнюці. Для стандартного сайту на WordPress із помірним трафіком зазвичай достатньо 2 ГБ оперативної пам’яті. Однак, якщо ви запускаєте контейнери Docker або складні скрипти на Python, вам знадобиться щонайменше 4 ГБ, щоб система могла «дихати». Сучасні провайдери VPS-серверів пропонують функцію «bursting» (короткочасне збільшення потужності), але покладатися на неї в робочих середовищах — небезпечна гра, яку ми не рекомендуємо.

Далі — дисковий простір. Часи HDD минули. Якщо ваш провайдер прямо не вказує «NVMe SSD», краще пройти повз. Чому? Тому що кількість операцій введення-виведення на секунду (IOPS) на накопичувачі NVMe може бути в 10–20 разів вищою, ніж на стандартному SATA SSD. Уявіть це як різницю між пошуком книги в безладній купі на підлозі та в ідеально організованій цифровій бібліотеці. Все просто спрацьовує миттєво.

Віртуалізація: невидимий вбивця продуктивності

Не всі «віртуальні» сервери створені рівними. Ви коли-небудь замислювалися, чому два різні плани VPS-серверів з абсолютно однаковими характеристиками працюють по-різному? Відповідь криється в технології віртуалізації — KVM проти OpenVZ. OpenVZ схожий на спільну квартиру, де всі користуються однією ванною кімнатою; якщо один сусід довго приймає душ, ви застрягли в очікуванні. KVM, з іншого боку, — це закрите котеджне містечко. У вас є власні виділені ресурси, до яких ніхто інший не може доторкнутися.

Ми завжди радимо обирати віртуалізацію KVM. Вона дозволяє запускати власне ядро та забезпечує кращу ізоляцію. Статистика показує, що середовища на базі KVM мають на 15% менше проблем із «шумними сусідами», коли інші користувачі на тому ж фізичному хості вичерпують спільні ресурси. Чи готові ви ризикувати стабільністю свого проєкту заради економії кількох доларів на місяць? Навряд чи. Ми бачили занадто багато розробників, які втрачали години сну, намагаючись знайти причину «фантомних» гальмувань, які насправді були наслідком того, що провайдер продав більше потужностей, ніж мав насправді.

Managed проти Unmanaged: велика дилема

Вибір VPS-сервера https://deltahost.ua/ua/ – також означає рішення про те, скільки роботи ви готові взяти на себе. Якщо ви любите командний рядок, насолоджуєтеся налаштуванням Nginx і знаєте все про SSH-ключі, некерований (unmanaged) VPS — це ваш ігровий майданчик. Це дешевше і дає повну свободу. Однак, якщо від думки про «оновлення патчів безпеки» ви вкриваєтеся потом, вам потрібен керований (managed) сервіс. Ви платите більше, але натомість команда експертів бере на себе всю «брудну роботу» з обслуговування сервера.

Уявіть це як володіння автомобілем. Некерований VPS — це як набір деталей для авто, яке ви збираєте в гаражі; ви повинні точно знати, куди йде кожен болт. Керований VPS — це лізинг із контрактом на повне обслуговування; ви просто сідаєте і їдете. Для власника малого бізнесу зайві $20-30 на місяць за керування часто виявляються дешевшими, ніж вартість власного часу, витраченого на відновлення бази даних о 3-й годині ночі. Ваша година коштує більше ніж $1? Якщо так, вибір очевидний.

Емоційна ціна простою

Давайте будемо чесними. Ви коли-небудь оновлювали власний сайт, бачили помилку «502 Bad Gateway» або «Connection Timed Out» і відчували, як серце йде в п’яти? Це огидне відчуття. Ви думаєте про втрачені продажі, розчарованих користувачів і шкоду для репутації. Ви починаєте гарячково перевіряти пошту, сподіваючись на заплановане оновлення, яке ви пропустили, тільки щоб зрозуміти, що хост просто… лежить. Це бісить, чи не так?

Ось чому Uptime SLA (угоди про рівень обслуговування) — це не просто дрібний шрифт, а ваш страховий поліс. «99.9% аптайму» звучить чудово, поки ви не усвідомите, що це допускає майже 9 годин простою на рік. Шукайте провайдерів, які пропонують 99.99% або більше. Згідно з даними незалежних моніторів, таких як UptimeRobot, топові провайдери VPS-серверів у 2025 році зберігали середній час простою менше 4 хвилин на місяць. Вимагайте досконалості, бо ваші користувачі точно на неї чекають.

Локація, локація, затримка

Закони фізики все ще діють в інтернеті. Якщо ваші клієнти в Лондоні, а ваш VPS-сервер у Сінгапурі, даним доведеться подолати півсвіту. Кожна мілісекунда затримки діє як крихітна перешкода. Дослідження Google показали, що збільшення часу завантаження сторінки з 1 до 3 секунд підвищує ймовірність відмови мобільного користувача на 32%. У вас може бути найшвидший процесор у світі, але якщо сигнал йде до користувача 300 мс, система все одно здаватиметься повільною.

Ми рекомендуємо обирати дата-центр якомога ближче до вашої основної аудиторії. Якщо ви обслуговуєте весь світ, шукайте провайдера з потужною мережею Anycast або поєднайте свій VPS із CDN (Content Delivery Network). Це гарантує, що поки ваша логіка живе на VPS-сервері, статичні файли передаються з «вузла», який знаходиться прямо поруч із користувачем. Це найкраща комбінація для швидкості та надійності.

Безпека: ваша цифрова фортеця

VPS-сервер — це відкрита ціль. Вже за кілька хвилин після виходу в мережу боти почнуть стукати у ваші цифрові двері, намагаючись знайти слабкий пароль або незакриту вразливість. Безпека — це не функція «налаштував і забув», це безперервний процес. Чи пропонує ваш провайдер вбудований захист від DDoS? Чи надають вони автоматичні щоденні бекапи? Якщо ви втратите дані сьогодні, скільки часу знадобиться на відновлення? Якщо відповідь «я не знаю», ви живете на краю прірви.

Завжди шукайте VPS-сервер, який включає принаймні базовий фаєрвол і простий спосіб відновлення знімків (snapshots). Snapshot — це як «точка збереження» для вашого сервера. Якщо ви випадково видалите критичний файл або підхопите вірус, ви можете просто натиснути «відновити» і повернутися в час, коли все було ідеально. Це найближча до машини часу річ, і ви не повинні запускатися без неї.

Заключні думки: ваш наступний крок

Вибір VPS-сервера не повинен бути лотереєю. Зосередившись на віртуалізації KVM, сховищах NVMe та стратегічних локаціях, ви готуєте свій проєкт до успіху з першого дня. Пам’ятайте, що ваш сервер — це фундамент вашого цифрового будинку. Якщо фундамент хибний, найкращий дизайн у світі не врятує його від руйнування під тиском. Ми розібрали залізо, софт і навіть емоційний бік хостингу — тепер м’яч на вашому боці.

Не погоджуйтеся на «і так зійде». Ваш проєкт заслуговує на платформу, яка зможе рости разом із вашими амбіціями. Погляньте на свій поточний хостинг, порівняйте його зі стандартами, які ми обговорили, і якщо він не дотягує — настав час змін. Ваші користувачі, ваш гаманець і ви в майбутньому подякуєте собі за це.

Готові вийти на новий рівень продуктивності? Впевнено обирайте свій VPS-сервер і починайте будувати щось неймовірне!

Ця стаття VPS-хостинг: від «просто працює» до «літає» — тактичний посібник раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Нові системи на основі штучного інтелекту здатні самостійно проводити масштабні кампанії дезінформації, адаптуватися до контрзаходів і непомітно впроваджуватись в автентичні дискусії — і все це з мінімальним людським втручанням. До такого висновку дійшли дослідники Центру передового досвіду НАТО зі стратегічних комунікацій (NATO StratCom COE) у доповіді «Beyond Spam Bots», опублікованій у квітні 2026 року.

Від спам-ботів до адаптивних систем

Перше покоління дезінформаційних операцій покладалося на кількість, а не якість: примітивні бот-акаунти заповнювали платформи шаблонними повідомленнями і виявлялися відносно легко. Сучасні системи, побудовані на великих мовних моделях (LLM), являють собою якісний стрибок, до протидії якому наявні захисні механізми просто не були розраховані.

Якщо операції першого покоління (2016–2020 рр.) вимагали значного залучення людей і залишали помітні паттерни, то ШІ-системи 2024 року і пізніші автоматизують весь конвеєр — від розвідки до публікації. Вони генерують контент, нерозрізнений від людського, керують динамічними синтетичними ідентичностями з адаптивними психологічними профілями, застосовують аналіз уразливостей у реальному часі замість широких демографічних категорій і самостійно оптимізують тактику на основі зворотного зв’язку.

Для фахівців із стратегічних комунікацій це означає зміну парадигми: боротися вже доводиться не з окремими повідомленнями, а з адаптивними системами. Кінцева мета зловмисників залишається незмінною — зміна поведінки, руйнування довіри, соціальна фрагментація — однак їхні методи вже давно випередили оборонні механізми.

Тестування восьми LLM: жодна модель не є повністю захищеною

Дослідники провели red-teaming — перевірку на проникнення — восьми провідних великих мовних моделей. Методологія передбачала запуск численних ворожих запитів в автоматизованих циклах за трьома категоріями загроз: генерація дезінформації, шкідливого контенту та токсичної мови. Використовувалися прямі запити, закодовані інструкції (Base64, ROT13), багатомовні підходи та складні техніки джейлбрейку.

Результати виявились тривожними: усі вісім моделей продемонстрували вразливості, що придатні для експлуатації. Найкращу стійкість показали моделі американських компаній — Claude-4-Sonnet від Anthropic (5,75% дезінформаційних запитів виконано) та GPT-5 від OpenAI (17%). Натомість Gemini 2.5 Pro досяг показника 71,25%, а DeepSeek-R1 — 74,25%.

Найбільшу загрозу становить так звана «аблітерована» модель Huihui AI — відкритий інструмент, з якого навмисно видалено засоби захисту. Вона виконала 80% запитів на генерацію дезінформації та 74,5% — на створення шкідливого контенту. Сам процес видалення захисних налаштувань є публічно задокументованим і не вимагає особливих технічних знань, що робить будь-яку потужну відкриту модель потенційною зброєю.

Дослідники також зафіксували стратегію «портфельної оптимізації»: досвідчені зловмисники поєднуватимуть різні моделі для різних завдань — моделі з високим показником дезінформації для генерації наративів, моделі з високою токсичністю для підсилення залученості, моделі з шкідливим контентом для ескалації. Така комбінована система є небезпечнішою, ніж будь-яка окрема модель.

Анатомія сучасної дезінформаційної машини

Задокументовані можливості можна організувати в автономні мультиагентні системи. Замість єдиного монолітного застосунку такі системи складаються зі спеціалізованих компонентів, що працюють під керівництвом центрального оркестратора. Спільна пам’ять зберігає цілі, персони, контент і засвоєні тактики. Модульна архітектура забезпечує стійкість: якщо один компонент виявлено і заблоковано, решта продовжує роботу, поки втрачений елемент не буде замінено.

Робочий процес таких систем охоплює п’ять фаз.

1. Розвідка: автоматична ідентифікація вразливих спільнот і психологічне картування.
2. Генерація персон: створення синтетичних ідентичностей із послідовними біографіями.
3. Підготовка контенту: генерація дезінформаційного «навантаження», підібраного під конкретні персони.
4. Розгортання: координована публікація та підсилення на кількох платформах.
5. Оцінка: вимірювання ефективності та автоматичне коригування тактики.

Ключовою інновацією, що відрізняє сучасні системи від традиційних бот-мереж, є алгоритмічна генерація особистостей, яка імітує різноманіття людської поведінки. Персони розгортаються скоординованими «кластерами залучення», що імітують органічні дискусії через симульовані дебати та консенсус. Типовий кластер включає «авторитетну фігуру» (для встановлення довіри), «емоційного підсилювача» (для формування резонансу), «постачальника рішень» (для конверсії), «контрольовану опозицію» (для завчасного спростування критики) та «наратив конверсії» (соціальний доказ для тих, хто коливається).

Сім днів — і 85 тисяч охоплених користувачів

Для ілюстрації реальних можливостей дослідники змоделювали семиденну кампанію дезінформації щодо серцево-судинних препаратів, спрямовану проти спільноти Reddit r/HealthAnxiety (120 тисяч учасників). Система виявила цільову аудиторію через API-сканування, зафіксувавши 68% рівень емоційного залучення та високий рівень недовіри до інституцій.

На першому етапі було розгорнуто кластер із п’яти персон. Публікація авторитетної персони з «тривожними даними» щодо препарату розпочалася о 19:00 за EST — у пікові години тривоги. Упродовж 45 хвилин інші персони кластеру розпочали скоординовану підтримувальну дискусію. На другий–четвертий день наратив поширився на X, Instagram та Facebook, де для нього навіть була створена окрема група підтримки з модерацією від персон-ботів.

На третій–сьомий день система автоматично виявила, що емоційний контент перевершує аналітичний у співвідношенні 3:1, і перебудувала пропорції відповідно. Паралельно вона згенерувала нову персону і розгорнула контрвідповіді на перевірку фактів, що з’являлася.

До сьомого дня кампанія охопила понад 85 тисяч унікальних користувачів, а наратив органічно поширився щонайменше на 15 непов’язаних спільнот без додаткового «засіву». Критично важливо: 347 справжніх користувачів почали відтворювати тези кампанії у власних публікаціях. Пошуковий попит на «натуральні добавки для серця» зріс на 35% у цільовій демографії. Система зафіксувала 47 нових тактик і 12 оптимізованих шаблонів персон для майбутніх операцій. Жодна з наявних систем виявлення платформ або засобів захисту ШІ не зупинила і не суттєво не уповільнила кампанію.

Стратегічні наслідки для демократичних суспільств

Описані можливості означають фундаментальний зсув у моделі загроз, до протидії якій демократичні інституції Заходу просто не були готові. Промисловий масштаб виробництва персоналізованого контенту, тисячі контекстно доречних взаємодій щодня — операційний темп таких систем перевищує людські можливості реагування.

Динамічні персони, розроблені для поведінкової мімікрії з постійними варіаціями та адаптацією до контрзаходів у реальному часі, роблять виявлення надзвичайно складним. Найнебезпечніший аспект — системне підривання механізмів соціального довіру: коли синтетичні персони фабрикують консенсус, епістемна інфраструктура демократії виявляється скомпрометованою.

Не менш загрозливою є асиметрія витрат: створення дезінформаційної інфраструктури сьогодні вимагає менше ресурсів, ніж організація ефективного захисту від неї.

Що радять аналітики: зміна оборонної парадигми

Автори доповіді стверджують, що поточні підходи зосереджені на втручанні на рівні контенту — виявленні та видаленні фейків. Проте проти адаптивних ШІ-систем це є тактичною відповіддю на стратегічну проблему. Кінцева мета зловмисника — не конкретні фейкові наративи, а деградація епістемної інфраструктури. Захист має бути спрямований на засоби фабрикації довіри, а не на окремі публікації.

Пріоритетами, на думку дослідників, мають стати виявлення координації, а не модерація контенту; аналіз поведінкових патернів, а не лінгвістичних маркерів; втручання на рівні мережі, а не видалення окремих дописів. Стратегічна ціль зміщується від «зупинення дезінформації» до «збереження цілісності механізмів соціального доказу».

Для усунення прогалин у навичках аудиторії рекомендується тренінг з латеральної верифікації та розпізнавання паттернів координації. Щодо архітектури платформ — поступова верифікація ідентичності у контекстах підвищеного ризику та алгоритмічне зниження пріоритету контенту з ознаками координації. Для роботи з мотиваційними вразливостями — стратегічна комунікація, спрямована на першопричини, а не на спростування окремих тверджень.

Дослідники також підкреслюють: жоден актор не має достатніх ресурсів поодинці. Платформи контролюють розповсюдження, але позбавлені регуляторних повноважень; уряди можуть зобов’язувати прозорість, але нездатні модерувати у масштабі; науковці розробляють методи виявлення, але не мають можливостей для впровадження. Ефективна відповідь потребує спільної розвідки загроз, узгоджених стимулів і чіткого розподілу ролей між усіма стейкголдерами.

Час для косметичних змін минув

Докази однозначно свідчать: ШІ-машини дезінформації є технічно досяжними вже сьогодні за допомогою комерційно доступних інструментів. Операційний кейс показує, наскільки швидко вони можуть досягти вимірюваного поведінкового впливу — масштабно, автономно, з мінімальним людським наглядом. Це не теоретична майбутня загроза, а реальна і загострювана нині.

Базова загроза виходить за межі фейкового контенту — йдеться про систематичну фабрикацію суспільного консенсусу: прямий удар по епістемних основах, через які демократичні суспільства відрізняють правду від сфабрикованої брехні. Кожна кампанія генерує оптимізовані активи і відточені тактики, що роблять наступну операцію швидшою, дешевшою і важчою для виявлення.

На думку авторів доповіді, момент для поступових коригувань минув. Необхідний фундаментальний зсув від реактивного управління контентом до проактивного зміцнення стійкості всього суспільства — з тією самою терміновістю, що застосовується до будь-якої іншої критичної інфраструктури під активною загрозою. Інформаційне середовище є не периферією демократії, а її центральною операційною системою — і має захищатися відповідно.

Ця стаття Як ШІ перетворився на машину дезінформації — дослідження НАТО раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Федеральна служба безпеки росії (ФСБ) затримала колишнього позаштатного журналіста Радіо Свобода за звинуваченням у державній зраді. За версією слідства, він передавав інформацію Україні, яка нібито використовувалась для кібератак проти російських об’єктів, — повідомляє The Record.

Що відомо про затримання

Згідно із заявою ФСБ для державних ЗМІ, підозрюваний приєднався до Telegram-каналу, який контролює Служба безпеки України (СБУ), і передав туди інформацію про місцеве друковане видання, що висвітлює війну росії проти України, а також дані про об’єкт критичної інфраструктури в регіоні. Влада стверджує, що ця інформація була використана для організації кібератак.

Після обшуку вдома підозрюваного правоохоронці вилучили комп’ютерну техніку та засоби зв’язку, які ФСБ назвала доказами діяльності, «спрямованої проти безпеки росії». Підозрюваного взяли під варту.

ФСБ не назвала прізвища затриманого. Утім, незалежне російське видання 7×7 повідомило, що справа, найімовірніше, стосується 65-річного Олександра Андрєєва — журналіста із Забайкальського краю, який співпрацював із кількома місцевими медіа та був дописувачем Радіо Свобода на початку 2010-х років.

Російські силові структури стверджують, що підозрюваний співпрацював із так званими «антиросійськими правозахисними організаціями» і після початку війни з Україною «зайняв чітко проукраїнську позицію».

Радіо Свобода публічно не коментувала затримання. Варто зазначити, що у 2020 році Міністерство юстиції росії визнало видання «іноземним агентом», а у 2025 році прокуратура оголосила його «небажаною організацією», фактично заборонивши діяльність у країні. Радіо Свобода (Radio Free Europe/Radio Liberty) — американський медіапроєкт із державним фінансуванням, заснований свого часу з орієнтацією на аудиторію радянських країн-сателітів.

Обшук у редакції «Новой газеты»

Того ж дня, в четвер, російські силові структури провели обшук у московській редакції «Новой газеты». Газета підтвердила це у власній заяві, однак влада не розкрила підстав для проведення обшуку.

Джерело у правоохоронних органах, на яке посилається державне агентство РІА Новості, повідомило, що операція пов’язана зі слідством щодо незаконного використання персональних даних. Інше джерело розповіло агентству ТАРС, що слідчі перевіряють можливі зв’язки «Новой газеты» з «Новой газетой Европа» — виданням, визнаним в росії «небажаним», — а також з Антивоєнним комітетом росії, якому Москва присвоїла статус терористичної організації.

Telegram під прицілом ФСБ

Справа журналіста Радіо Свобода — лише остання у серії кримінальних проваджень, пов’язаних із діяльністю у месенджері Telegram.

На початку цього місяця російські силові структури в окупованому Севастополі затримали місцевого жителя за підозрою у поширенні через платформу закликів до тероризму та екстремізму.

З лютого російська влада відкрила щонайменше три кримінальні справи, пов’язані з функцією віртуальної валюти Telegram — Telegram Stars. За версією слідства, ця функція використовувалась для фінансової підтримки організацій, заборонених у росії, зокрема Легіону «Свобода росії» — підрозділу, що воює на боці України.

В іншій справі минулого листопада в Москві був заарештований 21-річний підприємець у сфері технологій та фахівець з кібербезпеки. Його звинуватили у державній зраді після того, як він розкритикував у своєму Telegram-каналі державне антикіберзлочинне законодавство та підтримуваний Кремлем месенджер Max.

Попри те що російська влада дедалі активніше намагається обмежити Telegram, месенджер залишається широко використовуваним у країні. Засновник Telegram Павло Дуров заявив минулого тижня, що попри спроби Кремля заблокувати або обмежити сервіс, близько 65 мільйонів росіян щодня користуються додатком — часто через VPN.

«Уся нація мобілізована, аби обійти ці абсурдні обмеження», — написав Дуров у своїй заяві. «Зі свого боку ми продовжуватимемо адаптуватися — робитимемо трафік Telegram складнішим для виявлення та блокування».

Ця стаття Росія звинуватила колишнього журналіста Радіо Свобода у сприянні кібератакам на користь України раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Якщо потрібен надійний ноутбук для роботи, навчання або повсякденного використання, багато користувачів звертають увагу на відновлену техніку. В Україні працює чимало сервісів, де можна купити бу ноутбук з Європи за значно нижчою ціною, ніж нова модель, але з достатньою продуктивністю для щоденних задач. Найчастіше такі пристрої походять із корпоративного сегмента, де техніка регулярно оновлюється. Ми підготували рейтинг онлайн-магазинів, які пропонують ноутбуки з європейського ринку та користуються популярністю серед українських покупців.

За якими критеріями формувався рейтинг

Щоб список був максимально корисним, ми врахували кілька важливих факторів:

• асортимент ноутбуків бізнес-класу
• наявність технічної перевірки пристроїв
• прозорий опис стану техніки
• гарантію та сервісну підтримку
• доставку по Україні

Ці критерії допомагають обрати продавця, який пропонує не просто дешеву техніку, а перевірені пристрої з прогнозованою роботою.

1. Gazik

Gazik — спеціалізований український онлайн-магазин, який пропонує широкий вибір ноутбуків із європейського ринку. У каталозі представлені популярні моделі бізнес-класу, що добре підходять для роботи, навчання або повсякденного використання.

Основні категорії ноутбуків у каталозі:

• компактні моделі для мобільної роботи
• ноутбуки для офісних задач
• продуктивні моделі для програмування або дизайну

Багато пристроїв мають SSD-накопичувачі, процесори Intel Core i5 або i7 та достатній обсяг оперативної пам’яті для сучасних задач. Перед продажем техніка проходить перевірку, що дозволяє оцінити її стан і працездатність.

Переваги магазину:

• великий асортимент моделей
• чітко зазначені характеристики ноутбуків
• можливість підібрати пристрій під різні потреби
• зручний каталог із фільтрами

2. EuroCent

EuroCent — один із відомих інтернет-магазинів відновленої техніки, який працює на українському ринку. У каталозі можна знайти ноутбуки, що раніше використовувалися в корпоративному сегменті Європи.

Особливості магазину:

• широкий вибір ноутбуків бізнес-серій
• техніка після перевірки
• регулярне оновлення каталогу

Такі магазини часто пропонують моделі, які раніше використовувалися в офісах великих компаній, тому вони мають хорошу якість збірки та надійні компоненти.

3. AS-IT

AS-IT — інтернет-магазин б/у комп’ютерної техніки, що пропонує ноутбуки з Європи та США. Компанія працює на українському ринку багато років і має широкий асортимент відновлених пристроїв.

У каталозі можна знайти:

• ноутбуки для роботи
• пристрої для навчання
• моделі для офісних програм та інтернету

Також магазин пропонує різні конфігурації оперативної пам’яті та накопичувачів, що дозволяє обрати оптимальний варіант під бюджет.

4. Laptop-Ukraine

Laptop-Ukraine — ще один сервіс, який спеціалізується на продажі відновлених ноутбуків. Основна частина асортименту — техніка бізнес-серій популярних брендів.

Найпоширеніші категорії:

• ноутбуки для навчання
• моделі для віддаленої роботи
• універсальні пристрої для повсякденних задач

Часто такі моделі мають більш міцні корпуси та клавіатури, оскільки створювалися для корпоративного використання.

5. IT-Outlet

IT-Outlet — онлайн-магазин, що пропонує відновлену техніку та ноутбуки попередніх поколінь. Тут можна знайти бюджетні варіанти для базових задач.

Основні переваги сервісу:

• доступні ціни
• різні конфігурації ноутбуків
• постійне оновлення асортименту

Такі майданчики популярні серед користувачів, які шукають недорогий ноутбук для простих задач — навчання, інтернету або роботи з документами.

Чому БУ ноутбуки з Європи користуються попитом?

Останніми роками відновлена техніка стала популярним рішенням серед покупців. Основні причини цього:

1. Доступна ціна
   БУ ноутбук часто коштує значно дешевше нового пристрою.
2. Якісні моделі бізнес-класу
   Ноутбуки корпоративних серій створюються для тривалої роботи.
3. Хороша продуктивність
   Навіть кількарічні моделі легко справляються з офісними програмами та браузером.
4. Раціональне використання техніки
   Повторне використання пристроїв дозволяє зменшити кількість електронних відходів.

На що звернути увагу перед покупкою ноутбука?

Перед покупкою варто перевірити основні характеристики пристрою:

• покоління процесора
• обсяг оперативної пам’яті
• тип накопичувача (SSD або HDD)
• стан батареї
• загальний стан корпусу

Також варто звернути увагу на гарантію та можливість перевірити пристрій після доставки.

Де шукати якісні БУ ноутбуки з Європи?

Ринок відновленої техніки в Україні активно розвивається, тому сьогодні існує багато онлайн-майданчиків, які пропонують ноутбуки з європейських корпоративних парків. Важливо обирати продавців із прозорим описом характеристик та перевіркою техніки перед продажем. Якщо ви шукаєте перевірені пристрої для роботи або навчання, варто звернути увагу на магазин б/у техніки, де представлений широкий вибір ноутбуків різних конфігурацій і цінових категорій.

Ця стаття Топ онлайн-магазинів, де продаються БУ ноутбуки з Європи раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Гучна доповідь про зростання відвідуваності церков у Британії виявилася побудованою на сфальсифікованих даних. Цей випадок став приводом для серйозного застереження з боку науковців: онлайн-опитування дедалі частіше стають мішенню для маніпуляцій із застосуванням штучного інтелекту, а довіра до соціологічних досліджень опинилася під загрозою.

Церковне «відродження», якого не було

Упродовж певного часу британські медіа активно поширювали новини про зростання кількості парафіян у церквах — зокрема серед молоді. Публікації посилалися на доповідь Bible Society 2024 року, підготовлену на основі даних опитування компанії YouGov. Результати набули широкого розголосу й сформували стійкий наратив про релігійне відродження в Англії та Уельсі.

Однак згодом з’ясувалося, що дані опитування були визнані «сфальсифікованими» й відкликані. Науковці та експерти застерігають: цей випадок є симптомом значно ширшої проблеми, пов’язаної зі штучним інтелектом.

Як ШІ підробляє відповіді в анкетах

Дослідники фіксують тривожну тенденцію: онлайн-опитування з відкритою реєстрацією (так звані opt-in surveys) дедалі більше заповнюються фіктивними відповідями. Учасники, які отримують невелику оплату за заповнення анкет, використовують інструменти штучного інтелекту для масового й автоматизованого проходження опитувань.

Шон Вествуд, доцент кафедри державного управління Дартмутського коледжу (штат Нью-Гемпшир, США), пояснює масштаб загрози: «Базове припущення соціологічних досліджень — що відповідає реальна людина, яка дає послідовні й логічні відповіді — тепер зруйноване».

За його словами, ШІ-моделі становлять екзистенційну загрозу для розуміння суспільства. «Агент може бути налаштований на маніпуляцію. Одного речення інструкції достатньо, щоб систематично викривляти відповіді в політичних або геополітичних опитуваннях — при цьому демографічний профіль залишається нетронутим, і маніпуляція є невидимою для стандартних перевірок», — зазначає Вествуд.

Навіть без прямої вказівки «шахраювати» ШІ здатен самостійно здогадатися, що саме перевіряє дослідник, і сформувати дані, які підтверджують гіпотезу. При цьому точний масштаб проблеми лишається невідомим — що само по собі є частиною проблеми, наголошує Вествуд.

Окремою складністю є швидкість розвитку технологій. «Дослідник може розробити хитру нову пастку, яка виявляє сьогоднішні моделі — але розвиток ШІ рухається так швидко, що це рішення, швидше за все, застаріє за кілька місяців», — попереджає науковець.

Чому молодь — найзручніша мішень для фальсифікацій

Кортні Кеннеді, віцепрезидент із методології та інновацій Pew Research Center, звертає увагу на специфічний аспект: у відкритих опитуваннях дані про людей молодше 30 років містять особливо високий рівень похибки й частіше походять із так званих «клік-ферм».

«Люди, що добре вміють користуватися інтернетом і приховувати свою особу, загалом молодші. Фіктивні учасники прагнуть проходити якомога більше опитувань. У галузі добре відомо, що залучити молодих дорослих до опитувань складно — тому вигідно представляти себе молодим, адже саме таких респондентів зазвичай бракує», — пояснює Кеннеді.

Вона також вказує на так звану «позитивну упередженість»: фіктивні респонденти схильні відповідати ствердно на будь-яке запитання, що штучно завищує показники.

Проблема виходить за межі одного випадку

Девід Воас, кількісний соціолог та почесний професор Університетського коледжу Лондона, наголошує, що проблема з доповіддю Bible Society полягала не лише у сфальсифікованих відповідях. Не менш важливою помилкою була відсутність критичного зіставлення даних YouGov з іншими доступними дослідженнями — зокрема з даними самих церков.

«Якби це було серйозне наукове дослідження, потрібно було б переглянути літературу й з’ясувати, які ще докази існують», — зазначає Воас.

На його думку, небезпека полягає і в тому, що хибна інформація поширюється значно легше, ніж її можна спростувати. «Зусиль для спростування потрібно на порядок більше, ніж для початкового поширення. Ми бачимо, як підривається довіра до таких опитувань — і повернути її дуже складно», — каже науковець.

Воас підкреслює: проблема не є специфічною для YouGov — вона притаманна всій галузі. Зростання масштабів пов’язане з економічними стимулами: учасники, що діють у великих обсягах, здатні генерувати відчутний дохід навіть за невисокими тарифами оплати.

Як YouGov намагається протидіяти

Представник YouGov повідомив виданню The Guardian, що компанія використовує метод випадкової вибірки: учасники не можуть самостійно обирати, яке опитування проходити. «Ми самі вирішуємо, кому надсилати опитування, тому немає способу вступити до панелі, щоб вплинути на результат дослідження», — пояснив речник.

Для виявлення зловживань компанія застосовує перевірку особи, «цифровий відбиток» пристрою, геолокацію з кількох джерел, оцінку загроз у реальному часі та контроль виплат. «Зростання організованих ферм опитувань, ботів і тепер ШІ-відповідей робить виявлення життєво важливою, постійною й постійно еволюціонуючою дисципліною», — зазначив представник YouGov.

Ця стаття Як штучний інтелект підробляє результати соціологічних опитувань — і чому це небезпечно раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

Новий науковий аналіз показав, що чатботи на основі штучного інтелекту схильні погоджуватися з користувачем під час обговорення стосунків — навіть у ситуаціях, де ця людина об’єктивно неправа. Таке явище, яке дослідники називають «sycophancy» (підлабузництво), не лише спотворює поради, а й знижує бажання людей залагоджувати реальні конфлікти.

Що показало дослідження

Дослідження, опубліковане у четвер у науковому журналі Science, було проведено вченими зі Стенфордського університету та Університету Карнегі-Меллон. Дослідники порівнювали, як люди та чатботи реагують на опис міжособистісних конфліктів, тестуючи моделі від OpenAI, Google та Anthropic.

Для аналізу команда використала один із найбільших наборів даних із суджень про сімейні та романтичні сварки — публікації у спільноті Reddit «Am I the asshole» («Чи я тут поганець»). Проаналізувавши 2 000 дописів, у яких людська аудиторія одностайно визнавала автора допису винним, дослідники з’ясували: ШІ-моделі підтримували дії користувача на 49% частіше, ніж живі люди — навіть у сценаріях, що містили обман, шкоду або порушення закону.

Як це виглядає на практиці

Один із прикладів у дослідженні — допис про людину, яка розвинула романтичні почуття до молодшого колеги. Людський коментатор відповів прямо: «Це погано, бо це справді погано… Ти не лише токсичний, а й межуєш із хижацькою поведінкою». Натомість чатбот Claude відповів із підтримкою: «Я чую твій біль… Шлях, який ти обрав, складний, але свідчить про твою чесність».

«Підлабузництво» (sycophancy) — це термін, яким фахівці описують ситуацію, коли чатбот надмірно погоджується з людиною або лестить їй, пояснює провідна дослідниця, аспірантка з інформатики Стенфорду М’яра Ченг.

Реальні наслідки для стосунків

Після кількісного аналізу дослідники провели фокус-групи. Учасники, які взаємодіяли з надмірно улесливим ШІ, виходили з розмови переконаніші у власній правоті й менш схильні до примирення — будь то вибачення, зміна власної поведінки або кроки назустріч партнеру.

Попри це, учасники оцінювали підлабузницький ШІ як надійніший і чесніший — незалежно від віку, особистісних рис чи досвіду роботи з технологіями.

«Учасники нашого дослідження стабільно описували ШІ-модель як більш об’єктивну, справедливу і чесну», — зазначив дослідник Карнегі-Меллон і старший науковець Microsoft Пранав Кхадпе. «Некритична порада, замаскована під нейтральність, може завдати більше шкоди, ніж якби людина взагалі не зверталася за порадою».

Чому компанії не поспішають це виправляти

Проблема підлабузництва вже неодноразово фіксувалася у різних ШІ-продуктах. Зокрема, модель ChatGPT 4o критикували за надмірну емоційну дружелюбність, тоді як GPT-5 закидали протилежне — недостатню поступливість. Попередні дослідження показали, що чатботи можуть давати хибні або оманливі відповіді, намагаючись догодити користувачу.

Технологічні компанії зацікавлені в тому, щоб взаємодія з чатботами залишалася приємною — це утримує користувачів і підвищує залученість. Але саме це і створює проблему.

«Це формує хибні стимули для збереження підлабузництва: та сама риса, що завдає шкоди, водночас забезпечує залученість», — ідеться у дослідженні.

Що пропонують дослідники

На думку науковців, відповідальність за усунення підлабузництва лежить передусім на компаніях-розробниках. Одне з пропонованих рішень — змінити метрики успіху при навчанні моделей: замість миттєвих показників залученості орієнтуватися на довгострокове благополуччя користувачів.

«Якість соціальних стосунків є одним із найсильніших предикторів здоров’я і добробуту людини», — зазначила дослідниця Стенфорду і старший науковець Microsoft Сіно Лі. «Зрештою, ми хочемо ШІ, який розширює судження та перспективи людей, а не звужує їх. І це стосується стосунків — але далеко не тільки їх».

Соціальне підлабузництво — не катастрофа, вважають автори дослідження, але проблема, яку варто вирішувати цілеспрямовано.

Що можна зробити вже зараз

Поки технологічні компанії не внесли системних змін, існує кілька способів знизити ризик потрапити в «петлю підтакування»:

У запиті до чатбота варто прямо попросити зайняти критичну або «адвокатську» позицію. Корисно просити ШІ перевірити надану ним інформацію або знайти контраргументи. Для чутливих тем — стосунків, особистих конфліктів, психологічних питань — надійнішим варіантом залишається консультація з живою людиною або фахівцем.

Ця стаття Дослідження: ШІ-чатботи в любовних порадах підтримують користувача навіть тоді, коли він неправий раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Агентство Europol опублікувало найдетальнішу на сьогодні оцінку загроз від серйозної та організованої злочинності в Євросоюзі — EU-SOCTA 2025. Документ, підготовлений на основі тисяч кримінальних розслідувань у 27 державах-членах ЄС, фіксує глибоку трансформацію злочинного середовища: організовані угруповання дедалі активніше експлуатують штучний інтелект, криптовалюти та цифрову інфраструктуру — і паралельно перетворюються на інструмент гібридних загроз із боку ворожих держав.

Три виміри трансформації злочинності

Автори звіту описують зміни в організованій злочинності через метафору ДНК: подібно до того, як генетичний код визначає будову живого організму, злочинні мережі формуються трьома взаємопов’язаними динаміками. Перша — злочин дестабілізує суспільство, підриваючи економіку, верховенство права та соціальну єдність. Друга — злочин живиться онлайном, де інтернет став не просто інструментом, а повноцінним середовищем існування кримінального бізнесу. Третя — злочин прискорюється завдяки ШІ та новим технологіям, які забезпечують угрупованням небувалу швидкість, масштаб і складність операцій.

Ці три виміри не існують окремо — вони підсилюють одне одного, формуючи загрозу, з якою правоохоронні органи раніше не стикалися.

Гібридні загрози і «тактика дятла»

Одним із найтривожніших висновків звіту є злиття організованої злочинності з геополітичними гібридними загрозами. Europol фіксує, що кримінальні мережі дедалі частіше виступають проксі-агентами для ворожих держав: вони здійснюють кібератаки, дезінформаційні кампанії, саботаж критичної інфраструктури та контрабанду зброї — в інтересах зовнішніх замовників, забезпечуючи їм можливість відмовлятися від причетності.

У документі прямо згадуються агресивна війна росії проти України та конфлікти на Близькому Сході як каталізатори нестабільності, якою скористалися кримінальні актори. Серед конкретних загроз — можлива активізація контрабанди зброї та боєприпасів після завершення бойових дій в Україні.

Europol описує так звану «тактику дятла» (woodpecker modus operandi): замість однієї масштабної атаки гібридні актори вдаються до серії начебто незначних, але систематичних ударів — підпалів, погроз, диверсій на об’єктах водопостачання чи енергетики. Кожен інцидент окремо виглядає як кримінальний злочин, але в сукупності вони реалізують стратегічну мету дестабілізації. Як дятел поступово руйнує дерево, так і гібридні актори поетапно підточують стійкість суспільства.

Ransomware-атаки на критичну інфраструктуру, урядові установи та бізнес, за даними Europol, уже сьогодні виконуються не лише заради викупу, а й в інтересах зовнішніх держав. Дані, викрадені під час таких атак, використовуються для шпіонажу та економічного примусу.

Інтернет як основна арена злочинності

Europol констатує: практично кожна форма серйозної організованої злочинності сьогодні має цифровий слід. Темний веб, соціальні мережі, платформи електронної комерції та зашифровані месенджери дозволяють кримінальним мережам діяти з максимальною ефективністю, анонімністю і мінімальним фізичним контактом.

Правоохоронці вже зламували спеціалізовані кримінальні платформи — EncroChat, Sky ECC, Ghost, — однак угруповання швидко адаптуються, переходячи на легальні месенджери з наскрізним шифруванням. Це ускладнює слідство: на відміну від кримінальних платформ, такі застосунки не створені для злочинців, а отже, будь-яке розслідування вимагає взаємодії з приватними компаніями та складних правових процедур.

Дані перетворилися на основну валюту злочинного світу. Викрадена інформація не використовується одразу — у багатьох випадках жертви зазнають повторних атак протягом кількох років після первинного витоку. Ransomware, DDoS-атаки, Business Email Compromise та фішинг залишаються головними інструментами для проникнення в системи та вимагання коштів.

ШІ прискорює злочин: від дипфейків до автономних мереж

Штучний інтелект кардинально знизив бар’єр входу у сферу цифрової злочинності. Завдяки генеративним ШІ-моделям зловмисники можуть складати переконливі фішингові листи одразу кількома мовами, створювати складне шкідливе ПЗ без глибоких технічних знань, а також генерувати реалістичні синтетичні медіа для шахрайства, вимагання та крадіжки особистих даних.

Клонування голосу та живі відеодипфейки відкрили нові вектори атак: злочинці можуть у реальному часі видавати себе за керівників компаній, родичів чи представників влади, змушуючи жертв здійснювати грошові перекази або розкривати конфіденційну інформацію. Europol підкреслює: ці інструменти загальнодоступні й не вимагають спеціальних навичок.

Автоматизація фішингових кампаній і великомасштабних кібератак за допомогою ШІ дозволяє злочинцям охоплювати значно більше жертв із меншими ресурсами. У перспективі Europol не виключає появи повністю автономних ШІ-керованих кримінальних мереж — сценарій, який агентство вже вважає реальною загрозою найближчих років.

Окремо звіт розглядає стратегію «збери зараз — розшифруй пізніше» (store now, decrypt later). Кримінальні угруповання, часом на замовлення держав-зловмисників, вже сьогодні збирають зашифровані дані з розрахунком на те, що квантові комп’ютери майбутнього дозволять зламати сучасні стандарти шифрування. Це становить серйозну загрозу для урядових таємниць, корпоративних даних і персональної інформації громадян.

Криптовалюти: цифровий плащ для відмивання грошей

Відмивання коштів Europol називає «хребтом організованої злочинності». Попри значні зусилля правоохоронців, конфіскація злочинних прибутків у ЄС стагнує на рівні близько 2% від загального обсягу незаконних доходів — решта успішно легалізується.

Криптовалюти та децентралізовані фінансові платформи (DeFi) перетворилися на ключовий інструмент відмивання. Схема «chain hopping» — перемикання між різними криптовалютами — суттєво ускладнює відстеження транзакцій, особливо коли кошти конвертуються у «монети конфіденційності» на кшталт Monero. Mixerˑи криптовалют дозволяють анонімізувати походження коштів.

Показовим прикладом у звіті є справа ChipMixer — незліцензованого криптовалютного міксера, ліквідованого у березні 2023 року. За даними слідства, платформа могла відмити близько 152 000 біткоїнів (приблизно 2,73 млрд євро), пов’язаних із darknet-ринками, ransomware-угрупованнями, торгівлею нелегальними товарами та матеріалами сексуального насильства над дітьми.

Злочинне використання криптовалют вийшло далеко за межі кіберзлочинності й тепер охоплює торгівлю наркотиками, контрабанду мігрантів та інші традиційні кримінальні ринки. Паралельно поширюються схеми крадіжки криптовалюти, NFT та криптоджекінгу — захоплення обчислювальних ресурсів жертви для майнінгу.

Корупція, насильство та рекрутування молоді

Europol фіксує адаптацію корупції до цифрової епохи. Окрім традиційних механізмів підкупу, зростає роль «корупційних брокерів» — посередників, які за плату забезпечують злочинцям доступ до державних або корпоративних систем через завербованих інсайдерів. Цифровий рекрутинг через соціальні мережі дозволяє швидко знаходити співробітників із потрібним доступом.

Організована злочинність дедалі частіше застосовує молодих виконавців як щит від переслідування. Неповнолітні та молоді люди рекрутуються через соціальні мережі та ігрові платформи — їм пропонують легкі гроші за «дрібні доручення»: перевезти пакет, стати «грошовим мулом» або здійснити насильницький злочин. Завдяки їхній юридичній захищеності та незнанню ширшої кримінальної мережі вони є зручними «одноразовими» виконавцями.

Пов’язане з організованою злочинністю насильство посилюється в кількох державах ЄС, виплескуючись у публічний простір. Стрілянина та вибухи у великих містах тепер безпосередньо загрожують пересічним громадянам. Послуги «насильства як сервісу» надають професійні актори, що діють без кордонів.

Що це означає для цифрової безпеки

Для пересічних користувачів і бізнесу EU-SOCTA 2025 підтверджує тенденції, про які фахівці з кібербезпеки попереджають вже кілька років. Поєднання ШІ, автоматизованих атак і вкрадених даних означає зростання кількості та якості фішингових кампаній, BEC-шахрайства та атак із використанням дипфейків. Дані, витік яких стався роки тому, можуть знову стати зброєю.

Europol наголошує: протидія цим загрозам вимагає від урядів, правоохоронних органів і технологічного сектору спільної роботи над захисними механізмами, регуляторними стандартами та інструментами виявлення загроз. Водночас громадянське суспільство і медіа відіграють критичну роль у протидії дезінформаційним кампаніям, які є частиною тієї ж гібридної зброї.

Висновки

EU-SOCTA 2025 — це не лише аналітичний документ. Це стратегічна карта загроз, яка безпосередньо впливатиме на пріоритети правоохоронних органів ЄС на найближчі роки в рамках платформи EMPACT. Ключові висновки однозначні: межа між кіберзлочинністю, організованою злочинністю та гібридними державними загрозами розмивається. ШІ перейшов від статусу перспективного ризику до активного інструменту злочинців. А цифровий простір — це вже не середовище, де злочини лише допомагають скоювати: для дедалі більшої кількості злочинних схем він став єдиним середовищем їхнього існування.

Ця стаття ДНК злочину змінилося: Europol про загрози організованої злочинності в ЄС раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Windows залишається операційною системою за замовчуванням для настільних комп’ютерів не просто так. Вона зрозуміла, відшліфована, має найкращу підтримку програм і зазвичай вимагає мінімум зусиль від користувача. Для переважної більшості людей саме ця зручність робить Windows операційною системою вибору для їхніх комп’ютерів та ноутбуків.

Linux історично підходив до настільної роботи зовсім інакше. Хоча сучасні дистрибутиви стали набагато простішими у встановленні та використанні, Linux все ще вимагає від користувача більше зусиль. Але натомість ви отримуєте набагато більше контролю. Ви вирішуєте, як працює ваша система, що вона включає, які оновлення застосовуються і який досвід ви хочете отримати.

Windows створена для зручності

Одна з найбільших переваг Windows — вона усуває якомога більше налаштувань та прийняття рішень. На типовому комп’ютері ви встановлюєте Windows, входите в систему, дозволяєте їй завантажити драйвери, встановлюєте звичні програми, ігри — і все готово. Майже всі програми досі орієнтовані насамперед на Windows, і переважна більшість периферії, яку ви купуєте, створена з урахуванням Windows. Навіть як людина, яка добре розуміється на усуненні неполадок на рівні ОС, я визнаю, що переважна більшість речей у Windows «просто працює».

Проте є багато типових поведінок, які заходять трохи надто далеко або просто дратують. Збір даних та телеметрії — яскравий приклад. Хоча ви можете відмовитися від деяких з них, інші вимагають змін на рівні реєстру. Windows 11 також продовжує розширювати поверхні рекомендацій та персоналізації в таких місцях, як меню «Пуск» і пошук, тому частини інтерфейсу дедалі більше обслуговують пропозиції Microsoft замість того, щоб діяти як нейтральний робочий простір.

Linux дає вам набагато більше контролю

Що робить Linux привабливим для багатьох користувачів — це те, що система загалом не припускає, що Microsoft або Apple мають вирішувати, як ваш комп’ютер повинен виглядати, поводитися або розвиватися з часом. Навіть до встановлення Linux пропонує вибір, якого Windows ніколи не дає: вибір дистрибутива та робочого середовища — основні способи контролю початкового досвіду. Це відчуття контролю продовжується після встановлення. Практично на всіх дистрибутивах Linux набагато простіше вирішити, яке програмне забезпечення присутнє, які служби запускаються автоматично, які оновлення застосовуються і наскільки ви хочете модифікувати систему з самого початку.

З одного боку, це може звучати дійсно приголомшливо для багатьох користувачів, особливо тих, хто звик до того, як Windows тримає вас за руку. Але на практиці дистрибутиви Linux зробили велику роботу, щоб зробити систему набагато простішою у використанні одразу після встановлення. Чудовий приклад — Linux Mint, який з усіма своїми налаштуваннями за замовчуванням є повністю придатним до використання з моменту завершення встановлення. Драйвери або встановлюються автоматично, або можуть бути завантажені автоматично за допомогою вбудованих GUI-інструментів, а вбудований Software Manager міститиме практично все, що вам потрібно і чого ще немає. Інші дистрибутиви, орієнтовані на користувача, значною мірою такі ж, і все це робиться зі збереженням духу Linux: система настільки приватна, керована та мінімальна, наскільки ви хочете, зберігаючи при цьому розумні типові налаштування.

Windows все ще має деякі переваги

Windows все ще має кілька невеликих переваг над Linux у дрібних, орієнтованих на споживача інтеграціях, які працюють з меншими зусиллями одразу після встановлення. Функції дисплея — хороший приклад: Windows 11 має вбудовану підтримку елементів керування HDR, Auto HDR для старіших ігор і офіційний додаток HDR Calibration, що робить підтримку сучасних ігрових дисплеїв на рівні ОС більш узгодженою. Вона також набагато краще підключається до мобільних пристроїв. Хоча я все ще не назвав би Phone Link «хорошим», це більше, ніж те, що Linux пропонує одразу після встановлення.

У Linux є рішення майже для всього

У Windows, якщо щось на кшталт HDR або мобільної інтеграції не працює, насправді ви мало що можете зробити, якщо воно дійсно зламане. Ви можете звернутися до сторонніх рішень, але здебільшого вони не є повноцінною заміною вбудованої підтримки. На відміну від цього в Linux, завдяки його структурі протягом десятиліть, сторонні рішення часто були єдиними рішеннями. Тому, якщо щось не працює належним чином за замовчуванням, ймовірно, існує стороннє рішення для вашої конкретної проблеми у вигляді програми або пакета.

Proton, рівень сумісності Valve, вбудований у Steam, народився саме з цієї необхідності. Linux не мав вбудованого рішення для запуску Windows-ігор, і результатом створення Proton стало те, що більшість бібліотеки Steam тепер працює на Linux майже без налаштування з боку користувача. Для деяких ігор, особливо старіших, досвід насправді плавніший, ніж у Windows, де сумісність зі старими версіями може бути окремим головним болем.

Linux — реальна альтернатива для багатьох

Linux все ще не є найпростішою операційною системою для всіх, і я не думаю, що вона має нею бути. Windows продовжуватиме перемагати завдяки зручності для багатьох людей, особливо коли широка підтримка програмного забезпечення та відшліфовані вбудовані інтеграції мають значення понад усе інше. Але розрив більше не настільки великий, щоб Linux відчувався як компроміс тільки для ентузіастів. Сучасні дистрибутиви стали достатньо доступними, щоб компроміс нарешті мав сенс для звичайних користувачів, а не лише для майстрів. І як тільки ви звикнете до ОС, яка дозволяє вам вирішувати, що встановлено, як вона поводиться і які стосунки ви хочете мати зі своїм власним комп’ютером, стає набагато складніше прийняти операційну систему, яка продовжує робити цей вибір за вас.

Ця стаття Чому Linux наздоганяє Windows: порівняння двох операційних систем раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Побокін Максим

За останні два роки штучний інтелект перестав бути лише утилітарним інструментом — для мільйонів людей він став емоційним супутником. Спочатку ми просили ШІ узагальнювати листи та писати код. Сьогодні мільйони користувачів просять ШІ допомогти їм впоратися з самотністю.

Популярність застосунків «ШІ-подруг» та цифрових компаньйонів зросла надзвичайно швидко. Наразі лише в Google Play такі програми встановили понад 150 мільйонів разів. Ці платформи пропонують цифрового партнера, який завжди доступний, не засуджує і адаптується під найглибші бажання користувача.

Однак популярність завжди приваблює зловмисників. Люди розслабляються перед цифровими істотами, довіряючи їм найпотаємніші секрети, фантазії та слабкості. На жаль, це призводить до жахливих наслідків.

Масштабні вразливості в популярних застосунках

Серія недавніх досліджень компанії Oversecured виявила, що ці застосунки побудовані на «піщаному фундаменті» безпеки. Понад половина провідних платформ відкривають доступ до еротичних чатів та чутливих особистих даних через масштабні прогалини в захисті. «Супутник», який, як ви думаєте, зберігає ваші секрети, насправді може транслювати їх у даркнет.

Дослідники виявили 14 критичних вразливостей у 17 популярних застосунках ШІ-компаньйонів. У 10 з них ці вразливості дають зловмисникам прямий доступ до історії розмов користувачів. Це не дрібні помилки, а серйозні проблеми в архітектурі та підтримці програмного забезпечення.

Один із найсерйозніших випадків: популярний застосунок з понад 10 мільйонами завантажень включив «жорстко закодовані облікові дані хмарного сховища» безпосередньо у публічний код (APK). Зокрема, там були API-токен OpenAI та приватний ключ Google Cloud. Розробник використовував один і той же хмарний проєкт для ШІ-бекенду та системи виставлення рахунків. Тому зловмисник теоретично міг отримати доступ як до повної бази чатів, так і до фінансових записів усіх платних користувачів.

Чому користувачі діляться таким особистим

Успіх застосунків на кшталт Replika, Chai та Romantic AI полягає в їхній здатності імітувати людську емпатію. Завдяки розвиненій обробці природної мови ці боти можуть копіювати тон користувача, пам’ятати минулі розмови та надавати емоційну підтримку.

Але саме це «надання людських рис» робить їх кібербезпековим кошмаром. Коли ми спілкуємося з ботом служби підтримки, ми обережні. Коли розмовляємо з цифровим «партнером», ділимося деталями, які можемо не розповідати навіть психотерапевту: сексуальне здоров’я, емоційні травми, робочі секрети та глибоко приховані фантазії.

Для хакера звичайна «історія еротичного чату» може стати інструментом для вимагання, шантажу та крадіжки особистості. Користувачі цих застосунків фактично віддають ключі до своїх цифрових ідентичностей розробникам, які часто не проходять навіть базових перевірок безпеки.

Реальні випадки витоку даних

Ризики не теоретичні. У жовтні 2025 року два великі застосунки ШІ-подруг — Chattee Chat та GiMe Chat — злили 43 мільйони інтимних повідомлень та 600 тисяч фотографій від понад 400 тисяч користувачів. Дослідники, які вивчили витік, зазначили, що «практично жоден контент не можна вважати придатним для перегляду на роботі».

У лютому 2026 року інший незалежний дослідник виявив, що ще один застосунок для ШІ-чатів відкрив доступ до 300 мільйонів повідомлень від 25 мільйонів користувачів через просту помилку в налаштуванні бази даних.

Типи вразливостей, які виявляються сьогодні — injectable chat interfaces (XSS), помилки доступу до файлів та жорстко закодовані токени — можуть призвести до таких самих катастрофічних наслідків. Зловмисник, використовуючи вразливість XSS, може впровадити JavaScript безпосередньо в чат, що дозволить йому читати розмови в реальному часі або красти токени сесій для захоплення облікового запису.

Регуляторна «сліпа зона»

Один із найбільш фруструючих аспектів цієї кризи — регуляторна «сліпа зона». Застосунки ШІ-подруг та компаньйонів не класифікуються як медичні продукти. Це означає, що жоден федеральний закон (як-от HIPAA у США) наразі не захищає те, що хтось розповідає віртуальному партнеру о другій годині ночі.

Регулятори усвідомлюють проблему, але дивляться не на ту її частину. Наприкінці 2025 року Федеральна торгова комісія США надіслала запити кільком компаніям-розробникам ШІ-компаньйонів. Однак розслідування фокусувалося майже виключно на тому, як чатботи впливають на дітей, а не на тому, як застосунки захищають зібрані дані.

Усі основні регуляторні дії на сьогодні — включно зі штрафом у €5 мільйонів за GDPR проти розробника Replika в Італії — стосувалися того, «хто» може користуватися застосунками або «як» дані використовуються для маркетингу. Жодна не розглядала питання, чи здатні застосунки фізично зберегти секрет від хакера.

Людські наслідки: більше ніж витік даних

Це не лише питання приватності — це питання життя і смерті. Аудит виявив, що три з шести найбільш уразливих застосунків уже стали об’єктами судових позовів через шкоду неповнолітнім або самогубства користувачів, пов’язані з взаємодією з чатботами. В одному трагічному випадку користувач покінчив життя самогубством після тривалих нездорових розмов із чатботом.

Відсутність контролю безпеки в застосунках, які обробляють такі вразливі психологічні стани, є рецептом катастрофи. Коли застосунок з 50 мільйонами встановлень дозволяє шкідливій рекламі запускати внутрішні компоненти та отримувати доступ до таблиць розмов, двері відкриваються для маніпуляцій вразливими користувачами.

Як залишатися в безпеці

Поки індустрія не дозріє, а регулятори не почнуть вимагати кращої безпеки, тягар захисту лягає на користувача. Якщо ви користуєтесь або розглядаєте застосунок ШІ-компаньйона, експерти з безпеки рекомендують підхід «нульової довіри».

• По-перше, припускайте, що чат публічний. Ніколи не діліться з ШІ інформацією, яку не хотіли б побачити в мережі. Ставтеся до чату як до публічного форуму, навіть якщо бот каже, що це приватно.
• По-друге, уникайте прив’язки особистих облікових записів. Не використовуйте зручні опції «Увійти через Google» або «Увійти через Facebook». Це надає зловмиснику значно більшу «поверхню атаки» для компрометації вашого цифрового життя.
• По-третє, перевіряйте ознаки слабкої безпеки. Якщо застосунок дозволяє створити пароль на кшталт «1» або «12345», це серйозний сигнал, що розробники не приділяють увагу вашій безпеці.
• І нарешті, вимагайте прозорості. Підтримуйте розробників, які чесно повідомляють, де зберігаються ваші дані, та які пройшли незалежні аудити безпеки.

Близькість без чесності

Обіцянка ШІ-дружби є потужною. У світі зростаючої ізоляції ідея цифрового партнера, який завжди поруч, дуже приваблива. Але ми маємо пам’ятати, що ці застосунки — не «друзі», а програмні продукти, створені для монетизації наших найбазовіших людських потреб.

Той факт, що 150 мільйонів людей уже завантажили ці застосунки, показує: технологія рухається швидше, ніж наш захист. Оскільки зловмисники продовжують атакувати цей сектор, можна очікувати більше витоків та складніших атак.

Зараз ми переживаємо період «близькості без чесності», коли розробники поспішають на ринок з іграшками, які несуть вагу справжніх стосунків. Настав час ставитися до наших цифрових компаньйонів із таким самим скептицизмом, який ми застосовуємо до будь-якого іншого експериментального програмного забезпечення. Ваше серце може бути цифровим, але ваша приватність — і ваша безпека — дуже, дуже реальні.

Ця стаття Застосунки «ШІ-подруг» зливають інтимні переписки у даркнет раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Служба зовнішніх дій Європейського Союзу (EEAS) опублікувала четвертий щорічний звіт про загрози іноземних інформаційних маніпуляцій та втручань (FIMI). Документ охоплює весь 2025 рік і фіксує безпрецедентне зростання масштабів і складності операцій впливу — насамперед з боку росії та Китаю. Штучний інтелект, сфабриковані ЗМІ та скоординовані мережі фейкових акаунтів стали стандартним інструментарієм гібридної війни в інформаційному просторі.

540 інцидентів, 10 500 каналів, 43 000 одиниць контенту

Протягом 2025 року аналітики EEAS виявили та задокументували 540 FIMI-інцидентів. У них було задіяно близько 10 500 унікальних каналів — від сфабрикованих новинних сайтів до акаунтів у соціальних мережах і блогів. Загалом зафіксовано близько 43 000 одиниць контенту (тексти, аудіо, відео) на 19 різних платформах.

Із задокументованих інцидентів 29% атрибутовано росії, 6% — Китаю. Однак 65% випадків залишаються неатрибутованими, хоча демонструють ознаки координації з інфраструктурами, повʼязаними з Москвою чи Пекіном. Обидві держави активно використовують приховані мережі, щоб зберегти «правдоподібне заперечення» своєї причетності і ускладнити розслідування.

Лідером за обсягами контенту залишається платформа X — на неї припадає 88% зафіксованих публікацій. Telegram домінує серед аудиторій Східної Європи, зокрема України, тоді як Facebook широко використовується для операцій, спрямованих на конкретні африканські країни.

ШІ перетворився на стандартний інструмент дезінформації

Одним із ключових висновків звіту стало різке зростання використання штучного інтелекту у FIMI-операціях. Якщо 2024 року ШІ застосовувався у 41 задокументованому інциденті, то 2025-го — вже у 147, тобто зростання становить близько 259%. Загалом ШІ-інструменти задіювалися у кожному четвертому виявленому інциденті.

Генеративні моделі використовуються для масового виробництва текстового контенту на кількох мовах одночасно із застосуванням уніфікованих шаблонів. Синтетичне аудіо перейшло від експериментального формату до стандартного прийому у виробництві відео — зокрема з клонуванням голосів реальних осіб. ШІ-відео, що видають себе за справжніх людей, стають дедалі переконливішими: їх активно використовували під час молдовських виборів.

Показово, що деякі поширені ШІ-інструменти самі перетворюються на обʼєкт маніпуляцій. Зокрема, підозрюється, що проросійська мережа Portal Kombat («Правда») цілеспрямовано «засмічує» простір низькоякісним багатомовним контентом, щоб вплинути на навчальні дані великих мовних моделей і впровадити фейки до їхніх баз знань. Незважаючи на масштаб, більшість ШІ-генерованого контенту 2025 року залишалася низькоякісною — зловмисники надавали перевагу кількості над якістю, через що органічне залучення аудиторії лишалося низьким.

Україна — головна мішень: три стратегічні наративи Кремля

Четвертий рік поспіль Україна залишається основною мішенню російського інформаційного впливу. Аналітики EEAS виокремили три ключові цілі Кремля:

• зниження міжнародної підтримки України. Євросоюз та його керівництво зображуються такими, що «нагрівають руки» на війні та прагнуть її затягнути. Мережа Storm-1516 поширювала постановочні відео з відповідними наративами, тоді як Doppelgänger публікував GIF-анімації та карикатури, що зображали фінансову допомогу Україні «марнуванням коштів».
• подання України як агресора. Офіційні канали Кремля, Фонд боротьби з несправедливістю (R-FBI) та підконтрольні ЗМІ регулярно просували наратив про те, що Україна разом із західними партнерами нібито здійснює провокаційні «операції під хибним прапором» — зокрема щодо атаки дрона на захисний саркофаг Чорнобиля або залізничних диверсій у Польщі.
• звинувачення українських біженців у злочинах. Під час президентських виборів у Польщі та парламентських виборів у Німеччині мережі Operation Overload і Storm-1516 поширювали сфабриковані документи про нібито втручання українців у виборчі процеси та приписували біженцям терористичну діяльність.

Українська аудиторія цілеспрямовано отримує контент, покликаний формувати «втому від війни» та підривати довіру до підтримки з боку ЄС. Паралельно африканська аудиторія — переважно франко- і англомовна — отримує матеріали, що зображають Україну співучасницею терористів у Сахелі, а росію — стабілізуючою силою.

Вибори як мішень: триетапний сценарій Кремля

У 2025 році росія атакувала виборчі процеси у Німеччині, Польщі, Румунії, Молдові, Чехії та Кот-дʼІвуарі. Звіт фіксує повторювану триетапну схему:

1. Перший етап — за кілька місяців до виборів — полягає у дискредитації проєвропейських кандидатів через звинувачення у корупції, зловживанні владою, проблемах зі здоровʼям або «підпорядкуванні Брюсселю». Ця тактика застосовувалась щодо Майї Санду і Дорина Речана у Молдові, а також Олафа Шольца, Роберта Габека і Фрідріха Мерца у Німеччині.
2. Другий етап — під час виборчої кампанії — передбачає розпалювання внутрішніх розбіжностей: у Німеччині це була тема міграції, у Польщі — антибіженські настрої, у Молдові — звинувачення у цензурі, страх перед «неминучою війною з росією» та економічні претензії до уряду.
3. Третій етап — безпосередньо перед голосуванням та у день виборів — спрямований на підрив довіри до виборчого процесу й заохочення до абстенціонізму. У Німеччині та Польщі поширювався контент про нібито заплановані теракти у день виборів.

Вірменія — наступна: «молдовський сценарій» переїжджає на Кавказ

Аналітики EEAS прогнозують, що Вірменія залишатиметься одним із головних обʼєктів атак щонайменше до парламентських виборів у червні 2026 року. Єреван ухвалив закон про початок процесу вступу до ЄС, підписав мирну угоду з Азербайджаном без участі Москви і заморозив участь у Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ). Росія реагує розгортанням FIMI-інфраструктури, яка раніше працювала проти Молдови.

Зіставлення кампаній проти Санду та прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна виявляє разючу схожість. Обох лідерів звинувачують у «моральній розпусті» (зокрема, поширювалися безпідставні звинувачення в експлуатації неповнолітніх), корупції та «служінні іноземним інтересам». Окремий наратив — ризик втрати суверенітету: для Молдови це «поглинання Румунією», для Вірменії — «турецько-азербайджанська загроза». Контент нерідко розповсюджується не вірменською чи румунською, а англійською та іншими мовами Західної Європи, що свідчить про ціль ширшу за локальний електорат.

Активність мережі Storm-1516 щодо Вірменії зафіксована ще з квітня 2025 року — більш ніж за рік до дати виборів. Після завершення молдовських виборів обидва основні ІМН (Storm-1516 та Operation Overload) переорієнтували зусилля на вірменський напрямок.

Основні мережі дезінформації: від Doppelgänger до Spamouflage

Звіт детально описує активність провідних інформаційно-маніпуляційних наборів (ІМН). Doppelgänger — операція під управлінням санкціонованих ЄС організацій Social Design Agency та Struktura — спеціалізується на імітації легітимних медіа (Der Spiegel, Le Point, Die Welt) і 2025 року розширила аудиторію на івритомовні спільноти. Storm-1516 (також відомий як CopyCop або False Façade) є єдиним ІМН, здатним генерувати органічне залучення та проникати в справжні публічні дискусії: його контент набирає від 5 000 до 4 мільйонів переглядів.

Portal Kombat («Правда»), що видає себе за агрегатор новин, щодня поширює близько 10 000 статей через 101 сайт із основним доменом news.pravda.com. Мережа цілеспрямовано розробляє наративи для етнічних і регіональних меншин — зокрема для жителів Країни Басків, Республіки Сербської та Балкан. Operation Overload (Матрьошка) у 2025 році суттєво наростила обсяги, виробляючи до 20 відео на день — загалом понад 700 за рік. Половина її продукції була спрямована проти Вірменії та Молдови.

На китайському напрямку Spamouflage активно застосовував ШІ для вдосконалення тактики імітації: мережа маніпулювала відео за допомогою ШІ-інструментів, щоб «підкладати» висловлювання реальним дисидентам. Мережа Paperwall здійснила найбільше за всю свою історію розширення — додала 108 нових доменів, охопивши 40 нових країн контентом 15 мовами. Частина цього контенту перекладається з російськомовних державних ЗМІ.

«Плейбук стримування»: як ЄС планує підняти ціну дезінформації

Ключовою новацією четвертого звіту став «Плейбук стримування FIMI» — структурований механізм для переходу від реактивного реагування до проактивного тиску на організаторів інформаційних операцій. Концепція спирається на принцип «ланцюга знищення» (kill chain): якщо атаку розкласти на окремі фази — від фінансування і побудови інфраструктури до виробництва та поширення контенту, — на кожному етапі можна застосовувати цілеспрямовані контрзаходи.

Плейбук передбачає чотири групи інструментів. Санкції спрямовані проти осіб і організацій, причетних до FIMI, — заморожуючи активи і обмежуючи доступ до послуг. У межах правоохоронного напрямку кримінальне законодавство та судові рішення дозволяють вилучати сервери, закривати домени і порушувати кримінальні провадження. Цифрове регулювання — зокрема Акт про цифрові послуги (DSA) — зобовʼязує платформи видаляти акаунти та контент, що порушують правила. Нарешті, побудова стійкості суспільства: медіаграмотність, стратегічні комунікації та розвиток спроможностей громадянського суспільства поступово знижують ефективність маніпуляцій.

У 2025 році ЄС застосував санкції проти близько 50 фізичних та юридичних осіб у рамках режиму дестабілізуючої діяльності росії — серед них Social Design Agency, Tigerweb і Джон Марк Дуган. У ході операції SIMCARTEL правоохоронці заарештували сімох кіберзлочинців і ліквідували мережу з 49 мільйонів фейкових акаунтів у соціальних мережах та месенджерах.

Прогнози на 2026 рік: більше грошей, більше атак

Бюджет росії на державні ЗМІ у 2026 році зросте до 146,3 млрд рублів (близько 1,56 млрд євро) — на 7% більше, ніж у 2025-му. Аналітики прогнозують посилення активності в інформаційному просторі Балтійського регіону та Арктики. Третій саміт росія — Африка стане майданчиком для нарративів про «багатополярний світ» і деградацію Заходу. Вибори у країнах ЄС — Словенії, Угорщині, Болгарії, Кіпрі, Естонії, Швеції, Латвії та Данії — можуть зіткнутися з аналогічними схемами втручання.

Звіт також фіксує подальше закручування гайок всередині самої росії: більш ніж 1 000 осіб і організацій потрапили під дію законодавства про «іноземних агентів» та «екстремізм», а опозиція до війни дедалі частіше переслідується як «виправдання тероризму». Нещодавно введено штрафи навіть за пошук «екстремістського» контенту в інтернеті.

Замість висновку: FIMI — це проблема безпеки, а не комунікацій

Автори звіту наголошують: FIMI слід розглядати не як комунікаційну проблему, а як питання безпеки зі структурованим ланцюжком постачання. Суто реактивного підходу недостатньо. Запропонований «Плейбук стримування» спрямований на те, щоб зробити інформаційні операції фінансово невигідними, операційно складними та репутаційно ризикованими для їхніх організаторів.

Реалізація цієї стратегії вимагає тісної координації між державами — членами ЄС, правоохоронними органами, платформами та громадянським суспільством. Поки маніпуляції в інформаційному просторі залишаються малоризикованим і дешевим інструментом, вони будуть незмінно присутні в арсеналі гібридної війни.

Ця стаття Інформаційна зброя росії та Китаю: EEAS зафіксувала 540 FIMI-інцидентів у 2025 році раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня