Напевно, кожен активний користувач хоч раз замислювався про ймовірність “підслуховування” його телефону. Багато людей відзначають, що в різноманітних соціальних мережах вони бачать таргетовані рекламні оголошення з певним товаром після згадки про нього в розмові з друзями. Але чи дійсно великі компанії можуть підслуховувати за нами?
Варто зазначити, що прослуховування телефону без відома користувача у більшості країн є незаконним, а тому може викликати серйозні юридичні проблеми у компаній. Якби хтось з користувачів дійсно довів факт прослуховування телефону та звернувся до суду, це, імовірно, знищило б компанію та вивело її з ринку.
Серйозним аргументом на захист того, що підслуховування телефонів майже нереальне, може бути технічна складова. Щоб мати можливість слухати розмови усіх користувачів, насамперед необхідно обробляти велику кількість даних, кажуть у компанії ESET.
Припустимо, що звук записується протягом усього дня. Під час запису середньої аудіорозмови використовується близько 115 мегабайт на годину. Не варто забувати і про аудіоконтент, який люди щодня прослуховують в Інтернет-спільнотах — близько 430 мегабайт на день на людину. Зважаючи на величезну кількість користувачів, обсяги даних, які їм необхідно було б обробляти щодня, занадто великі навіть для таких великих корпорацій як Google чи Facebook. Імовірно, корпорації просто не змогли б впоратися з цією кількістю даних.
Саме тому набагато простіше проаналізувати вже наявні в Інтернеті дані про людей. Зокрема, вік, стать, фотографії, підписки, лайки та хештеги, інтереси, а також тривалість перебування у мережі. Далі алгоритми Інтернет-спільнот можуть визначити ваш сімейний стан, наявність роботи, дітей, домашніх тварин, автомобіля, ваш стиль одягу, захоплення та багато іншого. На основі цих даних вже можна досить точно визначити, які саме товари чи новини можуть вас зацікавити.
Дослідники ESET провели власний експеримент, щоб перевірити чи підслуховують за ними. Залишивши мікрофони телефонів увімкненими протягом двох тижнів, власники телефонів намагалися обговорювати не властиві для них теми. Однак, рекламні оголошення, які відображались після розмов, ніяк їх не стосувались. Навпаки, в оголошеннях відображались товари з попередніх результатів пошуку, а також реклама, яку було налаштовано на показ за віком, місцезнаходженням та інтересами.
Однак, ніхто, крім розробників соціальних мереж достовірно не знає, як працюють алгоритми цих додатків та яку інформацію вони насправді можуть збирати. Єдине, що відомо напевно — вони мають безліч релевантних, ключових, персоналізованих даних, вартість яких оцінюється в мільйони доларів. Тому, пам’ятайте, якщо ви не платите за користування додатком грошима, імовірно, платою є ваші дані.
Нагадаємо, використовуючи реквізити платіжних карток громадян інших держав, зловмисник купував товари в Інтернет-магазинах. Далі продавав їх у соціальних мережах українцям.
Окрім цього, прогалини в безпеці знайдені в продуктах Amazon, Apple, Google, Samsung, Raspberry, Xiaomi, а також точках доступу від Asus і Huawei.
До речі, рекламні агенції, що надавали послуги з розміщення реклами, в тому числі на сайтах онлайн-кінотеатрів, своєю діяльністю забезпечували функціонування ресурсів з піратським контентом.
Зверніть увагу, цього року Facebook святкує 16 років від дати створення. За цей час багато користувачів активно наповнювали власні сторінки сотнями фото, даними про місця навчання чи роботи, сім’ю та друзів. Щоб така “колекція” особистої інформації не була використана у зловмисних цілях, власникам потрібно регулярно переглядати та змінювати параметри конфіденційності власної сторінки.
Також довгий час більшість користувачів вважали, що загроз для Linux значно менше, ніж для Windows чи macOS. Однак останнім часом комп’ютерні системи та додатки на базі цієї операційної системи все частіше стають об’єктами атак кіберзлочинців.