3 липня 2026 року британський фонд Internet Watch Foundation (IWF) разом із Національним агентством з боротьби зі злочинністю (NCA) уперше випустили спільну настанову для батьків. Її зміст зводиться до одного твердження: буденні сімейні знімки у відкритому доступі перетворилися на сировину для згенерованих штучним інтелектом матеріалів сексуального насильства над дітьми. За 2025 рік аналітики IWF виявили понад 3 400 таких відео — проти 13 роком раніше.

Практика, коли батьки роками публікують фотографії власних дітей — від знімка УЗД до випускного, — має усталену назву «шерентинг» (від англійського sharenting: sharing + parenting). Донедавна головними ризиками вважали майбутнє збентеження дитини та крадіжку персональних даних. У 2026 році до цього переліку додалося те, чого 5 років тому як масового явища ще не існувало.

Масштаб: 1 300 знімків до 13 років

Опитування батьків, проведене в педіатричній клініці університету Sapienza й опубліковане в Italian Journal of Pediatrics, показало: 68% респондентів регулярно публікують фото своїх дітей, 31% почали робити це в перші пів року життя дитини. Найпоказовіший результат — 93% опитаних не знали ані про чинне законодавство у цій сфері, ані про ризики самої практики.

Звіт Національних зборів Франції, який ліг в основу ухваленого 2024 року закону про право дитини на власне зображення, оперує іншою цифрою: у середньому дитина потрапляє приблизно на 1 300 фотографій, опублікованих у мережі до її 13-річчя — на акаунтах батьків, родичів та її власних.

Що змінилося: звичайне фото стало сировиною

За річним дослідженням IWF, у 2025 році організація ідентифікувала 8 029 згенерованих ШІ зображень і відео з реалістичним сексуальним насильством над дітьми — на 14% більше, ніж роком раніше. Окремо аналітики зафіксували понад 3 400 ШІ-відео проти 13 у 2024-му. 65% із них належать до найтяжчої за британською класифікацією категорії A; серед звичайних, не згенерованих ШІ відео цей показник становить 43%. Тобто ШІ використовують для створення жорстокішого контенту, ніж той, що існував раніше.

Механізм не потребує ані технічних навичок, ані зламу акаунтів — достатньо кількох відкритих знімків обличчя. Показовий випадок IWF описав окремо: злочинна група взяла фотографії учнів із сайту британської школи, згенерувала понад 100 сексуалізованих зображень і спробувала шантажувати заклад погрозою їх оприлюднення.

Керівниця IWF Керрі Сміт наголошує, що організація не закликає припинити ділитися фото з близькими — ідеться про поінформоване рішення замість публікації за замовчуванням. Представник NCA Тім Райт радить батькам переглянути налаштування приватності, оцінити, хто саме має доступ до зображень дитини, і відкрито обговорити тему згоди зі школою та гуртками.

Фото дитини могло вже потрапити до навчальних датасетів

Human Rights Watch перевірила датасет LAION-5B — 5,85 мільярда пар «зображення — підпис», на яких навчали Stable Diffusion та інші генератори. Дослідники знайшли посилання на ідентифіковані фотографії дітей: 170 знімків бразильських дітей і 190 — австралійських. При цьому перевірено було менш ніж 0,0001% датасету.

Імена дітей траплялися в підписах або просто в адресі файлу, а метадані розкривали час і місце зйомки — аж до конкретної лікарні чи дитячого садка. Частину зображень зібрано з відео на YouTube, які були приховані від пошуку: налаштування приватності захисту не гарантували. LAION підтвердила наявність цих фото й пообіцяла їх видалити, але заперечила, що навчені на датасеті моделі здатні дослівно відтворювати персональні дані.

Скільки даних розкриває одна публікація

Стандартний пост із дитячого дня народження зазвичай містить:

• обличчя дитини та її імʼя у підписі;
• вік або дату народження;
• назву школи, гуртка чи спортивної секції — часто просто на формі або логотипі;
• локацію: геотег, впізнавані орієнтири на задньому плані, номер будинку;
• обличчя інших дітей, чиї батьки згоди не давали.

