У сучасному цифровому світі соціальні мережі стали не тільки платформою для спілкування та обміну інформацією, але й майданчиком для ведення інформаційної війни. Одним з методів цієї війни стало явище, відоме як “Rage-baiting”. Україна, як країна, що переживає війну та складні періоди політичних та соціальних змін, не залишається осторонь цього явища.
Що таке Rage-baiting?
Rage-baiting, від англійського “rage” (гнів) і “baiting” (приманка), це стратегія, спрямована на те, щоб викликати емоційну реакцію, зазвичай гнів або обурення, серед аудиторії. Це може бути досягнуто шляхом публікації контенту, який спровокує політичні суперечки, етнічні конфлікти тощо. Головною метою такого контенту є не розповсюдження об’єктивної інформації, а залучення уваги та мобілізація аудиторії, нерідко для досягнення певної політичної або ідеологічної мети.
Однією з тактик маніпулювання гнівом є Rage-farming, суть якої полягає в тому, щоб створювати або вибирати контент, який має потенціал викликати сильні емоції серед аудиторії, зокрема гнів, ненависть, або обурення. Це може бути досягнуто шляхом публікації спірних новин, провокаційних коментарів, фейкових історій або фотографій, які мають сильний емоційний заряд. Рейдж-фермери “сіють” такий контент в соцмережах і отримують свій “врожай люті та ненависті” від звичайних користувачів, які пишуть вже власні дописи, підхоплюючи хвилю.
Однією з ключових цілей цієї стратегії є залучення максимальної кількості уваги та взаємодії з контентом. Чим більше користувачів відчувають емоційну залежність від матеріалу, тим більше вони будуть схильні реагувати, коментувати, та поширювати його. Це в свою чергу сприяє зростанню обсягу взаємодії з контентом, що є ключовим фактором для алгоритмів соціальних мереж та медіа платформ. Такий контент часто набирає велику популярність, не зважаючи на його фактичну об’єктивність чи достовірність.
Rage-baiting в ЗМІ
Rage-baiting стає все більш поширеною тактикою в ЗМІ. Хоча rage-baiting може тимчасово збільшити трафік на веб-сайт, він має негативні наслідки як для читачів, так і для суспільства в цілому.
Як використовується rage-baiting в ЗМІ:
- Заголовки, що викликають гнів: “Ця нова політика зведе вас з розуму!”, “Ви не повірите, що зробив цей політик!”, “Україна на межі катастрофи!”.
- Емоційно заряджений контент: Статті, які містять образливу мову, загрози, або сенсаційні заяви.
- Використання емоційних зображень: Фотографії або відео, які викликають страх, гнів або обурення.
- Штучне створення суперечок: Публікація статей, які навмисно ображають або дратують певну групу людей.
Тренд TikTok #ухилянт як приклад рейдж-бейтингу
Останніми днями в Тік Ток завірусилися записи, де користувачі показують мальовничі краєвиди, прогулянки, відпочинок на морі чи в ресторані з хештегом #ухилянт та підписами накшталт: “Будь-яка погода хороша, коли ти ухилянт”, “Як відчувається життя, коли ти ухилянт”, “Прокинувся – ухильнувся”.
@ekliperr #ухилянт #німеччина ♬ оригінальний звук – DecaprioKiev
@scx66666merrrrrrr #bmw #bmwmotorsport #trend #trending #fyp #реки #хочуврек #темки #успех #бабки #ухилянт ♬ оригінальний звук – DecaprioKiev
@roma.malyi Дівчата, поважайте себе #україна #ухилянт #тиса #кордон ♬ оригінальний звук – DecaprioKiev
На ці дописи відреагувало навіть ГУР, попередивши українців, що це може бути російської провокацією з метою зриву мобілізації в Україні.
Проте, все може бути набагато простіше – користувачі підхопили тренд та намагаються набрати перегляди, тим самим розкрутити власні сторінки у соцмережах, використовуючи (свідомо або ні) рейдж-бейтинг. Тема мобілізації наразі одна з найактуальніших та найболючиших в Україні, тому такі маніпуляції можуть призвести до розпалювання ворожнечі та посилення розколу в суспільстві. На жаль, не всі розуміють наслідки своїх дій для України в умовах інформаційної війни.
Наслідки для суспільства
Негативні наслідки Rage-baiting для українського суспільства є очевидними. Відволікання від реальних проблем, зростання політичних конфліктів, поглиблення розбрату та недовіри між громадянами – лише декілька з них. Крім того, це явище підриває довіру до медіа та інформаційних джерел загалом, оскільки воно сприяє поширенню фейкових новин та маніпуляцій. Також Rage-baiting впливає на психічний стан громадян. Перебування під постійним впливом негативних новин може призвести до тривоги, депресії та інших проблем з психічним здоров’ям.
Шляхи протидії rage-baiting
- Будьте критичними до того, що ви читаєте: Не вірте всьому, що ви бачите в заголовку або на веб-сайті. Переконайтеся, що ви читаєте статтю з надійного джерела та перевіряйте інформацію.
- Зверніть увагу на емоційний тон: Якщо стаття написана з метою викликати у вас гнів або обурення, вона, ймовірно, є rage-baiting.
- Не діліться rage-baiting контентом: Не допомагайте поширювати дезінформацію та негатив, не діліться rage-baiting статтями в соціальних мережах.
- Підтримуйте якісні ЗМІ: читайте ЗМІ, які мають репутацію надійних та неупереджених.
Протистояння явищу Rage-baiting вимагає комплексного підходу. Національні та міжнародні організації повинні співпрацювати для виявлення та придушення спроб маніпулювання громадською думкою. Крім того, освіта громадян щодо критичного мислення та медійної грамотності є ключовою для зменшення вразливості до таких маніпуляцій.
Українське суспільство повинне бути усвідомлене та боротися з цим явищем, яке загрожує його стабільності та розвитку. Тільки шляхом спільних зусиль усіх зацікавлених сторін можна буде подолати наслідки Rage-baiting та зміцнити демократичні цінності в Україні.
Важливо пам’ятати, що rage-baiting – це маніпулятивна тактика, яка використовується для того, щоб змусити вас клікнути на щось. Будьте пильними та критично оцінюйте інформацію, яку ви споживаєте, щоб не стати жертвою rage-baiting.
