У Мережі розповсюджують фейки щодо карантину – будьте обачні!

Працівники кіберполіції фіксують різке збільшення випадків різноманітних чуток та неправдивої інформації у зв’язку із запровадженням в Україні карантину. Зокрема, у Мережі розповсюджують фейки про розпилення вночі дезінфікуючих засобів та заборони виходити на вулиці дітям.

Про це йдеться у повідомленні Департаменту кіберполіції Національної поліції України.

Правоохоронці зазначають, що ті, хто розповсюджує фейки щодо заходів під час карантину через коронавірус, мають на меті поширення паніки та дестабілізацію ситуації.

Так, маніпуляції мають різноманітний характер: це фейк про розпилення вночі дезінфікуючих засобів із гелікоптерів над спальними районами великих міст, а також заборона прогулянок із дітьми вулицями Києва під загрозою адміністративної та кримінальної відповідальності.

Співробітники кіберполіції просять громадян критично ставитися до таких чуток та для встановлення джерел їх поширення і притягнення до відповідальності осіб, котрі поширюють завідомо неправдиву інформацію, повідомляти Департамент кіберполіції про їх поширення за електронною адресою:

[email protected] та телефоном – 0442900110.

Інформацію щодо порядку організації карантинних заходів та відповідальності розповсюджується виключно офіційними каналами через Інтернет-портали Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров’я та Міністерства внутрішніх справ.

Також радимо звернути увагу на поради, про які писав Cybercalm, а саме:

• ФІШИНГ ТА СПАМ: ЯК РОЗПІЗНАТИ ІНТЕРНЕТ-ШАХРАЙСТВА, ПОВ’ЯЗАНІ З COVID-19?

• АПГРЕЙД ВАШОГО КОМП’ЮТЕРА: 5 КОМПЛЕКТУЮЧИХ, ЯКІ ВАРТО ОНОВИТИ В ПЕРШУ ЧЕРГУ

• ЯК НАЛАШТУВАТИ ПРИВАТНІСТЬ У FACEBOOK? – ІНСТРУКЦІЯ

• ЧИМ ЗАГРОЖУЄ ВАМ СОЦІАЛЬНА ІНЖЕНЕРІЯ ТА ЯК НЕ СТАТИ ЖЕРТВОЮ “СОЦІАЛЬНОГО ХАКЕРА”?

• НАЙКРАЩІ VPN ДЛЯ САМОЗАХИСТУ В ІНТЕРНЕТІ

Нагадаємо, використовуючи реквізити платіжних карток громадян інших держав, зловмисник купував товари в Інтернет-магазинах. Далі продавав їх у соціальних мережах українцям.

Окрім цього, прогалини в безпеці знайдені в продуктах Amazon, Apple, Google, Samsung, Raspberry, Xiaomi, а також точках доступу від Asus і Huawei.

До речі, рекламні агенції, що надавали послуги з розміщення реклами, в тому числі на сайтах онлайн-кінотеатрів, своєю діяльністю забезпечували функціонування ресурсів з піратським контентом.

Також довгий час більшість користувачів вважали, що загроз для Linux значно менше, ніж для Windows чи macOS. Однак останнім часом комп’ютерні системи та додатки на базі цієї операційної системи все частіше стають об’єктами атак кіберзлочинців.