<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/"
>

<channel>
	<title>захист від зламу &#8211; CyberCalm</title>
	<atom:link href="https://cybercalm.org/topic/zahyst-vid-zlamu/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://cybercalm.org</link>
	<description>Кіберзахист та технології простою мовою</description>
	<lastBuildDate>Sat, 08 Aug 2026 13:15:44 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	

<image>
	<url>https://cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/10/favicon-1.svg</url>
	<title>захист від зламу &#8211; CyberCalm</title>
	<link>https://cybercalm.org</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Наука про дані як зброя: український досвід боротьби з кіберзагрозами в епоху AI</title>
		<link>https://cybercalm.org/shho-take-nauka-pro-dani-ta-yak-vona-vplyvaye-na-kiberbezpeku/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Семенюк Валентин]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 09 Feb 2026 11:00:46 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Кібербезпека]]></category>
		<category><![CDATA[Безпека даних]]></category>
		<category><![CDATA[захист від зламу]]></category>
		<category><![CDATA[машинне навчання]]></category>
		<category><![CDATA[Штучний Інтелект]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=103174</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/02/09113518/data-main-2881221345.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/shho-take-nauka-pro-dani-ta-yak-vona-vplyvaye-na-kiberbezpeku/">Наука про дані як зброя: український досвід боротьби з кіберзагрозами в епоху AI</a></p>
<p>Data Science — наука про дані — перетворилася з модного терміну на критично важливу складову сучасної кібербезпеки. Якщо шість років тому ця галузь тільки набирала обертів, то у 2026 році вона стала основою боротьби зі зростаючими кіберзагрозами, які коштують світу $10.5 трильйонів доларів щорічно. Що таке Data Science у контексті кібербезпеки Data Science — це [&#8230;]</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/shho-take-nauka-pro-dani-ta-yak-vona-vplyvaye-na-kiberbezpeku/">Наука про дані як зброя: український досвід боротьби з кіберзагрозами в епоху AI</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/valentyn/">Семенюк Валентин</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/02/09113518/data-main-2881221345.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/shho-take-nauka-pro-dani-ta-yak-vona-vplyvaye-na-kiberbezpeku/">Наука про дані як зброя: український досвід боротьби з кіберзагрозами в епоху AI</a></p>
<p>Data Science — наука про дані — перетворилася з модного терміну на критично важливу складову сучасної кібербезпеки. Якщо шість років тому ця галузь тільки набирала обертів, то у 2026 році вона стала основою боротьби зі зростаючими кіберзагрозами, які коштують світу $10.5 трильйонів доларів щорічно.<span id="more-103174"></span></p>
<h2>Що таке Data Science у контексті кібербезпеки</h2>
<p><strong>Data Science</strong> — це міждисциплінарна галузь, яка об&#8217;єднує методи аналізу даних, машинного навчання (Machine Learning), штучного інтелекту (AI) та статистики для виявлення закономірностей у величезних масивах інформації. У кібербезпеці ці методи дозволяють передбачати атаки, автоматично реагувати на загрози та захищати дані з безпрецедентною швидкістю.</p>
<p>Глобальний ринок AI у кібербезпеці демонструє вражаюче зростання: від <a href="https://www.precedenceresearch.com/artificial-intelligence-in-cybersecurity-market" target="_blank" rel="noopener">$26-35 мільярдів доларів у 2025 році</a> до прогнозованих <a href="https://www.fortunebusinessinsights.com/artificial-intelligence-in-cybersecurity-market-113125" target="_blank" rel="noopener">$93-234 мільярдів до 2030-2032 років</a>, що відображає критичну роль цих технологій у захисті цифрової інфраструктури.</p>
<h2>AI-революція у виявленні кіберзагроз</h2>
<p>Сучасні системи виявлення загроз на основі AI аналізують дані з безпрецедентною швидкістю, виявляючи аномалії та патерни, які неможливо помітити людині. Машинне навчання дозволяє системам еволюціонувати разом із тактиками зловмисників, навчаючись на кожному інциденті.</p>
<p><a href="https://www.optiv.com/insights/discover/blog/ai-trends-in-cybersecurity" target="_blank" rel="noopener">Дослідження показують</a>, що AI-технології забезпечують:</p>
<ul>
<li><strong>74% покращення швидкості виявлення загроз</strong></li>
<li><strong>67% підвищення прогнозувальних можливостей</strong></li>
<li><strong>53% зменшення помилок</strong></li>
</ul>
<p>Системи на основі AI тепер здатні виявляти фішингові атаки <a href="https://www.sentinelone.com/cybersecurity-101/data-and-ai/ai-cybersecurity-trends/" target="_blank" rel="noopener">з точністю понад 97%</a>, аналізуючи множинні сигнали — від репутації домену до структури повідомлень — ще до того, як шкідливий контент досягне користувача.</p>
<h2>Автономна реакція та передбачення атак</h2>
<p>2026 рік став переломним у впровадженні автономних систем безпеки. На відміну від попередніх поколінь, які лише виявляли загрози, сучасні AI-агенти можуть самостійно блокувати підозрілу активність, ізолювати скомпрометовані системи та запускати протоколи захисту без втручання людини.</p>
<p>Компанії, які активно використовують AI-рішення для безпеки, <a href="https://ischool.syracuse.edu/ai-in-cybersecurity/" target="_blank" rel="noopener">економлять в середньому $1.9 мільйона</a> порівняно з тими, хто покладається виключно на традиційні методи. Це пояснюється здатністю AI реагувати в режимі реального часу, скорочуючи критичний період між виявленням загрози та реакцією до хвилин замість годин.</p>
<h2>Нові виклики: AI як зброя</h2>
<p>Парадоксально, але AI став не лише щитом, а й мечем. <a href="https://hbr.org/sponsored/2025/12/6-cybersecurity-predictions-for-the-ai-economy-in-2026" target="_blank" rel="noopener">За прогнозами експертів</a>, до кінця 2026 року більшість просунутих кібератак використовуватимуть AI для створення динамічних, багаторівневих атак, що миттєво адаптуються до захисних заходів.</p>
<p>Серед нових загроз:</p>
<p><strong>Data poisoning</strong> — непомітне спотворення величезних масивів даних, які використовуються для навчання AI-моделей. Зловмисники маніпулюють навчальними даними на етапі їх формування, створюючи приховані backdoor та ненадійні моделі.</p>
<p><strong>Prompt injection</strong> — атаки на AI-агентів через маніпулювання командами. Єдина вдало сформульована команда може перетворити корпоративного AI-асистента на інсайдера, який виконує несанкціоновані операції.</p>
<p><strong>Криза ідентичності</strong> — машинні ідентичності тепер перевищують людські у співвідношенні 82:1, створюючи величезну поверхню атак. Генеративний AI дозволяє створювати ідеальні копії керівників компаній, здатні видавати накази в режимі реального часу.</p>
<h2>Федеративне навчання: захист приватності даних</h2>
<p>Однією з інноваційних відповідей на виклики безпеки даних став <a href="https://ischool.syracuse.edu/ai-in-cybersecurity/" target="_blank" rel="noopener">федеративний підхід до машинного навчання</a>. Замість централізованого збору чутливих даних, системи навчаються локально на різних пристроях та локаціях, передаючи на центральний сервер лише оновлення моделі, а не сирі дані.</p>
<p>Цей підхід особливо важливий для організацій з офісами у різних країнах, дозволяючи навчати AI-моделі без порушення локальних вимог щодо захисту даних та мінімізуючи ризики витоку конфіденційної інформації.</p>
<h2>Квантова загроза на горизонті</h2>
<p>Ще один критичний тренд — підготовка до <a href="https://cybercalm.org/shho-take-post-kvantova-kryptografiya/">пост-квантової криптографії</a> (PQC). Хоча <a href="https://cybercalm.org/yak-kvantovi-obchyslennya-zminyat-nash-svit/">квантові комп&#8217;ютери</a> ще не стали масовими, <a href="https://hbr.org/sponsored/2025/12/6-cybersecurity-predictions-for-the-ai-economy-in-2026" target="_blank" rel="noopener">перші урядові мандати щодо міграції на PQC</a> з&#8217;являться вже у 2026 році. Поєднання державних вимог і досягнення публічних квантових обчислювальних віх переведе загрозу &#8220;harvest now, decrypt later&#8221; з 10-річної перспективи до 3-річної реальності.</p>
<h2>Data Science в Україні: випробування війною</h2>
<p>Україна займає унікальне становище на світовій карті Data Science та кібербезпеки. Щоденні кібератаки, спрямовані на критичну інфраструктуру, поширення дезінформації та спроби дестабілізації суспільства перетворили країну на <a style="cursor: pointer !important; user-select: none !important;" href="https://therecord.media/ukraine-cybersecurity-market-study-datadriven" target="_blank" rel="noopener">полігон сучасної кібервійни</a>.</p>
<h3>Зростання під обстрілами</h3>
<p><a href="https://cepa.org/article/ukraine-teaches-europe-cyber-lessons/" target="_blank" rel="noopener">Український ринок кібербезпеки зріс у чотири рази за останні вісім років</a>, досягнувши <strong>$138 мільйонів у 2024 році</strong>, з прогнозом зростання ще на 50% до <strong>$209 мільйонів</strong> протягом наступних п&#8217;яти років. Майже дві третини цих продажів становить програмне забезпечення для захисту.</p>
<p>IT-сектор залишається найбільшим експортером послуг України: <a href="https://scroll.media/en/2025/12/11/it-research-ukraine-2025/" target="_blank" rel="noopener">у 2024 році галузь згенерувала $7.48 мільярда обороту та $6.45 мільярда експорту</a>, що становить <strong>12.3% загального експорту товарів та послуг</strong> країни. Кожне робоче місце в IT підтримує додатково 2.7 робочих місць в інших секторах економіки.</p>
<h3>Боєздатні спеціалісти</h3>
<p>Українські Data Science та фахівці з кібербезпек здобули унікальний бойовий досвід. CERT-UA виявив понад 4,300 кіберінцидентів у 2024 році — на 70% більше, ніж попереднього року. Це змусило фахівців розвивати навички, яких немає ніде більше у світі.</p>
<p><a style="cursor: pointer !important; user-select: none !important;" href="https://pwrteams.com/content-hub/blog/ukrainian-tech-market-during-war" target="_blank" rel="noopener">Понад 82% українських IT-професіоналів</a> обіймають старші посади, а 43% мають понад шість років досвіду у високопопитних напрямках, таких як AI, кібербезпека та фінтех. Україна посідає друге місце в Центральній та Східній Європі за кількістю AI-компаній.</p>
<h3>Виклики та можливості</h3>
<p>Війна створила як перешкоди, так і можливості. <a style="cursor: pointer !important; user-select: none !important;" href="https://scroll.media/en/2025/12/11/it-research-ukraine-2025/" target="_blank" rel="noopener">75% опитаних IT-компаній</a> мають мобілізованих співробітників, 35% працевлаштовують ветеранів. Багато компаній підтримують мобілізованих працівників гарантованим збереженням роботи, фіксованими виплатами або частковою компенсацією зарплати.</p>