Ця комбінація — імʼя, дата народження, назва закладу освіти, кличка домашньої тварини — фактично є готовим набором відповідей на контрольні питання для відновлення паролів. Ще у 2018 році банк Barclays прогнозував, що до 2030-го шерентинг стане причиною двох третин випадків шахрайства з особистими даними серед молодих людей. Це залишається оцінкою банку, а не підтвердженою статистикою, однак її логіку відтворюють і регулятори: ірландська Комісія із захисту даних наводить цей прогноз у власних матеріалах щодо приватності дітей.

Український контекст: війна додає окремий шар ризику

Для української аудиторії до звичного переліку загроз додаються дві специфічні.

Геолокація. Фото дитини на тлі впізнаваного будинку, з геотегом або з видимою вивіскою — це відомості про місце проживання родини. Регулярні публікації з одного місця дозволяють відновити розпорядок дня: коли дитина виходить до школи, коли повертається, де буває у вихідні. Для прифронтових регіонів і територій поблизу критичної інфраструктури це окрема категорія ризику.

Вербування. Російські спецслужби системно шукають українських підлітків у соцмережах, месенджерах та онлайн-іграх. Заступник генерального прокурора Віктор Логачов у травні 2026 року повідомив, що спецслужби рф втягнули у протиправну діяльність 260 українських дітей: 50 із них не виповнилося 15 років, наймолодшому — 11. Публічний профіль дитини з іменем, віком, назвою школи, переліком захоплень і колом друзів помітно спрощує підбір «легенди» для першого контакту — це той самий механізм, що й у онлайн-грумінгу, але з іншою метою.

Що каже законодавство

В Україні зйомку та поширення зображення особи регулюють статті 307 і 308 Цивільного кодексу: і те, і те допускається лише за згодою. За дитину згоду дають батьки — саме тому вони одночасно є і захисниками, і найчастішими порушниками її приватності.

Згенеровані ШІ матеріали не є «менш кримінальними». Українське визначення поняття «дитяча порнографія» охоплює зображення дитини «у реальному чи змодельованому відверто сексуальному образі», тобто поширюється й на дипфейки. Відповідальність передбачена статтею 301-1 Кримінального кодексу.

Обробку персональних даних досі регулює закон 2010 року. Його нова редакція — законопроєкт №8153 — ухвалена за основу в листопаді 2024 року і станом на липень 2026-го готується до другого читання.

У Європейському Союзі 7 травня 2026 року Європарламент і Рада узгодили заборону застосунків, які «роздягають» людей на фотографіях (nudifier), а також ШІ-систем, призначених для створення матеріалів сексуального насильства над дітьми. Компанії мають привести свої системи у відповідність до 2 грудня 2026 року. Франція ще у 2024-му закріпила в Цивільному кодексі обовʼязок обох батьків спільно захищати право дитини на власне зображення та залучати саму дитину до цих рішень відповідно до її віку й зрілості.

Як зменшити ризик, якщо повністю відмовитися від публікацій не виходить

Перегляньте те, що вже опубліковано

• пройдіться власними акаунтами і перевірте, чи видно обличчя, тіло та шкільну форму дитини — саме ці три критерії пропонує настанова IWF і NCA;
• видаліть публікації з геотегами, номерами будинків, вивісками й табличками;
• окремо перегляньте старі альбоми: найризикованіші знімки часто датовані 2015—2019 роками, коли профілі за замовчуванням були відкритими.

Змініть налаштування

• зробіть профіль закритим, а для регулярних публікацій створіть окремий список «близькі друзі» — цей варіант рекомендують IWF та NCA;
• вимкніть запис геоданих у камері: на Android — «Камера» → «Налаштування» → теги розташування; на iOS — «Налаштування» → «Конфіденційність і безпека» → «Служби геолокації» → «Камера» → «Ніколи»;
• періодично переглядайте список друзів і підписників, особливо в акаунтах, створених багато років тому;
• перевірте налаштування акаунтів, які ви ведете від імені дитини: Meta з 2025 року застосовує до них найсуворіші налаштування повідомлень і фільтрацію коментарів, але вмикати їх варто свідомо.

Змініть саму практику публікацій

• не поєднуйте в одній публікації імʼя, дату народження та назву закладу освіти;
• уникайте знімків у білизні, купальнику, під час купання чи переодягання — навіть у закритому профілі;
• не використовуйте імена дітей, дати народження й клички тварин у паролях та контрольних питаннях;
• попросіть родичів, школу, садок і гуртки не публікувати знімки дитини без узгодження — IWF прямо зазначає, що просити про це нормально.

Залучайте дитину

З певного віку рішення про публікацію не може ухвалюватися без дитини. Настанова IWF радить періодично повертатися до цієї розмови й пояснювати, що відмовитися — нормально. Окремо варто обговорити з підлітком тему дипфейків: що робити, якщо хтось згенерував його зображення, і що провина в такій ситуації лежить не на ньому. Це логічне продовження розмови про власні селфі дитини та про безпечний пошук.

Що робити, якщо зображення дитини вже використали

1. Зафіксуйте докази: скриншоти, посилання, нікнейми, дату й час. Не пересилайте й не завантажуйте самі зображення.
2. Поскаржтеся платформі — і на публікацію, і на акаунт.
3. Зверніться до кіберполіції: електронне звернення через cyberpolice.gov.ua або консультаційна лінія 0 800 505 170.
4. Повідомте про матеріал на портал stop-sexting.in.ua.
5. Скористайтеся сервісом Take It Down від NCMEC: він створює хеш зображення локально, без завантаження файлу кудись, і передає його платформам-учасницям для блокування.
6. Не платіть шантажистам: оплата не припиняє поширення, а підтверджує, що жертва реагує.
7. Подбайте про підтримку дитини. Національна дитяча гаряча лінія — 116 111 або 0 800 500 225, безкоштовно й анонімно; перелік інших каналів наводить кіберполіція.

Часті запитання

Що таке шерентинг?

Шерентинг — це практика, коли батьки регулярно публікують в інтернеті фотографії, відео та інформацію про своїх дітей. Термін походить від англійських слів sharing (ділитися) і parenting (батьківство). Дитина при цьому не може ані оцінити наслідки, ані відкликати свою згоду.

Чи безпечно публікувати фото дитини в закритому профілі?

Закритий профіль суттєво зменшує ризик, але не усуває його. Human Rights Watch знайшла у навчальному датасеті LAION-5B зображення, зібрані з відео, прихованих від пошуку. Крім того, будь-хто зі списку друзів може зберегти й переслати знімок. Закритий профіль варто поєднувати зі списком «близькі друзі» та переглядом кола підписників.

Чи є в Україні відповідальність за створення дипфейків із дітьми?

Так. Українське визначення поняття «дитяча порнографія» охоплює зображення дитини у «змодельованому» відверто сексуальному образі, тож згенеровані ШІ матеріали підпадають під статтю 301-1 Кримінального кодексу нарівні зі справжніми.

Чи потрібна згода дитини на публікацію її фото?

За українським законодавством згоду за малолітню дитину дають батьки. Водночас міжнародна практика рухається в бік залучення самої дитини: французький закон 2024 року прямо зобовʼязує батьків враховувати позицію дитини відповідно до її віку та зрілості, а настанова IWF радить повертатися до цієї розмови в міру дорослішання.

Куди звертатися, якщо фото дитини використали для створення непристойного контенту?

До кіберполіції — через форму ticket.cyberpolice.gov.ua або лінію 0 800 505 170; на портал stop-sexting.in.ua; до сервісу Take It Down від NCMEC для блокування зображення на платформах-учасницях. Дитині варто запропонувати підтримку через Національну дитячу гарячу лінію 116 111.

Ця стаття Фото дітей у соцмережах: ризики шерентингу в епоху генеративного ШІ раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

Facebook відстежує користувачів не лише всередині платформи — компанія Meta отримує відомості про дії людей на сторонніх сайтах і в застосунках, які використовують її рекламні інструменти. Переглянути цю історію, відвʼязати її від облікового запису та заборонити збирання таких даних у майбутньому можна за кілька хвилин через Центр облікових записів.

Які дані Facebook збирає за межами платформи

Компанії та організації, чиї сайти й застосунки використовують бізнес-інструменти Meta — зокрема піксель Meta (Meta Pixel) та Conversions API, — передають корпорації відомості про взаємодію користувачів: відвідування сайтів, перегляд товарів, додавання до кошика, покупки, встановлення застосунків. Ці дані Meta повʼязує з обліковим записом користувача та використовує насамперед для персоналізації реклами. У налаштуваннях ця історія називається «Ваша активність за межами технологій Meta» (Your activity off Meta technologies); раніше інструмент був відомий як «Дії за межами Facebook» (Off-Facebook Activity).

Як переглянути, хто передає ваші дані Meta

1. Відкрийте застосунок Facebook, натисніть значок меню (три горизонтальні смуги) та перейдіть у «Налаштування та конфіденційність» → «Налаштування». На компʼютері натисніть на фото профілю у верхньому правому куті й виберіть той самий пункт.
2. Угорі сторінки налаштувань відкрийте Центр облікових записів (Accounts Center).
3. Перейдіть до розділу «Ваша інформація та дозволи» (Your information and permissions).
4. Виберіть пункт «Ваша активність за межами технологій Meta». Система може попросити повторно ввести пароль.
5. Натисніть «Нещодавні дії» (Recent activity) — ви побачите перелік компаній і організацій, які передали Meta відомості про ваші дії, та кількість зафіксованих взаємодій. Натискання на конкретну компанію відкриє деталі про те, що саме було передано.

Як очистити вже зібрані дані

У тому самому розділі натисніть «Очистити попередню активність» (Clear previous activity) та підтвердьте дію. Після цього накопичена історія взаємодій буде відʼєднана від вашого облікового запису. Важливо розуміти: Meta не видаляє ці відомості повністю — компанія може зберігати їх у знеособленому, агрегованому вигляді, однак більше не повʼязуватиме з вашим профілем і не використовуватиме для добору реклами саме для вас.

Зверніть увагу: після очищення історії вас може автоматично вивести із застосунків і сайтів, у які ви входили через Facebook (Facebook Login), — доведеться авторизуватися повторно.

Як заборонити збирання даних у майбутньому

Очищення історії не зупиняє надходження нових даних. Щоб розірвати звʼязок назавжди, у розділі «Ваша активність поза технологіями Meta» натисніть «Керувати майбутньою активністю» (Manage future activity) і виберіть «Відʼєднати майбутню активність» (Disconnect future activity), а потім підтвердьте вибір.

Відтоді відомості, які надходять від сторонніх сайтів і застосунків, не привʼязуватимуться до вашого профілю. Це не означає, що передавання даних припиниться, — компанії й далі надсилатимуть їх Meta, але без звʼязку з вашим обліковим записом. Наслідок для користувача — реклама стане менш персоналізованою, проте не зникне.

Як видалити завантажені контакти

Окрема категорія даних на серверах Facebook — телефонна книга. Якщо в застосунках Facebook або Messenger увімкнено безперервне завантаження контактів (Continuous Contacts Upload), Meta зберігає імена, номери телефонів та адреси електронної пошти з вашого пристрою і використовує їх для рекомендацій друзів.

Спершу вимкніть завантаження: у застосунку Facebook відкрийте «Налаштування та конфіденційність» → «Налаштування», знайдіть через пошук пункт «Завантаження контактів» і вимкніть перемикач. Зробити це потрібно на кожному пристрої, де ви користуєтеся Facebook чи Messenger, — інакше після видалення контакти завантажаться знову.

Потім видаліть уже збережені дані: у браузері відкрийте сторінку керування запрошеннями та імпортованими контактами і натисніть «Видалити всі контакти». Контакти, завантажені через Messenger, зберігаються окремо — їх потрібно видалити на відповідній сторінці керування контактами Messenger.

Чи розвʼязує це проблему стеження повністю

Ні. Інструменти Meta дозволяють відвʼязати дані від облікового запису, а не зупинити їхнє збирання як таке. Щоб зменшити обсяг стеження, варто додатково заблокувати сторонні файли cookie у браузері, користуватися розширеннями для блокування трекерів і регулярно переглядати налаштування конфіденційності основних сервісів. Про те, як обмежити збирання даних іншою великою екосистемою, читайте в матеріалі про заборону збирання даних та автовидалення історії в Google.

Ця стаття Як очистити зібрані про вас дані з серверів Facebook: інструкція раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

У наш час люди легко діляться своїм особистим життям з рештою світу та не дбають про приватність. У більшості випадків, коли ви створюєте сторінки у соцмережах, таких як Instagram та Facebook, типовим налаштуванням буде загальнодоступність вашої інформації. Це дозволяє будь-кому у світі бачити вміст, яким ви ділитесь, бачити деякі ваші дії в соціальних мережах та мати доступ до цінної особистої інформації.

За останніми дослідженнями 2024-2025 років, найбільші ризики для приватності користувачів становлять Facebook (з рейтингом ризику 18,98), Facebook Messenger (16,51) та Instagram (15,84). Найменші ризики мають Reddit (8,9), Snapchat (9,99) та Pinterest (10,49).

Що може піти не так, якщо ви будете аж занадто багато ділитися особистим у соціальних мережах:

Сталкінг

Зазвичай, це люди одержимі знаменитостями, але може статися так, що і ви знайдете свого сталкера, показуючи занадто багато у своєму профілі в соціальних мережах, кожен може скористатися такими методами, як Google Earth, щоб знайти ваше точне місцезнаходження та врешті-решт почати переслідувати вас.

Сталкінг — прояв небажаної уваги до людини, переслідування та інші дії, що спричиняють дискомфорт в об’єкта такої уваги. Сталкер може очікувати на вас біля під’їзду або під офісом, телефонувати посеред ночі, писати десятки повідомлень щодня, в яких загрожуватиме або, навпаки, тиснутиме на жалість.

Сьогодні сталкінг вважається одним із видів психологічного насильства.

Крадіжка особистих даних і не тільки

Не потрібно багато інформації для здійснення шахрайства з особистими даними. Коли ви телефонуєте своєму лікарю або своєму банку або заходите до місцевого магазину мобільних телефонів, вам задають запитання: як ваше повне ім’я, дата народження, поточна адреса та номер телефону. З огляду на це, тепер ви можете бачити, що сотні мільйонів профілів соціальних медіа у всьому світі мають цю інформацію, вона є доступною на таких сайтах, як Facebook. Тому іноді інформація в соціальних мережах полегшує роботу кіберзлочинцям.

Публікуючи інформацію про свої подорожі, розпорядок дня та інші особисті дані, ви можете зробити себе мішенню для злочинців.

Шахрайство

Кіберзлочинці можуть використовувати інформацію, яку ви публікуєте в соцмережах, для крадіжки вашої особистості. Провівши невелике дослідження вашого профілю, шахрай може дізнатися, хто ваші близькі та друзі, які у вас з ними відносини, як звати ваших домашніх улюбленців тощо. Всю цю інформацію можна використати для телефонного шахрайства, адже оперуючи особистими даними, шахраям простіше викликати довіру та виманити у вас кошти.

Також, використовуючи ваші особисті відео, шахраї можуть клонувати ваш голос або навіть створити діпфейк-відео, яке потім буде відправлено вашим знайомим з проханням про допомогу тощо.

У 2024 році кіберзлочинці значно активізували використання штучного інтелекту для створення шахрайських схем. Зокрема, кількість атак з використанням голосових діпфейків (voice phishing) зросла на 442% протягом 2024 року. Сучасні технології дозволяють створити якісний діпфейк голосу всього з трьох секунд аудіозапису, що робить таку атаку дуже реалістичною.

Нещодавно працівник компанії LastPass став мішенню атаки з використанням клонованого голосу генерального директора. Хоча цей випадок вдалося виявити, це показує, наскільки небезпечними можуть бути такі атаки.

Шантаж

Розкриття занадто особистої інформації в соціальних мережах іноді дає вам необхідний приплив дофаміну, робить ваше життя більш яскравим, напевно. Тим не менш, це також може дозволити буквально будь-кому шукати підказки, як шантажувати вас. Ми живемо в світі, де публічне цькування може відбуватися буквально від кожного, хто не підтримує вашу думку. Якщо ви в кінцевому підсумку посперечаєтесь із незнайомцем, він може, можливо, викопати коментарі, які ви сказали в соціальних мережах, і використати їх для шантажу, або може зіпсувати ваше життя, поділившись чимось компрометуючим із вашим роботодавцем.

Соціальне профілювання

Той факт, що ви ділитеся занадто особистим в соціальних мережах, може використовуватися для соціального профілювання потенційними роботодавцями, діловими партнерами або будь-ким, хто збирається розпочати з вами стосунки. Іноді ви можете використовувати свої соціальні мережі на свою користь, але це також може дратувати, якщо роботодавець поміщає ваше резюме в нижню частину стопки просто тому, що їм не сподобалось те, що вони побачили в соціальних мережах.

Хтось може стверджувати, що якщо ви приєднаєтесь до соціальної мережі, то, мабуть, вам чогось не вистачає в житті. Також, якщо ви бачите когось, кого не знаєте особисто, ця людина може бути тією, хто повідомить про вашу діяльність у соціальних мережах вашому менеджеру, або шукає шляхи шантажувати вас, або, можливо, збирає інформацію, яка додала б зниклий фрагмент до схеми шахрайства, яка націлена на вас. Відмовляючись від захисту інформації та отримуючи вподобання в Instagram, можливо, ви відкриваєте двері для кіберзлочинців.

Нові загрози 2025 року

Кіберзлочинці постійно вдосконалюють свої методи. У 2025 році особливо поширеними стали:

Рекламне шкідливе програмне забезпечення (Adware) – програми, які показують небажану рекламу, сповільнюють роботу пристроїв і компрометують приватність.

Шпигунське програмне забезпечення (Spyware) – програми, які таємно відстежують дії користувачів, збираючи чутливу інформацію, як-от паролі та історію переглядів.

Трояни – шкідливі програми, замасковані під легітимне програмне забезпечення.

Інформаційні війни – особливо актуально для України, де соціальні мережі активно використовуються для поширення дезінформації та пропаганди. У 2024 році зафіксовано 4,315 кіберінцидентів, що значно більше порівняно з 2021 роком (1,350 інцидентів).

Як захистити приватність в соцмережах?

Окрім використання VPN для збереження вашої конфіденційності під час перегляду, кожен повинен контролювати особисту інформацію, якою він ділиться в Інтернеті. Просто перейдіть до налаштувань конфіденційності та зробіть свої профілі соціальних мереж максимально приватними.

Основні правила безпеки:

1. Регулярно перевіряйте налаштування приватності – платформи соціальних мереж часто змінюють свої політики конфіденційності та типові налаштування.
2. Використовуйте двофакторну автентифікацію – це значно підвищує безпеку вашого акаунта.
3. Будьте обережні з геолокацією – вимикайте автоматичне додавання місцезнаходження до ваших публікацій.
4. Обмежте інформацію про себе – не публікуйте повні дати народження, адреси, номери телефонів та інші особисті дані.
5. Перевіряйте, хто може вас знайти – обмежте можливість пошуку вашого профілю через пошукові системи.

Поради щодо спілкування в соцмережах:

Уникайте “бійок” із незнайомцями в соцмережах. Змінити чиюсь думку може вам сподобатися, але майте на увазі, що ті, хто сперечається з вами, можуть бути “тролями“, які провокують вас, сподіваючись, що ви скажете щось, що вони можуть використати проти вас. Може статися так, що ви нікого не переконуєте, а просто граєте в чужу гру.

Як розпізнати діпфейки:

• Звертайте увагу на неприродні рухи губ або очей
• Перевіряйте якість звуку – штучний голос може звучати дещо механічно
• Будьте особливо обережними з термінових прохань про гроші, навіть якщо вони надходять від знайомих
• Завжди перевіряйте інформацію через альтернативні канали зв’язку

Спілкування з близькими про приватність:

Важливо спілкуватися з близькими про приватність у соцмережах, адже вони можуть ненароком публікувати інформацію, яка шкодить вашій приватності.

Ось кілька порад, як спілкуватися з ними про це:

• Поясніть їм, що таке приватність у соцмережах і чому вона важлива
• Розкажіть їм, які типи інформації ви не хочете, щоб вони публікували про вас
• Встановіть чіткі межі щодо того, що можна і не можна публікувати
• Будьте ввічливі, але тверді у своїх проханнях
• Поясніть їм, що їхні дії можуть мати негативні наслідки для вас

Особливості для України:

В умовах війни українці повинні бути особливо обережними з інформацією, яку вони публікують у соціальних мережах. Це стосується не лише особистих даних, але й інформації про військових, пересування, інфраструктуру та інші дані, які можуть бути використані ворогом.

Пам’ятайте про інформаційну безпеку країни – не публікуйте фото та відео з геолокаційними даними, не поширюйте непеевірену інформацію, будьте критичними до контенту, який може бути частиною інформаційної війни.

Дотримуючись цих порад, ви можете зробити свій досвід спілкування в соцмережах більш безпечним і приємним, а також зберегти приватність і уникнути небезпек.

Ця стаття Приватність у соцмережах: 5 небезпек надмірної відвертості раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин