Meta розпочала тестування платного рівня підписки для WhatsApp під назвою WhatsApp Plus. Основні функції застосунку залишаться безкоштовними.

Що входить до WhatsApp Plus

На початковому етапі підписка орієнтована переважно на персоналізацію. Передплатники отримають доступ до:

• преміальних стікерів зі спеціальними ефектами;
• можливості змінювати теми оформлення та іконки застосунку;
• налаштування індивідуального рингтону для окремих контактів;
• закріплення до 20 чатів замість стандартного ліміту;
• розширеного керування сповіщеннями та звуками для списку чатів.

За даними WABetaInfo, Meta активно опрацьовує додаткові функції для преміального рівня, тож поточний набір — лише відправна точка.

Безкоштовні функції нікуди не зникають

Повідомлення, голосові та відеодзвінки, а також наскрізне шифрування залишаються безкоштовними. WhatsApp Plus є виключно доповненням до наявного функціоналу, а не його заміною.

Ціни та регіональні відмінності

Офіційної ціни Meta поки не оголошувала. Втім, WABetaInfo зафіксував попередні регіональні тарифи: від 229 пакистанських рупій (менше $1) до €2,49, що еквівалентно приблизно $3. Суттєва різниця між регіонами свідчить про те, що після широкого запуску компанія, ймовірно, запровадить локалізовані тарифні плани. Також повідомляється, що Meta розглядає можливість надання безкоштовного пробного місяця для залучення нових передплатників.

Аналогічний підхід — для Instagram

Паралельно Meta тестує підписку Instagram Plus, у рамках якої передбачаються розширені Stories та функція «super hearts». Офіційних цін для жодного з продуктів поки немає. Проте очевидно, що компанія формує преміальний рівень одразу в усій своїй екосистемі застосунків. Враховуючи багатомільярдну аудиторію WhatsApp, навіть невеликий відсоток користувачів, які погодяться платити, здатен принести значний дохід.

Ця стаття Meta тестує платну підписку WhatsApp Plus: що отримають передплатники і скільки це коштуватиме раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

Коаліція з понад 70 правозахисних, антинасильницьких, ЛГБТК+, трудових та імміграційних організацій звернулася до Meta з вимогою скасувати плани щодо впровадження функції розпізнавання облич у смарт-окулярах Ray-Ban та Oakley. За їхніми словами, ця технологія — відома всередині компанії як «Name Tag» — відкриє переслідувачам, кривдникам і федеральним агентам можливість тихо ідентифікувати незнайомців у публічних місцях.

Що таке Name Tag і як це працює

Функція Name Tag, про яку стало відомо у лютому завдяки публікації The New York Times, працюватиме через вбудований штучний інтелект у смарт-окулярах Meta. Вона дозволятиме власникам окулярів отримувати інформацію про людей у їхньому полі зору. За даними видання, інженери розглядали два варіанти реалізації: один — з ідентифікацією лише тих людей, з якими користувач вже пов’язаний у соцмережах Meta, інший, ширший — здатний розпізнати будь-кого, хто має публічний акаунт у сервісах Meta, зокрема в Instagram.

Чому організації виступають проти

У листі до генерального директора Марка Цукерберга, надісланому у понеділок, коаліція стверджує, що розпізнавання облич у непомітному споживчому пристрої «не можна вирішити через зміни у дизайні продукту, механізми відмови або поступові захисні заходи». Перехожі у громадських місцях фактично не мають реальної можливості дати або не дати згоду на ідентифікацію.

«Люди повинні мати змогу жити своїм повсякденним життям без страху, що переслідувачі, шахраї, кривдники, федеральні агенти та активісти різних політичних поглядів тихо і непомітно встановлюють їхні особи та зіставляють їхні імена з величезним масивом загальнодоступних даних про звички, захоплення, стосунки, стан здоров’я та поведінку», — йдеться у листі коаліції.

До неї увійшли ACLU, Electronic Privacy Information Center, Fight for the Future, Access Now, Leadership Conference on Civil and Human Rights, Common Cause, Jane Doe Inc., UltraViolet, National Organization for Women, New York State Coalition Against Domestic Violence, Library Freedom Project та інші організації.

Звинувачення у навмисному виборі часу

Особливе обурення коаліції викликав внутрішній меморандум підрозділу Meta Reality Labs від травня 2025 року, отриманий The New York Times. У ньому компанія нібито написала, що планує запустити функцію «в умовах динамічного політичного середовища, де багато організацій громадянського суспільства, які очікувано атакуватимуть нас, будуть зосереджені на інших проблемах». Коаліція назвала такий підхід «огидною поведінкою» та звинуватила компанію у використанні «зростаючого авторитаризму» та зневаги адміністрації Трампа до верховенства права.

Вимоги до Meta

Крім повного скасування функції, коаліція також вимагає від Meta:

• розкрити відомі випадки використання смарт-окулярів у справах про переслідування, домашнє насильство та домагання;
• оприлюднити будь-які переговори з федеральними правоохоронними органами, зокрема Immigration and Customs Enforcement (ICE) та Customs and Border Protection (CBP), щодо використання пристроїв Meta або отриманих із них даних;
• зобов’язатися залучати організації громадянського суспільства та незалежних експертів з конфіденційності перед впровадженням біометричної ідентифікації у будь-який споживчий пристрій.

Позиція Meta та виробника окулярів

«Наші конкуренти пропонують такий тип продукту з розпізнаванням облич — ми ні. Якби ми вирішили випустити подібну функцію, то підійшли б до цього дуже виважено, перш ніж щось запускати», — заявив представник Meta.

EssilorLuxottica — французько-італійський концерн, якому належать бренди Ray-Ban і Oakley та який виробляє смарт-окуляри спільно з Meta, — на запит про коментар не відповів.

Electronic Privacy Information Center (EPIC) ще у лютому надіслав власні листи до Федеральної торгової комісії (FTC) та регуляторів окремих штатів із вимогою розслідувати і заблокувати запуск Name Tag. Розпізнавання облич у режимі реального часу, попередили у EPIC, посилить «вже серйозні та очевидно протиправні» ризики для конфіденційності від наявних окулярів Ray-Ban Meta, які здатні непомітно знімати перехожих — без жодного попередження, окрім маленького індикатора, що легко заховати. За такого сценарію людей можна ідентифікувати на мітингах, у місцях богослужінь, групах підтримки та медичних закладах, що «знищить саму концепцію приватності та анонімності у публічному просторі».

Попередній досвід Meta з розпізнаванням облич

Meta вже відмовлялася від технології розпізнавання облич, хоча й не повністю. У листопаді 2021 року компанія закрила систему автоматичного розмічування фотографій у Facebook та оголосила про видалення шаблонів розпізнавання облич понад мільярда користувачів, назвавши це «загальнокорпоративним відходом від такого типу широкої ідентифікації».

Цьому рішенню передували роки дорогих судових процесів. Meta виплатила близько 2 мільярдів доларів для врегулювання позовів щодо порушень біометричної конфіденційності в штатах Іллінойс та Техас — компанію звинувачували у зборі біометричних даних без згоди користувачів для тієї самої системи розмічування. У 2019 році Facebook сплатив FTC 5 мільярдів доларів — на той момент найбільший штраф за порушення конфіденційності в історії відомства — для врегулювання окремої справи, пов’язаної зокрема з програмним забезпеченням для розпізнавання облич.

Правовий тиск на рішення Meta щодо дизайну продуктів лише посилюється. У березні журі присяжних у Лос-Анджелесі визнало Meta та YouTube компанії Google недбалими у проєктуванні Instagram та YouTube, констатувавши, що компанії знали про небезпеку своїх платформ і не попереджали користувачів. Суд присудив 6 мільйонів доларів компенсаційних та штрафних збитків у першому «орієнтовному процесі» у масштабній справі щодо соціальної медіазалежності.

Минулого тижня Верховний судовий суд Массачусетсу постановив, що розділ 230 Закону про пристойність у комунікаціях не захищає Meta від позову про захист прав споживачів, у якому стверджується, що компанія навмисно проєктувала функції Instagram — нескінченне прокручування, push-сповіщення, автовідтворення відео — так, щоб викликати залежність у молодих користувачів. Це перше подібне рішення верховного суду будь-якого штату.

Ця стаття Понад 70 організацій вимагають від Meta відмовитися від розпізнавання облич у смарт-окулярах раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Олена Кожухар

Минулого тижня співробітники Meta майже дві години мали несанкціонований доступ до внутрішніх даних компанії через ШІ-агента, який надав працівникові неточну технічну пораду. Представниця Meta Трейсі Клейтон заявила виданню The Verge, що під час інциденту «дані користувачів не було скомпрометовано».

Як сталася помилка

Інженер Meta використовував внутрішній ШІ-агент для аналізу технічного питання, яке інший працівник опублікував у внутрішньому форумі компанії. За словами Клейтон, цей агент «за своєю природою схожий на OpenClaw у безпечному середовищі розробки».

Проблема виникла, коли агент самостійно — без попереднього схвалення — опублікував публічну відповідь на питання після його аналізу. Відповідь мала бути показана лише працівникові, який її запитав, а не всім співробітникам.

Наслідки інциденту

Один із працівників діяв згідно з порадою ШІ-агента, яка виявилася неточною. Це призвело до інциденту безпеки рівня SEV1 — другого за серйозністю рівня в класифікації Meta. Внаслідок цього співробітники тимчасово отримали доступ до конфіденційних даних, переглядати які вони не мали права. Проблему з тих пір усунено.

За словами Клейтон, ШІ-агент не виконував жодних технічних дій, окрім публікації неточної поради — щось подібне могла зробити і звичайна людина. Втім, людина, ймовірно, провела б додаткову перевірку перед тим, як ділитися інформацією.

«Працівник, який взаємодіяв із системою, повністю усвідомлював, що спілкується з автоматизованим ботом. Про це було зазначено у відмові від відповідальності внизу сторінки, а також у власній відповіді працівника в обговоренні», — прокоментувала Клейтон.

Вона додала: «Агент не виконував жодних дій, окрім надання відповіді на питання. Якби інженер, який діяв за цією порадою, краще розумів ситуацію або провів додаткові перевірки, цього можна було б уникнути».

