Урядова команда реагування на компʼютерні надзвичайні події України CERT-UA зафіксувала кампанію, у якій зловмисники розповсюджують легітимну копію текстового редактора Notepad++ разом зі шкідливою бібліотекою, замаскованою під штатний плагін. Уразливостей у самому редакторі атака не використовує — вона спирається на звичайний механізм завантаження плагінів, тож для системи все виглядає як нормальна робота довіреної програми.

Активність приписано кластеру кіберзагроз, який CERT-UA відстежує під позначенням UAC-0099. Зміну тактик, технік і процедур задокументовано із середини літа 2026 року. У поточній кампанії дослідники виявили два нових інструменти — LUNCHPOKE і BURNYBEAR, а також оновлений завантажувач MATCHBOIL.V2.

Як починається атака

Ланцюг ураження стартує з електронного листа із вкладеним зображенням. Натискання на зображення відкриває гіперпосилання, приховане сервісом скорочення URL, і перенаправляє запит до файлового сервісу, звідки завантажується ZIP-архів.

Назви архівів імітують службове діловодство: у зафіксованих хвилях це «Додатки до розпорядження.zip» та «запит №9206.zip», а документами-приманками слугували «Заводський район.pdf», «Додаток 7.pdf» і «9206.docx». Усередині архіву — VBS-скрипт із подвійним розширенням: перед кінцевим «.vbs» додано значну кількість пробілів, тож у провіднику Windows файл візуально виглядає як PDF або документ Word.

Ланцюжок зараження через Notepad++

Запуск скрипта відкриває жертві документ-приманку, а у фоновому режимі завантажує архів Evernote.zip. Усередині — повний набір компонентів Notepad++ версії 8.8.3, а в каталозі /plugins/NppExport/ лежать три сторонні обʼєкти: шкідлива бібліотека NppExport.dll, захищений паролем архів updater.rar і легітимний виконуваний файл winrar.exe.

Скрипт створює каталог %PUBLIC%\Libs_<випадкове число>\Notepad\, видобуває туди вміст архіву та запускає notepad++.exe. Редактор штатно підвантажує бібліотеки з теки плагінів — і разом із ними шкідливий NppExport.dll. Саме цю бібліотеку CERT-UA класифікує як LUNCHPOKE.

LUNCHPOKE створює власний робочий каталог у %PUBLIC%\Libraries\ (його назва щоразу інша), розпаковує туди вміст updater.rar — файли RemoteLibUpdater.exe та InitTest.dll, — копіює штатну утиліту планувальника завдань schtasks.exe у %PUBLIC%\Wallpapers\Background.exe і створює заплановане завдання \W1n3r-U09oTy-Ap5\Updates. Воно кожні три хвилини запускає RemoteLibUpdater.exe з аргументами «setup nodisplay» — так забезпечується закріплення в системі.

BURNYBEAR і оновлений завантажувач MATCHBOIL

Файл RemoteLibUpdater.exe класифіковано як BURNYBEAR — завантажувач для бібліотеки InitTest.dll. Прикметно, що він має додаткову логіку: якщо запустити його некоректно, тобто без зазначення аргументів, замість корисного навантаження програма активує механізм вичерпання ресурсів компʼютера — оперативної памʼяті та процесора. Призначення цієї логіки CERT-UA не коментує.

InitTest.dll — модифікована версія раніше відомого завантажувача, позначена як MATCHBOIL.V2. Як і попередня, вона створює заплановане завдання, оновлює конфігурацію, зокрема адресу сервера управління, і довантажує інші програмні засоби. Головна відмінність: для видобування вмісту завантажених обʼєктів MATCHBOIL.V2 використовує WinRAR, а якщо цієї утиліти в системі немає — завантажує її з Dropbox.

Мети кампанії та переліку атакованих організацій CERT-UA не розкриває. Водночас у переліку індикаторів фігурують два виконувані файли, яких немає в описі ланцюжка ураження: RemoteFileViewer.exe у каталозі %LOCALAPPDATA%\RemoteClient\ та SMTPClientApplication.exe із конфігураційним файлом config.ini у %LOCALAPPDATA%\SMTPClient\. Їхнє призначення в повідомленні не пояснюється.

Атака побудована на легітимних сервісах

Прикметна риса кампанії — майже повна відмова від власної інфраструктури на ранніх етапах. Посилання в листах ховаються за скорочувачем cutt.ly, зображення роздаються через imageurlgenerator.com, архіви — через файлообмінники easysend.co і filemail.com та сховище Cloudflare R2, а WinRAR за потреби довантажується з Dropbox. Усе це звичайні сервіси, які рідко потрапляють під блокування й не викликають підозри в засобів мережевого захисту.

Власні ресурси зловмисників зʼявляються лише на етапі управління зараженою машиною. Повний перелік індикаторів кіберзагроз — хеші файлів, адреси серверів управління та хостові артефакти — опубліковано в повідомленні CERT-UA.

Суперечка навколо CVE-2025-56383

У публікаціях про ці атаки згадують CVE-2025-56383 — ідентифікатор, присвоєний у вересні 2025 року проблемі підміни DLL у Notepad++ 8.8.3, тобто саме в тій версії, яку використовують зловмисники. Проте статус цього запису спірний, і CERT-UA свідомо на нього не посилається.

В офіційному описі зазначено, що CVE оскаржують кілька сторін: описана поведінка відтворюється лише тоді, коли програму встановлено в каталог, доступний для запису непривілейованим користувачам. Це не є типовою конфігурацією — за замовчуванням Notepad++ встановлюється у Program Files, куди потрібні права адміністратора.

За даними команди розробників Notepad++, завантаження плагінів у вигляді бібліотек є штатним функціоналом програми та її архітектурною особливістю. У обговоренні спільноти на це додають: зловмисник, який дістав право перезаписати файл плагіна, з тим самим успіхом може підмінити й сам виконуваний файл редактора. У примітці до свого повідомлення CERT-UA зазначає, що навколо запису в NIST NVD триває диспут, тому команда згадує ідентифікатор лише для полегшення пошуку інформації.

Хто стоїть за UAC-0099

Уперше CERT-UA публічно описала UAC-0099 у червні 2023 року, задокументувавши атаки на державні структури та медіа з метою кібершпигунства; кластер діє щонайменше із середини 2022 року. Раніше угруповання експлуатувало уразливість CVE-2023-38831 у WinRAR для доставки шкідливої програми LONEPAGE, а влітку 2025 року перейшло на набір MATCHBOIL, MATCHWOK і DRAGSTARE, яким атакувало державні органи, Сили оборони та підприємства оборонно-промислового комплексу.

За даними BleepingComputer, UAC-0099 також повʼязують із наданням початкового доступу для атак, які здійснює APT44 — угруповання, відоме як Sandworm і асоційоване з ГРУ росії. У самому повідомленні CERT-UA цей звʼязок не декларується.

Що робити системним адміністраторам

CERT-UA наголошує на потребі своєчасно оновлювати поширені програмні продукти, бо окремі кластери кіберзагроз активно експлуатують їхні уразливості на етапі первинної компрометації. Станом на 21 липня 2026 року актуальні версії: Notepad++ 8.9.7, 7-Zip 26.02 та WinRAR 7.23. Реліз Notepad++ 8.9.7, що вийшов 14 липня 2026 року під назвою «Slava Ukraini», закриває одразу кілька уразливостей.

Ознаки цієї конкретної кампанії, на які варто налаштувати моніторинг:

• запуск notepad++.exe із загальнодоступних каталогів, зокрема з підкаталогів %PUBLIC%;
• поява невідомих DLL-бібліотек у теках плагінів встановлених застосунків;
• копії schtasks.exe під сторонніми назвами, зокрема Background.exe у %PUBLIC%\Wallpapers\;
• заплановані завдання з випадковими або нетиповими назвами та коротким інтервалом запуску;
• активність процесів RemoteLibUpdater.exe, RemoteFileViewer.exe і SMTPClientApplication.exe;
• файли з подвійним розширенням і низкою пробілів у назві всередині отриманих архівів.

Оскільки атака починається зі звичайного електронного листа, розпізнавання фішингу залишається базовим рівнем захисту. Схожий сценарій CERT-UA фіксувала й у кампанії угруповання UAC-0247 із бекдором AgingFly. Про основні категорії шкідливих програм і механізми їхнього поширення — в окремому матеріалі.

Часті запитання

Чи означає це, що Notepad++ став небезпечним?

Ні. Зловмисники не експлуатують уразливість редактора — вони приносять власну копію Notepad++ 8.8.3 разом зі шкідливою бібліотекою й запускають її з тимчасового каталогу. Копія редактора, встановлена з офіційного сайту, за цією схемою не уражається.

Як зрозуміти, що компʼютер уражений?

Основні ознаки: запуск notepad++.exe із підкаталогів %PUBLIC%, невідома DLL-бібліотека в теці плагінів, заплановане завдання з випадковою назвою та інтервалом три хвилини, а також активність процесу RemoteLibUpdater.exe. Повний перелік індикаторів опубліковано в повідомленні CERT-UA.

Чи захистить оновлення Notepad++ від цієї атаки?

Безпосередньо від цього ланцюжка — ні, бо зловмисники не використовують уразливість і приносять власну копію програми. Оновлення поширеного ПЗ CERT-UA рекомендує окремо, щоб закрити інші шляхи первинної компрометації.

Що таке CVE-2025-56383 і чи варто про нього турбуватися?

Це запис у базі NIST NVD про підміну DLL у Notepad++ 8.8.3, статус якого оскаржують кілька сторін. Розробники вважають завантаження плагінів архітектурною особливістю редактора, а CERT-UA свідомо не посилається на цей ідентифікатор.

Кого атакує угруповання UAC-0099?

Кластер діє щонайменше із середини 2022 року й атакує українські державні органи, Сили оборони та підприємства оборонно-промислового комплексу. Мети поточної кампанії та переліку уражених організацій CERT-UA не розкриває.

Ця стаття Хакери ховають шкідливе ПЗ у плагіні Notepad++: CERT-UA попереджає про нову тактику UAC-0099 раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

22 липня 2026 року пілотна мережа 5G запрацювала в центральній частині Києва — столиця стала четвертим містом українського пілотного проєкту після Львова, Бородянки та Харкова. Мережею пʼятого покоління вже скористалися майже 1,5 мільйона абонентів, а в країні працюють понад 300 базових станцій. Наступне місто — Одеса, а повноцінне розгортання технології по всій країні залежатиме від завершення воєнного стану.

5G у Києві: де працює мережа та яка швидкість

Про запуск пілотної мережі в столиці повідомив заступник міністра цифрової трансформації Станіслав Прибитько. За його словами, кожен оператор покривав місто по-різному, проте Хрещатик забезпечили сигналом усі компанії. У тестовому режимі мережа доступна на ділянці від Майдану Незалежності до Бессарабської площі, а також на окремих локаціях операторів.

Під час попередніх випробувань у столиці швидкість мобільного інтернету перевищувала 1 Гбіт/с, а середній показник для користувачів становив 600–700 Мбіт/с. Завдання київського пілоту — перевірити роботу мережі в умовах мегаполіса з високою щільністю населення та значним навантаженням — від якості покриття в щільній багатоповерховій забудові до стабільності обладнання при піковому трафіку.

Щоб скористатися мережею, достатньо мати смартфон із підтримкою 5G, перебувати в зоні покриття та увімкнути відповідний режим у налаштуваннях телефону. У Мінцифри нагадують: якщо пристрій працює в режимі енергозбереження, 5G може не вмикатися. Замінювати SIM-картку чи встановлювати додаткове ПЗ не потрібно — сумісні пристрої підключаються автоматично, як це відбувається при перемиканні між 3G та 4G.

Як Україна дійшла до 5G: хронологія пілотного проєкту

Перші випробування технології відбулися ще у травні 2024 року, коли один із мобільних операторів разом із Nokia організував телеміст між Івано-Франківськом, Києвом та Гельсінкі для перевірки якості звʼязку. У липні 2025 року технологію точково протестували в Київському авіаційному інституті. Проте повноцінний пілотний проєкт для звичайних абонентів стартував лише взимку.

12 січня 2026 року перша в Україні пілотна мережа 5G запрацювала у центрі Львова зі швидкістю передавання даних близько 500 Мбіт/с на одного абонента. 28 січня тестову зону відкрили у Бородянці на Київщині, а 14 лютого — у Харкові, де спільне тестування проводять найбільші українські оператори мобільного звʼязку. Київ став четвертою локацією проєкту. За даними Мінцифри, пілотний етап триватиме до грудня 2026 року.

Вибір локацій невипадковий: Мінцифри прагне перевірити технологію в різних умовах — у невеликих громадах із малоповерховою забудовою та у великих мегаполісах, де навантаження на мережу суттєво відрізняється.

Чи готовий ваш смартфон до 5G

За оцінками Мінцифри, оприлюдненими восени 2025 року, майже 22% усіх смартфонів в Україні — це приблизно 9,4 мільйона пристроїв — уже підтримують технологію 5G. Це означає, що приблизно кожен пʼятий користувач не потребуватиме нового телефона після запуску комерційних послуг. Перевірити сумісність можна в характеристиках пристрою або в налаштуваннях мобільної мережі: якщо серед доступних режимів є пункт 5G або NR, телефон готовий до роботи в новій мережі. Власникам сучасних смартфонів із eSIM також не потрібно жодних додаткових дій.

Що дає 5G порівняно з 4G

Пʼяте покоління мобільного звʼязку — це не просто швидший інтернет, а інша архітектура передавання даних.

Що це означає на практиці

Швидкість. Повнометражний фільм у 4K завантажується за лічені секунди замість кількох хвилин, а відеодзвінки без зависань стають нормою.

Наднизька затримка. Критично важливо для систем реального часу — від дистанційних хірургічних операцій до керування безпілотниками: команда виконується практично миттєво.

Масове підключення. 5G здатне одночасно обслуговувати величезну кількість пристроїв на невеликій території — це відкриває шлях до «розумних міст», де датчики, освітлення та транспортна інфраструктура працюють в єдиній мережі.

Що стримує повне розгортання

Повноцінне розгортання 5G по всій країні планують лише після завершення воєнного стану. Головна причина — частотна: діапазони, необхідні для роботи 5G, частково перетинаються із частотами військових систем, тому перед масштабним запуском необхідні додаткові науково-дослідні роботи спільно з представниками сектору оборони.

Серед інших барʼєрів — економічні та регуляторні:

• Ліцензії. Для комерційного запуску держава має провести аукціон з продажу частотного спектра — під час воєнного стану ефективність таких процедур залишається під питанням.
• Інвестиції. Побудова мережі 5G потребує значно щільнішого розміщення базових станцій, ніж 4G, а отже — мільярдних вкладень операторів в умовах, коли частина інфраструктури зруйнована російськими обстрілами.
• Енергетика. Базові станції 5G споживають більше електроенергії, ніж обладнання попередніх поколінь, тому під час тривалих відключень пріоритетом залишатиметься стабільність мереж 2G–4G.

Частково вразливість наземної інфраструктури компенсує супутниковий звʼязок: з листопада 2025 року в Україні — вперше в Європі — працює комерційний сервіс Starlink Direct to Cell, який дозволяє звичайним смартфонам надсилати SMS безпосередньо через супутники, коли наземна мережа недоступна.

3G вимкнуть до 2031 року

Паралельно з розвитком 5G Україна поступово відмовляється від застарілих технологій: 3G планують повністю вимкнути до 1 січня 2031 року. Частоти цієї технології переналаштовують під 4G, який у Мінцифри називають базою для подальшого розгортання мереж пʼятого покоління. Перехід буде поступовим — користувачі не відчують різких змін у якості звʼязку, оскільки старі технології працюватимуть паралельно з новими.

Що далі: Одеса та плани до 2030 року

Наступним містом пілотного проєкту має стати Одеса. Найближчі місяці оператори аналізуватимуть результати тестувань у чотирьох містах, перевірятимуть обладнання та збиратимуть дані для майбутнього масштабування технології. За оцінками Мінцифри, часткове 5G-покриття у великих містах може зʼявитися до 2030 року, а терміни національного розгортання безпосередньо залежатимуть від безпекової ситуації в країні.

Поширені запитання

Де саме в Києві працює 5G?

У тестовому режимі мережа доступна в центральній частині міста — від Майдану Незалежності до Бессарабської площі, а також на окремих локаціях операторів. Хрещатик покрили всі оператори.

Чи потрібно міняти SIM-картку або тариф для 5G?

Ні. Якщо смартфон підтримує 5G, достатньо увімкнути відповідний режим у налаштуваннях мережі та перебувати в зоні покриття. Варто врахувати, що в режимі енергозбереження 5G може не працювати.

Яка швидкість 5G в українських пілотних мережах?

У Києві під час тестувань швидкість перевищувала 1 Гбіт/с за середнього показника 600–700 Мбіт/с. У Львові на старті пілоту швидкість становила близько 500 Мбіт/с на абонента.

