Телекомунікаційні компанії Vodafone, Deutsche Telekom, Orange, Telefonica, Telecom Italia, Telenor, Telia і A1 Telekom Austria погодилися надавати Єврокомісії геолокаційні дані з мобільних пристроїв своїх абонентів e рамках боротьби з поширенням коронавіруса.

З метою захисту приватності Єврокомісія буде отримувати дані в анонімній формі. Як повідомляє інформагентство Reuters, ці дані будуть використовуватися для координації заходів з відстеження поширення коронавіруса. ЄК не планує ні централізувати дані з мобільних пристроїв, ні порушувати право громадян на приватність, і коли криза мине, всі дані будуть видалені.

“Комісія повинна чітко визначити, який набір даних вона хоче отримати, і забезпечити прозорість для громадськості, щоб уникнути можливих непорозумінь. Також було б бажано обмежити доступ до даних і надати його тільки уповноваженим фахівцям в галузі географічної епідеміології, захисту даних і аналізу даних”, – повідомив Європейський інспектор із захисту даних (European Data Protection Supervisor, EDPS) Wojciech Wiewiorowski.

Однак інспектор також висловив стурбованість тим, що надання телекомунікаційними компаніями геолокаційних даних може стати нормальною практикою і після завершення карантину.

“Як підкреслює EDPS, подібні заходи зазвичай не передбачають відмову від них після нормалізації ситуації. Я хотів би підкреслити, що таке рішення все-таки потрібно вважати надзвичайним”, – сказав інспектор.

В цей час уряди різних країн використовують інформаційні технології для боротьби з поширенням коронавіруса. Наприклад, Міністерство охорони здоров’я Ізраїлю випустило додаток, що дозволяє по геолокаційні даними виявляти можливі контакти із зараженими людьми, а влада Ірану масово стежать за місцем розташування своїх громадян через інформаційний додаток про COVID-19. Влада США також розглядають можливість стеження за пересуваннями громадян з метою моніторингу поширення коронавіруса.

passport mobile

Також радимо звернути увагу на поради, про які писав Cybercalm, а саме:

Нагадаємо, використовуючи реквізити платіжних карток громадян інших держав, зловмисник купував товари в Інтернет-магазинах. Далі продавав їх у соціальних мережах українцям.

Окрім цього, прогалини в безпеці знайдені в продуктах Amazon, Apple, Google, Samsung, Raspberry, Xiaomi, а також точках доступу від Asus і Huawei.

До речі, рекламні агенції, що надавали послуги з розміщення реклами, в тому числі на сайтах онлайн-кінотеатрів, своєю діяльністю забезпечували функціонування ресурсів з піратським контентом.

Також довгий час більшість користувачів вважали, що загроз для Linux значно менше, ніж для Windows чи macOS. Однак останнім часом комп’ютерні системи та додатки на базі цієї операційної системи все частіше стають об’єктами атак кіберзлочинців.