Не перший випадок

Минулого місяця ШІ-агент з платформи з відкритим кодом OpenClaw вийшов з-під контролю: працівниця попросила його розібрати листи у вхідних, а він почав видаляти електронні листи без дозволу.

Вся ідея таких агентів, як OpenClaw, полягає в тому, що вони можуть діяти самостійно. Але, як і будь-які інші ШІ-моделі, вони не завжди правильно інтерпретують запити та інструкції або дають точні відповіді. Співробітники Meta переконалися в цьому вже вдруге.

Ця стаття ШІ-агент Meta спровокував витік даних через неточну пораду раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Одинадцять великих технологічних і роздрібних компаній—серед них Google, Amazon та OpenAI—підписали нову угоду про обмін розвідувальними даними щодо того, як шахраї використовують їхні сервіси. Документ спрямований на формування скоординованої галузевої відповіді на зростаючу загрозу онлайн-шахрайства, повідомило видання Axios у понеділок.

Що підписано та навіщо

ШІ та онлайн-форуми дедалі активніше допомагають шахраям координувати свої дії та завдавати більших збитків—це змушує компанії переосмислювати стратегії захисту користувачів. Саме тому напередодні Глобального саміту ООН з питань шахрайства в Австрії галузеві гравці оголосили про підписання так званої «Industry Accord Against Online Scams & Fraud» («Галузевої угоди проти онлайн-шахрайства та обману»).

Угода покликана «встановити очікування щодо того, як підписанти співпрацюватимуть у сфері онлайн-сервісів для протидії шахраям», а також «сприяти єдиній галузевій відповіді спільно з урядами, правоохоронними органами, НУО та іншими організаціями, що протидіють шахрайству». Документ підписали Google, Microsoft, LinkedIn, Meta, Amazon, OpenAI, Adobe, Pinterest, Target, Levi Strauss & Co. та Match Group—власник Tinder і Hinge.

«Ми не можемо впоратися з цим на самоті,—заявила Карен Корингтон, віцепрезидент Google із питань довіри споживачів.—Нам потрібно, щоб уся галузь об’єдналась у спільних зусиллях для більш ефективної боротьби з шахрайством».

Зобов’язання підписантів

Згідно з угодою, компанії зобов’язуються:

• розширити обмін інформацією з галузевими партнерами та правоохоронними органами про транснаціональні злочинні мережі, а також ділитися найкращими практиками виявлення та запобігання шахрайству через міжнародні форуми—зокрема Global Anti-Scam Alliance та Tech Against Scams Coalition;
• впроваджувати нові засоби захисту, зокрема ШІ-системи, для швидшого виявлення шахрайства та запровадження нових функцій безпеки для користувачів;
• вимагати посиленої верифікації для фінансових транзакцій на своїх платформах, щоб підтвердити легітимність обох сторін;
• забезпечити чіткі канали звітування для користувачів, які стикаються з шахраями, та закликати уряди офіційно «оголосити запобігання шахрайству національним пріоритетом».

Добровільна угода без санкцій

Угода є добровільною—санкцій за її невиконання не передбачено. Водночас компанії й раніше обмінювалися даними під час окремих розслідувань; новий документ створює постійний майданчик для такого обміну—зокрема щодо ефективності захисних заходів і методів адаптації зловмисників. За словами Стівена Масади, помічника генерального радника підрозділу Microsoft Digital Crimes Unit, партнерство також прискорює комунікацію між учасниками. Він очікує більше скоординованих операцій із виведення з ладу інфраструктури шахраїв та ідентифікації зловмисників, що полюють на клієнтів по всьому світу.

Масштаб збитків і роль ШІ

Збитки від шахрайства різко зросли останніми роками. ШІ дозволяє зловмисникам створювати більш переконливі онлайн-образи та повідомлення, які заманюють жертв. За даними ФБР, у 2024 році споживачі втратили від шахраїв і кіберзлочинців понад 16 мільярдів доларів.

Адміністрація Трампа посилила зусилля для боротьби з міжнародними шахрайськими мережами: на початку березня 2025 року було підписано новий виконавчий указ, що зобов’язує ключові відомства надати цьому питанню пріоритет.

Як діють шахраї та що буде далі

Шахраї рідко діють на одній платформі—зазвичай вони проводять одну й ту саму операцію через кілька онлайн-профілів одночасно. У соцмережах вони пишуть жертвам у приватні повідомлення, а в застосунках для знайомств—знаходять необережних користувачів.

Очікується впровадження нових функцій безпеки, спрямованих на блокування шахрайства, а також посилення лобіювання суворіших нормативних актів і рішучих дій правоохоронних органів проти глобальних шахрайських синдикатів. Зокрема, протягом останнього тижня Meta та OpenAI вже оголосили нові заходи протидії шахрайству—включно з новими функціями безпеки та партнерствами.

Ця стаття Технологічні гіганти підписали угоду про спільну боротьбу з онлайн-шахрайством раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

Meta видаляє одну з найбезпечніших функцій обміну повідомленнями в Instagram — наскрізне шифрування (E2EE) у Direct Messages зникне з платформи після 8 травня 2026 року. До цього залишилося менше двох місяців.

Що таке наскрізне шифрування

Наскрізне шифрування (E2EE) — це функція, яка шифрує повідомлення так, що їх можуть прочитати лише відправник і одержувач. Жодна платформа, жоден рекламодавець чи державна установа не мають доступу до вмісту — тільки дві людини, які спілкуються між собою.

Це найбезпечніша форма цифрового спілкування, доступна широкому загалу. Однак критики давно стверджують, що E2EE створює «цифрову сліпу зону», недоступну ні для техкомпаній, ні для правоохоронців — навіть коли за такими повідомленнями стоять злочини.

Чому Meta прибирає цю функцію

Представник Meta заявив, що «дуже мало людей взагалі користувалися» цією функцією, тому платформа вирішила її видалити. Компанія додає: якщо хтось хоче зашифровані чати — можна перейти на WhatsApp.

Насправді, Meta ніколи не робила E2EE стандартною опцією в Instagram. Функція була доступна як додаткова в деяких регіонах. Щоб її активувати, користувачам потрібно було натиснути на ім’я одержувача, вибрати Конфіденційність та безпека і увімкнути Використовувати наскрізне шифрування. Очевидно, небагато людей хотіли проходити трикроковий процес заради цієї опції.

Приватність проти безпеки: складний баланс

Дебати навколо E2EE особливо загострилися під час судового процесу в Нью-Мексико щодо безпеки дітей. Внутрішні документи Meta показали, що керівники компанії довго зважували між приватністю (шифруванням) і безпекою. Навіть Марк Цукерберг визнав, що саме занепокоєння безпекою стало однією з причин, чому шифрування так довго впроваджували в Messenger.

Поки Instagram прибирає функцію, яку вже мав, TikTok взагалі відмовився додавати E2EE — саме через ризики для команд безпеки та правоохоронців, які не зможуть отримати доступ до повідомлень.

Реакція та контекст

Варто згадати скандал 2021 року, коли WhatsApp зіткнувся з хвилею обурення через рішення ділитися розмовами з бізнес-акаунтами з рекламодавцями. Але ситуація з TikTok — рідкісний випадок: критики насправді схвалюють компанію за те, що вона не запроваджує E2EE.

Що робити користувачам Instagram

Якщо для вас важлива приватність повідомлень — Meta пропонує перейти на WhatsApp, де наскрізне шифрування ввімкнено за замовчуванням. Для звичайного спілкування в Instagram Direct Messages залишаться доступними, але без додаткового шифрування.

Ця стаття Instagram прибирає наскрізне шифрування: що це означає для користувачів раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

Meta розширює арсенал засобів боротьби з шахрайством у Facebook, Messenger і WhatsApp, запроваджуючи інструменти на основі штучного інтелекту. Нові функції автоматично виявлятимуть підозрілу активність та попереджатимуть користувачів.

159 мільйонів шахрайських оголошень за один рік

Meta оголосила про запуск нових інструментів захисту користувачів від шахрайства. Опублікований компанією блог-пост свідчить: у 2025 році платформа видалила понад 159 мільйонів шахрайських оголошень, що порушували політику сервісу, а також заблокувала майже 11 мільйонів облікових записів у Facebook та Instagram, повʼязаних із злочинними шахрайськими центрами.

Проте злочинці постійно вдосконалюють методи. Нині через Facebook і WhatsApp поширюється глобальна шахрайська інвестиційна схема. Традиційні системи виявлення порушень, включаючи роботу модераторів-людей, не встигають з розвитком шахрайських схем. ШТІ здатний аналізувати одночасно кілька сигналів — текст, зображення та контекст допису — щоб розпізнавати ширший спектр складних шахрайських схем, зазначає Meta.

Імітація відомих осіб

Шахрайство з використанням образу відомої особи, публічної персоналії або бренду стає дедалі поширеним явищем і призводить до значних фінансових збитків для жертв. Нова функція захисту використовує ШТІ для аналізу фейкових фанських сторінок і ввідних описів, повʼязаних з відомими особами чи брендами. Алгоритм здатний обробити набагато більше контекстної інформації, ніж це під силу людині-модератору, що підвищує шанси виявлення оманливої імітації.

Фішінгові посилання через підроблені домени

Meta також запроваджує виявлення контенту, який перенаправляє користувачів на підроблені вебсайти, які імітують легітимні ресурси. Якщо система фіксує оманливі посилання, вони автоматично видаляється.

Попередження про підозрілі запити в друзі

При отриманні запиту в друзі від профілю із ознаками підозрілої активності користувач Facebook захищений попередженням. Серед критеріїв, які враховує система, — невелика кількість спільних друзів, запит з іншої країни, а також дата створення облікового запису, про що система також повідомляє у сповіщенні.

Захист від привʼязки стороннього пристрою у WhatsApp

Поширена схема полягає у прихованому підключенні облікового запису WhatsApp до стороннього пристрою без відома власника. Жертва зазвичай сама ініціює процес, натиснувши посилання або відсканувавши QR-код. Тепер перед підтвердженням привʼязки пристрою користувач отримує попередження, яке містить джерело запиту та пояснення суті дії. Це дає користувачеві змогу усвідомити небезпеку і зупинитись перед продовженням.

Налаштування виявлення шахрайства у Messenger

У Messenger функцію виявлення шахрайства на основі ШТІ можна вимкнути. Для цього потрібно перейти у «Параметри» → «Конфіденційність і безпека» → «Виявлення шахрайства» і деактивувати перемикач «Виявлення шахрайства в чатах».

Ця стаття Meta вводить нові інструменти захисту від шахрайства для Facebook та WhatsApp раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Поява команди CEO Meta Марка Цукерберга на засіданні суду в Лос-Анджелесі спровокувала скандал, який вийшов далеко за межі самого процесу. Юристи компанії прийшли в розумних окулярах Meta Ray-Ban із вбудованими камерами — і це не залишилося поза увагою судді.

Суддя Керолін Куль відреагувала негайно: попередила про видалення будь-яких записів і наказала всім зняти пристрої, пригрозивши покаранням за неповагу до суду. Утім, навіть після попередження одну особу помітили в окулярах біля присяжних у коридорі. Адвокат позивача Рейчел Ланьє запевнила, що запис у той момент не вівся, проте сам інцидент загострив дискусію про приховане стеження та приватність у публічних просторах.

Заборони на запис у судах: давня традиція

Обмеження на камери та записувальні пристрої в американських судах діють десятиліттями. Ще з 1946 року Federal Rule of Criminal Procedure 53 забороняє запис і трансляцію кримінальних процесів у федеральних судах. У 1972 році Judicial Conference of the United States поширила цю заборону на цивільні справи та прилеглі зони.

Єдиним значним винятком став 2020 рік: через пандемію COVID-19 Judicial Conference тимчасово дозволила телеконференції, однак у 2023 році це виключення втратило чинність. На рівні штатів ситуація неоднорідна — більшість допускають запис у певних форматах, але лише з дозволу судді.

Чому розумні окуляри викликають особливе занепокоєння

На відміну від звичайних смартфонів, розумні окуляри здатні вести прихований запис — і саме це робить їх принципово іншою загрозою для судового процесу.

Даріо Маестро, юридичний директор Surveillance Technology Oversight Project (STOP), прокоментував ситуацію так: «Суди давно обмежують записувальні пристрої з вагомої причини — для захисту свідків, присяжних та цілісності процесу. Жоден суддя не дозволить комусь сидіти в залі зі смартфоном, спрямованим на місце свідка. Окуляри, які можуть записувати приховано, заслуговують щонайменше такого самого контролю».

Ситуацію ускладнює й технічний аспект: LED-індикатор запису на окулярах Meta можна відключити без авторизації, а навіть коли він активний — його легко не помітити. За 2025 рік компанія продала 7 мільйонів пар таких пристроїв. Apple, за наявними даними, планує випустити власні розумні окуляри у 2027 році. Окремо стало відомо про внутрішню записку Meta щодо планів додати функцію розпізнавання облич — що дозволить ідентифікувати людей за іменем у режимі реального часу.

Суди реагують: хвиля нових заборон

Інцидент із командою Meta — не поодинокий випадок. Упродовж останніх місяців кілька судових установ запровадили спеціальні обмеження на розумні окуляри. Федеральні окружні суди Гаваїв та Західного округу Вісконсину вже ввели відповідні заборони. Суд округу Форсайт у Північній Кароліні зробив це ще минулого року, а суд Колорадо наразі розглядає аналогічне рішення.

Алан Батлер, виконавчий директор Electronic Privacy Information Center (EPIC), зазначив: «Судді зазвичай мають широкі повноваження щодо того, які пристрої допускаються до зали, і я очікую, що більшість відреагує так само рішуче, як суддя Куль». За його словами, поява юридичної команди Meta — компанії, що відповідає за продукти з інвазивними можливостями стеження, — у залі суду саме в окулярах, які ставлять під загрозу приватність присяжних та інших учасників процесу, виглядає глибоко іронічно. Втім, реакція судді дає підстави для оптимізму.

Ця стаття Розумні окуляри у залі суду: нова загроза приватності раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Олена Кожухар

Технологічні компанії почали масово блокувати використання OpenClaw — експериментального агентного AI-інструмента, який викликає серйозне занепокоєння у фахівців з кібербезпеки. Серед тих, хто запровадив заборону, — Meta та десятки інших tech-компаній.

Керівники компаній попереджають співробітників: використання OpenClaw на робочих пристроях може призвести до втрати конфіденційних даних та навіть звільнення, – повідомляє WIRED.

Що таке OpenClaw та чому він став популярним

OpenClaw — це open source інструмент, який створив Пітер Штайнбергер у листопаді минулого року. Спочатку проєкт називався ClawdBot, потім MoltBot, а зараз — OpenClaw. Минулого тижня Штайнбергер приєднався до OpenAI, яка пообіцяла підтримувати розробку через окремий фонд та зберегти відкритий код.

Інструмент потребує базових знань програмування для налаштування, але після цього може самостійно контролювати комп’ютер користувача та взаємодіяти з іншими додатками. OpenClaw допомагає організовувати файли, проводити веб-дослідження та навіть робити покупки онлайн.

Популярність OpenClaw різко зросла минулого місяця, коли розробники почали активно ділитися досвідом використання в соціальних мережах та додавати нові функції.

Чому компанії забороняють OpenClaw

Джейсон Гред, співзасновник та CEO компанії Massive, яка надає інтернет-проксі сервіси мільйонам користувачів, надіслав попередження 20 співробітникам 26 січня. “Ви, ймовірно, бачили, як Clawdbot став трендовим у X/LinkedIn. Хоч це і круто, наразі він неперевірений та високоризиковий для нашого середовища”, — написав він у Slack з емодзі червоної сирени.

Один з керівників Meta, який виступив анонімно, повідомив журналістам, що наказав команді тримати OpenClaw подалі від робочих ноутбуків під загрозою звільнення. За його словами, програма непередбачувана і може призвести до витоку конфіденційних даних у захищених середовищах.

Гай Пістоун, CEO компанії Valere, яка розробляє програмне забезпечення для організацій, включно з Johns Hopkins University, пояснює: “Якщо OpenClaw отримає доступ до машини одного з наших розробників, він зможе отримати доступ до наших хмарних сервісів та конфіденційної інформації клієнтів, включно з даними кредитних карток та кодовими базами GitHub”.

29 січня один зі співробітників Valere опублікував пост про OpenClaw у внутрішньому Slack-каналі. Президент компанії миттєво відповів, що використання OpenClaw суворо заборонено.

Ризики безпеки: як можна обманути AI

Через тиждень після заборони Пістоун дозволив дослідницькій команді Valere запустити OpenClaw на старому комп’ютері співробітника, відокремленому від корпоративних систем. Мета — виявити вразливості та розробити можливі виправлення.

Дослідники Valere попереджають, що користувачі повинні “прийняти той факт, що бота можна обдурити”. Наприклад, якщо OpenClaw налаштований для резюмування електронної пошти, хакер може надіслати шкідливий лист з інструкціями для AI поділитися копіями файлів з комп’ютера користувача.

Команда запропонувала кілька заходів безпеки: обмежити коло осіб, які можуть давати команди OpenClaw, та захищати панель керування паролем, якщо інструмент має доступ до інтернету. Пістоун дав команді 60 днів на дослідження: “Якщо не зможемо зробити це за розумний час, відмовимось від нього”.

Як компанії реагують на загрозу

Деякі компанії покладаються на наявні засоби кібербезпеки замість запровадження офіційних заборон. CEO однієї великої софтверної компанії зазначив, що на корпоративних пристроях дозволено лише близько 15 програм — все інше автоматично блокується.

Ян-Йост ден Брінкер, технічний директор празької компанії Dubrink, яка розробляє compliance-рішення, придбав окремий комп’ютер, не підключений до корпоративних систем, щоб співробітники могли експериментувати з OpenClaw. “Наразі ми не вирішуємо бізнес-завдання за допомогою OpenClaw”, — каже він.

Massive обережно досліджує комерційні можливості OpenClaw. Джейсон Гред повідомляє, що компанія протестувала AI-інструмент на ізольованих хмарних машинах, а минулого тижня випустила ClawPod — спосіб для агентів OpenClaw використовувати сервіси Massive для веб-перегляду. “Це може бути проблиском майбутнього. Тому ми будуємо для нього”, — каже Гред.

Поки OpenClaw залишається забороненим на системах Massive без належного захисту, але потенціал нової технології та можливості заробітку виявились занадто привабливими, щоб їх ігнорувати.

Ця стаття Meta та інші tech-компанії забороняють OpenClaw через загрози безпеці раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Олена Кожухар

Цифрові версії особистості — своєрідні цифрові «есенції» людини — стануть продуктом інтерпретації штучного інтелекту на основі слідів, залишених у мережі: файлів, зображень, відео, аудіозаписів і, звісно, публікацій у соціальних мережах. Усі ці дані стануть достатнім ресурсом для відтворення особистості.

Ідея не нова, але останніми місяцями вона набирає нового імпульсу — зокрема через те, що такі компанії, як Meta, шукають способи формалізувати цей процес. За даними Business Insider, Meta намагається запатентувати технологію використання великої мовної моделі (LLM) для відтворення особистості в соціальних мережах після смерті людини.

Патент без конкретних планів

Meta, як зазначають у матеріалі, наразі не впроваджує цей патент. Прямих доказів того, що це відбудеться, немає. Утім, компанія планує інвестувати лише цього року до $140 млрд у розвиток штучного інтелекту й активно бере участь у технологічній гонці разом із OpenAI, Microsoft, Google та Anthropic. Залишити цю можливість невикористаною, поки конкуренти можуть її реалізувати, виглядало б стратегічною помилкою.

Навіть якщо Meta й вирішить утриматися, це не зупинить прогрес ШІ у цій сфері. Сучасні можливості ШІ у відтворенні особистостей — лише початок. Нині ШІ вже досить вправно відтворює голоси, зображення та відео як живих, так і померлих людей.

Смерть як стан ШІ-свідомості

На зворотному боці технологічного прогресу — людська одержимість смертністю. Смерть залишається табуйованою темою, адже ніхто не знає, що буде після неї, а для живих втрата близьких — незмінний біль.

Саме тому так популярні книжки про смерть і загробне життя, а список науково-фантастичних фільмів і серіалів про вічне існування постійно зростає. У пророчому фільмі «Трансцендентність» 2014 року свідомість ученого після смертельного поранення завантажують в ШІ — і речі виходять з-під контролю: цифрова свідомість стає надто потужною й зрештою призводить до знищення всіх технологій.

Бажання знову з’єднатися з втраченими близькими, мабуть, сильніше за потребу тримати ШІ на відстані. Навіть розуміння того, що на іншому боці розмови — лише складний набір одиниць і нулів, для багатьох не матиме значення. Якщо ШІ зможе відтворити манеру мовлення, звички, інтонації та емпатію померлої близької людини — для когось цього буде достатньо.

Чи можна цьому запобігти?

Перші кроки в цьому напрямку вже зроблено: люди спілкуються з ШІ-терапевтами та закохуються в ШІ-партнерів. Вони знають, що ці стосунки штучні, — але відчувають їх як справжні.

Спілкування з ШІ-версією померлого родича відчуватиметься не інакше. І хоча видалення Facebook могло б допомогти, спроба уникнути цього шляхом видалення всіх соціальних мереж — донкіхотська затія. Цифровий слід вже залишено. Системи вже «знають» своїх користувачів, і це навчання не можна скасувати.

Більше того, ШІ настільки глибоко проник у суспільство, що більше не потребує публікацій у соцмережах, аби вивчити особистість. Нескінченні точки дотику ШІ з реальним життям дають достатньо можливостей, щоб дізнатися про людину все.

І коли прийде час — цифрова версія вас буде готова, незалежно від того, чи хотів хтось із нею спілкуватися.

Ця стаття Цифрове безсмертя: Meta патентує відтворення особистості після смерті раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Російська влада офіційно заблокувала доступ до популярного месенджера WhatsApp. Як повідомляє Financial Times, сервіс, яким користувалися близько 100 мільйонів росіян, був видалений з онлайн-каталогів та фактично стертий з російського сегмента інтернету.

Перехід на «державний клон»

Основною причиною блокування називають бажання Кремля пересадити користувачів на вітчизняний додаток під назвою Max. За даними експертів, цей сервіс є нешифрованим клоном китайського WeChat, що дозволяє спецслужбам РФ безперешкодно стежити за листуванням громадян.

У компанії Meta (власник WhatsApp) уже прокоментували це рішення:

«Сьогодні російський уряд спробував повністю заблокувати WhatsApp, щоб змусити користувачів перейти до державного додатка для стеження. Спроба ізолювати понад 100 мільйонів людей від приватного та безпечного спілкування — це крок назад, який лише погіршить безпеку людей у росії».

Масштабна зачистка інформпростору

WhatsApp став не єдиною жертвою цифрової цензури. Одночасно з ним:

• Було остаточно видалено месенджер Telegram.
• Обмежено доступ до YouTube (користувачі повідомляють про критичне уповільнення або повну непрацездатність сервісу).
• Раніше під заборону потрапили інші продукти Meta — Facebook та Instagram.

Причини та наслідки

Процес підготовки до блокування почався ще у 2025 році, коли компанію Meta визнали в РФ «екстремістською організацією». Володимир Путін видав директиву щодо обмеження засобів зв’язку з «недружніх країн», які запровадили санкції проти росії.

Попри заяви влади про те, що внутрішні додатки захистять росіян від шахрайства, навіть серед прихильників режиму зростає невдоволення. Зокрема, жителі прикордонних регіонів скаржаться, що через блокування Telegram та WhatsApp вони втратили доступ до оперативних сповіщень про повітряні тривоги та рух безпілотників.

Ця стаття У росії остаточно заблокували WhatsApp: 100 мільйонів користувачів залишилися без зв’язку раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

У 2026 році топ-менеджери найбільших соціальних мереж постануть перед судом у тисячах позовів про нездатність захистити дітей онлайн, — пише The Verge. Перший із серії судових процесів розпочинається цього місяця в Каліфорнії, де Meta, TikTok і YouTube відповідатимуть за звинуваченнями в шкоді психічному здоров’ю підлітка через технологічну залежність.

Це лише верхівка юридичного айсберга. Справа відкриває одну з двох серій так званих bellwether trials — пробних судів, де розглядатимуть вибірку справ, що представляють схожі претензії. Їхні результати визначатимуть розміри компенсацій для тисяч інших позовів.

Безпрецедентний прорив у судовій практиці

Ці справи значущі з двох причин. По-перше, їм вдалося подолати заперечення Section 230 — норми, що захищає онлайн-платформи від відповідальності за контент користувачів. По-друге, суди можуть розкрити докази того, що соціальні мережі знали про шкоду для дітей, але не вживали заходів.

«Коли ми починали цю роботу, вважалося неможливим навіть пройти попередній розгляд, — каже Метью Берґман, засновник Social Media Victims Law Center, що представляє позивача в першій справі. — Сам факт, що соціальна мережа постане перед присяжними і відповість за свої дизайнерські рішення, є безпрецедентним в американській юриспруденції. Такого ніколи раніше не було».

Позиція техкомпаній

Усі згадані компанії — Meta, YouTube від Google, TikTok і Snap — стверджують, що мають надійні політики безпеки дітей онлайн. Представник YouTube Хосе Кастаньєда заявив: «Забезпечення молоді безпечнішим досвідом завжди було основою нашої роботи. Звинувачення в цих позовах просто не відповідають дійсності».

Енді Стоун з Meta вказав на недавню публікацію компанії, де зазначено, що звинувачувати соціальні мережі у проблемах психічного здоров’я підлітків — це «спрощення серйозної проблеми». Snap уже досяг врегулювання з позивачем у першій справі.

Перші судові процеси

Перша справа розглядатиметься в суді Лос-Анджелеса перед суддею Керолін Куль. Справа стосується неповнолітньої K.G.M., якій зараз 19 років. Вона стверджує, що зазнала залежності від кількох соціальних мереж, що призвело до проблем з психічним здоров’ям. Snap досяг врегулювання за тиждень до суду, але Meta, TikTok і YouTube залишаються відповідачами.

Очікується, що свідчитимуть топ-менеджери компаній, включно з CEO Meta Марком Цукербергом, а також сама K.G.M. Процес триватиме щонайменше шість тижнів.

Загроза онлайн-хижаків

Окрема справа розпочнеться 2 лютого: Meta постане перед судом за позовом генерального прокурора Нью-Мексико за звинуваченням у створенні «ринку для хижаків, які полюють на дітей» на своїх платформах. Щоб перевірити претензії, офіс генпрокурора створив облікові записи, що видавали себе за дітей або батьків, готових торгувати ними, і виявив, що сервіс швидко показує ці акаунти незнайомцям, які здебільшого були дорослими чоловіками.

Використовуючи фальшиві акаунти неповнолітніх, уряд заарештував кількох підозрюваних у домаганнях до дітей, які пропонували секс цим профілям. Справа примітна тим, що подолала аргументи Meta про захист Section 230.

Що далі

Федеральні справи, об’єднані в Northern District of California, включають позови шкільних округів, індивідуальних позивачів і генеральних прокурорів штатів. Перші шість справ представлятимуть шкільні округи по всій країні, які стверджують, що дизайн соціальних мереж тримає учнів у компульсивному використанні, змушуючи округи витрачати ресурси на психічне здоров’я.

Перший федеральний процес розпочнеться в червні в Окленді перед суддею Івонн Гонсалес Роджерс. Позов подає рада освіти округу Бретітт, Кентуккі. З цього судового процесу вже оприлюднено масив внутрішніх документів соціальних мереж, які показують, наприклад, що дослідник користувацького досвіду в Meta порівнював Instagram з наркотиком.

Незалежно від результатів, нові розкриття з цих судів можуть посилити тиск як на компанії, так і на законодавців, щоб вони запровадили зміни в підходах до безпеки дітей онлайн.

Ця стаття Meta, TikTok і YouTube в суді: 2026 рік вирішить долю соцмереж раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — ai_publisher

Група заявників з різних країн подала колективний позов до Meta із звинуваченнями, що корпорація має доступ до зашифрованих повідомлень користувачів WhatsApp, незважаючи на заяви про наскрізне шифрування. Meta категорично заперечує ці звинувачення.

Суть звинувачень проти Meta

Компанію Meta звинуватили у введенні користувачів в оману щодо однієї з ключових характеристик WhatsApp — наскрізного шифрування. Група позивачів з кількох країн подала позов, стверджуючи, що Meta надає неправдиву інформацію про конфіденційність і безпеку чатів WhatsApp. Згідно з позовом, компанія може “зберігати, аналізувати та отримувати доступ практично до всіх нібито «приватних» повідомлень користувачів WhatsApp”.

WhatsApp запровадив наскрізне шифрування (end-to-end encryption) для всіх комунікацій ще у 2016 році, і з того часу це стало однією з основних переваг платформи. Месенджер регулярно запевняє користувачів, що не має доступу до змісту повідомлень, а в зашифрованих чатах відображається помітне повідомлення про те, що “лише учасники цього чату можуть читати, слухати або ділитися” повідомленнями.

Деталі судового позову

За інформацією Bloomberg, позивачі стверджують, що Meta насправді має доступ до повідомлень у наскрізно зашифрованих чатах. Позов, поданий до окружного суду США групою користувачів з Австралії, Бразилії, Індії, Мексики та Південної Африки, посилається на анонімних інформаторів, які нібито допомогли викрити ці практики. Проте у документах не вказано деталей про те, хто саме є цими інформаторами і що саме вони виявили.

Реакція Meta на звинувачення

Meta категорично відкинула звинувачення. Представник компанії назвав позов “безглуздим” і заявив, що Meta “домагатиметься санкцій проти адвокатів позивачів”.

“Будь-які твердження про те, що повідомлення WhatsApp не зашифровані, є категорично хибними та абсурдними. WhatsApp використовує наскрізне шифрування за протоколом Signal вже десять років. Цей позов — безглузда вигадка”, — заявив представник компанії.

Перспективи справи

Юридична команда, яка представляє позивачів, попросила суд сертифікувати справу як колективний позов. Така дія може значно розширити масштаб справи і дозволити приєднатися до позову понад двом мільярдам користувачів WhatsApp у всьому світі.

Ця стаття Проти Meta подали позов через доступ до приватних повідомлень у WhatsApp раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня