Mozilla наприкінці травня 2026 року вдесятеро підняла ліміт безкоштовних поштових масок у сервісі Firefox Relay — з пʼяти до 50. Це найпомітніша зміна в сервісі відтоді, як він вийшов із тестування наприкінці 2021 року. Безкоштовний тариф доступний в Україні, а от платну підписку Relay Premium тут досі не продають.

Що таке поштова маска

Маска — це адреса-посередник, яку вводять у форму реєстрації замість справжньої. Усі листи, надіслані на маску, автоматично пересилаються у справжню скриньку, але сайт, магазин чи розсилка бачать лише адресу-посередник. Якщо маска починає збирати спам, її вимикають або видаляють, і потік листів припиняється — справжня адреса при цьому залишається недоторканою.

Маску не варто плутати з тимчасовою поштовою скринькою: остання живе кілька хвилин і зникає разом із доступом до листування. Маска ж існує стільки, скільки потрібно, і нею можна керувати з панелі — перейменувати, зупинити пересилання, видалити.

Є різниця й з так званим плюс-псевдонімом Gmail на кшталт адреса+shop@gmail.com: такий псевдонім містить у собі справжню адресу, тож відправнику достатньо прибрати суфікс після знака «+». Маска Firefox Relay справжньої адреси не містить узагалі. Докладніше про різні типи псевдонімів — у матеріалі про псевдоніми електронної пошти.

Практичний сенс масок виходить за межі боротьби зі спамом. Унікальна адреса для кожного сервісу ускладнює атаки з підстановкою облікових даних, заважає рекламним мережам звести розрізнені активності в один профіль і дає змогу одразу побачити, з якого саме сайту витекла база: якщо на маску, створену для конкретного інтернет-магазину, раптом приходить лист від казино, джерело витоку очевидне.

Скільки масок дає безкоштовний тариф

До кінця травня 2026 року безкоштовний тариф обмежувався пʼятьма масками — цього вистачало хіба що на ознайомлення. Тепер довідка Mozilla прямо вказує: користувачі безкоштовного тарифу можуть створити до 50 масок, власники підписки Relay Premium — необмежену кількість. Про десятикратне збільшення ліміту повідомило видання PCWorld; Mozilla окремої заяви не робила.

Ліміт стосується кількості одночасно наявних масок, а не кількості реєстрацій: маску можна видалити й створити натомість нову. Одну маску дозволено використовувати на кількох сайтах, проте Mozilla радить створювати окрему маску для кожного сервісу — саме в цьому полягає захисний ефект.

Варто врахувати розбіжність у власних матеріалах Mozilla: сторінка Relay Premium станом на кінець липня 2026 року досі показує стару цифру «5 масок безкоштовно», тоді як довідковий центр і менеджер паролів Firefox уже оперують числом 50. Орієнтуватися слід на фактичну поведінку панелі керування.

Як створити маску

Через менеджер паролів Firefox

Окреме розширення більше не обовʼязкове — Relay вбудований у менеджер паролів браузера. Потрібен обліковий запис Mozilla (Mozilla account); якщо його немає, Firefox запропонує створити акаунт під час першої ж реєстрації на сайті.

• Увійти у Firefox під обліковим записом Mozilla: меню браузера → «Увійти» біля пункту синхронізації.
• Відкрити сайт, де потрібна реєстрація, і клацнути поле для електронної адреси.
• У випадному списку обрати пункт про створення безкоштовної поштової маски.
• Підтвердити створення та прийняти умови користування — маска підставиться у поле автоматично.

Пропозицію Relay можна вимкнути: «Налаштування» → «Приватність і безпека» → розділ «Паролі» → зняти позначку з пункту про пропонування поштових масок.

Через вебпанель

Панель relay.firefox.com працює в будь-якому браузері та на мобільних пристроях — привʼязки саме до Firefox тут немає. Після входу достатньо натиснути кнопку створення нової маски, дати їй назву й скопіювати адресу. У цій самій панелі маски перейменовують, зупиняють пересилання і видаляють.

Якщо в полі електронної адреси пропозиція не зʼявляється, Mozilla радить встановити розширення Firefox Relay і створювати маски через контекстне меню правої кнопки миші.

Relay Premium: що дає підписка і чому її не купити в Україні

Платний тариф додає до безкоштовного необмежену кількість масок, власний субдомен виду shop@вашадомен.mozmail.com (маску можна вигадати просто на ходу, не створюючи її заздалегідь), можливість відповідати на листи з маски, блокування суто рекламних листів зі збереженням службових — чеків, підтверджень і скидання паролів, — а також маскування номера телефону. Окремий тариф обʼєднує Relay із сервісом Mozilla VPN.

Географія продажу підписки обмежена, причому Mozilla подає два різні переліки країн. У розділі поширених запитань названо 34 країни, зокрема Польщу, Румунію, Естонію, Литву та Латвію. У довідковій статті про менеджер паролів перелік коротший — 15 країн. України немає в жодному з переліків: при спробі оформити підписку з української IP-адреси замість кнопки оплати показується форма запису в лист очікування.

Маскування номера телефону обмежене ще суворіше — воно працює лише у США та Канаді. Для українського читача практичний висновок простий: доступні 50 безкоштовних масок без можливості відповідати з них і без власного субдомену.

Де маски не спрацюють

Обмеження, які варто знати до того, як переводити на маски важливі сервіси:

• Вкладення понад 10 МБ. Relay пересилає листи з вкладеннями, але все, що важить більше за 10 МБ, не доходить.
• Спам фільтрується не сервісом. Власного антиспаму Relay не має — блокуванням спаму та шкідливого ПЗ займається поштовий партнер Amazon SES.
• Частина сайтів відхиляє маски. Деякі сервіси не приймають адреси з субдоменом у домені mozmail.com, інші взагалі приймають лише пошту Gmail, Hotmail чи Yahoo.
• Відповідь із маски — лише для підписників, і лише протягом трьох місяців після отримання листа. Якщо у відповіді додати копію або приховану копію, справжня адреса стане видимою всім отримувачам.
• Не для критично важливого листування. Mozilla прямо не радить використовувати маски там, де потрібна верифікація особи: банк, лікар, юрист, посадкові талони, квитки.

Які дані збирає сам сервіс

Relay фіксує, на яких сайтах було використано кожну маску, — це потрібно для автоматичних міток у панелі керування. Збір можна вимкнути в налаштуваннях у розділі приватності, але тоді зникнуть і мітки, і синхронізація назв масок між пристроями. Повний перелік даних описано в політиці конфіденційності підписних сервісів Mozilla.

Самі листи Relay не зберігає: тимчасове зберігання можливе лише під час збоїв сервісу і, за заявою компанії, не перевищує трьох діб. На випадок закриття сервісу Mozilla обіцяє попередити користувачів заздалегідь, щоб ті встигли змінити адреси у своїх акаунтах.

Альтернативи, доступні в Україні

DuckDuckGo Email Protection — безкоштовний сервіс без обмеження кількості адрес. Після реєстрації адреси в домені duck.com можна створювати необмежену кількість приватних адрес, відповідати з них і автоматично видаляти трекери з вхідних листів.

«Сховати мою е-адресу» (Hide My Email) від Apple — до трьох безкоштовних адрес для власників Apple ID і необмежена кількість у підписці iCloud+. Влітку 2026 року Apple усунула у цій функції вразливість, яка розкривала справжні адреси користувачів.

Proton Mail — до десяти псевдонімів на безкоштовному тарифі, необмежена кількість у платних. Сервіси SimpleLogin та addy.io пропонують схожу функціональність із підтримкою власних доменів.

Питання та відповіді

Скільки поштових масок Firefox Relay можна створити безкоштовно?

Станом на липень 2026 року безкоштовний тариф дозволяє мати до 50 масок одночасно. До кінця травня 2026 року ліміт становив пʼять масок.

Чи доступний Firefox Relay в Україні?

Безкоштовний тариф доступний. Платну підписку Relay Premium в Україні не продають — України немає в переліку країн, де сервіс приймає оплату, тож користувачам пропонують лише запис у лист очікування.

Чи потрібен браузер Firefox, щоб користуватися масками?

Ні. Створювати маски та керувати ними можна через вебпанель relay.firefox.com у будь-якому браузері й на мобільному пристрої. Firefox потрібен лише для вбудованої пропозиції маски безпосередньо в полі реєстрації.

Чи можна відповісти на лист, який надійшов на маску?

Лише за наявності підписки Relay Premium і лише протягом трьох місяців після отримання листа. На безкоштовному тарифі маска працює тільки на вхідні.

Де не варто використовувати поштові маски?

Там, де потрібна верифікація особи або де втрата листа критична: банківські та медичні сервіси, спілкування з юристом, посадкові талони й квитки. Також не підійдуть сервіси, що надсилають вкладення понад 10 МБ.

Ця стаття Firefox Relay у 2026 році: 50 безкоштовних поштових масок замість пʼяти раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

Якщо сайт у Firefox завантажується некоректно, «памʼятає» стару версію сторінки або поводиться дивно після оновлення, найперший крок, який радить сама Mozilla, — очистити кеш і файли cookie. Це займає менше хвилини на компʼютері та смартфоні, а заразом прибирає частину даних, за якими сайти відстежують користувача.

Що станеться після очищення кешу та файлів cookie

Кеш — це тимчасове сховище зображень, скриптів та інших елементів відвіданих сторінок: браузер зберігає їх локально, щоб наступного разу не завантажувати все заново. Файли cookie натомість зберігають інформацію про візит — налаштування сайту, вміст кошика, статус входу в обліковий запис.

Після очищення сеанси входу на сайтах завершаться, тож в облікові записи доведеться увійти знову, а перше завантаження знайомих сторінок триватиме трохи довше. Паролі, збережені у вбудованому менеджері паролів Firefox, при цьому не видаляються — зникають лише активні сесії.

Як очистити кеш і cookie у Firefox на компʼютері

Порядок дій однаковий для Windows, macOS і Linux:

1. Натисніть кнопку меню (три горизонтальні смуги) у правому верхньому куті вікна і виберіть «Налаштування».
2. Перейдіть до розділу «Приватність і безпека». Швидший шлях — ввести в адресному рядку about:preferences#privacy і натиснути Enter.
3. Прокрутіть до блоку з даними перегляду і натисніть кнопку «Стерти дані…».
4. У вікні, що зʼявиться, у списку «Коли:» виберіть період — наприклад, «Усе» або лише останню годину.
5. Позначте пункти «Куки й дані сайтів» та «Тимчасово кешовані файли й сторінки», решту за потреби зніміть.
6. Натисніть «Стерти» і підтвердьте дію.

Той самий діалог доступний і через меню: кнопка меню → «Історія» → «Стерти недавню історію…». Це зручно, якщо потрібно видалити лише cookie, залишивши кеш, або навпаки.

Як стерти дані лише для одного сайту

Якщо проблема стосується одного конкретного ресурсу, не обовʼязково виходити з усіх облікових записів. Firefox дозволяє видалити cookie й кеш окремого сайту: відкрийте його, натисніть значок замка ліворуч від адресного рядка і виберіть «Стерти куки й дані сайту». Після перезавантаження сторінка почне «з чистого аркуша», а входи на решті сайтів збережуться.

На мобільному:

1. Відкрийте потрібний сайт у браузері Firefox.
2. Натисніть кнопку меню «⋯» у нижній панелі браузера.
3. У меню, що відкриється, натисніть «Захист УВІМКНЕНО» (позначено на другому скріншоті).
4. Відкриється панель захисту Firefox. Прокрутіть її вниз.
5. Натисніть кнопку «Стерти файли cookie та дані сайту» (виділена на третьому скріншоті).
6. Підтвердьте очищення, якщо браузер попросить підтвердження.

Як налаштувати автоматичне очищення під час закриття Firefox

Десктопний Firefox уміє стирати вибрані дані щоразу під час закриття браузера — це вмикається в налаштуваннях історії:

1. У розділі «Приватність і безпека» знайдіть блок «Історія».
2. У випадному списку виберіть використання власних налаштувань історії.
3. Позначте пункт «Стирати історію під час закриття Firefox» і натисніть кнопку «Налаштування…» поруч.
4. Виберіть типи даних — наприклад, кеш і cookie — та збережіть зміни.

Як очистити кеш і cookie у Firefox на Android

Інструкція Mozilla для Android зводиться до кількох дотиків:

1. Торкніться кнопки меню (три крапки) і виберіть «Налаштування».
2. Прокрутіть до розділу «Приватність і безпека» та відкрийте пункт «Видалити дані перегляду».
3. Позначте потрібні типи даних — щонайменше «Куки й дані сайтів» та «Кешовані зображення і файли».
4. Натисніть кнопку видалення і підтвердьте вибір.

В Android-версії теж є автоматичне очищення: опція «Видаляти дані перегляду при виході» у тому ж розділі стирає вибрані дані щоразу, коли ви закриваєте браузер через пункт «Вийти» в меню. А cookie окремого сайту можна прибрати через значок замка в адресному рядку — так само, як на компʼютері.

Як очистити дані у Firefox на iPhone та iPad

На iOS шлях трохи інший:

1. Торкніться кнопки меню внизу екрана (на iPad — угорі праворуч) і відкрийте «Параметри».
2. Перейдіть до пункту «Керування даними».
3. Увімкніть перемикачі навпроти типів даних, які треба видалити: «Кеш», «Куки», за потреби — «Історія перегляду» та «Дані автономних вебсайтів».
4. Торкніться «Стерти особисті дані» і підтвердьте дію.

Дію скасувати неможливо, тож перед очищенням переконайтеся, що памʼятаєте паролі до потрібних облікових записів або зберегли їх у менеджері паролів.

Ця стаття Як очистити кеш і файли cookie у Firefox: інструкція для компʼютера та смартфона раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

Автоматичне завантаження файлів економить кілька секунд — але саме на цій зручності будуються атаки, у яких шкідливе ПЗ потрапляє на пристрій без жодного кліку. Коли браузер зберігає файли мовчки, ви втрачаєте останню точку контролю: можливість зупинитися й вирішити, чи справді цьому завантаженню тут місце. Вимкнення автозавантаження повертає цю точку — браузер питатиме дозвіл перед кожним збереженням, і жоден сайт не зможе тихо покласти виконуваний файл у теку «Завантаження».

Чому автозавантаження — це ризик, а не лише зручність

Більшість шкідливих завантажень сьогодні не вимагають від користувача натиснути кнопку «Завантажити». Достатньо відкрити заражену сторінку або побачити шкідливу рекламу. Така схема має назву drive-by download — «завантаження мимохідь»: код на сторінці використовує вразливість браузера, застарілого розширення чи рекламної мережі, щоб ініціювати завантаження файлу автоматично.

Масштаб проблеми ілюструє кампанія, яку наприкінці 2024 року виявила розвідка Microsoft Threat Intelligence. Шкідлива реклама на піратських стрімінгових сайтах через ланцюжок переадресацій вела на репозиторії GitHub із програмами для викрадення даних — і вразила близько мільйона пристроїв у всьому світі, як приватних, так і корпоративних. Жертві не треба було нічого встановлювати свідомо: достатньо було потрапити на заражену сторінку.

Окрема поширена пастка — фейкові вікна на кшталт «оновіть браузер» або «встановіть відеокодек». Вони імітують системні сповіщення, а замість оновлення підсувають шкідливий файл. Якщо автозавантаження ввімкнене, такий файл опиняється на диску миттєво, і користувачеві лишається тільки його запустити.

Вимкнувши автоматичне завантаження, ви закриваєте відразу кілька дір:

• Захист від прихованих завантажень. Сайт не зможе зберегти файл без вашого підтвердження — у вас завжди буде секунда, щоб зупинитися.
• Контроль над тим, що потрапляє на диск. Ви не завантажите випадково небажаний або завеликий файл, який засмічує систему.
• Менше ризиків для приватності. Жоден ресурс не покладе на пристрій файл-маркер чи інший небажаний вміст у фоновому режимі.
• Прозорість «пакетних» завантажень. Сайти іноді разом із потрібним файлом тягнуть супутні — нібито «необхідні для роботи». Серед них можуть ховатися шкідливі компоненти.

Читайте також: Приватність браузера: 5 налаштувань, які варто змінити одразу після встановлення

Як вимкнути автоматичне завантаження в різних браузерах

Логіка скрізь однакова: треба замінити «зберігати одразу» на «питати, куди зберігати». Назви пунктів трохи різняться залежно від браузера й версії, тож нижче — актуальні шляхи для найпопулярніших.

Google Chrome

1. Відкрийте Chrome і натисніть три крапки у верхньому правому куті.
2. Перейдіть у Налаштування.
3. У боковому меню виберіть Завантаження.
4. Увімкніть перемикач «Запитувати, де зберігати кожен файл перед завантаженням».

Тепер перед кожним завантаженням Chrome питатиме, куди покласти файл. Це додає один клік, але гарантує, що жодне приховане збереження не відбудеться поза вашою увагою.

Окремо варто заборонити сайтам тягнути кілька файлів за раз. Відкрийте Налаштування → Конфіденційність та безпека → Налаштування сайтів → Додаткові дозволи → Автоматичні завантаження і виберіть варіант «Не дозволяти сайтам автоматично завантажувати кілька файлів». Для окремих ресурсів, яким ви довіряєте, тут можна зробити винятки.

Mozilla Firefox

1. Відкрийте меню (три смужки праворуч угорі) і виберіть Налаштування.
2. На вкладці Загальніпрокрутіть до розділу Файли та програми.
3. Увімкніть опцію «Завжди запитувати, де зберігати файли».

Важливий нюанс: Firefox більше не показує діалог за замовчуванням, бо вважає завантаження навмисними. Для деяких типів файлів дія в розділі Програми може стояти як «Зберегти файл» — тоді браузер не питатиме, навіть якщо галочку ввімкнено. Якщо хочете, щоб Firefox питав і про такі файли, навпроти потрібного типу виберіть дію «Завжди питати».

Читайте також: 5 незамінних розширень для Firefox на Android

Microsoft Edge

1. Відкрийте Edge і натисніть три крапки у верхньому правому куті.
2. Виберіть Параметри.
3. Перейдіть до розділу Завантаження.
4. Увімкніть опцію «Запитувати, що робити з кожним завантаженим файлом».

Safari (macOS)

1. Відкрийте Safari й у верхньому меню виберіть Safari → Налаштування.
2. Перейдіть на вкладку Загальні.
3. У полі Місце для збереження завантаженьвиберіть «Запитувати під час кожного завантаження».

Корисно також лишити вимкненою опцію «Відкривати безпечні файли після завантаження»: тоді Safari не запускатиме автоматично архіви, документи чи інші файли одразу після збереження.

Opera

1. Відкрийте меню (три смужки праворуч) і внизу натисніть Перейти до повних налаштувань браузера.
2. Відкрийте вкладку Браузері прокрутіть до розділу Завантаження.
3. Увімкніть опцію «Запитувати, куди зберігати кожен файл перед завантаженням».

Зверніть увагу: інтерфейс налаштувань змінюється від версії до версії. Якщо не можете знайти потрібний пункт, скористайтеся пошуком у налаштуваннях браузера за словом «завантаження».

Читайте також: Що таке цифрові відбитки браузера та як їх заблокувати

Що ще реально знижує ризик

Контроль над завантаженнями — лише одна ланка. Кілька простих звичок підсилюють захист:

• Не запускайте те, чого не очікували. Якщо файл зʼявився у теці завантажень сам по собі — не відкривайте його, а видаліть.
• Тримайте браузер і систему оновленими. Drive-by атаки живляться відомими вразливостями. Окремо памʼятайте: Windows 10 більше не отримує оновлень безпеки з жовтня 2025 року, тож на ній ризик вищий.
• Користуйтеся блокувальником реклами. Значна частина заражень приходить саме через шкідливі оголошення, тож блокувальник прибирає цілий клас загроз.
• Тримайте увімкненим надійний антивірус. Він перехопить частину шкідливих файлів, які все ж потраплять на диск.
• Не довіряйте вікнам «оновіть браузер» на сайтах. Справжні оновлення приходять лише від самого браузера, а не зі сторінки, яку ви переглядаєте.

Коротко

Вимкнення автоматичного завантаження — невелике налаштування з відчутним ефектом для безпеки. Воно повертає вам контроль над тим, що потрапляє на пристрій, прибирає клас прихованих завантажень і дає секунду на роздуми перед кожним збереженням. У поєднанні з оновленнями, блокувальником реклами та здоровою недовірою до спливних вікон це робить роботу в мережі помітно безпечнішою.

Ця стаття Як вимкнути автоматичне завантаження файлів у браузері — і чому це варто зробити вже зараз раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Chrome, Edge і Firefox після встановлення працюють із налаштуваннями за замовчуванням, які орієнтовані на збір даних, а не на захист приватності. Кілька простих змін у налаштуваннях дозволяють суттєво покращити приватність браузера, скоротити стеження, зменшити навантаження на систему та убезпечити особисті дані.

1. Блокування сповіщень і автовідтворення відео

Запити на дозвіл надсилати сповіщення зʼявляються майже на кожному новинному сайті. Крім роздратування, це несе реальний ризик: браузерні сповіщення активно використовуються для спаму, сумнівної реклами та фішингових схем.

Firefox: Налаштування → Приватність і захист → Дозволи → Сповіщення. Тут можна заблокувати нові запити, видалити вже надані дозволи та назавжди заблокувати небажані сайти.

Chrome: Налаштування → Приватність і безпека → Налаштування сайтів → Сповіщення. Радикальний варіант — вибрати «Не дозволяти сайтам надсилати сповіщення». Мʼякший варіант — залишити запити, але в розділі нижче обрати «Мінімізувати небажані запити».

Edge: Налаштування → Конфіденційність, пошук та служби → Дозволи сайтів → Усі дозволи → Сповіщення. Там варто увімкнути «Тихі запити на сповіщення». Автовідтворення медіа регулюється в сусідньому пункті меню «Усі дозволи».

2. Блокування рекламних трекерів і сторонніх файлів cookie

Саме через мережі стеження та сторонні cookie реклама кросівок «переслідує» користувача на десятках різних сайтів після єдиного пошукового запиту. Firefox за замовчуванням захищає від цього краще за конкурентів, тоді як Chrome і Edge потребують додаткового налаштування.

Firefox: Налаштування → Приватність і захист → Розширений захист від стеження. Рекомендується вибрати режим «Суворий» — Firefox блокуватиме значно більше трекерів, технік fingerprinting і підозрілих скриптів.

Chrome: Налаштування → Приватність і безпека → Сторонні файли cookie. Рекомендується заблокувати сторонні cookie та вимкнути опцію «Дозволити повʼязаним сайтам бачити мою активність у цій групі» — це вимикає внутрішньобраузерне стеження Google.

Edge: Налаштування → Конфіденційність, пошук та служби → Захист від стеження. Варто встановити щонайменше рівень «Збалансований», а краще — «Суворий».

Якщо після зміни налаштувань деякі сайти перестають коректно завантажуватися, рівень захисту можна знизити на один щабель.

3. Обмеження синхронізації та телеметрії

Після входу в обліковий запис Google, Microsoft або Firefox браузер починає синхронізувати історію, відкриті вкладки та паролі. У випадку Chrome і Edge це означає, що значна частина цифрового життя користувача стає доступною технологічним корпораціям. Mozilla шифрує дані синхронізації так, що навіть сам виробник не може їх прочитати, однак збір телеметрії все одно варто обмежити.

Firefox: Налаштування → Приватність і захист → Дані, що збираються Firefox. Рекомендується зняти позначки з усіх опцій телеметрії. Синхронізація налаштовується окремо: Налаштування → Синхронізація.

Chrome (без входу в обліковий запис): Налаштування → Google та я → Синхронізація та служби Google. Варто вимкнути три опції: «Допомагати покращувати функції та продуктивність Chrome» (відправка статистики використання), «Покращувати пошук і перегляд» (передача відвіданих URL до Google) та «Розширена перевірка правопису» (увесь введений текст надсилається на сервери Google).

Chrome (зі входом в обліковий запис): При вході рекомендується обрати «Налаштувати синхронізацію» та виключити чутливі дані, зокрема історію перегляду.

Edge: Налаштування → Профілі → Синхронізація (якщо здійснено вхід, варто відключити синхронізацію чутливих даних). Додатково в розділі Налаштування → Конфіденційність, пошук та служби → Конфіденційність слід вимкнути три опції: надсилання діагностичних даних до Microsoft, відстеження пошукових запитів і збереження історії перегляду для персоналізації реклами (остання є найбільшою пасткою для приватності).

4. Захист вбудованого менеджера паролів

Вбудовані менеджери паролів у браузерах зручні, але збережені облікові дані входу є одними з найчутливіших даних. У разі несанкціонованого фізичного доступу до компʼютера або зараження шкідливим ПЗ усі збережені паролі можуть бути скомпрометовані одночасно. Мінімальний захід — увімкнути автентифікацію пристрою перед заповненням паролів.

Firefox: Налаштування → Приватність і захист → розділ «Паролі». Рекомендований варіант — увімкнути «Вимагати вхід до пристрою для заповнення паролів і керування ними»: Firefox запитуватиме PIN Windows, код доступу Mac або відбиток пальця. Альтернатива — «Використовувати основний пароль», який потрібно вводити щоразу при запуску браузера.

Chrome: Налаштування → Автозаповнення та паролі → Google Password Manager → Налаштування. Варто увімкнути «Використовувати Windows Hello під час заповнення паролів». Додатково в розділі «Налаштування автозаповнення» рекомендується вимкнути «Розширене автозаповнення» — це зупинить надсилання URL і вмісту форм на сервери Google.

Edge: Налаштування → Паролі та автозаповнення → Microsoft Password Manager → Додаткові параметри. Варто увімкнути опцію «Запитувати параметри входу до пристрою перед відображенням або заповненням коду доступу до сайту». У спадному меню нижче можна налаштувати, чи запитувати PIN або відбиток щоразу, чи лише раз за сеанс.

Для максимального захисту фахівці рекомендують спеціалізовані менеджери паролів — наприклад, Bitwarden або 1Password, які пропонують незалежне шифрування та додаткові функції безпеки.

5. Вимкнення фонових процесів і прискорення запуску

Chrome і Edge нерідко продовжують працювати у фоновому режимі навіть після закриття всіх вікон браузера. Це дає мінімальний виграш у швидкості наступного запуску, але постійно споживає оперативну памʼять і заряд акумулятора ноутбука. Firefox такої проблеми не має — він повністю завершує роботу після закриття останнього вікна.

Chrome: Налаштування → Система → вимкнути «Продовжувати виконувати фонові програми, коли Google Chrome закрито».

Edge: Налаштування → Система та продуктивність → Система → вимкнути «Прискорення запуску» та «Продовжувати виконувати фонові розширення та програми, коли Microsoft Edge закрито».

Бонус: Global Privacy Control замість застарілого Do Not Track

Класичний сигнал «Do Not Track» (DNT), який досі є в налаштуваннях більшості браузерів, фактично не працює: він не має юридичної сили, тому рекламні гіганти на кшталт Google і Meta його просто ігнорують.

Його сучасною та юридично значущою заміною став Global Privacy Control (GPC). Якщо сайт отримує цей сигнал, він зобовʼязаний обмежити стеження на рівні сервера — зокрема відповідно до вимог GDPR у Європі.

Firefox підтримує GPC нативно починаючи з версії 120. Сигнал умикається окремою опцією: Налаштування → Приватність і захист → розділ «Налаштування приватності веб-сайтів» → «Повідомляти сайтам не продавати та не ділитися моїми даними». У режимі приватного перегляду GPC активний за замовчуванням. Chrome і Edge не мають нативної підтримки цієї функції — тут допоможе розширення Privacy Badger від організації EFF, яке надсилає сигнал GPC під час перегляду сайтів.

Порівняння браузерів за рівнем приватності

Firefox має найкращий захист приватності «з коробки», однак додатковий блокувальник стеження — наприклад, Privacy Badger — буде корисним доповненням для будь-якого браузера. Розширення блокує навʼязливі скрипти стеження у фоновому режимі, не перешкоджаючи завантаженню звичайного вмісту.

🛡️ Перевірте сайт, якому довіряєте свої дані. Ви налаштували браузер — але чи подбав про вашу безпеку сам сайт? Введіть адресу сервісу, яким часто користуєтеся, у сканер безпеки cybercalm.org і дізнайтеся, чи захищене зʼєднання та чи немає очевидних вразливостей.

Ця стаття Приватність браузера: 5 налаштувань, які варто змінити одразу після встановлення раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

Браузер залишається головною вхідною точкою для фішингу, шкідливих скриптів і трекерів. Розбираємо актуальні розширення, які реально працюють — і пояснюємо, чому деякі легенди жанру вже втратили сенс.

Веб-браузер — це найвразливіше місце на будь-якому пристрої. Через нього проходить майже весь шкідливий трафік: фішингові сторінки, скрипти для крадіжки сесій, замасковані під рекламу заражені банери, трекери, що складають детальний профіль користувача. У 2026 році цей фронт лише ускладнився: Google завершив перехід на Manifest V3 у Chrome, що фактично вимкнув повноцінну версію найпопулярнішого блокувальника uBlock Origin. Водночас деякі легендарні інструменти, як-от HTTPS Everywhere, офіційно припинили існування — їхню роботу взяли на себе самі браузери.

Нижче — добірка із шести розширень, які додають реальний рівень захисту. Для кожного вказано, на яких браузерах воно зараз працює повноцінно, а де — лише в обмеженому режимі.

Чому вибір браузера тепер важить більше за вибір розширень

Перш ніж переходити до списку, варто прояснити одну принципову зміну, яка визначає, як працюватимуть будь-які захисні розширення у 2026 році. У липні 2025 року Google остаточно вимкнув підтримку Manifest V2 — старого API, на якому базувалися найпотужніші фільтрувальні розширення. Замість нього всі браузери на основі Chromium (Chrome, Edge, Opera, Vivaldi, Brave у певних режимах) перейшли на Manifest V3 із суттєво обмеженими можливостями для блокування контенту.

На практиці це означає, що деякі розширення в Chromium-браузерах працюють у спрощеному режимі. Повну функціональність зберегли Firefox та Brave — обидва офіційно підтримують Manifest V2 і обіцяли зберегти його надалі. Тож якщо для вас важливі повноцінні фільтри, варто розглянути перехід саме на ці браузери.

1. uBlock Origin — найпотужніший фільтр трекерів і шкідливих доменів

uBlock Origin — це open-source розширення Раймонда Гілла (gorhill), яке блокує не лише рекламу, а й сторонні трекери та домени, відомі як джерела шкідливого ПЗ. Воно споживає мінімум ресурсів і працює зі списками фільтрів, які підтримує спільнота.

У Firefox і Brave доступна повна версія з усіма функціями: косметичні фільтри, динамічна фільтрація, ручний вибір елементів, блокування WebRTC (приховує реальну IP-адресу, навіть якщо ви користуєтесь VPN). У Chrome, Edge та Opera залишилася лише uBlock Origin Lite — спрощена версія для Manifest V3 із базовим блокуванням реклами та обмеженими можливостями кастомізації.

Завантажити: офіційний сайт ublockorigin.com із посиланнями на версії для кожного браузера.

2. Privacy Badger — автоматичний блокувальник трекерів від EFF

Розширення від Electronic Frontier Foundation, яке відрізняється від uBlock Origin принципом роботи. Privacy Badger не використовує готові списки — він навчається самостійно: аналізує поведінку рекламодавців і трекерів на сайтах, які ви відвідуєте, і блокує тих, хто стежить за вами без дозволу. Якщо рекламодавець спостерігає за вашою активністю на кількох ресурсах, Privacy Badger закриває йому доступ до завантаження контенту у вашому браузері.

Окрема корисна функція — заміна віджетів соцмереж (кнопки Facebook, X, Instagram) на безпечні плейсхолдери. Ці кнопки самі по собі є трекерами, навіть якщо ви на них не натискаєте.

У версії 2025 року EFF додала повну підтримку Manifest V3 для Chrome, тож Privacy Badger працює в усіх основних браузерах, окрім Safari. Розширення відкрите, безкоштовне, без жодної телеметрії.

Завантажити: privacybadger.org

3. Bitdefender TrafficLight — сканер шкідливих і фішингових сайтів

Безкоштовне розширення від румунської компанії Bitdefender, яке працює як індикатор безпеки сайтів у режимі реального часу. Кожне посилання в результатах пошуку отримує кольорове позначення: зелене для перевірених, червоне для шкідливих або фішингових ресурсів. Окремо TrafficLight блокує трекери та сповіщає, коли сторінка намагається встановити з’єднання з підозрілим сервером.

На відміну від багатьох конкурентів, Bitdefender не вимагає створювати акаунт чи купувати основний антивірус компанії — розширення працює самостійно. У незалежних тестах AV-Comparatives і AV-Test Bitdefender регулярно посідає одне з перших місць за рівнем виявлення загроз.

Це європейський продукт, що для українських користувачів є додатковим аргументом: компанія базується в Бухаресті, активно публікує дослідження про російські APT-групи, які атакують Україну та країни НАТО.

Завантажити: офіційна сторінка Bitdefender TrafficLight

4. Malwarebytes Browser Guard — захист від фішингу та шахрайства з підтримкою

Розширення від відомого американського виробника антивірусних рішень. Browser Guard блокує сторінки зі шкідливим ПЗ, фішингові сайти, спливаючі вікна та трекери. Окремо він орієнтований на дві поширені сьогодні схеми шахрайства:

— «технічна підтримка», коли користувача переконують, ніби його комп’ютер заражений, і просять оплатити «лікування» (часто це інсценують через підроблені сторінки Microsoft або Apple);

— віртуальні скімери — скрипти на сторінках інтернет-магазинів, які перехоплюють дані банківських карток під час оплати.

Бічний бонус — швидше завантаження сторінок завдяки блокуванню реклами та зайвих скриптів. Розширення безкоштовне, з рейтингом близько 4,6 з 5 у Chrome Web Store. Працює в Chrome, Edge, Firefox і Safari.

Завантажити: сторінка продукту на malwarebytes.com

5. ClearURLs — очищення посилань від трекінгових міток

Ви напевно помічали, що скопійоване з пошуку або соцмережі посилання містить довгий «хвіст» із літер, цифр і параметрів на кшталт utm_source, fbclid, gclid. Це трекінгові маркери: вони дозволяють Google, Facebook та іншим компаніям пов’язувати ваші переходи між сайтами в єдиний профіль.

ClearURLs автоматично видаляє ці маркери до того, як сторінка завантажиться. Якщо сайт намагається повторно вставити їх назад — розширення це блокує. Окремий звіт показує, скільки елементів було знято для кожного посилання. Зручний побічний ефект — посилання, якими ви ділитеся з колегами чи в месенджерах, стають коротшими й чистішими.

Розширення з відкритим кодом, без телеметрії. Доступне для Firefox і Chromium-браузерів.

Завантажити: документація проєкту ClearURLs

6. NoScript — контроль над виконанням скриптів

Це розширення для досвідчених користувачів, але за рівнем захисту йому немає рівних. NoScript блокує виконання JavaScript, Java, Flash та інших активних елементів на всіх сайтах за замовчуванням. Ви самі вирішуєте, кому давати дозвіл — і робите це лише для ресурсів, яким довіряєте.

Такий підхід захищає від:

• XSS-атак (cross-site scripting), коли шкідливий скрипт виконується від імені довіреного сайту;
• clickjacking — підмінних кнопок, які виконують небажану дію замість тієї, яку очікує користувач;
• drive-by-download — автоматичних завантажень шкідливого ПЗ просто за факт відвідування сторінки.

Мінус — більшість сучасних сайтів без JavaScript ламається або працює обмежено. У повсякденному режимі це означає, що першого тижня доведеться вручну дозволяти скрипти для звичних ресурсів. Після цього розширення стає прозорим. NoScript — це open-source проєкт італійського розробника Джорджо Маоне, який існує з 2005 року. Інтегрований у Tor Browser як стандартний компонент.

Завантажити: noscript.net

Що варто увімкнути безпосередньо в браузері

Перш ніж встановлювати розширення, варто переконатися, що базові налаштування браузера працюють на вас. Це нічого не коштує і не потребує сторонніх додатків.

• Режим «лише HTTPS». У Firefox: Налаштування → Приватність і безпека → Режим лише HTTPS. У Chrome: Налаштування → Конфіденційність і безпека → Безпека → Завжди використовувати безпечні з’єднання. В Edge — Налаштування → Конфіденційність, пошук і служби → Безпека → Автоматичний перехід на HTTPS. Раніше цю функцію забезпечували окремі розширення; тепер вона вбудована в кожен великий браузер.
• Захист від відстеження. У Firefox увімкнено за замовчуванням у режимі «Стандартний», варто переключити на «Суворий». У Chrome і Edge налаштування скромніші, але теж присутні в розділі «Конфіденційність».
• Безпечний DNS. Усі основні браузери підтримують DNS-over-HTTPS (DoH). Це шифрує запити на резолвинг доменів, через які зазвичай можна реконструювати, які сайти ви відвідували. Перевагу варто віддавати провайдерам без російського зв’язку: Cloudflare (1.1.1.1), Quad9, NextDNS, AdGuard DNS, Mullvad DNS.

Український контекст: що ще варто врахувати

Українські користувачі живуть в умовах активної гібридної війни в кіберпросторі, і це накладає кілька додаткових міркувань.

Уникайте розширень російського походження. Це стосується не лише Kaspersky та Dr.Web (які прямо не рекомендовані для України), а й продуктів із менш очевидною історією. Будь-який інструмент, що має доступ до вмісту всіх ваших сторінок, повинен викликати довіру за всіма параметрами — включно з юрисдикцією компанії-розробника.

Слідкуйте за повідомленнями CERT-UA та Кіберполіції України. Обидві структури регулярно публікують попередження про активні шкідливі кампанії, спрямовані саме на українську аудиторію — фішинг від імені держслужб, банків, «Дії», «Нової пошти». Розширення з нашого списку допомагають фільтрувати таку активність, але здоровий скепсис залишається головним інструментом.

Не покладайтеся на одне розширення. Найкращу комбінацію для більшості користувачів складають uBlock Origin (або uBlock Origin Lite) + Bitdefender TrafficLight + ClearURLs. Це покриває основні вектори: рекламні трекери, шкідливі сайти та трекінг у посиланнях. Privacy Badger і NoScript додають для тих, хто хоче глибший контроль.

Підсумок

Розширення для браузера не замінюють антивірус, оновлення системи чи здоровий глузд, але закривають важливий шар атак — найближчий до користувача. У 2026 році ключовий вибір — це не стільки конкретний набір додатків, скільки сам браузер. Firefox і Brave дають доступ до повнофункціональних інструментів захисту; Chromium-браузери — до спрощених версій.

Перевірте, що саме встановлено у вашому браузері просто зараз. А якщо ви ще не торкалися налаштувань приватності — почніть із них, перш ніж переходити до сторонніх розширень.

Ця стаття Захист браузера: 6 розширень, які варто встановити раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Mozilla анонсувала безкоштовний вбудований VPN-сервіс для браузера Firefox. Нова функція зʼявиться 24 березня разом із виходом Firefox 149 і стане доступною для користувачів у США, Франції, Німеччині та Великій Британії — із можливим розширенням на інші країни.

Що відомо про новий VPN від Firefox

Mozilla вже має платний VPN-продукт, що існує як окремий застосунок. Він пропонує близько 500 серверів у понад 30 країнах і захищає до пʼяти пристроїв за 4,99 долара на місяць. Проте на перевантаженому ринку VPN-сервісів цей продукт досі не здобув помітних позицій.

Нова вбудована версія відрізняється від платного аналога: вона безкоштовна, але обмежена місячним трафіком у 50 ГБ. Сервіс маршрутизує браузерний трафік через проксі-сервер, приховуючи IP-адресу та місцезнаходження користувача під час перегляду сайтів. Завантажувати окремий застосунок не потрібно.

Чи можна довіряти безкоштовному VPN від Mozilla?

Mozilla — некомерційна організація, а Firefox традиційно вважається одним із найбільш орієнтованих на приватність браузерів. Компанія заявляє, що застосує до нового VPN ті самі принципи роботи з даними, якими керується у своїх інших продуктах.

Втім, незалежного аудиту безпеки для вбудованого VPN поки немає, тому остаточних висновків щодо його надійності робити не варто. З іншого боку, щодо платного VPN-сервісу Mozilla серйозних інцидентів безпеки зафіксовано не було.

Навіщо Mozilla пропонує VPN безкоштовно?

Безкоштовні VPN-сервіси нерідко приховують небезпечні схеми монетизації: збір і продаж даних користувачів, відстеження активності або поширення шкідливого ПЗ. Mozilla визнає цю проблему і позиціонує власний продукт як альтернативу, що відповідає принципам конфіденційності.

З комерційного погляду безкоштовна вбудована функція може стати інструментом залучення нових платних підписників, а також спонукати користувачів Chrome та інших браузерів перейти на Firefox.

Чи варто відмовлятися від платного VPN?

Коротка відповідь: ні. Вбудований VPN захищає лише браузерний трафік під час активної сесії — решта мережевої активності пристрою залишається незахищеною. Це суттєво обмежує його можливості порівняно з повноцінними VPN-клієнтами.

Серед інших обмежень: відносно невеликий вибір серверів (тоді як у конкурентів нерідко доступно понад 100 країн), відсутність можливості вибору протоколу шифрування та спеціалізованих серверів для стрімінгу. Для повноцінного захисту всіх пристроїв і розширених налаштувань конфіденційності незамінним залишається платний VPN.

Firefox VPN найкраще підійде для повсякденного браузингу, приховування IP-адреси та доступу до геообмеженого контенту. Ліміт у 50 ГБ на місяць є достатньо щедрим для тих, хто ще не має платної підписки на VPN.

Альтернативні безкоштовні VPN для браузера та пристрою

На ринку безкоштовних VPN-сервісів є чимало небезпечних варіантів: вони можуть збирати та продавати дані, відстежувати онлайн-активність або взагалі бути фасадом для поширення шкідливого ПЗ. Вибираючи безкоштовний VPN, потрібна особлива обережність.

Серед надійних безкоштовних альтернатив, що захищають не лише браузер, а й весь пристрій, виділяються Proton VPN і Windscribe. Обидва сервіси мають власні обмеження, однак не за рахунок конфіденційності користувача — адже саме заради неї і варто використовувати VPN.

Ця стаття Firefox додає безкоштовний VPN для всіх користувачів: чи варто йому довіряти? раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Побокін Максим

Компанія Anthropic оголосила про виявлення більш ніж двох десятків вразливостей у браузері Mozilla Firefox — зокрема кількох критичних, що могли завдати серйозної шкоди користувачам. Дослідження стало можливим завдяки новій версії мовної моделі Claude Opus 4.6, яка, за словами розробників, демонструє якісно новий рівень виявлення загроз у програмному коді.

Спільне дослідження з Mozilla

У новому дописі в корпоративному блозі Anthropic повідомила, що протягом кількох тижнів її команда спільно з дослідниками Mozilla проаналізувала майже 6 000 файлів на C++ за допомогою Claude Opus 4.6. Opus 4.6 — найновіша версія найпотужнішої великої мовної моделі (ВММ) компанії, випущена на початку лютого 2026 року. Розробники позиціонують її як незамінний інструмент у роботі фахівців із кібербезпеки: модель, за їхніми твердженнями, «помітно краще» справляється з виявленням вразливостей високого ступеня критичності.

Firefox як еталон складності й захищеності

Вибір Firefox як об’єкта аналізу був невипадковим. Попередньо Anthropic вже проаналізувала популярні репозиторії відкритого коду та знайшла понад 500 вразливостей. Наступним кроком стало тестування на браузері Mozilla — продукті, який компанія охарактеризувала як «одночасно складний і один із найретельніше перевірених та захищених проєктів з відкритим кодом у світі». Йдеться про свідоме прагнення довести ефективність інструменту на продукті, що вважається і масштабним, і надійним.

Результати: 22 вразливості за два тижні

За два тижні роботи Opus 4.6 виявив 22 вразливості. Mozilla класифікувала 14 із них як вразливості високого ступеня критичності. Загалом Anthropic надіслала 112 унікальних звітів, більшість з яких були усунені у Firefox 148; решту заплановано виправити в наступних оновленнях.

Anthropic розцінює це як значний успіх: за словами компанії, Opus 4.6 виявив за два тижні приблизно п’яту частину від усіх вразливостей високого ступеня критичності, які Mozilla усунула впродовж цілого 2025 року.

ШІ мислить як дослідник, а не лише як інструмент

«Штучний інтелект уможливлює виявлення критичних вразливостей із безпеки з якісно вищою швидкістю», — зазначили в Anthropic. Компанія підкреслює, що Opus 4.6 продемонстрував здатність знаходити вразливості «з коробки» — без спеціального інструментарію, налаштованої інфраструктури чи спеціалізованих підказок.

На відміну від фазингу — стандартної техніки пошуку вразливостей, яка полягає у подачі на вхід програми випадкових або некоректних даних, — Opus 4.6 аналізує код так, як це робив би дослідник-людина. Модель вивчає попередні виправлення, щоб знайти схожі незакриті помилки, розпізнає патерни, що схильні спричиняти проблеми, і розуміє логіку коду достатньо глибоко, щоб визначити, який саме вхідний рядок здатен його зламати.

Ця стаття Anthropic виявила 22 вразливості у Firefox за допомогою Claude Opus 4.6 раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

Компанія Mozilla анонсувала нову версію браузера Firefox із вбудованими функціями штучного інтелекту, які користувачі зможуть повністю вимкнути на свій розсуд. Про це повідомив керівник Firefox Аджит Варма у дописі в корпоративному блозі.

Користувачі отримають повний контроль над AI

«Штучний інтелект змінює інтернет, і люди хочуть від нього дуже різних речей. Прислухаючись до нашої спільноти та дотримуючись постійної відданості принципу вибору, ми створили елементи керування AI», — написав Варма.

У листопадовому дописі Mozilla оголосила плани розширити AI-функції для Firefox, включно з чат-ботом у бічній панелі та автоматичним узагальненням контенту за допомогою штучного інтелекту. Однак у новому повідомленні Варма визнав, що багато користувачів не хочуть мати нічого спільного з AI, тому Mozilla включить кнопку для вимкнення всіх AI-функцій у найновішому оновленні.

Представник Mozilla повідомив виданню CNET, що компанія робить AI-функції необов’язковими, прозорими та легкими для контролю або повного відключення. «Наша мета завжди полягає в покращенні досвіду перегляду веб-сторінок, який залишає людей контролювати те, як вони взаємодіють з інтернетом і тепер із AI, оскільки він стає все поширенішим у мережі», — зазначив представник компанії.

Коли з’явиться нова версія

Нова версія Firefox 148 стане доступною для комп’ютерів 24 лютого. Представник Mozilla уточнив, що спочатку нова версія буде випущена лише для настільних комп’ютерів. «Ми зосереджені на тому, щоб забезпечити правильний досвід перед подальшим розширенням. Ми уважно стежимо за першими відгуками та використовуємо ці знання для визначення наступних кроків», — пояснив представник.

Firefox приєднується до AI-трендів

Штучний інтелект проникає в інтернет повсюдно, і нова версія браузера Firefox із AI-функціями приєднується до інших провідних браузерів, які вирішили інтегрувати AI. Safari від Apple та Edge від Microsoft також пропонують функції штучного інтелекту.

Firefox, який керується Mozilla Foundation і налічує близько 200 мільйонів активних користувачів щомісяця, є найбільшим інтернет-браузером за підтримки неприбуткової організації. Коли оновлена версія Firefox вийде цього місяця, користувачі знайдуть нове меню в налаштуваннях із перемикачами для кожної AI-функції, що дозволить вмикати та вимикати будь-які або всі опції AI.

Які AI-функції отримає Firefox

Новий Firefox включатиме штучний інтелект у звичайний веб-перегляд кількома способами. Перемикачі, про які згадує Варма, дозволять вимкнути AI для:

• Мовного перекладу
• Альтернативного тексту для PDF
• Пропозицій групування вкладок
• Узагальнення попереднього перегляду посилань
• Чат-бота в бічній панелі, який також дозволяє вибрати конкретного бота, наприклад, ChatGPT, Microsoft Copilot або Google Gemini

Акцент на приватності

У липневому дописі керівниця напряму AI-продуктів Mozilla Джолі Хуанг окреслила позицію Firefox щодо штучного інтелекту та наголосила на пріоритеті приватності. Хуанг описала AI-функції, що з’являться у Firefox, а також написала про конфіденційність — ключову характеристику браузера протягом тривалого часу.

«Наша постійна відданість AI, що зберігає приватність, спонукає нас безперервно розробляти та вдосконалювати функції, які поважають та захищають вашу особисту інформацію. У Firefox AI створений для більш розумного, інтуїтивного досвіду перегляду, який підвищує продуктивність без шкоди для приватності», — написала Хуанг.

Користувачі можуть протестувати AI-функції раніше за допомогою Firefox Nightly — версії браузера в розробці, яка є менш стабільною та оновлюється щодня.

Ця стаття Firefox дозволить повністю відключити вбудовані AI-функції раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Розробники розширень для браузерів часто створюють корисні інструменти, яких бракує в стандартному функціоналі. Проте деякі з цих додатків згодом потрапляють до рук компаній, які перетворюють їх на malware, здатний викрадати історію перегляду та навіть розмови з чат-ботами. Цього тижня кібербезпека знову опинилася під загрозою — від заражених розширень Firefox до масштабного витоку даних Pornhub.

17 розширень Firefox приховують malware у PNG-іконках

Дослідники Koi Security виявили 17 розширень для Firefox, які містять шкідливе ПЗ, приховане всередині PNG-іконок. Цей метод атаки називається стеганографією — коли шкідливий код або повідомлення приховують в зображенні, щоб уникнути виявлення. PNG-файл функціонує як завантажувач malware, який потім завантажується з віддаленого сервера та працює нерегулярно, ускладнюючи детектування.

Шкідливе ПЗ виконує низку небезпечних дій: перехоплює партнерські посилання (зловмисник отримує частку від ваших онлайн-покупок), відстежує звички браузингу, видаляє заголовки безпеки з відвідуваних сайтів та навіть обходить captcha, призначені блокувати ботів. Серед заражених розширень — безкоштовний VPN (Free VPN Forever), додаток для перекладу в реальному часі, розширення погоди та MP3-завантажувач. Більшість цих розширень досі доступні в магазині додатків Firefox.

Хакери викрали понад 94GB даних підписників Pornhub

Зловмисники викрали понад 94GB історії пошуку, активності перегляду та інших даних преміум-підписників Pornhub. Експерти з кібербезпеки радять ніколи не використовувати справжнє ім’я, реальну електронну адресу чи будь-яку іншу ідентифікуючу інформацію при взаємодії з дорослим контентом онлайн. Варто використовувати одноразові email-адреси, унікальні імена користувачів, які неможливо відстежити, та навіть віртуальні номери кредитних карток. Дорослий контент — золота жила для шахраїв, які шукають можливості шантажувати користувачів.

Іронічно, але на тлі цих загроз Google оголосила про закриття свого інструменту моніторингу dark web, який допомагав користувачам визначити, чи їхні дані потрапили у витік. На щастя, існують набагато кращі альтернативи, які активно відстежують та повідомляють, якщо ваші дані з’являються у витоках.

LastPass отримав штраф $1.6M за витік 2022 року

У 2022 році LastPass зазнав витоку даних, внаслідок якого хакер отримав зашифровані копії сховищ паролів клієнтів, а також особисту інформацію: імена, email-адреси, платіжні адреси та IP-адреси. Зрештою виявилося, що витік стався через крадіжку частини вихідного коду компанії та keylogger, встановлений на домашньому комп’ютері співробітника.

Британське управління інформаційного комісара (ICO) оштрафувало компанію на £1.2M (приблизно $1.6M). ICO заявило, що витік вплинув на 1.6 мільйона користувачів тільки у Великій Британії, а компанія не виправдала очікувань клієнтів щодо захисту їхніх даних. Регулятор також зазначив, що LastPass не впровадив необхідні заходи безпеки та мав організаційні проблеми, які мали бути вирішені раніше.

Ризики кібербезпеки гуманоїдних роботів

Десятки компаній презентують власних гуманоїдних роботів, але аналітики попереджають про ризики безпеки, які мало хто враховує. Окрім страхів насильства в стилі «Термінатора», експерти з безпеки більше стурбовані тим, що гуманоїдні роботи поповнять арсенал розумних пристроїв, які завжди підключені, завжди слухають і постійно збирають дані.

Останнє, що ви хотіли б дізнатися — що робот за $5000, який ви придбали для прання та миття посуду, насправді є частиною ботнету або записує всі ваші домашні розмови та відправляє їх виробнику. Роботів важко захистити на цьому етапі: вони не схожі на ПК з конкретним ПЗ для певних систем. Це мережі мереж, системи з сотнями вбудованих систем, і наразі ніхто не виробляє інструментів безпеки для їхнього захисту.

Ця стаття Від шкідливих розширень Firefox до викрадення даних Pornhub: огляд кіберзагроз тижня раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Олена Кожухар

16 грудня Mozilla оголосила Ентоні Ензор-ДеМео новим виконавчим директором компанії. До посади він випустив заяву, яка спровокувала масштабну негативну реакцію користувачів. Новий керівник анонсував плани перетворити Firefox на “сучасний AI-браузер” у межах ширшої екосистеми. Користувачі побоюються, що функції штучного інтелекту вплинуть на приватність, погіршать продуктивність і відсунуть необхідні виправлення на другий план.

Стратегічний курс на AI викликає питання

У своїй заяві Ензор-ДеМео окреслив майбутнє Mozilla. Компанія зосередиться на перетворенні у “надійну софтверну компанію”. Новий виконавчий директор представив план руху в цьому напрямку. Спочатку все виглядало добре — багато мови про автономію користувачів, можливість вимикати небажані функції (включно з AI) та прозоріші стратегії монетизації, що узгоджуються з метою побудови довіри.

Проте далі пролунала несподіванка: “Firefox зросте від браузера до ширшої екосистеми надійного програмного забезпечення. Firefox залишиться нашою основою. Він еволюціонує в сучасний AI-браузер і підтримуватиме портфоліо нових і надійних програмних доповнень”.

Рішення, що суперечить очікуванням користувачів

Найбільше бентежить те, що до призначення на посаду CEO Ензор-ДеМео очолював розробку браузера Firefox. Якщо хтось і має розуміти, чого насправді хочуть користувачі браузера, то саме він. Але реальність виявилася іншою.

Користувачі вже давно покидають Firefox, і темп цього процесу стабільний. Ті, хто залишаються, продовжують користуватися браузером через його фокус на приватності та відкритому коді. Водночас багато хто незадоволений продуктивністю, сумісністю з вебсайтами, меншою екосистемою розширень і частими змінами інтерфейсу та функціональності браузера.

Замість того, щоб зосередитися на тому, про що насправді просять користувачі, Mozilla, схоже, стрибає на ті самі AI-граблі, що й усі інші компанії — граблі, які різко розділяють аудиторію. Занепокоєння мають підстави: хоча AI-браузери мають певні позитивні якості, існують обґрунтовані питання щодо безпеки та приватності.

Масштабний протест спільноти

Шанувальники Firefox звернулися до Reddit, щоб висловити розчарування цими рішеннями. Дехто висловив жаль з приводу того, що Mozilla не зосереджується на покращеннях, про які насправді просять користувачі. Інші висловили занепокоєння, що виконавчий директор втратив зв’язок з реальністю.

Користувач Reddit nseavia71501 навіть написав відкритий лист CEO, який озвучує багато занепокоєнь користувачів.

Альтернативи Firefox на основі відкритого коду

Зрештою, залишається надія, що небажані функції можна буде деактивувати (або, що ще краще, вони будуть вимкнені за замовчуванням і потребуватимуть ручного увімкнення). Проте сам факт, що Mozilla вважає цю ідею гарною, викликає занепокоєння. На щастя, відкрита природа Firefox означає наявність численних форків:

• LibreWolf — форк із сильним акцентом на приватності та безпеці
• Zen Browser — новіший форк, натхненний браузером Arc, але заснований на движку Gecko від Firefox
• Waterfox — форк Firefox, зосереджений на продуктивності та контролі користувача

Критики вважають цей крок хибним напрямком для компанії, особливо враховуючи, що користувачі Mozilla традиційно цінують приватність і стабільність більше, ніж експерименти зі штучним інтелектом.

Ця стаття Новий CEO Mozilla хоче створити “AI-браузер” — користувачі проти раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Розробник браузера Firefox анонсував нову функцію AI Window, яка дозволить користувачам взаємодіяти з ШІ-асистентом під час перегляду вебу. На відміну від конкурентів, функція буде повністю опціональною та не примусить користувачів до використання штучного інтелекту.

Три режими роботи Firefox

Mozilla розширює функціональність Firefox, додаючи третій режим роботи браузера. Якщо раніше користувачі могли обирати між класичним режимом та режимом приватного перегляду (Private Window), тепер з’явиться AI Window — інтелектуальний режим із вбудованим ШІ-асистентом.

AI Window представляє собою окремий простір у браузері, де користувачі зможуть спілкуватися з ШІ-помічником та отримувати допомогу під час роботи в інтернеті. Функція є повністю опціональною — користувачі самостійно вирішують, коли, як і чи використовувати її взагалі. Якщо після тестування AI Window не виправдає очікувань, її можна буде просто вимкнути.

Відмінність від підходу конкурентів

Компанія підкреслює, що її підхід суттєво відрізняється від стратегії браузерів, розроблених ШІ-компаніями. Такі браузери зазвичай вимагають від користувачів однозначного вибору — або постійно використовувати ШІ, або повністю відмовитися від цієї функції.

Mozilla виходить з розуміння, що потреби користувачів різняться. Для когось штучний інтелект є частиною повсякденного життя, інші користуються ним лише час від часу, а дехто просто цікавиться можливостями технології, але не знає, з чого почати.

Філософія відкритості та вибору

Компанія позиціонує свій підхід до ШІ як продовження принципів відкритого інтернету. На думку розробників, штучний інтелект має бути побудований так само, як інтернет — відкритим, доступним та орієнтованим на свободу вибору користувачів.

Mozilla також критикує ШІ-рішення конкурентів, які утримують користувачів у замкненому циклі розмов з ШІ. Натомість компанія бачить штучний інтелект як помічника, який покращує досвід перегляду та спрямовує користувачів до ширшого вебу, а не замінює його.

Нагадаємо, Firefox уже впровадив кілька ШІ-функцій, зокрема чат-бота в бічній панелі для десктопної версії та функцію Shake to Summarize для iOS, яка дозволяє швидко отримати резюме веб-сторінок.

Терміни впровадження

Точна дата запуску AI Window поки не оголошена. Mozilla запустила список очікування для користувачів, які хочуть одними з перших протестувати нову функцію та надати зворотний зв’язок розробникам.

Ця стаття Mozilla представила AI Window — новий інтелектуальний режим перегляду для Firefox раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

Mozilla запустила безкоштовний VPN, інтегрований безпосередньо в браузер Firefox. Нова функція зараз знаходиться в бета-тестуванні і доступна лише обмеженому колу користувачів. Розповідаємо, як працює цей експериментальний інструмент і як долучитися до тестування.

Firefox отримує власний вбудований VPN

Компанія Mozilla оголосила про запуск Firefox VPN – безкоштовної функції, яка працює виключно в межах браузера. На відміну від повноцінного VPN-клієнта Mozilla VPN, який компанія вже пропонує як окремий продукт, новий інструмент захищає лише веб-трафік і не потребує встановлення додаткового програмного забезпечення.

Ця ініціатива є частиною експериментальної програми Mozilla, спрямованої на покращення приватності користувачів безпосередньо в браузері. Firefox VPN використовує технологію проксі-серверів для маршрутизації веб-трафіку через захищені сервери Mozilla.

Як працює вбудований VPN у Firefox

Firefox VPN функціонує як браузерний проксі, який шифрує та перенаправляє весь HTTP і HTTPS трафік через сервери Mozilla. Основні особливості сервісу:

• Повністю безкоштовний для всіх користувачів Firefox
• Не потребує реєстрації або створення облікового запису
• Працює лише в межах браузера Firefox
• Автоматично активується одним кліком
• Не впливає на інші додатки чи системний трафік

Важливо розуміти, що це не повноцінний VPN у традиційному розумінні. Інструмент захищає лише веб-серфінг і не шифрує трафік інших програм на вашому комп’ютері.

Обмежена доступність бета-версії

Наразі Firefox VPN доступний лише обмеженому колу користувачів у рамках бета-тестування. Mozilla поступово розширює доступ, але конкретних термінів повного запуску компанія не називає.

Щоб перевірити, чи доступна вам ця функція:

1. Оновіть Firefox до найновішої версії
2. Перейдіть до налаштувань приватності
3. Шукайте розділ “Firefox VPN” або “Вбудований VPN”
4. Якщо функція недоступна, спробуйте пізніше

Mozilla не надала інформації про те, які саме фактори впливають на відбір учасників бета-тестування. Ймовірно, компанія враховує географічне розташування, версію браузера та інші технічні параметри.

Відмінності від Mozilla VPN

Важливо не плутати новий вбудований VPN з існуючим сервісом Mozilla VPN, який компанія запустила кілька років тому. Ось ключові відмінності:

Mozilla VPN (повноцінний клієнт):

• Платний сервіс з місячною підпискою
• Захищає весь інтернет-трафік пристрою
• Працює на всіх платформах
• Підтримує до 5 пристроїв одночасно
• Більше серверів у різних країнах

Firefox VPN (вбудований):

• Повністю безкоштовний
• Працює лише в браузері Firefox
• Захищає тільки веб-трафік
• Простіший у використанні
• Обмежений набір серверів

Конкуренція на ринку браузерних VPN

Mozilla не перша компанія, яка інтегрує VPN-функціональність безпосередньо в браузер. Opera пропонує безкоштовний вбудований VPN вже кілька років, а нещодавно браузер Vivaldi отримав безкоштовний вбудований ProtonVPN.

Проте підхід Mozilla має свої переваги. Компанія відома своїм фокусом на приватності користувачів і прозорості. На відміну від деяких конкурентів, Mozilla не збирає дані користувачів для реклами і має чітку політику приватності.

Потенційні обмеження та ризики

Як і будь-який безкоштовний VPN-сервіс, вбудований Firefox VPN може мати певні обмеження:

• Можливі обмеження швидкості з’єднання
• Менший вибір серверів порівняно з преміум-сервісами
• Відсутність підтримки P2P-трафіку
• Можливі тимчасові збої під час бета-тестування

Крім того, варто пам’ятати, що браузерний VPN не замінює повноцінного VPN-клієнта для завдань, що потребують максимального рівня безпеки.

Перспективи розвитку

Запуск експериментального VPN у Firefox може сигналізувати про більш широку стратегію Mozilla щодо інтеграції інструментів приватності безпосередньо в браузер. Компанія вже пропонує Enhanced Tracking Protection, DNS over HTTPS та інші функції безпеки.

Якщо бета-тестування пройде успішно, Mozilla може розширити функціональність сервісу або зробити його доступним для всіх користувачів Firefox. Це може стати важливим кроком у демократизації доступу до VPN-технологій.

Поки що залишається невідомим, чи планує Mozilla монетизувати цей сервіс у майбутньому або залишити його повністю безкоштовним як частину місії компанії щодо захисту приватності в інтернеті.

Ця стаття Mozilla тестує безкоштовний вбудований Firefox VPN – але не всі зможуть його спробувати раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Олена Кожухар