<p>Попри виклики, український IT-сектор демонструє стійкість. На <a href="https://cepa.org/article/ukraine-teaches-europe-cyber-lessons/" target="_blank" rel="noopener">Kyiv International Cyber Resilience Forum 2025</a> організаторам довелося відмовляти учасникам хакатону через надмірний інтерес. Форум об&#8217;єднує урядових представників, військових, дипломатів, засновників стартапів та міжнародних експертів для обміну знаннями та спільного формування цифрової стійкості.</p>
<h3>Стратегічний потенціал</h3>
<p><a href="https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/4976.html" target="_blank" rel="noopener">Президент України затвердив нову Стратегію кібербезпеки</a>, яка передбачає радикальну реформу системи підготовки та перепідготовки спеціалістів у галузі кібербезпеки. Держава стимулюватиме дослідження та розробки у сфері безпеки цифрових сервісів.</p>
<p>Глобальна індустрія кібербезпеки відчуває дефіцит п&#8217;яти мільйонів спеціалістів. <a href="https://cepa.org/article/ukraine-teaches-europe-cyber-lessons/" target="_blank" rel="noopener">Замість самостійної боротьби з цим розривом</a>, Європа має можливість скористатися партнерством з українською кіберспільнотою — молодими, високо кваліфікованими STEM-випускниками, які пройшли випробування війною та прагнуть інновацій.</p>
<p>Український досвід боротьби з кіберзагрозами вже стає цінним уроком для світової спільноти: як захищати критичну інфраструктуру під постійними атаками, як об&#8217;єднувати державний та приватний сектори для кіберзахисту, та як перетворити виклики на конкурентні переваги.</p>
<h2>Інвестиції та перспективи</h2>
<p><a style="cursor: pointer !important; user-select: none !important;" href="https://cybersecurityventures.com/official-2026-cybersecurity-market-report-predictions-and-statistics/" target="_blank" rel="noopener">Глобальні витрати на кібербезпеку перевищать $520 мільярдів у 2026 році</a>, при цьому майже 15% корпоративних витрат на кібербезпеку надходитимуть поза офісом головного директора з інформаційної безпеки (CISO), а витрати поза CISO зростатимуть на 24% щорічно впродовж наступних трьох років.</p>
<p>Для України впровадження передових методів Data Science у кібербезпеці — це не просто технологічна необхідність, а питання національної безпеки та економічного виживання. Автоматизоване виявлення загроз, передбачувальна аналітика та швидка реакція на інциденти стають критично важливими інструментами захисту критичної інфраструктури та збереження позицій на світовому IT-ринку.</p>
<h2>Висновок</h2>
<p>Data Science перетворила кібербезпеку з реактивної у проактивну галузь. Алгоритми машинного навчання не просто виявляють загрози — вони передбачають їх, автоматично реагують і постійно еволюціонують. Однак ця сама технологія озброює і зловмисників, перетворюючи кібербезпеку на безперервну AI-гонку озброєнь.</p>
<p>Успіх у 2026 році залежатиме від конвергенції рішень безпеки в єдину платформу, встановлення надійних фреймворків управління AI та довіри до автономних систем. Організації, які інвестують в AI-керовані операції безпеки сьогодні, формують свою стійкість до загроз завтрашнього дня.</p>
<p>Для України, яка перебуває на передовій цифрової війни, досвід застосування Data Science у кібербезпеці стає не лише інструментом захисту, а й конкурентною перевагою на світовому ринку. Український досвід боротьби з безпрецедентними кіберзагрозами формує нове покоління спеціалістів, чиї навички та знання стають цінним ресурсом для глобальної індустрії кібербезпеки.</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/shho-take-nauka-pro-dani-ta-yak-vona-vplyvaye-na-kiberbezpeku/">Наука про дані як зброя: український досвід боротьби з кіберзагрозами в епоху AI</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/valentyn/">Семенюк Валентин</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/02/09113518/data-main-2881221345.webp" />	</item>
		<item>
		<title>Що таке безфайлове шкідливе програмне забезпечення і як можна захиститися?</title>
		<link>https://cybercalm.org/shho-take-bezfajlove-shkidlyve-pz/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Наталя Зарудня]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 01 Dec 2025 07:00:07 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Кібербезпека]]></category>
		<category><![CDATA[безфайлове шкідливе програмне забезпечення]]></category>
		<category><![CDATA[захист від зламу]]></category>
		<category><![CDATA[комп'ютерний вірус]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=148125</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2024/09/22130255/person-using-laptop-with-large-malware-warning.avif" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/shho-take-bezfajlove-shkidlyve-pz/">Що таке безфайлове шкідливе програмне забезпечення і як можна захиститися?</a></p>
<p>Кіберсвіт рясніє інцидентами, пов&#8217;язаними з безпекою. Хоча більшість кібератак вимагають спеціальної приманки для вторгнення в систему, невловиме безфайлове шкідливе програмне забезпечення існує поза мережею, інфікуючи та перепрограмовуючи законне програмне забезпечення для власних потреб. Але як же атакує безфайлове шкідливе програмне забезпечення, якщо воно не використовує жодних файлів? Які найпоширеніші методи вони використовують? І чи можете [&#8230;]</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/shho-take-bezfajlove-shkidlyve-pz/">Що таке безфайлове шкідливе програмне забезпечення і як можна захиститися?</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/nataliazarudnya/">Наталя Зарудня</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2024/09/22130255/person-using-laptop-with-large-malware-warning.avif" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/shho-take-bezfajlove-shkidlyve-pz/">Що таке безфайлове шкідливе програмне забезпечення і як можна захиститися?</a></p>
<p>Кіберсвіт рясніє інцидентами, пов&#8217;язаними з безпекою. Хоча більшість кібератак вимагають спеціальної приманки для вторгнення в систему, невловиме безфайлове шкідливе програмне забезпечення існує поза мережею, інфікуючи та перепрограмовуючи законне програмне забезпечення для власних потреб.<span id="more-148125"></span></p>
<p>Але як же атакує безфайлове шкідливе програмне забезпечення, якщо воно не використовує жодних файлів? Які найпоширеніші методи вони використовують? І чи можете ви захистити свої пристрої від безфайлових шкідливих програм?</p>
<h2>Як атакує безфайлове шкідливе програмне забезпечення?</h2>
<p>Безфайлове шкідливе програмне забезпечення атакує, використовуючи вже існуючі вразливості у встановленому програмному забезпеченні.</p>
<p>Поширеними прикладами є набори експлойтів, які використовують вразливості браузера, щоб змусити його запустити шкідливий код, використовуючи утиліту Powershell від Microsoft або макроси та скрипти.</p>
<p>Оскільки код для цих атак не зберігається у файлі і не встановлюється на комп&#8217;ютері жертви, він завантажує шкідливе програмне забезпечення безпосередньо в пам&#8217;ять за командою системи і миттєво запускається.</p>
<p>Відсутність виконуваних файлів ускладнює їх виявлення традиційними антивірусними рішеннями. Звісно, це робить безфайлове шкідливе програмне забезпечення ще більш небезпечним.</p>
<h2>Типові методи, що використовуються безфайловими шкідливими програмами</h2>
<p>Для запуску безфайловому шкідливому програмному забезпеченню не потрібен код або файли, але воно вимагає модифікації рідного середовища та інструментів, які намагається атакувати.</p>
<p>Ось кілька поширених методів, які використовує безфайлове шкідливе програмне забезпечення для атаки на пристрої.</p>
<h3>Набори експлойтів</h3>
<p><a href="https://cybercalm.org/shho-take-eksplojt-yak-pratsyuye-ta-yak-zahystytysya/">Експлойти</a> &#8211; це фрагменти «експлуатованого» коду або послідовності. Експлойти є найкращим способом запуску безфайлової атаки, оскільки вони можуть бути впроваджені безпосередньо в пам&#8217;ять без необхідності записувати щось на диск.</p>
<p>Атака з використанням набору експлойтів запускається так само, як і звичайна атака, коли жертву заманюють за допомогою фішингових електронних листів або тактики <a href="https://cybercalm.org/chym-zagrozhuye-vam-sotsialna-inzheneriya-ta-yak-ne-staty-zhertvoyu-sotsialnogo-hakera/">соціальної інженерії</a>. Більшість наборів містять експлойти для використання вже існуючих вразливостей в системі жертви, а також консоль керування, за допомогою якої зловмисник може контролювати її.</p>
<h3>Шкідливе програмне забезпечення, що перебуває в пам&#8217;яті</h3>
<p>Тип шкідливого програмного забезпечення, відомий як <strong>резидентне шкідливе програмне забезпечення в реєстрі</strong>, широко використовується в безфайлових атаках. Цей шкідливий код запрограмований на запуск щоразу, коли ви відкриваєте ОС, і залишається прихованим у власних файлах реєстру.</p>
<p>Після того, як безфайлове шкідливе програмне забезпечення встановлюється в реєстрі Windows, воно може залишатися там назавжди, уникаючи виявлення.</p>
<h3>Шкідливе програмне забезпечення, що займає лише пам&#8217;ять</h3>
<p>Цей тип шкідливого програмного забезпечення працює лише в оперативній пам&#8217;яті.</p>
<p>Зловмисники здебільшого використовують широко розповсюджені інструменти системного адміністрування та безпеки, зокрема PowerShell, Metasploit та Mimikatz, щоб впровадити свій шкідливий код у пам&#8217;ять вашого комп&#8217;ютера.</p>
<h3>Викрадені облікові дані</h3>
<p>Викрадення облікових даних для проведення безфайлової атаки дуже поширене явище. Викрадені облікові дані можна легко використати для атаки на пристрій під виглядом справжнього користувача.</p>
<p>Отримавши доступ до пристрою за допомогою викрадених облікових даних, зловмисники можуть використовувати вбудовані інструменти, такі як Windows Management Instrumentation (WMI) або PowerShell, для проведення атаки. Більшість кіберзлочинців також створюють облікові записи користувачів, щоб отримати доступ до будь-якої системи.</p>
<h2>Приклади безфайлових атак</h2>
<p>Безфайлове шкідливе програмне забезпечення існує вже досить давно, але як основна атака воно стало популярним лише в 2017 році, коли зловмисники створили набори, які інтегрують виклики до PowerShell.</p>
<p>Ось кілька цікавих прикладів безфайлового шкідливого ПЗ, про деякі з яких ви, без сумніву, чули.</p>
<h3>The Dark Avenger</h3>
<p>Це попередник безфайлових атак. Виявлений у вересні 1989 року, він вимагав файл як початкову точку доставки, але згодом працював всередині пам&#8217;яті.</p>
<p>Основною метою цієї атаки було зараження виконуваних файлів щоразу, коли вони запускалися на зараженому комп&#8217;ютері. Заражалися навіть скопійовані файли. Творець цієї атаки відомий як «Темний месник».</p>
<h3>Frodo</h3>
<p>Frodo не є безфайловою атакою в повному розумінні, але це був перший вірус, який завантажувався в завантажувальний сектор комп&#8217;ютера, роблячи його частково безфайловим.</p>
<p>Він був виявлений у жовтні 1989 року як нешкідливий жарт, метою якого було вивести на екрани заражених комп&#8217;ютерів повідомлення «Frodo Lives» («Фродо живе»). Однак через погано написаний код він насправді перетворився на руйнівну атаку для заражених ним комп&#8217;ютерів.</p>
<h3>Операція Cobalt Kitty</h3>
<p>Ця відома атака була виявлена в травні 2017 року і була проведена на систему однієї з азіатських корпорацій.</p>
<p>Скрипти PowerShell, які використовувалися для цієї атаки, були пов&#8217;язані із зовнішнім сервером управління, що дозволило запустити серію атак, в тому числі вірус <a href="https://cert.gov.ua/article/703548" target="_blank" rel="noopener">Cobalt Strike Beacon</a>.</p>
<h3>Misfox</h3>
<p>Ця атака була виявлена командою Microsoft Incident Response ще в квітні 2016 року. Вона використовує безфайлову методологію запуску команд через PowerShell, а також отримання постійного доступу через проникнення до реєстру.</p>
<p>Після того, як ця атака була виявлена командою безпеки Microsoft, до Захисника Windows було додано пакетне рішення для захисту від цього шкідливого програмного забезпечення.</p>
<h3>WannaMine</h3>
<p>Ця атака здійснюється шляхом <a href="https://cybercalm.org/yak-zahystytysya-vid-kryptomajningu/">майнінгу криптовалюти</a> на хост-комп&#8217;ютері.</p>
<p>Вперше атака була помічена в середині 2017 року під час роботи в пам&#8217;яті без будь-яких слідів файлової програми.</p>
<h3>Purple Fox</h3>
<p><a href="https://cybercalm.org/shkidlyve-pz-purple-fox-atakuye-systemy-windows/">Purple Fox</a> був створений у 2018 році як безфайловий троян-завантажувач, який потребував набору експлойтів для зараження пристроїв. Він з&#8217;явився в переконфігурованому вигляді з додатковим модулем хробака.</p>
<p>Атака ініціюється фішинговим електронним листом, в якому міститься корисне навантаження хробака, що автоматично сканує та заражає системи на базі Windows.</p>
<p>Purple Fox також може використовувати брутфорс-атаки, скануючи вразливі порти. Як тільки цільовий порт знайдено, він проникає в нього для розповсюдження інфекції.</p>
<h2>Як запобігти безфайловому шкідливому програмному забезпеченню</h2>
<p>Ми з&#8217;ясували, наскільки небезпечним може бути безфайлове шкідливе програмне забезпечення, особливо тому, що деякі програми для захисту не можуть його виявити. Наступні п&#8217;ять порад допоможуть запобігти будь-яким жанрам безфайлових атак.</p>
<h3>1. Не відкривайте підозрілі посилання та вкладення</h3>
<p>Електронна пошта є найбільшою точкою входу для безфайлових атак, оскільки наївних користувачів електронної пошти можна заманити, щоб вони відкрили шкідливі посилання.</p>
<p>Не переходьте за посиланнями, в достовірності яких ви не впевнені на 100 відсотків. Спочатку перевірте, куди веде URL-адреса, або з&#8217;ясуйте, чи можна їй довіряти, виходячи з ваших стосунків з відправником та змісту листа.</p>
<p>Також не слід відкривати вкладення, надіслані з невідомих джерел, особливо ті, що <a href="https://cybercalm.org/p-yat-nebezpechnyh-typiv-fajliv-shho-mozhut-mistyty-shkidlyve-pz/">містять файли</a>, які можна завантажити, наприклад, PDF-файли та документи Microsoft Word.</p>
<h3>2. Не вимикайте JavaScript</h3>
<p>JavaScript може бути значним фактором впливу для безфайлового шкідливого програмного забезпечення, але його повне вимкнення не допоможе.</p>
<p>Окрім того, що більшість сторінок, які ви відвідуєте, будуть або порожніми, або міститимуть відсутні елементи, у Windows також є вбудований інтерпретатор JavaScript, який можна викликати з веб-сторінки без необхідності використання JavaScript.</p>
<p>Найбільший недолік полягає в тому, що це може дати вам хибне відчуття безпеки від безфайлового шкідливого програмного забезпечення.</p>
<h3>3. Вимкніть Flash</h3>
<p>Flash використовує інструмент Windows PowerShell для виконання команд з командного рядка під час роботи в пам&#8217;яті.</p>
<p>Для належного захисту від безфайлового шкідливого програмного забезпечення важливо вимкнути Flash, якщо це не є необхідним.</p>
<h3>4. Використовуйте захист браузера</h3>
<p>Захист домашнього та робочого браузерів &#8211; це ключ до запобігання поширенню безфайлових атак.</p>
<p>Для робочого середовища створіть офісну політику, яка дозволяє використовувати лише один тип браузера на всіх робочих столах.</p>
<p>Дуже корисно встановити захист для браузерів, наприклад Windows Defender Application Guard. Це програмне забезпечення, що входить до складу Office 365, містить спеціальні процедури для захисту від безфайлових атак.</p>
<h3>5. Впровадьте надійну автентифікацію</h3>
<p>Основним винуватцем поширення безфайлового шкідливого програмного забезпечення є не PowerShell, а скоріше слабка система автентифікації.</p>
<p>Впровадження надійних політик автентифікації та обмеження привілейованого доступу за допомогою принципу найменших привілеїв (Principle Of Least Privilege, POLP) може значно знизити ризик безфайлового шкідливого програмного забезпечення.</p>
<h2>Здолайте безфайлове шкідливе програмне забезпечення</h2>
<p>Не залишаючи жодних слідів, безфайлове шкідливе програмне забезпечення використовує вбудовані «безпечні» інструменти вашого комп&#8217;ютера для здійснення атак.</p>
<p>Однак найкращий спосіб протистояти безфайловому або будь-якому іншому шкідливому програмному забезпеченню &#8211; це усвідомлення та розуміння різних методів, що використовуються для здійснення цих атак.</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/shho-take-bezfajlove-shkidlyve-pz/">Що таке безфайлове шкідливе програмне забезпечення і як можна захиститися?</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/nataliazarudnya/">Наталя Зарудня</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2024/09/22130255/person-using-laptop-with-large-malware-warning.avif" />	</item>
		<item>
		<title>Чотири правила для уникнення кіберзламу та атак хакерів під час роботи вдома</title>
		<link>https://cybercalm.org/chotyry-pravyla-dlya-unyknennya-kiberzlamu-ta-atak-hakeriv-pid-chas-roboty-vdoma/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Семенюк Валентин]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 12 Apr 2020 09:36:32 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Кібербезпека]]></category>
		<category><![CDATA[двофакторна аутентифікація]]></category>
		<category><![CDATA[захист від зламу]]></category>
		<category><![CDATA[кіберзлам]]></category>
		<category><![CDATA[резервне копіювання]]></category>
		<category><![CDATA[шифрування]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=105566</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/chotyry-pravyla-dlya-unyknennya-kiberzlamu-ta-atak-hakeriv-pid-chas-roboty-vdoma/">Чотири правила для уникнення кіберзламу та атак хакерів під час роботи вдома</a></p>
<p>На час карантину під час Вашої роботи вдома існує більша загроза бути підданим кіберзламу, ніж би Ви виконували завдання в офісі. Щоб зменшити ризики інфікування шкідливими програмами та підвищити безпеку віддаленого доступу,  дотримуйтесь наступних правил. Використання паролів Базовим заходом для безпеки віддаленого доступу є використання складних паролів як для доступу до пристроїв, так і для [&#8230;]</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/chotyry-pravyla-dlya-unyknennya-kiberzlamu-ta-atak-hakeriv-pid-chas-roboty-vdoma/">Чотири правила для уникнення кіберзламу та атак хакерів під час роботи вдома</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/valentyn/">Семенюк Валентин</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/chotyry-pravyla-dlya-unyknennya-kiberzlamu-ta-atak-hakeriv-pid-chas-roboty-vdoma/">Чотири правила для уникнення кіберзламу та атак хакерів під час роботи вдома</a></p>
<p>На час карантину під час Вашої роботи вдома існує більша загроза бути підданим кіберзламу, ніж би Ви виконували завдання в офісі. Щоб зменшити ризики інфікування шкідливими програмами та підвищити безпеку віддаленого доступу,  дотримуйтесь наступних правил.</p>
<p><span id="more-105566"></span></p>
<h4>Використання паролів</h4>
<p>Базовим заходом для безпеки віддаленого доступу є використання складних паролів як для доступу до пристроїв, так і для входу в облікові записи, програми та додатки.</p>
<p>Для забезпечення додаткового рівня захисту даних важливо використовувати двофакторну аутентифікацію. Для цього, крім звичайного імені користувача та пароля, необхідно підтвердити вхід за допомогою коду з SMS-повідомлення чи спеціальної програми для двофакторної аутентифікації. Таким чином у разі викрадення облікових даних користувача зловмисники не зможуть отримати доступ до електронної пошти, програми чи інших корпоративних ресурсів.</p>
<h4><img fetchpriority="high" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-80188" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/02/27155602/laptop-user1.jpg" alt="laptop user1" width="994" height="559" title="Чотири правила для уникнення кіберзламу та атак хакерів під час роботи вдома 3" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/02/27155602/laptop-user1.jpg 994w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/02/27155602/laptop-user1-300x169.jpg 300w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/02/27155602/laptop-user1-768x432.jpg 768w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/02/27155602/laptop-user1-860x484.jpg 860w" sizes="(max-width: 994px) 100vw, 994px" /></h4>
<h4>Шифрування конфіденційної інформації</h4>
<p>Безпека віддаленого доступу залежить від багатьох факторів, однак одним з найефективніших способів захисту файлів вважається шифрування. Цей процес передбачає модифікацію даних за математичною схемою та одним або декількома ключами, що робить інформацію нечитабельною Таким чином у разі проникнення шкідливого програмного забезпечення на зашифрований пристрій зловмисники зможуть побачити лише рядки безглуздих символів.</p>
<p><strong>Види шифрування:</strong></p>
<ul>
<li>Повнодискове шифрування, яке дозволяє шифрувати жорсткий диск пристрою.</li>
<li>Шифрування даних, яке може шифрувати не тільки жорсткий диск, а й конкретні файли, документи чи електронні листи.</li>
</ul>
<h4>Резервне копіювання</h4>
<p>Безпека віддаленого доступу передбачає не тільки надійний захист корпоративних даних, але й можливість їх відновлення у разі втрати. Для цього слід використовувати резервне копіювання даних, зокрема це стосується особистих авторських документів, звітів, досліджень, електронних таблиць, презентацій та фотографій. Існують різні типи резервного копіювання відповідно до потреб та можливостей користувача, які детальніше описано за посиланням.</p>
<h4><img decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-68444" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/05/15170004/Internet_User_111.jpg" alt="Internet User 111" width="1000" height="667" title="Чотири правила для уникнення кіберзламу та атак хакерів під час роботи вдома 4" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/05/15170004/Internet_User_111.jpg 1000w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/05/15170004/Internet_User_111-300x200.jpg 300w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/05/15170004/Internet_User_111-768x512.jpg 768w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/05/15170004/Internet_User_111-330x220.jpg 330w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/05/15170004/Internet_User_111-420x280.jpg 420w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/05/15170004/Internet_User_111-615x410.jpg 615w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/05/15170004/Internet_User_111-860x574.jpg 860w" sizes="(max-width: 1000px) 100vw, 1000px" /></h4>
<h4>Рішення для захисту пристроїв</h4>
<p>Недостатній захист домашніх пристроїв може спричинити проникнення різних шкідливих програм в систему користувача, що безпосередньо становить серйозну загрозу безпеці віддаленого доступу. Для уникнення ризиків інфікування необхідно використовувати комплексне рішення з безпеки, яке забезпечує захист від вірусів, програм-вимагачів, шпигунських програм, а також блокує незахищені з&#8217;єднання, шкідливі веб-сайти, фішингові повідомлення та інші ознаки шкідливої поведінки.</p>
<p><strong>Також радимо звернути увагу на поради, про які писав Cybercalm, а саме:</strong></p>
<div class="row">
<blockquote><p><a href="https://cybercalm.org/shist-poganyh-zvychok-yaki-mozhut-vbyty-vash-komp-yuter/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>ШІСТЬ ПОГАНИХ ЗВИЧОК, ЯКІ МОЖУТЬ “ВБИТИ” ВАШ КОМП’ЮТЕР</strong></a></p>
<p><strong>ЖИТТЯ НА КАРАНТИНІ: ЯКІ ДОДАТКИ ОБРАТИ ДЛЯ ВІДЕОКОНФЕРЕНЦІЇ?</strong></p>
<p><strong><a href="https://cybercalm.org/yak-zrobyty-viddalenyj-rezhym-roboty-pid-chas-karantynu-bezpechnym-porady/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">ЯК ЗРОБИТИ ВІДДАЛЕНИЙ РЕЖИМ РОБОТИ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ БЕЗПЕЧНИМ? ПОРАДИ</a></strong></p>
<p><strong><a href="https://cybercalm.org/fishyng-ta-spam-yak-rozpiznaty-internet-shahrajstva-pov-yazani-z-covid-19/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">ФІШИНГ ТА СПАМ: ЯК РОЗПІЗНАТИ ІНТЕРНЕТ-ШАХРАЙСТВА, ПОВ’ЯЗАНІ З COVID-19?</a></strong></p>
<p><strong><a href="https://cybercalm.org/apgrejd-vashogo-komp-yutera-5-komplektuyuchyh-yaki-varto-onovyty-v-pershu-chergu/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">АПГРЕЙД ВАШОГО КОМП’ЮТЕРА: 5 КОМПЛЕКТУЮЧИХ, ЯКІ ВАРТО ОНОВИТИ В ПЕРШУ ЧЕРГУ</a></strong></p></blockquote>
</div>
<div class="row">
<p>Нагадаємо, Microsoft випустила позапланове оновлення для Windows 10 з метою виправити баг, що викликає проблеми з підключенням до інтернету через VPN. Однак, як виявилося, виправлення також <strong>викликає проблеми з підключенням до Інтернету</strong>, але тепер вже через Wi-Fi.</p>
<p>Також сьогодні більшість працівників компаній, учні, студенти та викладачі знаходяться на вимушеній самоізоляції через загрозу інфікування COVID-19. Саме тому популярними стали додатки, які дозволяють спілкуватися <strong><a href="https://cybercalm.org/yak-zrobyty-vashu-videokonferentsiyu-maksymalno-bezpechnoyu-porady/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">за допомогою відео в режимі реального часу</a></strong>.</p>
<p>Зверніть увагу, що під час пандемії коронавірусу кіберзлочинці активізували та оновили різноманітні схеми шахрайств. Найчастіше спекулюють на товарах індивідуального захисту, розповсюджують фейки, здійснють СМС-розсилку та телефонують, <strong><a href="https://cybercalm.org/yak-rozpiznaty-typovi-vydy-shahrajstv-na-temu-koronavirusu-pid-chas-karantynu/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">щоб виманити Ваші персональні дані та кошти</a>.</strong></p>
<p>Ймовірно, мало людей будуть заперечувати проти збору певних даних для відстеження інфікованих людей, якщо це допоможе зупинити поширення вірусу. Однак, крім очевидної користі від використання технологій, <strong>існують і ризики для цифрової конфіденційності громадян</strong>.</p>
<p>Усіх цікавить, чи можна опускати в воду смартфон без захисту від води. Насправді ж, навіть якщо телефон захищений від води, <a href="https://cybercalm.org/zahyshheni-vid-vody-smartfony-boyatsya-plavaty-yak-i-ne-zahyshheni/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>все одно не варто лізти з ним у воду</strong></a>.</p>
</div>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/chotyry-pravyla-dlya-unyknennya-kiberzlamu-ta-atak-hakeriv-pid-chas-roboty-vdoma/">Чотири правила для уникнення кіберзламу та атак хакерів під час роботи вдома</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/valentyn/">Семенюк Валентин</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" />	</item>
		<item>
		<title>Як захистити смартфон від загроз? &#8211; Поради</title>
		<link>https://cybercalm.org/yak-zahystyty-smartfon-vid-zagroz-porady/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Олена Кожухар]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 10 Oct 2019 13:24:02 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Кібербезпека]]></category>
		<category><![CDATA[безпека смартфона]]></category>
		<category><![CDATA[захист від вірусів]]></category>
		<category><![CDATA[захист від зламу]]></category>
		<category><![CDATA[Смартфони]]></category>
		<category><![CDATA[шкідливе програмне забезпечення]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=96866</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-zahystyty-smartfon-vid-zagroz-porady/">Як захистити смартфон від загроз? &#8211; Поради</a></p>
<p>Завдяки смартфону кожен може отримати доступ до мережі Інтернет, спілкуватися в соціальних мережах та месенджерах, здійснювати покупки онлайн та навіть управляти банківськими картами, не звертаючись до відділення банку. Однак існує й темна сторона інноваційного прогресу — зловмисники, які поширюють шкідливі програми з метою інфікування пристроїв та викрадення конфіденційних даних. Небезпека викрадення даних У сучасному світі [&#8230;]</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-zahystyty-smartfon-vid-zagroz-porady/">Як захистити смартфон від загроз? &#8211; Поради</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/olga_sem/">Олена Кожухар</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-zahystyty-smartfon-vid-zagroz-porady/">Як захистити смартфон від загроз? &#8211; Поради</a></p>
<p>Завдяки смартфону кожен може отримати доступ до мережі Інтернет, спілкуватися в соціальних мережах та месенджерах, здійснювати покупки онлайн та навіть управляти банківськими картами, не звертаючись до відділення банку. Однак існує й темна сторона інноваційного прогресу — зловмисники, які поширюють шкідливі програми з метою інфікування пристроїв та викрадення конфіденційних даних.</p>
<p><span id="more-96866"></span></p>
<h4>Небезпека викрадення даних</h4>
<p>У сучасному світі користувачі легко поширюють свої персональні дані мережею Інтернет, навіть не замислюючись над можливими наслідками. Якщо раніше доступ до банківських даних та іншої персональної інформації будь-якої людини був майже неможливим, то зараз Ваші дані можуть легко опинитися в руках зловмисників.</p>
<p>Через недотримання елементарних правил безпеки користувачі стають жертвами кіберзлочинців, які отримують доступ до інформації про кредитні картки, рахунки та криптовалютні гаманці, а також паролі та інші конфіденційні дані. Для цього зловмисники використовують різні шкідливі програми. Прикладом подібної загрози є<strong> нещодавно виявлений банківський троян</strong>, який поширює фальшиві онлайн-форми для викрадення криптовалюти користувачів. Зокрема, зловмисники заманюють жертву на підробну сторінку та просять ввести інформацію нібито для термінової перевірки даних банківської картки або оновлення операційної системи (ОС).</p>
<h4><img decoding="async" class="size-full wp-image-72468 aligncenter" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/12/03141908/android-smartphone-security.jpg" alt="android smartphone security" width="800" height="450" title="Як захистити смартфон від загроз? - Поради 7" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/12/03141908/android-smartphone-security.jpg 800w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/12/03141908/android-smartphone-security-300x169.jpg 300w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/12/03141908/android-smartphone-security-768x432.jpg 768w" sizes="(max-width: 800px) 100vw, 800px" /></h4>
<h4>Як операційна система впливає на безпеку смартфона?</h4>
<p>Сьогодні лідерами на ринку операційних систем для мобільних девайсів є Android та iOS. Варто відмітити, що вони мають зовсім різні підходи до розробки ОС. Компанія Apple має власну вбудовану систему безпеки телефона, яка ретельно аналізує та контролює кожен новий додаток. Крім цього, більшість програмного забезпечення створюється самостійно спеціалістами Apple, що значно знижує поширення шкідливого коду через додатки та пристрої iOS. Ще однією перевагою є регулярний випуск оновлень з метою негайного виправлення виявлених уразливостей та помилок в програмному забезпеченні смартфона.</p>
<p>При цьому варто відзначити, що навіть така, на перший погляд, досконала система безпеки телефона може містити уразливості та бути інфікованою надсучасними шкідливими інструментами кіберзлочинців. За даними дослідження спеціалістів ESET, в 2019 році було виявлено 155 уразливостей в iOS, при цьому кількість фальшивих додатків для iOS зросла на 43% порівняно з даними за першу половину 2018 року. Як приклад, варто згадати поширення шкідливих фітнес-додатків серед користувачів продукції Apple. Зокрема зловмисники несанкціоновано використовували функцію Touch ID, нібито для контролю фізичної активності, а насправді для викрадення грошей жертв.</p>
<p>У той же час безпека телефона Android має універсальну відкриту систему, яка надає ширші функціональні можливості та дозволяє використовувати набагато більшу кількість додатків від різних розробників. Однак існує і недолік — через великий ряд моделей смартфонів на базі Android розробники не встигають так швидко реагувати на різні збої в системі та рідше випускають оновлення, на відміну від Apple. За даними дослідження ESET, за перше півріччя 2019 було виявлено 86 уразливостей в ОС Android, а середня кількість нових видів загроз досягає 240 щомісяця.</p>
<p><strong><img loading="lazy" loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-72405 aligncenter" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/11/30123745/smart-lock.jpg" alt="smart lock" width="1200" height="801" title="Як захистити смартфон від загроз? - Поради 8" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/11/30123745/smart-lock.jpg 1200w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/11/30123745/smart-lock-300x200.jpg 300w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/11/30123745/smart-lock-1024x684.jpg 1024w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/11/30123745/smart-lock-768x513.jpg 768w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/11/30123745/smart-lock-330x220.jpg 330w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/11/30123745/smart-lock-420x280.jpg 420w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/11/30123745/smart-lock-615x410.jpg 615w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/11/30123745/smart-lock-860x574.jpg 860w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></strong></p>
<p><strong>Як захистити ґаджети?</strong></p>
<ul>
<li>Здійснюйте регулярне та своєчасне оновлення операційної системи та додатків. Саме оновлення дозволить виправити уразливості в програмному забезпеченні та зменшити ризики інфікування шкідливими програмами.</li>
<li>Використовуйте надійні паролі для запобігання несанкціонованого доступу до пристрою. Важливо створювати унікальну складну комбінацію для входу до кожного облікового запису.<br />
Завантажуйте додатки тільки перевірених та відомих розробників, а також звертайте увагу на відгуки про них, особливо негативні.</li>
<li>Не рекомендовано завантажувати невідоме програмне забезпечення або додаток з невеликою кількістю інсталяцій, оскільки така програма може мати ще певні помилки, а в гіршому випадку й шкідливий код.</li>
<li>Використовуйте двофакторну аутентифікаціюдля покращення безпеки телефоназа допомогою захисту облікових записів банківських додатків. Оскільки, отримавши доступ до програми для онлайн-банкінгу, зловмисники зможуть управляти вашою банківською карткою та коштами на ній.</li>
<li>Уникайте підключення до публічних Інтернет-мереж, які є менш захищеними та часто поширюють різні загрози.</li>
<li>Не переходьте за випадковими посиланнями та не натискайте на спливаючі вікна. Це один з найпоширеніших способів поширення шкідливого програмного забезпечення зловмисниками.</li>
<li>Уникайте поширення конфіденційної інформації через електронну пошту та соціальні мережі.</li>
<li>Використовуйте надійне рішення для безпеки телефона та захисту від різних загроз, зокрема фішингових атак, спрямованих на викрадення паролів, даних банківських карт, інформації для входу в облікові записи, а також програм-вимагачів, які блокують екрани пристроїв та вимагають викуп.</li>
</ul>
<p>Нагадаємо, компанія Google додала в Chrome Canary нову експериментальну функцію, яка надає користувачам можливість<strong> видалити сторонні файли cookie в браузері.</strong></p>
<p>Також співробітники дослідницького інституту Fraunhofer-Institut für Sichere Informationstechnologie (Німеччина)<strong> попередили про уразливість в старому коді API Twitter</strong>, який як і раніше використовується популярними мобільними iOS-додатками.</p>
<p>Окрім цього, Facebook додала у Instagram <strong>нову функцію безпеки для захисту від фішингових атак</strong>. Відтепер, отримавши повідомлення від Instagram, користувачі зможуть перевіряти, чи насправді його прислала компанія, або це приманка фішерів.</p>
<p>Зверніть увагу, що у Opera 64 <strong>з’явився блокувальник трекерів</strong>, вмикати та вимикати який можна в меню “Просте налаштування” і в налаштуваннях браузера.</p>
<p>До речі, компанія Microsoft <strong>випустила чергові щомісячні оновлення безпеки</strong> для своїх продуктів. В цілому було виправлено 59 уразливостей в Windows і пов’язаному ПЗ, 9 з яких є критичними, 49 – небезпечними і 1 – середньої небезпеки.</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-zahystyty-smartfon-vid-zagroz-porady/">Як захистити смартфон від загроз? &#8211; Поради</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/olga_sem/">Олена Кожухар</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" />	</item>
		<item>
		<title>Як захистити смарт-телевізор від Інтернет-загроз? Поради</title>
		<link>https://cybercalm.org/yak-zahystyty-smart-televizor-vid-internet-zagroz-porady/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Семенюк Валентин]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 20 Feb 2019 13:50:33 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Кібербезпека]]></category>
		<category><![CDATA[smart TV]]></category>
		<category><![CDATA[Безпека даних]]></category>
		<category><![CDATA[захист від зламу]]></category>
		<category><![CDATA[Розумний будинок]]></category>
		<category><![CDATA[Техніка]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=79376</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-zahystyty-smart-televizor-vid-internet-zagroz-porady/">Як захистити смарт-телевізор від Інтернет-загроз? Поради</a></p>
<p>Сучасні телевізори стали ціллю для кіберзлочинців. Використовуючи уразливості безпеки smart TV, зловмисники можуть записувати розмови користувачів або інфікувати інші пристрої домашньої мережі. Спеціалісти ESET підготували поради для захисту смарт-телевізорів від сучасних Інтернет-загроз: Забезпечте надійність облікових даних роутера Завдяки практичності та зручності використання технологія підключення телевізорів до мережі Інтернет через роутер є досить популярною. Такий спосіб [&#8230;]</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-zahystyty-smart-televizor-vid-internet-zagroz-porady/">Як захистити смарт-телевізор від Інтернет-загроз? Поради</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/valentyn/">Семенюк Валентин</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-zahystyty-smart-televizor-vid-internet-zagroz-porady/">Як захистити смарт-телевізор від Інтернет-загроз? Поради</a></p>
<p>Сучасні телевізори стали ціллю для кіберзлочинців. Використовуючи уразливості безпеки smart TV, зловмисники можуть записувати розмови користувачів або інфікувати інші пристрої домашньої мережі.<span id="more-79376"></span></p>
<p>Спеціалісти <a href="https://eset.ua/" target="_blank" rel="noopener">ESET</a> підготували поради для захисту смарт-телевізорів від сучасних Інтернет-загроз:</p>
<h2>Забезпечте надійність облікових даних роутера</h2>
<p>Завдяки практичності та зручності використання технологія підключення телевізорів до мережі Інтернет через роутер є досить популярною. Такий спосіб дозволяє під’єднувати до мережі одночасно багато пристроїв без потреби у великій кількості кабелів. Однак у разі інфікування роутера кіберзлочинці можуть отримати доступ до всіх підключених до мережі пристроїв, зокрема і смарт-телевізорів, та встановлювати на них шкідливе програмне забезпечення.</p>
<p>У зв&#8217;язку з цим для запобігання несанкціонованому доступу до вашої мережі використовуйте унікальне ім&#8217;я та надійний пароль для облікового запису роутера. Також необхідно вимкнути функції, які Ви не використовуєте, адже вони можуть полегшити зловмисникам отримання доступу до вашої мережі. Крім цього, як і всі інші підключені до мережі пристрої, роутер необхідно регулярно оновлювати для захисту від нових уразливостей та надсучасних загроз.</p>
<p><strong><img loading="lazy" loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-79380 size-large" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/02/20134941/jeshoots-com-250229-unsplash-1024x683.jpg" alt="jeshoots com 250229 unsplash" width="1024" height="683" title="Як захистити смарт-телевізор від Інтернет-загроз? Поради 11" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/02/20134941/jeshoots-com-250229-unsplash-1024x683.jpg 1024w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/02/20134941/jeshoots-com-250229-unsplash-300x200.jpg 300w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/02/20134941/jeshoots-com-250229-unsplash-768x512.jpg 768w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/02/20134941/jeshoots-com-250229-unsplash-1536x1024.jpg 1536w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/02/20134941/jeshoots-com-250229-unsplash-2048x1365.jpg 2048w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/02/20134941/jeshoots-com-250229-unsplash-330x220.jpg 330w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/02/20134941/jeshoots-com-250229-unsplash-420x280.jpg 420w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/02/20134941/jeshoots-com-250229-unsplash-615x410.jpg 615w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/02/20134941/jeshoots-com-250229-unsplash-860x573.jpg 860w" sizes="auto, (max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></strong></p>
<h2>Створіть окремі мережі для пристроїв</h2>
<p>У разі підключення до вашої мережі великої кількості пристроїв створіть перелік усіх та окремі мережі зі спеціальними дозволами. Перегляд списку пристроїв дозволить Вам відключити від мережі пристрої, які тимчасово або взагалі не використовуються. Крім цього, наявність переліку назв ваших пристроїв полегшить виявлення спроб вторгнення у мережу.</p>
<p>Створення окремої мережі також має ряд переваг. Наприклад, для уникнення витоку конфіденційних даних ви можете розділити в окремі мережі пристрої з конфіденційними даними, такі як камери спостереження, пристрої для зберігання даних, та інші підключені до Інтернету пристрої.</p>
<h2>Налаштуйте параметри конфіденційності на смарт-телевізорі</h2>
<p>Насамперед необхідно налаштувати, яку інформацію ваш провайдер може збирати та передавати третім особам. Оскільки деякі виробники смарт-телевізорів за замовчуванням збирають дані голосових записів та веб-камери, необхідно обмежити збір конфіденційних даних у налаштуваннях пристрою. Якщо на вашому пристрої є веб-камера, необхідно вимкнути її у разі невикористання. Для додаткової безпеки рекомендуємо скористатися певним &#8220;стікером&#8221; для веб-камери, щоб ніхто не зміг спостерігати за вами, навіть коли телевізор вимкнено.</p>
<p>Крім цього, необхідно забезпечити надійний захист для смарт-телевізора та за потреби вмикати функцію батьківського контролю для захисту дітей від небажаного онлайн-контенту.</p>
<p><strong><img loading="lazy" loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-79381 size-large" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/02/20135056/rawpixel-788409-unsplash-1024x683.jpg" alt="rawpixel 788409 unsplash" width="1024" height="683" title="Як захистити смарт-телевізор від Інтернет-загроз? Поради 12" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/02/20135056/rawpixel-788409-unsplash-1024x683.jpg 1024w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/02/20135056/rawpixel-788409-unsplash-300x200.jpg 300w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/02/20135056/rawpixel-788409-unsplash-768x513.jpg 768w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/02/20135056/rawpixel-788409-unsplash-1536x1025.jpg 1536w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/02/20135056/rawpixel-788409-unsplash-2048x1367.jpg 2048w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/02/20135056/rawpixel-788409-unsplash-330x220.jpg 330w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/02/20135056/rawpixel-788409-unsplash-420x280.jpg 420w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/02/20135056/rawpixel-788409-unsplash-615x410.jpg 615w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/02/20135056/rawpixel-788409-unsplash-860x574.jpg 860w" sizes="auto, (max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></strong></p>
<h2>Регулярно оновлюйтесь</h2>
<p>Кіберзлочинці завжди шукають нові уразливості для проникнення на пристрої та у мережі жертв. Майже всі підключені до мережі Інтернет пристрої, включно зі смарт-телевізорами, мають вбудоване програмне забезпечення, регулярне оновлення якого забезпечує захист від нових загроз. На відміну від комп&#8217;ютерів або смартфонів, більшість пристроїв Інтернету речей (IoT) не встановлюють оновлення автоматично, тому необхідно стежити за виходом нових оновлень та інсталювати їх самостійно.</p>
<h2>Завантажуйте тільки надійні програми та додатки</h2>
<p>Банківські троянські програми, фальшиві програми для захисту, платні програми, які поширюються під виглядом безкоштовних легітимних додатків, або шкідливе програмне забезпечення, замасковане під ігри чи легітимні додатки — це не повний список тактик, які можуть використовувати кіберзлочинці для інфікування ваших пристроїв. Саме тому необхідно завантажувати програми лише з офіційних магазинів Google Play та App Store. Крім цього, перед завантаженням програми завжди перевіряйте ім&#8217;я розробника програмного забезпечення, кількість інсталяцій та оцінку інших користувачів.</p>
<h2>Відвідуйте тільки безпечні веб-сайти</h2>
<p>Зловмисники часто використовують веб-сайти для поширення різних типів загроз, тому обирайте тільки надійні та легітимні веб-сайти для перегляду інформації, зокрема і потокового відео.</p>
<p>До речі, злам веб-камер є досить поширеним явищем. До того ж, все частіше хакери підключаються до камер смартфонів. Згідно з даними досліджень, близько 9 мільйонів камер пристроїв відкриті для атак і практично жодним чином не захищені. Ось <a href="https://cybercalm.org/yak-zahystyty-veb-kameru-vid-hakeriv-porady/" target="_blank" rel="noopener"><strong>кілька способів зрозуміти, хакнули Ваш пристрій чи ні</strong></a>.</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-zahystyty-smart-televizor-vid-internet-zagroz-porady/">Як захистити смарт-телевізор від Інтернет-загроз? Поради</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/valentyn/">Семенюк Валентин</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" />	</item>
		<item>
		<title>Як вберегти свої дані? &#8211; поради для бізнесу</title>
		<link>https://cybercalm.org/yak-vberegty-svoyi-dani-porady-dlya-biznesu/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Наталя Зарудня]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 21 Nov 2018 14:22:21 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Кібербезпека]]></category>
		<category><![CDATA[DDoS-атаки]]></category>
		<category><![CDATA[дата-центр]]></category>
		<category><![CDATA[захист від зламу]]></category>
		<category><![CDATA[захист від хакерів]]></category>
		<category><![CDATA[резервне копіювання даних]]></category>
		<category><![CDATA[хакери]]></category>
		<category><![CDATA[хмарні сховища]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=71721</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-vberegty-svoyi-dani-porady-dlya-biznesu/">Як вберегти свої дані? &#8211; поради для бізнесу</a></p>
<p>Кількість кібератак щодня зростає, а утримувати штат фахівців з кібербезпеки не кожному підприємцю по кишені. Пропонуємо представникам малого та середнього бізнесу ознайомитися із порадами, як вберегти свої дані та убезпечити своє підприємство від кіберзагроз. 1. Хмарні рішення Хороший варіант для зберігання даних, коли немає можливості купувати дороге обладнання. Послуги хмарного зберігання даних крім дата-центрів надаються [&#8230;]</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-vberegty-svoyi-dani-porady-dlya-biznesu/">Як вберегти свої дані? &#8211; поради для бізнесу</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/nataliazarudnya/">Наталя Зарудня</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-vberegty-svoyi-dani-porady-dlya-biznesu/">Як вберегти свої дані? &#8211; поради для бізнесу</a></p>
<p>Кількість кібератак щодня зростає, а утримувати штат фахівців з кібербезпеки не кожному підприємцю по кишені. Пропонуємо представникам малого та середнього бізнесу ознайомитися із порадами, як вберегти свої дані та убезпечити своє підприємство від кіберзагроз.</p>
<h4>1. Хмарні рішення</h4>
<p>Хороший варіант для зберігання даних, коли немає можливості купувати дороге обладнання. Послуги хмарного зберігання даних крім дата-центрів надаються і українськими телекомоператорами.</p>
<p>Для прикладу, компанія &#8220;Воля&#8221; пропонує клієнтам послугу хмарного зберігання даних Volia Cloud. За допомогою цієї послуги компанія може створити віртуальний офіс, зберігати пошту, бухгалтерські та CRM-додатки, корпоративні сервіси. Компанія має можливість зробити дані доступними для своїх співробітників за допомогою будь-якого пристрою і при цьому захиститися від несанкціонованого доступу третіх осіб та від ризиків знищити фізичний носій. Обійдеться така послугу у суму від 610 грн/місяць.</p>
<h4>2. Резервне копіювання даних</h4>
<p>Ще одним хорошим варіантом для збереження даних є резервне копіювання. Послугу резервного копіювання даних в хмарне сховище та їх відновлення пропонує компанія lifecell. За допомогою цієї послуги ви можете копіювати дані з фізичних та віртуальних серверів, комп&#8217;ютерів та смартфонів. Також дані можна зашифрувати та оснастити функцією Active Protection для захисту від програм-вимагачів. Треба зауважити, що сервери розміщено в дата-центрах в Німеччині. Коштує така послуга 2,68 грн/1 Гб.</p>
<p>З попередніх резервних копій оператор може відновити клієнтські дані, а частоту створення копій клієнт може налаштувати у відповідності до свої потреб.</p>
<h4><strong>3. Захист від атак</strong></h4>
<p>Компанії все частіше стають жертвами DDoS-атак, які частіше за все здійснюються з метою вимоги грошей за припинення атаки. Такі атаки можуть мати різноматітні наслідки, тому краще подбати про безпеку.</p>
<p>Оператори зв&#8217;язку пропонують уже готові комплексні рішення для захисту від кібератак.  Наприклад, у компанії &#8220;Укртелеком&#8221; є послуга, за допомогою якої можна захистити інформаційну систему від атак об&#8217;ємом до 350 Гб/с. Вартість такої послуги залежить від режиму роботи, який клієнт може вибрати індивідуально в залежності від потреб.</p>
<p><strong>Джерело<em>:</em></strong> <a href="http://it.siteua.org/%D0%98%D0%A2-%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8/643088/%D0%9A%D0%B0%D0%BA_%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%82%D1%8C_%D0%BA%D0%B8%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B5%D0%B3%D0%BE_%D0%B1%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B0_ukr" target="_blank" rel="noopener">SiteUA.org</a></p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-vberegty-svoyi-dani-porady-dlya-biznesu/">Як вберегти свої дані? &#8211; поради для бізнесу</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/nataliazarudnya/">Наталя Зарудня</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" />	</item>
		<item>
		<title>Злам екаунта у Facebook: чотири способи захиститися</title>
		<link>https://cybercalm.org/zlam-ekaunta-u-facebook-4-sposoby-zahystytysya/</link>
					<comments>https://cybercalm.org/zlam-ekaunta-u-facebook-4-sposoby-zahystytysya/#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Олена Кожухар]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 04 Oct 2018 07:54:06 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Facebook]]></category>
		<category><![CDATA[безпека екаунта]]></category>
		<category><![CDATA[захист від зламу]]></category>
		<category><![CDATA[злам екаунта]]></category>
		<category><![CDATA[логін]]></category>
		<category><![CDATA[фішинг]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=70225</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/zlam-ekaunta-u-facebook-4-sposoby-zahystytysya/">Злам екаунта у Facebook: чотири способи захиститися</a></p>
<p>Тиждень тому соціальна мережа Facebook повідомила, що зазнала чергової хакерської атаки, внаслідок якої до рук зловмисників потрапили дані екаунтів щонайменше 50 мільйонів користувачів. Так, 16 вересня 2018 року Facebook помітив незвичайну активність одного з елементів функціоналу &#8211; функції View as. За результатами внутрішнього розслідування, проведеного компанією, було виявлено комбінацію вразливостей, через яку невідомі отримали доступ [&#8230;]</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/zlam-ekaunta-u-facebook-4-sposoby-zahystytysya/">Злам екаунта у Facebook: чотири способи захиститися</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/olga_sem/">Олена Кожухар</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/zlam-ekaunta-u-facebook-4-sposoby-zahystytysya/">Злам екаунта у Facebook: чотири способи захиститися</a></p>
<p>Тиждень тому соціальна мережа Facebook повідомила, що зазнала чергової хакерської атаки, внаслідок якої до рук зловмисників потрапили дані екаунтів щонайменше 50 мільйонів користувачів.</p>
<p>Так, 16 вересня 2018 року Facebook помітив незвичайну активність одного з елементів функціоналу &#8211; функції View as. За результатами внутрішнього розслідування, проведеного компанією, було виявлено комбінацію вразливостей, через яку невідомі отримали доступ до облікових записів щонайменше 50 мільйонів користувачів.</p>
<p>27 вересня вразливості було закрито. Одним з результатів цієї роботи стало вилогінювання значної кількості користувачів &#8211; близько 90 мільйонів &#8211; з їх екаунтів. Якщо Вам не приходило жодних повідомлень, і Ви досі залогінені, це означає, що Ви не входите у 90 мільйонів користувачів, які стали жертвою (50+ мільйонів) або могли стати жертвою атаки (інші 40+ мільйонів).</p>
<p>У даній статті ми розповімо про те, які різновиди атак може зазнавати Ваш екаунт у Facebook та як від них захиститися.</p>
<h4>1. Зміна пароля сторінки Facebook</h4>
<p>Найпростіший спосіб «зламати» чужий екаунт — це поміняти пароль на ньому. Як правило, зловмисникам це вдається, якщо вони знають жертву особисто. Для початку вони дізнаються логін — електронну скриньку, яку можна підглянути на сторінці у Facebook в контактній інформації, якщо особа його там вказала. Потім вони моделюють ситуацію втрати пароля: натискають на кнопку «Забули пароль?», вводять логін, ставлять галочку «Це мій екаунт». Система пропонує змінити пароль через пошту, але цей варіант зловмисників не влаштовує, бо пароля від пошти вони не знають. Тому вони натискають кнопку «Більше не маєте доступу до цих електронних скриньок?». Система запитує, як ще можна зв’язатися з власником екаунта. Після цього шахраї вводять адресу електронної скриньки, яка не прив’язана до жодного екаунта в Facebook. Для входу зловмисникам достатньо підібрати пароль, після чого відбувається його зміна.</p>
<p>Якщо підібрати пароль їм не вдається, вони йдуть іншим шляхом – обирають опцію відновлення облікового запису за допомогою друзів. Система відправляє трьом або п’яти друзям різні паролі, які потрібно ввести, щоб отримати доступ до екаунту. Зловмисники створюють кілька фейкових екаунтів, з яких додаються у друзі до жертви, або ж домовляються зі справжніми друзями і через них дізнаються паролі.</p>
<p><strong><img loading="lazy" loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-70227 size-full" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2017/11/04104438/facebook-login_2.jpg" alt="facebook login 2" width="1488" height="660" title="Злам екаунта у Facebook: чотири способи захиститися 16" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2017/11/04104438/facebook-login_2.jpg 1488w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2017/11/04104438/facebook-login_2-300x133.jpg 300w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2017/11/04104438/facebook-login_2-1024x454.jpg 1024w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2017/11/04104438/facebook-login_2-768x341.jpg 768w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2017/11/04104438/facebook-login_2-860x381.jpg 860w" sizes="auto, (max-width: 1488px) 100vw, 1488px" /></strong></p>
<p><strong>Як від цього захиститися?</strong></p>
<p>Ваш Facebook-екаунт повинен бути прив’язаний до спеціально створеної електронної скриньки. Логін скриньки не повинен бути відображений в контактній інформації. Ретельно підбирайте секретне питання і відповідь на нього. Не можна, щоб це була інформація, доступна зі сторінки Facebook або просто відома широкому загалу: дні народження і річниці, імена вихованців та перших вчителів в школах тощо. Все це легко можна дізнатися з Вашої сторінки або сторінки Ваших друзів. Нарешті, розсилку паролів друзям можна налаштувати таким чином, щоб їх могли отримати тільки три конкретних людини. Тоді жодні нові екаунти або фейкові друзі не зможуть «поділитися» з хакером паролем до вашого екаунту.</p>
<h4>2. Кейлогер</h4>
<p>Кейлогер — це програма, яка записує всі клавіші, натиснуті користувачем комп’ютера, на який вона встановлена. Програма для зламу Facebook може бути вручну встановлена на комп’ютер людини, чиї паролі необхідно дізнатися. Кейлогер запускається разом з комп’ютером і працює непомітно. Інформація про те, які клавіші натискали протягом того чи іншого періоду часу, надходить на пошту того, хто встановив цю програму. Кейлогер може також міститися на USB-карті. Для його роботи потрібно, щоб пристрій було підключено до комп’ютера людини, пароль якої хакери хочуть дізнатися.</p>
<p><strong>Як від цього захиститися?</strong></p>
<p>Встановіть файєрвол. Активність кейлогера можна виявити за інформацією, яка пересилається, і файєрволи саме її відстежують. Встановіть менеджер паролів. Ця програма дозволяє не набирати паролі, а вводить їх за Вас. Якщо клавіші не натиснуті, то кейлогер нічого не запише. Оновлюйте програмне забезпечення. Якщо ви виявили або запідозрили щось недобре, корисним буде оновити програмне забезпечення. Змінюйте паролі. Вигадуйте альтернативні паролі хоча б два рази на місяць. Це ускладнить хакеру життя і зробить інформацію, яку він отримує, неактуальною.</p>
<h4>3.Фішинг</h4>
<p>Фішинг — найскладніший із способів зламу сторінки Facebook, але в той же час один з найпоширеніших. Коли потрібен пароль від Facebook, шахраї створюють фейкову копію сторінки, на якій вводяться логін і пароль. Ця сторінка може бути відправлена потенційній жертві зламу будь-яким способом. Вона виглядає точно так само, як початковий екран Facebook, але якщо людина введе свій логін і пароль, ця інформація відразу потрапить творцеві несправжньої сторінки. Складність цього способу полягає в тому, що потрібно володіти навичками хостингу сайтів і дизайну веб-сторінок. Проте у мережі існують детальні посібники, за допомогою яких фішингом зможе зайнятися навіть нефахівець. За інструкцією дилетант створить фальшиву копію екрану Facebook, яку потім відправить потенційній жертві.</p>
<p><strong><img loading="lazy" loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-70229 size-full" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2017/11/04104531/not-facebook.jpg" alt="not facebook" width="638" height="429" title="Злам екаунта у Facebook: чотири способи захиститися 17" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2017/11/04104531/not-facebook.jpg 638w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2017/11/04104531/not-facebook-300x202.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 638px) 100vw, 638px" /></strong></p>
<p><strong>Як від цього захиститися?</strong></p>
<p>Не переходьте за посиланнями, які приходять Вам на пошту. В таких листах вас будуть переконувати залогінитися в Facebook, перейшовши на сайт саме за конкретним посиланням. Краще відразу видаліть такий лист і забудьте про нього. Відкривайте Facebook через звичні закладки. Зверніть увагу, що фішингові повідомлення можуть приходити не тільки на електронну адресу. Це може статися і в онлайн-чаті, і в SMS-листуванні, і взагалі на будь-якому сайті. Спливаючі оголошення теж містять небезпеку. Намагайтеся не клікати на все, що яскраво виглядає та впадає в очі. Нарешті, використовуйте антивіруси.</p>
<h4>4. Крадіжка кукіз</h4>
<p>Facebook cookies — невеликий фрагмент даних, відправлений веб-сервером і зберігається на комп’ютері користувача. Ці дані містять важливу інформацію, яку хакер може здобути, якщо він підключений до тієї ж мережі, що й користувач, і використовувати для зламу екаунтів Facebook. Крадіжка кукіз — це не крадіжка пароля, але тим не менше це дає доступ до екаунта, оскільки кукіз дозволяють «обдурити» комп’ютер, змусити його думати, що хакер заходить, наприклад, в Facebook з того ж робочого місця і браузера, що жертва крадіжки. Для того щоб отримати кукіз в браузері Firefox, хакери вдаються до використання додатка Firesheep. Він збирає кукіз з комп’ютерів, підключених до однієї Wi-Fi-мережі, і зберігає їх для подальшого використання. Якщо жертва крадіжки все ще залогінена в Facebook, то хакер легко може зайти на той же обліковий запис. Як тільки екаунт покинуть, доступ до нього закривається і для зломщика.</p>
<p><strong><img loading="lazy" loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-70231 size-full" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2017/11/04105146/facebook_wifi.jpg" alt="facebook wifi" width="1280" height="720" title="Злам екаунта у Facebook: чотири способи захиститися 18" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2017/11/04105146/facebook_wifi.jpg 1280w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2017/11/04105146/facebook_wifi-300x169.jpg 300w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2017/11/04105146/facebook_wifi-1024x576.jpg 1024w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2017/11/04105146/facebook_wifi-768x432.jpg 768w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2017/11/04105146/facebook_wifi-860x484.jpg 860w" sizes="auto, (max-width: 1280px) 100vw, 1280px" /></strong></p>
<p><strong>Як від цього захиститися?</strong></p>
<p>Зайдіть в налаштування облікового запису на Facebook. У розділі, присвяченому безпеці, переконайтеся, що стоїть галочка навпроти безпечного серфінгу. Firesheep не бачить кукіз, якщо використовується шифрування з’єднання, наприклад, HTTPS. Тому уникайте сайтів із з’єднанням HTTP. Завжди користуйтеся SSL — безпечними криптографічними протоколами. Використовуйте такі додатки Firefox, як HTTPS-Everywhere або Force-TLS, які виключають ненадійні з’єднання. Завжди, коли встаєте з-за комп’ютера, виходьте з усіх екаунтів. Firesheep не дозволяє проникнути на екаунт, якщо він закритий.</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/zlam-ekaunta-u-facebook-4-sposoby-zahystytysya/">Злам екаунта у Facebook: чотири способи захиститися</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/olga_sem/">Олена Кожухар</a></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://cybercalm.org/zlam-ekaunta-u-facebook-4-sposoby-zahystytysya/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>1</slash:comments>
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" />	</item>
		<item>
		<title>Як розпізнати злам та крадіжку даних з Вашого смартфону?</title>
		<link>https://cybercalm.org/yak-rozpiznaty-zlam-ta-kradizhku-danyh-z-vashogo-smartfonu/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Олена Кожухар]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 21 Aug 2018 09:40:31 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Кібербезпека]]></category>
		<category><![CDATA[безпека смартфона]]></category>
		<category><![CDATA[захист від зламу]]></category>
		<category><![CDATA[захист від хакерів]]></category>
		<category><![CDATA[злам]]></category>
		<category><![CDATA[крадіжка даних]]></category>
		<category><![CDATA[Смартфони]]></category>
		<category><![CDATA[хакери]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=69861</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-rozpiznaty-zlam-ta-kradizhku-danyh-z-vashogo-smartfonu/">Як розпізнати злам та крадіжку даних з Вашого смартфону?</a></p>
<p>Ми живимо в цифрову епоху, тому захист даних – проблема, яка з кожним днем стає все більш актуальною для кожного. Як захистити свої повідомлення, дзвінки, листи та іншу цифрову інформацію від хакерів? Як не стати жертвою шпіонажу, коли все викладається у відкритий доступ? Якщо раніше ми хвилювалися в основному за комп’ютери та ноутбуки, то зараз [&#8230;]</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-rozpiznaty-zlam-ta-kradizhku-danyh-z-vashogo-smartfonu/">Як розпізнати злам та крадіжку даних з Вашого смартфону?</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/olga_sem/">Олена Кожухар</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-rozpiznaty-zlam-ta-kradizhku-danyh-z-vashogo-smartfonu/">Як розпізнати злам та крадіжку даних з Вашого смартфону?</a></p>
<p>Ми живимо в цифрову епоху, тому захист даних – проблема, яка з кожним днем стає все більш актуальною для кожного. Як захистити свої повідомлення, дзвінки, листи та іншу цифрову інформацію від хакерів? Як не стати жертвою шпіонажу, коли все викладається у відкритий доступ?</p>
<p>Якщо раніше ми хвилювалися в основному за комп’ютери та ноутбуки, то зараз фокус змістився на смартфони, які завжди з нами.</p>
<h4>Способи зламу</h4>
<p>Перший і найпростіший спосіб зламати телефон – фізично отримати до нього доступ і встановити шпигунський додаток. Другий  (так само простий) спосіб – скористатися незахищеною мережею Wi-Fi, наприклад, у кафе або аеропорті.</p>
<p>Оскільки публічні Wi-Fi-мережі доступні всім, хакери з легкістю можуть проникнути у Ваш пристрій і побачити Ваш трафік.</p>
<p>Менш поширений спосіб проникнення в телефон – через USB-порт, який замаскований під зарядний пристрій. Не залишайти смартфон заряджатися в незнайомих місцях!</p>
<p>Крім цього, є SMS-фішинг: вам на телефон відправляється повідомлення (начебто з банку або від вашого провайдера), під час відкриття такого повідомлення на телефон встановлюється вірус.</p>
<h4>Як зрозуміти, що Ваш телефон зламали?</h4>
<ol>
<li>Якщо батарея телефону розряджається надто швидко, можливо, у фоновому режимі працює якийсь невідомий додаток. Це цілком може бути шпигунське ПЗ.</li>
<li>Якщо телефон постійно перезавантажується, вимикається, самостійно запускає додатки або набирає випадкові номери, це може свідчити про те, що в нього намагаються проникнути хакери.</li>
<li>Якщо телефон постійно нагрівається, навіть коли ви його не використовуєте, &#8211; це ще одна потенційна ознака роботи фонового додатку.</li>
<li>Якщо в списку нещодавніх викликів ви бачите незнайомі номери, це може означати, що до вашого телефону підключаються з-за кордону.</li>
<li>Якщо ви не можете вимкнути телефон або керувати найпростішими функціями типу яскравість і камера, ймовірно, контроль над пристроєм захоплено хакерами.</li>
<li>Нарешті, якщо під час розмов ви постійно чуєте сторонні шуми або ехо там, де цього не було раніше, то це також привід задуматися.</li>
</ol>
<h4>Кілька порад із захисту від хакерів:</h4>
<ul>
<li>Не відкривайте повідомлення з незнайомих адрес;</li>
<li>Заряджаючи телефон в незнайомому місці, вибирайте опцію «Тільки зарядка»;</li>
<li>Вимикайте автоматичне підключення до публічних Wi-Fi-мереж;</li>
<li>Не здійснюйте онлайн-покупок через публічні мережі і не вибирайте опцію «Запам’ятати пароль», якщо ви не впевнені в безпеці мережі.</li>
</ul>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-rozpiznaty-zlam-ta-kradizhku-danyh-z-vashogo-smartfonu/">Як розпізнати злам та крадіжку даних з Вашого смартфону?</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/olga_sem/">Олена Кожухар</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" />	</item>
		<item>
		<title>Уроки цифрової грамотності: як захистити себе онлайн</title>
		<link>https://cybercalm.org/uroky-tsyfrovoyi-gramotnosti-yak-zahystyty-sebe-onlajn/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Олена Кожухар]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 15 Aug 2018 12:29:00 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Кібербезпека]]></category>
		<category><![CDATA[безпека користування wi-fi]]></category>
		<category><![CDATA[безпека поштових сервісів]]></category>
		<category><![CDATA[двофакторна аутентифікація]]></category>
		<category><![CDATA[захист від зламу]]></category>
		<category><![CDATA[захист персональних даних]]></category>
		<category><![CDATA[фішинг]]></category>
		<category><![CDATA[цифрова грамотність]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=69812</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/uroky-tsyfrovoyi-gramotnosti-yak-zahystyty-sebe-onlajn/">Уроки цифрової грамотності: як захистити себе онлайн</a></p>
<p>Електронна пошта, кілька соціальних мереж, онлайн-банкінг та бізнесові програми – все це утворює наше особисте цифрове королівство. Проте у 21-му столітті існує чимало зловмисників, які можуть захотіти в нього потрапити. Авжеж, всі ми пам’ятаємо про важливість використання якісних антивірусних програм, вигадування складних паролів, що міститимуть букви, цифри й символи, та небезпеку переходу за неперевіреними посиланнями. [&#8230;]</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/uroky-tsyfrovoyi-gramotnosti-yak-zahystyty-sebe-onlajn/">Уроки цифрової грамотності: як захистити себе онлайн</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/olga_sem/">Олена Кожухар</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/uroky-tsyfrovoyi-gramotnosti-yak-zahystyty-sebe-onlajn/">Уроки цифрової грамотності: як захистити себе онлайн</a></p>
<p>Електронна пошта, кілька соціальних мереж, онлайн-банкінг та бізнесові програми – все це утворює наше особисте цифрове королівство. Проте у 21-му столітті існує чимало зловмисників, які можуть захотіти в нього потрапити. Авжеж, всі ми пам’ятаємо про важливість використання якісних антивірусних програм, вигадування складних паролів, що міститимуть букви, цифри й символи, та небезпеку переходу за неперевіреними посиланнями. Але онлайн-загрози стають дедалі більш витонченими, тож необхідність посилити оборону лише зростає. Проте єдиного способу вирішити проблему безпеки немає. <a href="https://www.radiosvoboda.org/a/digital-safety-tips/29433694.html" target="_blank" rel="noopener">Радіо Свобода</a> зібрало кілька найпростіших основ, про які варто пам’ятати.</p>
<h4>Соціальна інженерія</h4>
<p>Це спеціальна методика маніпуляції, яка допомагає хакерам витягнути з людини необхідну інформацію. Наприклад, через фішинг.</p>
<blockquote>
<ul>
<li>Вважається однією з найбільших онлайн-загроз.</li>
<li>Наприклад, хакери можуть «маскуватися» під представників оператора мобільного зв’язку або працівників банку та надсилати електронні листи з додатком. Після цього людині телефонують із проханням відкрити цей додаток або ж перейти за посиланням. Це додає ситуації чималої правдоподібності і зазвичай змушує людей відкривати їх.</li>
<li>На такий «гачок» потрапляли навіть освічені експерти з кібербезпеки. Нещодавно трьох українців заарештували за підозрою у викраденні – саме за допомогою фішингу – мільйонів номерів кредитних карток та атаках на більш ніж 100 американських компаній, що в результаті завдало збитки американським бізнесам у розмірі десятків мільйонів доларів.</li>
</ul>
</blockquote>
<p><strong>Порада:</strong> ніколи не відкривайте вміст додатків або не переходьте за посиланням, не вивчивши деталей. Часто адреса відправника містить помилки в назвах, а посилання має неправдоподібний вигляд. Якщо просять ввести особисті дані – краще окремо зайти на сайт компанії, наприклад, інтернет-провайдера. Ще краще – зателефонуйте на офіційний номер підприємства для уточнення інформації.</p>
<h4>Двофакторна аутентифікація (ДФА)</h4>
<p>Це метод контролю над доступом до комп’ютера / електронної пошти / соціальної мережі, який вимагає пред’явити більше доказів того, що ви – той самий користувач. Простого введення пароля недостатньо.</p>
<blockquote>
<ul>
<li>Такий додатковий прошарок захисту потроху стає «нормою» в умовах цифрової сучасності.</li>
<li>ДФА пропонує комбінувати два компоненти (але можна й більше): наприклад, спочатку ввести пароль в електронну пошту, а згодом код, отриманий в смс-повідомленні.</li>
<li>Замість смс-коду можна також завантажити на телефон застосунок ДФА, який генеруватиме пароль.</li>
<li>Так, навіть якщо ваш пароль викрадуть, – доступу до даних зловмисники все одно не отримають (якщо не викрадуть ваш телефон).</li>
</ul>
</blockquote>
<p><strong>Порада:</strong> Експерти радять ввімкнути ДФА на всіх своїх електронних приладах не лише для електронної пошти, але й до кожної окремої соціальної мережі.</p>
<h4>Публічний Wi-Fi</h4>
<p>Той самий Wi-Fi, до якого ви можете приєднатися в метро, кав’ярні або готелі, – не найнадійніший спосіб перевірити свою електронну пошту або онлайн-банкінг</p>
<blockquote>
<ul>
<li>Стандарти безпеки Wi-Fi постійно вдосконалюють, але поки що захищеність переданої інформації через відкриті мережі все ще далека від ідеалу.</li>
<li>Одна з загроз – можливість хакерам «ставити» себе між особою та точкою з’єднання. Таким чином, замість прямого підключення ви надсилаєте свою інформацію зловмисникам.</li>
</ul>
</blockquote>
<p><strong>Порада:</strong> Якщо можливо, намагайтеся не використовувати точки публічного доступу до Wi-Fi. Та якщо це єдина надія на виживання, не забудьте використати VPN – віртуальну приватну мережу. Це дозволить зашифрувати дані, що «подорожують» із та на ваш електронний пристрій, і ускладнить третім особам отримання доступу до даних.</p>
<p>Також не варто давати згоду на будь-яку запропоновану обробку даних без детального ознайомлення, завантажувати пропоновані програми і надавати важливі особисті деталі в обмін на підключення.</p>
<h4>Передача конфіденційних даних</h4>
<p>Це делікатна інформація, така, як банківські дані або корпоративні таємниці. Передавати її простим електронним листом не можна.</p>
<blockquote>
<ul>
<li>Передача файлів без шифрування ставить ваші дані під ризик.</li>
</ul>
</blockquote>
<p><strong>Порада:</strong> шифруйте електронні листи за допомогою спеціальних програм, які легко можна завантажити безкоштовно в інтернеті. Також можна використовувати месенджери із шифруванням.</p>
<h4>Пароль для розблокування телефона</h4>
<p>Сучасні смартфони пропонують встановити код, необхідний при кожній спробі розблокування телефона.</p>
<blockquote>
<ul>
<li>Експерти запевняють: мати 4-значний пароль для розблокування телефона – добре, проте недостатньо безпечно.</li>
</ul>
</blockquote>
<p><strong>Порада:</strong> Якщо не маєте пароля – встановіть. Якщо маєте 4-значний – замініть на довший.</p>
<h4>Оновлення операційних систем</h4>
<p>Якщо ви маєте звичку відкладати на потім оновлення операційної системи – це не найкраща ідея в умовах сучасної цифрової реальності.</p>
<blockquote>
<ul>
<li>Як на телефоні, так і на комп’ютері нові оновлення часто дозволяють «залагодити» потенційні прогалини в безпеці.</li>
</ul>
</blockquote>
<p><strong>Порада:</strong> Переконайтеся, що ваш електронний пристрій – чи то телефон, чи комп’ютер – завжди оновлений до останньої версії операційної системи.</p>
<h4>HTTPS-приєднання</h4>
<p>Коли ви переходите на якийсь веб-сайт, зазвичай його адреса починалася із звичних http://. Останнім часом усе поширенішим стає початок https://.</p>
<blockquote>
<ul>
<li>Ось це https:// (HyperText Transfer Protocol Secure) – розширення протоколу http для підтримки шифрування з метою підвищення безпеки.</li>
</ul>
</blockquote>
<p><strong>Порада:</strong> Коли користуєтеся веб-сайтом, де вам треба ввести конфіденційні дані, зверніть увагу на початок URL-адреси, тобто адресу ресурсу. Саме на використанні безпечного протоколу https:// наполягають, якщо немає інших варіантів додаткового захисту.</p>
<h4>Безпечні месенджери</h4>
<p>Застосунки для спілкування – месенджери – також мають свої особливості, з якими варто ознайомитися, якщо ви серйозно піклуєтеся про безпеку листування</p>
<blockquote>
<ul>
<li>Якщо ви чули, що Telegram обіцяв 200 тисяч доларів тому, хто зламає зашифроване листування, – не кваптеся із висновками. Його так ніхто й не зламав, проте слід знати, що в ньому треба не забути використовувати секретні чати із підтримкою end-to-end-шифрування.</li>
</ul>
</blockquote>
<p><strong>Порада:</strong> найбільш захищеним месенджером поки що широко вважається Signal. Він пропонує повне шифрування повідомлень та дзвінків.</p>
<p><strong>Мобільні</strong> застосунки та Facebook</p>
<p>Якщо ви використовуєте будь-які застосунки на мобільному – є сенс перевірити, які з них і досі зберігають інформацію про вас.</p>
<blockquote>
<ul>
<li>Багато застосунків просять доступ через Facebook. Часто збір даних про вас із соцмереж – основна мета програм.</li>
</ul>
</blockquote>
<p><strong>Порада:</strong> Для того, щоб перевірити, кому ви надавали доступ до своїх Facebook-даних, слід зайти в налаштування – застосунки – тут з’явиться список програм. Тепер можна відредагувати список. Та платформа попереджає: видалення застосунків із Facebook-у не гарантує видалення ваших даних цими застосунків, – тому рекомендує звернутися безпосередньо до розробників для видалення даних.</p>
<h4>Менеджер паролів</h4>
<p>Менеджер паролів допомагає «вигадувати», зберігати і вводити складні паролі із зашифрованої бази даних.</p>
<blockquote>
<ul>
<li>Для кожного веб-сайту, яким людина користується, необхідно мати новий (складний!) пароль. Одній людині може бути складно запам’ятати різні паролі. Тож для цього є спеціальні помічники.</li>
</ul>
</blockquote>
<p><strong>Порада:</strong> Безпечний менеджер паролів створить «сильні» паролі із використанням комбінації букв, цифр та спеціальних символів, і зберігатиме їх у зашифрованому сховищі.<br />
Експерти з цифрової безпеки радять дотримуватися основних правил «цифрової гігієни» і завжди залишатися уважним, адже загрози цифровому королівству постійно еволюціонують.</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/uroky-tsyfrovoyi-gramotnosti-yak-zahystyty-sebe-onlajn/">Уроки цифрової грамотності: як захистити себе онлайн</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/olga_sem/">Олена Кожухар</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" />	</item>
	</channel>
</rss>
