Адреси, що закінчуються на .onion, не відкриваються у Chrome, Safari чи звичайному Firefox. Це onion-сервіси — сайти, доступні лише через мережу Tor. Серед них є цілком легітимні ресурси: BBC, Deutsche Welle, Internet Archive, поштовий сервіс Proton. Але поруч існує чимало шахрайських і незаконних майданчиків, тож .onion-адреси варто відкривати з конкретною метою, а не заради «прогулянки» даркнетом.

Що таке .onion-сайт

Onion-сервіси (раніше їх називали «прихованими сервісами») — це сайти та інші служби, до яких можна дістатися лише через анонімізаційну мережу Tor. Домен верхнього рівня .onion не працює через звичайну систему DNS, тому стандартний браузер просто не знає, куди надсилати запит. Як влаштована сама мережа Tor і як нею користуватися, CyberCalm докладно пояснює в посібнику з браузера Tor.

Головна відмінність onion-сервісу від звичайного сайту, відкритого через Tor, — у тому, де закінчується захищений маршрут. Звичайний сайт отримує запит від вихідного вузла Tor, і ділянку між цим вузлом і сайтом можуть спостерігати ті, хто вузол контролює. З onion-сервісом трафік взагалі не залишає мережу Tor. За даними Tor Project, обмін даними між користувачем і сервісом наскрізно зашифрований, місцезнаходження та IP-адреса сервера приховані, а сама адреса генерується криптографічно. Завдяки цьому Tor може перевірити, що зʼєднання встановлено саме з потрібним сервісом і його ніхто не підмінив.

Сучасна onion-адреса складається з 56 літер і цифр, після яких іде .onion. Старі 16-символьні адреси формату V2 у нинішній мережі Tor уже не працюють: якщо така трапляється у старій інструкції чи каталозі, вона неактуальна.

Onion-сервіси, deep web і даркнет — не одне й те саме

Ці терміни часто змішують. Deep web («глибока мережа») — будь-який вміст, який не індексують пошуковики: поштові скриньки, особисті кабінети інтернет-банкінгу, закриті бази даних. Dark web, або даркнет, — мережі, для доступу до яких потрібне спеціальне програмне забезпечення, і onion-сервіси — найвідоміша їх частина. Як влаштований даркнет і чим він небезпечний, CyberCalm розповідав в окремому матеріалі.

Як відкрити .onion-адресу

Для доступу потрібен Tor Browser: на компʼютері з Windows, macOS чи Linux або на Android. На iPhone та iPad офіційного Tor Browser немає — Tor Project рекомендує Onion Browser від Guardian Project. Завантаження, підключення до мережі й налаштування мостів на випадок блокування описано в посібнику з браузера Tor.

Після підключення достатньо ввести .onion-адресу в адресний рядок і натиснути Enter. Помилка навіть в одному символі не дасть відкрити сайт, тому адреси краще копіювати, а не набирати вручну.

Для першої перевірки зручно відкрити onion-версію сайту самого Tor Project — її адреса опублікована на офіційній сторінці onion-сервісів проєкту:

http://2gzyxa5ihm7nsggfxnu52rck2vv4rvmdlkiu3zzui5du4xyclen53wid.onion/

Коли сторінка відкрита через onion-сервіс, в адресному рядку зʼявляється значок цибулини, що вказує на стан зʼєднання. Натиснувши на нього, можна переглянути подробиці про сервіс і ланцюжок вузлів.

Деякі звичайні сайти самі підказують, що мають onion-версію. Якщо власник налаштував функцію Onion-Location, в адресному рядку Tor Browser зʼявляється фіолетова кнопка «.onion available»: натискання перезавантажує сторінку вже через onion-сервіс. Це один із найбезпечніших способів отримати правильну адресу.

Для незнайомих .onion-сайтів доцільно заздалегідь підняти рівень безпеки браузера до «Найбезпечнішого», за якого JavaScript вимкнено на всіх сайтах.

Чому .onion-сайт не відкривається

Якщо onion-сервіс недоступний, Tor Browser показує помилку з кодом, за яким можна зрозуміти причину. Серед найпоширеніших:

• Onionsite Not Found (0xF0) або Onionsite Has Disconnected (0xF2) — найімовірніше, сайт вимкнений: власники onion-сервісів можуть вивести їх з мережі без попередження.
• Invalid Onionsite Address (0xF6) — у адресі помилка або це стара адреса формату V2.
• Unable to Connect to Onionsite (0xF3) — сайт перевантажений або перевантажена мережа Tor; варто спробувати пізніше.
• Onionsite Requires Authentication (0xF4) — сервіс закритий і пускає лише користувачів із ключем доступу від його власника.

Щоб перевірити, чи працюють onion-сервіси взагалі, Tor Project радить відкрити onion-адресу DuckDuckGo. Якщо вона завантажується, проблема на боці конкретного сайту.

Легітимні .onion-версії відомих сервісів

Onion-дзеркала підтримують відомі медіа, правозахисні організації й технологічні компанії — насамперед для читачів у країнах, де їхні сайти блокують. Tor Project веде перелік рекомендованих onion-сайтів, з якого варто брати адреси замість випадкових каталогів. Кілька прикладів:

• BBC News. Onion-дзеркало міжнародної версії BBC зʼявилося у 2019 році для аудиторії країн, де сайт мовника блокують або обмежують.

https://www.bbcnewsd73hkzno2ini43t4gblxvycyac5aw4gnv7t2rccijh7745uqd.onion/

• Deutsche Welle. Німецький мовник пояснював запуск onion-версії прагненням дістатися аудиторії на ринках із цензурою. Через onion-сайт доступна й україномовна редакція DW.

https://dwnewsgngmhlplxy6o2twtfgjnrnjxbegbwqx6wnotdhkzt562tszfid.onion/

• Internet Archive. Цифрова бібліотека й архів вебсторінок Wayback Machine — корисна, коли звичайний archive.org недоступний.

https://archivep75mbjunhxc6x4j5mwjmomyxb573v42baldlqu56ruil2oiad.onion/

• Proton. З 2022 року через onion-сайт працюють Proton Mail, Calendar і Drive, а зареєструвати акаунт можна безпосередньо в Tor.

https://protonmailrmez3lotccipshtkleegetolb73fuirgj7r4o4vfu7ozyd.onion

• DuckDuckGo. Onion-адресу пошуковика Tor Project використовує як еталон для перевірки зʼєднання з onion-сервісами.

https://duckduckgogg42xjoc72x3sjasowoarfbgcmvfimaftt6twagswzczad.onion/

Наявність адреси в будь-якому переліку, навіть офіційному, не гарантує, що сервіс працює саме зараз: onion-сайти можуть тимчасово вимикатися або змінювати адреси. Якщо сайт не відкривається, варто звіритися з актуальною адресою на його звичайному сайті.

Чи можна відкрити .onion без Tor Browser

Технічно — так, через шлюзи на кшталт Tor2web: проміжний сервер підключається до Tor замість користувача й передає сторінку через звичайний інтернет. Але сенс onion-сервісу при цьому втрачається. Сам проєкт Tor2web попереджає, що такий спосіб захищає лише власників сайтів, а не відвідувачів.

Оператор шлюзу бачить, який сайт відкривається і що на ньому вводиться: логіни, повідомлення, файли. Інтернет-провайдер також бачить звернення до шлюзу. Показово, що на головній сторінці Tor2web досі наведено приклад адреси у форматі V2, який більше не працює.

Якщо Tor Browser з якоїсь причини не підходить, безпечніші варіанти все одно працюють через мережу Tor. На Android це Tor VPN Beta — застосунок Tor Project, який спрямовує через Tor трафік інших застосунків, — або Orbot від Guardian Project, доступний також на iOS. Для користувачів із високими ризиками Tor Project пропонує Tails — портативну операційну систему, що завантажується з флешки. Утім, Tor VPN, за порівнянням Tor Project, не блокує трекери й не захищає від цифрового відбитка, тож для перегляду сайтів Tor Browser залишається кращим вибором.

Як не потрапити на фішинговий клон

Onion-адреса — довгий набір символів, який неможливо запамʼятати, і цим користуються шахраї: вони створюють копії популярних сервісів з адресами, схожими на оригінал за першими символами. Уникнути підміни допомагають кілька правил.

• Брати адресу з офіційного звичайного сайту сервісу або через кнопку «.onion available».
• Зберігати перевірену адресу в закладках, а не шукати її щоразу заново.
• Звіряти адресу посимвольно, а не лише за початком і кінцем.
• Не довіряти каталогам і спискам посилань на форумах: поряд із реальними адресами там трапляються клони та посилання на незаконні майданчики.
• Звертати увагу на значок в адресному рядку: цибулина з попереджувальним знаком означає проблеми із сертифікатом — самопідписаний, прострочений або виданий для іншого домену.

Деякі сервіси додатково захищають користувачів від підробок. Наприклад, onion-сайт Proton має сертифікат розширеної перевірки (EV), який підтверджує, що адреса справді належить компанії.

Важливе застереження

Tor приховує IP-адресу, але не захищає від шкідливих файлів, шахрайських «магазинів» і добровільно розкритих персональних даних. Завантажені з даркнету документи можуть містити шкідливе ПЗ, а анонімність не робить законними дії, заборонені законом. Відкривати .onion-адреси варто цілеспрямовано — лише ті, що потрібні для конкретного завдання і отримані з перевіреного джерела. Чим Tor відрізняється від VPN і коли що обирати, пояснює порівняння цих інструментів.

Ця стаття Як отримати доступ до .onion-сайтів і не натрапити на фішинговий клон раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

Tor Browser приховує реальну IP-адресу, пропускаючи трафік через ланцюжок вузлів, які підтримують добровольці по всьому світу. Ним користуються журналісти, правозахисники, дослідники — і всі, кому потрібен доступ до заблокованих ресурсів або мінімум цифрових слідів.

Станом на початок вересня 2026 року актуальна стабільна версія — Tor Browser 15.0.21, випущена 1 вересня. Браузер безкоштовний і працює на Windows, macOS, Linux та Android.

Що таке Tor і як він працює

Назва Tor — скорочення від The Onion Router, «цибулевий маршрутизатор». Трафік користувача загортається в кілька шарів шифрування й проходить через ланцюжок вузлів. Кожен вузол знімає лише один шар і бачить тільки сусідів у ланцюжку: перший знає IP-адресу користувача, але не знає кінцевого сайту; останній знає сайт, але не знає, хто саме до нього звертається.

Сам браузер — це збірка на базі Firefox. Версія 15.0 стала першою стабільною збіркою на Firefox ESR 140. До неї додано клієнт Tor, розширення NoScript і режим HTTPS-Only, тож Tor Project не радить встановлювати жодних інших розширень.

Ключове обмеження: Tor шифрує трафік усередині власної мережі, але ділянка між вихідним вузлом і сайтом призначення захищена лише тоді, коли сам сайт працює через HTTPS. Про те, як перехоплюють незашифрований трафік, — у матеріалі про атаку «людина посередині».

Детальне порівняння двох підходів до приватності — в окремому матеріалі: у чому різниця між Tor і VPN.

Де завантажити Tor Browser і на яких пристроях він працює

Єдине безпечне джерело — офіційний сайт Tor Project. Сайт має українську локалізацію, як і сам браузер: українська входить до переліку офіційно підтримуваних мов інтерфейсу.

Windows, macOS і Linux

На сторінці завантаження є інсталятори для трьох настільних систем, а поруч із кожним — файл підпису з розширенням .asc. Перевірка підпису підтверджує, що завантажений файл не підмінили дорогою.

У багатьох дистрибутивах Linux Tor Browser є в стандартних репозиторіях, але офіційна збірка з сайту оновлюється швидше.

Android

Для Android доступні .apk-файли під архітектури aarch64, armv7, x86_64 та x86, а також установлення через Google Play і F-Droid.

iPhone та iPad

Офіційного Tor Browser для iOS не існує. Користувачам Apple сам Tor Project радить Onion Browser — окремий застосунок, який маршрутизує трафік через мережу Tor.

Перший запуск: як підключитися до мережі

Після встановлення браузер відкриває екран підключення з кнопкою «Зʼєднатися». Доки зʼєднання з мережею не встановлено, користуватися браузером не можна.

Прапорець «Завжди підʼєднувати автоматично» варто вмикати вже після того, як стало зрозуміло, що пряме зʼєднання працює стабільно. Там, де Tor блокують, автоматичне підключення лише даремно витрачатиме час на кожному запуску.

Підключення зазвичай триває від кількох секунд до хвилини. Якщо мережа не заблокована, а зʼєднання все одно не встановлюється, найчастіша причина — неправильно виставлений системний годинник.

Що робить перемикач Onionize

Після підключення відкривається стартова сторінка з рядком пошуку DuckDuckGo та перемикачем Onionize праворуч. DuckDuckGo є пошуковою системою за замовчуванням із версії 6.0.6 — він не веде журналів запитів і не звʼязує їх із користувачем.

Onionize перемикає пошук на onion-версію DuckDuckGo. Практична різниця в тому, що запит і сторінка результатів не залишають мережу Tor: зʼєднання не проходить через вихідний вузол у звичайний інтернет, тож немає й ділянки, де трафік залежав би від чужого HTTPS. Плата за це — повільніше завантаження.

Перемикач впливає лише на пошук зі стартової сторінки. Самі результати ведуть на звичайні сайти, і перехід за ними знову йде через вихідний вузол — Onionize не «оніонізує» весь перегляд. Докладніше про адреси в зоні .onion — у матеріалі як отримати доступ до onion-сайтів.

Питання про англійську мову: «Так» чи «Ні»

При першому переході на будь-який сайт браузер показує вікно «Підтвердження» із запитанням, чи надсилати запити на англійську версію вебсторінок. Формулювання прямо каже, що зміна мови на англійську ускладнить виявлення користувача.

Це питання не про мову інтерфейсу: меню й налаштування залишаться українськими в будь-якому разі. Змінюється лише те, що браузер повідомляє сайтам — заголовок Accept-Language і мова, яку бачать скрипти на сторінці. Практичний наслідок один: частина сайтів відкриватиметься англійською.

Сенс запитання — у боротьбі з відбитком браузера. Tor Browser навмисно обмежує набір мов, які запитує, невеликим наперед визначеним переліком, щоб користувачі потрапляли в якнайменшу кількість помітних груп. Українськомовних користувачів Tor значно менше, ніж англомовних, тому запит українською сам собою звужує коло: сайт бачить рідшу комбінацію ознак.

Що обрати. «Так» — якщо анонімність важливіша за зручність: для журналістської роботи, чутливих досліджень, ситуацій, коли не варто виділятися. «Ні» — якщо Tor потрібен лише щоб обійти блокування конкретного ресурсу, а мова інтерфейсу сайтів має значення. Вибір можна змінити пізніше в налаштуваннях мови, він не впливає ні на маршрутизацію трафіку, ні на шифрування.

Що робити, якщо Tor заблоковано: мости й змінні транспорти

Провайдер або держава можуть блокувати доступ до самої мережі Tor. Для таких випадків у браузер вбудовані «змінні транспорти» (pluggable transports) — інструменти, які маскують трафік Tor під щось інше, та «мости» — вхідні вузли, адреси яких не публікують.

Росія почала блокувати Tor 1 грудня 2021 року: спершу це робили окремі провайдери, згодом наглядове відомство взялося й за сайт torproject.org. Це найпоказовіший приклад того, для чого потрібні мости.

Вбудовані мости

Наразі доступні чотири змінні транспорти:

Усі чотири реалізовані в програмі Lyrebird, вбудованій у браузер: вона ж відповідає за запит мостів і роботу помічника підключення Connection Assist.

Щоб увімкнути міст, треба натиснути «Налаштувати зʼєднання» при першому запуску або відкрити меню ≡ → «Налаштування» → «Зʼєднання» → розділ «Мости» → «Вибрати вбудований міст». Транспорти meek і Snowflake працюють без адрес мостів, obfs4 і WebTunnel — потребують їх.

Як отримати адреси мостів

Адреси мостів не публікують, тому їх треба запитувати окремо. Tor Project пропонує чотири способи:

• у самому браузері: розділ «Мости» → «Запитати мости», далі пройти CAPTCHA;
• на сайті bridges.torproject.org/options — кнопка «Just give me bridges!»;
• через Telegram-бот @GetBridgesBot — команди /obfs4 або /webtunnel;
• листом на bridges@torproject.org з адреси Gmail або Riseup.

Кожна адреса моста супроводжується рядком емодзі — Bridge-moji. Це людиночитний ідентифікатор для звірки: його не можна вводити замість повної адреси, і він нічого не говорить про якість зʼєднання.

Рівні безпеки: Standard, Safer і Safest

Крім маршрутизації, Tor Browser дозволяє вимикати вебтехнології, якими найчастіше зловживають. Доступні три рівні:

Змінити рівень на компʼютері: ≡ → «Налаштування» → «Приватність і безпека» → «Рівень безпеки», далі перезапуск браузера. На Android: меню з трьох крапок → «Приватність і безпека» → «Рівень безпеки» → «Зберегти й перезапустити».

Окремо варто памʼятати про WebAssembly: починаючи з версії 15.0, цю технологію блокує NoScript на рівнях Safer і Safest, а не глобальний параметр в about:config. Ручні зміни в about:config Tor Project не радить: вони роблять конфігурацію унікальною, а отже — помітною.

Чого не варто робити в Tor Browser

Перелік нижче спирається на рекомендації Tor Project і довідку браузера.

• Не качати торенти через Tor. Торент-клієнти ігнорують налаштування проксі й розкривають реальну IP-адресу, а заразом сповільнюють мережу для решти.
• Не встановлювати додаткові розширення. NoScript і HTTPS-Only вже вбудовані; сторонні розширення можуть обійти Tor або зробити відбиток браузера впізнаваним.
• Не розгортати вікно на весь екран. Tor Browser навмисно округлює розмір вікна до кратного 200 × 100 пікселів — це механізм Letterboxing проти визначення користувача за розміром екрана.
• Не входити в особисті акаунти. Анонімна сесія втрачає сенс, щойно користувач авторизується під власним імʼям.
• Не відкривати завантажені документи, поки компʼютер онлайн. Зовнішні застосунки можуть звернутися до мережі повз Tor і розкрити адресу.

Що зʼявилося в Tor Browser 15

Версія 15.0 вийшла 28 жовтня 2025 року і принесла кілька помітних змін:

• вертикальні вкладки та групи вкладок на компʼютері;
• оновлений адресний рядок із кнопкою швидкого перемикання пошукових систем;
• блокування екрана на Android: вкладки замикаються, щойно користувач перемикається на інший застосунок, і відкриваються за відбитком, обличчям або кодом.

Усі вкладки в Tor Browser залишаються приватними: сесія очищається, щойно браузер закрито.

Ще одна зміна стосується підтримки платформ. 15.0 — остання велика версія з підтримкою Android 5.0, 6.0 і 7.0, а також 32-бітної архітектури x86 для Android і Linux. У версії 16.0 мінімальною вимогою стане Android 8.0.

Типові проблеми

Помилка «403 Forbidden»

Частина сайтів відхиляє запити з вихідних вузлів Tor. Варто клацнути піктограму замка ліворуч від адреси й вибрати «Нова схема Tor для цього сайту»: браузер побудує інший ланцюжок, і сторінка може завантажитися. Що ще означає цей код — у матеріалі про те, що таке помилка 403 і як її виправити.

CAPTCHA на кожному кроці

Сервіси захисту від ботів часто показують перевірку відвідувачам із Tor, бо через один вихідний вузол проходить трафік багатьох людей. Допомагає та сама нова схема для сайту.

Антивірус блокує браузер

Захисні програми іноді позначають Tor Browser як загрозу через його спосіб роботи з мережею. Показовий випадок: Microsoft Defender тривалий час класифікував браузер як троян.

Часті запитання

Чи достатньо Tor, щоб бути анонімним?

Ні. Tor приховує IP-адресу, але не захищає від помилок користувача — входу в особисті акаунти, встановлення розширень чи відкриття завантажених файлів поза браузером.

Чи потрібен VPN разом із Tor?

Залежить від моделі загроз. Порівняння сценаріїв — у матеріалі про різницю між Tor і VPN.

Як відкрити сайт у зоні .onion?

Адреси .onion працюють лише всередині мережі Tor. Докладна інструкція — в матеріалі як отримати доступ до onion-сайтів.

Чи повільніший Tor за звичайний браузер?

Так. Трафік проходить щонайменше через три вузли, а мости сповільнюють зʼєднання ще більше. Це плата за анонімність.

Чи є альтернативи, якщо Tor надто повільний?

Для щоденного перегляду підійдуть браузери з посиленим захистом приватності — їх зібрано в огляді альтернатив Chrome. Вони не дають анонімності рівня Tor, але прибирають більшість трекерів.

Ця стаття Як користуватися браузером Tor: встановлення, мости й налаштування безпеки раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня