Індія до 2021 запустить відстеження громадян

Уряд Індії ще в 2009 році створив величезну базу даних, яка містить інформацію і біометричні дані громадян у вигляді унікального персонального номера – AADHAAR. Тепер влада планує до 2021 року запустити нову базу даних, яка буде постійно відслідковувати життя 1,2 млрд осіб, що проживають на території країни.

Як повідомив журналіст видання HuffPost Кумар Самбхав Шрівастава, уряд планує відстежувати важливі зміни в житті громадян, зокрема переміщення між містами, зміну робочих місць, купівлю нерухомості і зміни в їх сім’ях. Також були обговорені питання географічної позначки кожного місця проживання і додавання його в геопросторову базу даних, створену Індійської організацією космічних досліджень.

Як припускають експерти, пошукова база даних буде використовувати номери AADHAAR і оновлюватися в реальному часі. Всесвітній банк також бере участь в проекті і надав початковий грант в розмірі $ 2 млн.

У 2018 році верховний суд Індії постановив, що, хоча персональні номери AADHAAR не порушують недоторканність приватного життя громадян, їх використання не повинно бути надано приватним особам. Верховний суд також попросив уряд обмежити обов’язкове використання AADHAAR соціальними схемами. Тепер спеціальний комітет, що займається створенням нової бази даних, пропонує поправки в законопроект AADHAAR, які можуть зробити ці гарантії конфіденційності марними.

AADHAAR являє собою унікальний персональний номер із 12 цифр, який присвоюється кожному жителю Індії в рамках системи ідентифікації громадян і резидентів UIDAI. Ідентифікація здійснюється на основі анкетних даних, зображень райдужної оболонки ока і відбитків пальців. Зокрема, AADHAAR використовується для аутентифікації і авторизації грошових переказів.

Також радимо звернути увагу на поради, про які писав Cybercalm, а саме:

Нагадаємо, використовуючи реквізити платіжних карток громадян інших держав, зловмисник купував товари в Інтернет-магазинах. Далі продавав їх у соціальних мережах українцям.

Окрім цього, прогалини в безпеці знайдені в продуктах Amazon, Apple, Google, Samsung, Raspberry, Xiaomi, а також точках доступу від Asus і Huawei.

До речі, рекламні агенції, що надавали послуги з розміщення реклами, в тому числі на сайтах онлайн-кінотеатрів, своєю діяльністю забезпечували функціонування ресурсів з піратським контентом.

Також довгий час більшість користувачів вважали, що загроз для Linux значно менше, ніж для Windows чи macOS. Однак останнім часом комп’ютерні системи та додатки на базі цієї операційної системи все частіше стають об’єктами атак кіберзлочинців.