Дослідження, проведене нещодавно в Україні, показало, що майже чверть дітей у віці від шести до 17 років отримували запитання про інтимні частини тіла або прохання надіслати свої оголені фото.
Дитячі благодійні організації у всьому світі попереджають про значний сплеск сексуальної експлуатації й насильства над дітьми в інтернеті під час пандемії.
Як це починається?
Ілоні було 12 років, коли її поведінка різко змінилася. Дівчинка стала тривожною. Вона проводила дні, зачинившись у своїй кімнаті, відмовлялась від їжі та не розмовляла з батьками.
“А було й навпаки, коли вона раптом ставала збудженою, сміялася майже істерично і весь час мене обіймала”, – розповідає її мати Оксана (Обидва імені, матері та доньки, змінені).
Оксана розповідає про кошмар, в якому її дочка жила майже шість місяців. Вона стала жертвою сексуальних домагань у соцмережах, за якими стояла невідома людина або, як припускає жінка, група людей.
Почалося все рік тому, перед першою хвилею пандемії в Україні.
“Знаєте, як підлітки відвойовують свою незалежність, свій власний простір, і ми дали їй цей простір. Вона була старанною в школі, допомагала нам, завжди ділилася з нами своїми справами. У нас не було причин їй не довіряти”.
Але зазвичай життєрадісна й доброзичлива Ілона почала змінюватися. Вона стала буквально залежною від свого смартфону, а коли мати просила її скоротити екранний час, реагувала агресивно.
“Вона постійно перевіряла свій телефон, і я помітила, що вона переписується з кимось навіть вночі”, – каже Оксана.
А потім все стало набагато гірше.
“Ілона майже припинила з нами спілкуватися, весь час проводила у своїй кімнаті. Вона казала, що почувається погано, але не могла пояснити, що з нею”.
“В Україні тоді як раз почався перший карантин. Було тривожно. Ми з чоловіком переживали за роботу й майбутнє, і якось випустили доньку з уваги”.
“Якось вночі вона прийшла до мене, ридає і не може зупинитися. Я її питаю: “З тобою щось зробили?”, а вона каже: “Ні, мамо, але це могло статися”.
Оксані знадобилося кілька днів, щоби з’ясувати, що трапилося з її дочкою.
Ілона розповіла, що подружилася в Instagram з 15-річним хлопцем. Принаймні так було зазначено в його профілі.
Він був симпатичний і постійно робив Ілоні компліменти, казав їй, що вона могла б бути моделлю, тому що вона дуже красива. Вони почали обмінюватися улюбленими піснями та фільмами, переписувалися до пізньої ночі.
Ілона розповідає: здавалося, що у них було так багато спільного і вона могла розповісти йому все.
А потім раптом він припинив писати. Дівчина розгубилася. Вона сумувала за “теплою дружбою” і почала розпитувати свого онлайн-друга, що сталося і що вона зробила не так.
І незабаром надійшла відповідь:
“Не думаю, що я тобі дійсно подобаюсь. Якби це було так, ти була би щирішою зі мною. Ти готова це довести?”
Спочатку прохання були досить невинними. Хлопець просив Ілону прислати йому її фото та відео.
“Покажи мені ту нову піжаму, яку тобі подарували на день народження”.
“А можеш зняти, як ти розминаєшся?”
Але вимоги зростали. Співрозмовник запропонував дівчинці зробити фото у білизні, а потім попросив позувати на камеру без неї. Він вимагав, щоби вона зняла відео, як приймає душ і як торкається себе.
А коли Ілона відмовилася, тон розмови став геть іншим.
Їй почали погрожувати, що всі знімки, які вона надсилала, розмістять у соцмережах і відправлять її батькам. Їй казали, що обмін такими фото й відео в Україні заборонений і що про це повідомлять у поліцію.
Раптом дівчинці почали приходити повідомлення з різних екаунтів. Оксана підозрює, що це була не одна людина, а декілька. Дівчину залякували, говорячи, що знають про неї все, номер її школи й адресу, де вона живе.
Нарешті, їй сказали, що єдиний спосіб зупинити це – прийти на побачення особисто і що їй нічого боятися, нічого поганого їй не зроблять.
“Слава Богу, саме тоді вона наважилася поговорити зі мною”, – каже Оксана.
“Я не можу позбутися думки про те, що сталося б, якби вона зустрілася з цими людьми”.
Ілона стала жертвою онлайн-грумінгу – налагодження дорослим довірливих стосунків з дитиною у соціальних мережах задля сексуального насильства в інтернеті або в реальному житті.
Instagram, Facebook, Likee, TikTok та інші соцмережі користуються алгоритмами, які допомагають нам легше знаходити друзів за віком, статтю, місцеперебуванням та спільними інтересами.
Але водночас вони створюють ідеальне середовище для зловмисників, які шукають дітей та підлітків у мережі.
Зібрати величезну кількість особистої інформації з різних екаунтів жертви – досить легко, а потім на її основі можна створити профіль, який привабить підлітка.
Питання Facebook “Про що ти думаєш?” та загальний тренд ділитися у соцмережах своїми почуттями також допомагають визначити емоційно уразливих дітей.
Жертвами грумінгу часто стають підлітки, які почуваються самотніми, зазначає Олена Нагула, дитяча психотерапевтка, кандидат психологічних наук та експертка Ради Європи із запобігання насильству.
Під час пандемії мільйони дітей та молодих людей у всьому світі почали проводити набагато більше часу в інтернеті, ніж будь-коли. Вони навчаються онлайн, спілкуються з друзями у чатах, грають в ігри.
Сексуальна експлуатація та домагання дітей онлайн безпрецедентно поширилися, зазначає міжнародна неурядова група Internet Watch Organization. Міжнародна поліція з боротьби із кіберзлочинністю говорить про “ідеальний шторм”, створений карантином. Багато дітей опинилися ізольованими вдома, а час, який вони проводять у мережі, збільшився у рази.
На початку року в Україні оприлюднили результати дослідження, яке провела благодійна організація “Служба порятунку дітей” разом з Уповноваженим президента України з прав дитини.
Дослідники опитали понад 4000 школярів віком від шести до 17 років з усіх регіонів країни.
Виявилося, що за останній рік майже чверть дітей в Україні потрапляли принаймні в одну із ситуацій сексуального насильства чи експлуатації в інтернеті. Найчастіше – це були запитання про інтимні частини тіла, прохання надіслати свої оголені фото чи відео й надсилання дітям порнографічних матеріалів.
Співавторка дослідження і авторка освітньої програми з захисту дітей від насильства “Служби порятунку дітей” Олена Капральська зазначає, що у найнебезпечніші ситуації потрапляли діти 10-17 років.
Декого з них просили торкатися свого тіла на камеру, а дехто з опитаних зустрічався з незнайомцями з інтернету в реальному житті.
“Найбільше вражає те, що майже половина дітей нікому не розповіли про випадок, який з ними стався”, – каже Капральска.
“Думаю, це – дуже важливий сигнал для батьків, вчителів і для суспільства, тому що, по-перше, діти часто не здатні розпізнати небезпечні ситуації, а по-друге, такі небезпеки в онлайні можуть призвести до сексуального насильства у реальному житті”, – наголошує експертка.
Zoom-терор
Дистанційне навчання під час карантину в Україні ще більш загострило проблему.
Як зазначає керівник відділу кіберполіції України капітан Роман Сочка, під час карантину зросло число атак на конференції у Zoom, насамперед під час дистанційних шкільних уроків.
“Такі випадки надзвичайно складно розслідувати без скріншотів або додаткових доказів”, – додає Сочка.
Марія, мама п’ятикласника зі школи “Логос” у Києві, розповіла, що її син протягом місяця став свідком понад десятка нападів на дистанційні уроки в Zoom.
Спочатку до віртуального класу приєдналися троє незнайомих чоловіків, вони лаялися та зверталися до дітей, називаючи їхні імена. Вчителька розгубилася й випадково вийшла із Zoom-конференції, залишивши дітей наодинці зі зловмисниками.
Під час другого нападу дітям показали порнографічне відео, а іншим разом оголений чоловік мастурбував на камеру, розповідає Марія.
Як припускає директор школи Андрій Прутас, хтось із учнів класу навмисно повідомив пароль від конференції зловмисникам. Раніше такі атаки вже були й про них повідомляли у кіберполіцію, розповів він.
Але щодо цього випадку не скаржилися, бо “таке хуліганство є дуже поширеним під час онлайн-уроків”, пояснив директор.
Марія додає, що багато інших батьків із класу не захотіли залучати поліцію.
Постійний тиск
Україна криміналізувала домагання дитини в інтернеті лише у лютому цього року. Отже, рік тому те, що сталося з Ілоною, технічно не було злочином.
“Ми змінили її номер телефону, видалили всі акаунти у соцмережах, але вона й досі боїться виходити на вулицю або залишатися вдома одна”, – каже мама Ілони.
“Вона дуже соромиться того, що сталося, і я боюся, що це вплине на її майбутні стосунки та здатність довіряти людям”.
Інтимні фотографії та відео, які потрапляють в інтернет, можуть нескінченно циркулювати у мережі. Фактично акт насильства повторюється знову й знову, створюючи постійний тиск жертву.
“У дітей, які стали жертвами грумінгу, розвивається сильна тривога, депресія. У них можуть бути порушення сну, панічні атаки, агресивність, самоушкодження, суїцидальні думки”, – каже дитяча психотерапевтка Олена Нагула.
Хто несе відповідальність?
Технологічні гіганти Facebook, Instagram, TikTok, YouTube та інші заявляють, що докладають максимальних зусиль, щоби зробити свої платформи безпечними для молоді.
Вони розробляють дедалі новіші інструменти відстеження й видалення шкідливого контенту, намагаються запобігти контактам підозрілих дорослих користувачів із неповнолітніми.
Однак групи із захисту дітей в інтернеті впевнені, що цього мало.
Одне з найбільш суперечливих питань – перевірка віку при реєстрації. Більшість соціальних медіа не дозволяють користувачам молодше 13 років створювати акаунти на своїх платформах.
Юридично компанії не можуть збирати або поширювати особисту інформацію від осіб, які не досягли цього віку, без згоди їхнього опікуна.
Однак як показало дослідження “Служби порятунку дітей”, майже третина українських дітей 6-11 років мають акаунти в Instagram та TikTok. Діти вводять неправдиві дані під час реєстрації або просять дорослих створити для них обліковий запис.
Що можуть зробити батьки?
Соцмережі безперечно дають дітям можливість спілкуватися з друзями. Особливо, коли школа не працює. Але важливо, щоби поруч була доросла людина, з якою можна поговорити про все, з чим діти стикаються онлайн і що їх бентежить.
Спитайте у своєї дитини, в які ігри вона грає та що їй подобається робити у соціальних мережах.
Обговоріть фотографії та відео, якими дитина ділиться онлайн, нагадайте, що не можна поширювати особисту інформацію.
Довірливі стосунки й залученість батьків у життя своєї дитини є основою її безпеки в інтернеті.
Більше інформації про безпеку дітей в інтернеті:
- МБО “Служба порятунку дітей“;
- Stop-sexтинг.
Повідомити про контент, який зображує сексуальне насильство над дітьми:
Джерело: ВВС
Радимо звернути увагу на поради, про які писав Cybercalm, а саме:
Як перенести Ваші контакти з iOS на Android за допомогою iCloud, Gmail або Google Drive? ІНСТРУКЦІЯ
Як вибрати найкращий iPad 2021? ПОРАДИ
Як віддалено вийти з Gmail на загубленому пристрої? ІНСТРУКЦІЯ
Майнінг криптовалют: що таке Taproot та який захист у Bitcoin
Дослідження на основі відкритих джерел: де та як використовується? ІНСТРУКЦІЯ
До речі, Wi-Fi зі специфічною назвою мережі виводить з ладу iPhone. Як виявилося, якщо підключитися до бездротової мережі з символьною назвою, то модуль зависає, при цьому потім його можна включити. Проблема стосується всіх моделей iPhone, в тому числі найновіших. Збій можна перемогти тільки за допомогою повного скидання налаштувань.
Також у продуктах Microsoft в 2020 році виявлено 1268 уразливостей, що є рекордним числом. У період з 2016 по 2020 рік кількість уразливостей в рішеннях американської компанії збільшилася на 181%.
Microsoft оновлює OneDrive в Інтернеті та Android основними функціями редагування фотографій. Серед функцій редагування, які зараз підтримує OneDrive, Ви можете обрізати, обертати та вносити коригування світла та кольору у фотографії. Microsoft також пропонує кілька інших функцій для версії програми OneDrive для Android. Тепер Ви можете передавати фотографії на пристрій із підтримкою Chromecast і дозволяти іншим спостерігати, як Ви гортаєте їх у прямому ефірі.
Окрім цього, в Україні заблокували мережу сall-центрів РФ, які збирали особисті дані українців. Організатори залучали до роботи до 150 операторів, які працювали у дві зміни.
