Хороші новини: якщо Ви обожнюєте голосові повідомлення та подкасти, то, можливо, для Вас з’явилася ідеальна соцмережа. Погані новини: якщо ні, то є шанс, що Ви її просто не зрозумієте.
Clubhouse – нова соцмережа, в основі якої звук. Ніяких текстів, відео чи фотографій. Тільки аудіо. Про це пише ВВС.
Скористатися нею, щоправда, поки що можуть не всі.
По-перше, працює вона лише на пристроях Apple; по-друге, аби тут зареєструватися, знадобиться “інвайт” – тобто запрошення від когось, хто вже є її користувачем.
Не надто зручно для охочих спробувати. Але обмежений доступ, схоже, лише підігріває до нового додатку ще більший інтерес.
Навіть з таким “закритим” режимом роботи Clubhouse менш як за рік після запуску зміг залучити кількамільйонну аудиторію, а проєкт вже оцінюють у мільярд доларів – попри те, що він іще нічого не заробляє.
Ось головне, що варто знати про новий додаток, який зумів припасти до серця багатьом – навіть у світі, де соцмереж, здавалося б, і без того вистачає.
Як влаштований Clubhouse
Основа Clubhouse – голосове спілкування. Фактично, йдеться про величезну кількість голосових чатів – “кімнат”, в яких користувачі можуть спілкуватися одне з одним або ж просто слухати чужі розмови на різні теми.
Якщо вам вдається отримати інвайт, то одразу після реєстрації додаток запропонує обрати теми, що вас цікавлять, – від політики та історії до кіно, спорту чи лайфстайлу – і підписатися на користувачів, яких вам хотілося б послухати. Наприклад, підприємців, музикантів чи стендап-коміків.
Надавши додатку доступ до списку своїх контактів на смартфоні, можна дізнатися, хто із ваших друзів уже користується Clubhouse, і підписатися на них.
Далі Clubhouse “підсовуватиме” вам дискусії, що відповідають вашим інтересам та підпискам, і сповіщатиме про нові розмови в цікавих вам “кімнатах”.
Усі користувачі в ході розмови діляться на спікерів та слухачів, але в теорії у кожного є можливість “підняти руку” і стати спікером, доєднавшись до обговорення або поставивши запитання. Звісно, якщо це передбачає формат розмови.
Так само можна створювати власні “кімнати”. Як закриті – тільки для друзів чи колег, так і відкриті, які зможуть слухати і сторонні люди.
Оскільки соцмережа й досі є новою і “пиріг” ще не до кінця поділений, багато хто користується моментом і запускає тут, приміром, власний комедійний канал чи щось на кшталт розмовного радіошоу, аби зібрати аудиторію, поки в тієї є ще не так багато альтернатив.
І що в цьому особливого?
Усе це не звучить, як щось революційне. Частина з тих, кому вдалося випробувати Clubhouse, кажуть, що не надто розуміють, в чому полягає його відмінність, приміром, від радіо.
Хтось порівнює соцмережу з іншими сервісами, де, за великим рахунком, можна робити усе те саме. Чийсь виступ, мовляв, можна послухати і на Youtube, а групову аудіоконференцію не так вже й складно створити в Zoom чи Skype – достатньо просто вимкнути відео.
Але із тим самим успіхом можна дивуватися, приміром, популярності Instagram чи Twitter – навіщо вони потрібні, якщо фотографіями чи короткими повідомленнями можна ділитися і у Facebook? Хіба обов’язково створювати для цього окрему соцмережу? Судячи з попиту – так, багатьом це потрібно. Хоча, можливо, і не всім.
Творці Clubhouse фактично зосередили в конкретному місці чимало функцій, які подобаються любителям аудіоконтенту, але раніше були розподілені між різними додатками або ж узагалі були там відсутні.
У Zoom ви, приміром, не дізнаєтеся про якусь цікаву для себе дискусію, не маючи на неї прямого лінку, а Clubhouse сам вас про неї сповістить. У Skype ви так просто не знайдете розмовні клуби за інтересами – у Clubhouse можна скористатися вбудованим пошуком.
Комусь просто подобається лаконічний – на противагу конкурентам – інтерфейс, в якому, на їхню думку, немає нічого зайвого. Тільки розмови.
Ще одна “фішка” Clubhouse – ефект “тут і зараз”. Якщо інші соцмережі налаштовані на те, щоб споживання будь-якого контенту можна було відкласти на потім, – то Clubhouse робить усе навпаки. Записувати розмови і викладати їх десь іще тут заборонено. За спробу так зробити модератори можуть заблокувати користувача.
Такий підхід створює ефект ексклюзивності: кожна розмова унікальна, другої такої не буде.
Це провокує користувачів активніше користуватися додатком – пропустиш дискусію з цікавими для себе спікерами у Clubhouse, більше не знайдеш її ніде.
Соцмережа “не для всіх”
Можна припустити, що навіть усі ці особливості навряд чи б створили навколо Clubhouse такий “хайп”, якби не кілька факторів.
Один із них – обмежений доступ за інвайтами, який провокує штучний попит.
Багатьом хочеться спробувати, але не всі можуть знайти знайомого, який уже користується додатком і надішле запрошення. А навіть якщо такий знайомий є – не факт, що в нього залишилися вільні інвайти. Їхня кількість так само обмежена і запросити в Clubhouse одразу десяток друзів не вийде.
Ажіотаж наразі такий, що інвайти навіть намагаються продавати – хто за 15 доларів, а хто й за 100.
Більш альтруїстичні користувачі створюють групи у Facebook чи Telegram, де запускають ланцюги безкоштовних інвайтів: я запрошую тебе, а ти одразу подаруй інвайт іншому, кому він потрібен.
Але судячи з коментарів, такі ланцюги занадто часто обриваються – на тому, хто приймає інвайт, але віддавати його не поспішає.
Куди йдуть прихильники Трампа, яких вигнали з соцмереж. Три платформи
Clubhouse вдалося створити навколо себе атмосферу закритого клубу “не для всіх”, в який дуже хочеться потрапити – хоча б для того, щоб просто зазирнути, що ж там відбувається. На практиці ж багатьох очікує розчарування.
“Витратив на пошук інвайту два дні, діставав із цим купу знайомих. Нарешті вдалося зареєструватися. Був дуже радий, єдине – так і не зрозумів, навіщо мені це потрібно”, – ділиться враженнями один із користувачів тематичного телеграм-каналу.
Проте багатьом концепція Clubhouse усе ж подобається
Користувачі часто говорять про якість аудиторії та контенту, що також частково пояснюється “закритістю” соцмережі. Оскільки стартап зароджувався у Кремнієвій долині, то першими його користувачами були IT-підприємці, інвестори, які обговорювали професійні теми і запрошували туди своїх знайомих та колег.
Поступово нетворкінг підтягнув туди й економістів, журналістів, науковців, продюсерів та інших фахівців. Так Clubhouse став обростати базою топових у своїх сферах спікерів – і освіченою аудиторією, яка готова слухати їхні дискусії.
Справжнім поштовхом для Clubhouse стали нещодавні виступи Ілона Маска та Марка Цукерберга, які тим самим подали сигнал іншим знаменитостям долучатися до соцмережі.
Тепер там є приміром, Опра Вінфрі, Джаред Лето, Ештон Катчер, за якими в додаток масово слідують і їхні прихильники.
Український сегмент Clubhouse поки що не надто розвинений – розмаїття вітчизняного контенту ви тут не знайдете. Проте долучитися до додатку вже стало трендом передусім серед українських підприємців та інвесторів.
Розвивати українську спільноту Clubhouse намагається, зокрема, проєкт Ukrainian House on Clubhouse, який уже встиг організувати ефіри з Дмитром Шимківим, Владиславом Рашкованом, Олексієм Гончаруком і Святославом Вакарчуком.
А далі?
Чимало питань викликає те, що буде з додатком далі, коли в нього прийде масова аудиторія, – чи не зруйнує це затишну атмосферу “елітного клубу не для всіх”, яка багатьом користувачам Clubhouse цілком подобається.
А прихід масової аудиторії неминучий. Автори додатку запевняють, що насправді система інвайтів – не стільки маркетинговий хід і створення штучного попиту, скільки тестування продукту на меншій аудиторії. У майбутньому систему запрошень планують скасувати.
Лунають і припущення, що боятися наповнення Clubhouse “треш-контентом” не варто – “хайп”, мовляв, мине, і цілком можливо, що мільйони нових користувачів просто не знайдуть в додатку нічого цікавого і підуть геть.
Проте інвестори все ж покладають на Clubhouse великі надії. Кілька тижнів тому венчурний фонд Andreessen Horowitz вклав у проєкт, який ще навіть не придумав, як буде монетизуватися, 100 мільйонів доларів. Саму компанію, між тим, оцінюють у мільярд.
Спіймати хвилю поспішають і конкуренти. Упродовж останніх днів тестувати функцію аудіочатів, аналогічних Clubhouse, вже почав Twitter – вона матиме назву Spaces.
The New York Times з посиланням на джерела пише, що такі ж плани і у Facebook.
Радимо звернути увагу на поради, про які писав Cybercalm, а саме:
Як не стати жертвою кіберзлочину, якщо працюєш вдома? ПОРАДИ
Що таке спуфінг і як запобігти атаці? ПОРАДИ
Чи варто користуватися WhatsApp? П’ять правил безпеки від найбільш розшукуваного хакера світу
Як перенести бесіди з WhatsApp у Telegram на Android? – ІНСТРУКЦІЯ
Як перенести історію чату з WhatsApp у Telegram для iPhone? – ІНСТРУКЦІЯ
Як змінити на Android обліковий запис Google за замовчуванням? – ІНСТРУКЦІЯ
Як дізнатися, які дані Google знає про Вас і видалити їх? – ІНСТРУКЦІЯ
Діяльність одного з найбільших у світі фішингових сервісів для атак на фінансові установи різних країн припинили правоохоронці. Від фішингових атак цього сервісу, який створив та адміністрував 39-річний мешканець Тернопільщини, постраждали 11 країн світу.
Досліднику у галузі кібербезпеки вдалося зламати внутрішні системи понад 35 найбільших компаній, серед яких були Microsoft, Apple, PayPal, Shopify, Netflix, Yelp, Tesla та Uber. У цьому фахівцеві допомогла нова атака на ланцюжок поставок софту.
Для обходу захисних поштових шлюзів і фільтрів автори адресних фішингових листів використовують новаторський спосіб приховування шкідливого вмісту сторінки. Теги JavaScript, впроваджувані в HTML-код, шифруються з використанням азбуки Морзе.
Нове сімейство програм-вимагачів під назвою Vovalex поширюється через піратський софт, замаскований під популярні утиліти для Windows – наприклад, CCleaner. Одна цей шифрувальник має певну особливість, що відрізняє його від інших “шкідників” подібного класу.