Коли 5G зʼявиться в інших містах України?

Наступною в черзі — Одеса. Пілотний етап триватиме до грудня 2026 року, а повноцінне розгортання по всій країні можливе лише після завершення воєнного стану.

Висновок

Запуск 5G у Києві — найпомітніший етап українського пілотного проєкту: технологія вперше працює в умовах мегаполіса з мільйонним населенням. Майже 1,5 мільйона абонентів, які вже випробували мережу, та понад 300 базових станцій свідчать, що 5G в Україні — вже не плани, а робоча інфраструктура. Водночас масштабування залежить від безпекової ситуації, узгодження частот із сектором оборони та готовності операторів інвестувати в щільну мережу базових станцій. До того часу 5G залишатиметься тестовою технологією в окремих локаціях — але вже сьогодні його можна випробувати на Хрещатику.

Ця стаття 5G в Україні: мережа пʼятого покоління запрацювала в Києві — де ловити сигнал і що далі раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Побокін Максим

Ймовірно російське кібершпигунське угруповання GreyVibe використовує приманки, згенеровані штучним інтелектом, і широкий арсенал власного шкідливого ПЗ для атак на українські військові, державні, цивільні та бізнесові структури.

Кампанію виявила фінська компанія з кібербезпеки WithSecure у січні 2026 року й встановила, що її основною ціллю є українські організації або структури, пов’язані з Україною. За оцінками дослідників, операція триває щонайменше з серпня 2025 року і відповідає інтересам росії, проте однозначно класифікувати її як діяльність державного рівня фахівці поки не можуть.

На зв’язок зловмисників із російськомовним середовищем вказує одразу кілька чинників: мова інтерфейсів панелей керування шкідливим ПЗ, коментарі в програмному коді, а також час на командно-контрольних серверах (C2), налаштований на UTC+3 — московський часовий пояс.

Штучний інтелект як головна зброя угруповання

Найпомітнішою рисою GreyVibe є масштабне використання ШІ. Саме завдяки кільком ШІ-сервісам — серед них ChatGPT, Ideogram AI та Google Gemini — зловмисники створювали детальні й переконливі приманки, різноманітність і якість яких дослідники називають нетиповими для угруповання такого рівня.

Штучний інтелект допомагав не лише з приманками, а й зі створенням інструментів. У WithSecure припускають, що за допомогою великих мовних моделей розроблено чотири власні обфускатори — LOOKVALPS, LOOKVALJS, DAYLIGHT і TEASOUP, — а також троян віддаленого доступу LegionRelay на основі PowerShell.

П’ять сценаріїв зараження

GreyVibe застосовує кілька паралельних ланцюжків атак. У кампанії PhantomMail жертвам розсилають цільові фішингові листи зі шкідливими архівами ZIP або RAR, які поширюються через посилання Google Drive і 4sync; для маскування використовують підроблені PDF-документи або фейкові повідомлення про помилки. Приманки імітували звернення українських державних, екстрених, телекомунікаційних та енергетичних структур.

Ланцюжок PhantomClick спирається на підроблені сторінки CAPTCHA та техніку ClickFix, замасковані під сайти Zoom і LAPAS: фейкова перевірка Cloudflare змушує жертву власноруч запустити команду, яка інфікує її пристрій.

Кампанія PrincessClub використовувала підроблені українські сайти для дорослих і знайомств, через які поширювалося шпигунське ПЗ FallSpy для Android та шкідливі програми PhantomRelay і LegionRelay для Windows. Оператори діяли від імені вигаданих жіночих профілів у Telegram, а згодом додали відеодзвінки на основі WebRTC, що давали змогу перехоплювати аудіо та відео жертви.

Споріднену інфраструктуру й інструментарій із кампанією PrincessClub мала кампанія DroneLink — підроблені сайти українських благодійних зборів на потреби військових, оформлені навколо тематики FPV-дронів і БпЛА. Окремий ланцюжок Nebo імітував сторінки входу до російської системи військового зв’язку «СПО НЕБО»: ймовірно, у такий спосіб зловмисники намагалися переконати українських військових, що ті отримують доступ до російського військового терміналу.

Арсенал шкідливого ПЗ

Троян LegionRelay уміє викрадати файли, робити знімки екрана, красти збережені в браузерах облікові дані, виводити дані з Telegram і WhatsApp та налаштовувати доступ через RDP. Другий PowerShell-троян, PhantomRelay, відповідає за збір відомостей про систему, динамічне завантаження скриптів і виконання команд PowerShell та Windows.

Для мобільного шпигунства в кампаніях PrincessClub і Nebo застосовували FallSpy — шпигунське ПЗ для Android, створене виключно для збору розвідданих. Воно збирає списки контактів, журнали дзвінків, відомості про пристрій і мережу, дані геолокації, медіафайли та інформацію про SIM-картку.

Кіберзлочинці чи державні хакери?

Попри те що дії GreyVibe загалом відповідають державній операції, угрупованню, за оцінкою WithSecure, бракує рівня витонченості й операційної дисципліни, притаманних зрілим державним структурам. До того ж шкідливе ПЗ PhantomRelay раніше фігурувало в суто кіберзлочинній активності, хоча дослідники змогли відрізнити ці випадки від атак, узгоджених із державними інтересами. Це дало підстави припустити, що до складу угруповання можуть входити «нинішні або колишні кіберзлочинці».

На користь цієї версії свідчить кілька деталей. У ранніх і тестових зразках використовувався унікальний інструмент для створення ISO-образів, пов’язаний із групою колишніх учасників TrickBot (UAC-0098), яка атакувала Україну на початку російського вторгнення. Крім того, зловмисники завантажували тестові зразки на публічну платформу для сканування, що нехарактерно для державних хакерів, а на частині заражених машин розгортали криптовалютний майнер.

Дослідники не беруться стверджувати напевне, чи були колишні або чинні кіберзлочинці інтегровані в державну структуру, чи діють самостійно, але за завданнями держави, чи сформували гібридну команду з представників держави та злочинного середовища.

Як захиститися

Щоб виявити сліди активності GreyVibe у власних системах, організаціям радять скористатися індикаторами компрометації (IoC), які оприлюднила WithSecure.

Ця стаття Хакери GreyVibe атакують Україну за допомогою ChatGPT і Gemini раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Українці підключилися до глобальної мережі майже одночасно з появою у світі першого вебсайту. За 35 років країна пройшла шлях від однієї лінії на 2,5 кілобіта за секунду до 35,3 мільйона користувачів і середньої швидкості мобільного інтернету, яка майже втричі зросла лише за один воєнний рік. У цій історії були п’ятирічна судова війна Google за домен, відставання від Європи на сім років і несподіване лідерство у цифрових паспортах.

Світ напередодні: що відбувалося поза «залізною завісою»

До моменту, коли українські інженери вперше підключилися до глобальної мережі у грудні 1990 року, інтернет на Заході вже мав за плечима понад двадцять років історії. У 1969 році в США запустили ARPANET — мережу Міністерства оборони, яка стала першим прообразом сучасного інтернету, нагадує EBSCO Research. У 1985 році американський Національний науковий фонд створив NSFNET — магістраль, що з’єднала суперкомп’ютерні центри і відкрила шлях до регіональних мереж. У 1990 році ARPANET офіційно вивели з експлуатації, бо мережа вже жила власним життям.

А головне — саме в 1990 році британський фізик Тім Бернерс-Лі, який працював у CERN під Женевою, написав код того, що сьогодні ми називаємо вебом: перший HTTP-сервер, перший браузер і першу мову розмітки HTML. Перша вебсторінка з’явилася в грудні того ж 1990 року. До широкого загалу за межами CERN веб вийшов 6 серпня 1991 року, пише History.com.

Тобто українці підключилися до інтернету буквально за тиждень до того, як перший вебсайт у світі взагалі почав працювати. У цьому збігу — велика частина того драматизму, з якого почалася історія українського інтернету: країна заскочила в потяг, який щойно рушив зі станції.

19 грудня 1990: один акаунт на всю Україну

Київський «Технософт» — Міжгалузевий центр технологій програмування при Інституті кібернетики — у 1980-х розробляв програмне забезпечення для військових цілей. Коли наприкінці десятиліття почалося скорочення фінансування оборонних проєктів, інженери шукали нові ніші. Їм пощастило: вони дізналися, що в Москві кооператив «Демос» зумів встановити зв’язок із Гельсінським університетом і отримав доступ до глобальної мережі. Як докладно описує «Українська правда» у ретроспективі історії української мережі, 19 грудня 1990 року «Технософт» уклав із москвичами контракт на абонентську плату — 20 тисяч радянських рублів за рік, що дорівнювало вартості двох автомобілів.

Швидкість першого українського підключення становила 2,5 кілобіта за секунду. Для порівняння: один сучасний JPEG-знімок із середньостатистичного смартфона на цій швидкості завантажувався б близько 15 хвилин. Але технологія того моменту дозволяла головне — обмінюватися електронною поштою зі світом без чекання три-чотири години на телефонний дзвінок та три хвилини розмови з оператором.

Того ж 1990 року харківські програмісти Тимур Циганок та Олександр Деменщин запустили в місті вузол Fidonet — некомерційної аматорської мережі для обміну повідомленнями, зазначає Speka. Fidonet жила паралельно з ранньою інтернет-інфраструктурою і ще десятиліття залишалася важливим каналом спілкування для українських ентузіастів — особливо в містах, де комерційного інтернету фактично не було.

Навесні 1991 року «Технософт» отримав статус першого українського інтернет-провайдера. Після Києва до мережі почали підключатися Харків, Львів, Одеса. До кінця року вузол ts.kiev.ua обслуговував абонентів з усіх великих міст України, пише Suspilne. Першими клієнтами були наукові інститути та підприємства, які мали закордонних замовників: для них електронна пошта була справжнім дивом — швидкою альтернативою до факсів і телексів.

1 грудня 1992: легендарний Джонатан Постел і домен .ua

Восени 1991 року українські фахівці розпочали переговори з IANA (Internet Assigned Numbers Authority) про делегування Україні власного доменного імені. До того моменту все, що приходило з нашої країни, маркувалося загальним радянським доменом .su. 1 грудня 1992 року домен .ua делегував Джонатан Постел — американський комп’ютерний інженер, якого називають «батьком DNS». Адміністрування домену передали двом українським фахівцям, обраним інтернет-спільнотою, — Олегу Волощуку та Ігорю Свиридову, які займалися цим на громадських засадах, фіксує ProIT.

Через місяць в Україні з’явилися 27 регіональних доменів — по одному для кожної області, плюс окремі для Києва та Севастополя. Першими контроль над своїми доменами отримали Харків, Одеса, Львів та Автономна Республіка Крим. Комерційну доменну зону .com.ua зареєстрували лише влітку 1995 року — і саме з її появи в Україні почалася ера комерційного вебу.

Принципова відмінність української моделі від російської полягала у децентралізації. У росії інтернет від самого початку розвивався під пильним наглядом спецслужб: уже до 1994 року тамтешня мережа «Релком» налічувала близько 300 тисяч абонентів, що створило основу для майбутнього державного контролю. В Україні держава майже не цікавилася інтернетом аж до другої половини 1990-х. Перша офіційна інтернет-конференція з участю чиновників СБУ та інших відомств відбулася лише у 1997 році.

Епоха Dial-up: телефон зайнятий, поки сидиш в інтернеті

Друга половина 1990-х — це епоха комутованого доступу. Користувач набирав номер провайдера через звичайну телефонну лінію, чув характерне «шипіння» модему — і встановлював з’єднання на максимальній швидкості 56 кілобіт за секунду. Телефон під час сесії був заблокований: ніхто не міг ані додзвонитися, ані вийти. Це створювало знайому всім, хто застав той час, побутову колізію — діти просили батьків «вже завершувати», а батьки сварилися за рахунки за телефон.

Україно-американська компанія «Голден Телеком» створила перші в країні корпоративні мережі інтегрованого доступу до інтернету. У 2000 році в Україні налічувалося приблизно 200 тисяч інтернет-користувачів — менше половини відсотка населення. Для контексту: у тому ж 2000 році у Швеції рівень проникнення інтернету сягав 46%, у США — 43%, у Польщі — близько 7%.

У 2000-х в Україні почав масово з’являтися широкосмуговий інтернет — спершу через технологію ADSL, потім через прокладені по дворах виті пари до квартир. Невеликі районні провайдери з’являлися як гриби після дощу: іноді — лише на одну вулицю чи один житловий комплекс. Така фрагментованість і конкуренція на місцевому рівні створила парадокс: український домашній інтернет у середині 2000-х нерідко був швидшим і дешевшим, ніж у багатьох країнах Західної Європи.

П’ятирічна війна за google.ua

Одна з найкурйозніших історій українського інтернету — судова епопея Google за власне доменне ім’я. Ще у 2006 році, коли американська корпорація лише вивчала український ринок і відправила сюди скаута Дмитра Шоломка, місцевий підприємець випередив її. Він зареєстрував товариство «ГОУ ОГЛЕ» (саме так, із двома словами і пробілом), отримав на нього торгову марку та делегував собі домен google.ua, описує AIN. Користувачів, які вводили в адресному рядку google.ua, автоматично перенаправляли на сайт знайомств «Кохаймось!»

У різний час тому ж підприємцю належали домени forbes.ua, interfax.ua та naftogaz.ua — український ринок тоді переживав справжній бум кіберсквотингу. Google пішов до суду. У лютому 2009 року Господарський суд Києва зобов’язав «ГОУ ОГЛЕ» передати домен. Власники подали апеляцію. У червні 2010 року Київський апеляційний суд прийняв сторону Google. Офіційно Google отримав права на google.ua лише 21 липня 2011 року — через п’ять років після початку розгляду. Увесь цей час українська версія пошуковика працювала на тимчасовому домені google.com.ua. У 2012 році корпорація так само відсудила в кіберсквотера домен youtube.ua.

Ця історія мала і ширші наслідки. Адміністратор українського домену — компанія «Хостмастер» — згодом перейшла до використання UDRP (Uniform Domain Name Dispute Resolution Policy), єдиної політики розв’язання доменних спорів, яку підтримує Всесвітня організація інтелектуальної власності. Це дозволило швидше розглядати схожі справи і захищати власників торгових марок від кіберсквотерів.

3G запізнився на сім років. 4G — ще на три

Якщо якась цифра найкраще ілюструє відставання українського мобільного інтернету від європейського, це сім років. Саме на стільки 3G у нас запустили пізніше, ніж у більшості європейських країн, — зазначає Impression Electronics. Причини — переважно регуляторні: тривалі суперечки щодо розподілу частот, частина з яких була зайнята українськими спецслужбами.

23 лютого 2015 року Національна комісія з регулювання зв’язку та інформатизації нарешті провела тендер. Усі три великі оператори — «Київстар», «Астеліт» (бренд life:)) та «МТС Україна» (нинішній Vodafone) — отримали ліцензії на UMTS. Умови були жорсткі: запуск у всіх обласних центрах протягом 18 місяців, у райцентрах і містах з населенням понад 10 тисяч осіб — протягом шести років, фіксує Вікіпедія.

Українці компенсували відставання швидкістю адаптації. Уже в серпні 2016 року 3G користувалися понад 15 мільйонів абонентів — близько 25% ринку. До 2018 року всі великі оператори перейшли на 4G, який так само швидко став стандартом у містах. У 2024–2026 роках в Україні поки немає комерційного 5G: дискусії про його запуск тривають, але реальні роботи стартують після завершення активної фази війни.

Кібервійна: коли інтернет стає полем бою

З 2014 року український інтернет із каналу зв’язку перетворився ще й на поле бою. Росія системно використовує українську цифрову інфраструктуру як випробувальний полігон для своїх кіберможливостей — і це той аспект, без якого не можна зрозуміти сучасну українську мережу.

Уночі на 23 грудня 2015 року російські хакери атакували внутрішню мережу «Прикарпаттяобленерго». Вимкнули близько 30 підстанцій. Приблизно 230 тисяч мешканців Івано-Франківщини залишилися без світла на одну-шість годин, повідомляє «Економічна правда». Атакуючі використали троянську програму BlackEnergy. За оцінкою експертів та фахівців Міністерства національної безпеки США, які допомагали у розслідуванні, це був перший в історії підтверджений випадок знеструмлення внаслідок кібератаки. Менш ніж через рік, у грудні 2016 року, той самий сценарій повторили проти київської енергомережі — атакована підстанція «Північна» «Укренерго» залишила без струму на годину частину правобережного Києва.

27 червня 2017 року сталася найбільша в історії України кібератака — вірус NotPetya. Замаскований під програму-вимагач, що вимагав 300 доларів у біткоїнах за розблокування комп’ютерів, він був інструментом руйнування, а не вимагання. NotPetya заразив близько 12 тисяч комп’ютерів в Україні, паралізував банки, аеропорт «Бориспіль», метро в Києві, міністерства, медіа та десятки приватних компаній. У листопаді 2017 року ЦРУ США офіційно встановило, що за атакою стоять підрозділи російського ГРУ. Збитки від NotPetya по всьому світу оцінюють у понад 10 мільярдів доларів — це досі найдорожча кібератака в історії.

Уроки, винесені з цих подій, формували сучасну індустрію кіберзахисту в усьому світі. Україна де-факто стала живою лабораторією, де NATO, Microsoft, ESET та інші актори тестували свої підходи до захисту критичної інфраструктури.

24 лютого 2022 і прибуття Starlink

Повномасштабне вторгнення росії 24 лютого 2022 року поставило перед українською мережею нове завдання: вижити під обстрілами. Російські війська свідомо нищили телекомунікаційну інфраструктуру в окупованих регіонах і намагалися перепідключити їх до власних мереж. У перші тижні війни вибиті були сотні базових станцій і десятки магістральних ліній.

Тодішній віцепрем’єр-міністр і міністр цифрової трансформації Михайло Федоров публічно звернувся до Ілона Маска з проханням надати Україні термінали Starlink — супутникового інтернету від SpaceX. 28 лютого 2022 року перша партія станцій прибула в країну. До червня того ж року в Україні працювало понад 12 тисяч терміналів. До лютого 2023 року їхня кількість зросла до 42 тисяч, повідомляв Федоров «Суспільному». Starlink став критичним інструментом не лише для військових, а й для лікарень, шкіл та медіа в деокупованих або прифронтових громадах.

Втім, історія Starlink в Україні має й тіньовий бік. У вересні 2022 року, коли ЗСУ намагалися витіснити російські війська з Херсонщини, Ілон Маск особисто наказав інженерам SpaceX відключити термінали в районі Берислава. У результаті дрони перестали працювати, артилерія втратила точність, а одна з операцій з оточення росіян зірвалася. Як з’ясувало Reuters, це був перший задокументований випадок прямого втручання приватного бізнесу в перебіг воєнної операції. Цей епізод запустив у багатьох країнах дискусії про надмірну залежність військових та цивільних від супутникових сервісів одного приватного власника.

Дія: «держава у смартфоні»

У серпні 2019 року в Україні створили окреме Міністерство цифрової трансформації — і це стало точкою відліку для одного з найамбіційніших цифрових проєктів у Європі. Застосунок «Дія» (Держава і Я) запустили у лютому 2020 року. Через нього сьогодні можна отримати десятки державних послуг — від реєстрації бізнесу за 5 хвилин до оформлення допомоги з відновлення житла.

23 серпня 2021 року Україна стала першою країною у світі, де електронні паспорти в смартфоні набули такої ж юридичної сили, як їх паперові аналоги, зазначив тодішній міністр Михайло Федоров. Під час пандемії COVID-19 «Дія» першою в Європі видала цифрові ковід-сертифікати. Під час війни через «Дію» оформлювали виплати ВПО, заявки на компенсацію за зруйноване житло, реєстрацію бізнесу в нових громадах. Цифрова держава, побудована за п’ять років, стала однією з причин, чому українська економіка взагалі продовжила функціонувати під час повномасштабної війни.

Україна-2026: 35,3 мільйона користувачів і інтернет швидший за більшість Європи

Станом на жовтень 2025 року в Україні налічувалося 35,3 мільйона користувачів інтернету. Рівень проникнення мережі сягнув 89,6% від загального населення країни. Це останні актуальні дані звіту Digital 2026: Ukraine від міжнародної дослідницької компанії DataReportal у партнерстві з Kepios, опублікованого 8 листопада 2025 року.

Лише за рік (з жовтня 2024 до жовтня 2025) кількість українських інтернет-користувачів зросла на 3,9 мільйона осіб — або на 12,4%. Це один з найбільших стрибків у Європі, який значною мірою пояснюється відновленням зв’язку у деокупованих громадах, активним розгортанням Starlink та переходом тих, хто раніше не користувався інтернетом, до цифрових сервісів через «Дію».

Найвражаючий показник — швидкість мобільного інтернету. За даними Ookla, наведеними у звіті DataReportal, медіанна швидкість завантаження мобільного інтернету в Україні в серпні 2025 року сягнула 58,73 Мбіт/с — це на 193% більше, ніж рік тому (тобто майже втричі). Фіксований інтернет показав скромніше зростання: 88,01 Мбіт/с порівняно з 81,84 Мбіт/с роком раніше (плюс 7,5%). Для контексту: середня швидкість мобільного інтернету у Великій Британії станом на середину 2025 року була близько 47 Мбіт/с, у Польщі — близько 50 Мбіт/с.

Інші актуальні цифри з того ж звіту Digital 2026: Ukraine: 55 мільйонів активних мобільних з’єднань в Україні (140% від населення — багато українців користуються двома SIM-картами); 93,9% мобільних з’єднань підтримують 3G, 4G або 5G; 23 мільйони активних користувачів соцмереж — це 58,5% населення. Найпопулярніша платформа — YouTube (23 мільйони українських користувачів), за нею TikTok (19 мільйонів дорослих) та Facebook (14,2 мільйона).

Окрема цікава деталь зі звіту: 10,4% населення України (4,07 мільйона осіб) станом на кінець 2025 року залишалися «офлайн». Здебільшого це люди старше 65 років та мешканці прифронтових та деокупованих громад, де відновлення інфраструктури триває.

Що далі

За 35 років український інтернет пройшов шлях від одного дослідного акаунта на весь Київ до інфраструктури, від якої залежить функціонування держави, армії, банківської системи, освіти і медицини. Це історія, у якій є тривалі періоди відставання (3G на сім років пізніше, ніж у Європі) і епізоди світового лідерства (перші у світі електронні паспорти, найбільша в історії кібератака NotPetya як полігон для всього світу).

У 2026 році головні напрямки розвитку — це підготовка до комерційного запуску 5G, розширення супутникового покриття, цифровий експорт «Дії» в інші країни (Естонія, Колумбія, Косово та інші вже працюють над власними версіями платформи на основі українського досвіду), а також — найважливіше — захист критичної інфраструктури від нових кібератак. Зрештою, в Україні інтернет давно перестав бути просто технологією. Він став одним зі стратегічних ресурсів країни.

Ця стаття Як з’явився інтернет в Україні: 35 років від першого модему до 35 мільйонів користувачів раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Безкоштовна інноваційна ІТ-магістратура в Україні — це реальність. Неприбутковий технологічний університет SET University розпочав прийом заявок на гранти з частковим або повним покриттям вартості навчання у 2026–2027 навчальному році. Стипендії доступні для ветеранів і військових, молодих інноваторів із підтвердженим досвідом, а також жінок у технічних ролях.

«65 стипендій торік — це 65 спеціалістів, які залишилися в Україні та роблять конкретний внесок у розвиток вітчизняного технологічного сектору. Ми побачили результат і вирішили розширити програму цього року», — говорить ІТ-підприємець та співзасновник SET University Сергій Токарєв.

Що відомо про навчання

У 2025 році грантову підтримку отримали 65 студентів, яких об’єднувала спільна мотивація — залишитися в Україні та розвивати технологічний сектор. Серед них — бізнес-аналітик, фахівчиня енергетичної компанії, військовий, а також лікарка-неврологиня, яка працює у сфері ІТ понад п’ять років.

«В Україні реально отримати безкоштовну освіту у сфері ІТ. Для цього потрібно мати мету та бути готовим діяти. Саме завдяки гранту мені вдалося залишитися в Україні та зростати далі», — зазначає Дмитро, бізнес-аналітик.

Головна ідея SET University полягає в тому, щоб студенти не просто отримували дипломи, а ставали висококласними спеціалістами й розвивали вітчизняну tech-галузь.

Набір передбачає навчання на п’яти магістерських програмах:

• ШІ та стратегічне лідерство
• Інноваційна інженерія
• Кіберзахист
• Комп’ютерна інженерія автономних систем
• ШІ та хмарні технології

Сергій Токарєв наголошує, що навчання відбуватиметься онлайн, а серед викладачів будуть практики з України, США та низки європейських країн. Серед них — топ-менеджери Tesla та Uber, фахівці з оборонних технологій і кібербезпеки, а також засновники стартапів із Кремнієвої долини.

Щоб подати заявку, необхідно заповнити реєстраційну форму та надати документи, що підтверджують відповідність вимогам, пройти кілька тестів, зокрема тест на ІТ-компетентність, виконати вимоги, встановлені МОН, а також пройти співбесіду з комісією університету.

Сергій Токарєв додає, що грантова програма SET University передбачає стипендії для тих, хто має потенціал, але через певні обставини й обмеження не може отримати якісну tech-освіту. Комісія університету оцінює не лише мотивацію та професійні досягнення, а й потенційний вплив студента на розвиток ІТ.

Ця стаття Сергій Токарєв анонсував грантову програму на магістратуру в SET University раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

CERT-UA зафіксувала нову хвилю цілеспрямованих кібератак — під загрозою опинилися комунальні лікарні, органи місцевого самоврядування та оператори FPV-дронів Сил оборони України. Зловмисники використовують шкідливе ПЗ AgingFly, яке практично непомітне для традиційних антивірусів, і починають атаку з листів про «гуманітарну допомогу».

Хто за цим стоїть: угруповання UAC-0247

Протягом березня—квітня 2026 року Національна команда реагування на кіберінциденти CERT-UA зафіксувала активізацію хакерського угруповання UAC-0247. Головними цілями зловмисників стали комунальні заклади охорони здоровʼя — зокрема клінічні лікарні та станції екстреної медичної допомоги, — а також органи місцевого самоврядування. Серед постраждалих виявилися й військовослужбовці Сил оборони України, передусім оператори FPV-безпілотників.

Схема атаки: гуманітарна допомога як приманка

Атака на цивільний сектор починається з електронного листа. Зловмисники представляються представниками благодійної організації та пропонують обговорити надання гуманітарної допомоги. Для більшої переконливості вони або зламують легітимні вебсайти, або створюють підроблені сторінки за допомогою інструментів ШІ.

Жертві пропонують завантажити архів. Усередині знаходиться файл-ярлик, після запуску якого на екрані зʼявляється форма-приманка — вона відволікає увагу, поки у фоновому режимі непомітно встановлюється основний інструмент шпигунства.

Для атак на операторів FPV-дронів хакери обрали інший вектор: через месенджер Signal розповсюджуються архіви під виглядом оновлення програми «BACHU» — спеціалізованого ПЗ для роботи з безпілотниками. Після відкриття такого файлу запускається той самий інструмент.

AgingFly: чим небезпечне нове шкідливе ПЗ

AgingFly — це бекдор, написаний мовою програмування C#. Він надає зловмисникам повний дистанційний доступ до зараженого пристрою: вони можуть виконувати команди, красти файли, робити знімки екрана та перехоплювати введення з клавіатури.

Головна особливість AgingFly полягає в тому, що він отримує команди із сервера керування у вигляді коду та одразу виконує їх безпосередньо в оперативній памʼяті — без запису на диск. Така поведінка дозволяє шкідливому ПЗ обходити більшість антивірусних систем.

Додатковий арсенал: паролі, браузери, WhatsApp

Разом із AgingFly угруповання використовує цілий набір допоміжних інструментів:

• SilentLoop — скрипт, що отримує адресу сервера керування через канали у Telegram.
• ChromElevator — програма для крадіжки збережених паролів та файлів сесії автентифікації з браузерів Chrome, Edge і Brave.
• ZapiXDesk — утиліта, яка дозволяє читати зашифровані бази даних повідомлень WhatsApp.

Після проникнення в систему зловмисники намагаються поширитися по всій локальній мережі установи. У ряді випадків на зламаних компʼютерах фахівці виявляли майнери криптовалют, замасковані під легітимні системні процеси.

Рекомендації CERT-UA: що зробити прямо зараз

CERT-UA рекомендує системним адміністраторам вжити таких заходів:

• Обмежити запуск файлів із розширеннями LNK, HTA та JS
• Заблокувати виконання системних утиліт mshta.exe та powershell.exe для звичайних (не адміністративних) облікових записів — саме ці інструменти найчастіше застосовуються на початкових етапах атак
• Посилити увагу до вхідної електронної пошти — особливо до листів із пропозиціями гуманітарної чи іншої зовнішньої допомоги, до яких додаються архіви або посилання
• Бути обережними з файлами, отриманими через Signal або інші месенджери, навіть якщо вони виглядають як знайомі програмні оновлення

Повідомити про кіберінцидент до CERT-UA можна за адресою: cert@cert.gov.ua або через вебформу на сайті cert.gov.ua.

Ця стаття AgingFly: нове шкідливе ПЗ атакує українські лікарні, місцеву владу та операторів FPV-дронів раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Команда реагування на комп’ютерні надзвичайні ситуації України (CERT-UA) розкрила деталі нової фішингової кампанії, під час якої зловмисники видавали себе за саме агентство, щоб розповсюдити троян віддаленого доступу AGEWHEEZE. Атаки були приписані угрупованню, яке відстежується під назвою UAC-0255.

Як відбувалася атака

26 і 27 березня 2026 року зловмисники надсилали електронні листи від імені CERT-UA, в яких пропонували встановити «спеціалізоване програмне забезпечення» для захисту. До листів додавалось посилання на захищений паролем ZIP-архів, розміщений на платформі Files.fm. Частина листів надходила з адреси incidents@cert-ua[.]tech.

Серед цілей кампанії — державні установи, медичні центри, компанії у сфері безпеки, навчальні заклади, фінансові організації та компанії з розробки програмного забезпечення.

ZIP-файл з назвою CERT_UA_protection_tool.zip завантажував шкідливе ПЗ, замасковане під захисний інструмент агентства. Цим ПЗ виявився троян віддаленого доступу AGEWHEEZE.

Можливості трояна AGEWHEEZE

AGEWHEEZE написаний мовою програмування Go і зв’язується із зовнішнім сервером (54.36.237[.]92) через протокол WebSockets. Троян підтримує широкий набір функцій: виконання команд, операції з файлами, зміну вмісту буфера обміну, емуляцію дій миші та клавіатури, створення знімків екрана, а також керування процесами та службами.

Для закріплення в системі шкідливе ПЗ використовує кілька методів: створення запланованого завдання, зміну реєстру Windows або додавання себе до папки автозавантаження.

Результати кампанії та її виконавці

За оцінкою CERT-UA, атака виявилася значною мірою невдалою. «Не більше кількох заражених особистих пристроїв, які належать співробітникам навчальних закладів різних форм власності», — зазначило агентство. Фахівці надали необхідну методологічну та практичну допомогу постраждалим.

Аналіз підробленого сайту cert-ua[.]tech показав, що він, імовірно, згенерований за допомогою інструментів штучного інтелекту. В HTML-коді сторінки також виявлено коментар: «С Любовью, КИБЕР СЕРП».

У своєму Telegram-каналі, створеному в листопаді 2025 року та з понад 700 підписниками, угруповання Cyber Serp позиціонує себе як «кіберпідпільні оперативники з України». Зловмисники стверджують, що фішингові листи були надіслані на 1 мільйон поштових скриньок ukr.net, а понад 200 000 пристроїв нібито було скомпрометовано. «Ми не бандити — пересічний українець ніколи не постраждає від наших дій», — йдеться в одній з публікацій.

Зв’язок із зломом компанії Cipher

Раніше Cyber Serp взяло на себе відповідальність за злом української компанії з кібербезпеки Cipher, заявивши про отримання повного дампу серверів, включно з клієнтською базою даних і вихідним кодом лінійки продуктів CIPS.

У своїй заяві Cipher підтвердила, що зловмисники скомпрометували облікові дані співробітника однієї з її технологічних компаній, однак зазначила, що інфраструктура працює в штатному режимі. Заражений обліковий запис мав доступ лише до одного проєкту, який не містив чутливих даних.

Як розпізнати підробку

• Офіційний домен CERT-UA — cert.gov.ua. Будь-які листи з інших адрес, що містять слова «cert-ua», але з іншими доменами — потенційно підроблені.
• Посилання на сторонні файлообмінники (Files.fm та подібні) у листах від держустанов мають викликати підозру.
• Пропозиції встановити «спеціалізоване ПЗ» через архів із паролем — характерна ознака фішингу.
• У разі сумнівів щодо справжності листа від CERT-UA варто звернутися до агентства через офіційні канали зв’язку.

Ця стаття Хакери видавали себе за CERT-UA, щоб розповсюджувати троян AGEWHEEZE раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

Хакерська група APT28, пов’язана з Головним управлінням Генштабу Збройних сил РФ (ГРУ), експлуатує вразливість поштового серверу Zimbra Collaboration Suite (ZCS) в атаках на українські державні установи.

Ця серйозна вразливість (CVE-2025-66376, виправлена на початку листопада) пов’язана з міжсайтовим скриптингом (XSS), який дозволяє зловмисникам без автентифікації виконувати віддалений код та компрометувати як сам сервер Zimbra, так і поштові акаунти користувачів.

Вразливість додано до каталогу активно експлуатованих

У середу Агентство з кібербезпеки та захисту інфраструктури США (CISA) додало цю вразливість до свого каталогу вразливостей, які експлуатуються в реальних атаках. CISA також наказала федеральним цивільним відомствам захистити свої сервери протягом двох тижнів відповідно до обов’язкової директиви BOD 22-01, виданої у листопаді 2021 року.

Хоча американське агентство не надало додаткових деталей про поточну експлуатацію CVE-2025-66376, дослідники безпеки з Seqrite Labs повідомили днем раніше, що вразливість Zimbra використовувалася військовими хакерами APT28 в атаках на Україну.

Операція GhostMail проти України

Державне підприємство “Держгідрографія” (критично важливий об’єкт інфраструктури під контролем Міністерства інфраструктури, що забезпечує навігаційну, морську та гідрографічну підтримку) стало однією з цілей цієї фішингової кампанії, яку дослідники назвали Operation GhostMail.

“У фішинговому листі немає шкідливих вкладень, підозрілих посилань чи макросів. Весь ланцюг атаки знаходиться всередині HTML-тіла одного електронного листа”, — зазначають Seqrite Labs.

Зловмисні повідомлення хакерів APT28 (також відомих як Fancy Bear або Strontium) містили обфусковане JavaScript-завантаження, яке експлуатує вразливість CVE-2025-66376, коли отримувач відкриває листа у вразливій веб-версії Zimbra.

Що крадуть хакери

“Скрипт виконується непомітно в браузері та починає збирати облікові дані, токени сесій, резервні коди двофакторної автентифікації, паролі, збережені в браузері, а також вміст поштової скриньки жертви за останні 90 днів. Всі дані передаються через DNS та HTTPS”, — додають дослідники.

Zimbra — постійна ціль російських хакерів

Вразливості Zimbra регулярно стають мішенню атак, зокрема з боку російських державних хакерських груп, і використовувалися для злому тисяч вразливих поштових серверів в останні роки.

Наприклад, починаючи з лютого 2023 року, російська кіберрозвідувальна група Winter Vivern використовувала іншу XSS-вразливість для злому веб-порталів Zimbra і шпигунства за комунікаціями організацій та осіб, пов’язаних з НАТО, включаючи урядовців, військових та дипломатів.

У жовтні 2024 року американські та британські агентства з кібербезпеки попередили, що хакери APT29 (також відомі як Cozy Bear або Midnight Blizzard), пов’язані із Службою зовнішньої розвідки РФ (СЗР), атакували вразливі сервери Zimbra “у масовому масштабі”, експлуатуючи вразливість для крадіжки облікових даних електронної пошти.

Zimbra — це широко популярний програмний пакет для електронної пошти та співпраці, який використовують сотні мільйонів людей, включаючи сотні державних установ та тисячі компаній по всьому світу.

Що робити користувачам Zimbra

Якщо ваша організація використовує Zimbra Collaboration Suite, негайно перевірте, чи встановлено оновлення безпеки, випущені на початку листопада. Адміністраторам необхідно якнайшвидше оновити систему до останньої версії, яка містить виправлення вразливості CVE-2025-66376.

Ця стаття Російські хакери APT28 атакують українські держустанови через вразливість Zimbra раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

Латвія разом Україною та європейськими партнерами запускає загальноєвропейську ініціативу QARC (Quantum-Resistant Cryptography in Practice – Квантово-стійка криптографія на практиці), щоб розробити рішення для шифрування, безпечні в постквантову епоху, які захищатимуть наші дані також і в еру квантових технологій. Випробування проходитимуть на базі інфраструктур електронного урядування, хмарних сервісів та програмних рішень із відкритим кодом.

В рамках QARC латвійська технологічна компанія Tet та Міністерство оборони Латвії об’єднують свої зусилля та розробки. Зокрема, Tet представляє вже наявні результати технології пост-квантового шифрування, яку вже понад рік тестує в установах Риги. Від України до QARC залучені Національний координаційний центр кібербезпеки та Національний університет “Київський авіаційний інститут”.

Плани проєкту QARC

Команда розроблятиме та тестуватиме криптографічні рішення, стійкі до кібератак із використанням квантових комп’ютерів. Це – запорука майбутньої безпеки даних і цифрового середовища у таких секторах, як державне управління, телекомунікації, фінанси та інші критично важливі послуги.

Найближчі розробки QARC спрямовані на практичне впровадження технологій постквантової криптографії (PQC) у реальні додатки та інфраструктуру за допомогою програмного забезпечення з відкритим вихідним кодом та специфічних апаратних платформ. Протягом трирічного періоду реалізації партнери QARC розроблять і протестують масштабні пілотні проєкти PQC, спираючись на дослідження криптографічних протоколів, алгоритмів та проєктування систем; вимоги до безпечного та технічно обґрунтованого впровадження PQC; а також на відповідні національні та суспільні чинники.  Таким чином, команда QARC допоможе розробити стратегії розгортання та передові практики для переходу ЄС до квантово-стійкої криптографії.

Досвід квантового шифрування Tet

Вже зараз Латвія готується до широкого впровадження квантово-захищеного розповсюдження ключів у відповідних установах з використанням оптоволоконних комунікаційних мереж. Завдяки Tet випробування та запровадження відповідних інноваційних рішень уже відбулися у фінансовому і медичному секторах.

Перші розробки Tet власного проєкту квантового шифрування розпочалися ще у 2024 році. Компанія протестувала її на базі пілотних семи медичних закладів Ризької Східної клінічної університетської лікарні (RAKUS). Для цього датацентри цих закладів були оснащені системами квантового розповсюдження ключів і шифрувальниками. Результати показали, що PQC  гарантує найвищий рівень захисту під час передачі персональних даних.

Майбутні результати QARC

Важливою частиною проєкту QARC для сприяння практичному переходу на PQC у країнах-учасницях є активне залучення національних органів кібербезпеки (NCSA). Координовані дії NCSA включають розбудову мережі таких органів, підготовку програмних документів, проведення криптографічних аудитів і порівняльних досліджень готовності, формування бази отриманих уроків, а також створення спільноти підтримки. Підтримка QARC буде зосереджена на розбудові професійних експертних та промислових спільнот, розробці рекомендацій для нормативно-правової бази, проведенні тренінгів та заходів з підвищення обізнаності. Консорціум наголошує на важливості цих ініціатив, оскільки вони є критично необхідними для успішного переходу Європи до постквантової криптографії.

Більше про проєкт QARC

QARC (Quantum-Resistant Cryptography in Practice) фінансується Європейським Союзом (ЄС) за підтримки Європейського центру компетенцій з кібербезпеки (ECCC) (Грантова угода № 101225691). Консорціум проєкту включає 16 партнерів з 11 країн та координується Брненським технологічним університетом (Чеська Республіка). Дізнатися більше: www.qarc.vut.cz .

Ця стаття Новий загальноєвропейський проєкт QARC забезпечить квантову стійкість для майбутньої безпеки даних раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Національна поліція Іспанії заарештувала підозрюваного 19-річного хакера в Барселоні за крадіжку та спробу продажу 64 мільйонів записів персональних даних, отриманих внаслідок зломів дев’яти компаній. Підлітку загрожують звинувачення у кіберзлочинності, несанкціонованому доступі до приватних даних та порушенні конфіденційності.

Масштабний витік персональних даних

«Кіберзлочинець отримав доступ до дев’яти різних компаній, де здобув мільйони приватних особистих записів, які пізніше продавав онлайн», — повідомляє поліція у своїй заяві.

Розслідування розпочалося у червні після того, як правоохоронні органи дізналися про злом неназваних компаній. Зрештою підозрюваного знайшли в Іґуаладі, Барселона, де підтвердилося, що він зберігає 64,000,000 приватних записів.

Вкрадені дані включають повні імена, домашні адреси, електронні адреси, номери телефонів, номери DNI та коди IBAN. Поки невідомо, скільки осіб постраждало від витоку загалом.

Продаж даних на хакерських форумах

Поліція повідомляє, що затриманий намагався продати інформацію на різних хакерських форумах, використовуючи шість різних облікових записів та п’ять псевдонімів.

19-річного кіберзлочинця заарештували минулого тижня. Під час операції поліцейські конфіскували комп’ютери та криптовалютні гаманці з коштами, які, ймовірно, отримані від продажу даних.

Паралельний арешт в Україні

У паралельній, але непов’язаній справі кіберполіція України оголосила про арешт 22-річного кіберзлочинця, який використовував власне шкідливе ПЗ для автоматичного злому облікових записів користувачів у соціальних мережах та на інших платформах.

Більшість жертв хакера перебували у Сполучених Штатах та різних європейських країнах. Зловмисник продавав доступ до скомпрометованих акаунтів, які він просував за допомогою бот-ферми з 5,000 акаунтів, на різних хакерських форумах.

Затриманому загрожує до 15 років в’язниці за порушення статті 361 Кримінального кодексу України, а також позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком до трьох років.

Ця стаття У Іспанії заарештували хакера, який вкрав 64 млн записів даних раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Олена Кожухар

З метою підтримки інклюзивності, рівних можливостей та жіночого лідерства у діджитал-сфері, 5–6 грудня 2025 року відбудеться онлайн Women in Tech Conference 2025: “Підсумки 2025 року, тренди та прогнози на 2026 рік”. Це найбільша щорічна безкоштовна онлайн-подія для ІТ-професіоналів, бізнесу та стартапів, що об’єднує українських і міжнародних лідерок для обміну досвідом, аналізу головних трансформацій 2025 та обговорення тенденцій та можливостей для жінок у 2026 році.

Women in Tech Conference 2025 — платформа для нетворкінгу, інноваційних ідей та нових можливостей.

У рамках цього заходу для кількох тисяч учасниць та учасників заплановані унікальні виступи, панельні дискусії, кар’єрні блоки, огляд реальних практик впровадження технологій та воркшопи для обміну досвідом та навичками.

У програмі:

• Тенденції та інструменти у сфері ІТ.
• Питання інклюзії та різноманіття.
• Ексклюзивні поради щодо запуску власного бізнесу.
• Особливості найму у Європі.
• Професійний розвиток і можливості у галузі зелених технологій.

Серед спікерів:

• Маргарита Куприцюк, Головна виконавча директорка “Інформаційні технології України” розповість про автоматизацію бізнес-процесів з CRM–системою.
• Тетяна Смірнова, СЕО бізнес/медіа бюро Ekonomika+ розкриє тему ефективних комунікацій у період нестабільності.
• Анна Панченко, Co-Founder Women in Tech Ukraine поділиться стратегіями інклюзії та різноманіття для сильного бренду роботодавця.
• Поліна Колодяжна, Co-leader Greenpeace Ukraine розгляне професії та можливості в зелених технологіях.
• Sintija Petersone, Chief Operating & People Officer DeskTime пояснить особливості найму в Європі.
• Ольга Шаповал, Executive Director Kharkiv IT Cluster, розповість, куди рухається ІТ в Україні та який вплив мають освітні й інноваційні проєкти Kharkiv IT Cluster.

Чому варто приєднатися:

• Безкоштовний доступ онлайн для української та міжнародної аудиторії.
• Інсайти від бізнес-лідерок про тренди, прогнози та можливості.
• Унікальний нетворкінг з учасницями та лідерками індустрії.
• Інструменти для успішного переходу в ІТ та запуску власного бізнесу.

Конференція відбулася за підтримки Google Україна, Svitla Systems та Qubit Labs — провідних технологічних компаній, які впроваджують інновації, підтримують розвиток професійних ІТ-спільнот та активно просувають принципи DEI у бізнесі.

Разом з партнерами, Women in Tech Ukraine створює інклюзивне середовище, де жінки обмінюються досвідом, ростуть професійно та надихаються на нові звершення.

Зареєструватися для участі можна на офіційному сайті конференції: https://womenintech.com.ua/wit-conference-2025/

Відкрийте для себе нові професійні горизонти — станьте частиною спільноти лідерів та змінюйте світ разом з нами!

Ця стаття Women in Tech Conference 2025: Безкоштовна онлайн-подія для ІТ та бізнесу раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Проєкт Kardesa обіцяє революцію в цифровій безпеці Східної Європи, створюючи нові підводні маршрути для глобальних даних, які повністю оминають російську інфраструктуру. Але чи справді це означає нову еру інтернет-безпеки, і чи може цей амбітний план змінити геополітичний ландшафт цифрових комунікацій?

Kardesa: амбітний план цифрової незалежності

Проєкт Kardesa представляє собою масштабну ініціативу зі створення нової мережі підводних кабелів, яка з’єднає Європу з Азією в обхід росії. Головна мета проєкту – забезпечити цифрову незалежність від російської інфраструктури, яка відігравала ключову роль у передачі даних між континентами.

Реалізацією проєкту будуть займатися Vodafone Group і Vodafone Україна. Роботи над підводною кабельною системою Kardesa розпочнуться 2027 року в Болгарії, а незабаром після цього приєднаються інші країни.

Кабель також пройде через Україну, але виключно в міжнародно визнаних безпечних зонах. Вартість проєкту перевищить €100 млн. Його реалізація покращить зв’язок між країнами-учасницями та може стимулювати додаткові інвестиції в дата-центри та штучний інтелект. Важливо, що кабель оминатиме росію, яку підозрюють у саботажі кількох підводних кабелів наприкінці 2024 року.

Наразі Чорне море майже не з’єднане

Зараз на мапі підводних кабелів показано лише один кабель, що перетинає Чорне море повністю — він з’єднує Грузію з Болгарією. Інші кабелі в регіоні здебільшого з’єднують сусідні країни: росію та Грузію, Болгарію та Туреччину.

Проєкт Kardesa об’єднає три сусідні країни — Грузію, Туреччину та Болгарію — а потім перетне море до України, створивши додаткове з’єднання між Європою та Азією, яке не проходитиме через Середземномор’я.

Уразливість підводної інфраструктури

Це додаткове з’єднання критично важливе, адже держави та недержавні актори виявили вразливість глобальних підводних з’єднань. Минулого місяця кілька кабелів у Червоному морі було пошкоджено, що порушило зв’язок між Європою, Азією та Близьким Сходом.

Різноманітність маршрутів через різні географічні регіони дозволяє перенаправляти трафік через альтернативні кабелі. Таким чином, навіть якщо один кабель виходить з ладу або зазнає атаки, інші можуть забезпечити з’єднання, підвищуючи стійкість глобального інтернету.

Meta усвідомила це й планує прокласти глобальний підводний кабель довжиною 50 000 км, який з’єднає США, Бразилію, Африку, Індію та Австралію. Запропонований маршрут уникає геополітичних гарячих точок — Північної Європи, Близького Сходу та Малаккської протоки.

Захист критичної інфраструктури

Проте обходити загрози не завжди можливо для країн у певному регіоні, тому компанії та держави почали вживати заходів для захисту кабелів. Наприклад, німецька компанія AP Sensing розробила технологію розподіленого волоконно-оптичного зондування, яка використовує сонар для виявлення саботажу. НАТО також розпочало розгортання безпілотників для захисту підводної інфраструктури, а Тайвань посилює патрулювання для захисту своїх 24 кабелів.

Технічні аспекти та інноваційні рішення

Проєкт Kardesa передбачає використання найсучасніших технологій для забезпечення максимальної пропускної здатності та надійності. Нові кабельні системи будуть оснащені передовими системами захисту від кібератак та фізичних пошкоджень.

Інноваційні рішення включають розподілену архітектуру, яка дозволить підтримувати з’єднання навіть у випадку пошкодження окремих сегментів кабелю. Це особливо важливо в контексті регіональної нестабільності та потенційних загроз безпеці.

Економічні наслідки та інвестиційні перспективи

Реалізація проєкту Kardesa вимагає значних інвестицій від міжнародних партнерів та урядів. Економічні наслідки можуть бути далекосяжними, включаючи створення нових робочих місць, розвиток технологічного сектору та покращення конкурентоспроможності регіону.

Водночас існують ризики, пов’язані з високою вартістю проєкту та невизначеністю щодо його довгострокової рентабельності. Інвестори уважно стежать за розвитком ситуації, оцінюючи потенційні вигоди та ризики.

Майбутнє цифрової безпеки в регіоні

Проєкт Kardesa може стати поворотним моментом у забезпеченні цифрової безпеки Східної Європи. Однак успіх залежатиме від багатьох факторів, включаючи політичну стабільність, міжнародну підтримку та технічну реалізацію.

Незалежно від результатів проєкту, він уже зараз демонструє важливість цифрової інфраструктури для національної безпеки та економічного розвитку. Це може стимулювати подальші інвестиції в кібербезпеку та цифрові технології в регіоні.

Ця стаття Новий підводний кабель у Чорному морі з’єднає Болгарію, Грузію, Туреччину та Україну, оминаючи росію раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин