Фото дітей у соцмережах: ризики шерентингу в епоху генеративного ШІ

3 липня 2026 року британський фонд Internet Watch Foundation (IWF) разом із Національним агентством з боротьби зі злочинністю (NCA) уперше випустили спільну настанову для батьків. Її зміст зводиться до одного твердження: буденні сімейні знімки у відкритому доступі перетворилися на сировину для згенерованих штучним інтелектом матеріалів сексуального насильства над дітьми. За 2025 рік аналітики IWF виявили понад 3 400 таких відео — проти 13 роком раніше.

Практика, коли батьки роками публікують фотографії власних дітей — від знімка УЗД до випускного, — має усталену назву «шерентинг» (від англійського sharenting: sharing + parenting). Донедавна головними ризиками вважали майбутнє збентеження дитини та крадіжку персональних даних. У 2026 році до цього переліку додалося те, чого 5 років тому як масового явища ще не існувало.

Масштаб: 1 300 знімків до 13 років

Опитування батьків, проведене в педіатричній клініці університету Sapienza й опубліковане в Italian Journal of Pediatrics, показало: 68% респондентів регулярно публікують фото своїх дітей, 31% почали робити це в перші пів року життя дитини. Найпоказовіший результат — 93% опитаних не знали ані про чинне законодавство у цій сфері, ані про ризики самої практики.

Звіт Національних зборів Франції, який ліг в основу ухваленого 2024 року закону про право дитини на власне зображення, оперує іншою цифрою: у середньому дитина потрапляє приблизно на 1 300 фотографій, опублікованих у мережі до її 13-річчя — на акаунтах батьків, родичів та її власних.

Що змінилося: звичайне фото стало сировиною

За річним дослідженням IWF, у 2025 році організація ідентифікувала 8 029 згенерованих ШІ зображень і відео з реалістичним сексуальним насильством над дітьми — на 14% більше, ніж роком раніше. Окремо аналітики зафіксували понад 3 400 ШІ-відео проти 13 у 2024-му. 65% із них належать до найтяжчої за британською класифікацією категорії A; серед звичайних, не згенерованих ШІ відео цей показник становить 43%. Тобто ШІ використовують для створення жорстокішого контенту, ніж той, що існував раніше.

Механізм не потребує ані технічних навичок, ані зламу акаунтів — достатньо кількох відкритих знімків обличчя. Показовий випадок IWF описав окремо: злочинна група взяла фотографії учнів із сайту британської школи, згенерувала понад 100 сексуалізованих зображень і спробувала шантажувати заклад погрозою їх оприлюднення.

Керівниця IWF Керрі Сміт наголошує, що організація не закликає припинити ділитися фото з близькими — ідеться про поінформоване рішення замість публікації за замовчуванням. Представник NCA Тім Райт радить батькам переглянути налаштування приватності, оцінити, хто саме має доступ до зображень дитини, і відкрито обговорити тему згоди зі школою та гуртками.

Фото дитини могло вже потрапити до навчальних датасетів

Human Rights Watch перевірила датасет LAION-5B — 5,85 мільярда пар «зображення — підпис», на яких навчали Stable Diffusion та інші генератори. Дослідники знайшли посилання на ідентифіковані фотографії дітей: 170 знімків бразильських дітей і 190 — австралійських. При цьому перевірено було менш ніж 0,0001% датасету.

Імена дітей траплялися в підписах або просто в адресі файлу, а метадані розкривали час і місце зйомки — аж до конкретної лікарні чи дитячого садка. Частину зображень зібрано з відео на YouTube, які були приховані від пошуку: налаштування приватності захисту не гарантували. LAION підтвердила наявність цих фото й пообіцяла їх видалити, але заперечила, що навчені на датасеті моделі здатні дослівно відтворювати персональні дані.

Скільки даних розкриває одна публікація

Стандартний пост із дитячого дня народження зазвичай містить:

• обличчя дитини та її імʼя у підписі;
• вік або дату народження;
• назву школи, гуртка чи спортивної секції — часто просто на формі або логотипі;
• локацію: геотег, впізнавані орієнтири на задньому плані, номер будинку;
• обличчя інших дітей, чиї батьки згоди не давали.

Ця комбінація — імʼя, дата народження, назва закладу освіти, кличка домашньої тварини — фактично є готовим набором відповідей на контрольні питання для відновлення паролів. Ще у 2018 році банк Barclays прогнозував, що до 2030-го шерентинг стане причиною двох третин випадків шахрайства з особистими даними серед молодих людей. Це залишається оцінкою банку, а не підтвердженою статистикою, однак її логіку відтворюють і регулятори: ірландська Комісія із захисту даних наводить цей прогноз у власних матеріалах щодо приватності дітей.

Український контекст: війна додає окремий шар ризику

Для української аудиторії до звичного переліку загроз додаються дві специфічні.

Геолокація. Фото дитини на тлі впізнаваного будинку, з геотегом або з видимою вивіскою — це відомості про місце проживання родини. Регулярні публікації з одного місця дозволяють відновити розпорядок дня: коли дитина виходить до школи, коли повертається, де буває у вихідні. Для прифронтових регіонів і територій поблизу критичної інфраструктури це окрема категорія ризику.

Вербування. Російські спецслужби системно шукають українських підлітків у соцмережах, месенджерах та онлайн-іграх. Заступник генерального прокурора Віктор Логачов у травні 2026 року повідомив, що спецслужби рф втягнули у протиправну діяльність 260 українських дітей: 50 із них не виповнилося 15 років, наймолодшому — 11. Публічний профіль дитини з іменем, віком, назвою школи, переліком захоплень і колом друзів помітно спрощує підбір «легенди» для першого контакту — це той самий механізм, що й у онлайн-грумінгу, але з іншою метою.

Що каже законодавство

В Україні зйомку та поширення зображення особи регулюють статті 307 і 308 Цивільного кодексу: і те, і те допускається лише за згодою. За дитину згоду дають батьки — саме тому вони одночасно є і захисниками, і найчастішими порушниками її приватності.

Згенеровані ШІ матеріали не є «менш кримінальними». Українське визначення поняття «дитяча порнографія» охоплює зображення дитини «у реальному чи змодельованому відверто сексуальному образі», тобто поширюється й на дипфейки. Відповідальність передбачена статтею 301-1 Кримінального кодексу.

Обробку персональних даних досі регулює закон 2010 року. Його нова редакція — законопроєкт №8153 — ухвалена за основу в листопаді 2024 року і станом на липень 2026-го готується до другого читання.

У Європейському Союзі 7 травня 2026 року Європарламент і Рада узгодили заборону застосунків, які «роздягають» людей на фотографіях (nudifier), а також ШІ-систем, призначених для створення матеріалів сексуального насильства над дітьми. Компанії мають привести свої системи у відповідність до 2 грудня 2026 року. Франція ще у 2024-му закріпила в Цивільному кодексі обовʼязок обох батьків спільно захищати право дитини на власне зображення та залучати саму дитину до цих рішень відповідно до її віку й зрілості.

Як зменшити ризик, якщо повністю відмовитися від публікацій не виходить

Перегляньте те, що вже опубліковано

• пройдіться власними акаунтами і перевірте, чи видно обличчя, тіло та шкільну форму дитини — саме ці три критерії пропонує настанова IWF і NCA;
• видаліть публікації з геотегами, номерами будинків, вивісками й табличками;
• окремо перегляньте старі альбоми: найризикованіші знімки часто датовані 2015—2019 роками, коли профілі за замовчуванням були відкритими.

Змініть налаштування

• зробіть профіль закритим, а для регулярних публікацій створіть окремий список «близькі друзі» — цей варіант рекомендують IWF та NCA;
• вимкніть запис геоданих у камері: на Android — «Камера» → «Налаштування» → теги розташування; на iOS — «Налаштування» → «Конфіденційність і безпека» → «Служби геолокації» → «Камера» → «Ніколи»;
• періодично переглядайте список друзів і підписників, особливо в акаунтах, створених багато років тому;
• перевірте налаштування акаунтів, які ви ведете від імені дитини: Meta з 2025 року застосовує до них найсуворіші налаштування повідомлень і фільтрацію коментарів, але вмикати їх варто свідомо.

Змініть саму практику публікацій

• не поєднуйте в одній публікації імʼя, дату народження та назву закладу освіти;
• уникайте знімків у білизні, купальнику, під час купання чи переодягання — навіть у закритому профілі;
• не використовуйте імена дітей, дати народження й клички тварин у паролях та контрольних питаннях;
• попросіть родичів, школу, садок і гуртки не публікувати знімки дитини без узгодження — IWF прямо зазначає, що просити про це нормально.

Залучайте дитину

З певного віку рішення про публікацію не може ухвалюватися без дитини. Настанова IWF радить періодично повертатися до цієї розмови й пояснювати, що відмовитися — нормально. Окремо варто обговорити з підлітком тему дипфейків: що робити, якщо хтось згенерував його зображення, і що провина в такій ситуації лежить не на ньому. Це логічне продовження розмови про власні селфі дитини та про безпечний пошук.

Що робити, якщо зображення дитини вже використали

1. Зафіксуйте докази: скриншоти, посилання, нікнейми, дату й час. Не пересилайте й не завантажуйте самі зображення.
2. Поскаржтеся платформі — і на публікацію, і на акаунт.
3. Зверніться до кіберполіції: електронне звернення через cyberpolice.gov.ua або консультаційна лінія 0 800 505 170.
4. Повідомте про матеріал на портал stop-sexting.in.ua.
5. Скористайтеся сервісом Take It Down від NCMEC: він створює хеш зображення локально, без завантаження файлу кудись, і передає його платформам-учасницям для блокування.
6. Не платіть шантажистам: оплата не припиняє поширення, а підтверджує, що жертва реагує.
7. Подбайте про підтримку дитини. Національна дитяча гаряча лінія — 116 111 або 0 800 500 225, безкоштовно й анонімно; перелік інших каналів наводить кіберполіція.

Часті запитання

Що таке шерентинг?

Шерентинг — це практика, коли батьки регулярно публікують в інтернеті фотографії, відео та інформацію про своїх дітей. Термін походить від англійських слів sharing (ділитися) і parenting (батьківство). Дитина при цьому не може ані оцінити наслідки, ані відкликати свою згоду.

Чи безпечно публікувати фото дитини в закритому профілі?

Закритий профіль суттєво зменшує ризик, але не усуває його. Human Rights Watch знайшла у навчальному датасеті LAION-5B зображення, зібрані з відео, прихованих від пошуку. Крім того, будь-хто зі списку друзів може зберегти й переслати знімок. Закритий профіль варто поєднувати зі списком «близькі друзі» та переглядом кола підписників.

Чи є в Україні відповідальність за створення дипфейків із дітьми?

Так. Українське визначення поняття «дитяча порнографія» охоплює зображення дитини у «змодельованому» відверто сексуальному образі, тож згенеровані ШІ матеріали підпадають під статтю 301-1 Кримінального кодексу нарівні зі справжніми.

Чи потрібна згода дитини на публікацію її фото?

За українським законодавством згоду за малолітню дитину дають батьки. Водночас міжнародна практика рухається в бік залучення самої дитини: французький закон 2024 року прямо зобовʼязує батьків враховувати позицію дитини відповідно до її віку та зрілості, а настанова IWF радить повертатися до цієї розмови в міру дорослішання.

Куди звертатися, якщо фото дитини використали для створення непристойного контенту?

До кіберполіції — через форму ticket.cyberpolice.gov.ua або лінію 0 800 505 170; на портал stop-sexting.in.ua; до сервісу Take It Down від NCMEC для блокування зображення на платформах-учасницях. Дитині варто запропонувати підтримку через Національну дитячу гарячу лінію 116 111.