Коли ми говоримо про регулювання технологій, дискусія, як правило, зосереджується на конфіденційності та відстеженні місцезнаходження в Інтернеті, але ми ніколи не обговорюємо контроль, який топові високотехнологічні компанії мають над переважною більшістю Інтернету.

Ми використовуємо безкоштовні програми та послуги щодня, але не згадуємо, де зберігаються всі ці дані – у хмарі. Якщо ми хочемо, щоб високі технології мали менший контроль над нашим повсякденним життям, можливо, нам слід почати турбуватися про обмеження контролю цих кількох компаній над нашими даними,  пише PC Magazine.

За даними, зібраними дослідницькою групою Synergy, чотири компанії володіють 67% світового хмарного ринку на суму 130 мільярдів доларів. Список очолює Amazon Web Services, яка володіє колосальною часткою ринку на рівні 32% . Далі йде 20% частка, якою користується інфраструктура Azure від Microsoft. Тож ці дві компанії володіють 52% ринку.  окрім цих двох домінуючих компаній Google Cloud з 9% та Alibaba Cloud з 6% виходять на перші чотири місця, яким належить більше половини загального ринку. Інші великі компанії – IBM Cloud, Salesforce, Tencent Cloud і Oracle Cloud становлять 12% ринку разом.

Розпоряджаючись схемами інфраструктури як послуги та платформи як послуги, які підписуються роботодавцями, та розміщеними приватними хмарними сервісами, якими ми користуємось щодня, компанії, такі як Amazon, Microsoft, Google та Alibaba, мають остаточний контроль над нашими даними. Наприклад, Google може не переглядати все, що Ви завантажуєте на Google Drive, але ці компанії отримують доступ до наших особистих даних через безкоштовні сервіси, якими Ви користуєтесь.

Лише у четвертому кварталі 2020 року послуги хмарної інфраструктури принесли загалом 37 мільярдів доларів, оскільки світ частково  перейшов на дистанційну роботу та користується такими сервісами. Це на 4 мільярди доларів більше, ніж у попередньому кварталі, що свідчить про те, що ці компанії продовжують процвітати за нашими даними, тоді як багато інших підприємств страждають від карантинних обмежень.

Радимо звернути увагу на поради, про які писав Cybercalm, а саме:

Як не стати жертвою кіберзлочину, якщо працюєш вдома? ПОРАДИ

Що таке спуфінг і як запобігти атаці? ПОРАДИ

Чи варто користуватися WhatsApp? П’ять правил безпеки від найбільш розшукуваного хакера світу

Як перенести бесіди з WhatsApp у Telegram на Android? – ІНСТРУКЦІЯ

Як перенести історію чату з WhatsApp у Telegram для iPhone? – ІНСТРУКЦІЯ

Як змінити на Android обліковий запис Google за замовчуванням? – ІНСТРУКЦІЯ

Як дізнатися, які дані Google знає про Вас і видалити їх? – ІНСТРУКЦІЯ

Діяльність одного з найбільших у світі фішингових сервісів для атак на фінансові установи різних країн припинили правоохоронці. Від фішингових атак цього сервісу, який створив та адміністрував 39-річний мешканець Тернопільщини, постраждали 11 країн світу.

Досліднику у галузі кібербезпеки вдалося зламати внутрішні системи понад 35 найбільших компаній, серед яких були Microsoft, Apple, PayPal, Shopify, Netflix, Yelp, Tesla та Uber. У цьому фахівцеві допомогла нова атака на ланцюжок поставок софту.

Для обходу захисних поштових шлюзів і фільтрів автори адресних фішингових листів використовують новаторський спосіб приховування шкідливого вмісту сторінки. Теги JavaScript, впроваджувані в HTML-код, шифруються з використанням азбуки Морзе.

Нове сімейство програм-вимагачів під назвою Vovalex поширюється через піратський софт, замаскований під популярні утиліти для Windows – наприклад, CCleaner. Одна цей шифрувальник має певну особливість, що відрізняє його від інших “шкідників” подібного класу.