У звітах з кібербезпеки прийнято описувати хакерські атаки як окремі події — але насправді за кожним успішним зламом стоїть ціла мережа взаємозалежних постачальників послуг, посередників і виконавців. Кіберзлочинність давно перестала бути справою самітників і перетворилася на повноцінну підпільну індустрію з власним ринком праці, ланцюгами постачання та навіть конкуренцією між «вендорами».
- Рівень перший: послуги та постачальники
- Рівень другий: дистрибуція та доставка атак
- Рівень третій: монетизація — перетворення злому на гроші
- Новий вимір: штучний інтелект як підсилювач злочинності
- Нова інфраструктура: Telegram замінив даркнет
- Чому таргетування постачальників ефективніше, ніж переслідування виконавців
- Контекст для України
За оцінками дослідників, у 2025 році глобальні збитки від кіберзлочинності сягнули $10,5 трлн на рік — більше, ніж ВВП будь-якої країни світу, крім США та Китаю. Для порівняння: це вдвічі перевищує ВВП України за всю її незалежну історію, разом узяту. Кіберзлочинність як сервісна модель зробила атаки доступними навіть для людей без технічних знань: купити готовий інструмент для злому можна так само легко, як замовити доставку їжі.
Компанія з кібербезпеки CrowdStrike ще в 2021 році систематизувала цю екосистему, розділивши її на три великі категорії: послуги, дистрибуція та монетизація. Сьогодні ця структура залишається актуальною, але кожна з категорій суттєво еволюціонувала — і доповнилася двома новими вимірами, яких п’ять років тому просто не існувало: штучним інтелектом та Telegram як основним майданчиком підпільної торгівлі.
Рівень перший: послуги та постачальники
Базова інфраструктура кіберзлочинності — це набір спеціалізованих сервісів, які злочинні угруповання «орендують» або купують замість того, щоб розробляти самостійно. Принцип той самий, що й у легальному технологічному бізнесі: навіщо будувати власний дата-центр, якщо можна орендувати хмару?
Брокери початкового доступу (Initial Access Brokers)
Це, мабуть, найпомітніша категорія підпільного ринку останніх років. Брокери доступу — зловмисники, які спеціалізуються на зламі корпоративних мереж і наступному продажі цього доступу іншим групам. Вони не проводять атаки самостійно — вони постачають «відчинені двері».
За даними Group-IB, у 2024 році зафіксовано понад 3 000 пропозицій продажу доступу до корпоративних мереж — на 15% більше порівняно з 2023 роком. Регіон Північної Америки показав найбільший приріст — 43%. Ціни варіюються від кількох сотень до десятків тисяч доларів залежно від розміру організації та рівня привілеїв.
Ransomware-as-a-Service та Crime-as-a-Service
Модель «вимагачі як сервіс» (RaaS) фактично демократизувала один із найприбутковіших видів кіберзлочинності. Розробники програм-вимагачів більше не проводять атаки самостійно — вони створюють платформу й продають або здають в оренду доступ до неї афіліатам, отримуючи від 10 до 30% від кожного виплаченого викупу.
У 2024 році Group-IB ідентифікувала 39 нових RaaS-оголошень і зафіксувала 44-відсоткове зростання кількості афіліатів. Кількість атак через спеціалізовані сайти витоків збільшилась на 10% — до понад 5 000 задокументованих випадків. У 2024 році одна компанія зі списку Fortune 50 виплатила рекордний викуп у $75 млн.
Послуги анонімізації та «куленепробивний» хостинг
Інфраструктура анонімності — ще один ключовий елемент підпільного ринку. Сюди входять резидентні проксі-мережі (трафік маршрутизується через пристрої реальних користувачів, що робить його майже невиявним), приватні VPN-сервіси без журналів активності, а також «куленепробивні» хостинг-провайдери — компанії, що надають серверну інфраструктуру і свідомо ігнорують скарги на зловживання.
Фішинг-набори та Webinject
Фішинг-набори — готові веб-інструменти для автоматизації фішингових атак — доступні на підпільних ринках за суми від кількох десятків доларів. Більш складні інструменти типу Webinject дозволяють вбудовувати шкідливий код безпосередньо в браузер жертви під час відвідування банківських сайтів — жертва бачить звичний інтерфейс, але насправді взаємодіє зі шкідливим шаром.
Послуги з вербування та «грошові мули»
Вербування звичайних людей для участі у злочинних схемах — окрема спеціалізація. Так звані «грошові мули» фізично знімають готівку із зламаних рахунків або отримують переказ на власний рахунок, а потім пересилають кошти далі по ланцюжку відмивання. Частину цих людей свідомо вербують на підпільних форумах; інші стають жертвами шахраїв, які пропонують «легкий заробіток».
Рівень другий: дистрибуція та доставка атак
Навіть найдосконаліше шкідливе програмне забезпечення марне без механізму доставки. Саме тому дистрибуція — окремий сегмент підпільного ринку з власними спеціалістами та сервісами.
Спам- та фішингові кампанії залишаються найпоширенішим інструментом початкового проникнення. За даними ENISA, фішинг є домінуючим вектором злому в 60% задокументованих інцидентів у Євросоюзі. Окремі групи спеціалізуються виключно на масових розсилках — вони не розробляють шкідливе ПЗ і не монетизують дані, їхній «продукт» — це охоплення аудиторії.
Ще одна ключова категорія — завантажувачі або «лоадери» (loaders). Це угруповання, які вже контролюють заражені пристрої і пропонують «встановити» шкідливе ПЗ іншої групи у вже скомпрометованій мережі. Фактично це послуга субпідряду: одна група будує плацдарм, інша — його використовує для власних цілей.
Exploit-кити — набори для автоматичної експлуатації вразливостей у браузерах та плагінах — дозволяють заражати пристрої жертв без будь-якої взаємодії з їхнього боку: достатньо просто відвідати скомпрометований сайт. Трафік на такі сайти перенаправляється через зламані легітимні веб-ресурси, що ускладнює виявлення.
Рівень третій: монетизація — перетворення злому на гроші
Зламати мережу — лише половина справи. Наступна задача — конвертувати здобуті дані чи доступ у реальні кошти, залишаючись при цьому невиявленим. Монетизація — найрізноманітніший сегмент кіберзлочинної екосистеми.
Кардингові форуми залишаються основним ринком збуту викрадених платіжних даних. Ціна залежить від типу картки, країни та наявності повного «дампу» з CVV-кодом. Окремі сервіси перевірки карток дозволяють автоматично верифікувати дійсність тисяч номерів за лічені хвилини.
Відмивання грошей еволюціонувало разом із криптовалютою. «Міксери» та «тумблери» — сервіси, що перемішують криптотранзакції для приховування їхнього походження, — стали стандартним інструментом. За даними Chainalysis, загальний обсяг криптозлочинності у 2024 році перевищив $51 млрд. Паралельно існують мережі підставних компаній для відмивання коштів через легальні банківські канали.
«Шахрайський перепродаж» — схема, за якої викрадені кошти конвертуються в реальні товари (зазвичай електроніка, ювелірні вироби або автомобілі), які потім перепродаються за готівку. Це ускладнює відстеження: гроші «очищаються» через легальний товарний ринок.
Вимагання — ще одна форма монетизації, що вийшла далеко за межі класичного ransomware. Сьогодні поширена «подвійна атака»: зашифрувати дані і водночас погрожувати їх публікацією. Деякі угруповання повністю відмовились від шифрування й займаються виключно крадіжкою та шантажем — це простіше й так само прибутково.
Новий вимір: штучний інтелект як підсилювач злочинності
П’ять років тому ШІ у кіберзлочинності був екзотикою. Сьогодні він вбудований у підпільну екосистему як стандартний інструмент. Дослідники Trend Micro зафіксували принципову зміну: злочинці більше не будують ШІ-інструменти самостійно — вони купують готові сервіси або зламують легальні платформи.
Jailbreak-as-a-Service — окремий сегмент ринку: постачальники продають методи обходу захисту комерційних мовних моделей (ChatGPT, Claude, Gemini) для генерації фішингових листів, сценаріїв соціальної інженерії та шкідливого коду. На підпільних маркетплейсах також продають скомпрометовані акаунти ChatGPT і Claude — для масової автоматизації або обходу санкційних обмежень (актуально для росії, Ірану та Північної Кореї, де доступ до цих сервісів заблоковано).
Дипфейк-технології перетворились із курйозу на інструмент корпоративного шахрайства. Зафіксовані випадки, коли зловмисники підробляли відео- та аудіозвернення керівників компаній, щоб змусити фінансових співробітників здійснити великі перекази. Оцінка загроз Europol за 2025 рік прямо попереджає: злочинні угруповання дедалі активніше використовують генеративний ШІ для масштабування фішингу та шахрайських операцій.
Паралельно з’являються перші зразки шкідливого ПЗ, що динамічно генерують власний код за допомогою вбудованих мовних моделей — адаптуючись до конкретного середовища та ускладнюючи виявлення. Поки що ці техніки залишаються нішевими через нестабільність і залежність від зовнішніх API, але тенденція зафіксована.
Нова інфраструктура: Telegram замінив даркнет
Якщо п’ять років тому основним майданчиком підпільної торгівлі були анонімні форуми в мережі Tor та даркнет-маркетплейси, то сьогодні центр ваги змістився в бік Telegram. Дослідження компанії Cyfirma підтверджує: Telegram став основною платформою для хакерів.
Масштаби вражають. Лише через одну групу в Telegram — Huione Guarantee — з 2021 по 2025 рік пройшло $27 млрд транзакцій, пов’язаних із незаконною діяльністю. Це перевищує обіг найвідоміших даркнет-маркетплейсів за всю їхню історію. Коли в травні 2025 року Telegram заблокував цей канал, його місце миттєво зайняли клони — і за лічені місяці новий канал досяг обігу в $1,1 млрд.
Telegram приваблює злочинців з кількох причин: відносна анонімність, можливість створювати великі закриті групи, зручна інтеграція з криптовалютними ботами та значно нижча технічна складність порівняно з Tor. Продаж зламаних баз даних, кредитних карток, інструментів для кіберзлочинності, вербування «грошових мулів» — все це відбувається у відкритих і закритих каналах із мінімальною модерацією.
Після арешту Павла Дурова у Франції в серпні 2024 року Telegram оголосив про передачу правоохоронним органам даних користувачів, які займаються незаконною діяльністю. У 2024 році платформа заблокувала понад 15,3 млн каналів і груп. Попри це, за спостереженнями дослідників, кіберзлочинна активність у Telegram продовжує зростати.
Чому таргетування постачальників ефективніше, ніж переслідування виконавців
Відстежити всі зв’язки між угрупованнями та їхніми постачальниками — завдання надскладне через широке використання зашифрованих каналів зв’язку та криптовалюти. Однак аналітична компанія Chainalysis ще в 2021 році сформулювала принцип, який залишається актуальним: правоохоронні органи досягають кращих результатів, якщо атакують спільну інфраструктуру, а не кінцевих виконавців.
Логіка проста: знищити один RaaS-сервіс означає одночасно вивести з ладу десятки угруповань, які ним користувались. Зламати мережу «куленепробивного» хостингу — позбавити інфраструктури цілий кластер злочинних операцій. Цей підхід показав реальні результати: операції проти інфраструктури Emotet (2021), LockBit (2024) та ALPHV/BlackCat (2024) завдали значно більших збитків кіберзлочинній екосистемі, ніж точкові арешти окремих хакерів.
Є й інша перевага: постачальники підпільних послуг зазвичай мають слабшу операційну безпеку, ніж найбільші злочинні угруповання. Їхні «сліди» залишаються в даних, які потім допомагають ідентифікувати клієнтів вищого рівня.
Контекст для України
Україна перебуває в специфічному положенні: вона є одночасно і мішенню найактивніших у світі державних хакерів, і країною, де кіберзахист перетворився на питання національної безпеки. Важливо розуміти: між «комерційною» кіберзлочинністю та державними кібератаками — насамперед з боку росії — межа часто розмита.
Дослідження Trend Micro характеризує російськомовну кіберзлочинну екосистему як «найсофістикованішу та найстійкішу у світі». Частина угруповань, що формально є «комерційними», фактично діє в інтересах або за замовленням спецслужб — особливо в контексті повномасштабного вторгнення в Україну. CERT-UA регулярно фіксує атаки з використанням тих самих інструментів і інфраструктури, що їх продають на підпільних маркетплейсах.
