Західне суспільство споживання давно вже націлене на те, щоб морально застарілий або зламаний прилад не ремонтувався, а одразу викидався й замінявся на новий. Вважалося, що це підтримує економіку, розвиває промисловість і дає нам задоволення від того, що ми постійно користуємося сучасними товарами. Але що якщо Вас цілком влаштовує Ваша стара (або майже нова) правильна машина або телефон, і ви з радістю продовжували б користуватися ними, якби не вони не зламалися?
Тут і виникає проблема: виробники не хочуть, щоб Ви їх ремонтували.
Тобто вони готові відремонтувати техніку самі або в авторизованому центрі, але це зазвичай нешвидкий і дуже дорогий процес, і часто докладені зусилля не вартують результату: ціна нового товару, який вам додому готові доставити хоч завтра, нерідко виявляється співставною з вартістю ремонту.
А якщо Ви спробуєте ремонтувати Вашу техніку власними силами, то позбавитеся гарантії або просто не зможете знайти потрібну деталь, адже виробники не випускають їх у вільний продаж. От і доводиться або ризикувати і ремонтувати прилад самостійно, або викидати ще цілком пристойну техніку на смітник і витрачати гроші на нову.
Проте споживачі не хочуть здаватися. По всьому світу силу набирає рух за право власників самим лагодити свої пристрої.
Днями Британія, яка тепер може ухвалювати власні закони, не озираючись на Брюссель, схвалила нові правила, за якими виробники забезпечуватимуть покупців потрібними запчастинами – це має полегшити ремонт пральних машин, телевізорів, холодильників та іншої техніки. До того ж закон покликаний боротися з поширеною практикою, коли виробники свідомо роблять так, аби продукт, відслугувавши певний термін, ставав несправним і у споживача не залишалося нічого, окрім як купувати новий.
Чому на Заході шириться рух за право самим ремонтувати техніку
Заявленою метою нового закону було продовжити тривалість життя електроприладів принаймні до 10 років і знизити навантаження на довкілля: адже більшість зламаних приладів, навіть після часткової утилізації, закінчує своє життя на звалищах.
При цьому, підкреслює Адам Френч з організації Which?, яка захищає інтереси споживачів, у вільному продажі будуть лише ті запчастини, які дозволяють швидко і безпечно проводити ремонт у домашніх умовах. Тоді як там, де йдеться, скажімо, про нагрівальні елементи чи прилади, що працюють під високою напругою, ремонт можна буде робити лише у спеціалізованих майстернях.
Європейська комісія також оголосила про плани запровадити закони про право на самостійний ремонт смартфонів і портативних комп’ютерів. США, схоже, готові піти ще далі: цього тижня президент Джо Байден планує дати розпорядження Федеральній торговій комісії (FTC) розробити перелік правил з ремонту сільгосптехніки, що дало б фермерам можливість на свій розсуд ремонтувати трактори і комбайни.
Не виключено, що нові правила поширюватимуться і на побутову техніку.
Цілі руху за право на самостійний ремонт в Америці відрізняються від штату до штату. Так, у Флориді та Південній Кароліні, акцент робиться на сільгосптехніці, а в Каліфорнії – на медичному обладнанні.
Противники руху
Звісно, в руху є й противники, причому достатньо серйозні.
Так, альянс великих автовиробників, куди входять General Motors, Fiat, Chrysler та інші, твердять, що для самостійного ремонту автівок та сільгосптехніки доведеться відкрити доступ до їх електронного оснащення, а цим зможуть скористатися кіберзлочинці.
Проти нових законів виступають і такі гіганти як Amazon, Apple та Microsoft, які вимагають обмежити можливості з самостійного ремонту смартфонів, планшетів, комп’ютерів та ігрових приставок – мотивують це тим, що ремонт у “кустарних” умовах може поставити під загрозу безпеку і надійність цієї техніки.
Деякі виробники також остерігаються, що вільний обмін інформацією про ті чи інші товари (що неминуче для ремонту) загрожуватиме їхнім авторським правам.
Тому Кайл Вайнс, засновник компанії iFixit, однієї з багатьох, що виникли в рамках руху “Відремонтуй сам”, не покладає великих надій на те, що такі закони ухвалять у США в найближчі роки.
За його словами, великі виробники дають політикам так багато коштів, що ті не ухвалять будь-який невигідний для бізнес-гігантів закон.
А між тим, доступ до інформації про ремонт – це фундаментальне право людини, твердить Вайнс. Люди заплатили за покупку і повинні мати право робити з нею все, що їм заманеться.
“Я маю право розібрати пристрій на частини і полагодити його, якщо хочу. Якщо хочу викинути його в річку чи перефарбувати його в рожевий колір – я маю повне право це зробити”, – твердить він.
Тому такі компанії, як iFixit продовжують надавати споживачам запчастини, інструменти та необхідні інструкції виходячи з того, що якщо можна з невеликими витратами відремонтувати пристрій, це принесе економіці та довкіллю набагато більше користі, ніж придбання нової техніки. Джерело: ВВС