Група осіб за допомогою несанкціонованого доступу до автоматизованої системи бронювання та купівлі авіаквитків привласнила 30 мільйонів гривень.
Про це йдеться у повідомленні Департаменту кіберполіції Національної поліції України.
Підозрювані впродовж 2016-2018 років придбали кілька комерційних агентств з продажу авіаквитків. Згодом такі компанії переоформлювали на своїх спільників.
Злочинна схема працювала так: клієнти замовляли через агентів проїзні (перевізні) документи, зловмисники за допомогою несанкціонованого доступу до автоматизованої системи здійснювали їх бронювання та купівлю. При цьому кошти за квитки авіакомпанії не перераховували.
У результаті шахраї привласнили понад 30 мільйонів гривень. Протиправну діяльність вони здійснювали на території Києва, Одеси та Миколаєва.
Наразі слідчі повідомили про підозру двом фігурантам. Їм інкримінують вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.190 (Шахрайство) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Досудове розслідування триває, встановлюються інші особи, причетні до діяльності злочинної групи.
Також радимо звернути увагу на поради, про які писав Cybercalm, а саме:
-
ФІШИНГ ТА СПАМ: ЯК РОЗПІЗНАТИ ІНТЕРНЕТ-ШАХРАЙСТВА, ПОВ’ЯЗАНІ З COVID-19?
-
АПГРЕЙД ВАШОГО КОМП’ЮТЕРА: 5 КОМПЛЕКТУЮЧИХ, ЯКІ ВАРТО ОНОВИТИ В ПЕРШУ ЧЕРГУ
-
-
ЧИМ ЗАГРОЖУЄ ВАМ СОЦІАЛЬНА ІНЖЕНЕРІЯ ТА ЯК НЕ СТАТИ ЖЕРТВОЮ “СОЦІАЛЬНОГО ХАКЕРА”?
-
Нагадаємо, використовуючи реквізити платіжних карток громадян інших держав, зловмисник купував товари в Інтернет-магазинах. Далі продавав їх у соціальних мережах українцям.
Окрім цього, прогалини в безпеці знайдені в продуктах Amazon, Apple, Google, Samsung, Raspberry, Xiaomi, а також точках доступу від Asus і Huawei.
До речі, рекламні агенції, що надавали послуги з розміщення реклами, в тому числі на сайтах онлайн-кінотеатрів, своєю діяльністю забезпечували функціонування ресурсів з піратським контентом.
Також довгий час більшість користувачів вважали, що загроз для Linux значно менше, ніж для Windows чи macOS. Однак останнім часом комп’ютерні системи та додатки на базі цієї операційної системи все частіше стають об’єктами атак кіберзлочинців.