Дропи, або як їх ще називають, «грошові мули» (від англ. to drop – кидати), стали однією з ключових ланок у сучасних злочинних схемах, пов’язаних із відмиванням коштів, здобутих нелегальним шляхом. В Україні це явище набуло масового характеру, особливо на тлі повномасштабного вторгнення та активізації кібершахрайства.
Хто такі дропи?
Дроп – це людина, яка за грошову винагороду свідомо чи несвідомо погоджується надати зловмисникам доступ до своїх банківських рахунків (карток) або особисто здійснювати через них фінансові операції.
Головна мета злочинців – приховати джерело походження «брудних» грошей та заплутати сліди для правоохоронних органів. Кошти, отримані, наприклад, від:
- інтернет-шахрайства (фішинг, шахрайство з онлайн-покупками);
- торгівлі наркотиками чи зброєю;
- іншої незаконної діяльності,
проходять через рахунки дропів як транзитні, перетворюючись на нібито «легальні» перекази від однієї фізичної особи до іншої. Дроп є своєрідним буфером, який відділяє шахраїв від першоджерела коштів.
Дропи бувають двох типів: свідомі та несвідомі. Перші – це часто молоді люди, студенти чи безробітні, які шукають швидкий заробіток. Їм обіцяють 5–10% від суми, але насправді вони стають співучасниками злочину. Несвідомі дропи потрапляють у пастку через фішинг чи фальшиві пропозиції роботи, не підозрюючи, що їхні картки використовують для переказів.
За даними Кіберполіції, у 2024–2025 роках зафіксовано тисячі таких випадків, пов’язаних із кібератаками на банки та фішингом. “Такі схеми стали одними з найрозповсюдженіших у сфері кіберзлочинності в Україні”, – зазначають правоохоронці. Більше того, є підозри, що деякі мережі дропів координуються з-за кордону, зокрема з росії, де хакерські угруповання, пов’язані з ФСБ, крадуть дані українців для подальшого відмивання.
Як працює схема дропів в Україні?
Схема залучення та використання дропів є досить типовою:
1. Вербування:
Шахраї активно шукають потенційних «мулів» через соціальні мережі, месенджери, а також на сайтах пошуку роботи та навіть на сайтах знайомств, маскуючи свої пропозиції під «швидкий та легкий заробіток без досвіду». Типові ознаки таких фейкових вакансій:
- високий дохід (наприклад, 5000–10000 грн на місяць) за мінімальних зусиль (кілька хвилин на день);
- відсутність чітких вимог до освіти чи досвіду;
- основний обов’язок – «переказ коштів» між рахунками;
- робота “кур’єром” – під виглядом легальної роботи пропонують отримувати посилки або гроші і передавати їх далі;
- спілкування лише онлайн, без особистої зустрічі.
У групі ризику найчастіше опиняються:
- студенти та молодь, які шукають підробіток;
- безробітні, люди зі скрутним фінансовим становищем;
- жінки в декреті, пенсіонери;
- внутрішньо переміщені особи та представники інших соціально вразливих груп.
2. Винагорода:
За свою роль дропи отримують оплату, яка може мати кілька варіантів:
- Фіксована сума за відкриття нової банківської картки та передачу її зловмисникам (близько 500-1000 грн).
- Відсоток від суми транзакцій, які дроп самостійно отримує на свій рахунок і потім переказує або знімає готівкою для передачі третій особі.
3. Механізм «відмивання»:
На рахунок дропа надходять численні платежі від різних, не пов’язаних між собою осіб (наприклад, жертв шахрайства). Далі дроп:
- або передає шахраям доступ до картки (пін-коди, логіни до інтернет-банкінгу);
- або отримує інструкції, куди переказати чи де зняти готівку.
Таким чином, кошти швидко проходять через низку рахунків, ускладнюючи їх відстеження.
Юридична відповідальність
Багато дропів можуть стверджувати, що не усвідомлювали своєї причетності до злочину, вірячи в обіцянки про «легальну роботу». Однак, в очах закону, дроп є співучасником злочину, зокрема – у легалізації (відмиванні) майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 209 Кримінального кодексу України).
Відповідальність може настати навіть для тих, хто просто продав чи передав свою картку, оскільки вони сприяли злочинній діяльності. Варто пам’ятати, що коли правоохоронці починають розслідування, дроп – це перша і найлегша ланка в ланцюгу, яку вони можуть виявити. Санкції за такі злочини можуть передбачати позбавлення волі на строк від 3 до 12 років.
Боротьба з дропами
Фінансові установи та державні органи, зокрема Національний банк України та Кіберполіція, активно протидіють цьому явищу:
- Посилення фінансового моніторингу: Банки виявляють підозрілі операції: аномально велика кількість P2P-переказів від різних осіб, нетипова активність для клієнта.
- Обмеження переказів: НБУ запроваджує обмеження на кількість та суму переказів між фізичними особами для боротьби з масовим використанням дроп-рахунків.
- Створення Реєстру дропів: Обговорюється створення централізованого реєстру осіб, яких підозрюють у наданні своїх рахунків для незаконних операцій, що дозволить банкам блокувати їхні нові рахунки.
Висновок: легкі гроші – дорога до в’язниці
Дропи – це не просто “помічники”, а повноцінні елементи кримінального бізнесу, який краде мільярди гривень у українців. У часи, коли кіберзагрози множаться, важливо пам’ятати: будь-яка пропозиція “швидких грошей” без зусиль – це сигнал тривоги.
Кіберполіція закликає: якщо ви стали дропом ненавмисно, звертайтеся по допомогу негайно. Бо завтра ваша картка може стати інструментом у руках ворога, а не джерелом доходу.
Головний захист – фінансова грамотність та пильність. Будь-яка пропозиція «легких» грошей, що вимагає використання вашого особистого банківського рахунку для транзитних переказів, майже завжди є шахрайською пасткою.
