Що таке вразливість нульового дня і чим вона небезпечна?

У більшості програм колись були баги. Але що, якщо ця помилка може відкрити лазівки, якими можуть скористатися хакери? А ще гірше, якщо розробники програмного забезпечення навіть не підозрюють про існування вразливості. Злочинці можуть зловживати цими прогалинами в безпеці місяцями або навіть роками, перш ніж хтось їх виправить. Отже, що таке ці вразливості нульового дня, і якої шкоди вони можуть завдати?

Що таке нульовий день?

Нульовий день – це широкий термін, який включає в себе як вразливості, так і експлойти. Вразливість нульового дня – це недолік у програмному або апаратному забезпеченні, який ще не виявлений його розробниками. Експлойт нульового дня – це коли кіберзлочинці виявляють вразливість і використовують її у власних цілях.

“Нульовий день” означає вразливість програмного чи апаратного забезпечення, про яку не знають люди, які були б зацікавлені у її виправленні, наприклад, постачальники. Цей термін включає як вразливості нульового дня, так і експлойти нульового дня.

Термін “нульовий день” вказує на кількість часу – нуль днів – протягом якого розробник або постачальник програмного забезпечення знав про проблему. А оскільки програмне забезпечення вже використовується, у них було нуль днів, щоб вирішити проблему і виправити вразливість.

У найкращому випадку, коли хтось виявляє вразливість нульового дня, він повідомляє про неї розробникам програмного забезпечення, щоб вони могли її виправити. На жаль, іноді хакери знаходять вразливість першими і використовують її до того, як розробник зможе її виправити.

Що таке вразливість нульового дня?

Вразливість нульового дня – це вразливість кібербезпеки в програмному чи апаратному забезпеченні, про яку ще не знають розробники та постачальники. Це означає, що наразі не існує способу залатати діру в безпеці. Це може бути будь-яка вразливість – баг, відсутність шифрування або відсутні авторизації. Вразливість нульового дня може прокласти шлях для експлойту нульового дня.

Що таке експлойт нульового дня?

Експлойт нульового дня – це метод або техніка, яку використовують злочинці, щоб скористатися вразливістю нульового дня. Це код, інструмент або стратегія, яку кіберзлочинці використовують, щоб скористатися вразливістю в системі безпеки, про яку ще не знають розробники програмного забезпечення. Експлойт нульового дня – це засіб для здійснення атаки нульового дня.

Що таке атака нульового дня?

Атака нульового дня – це тип кібератаки, який реалізує експлойт нульового дня. Це процес використання вразливості для досягнення несанкціонованої дії – встановлення бекдорів, впровадження шкідливого програмного забезпечення або викрадення конфіденційної інформації.

Як працюють атаки нульового дня?

Хакери здійснюють атаки нульового дня, виявляючи вразливість у програмному чи апаратному забезпеченні, а потім пишуть і впроваджують код, який використовує цю вразливість до того, як розробники встигнуть її виправити.

Успішний експлойт нульового дня відкриває зловмисникам доступ до програмного забезпечення або системи. Крім того, ці атаки також загрожують кібербезпеці користувачів програмного забезпечення – хакери можуть викрасти їхню особисту інформацію та використати її в незаконних цілях.

Наприклад, якщо зловмисники здійснили успішну IoT-атаку нульового дня на “розумний” дім, його мешканці можуть втратити доступ до будівлі, а зловмисники можуть викрасти інформацію про поведінку мешканців і навіть порушити роботу критично важливої інфраструктури, наприклад, відключити електро- або водопостачання.

Хто здійснює атаки нульового дня?

Залежно від мотивації, різні групи зловмисників можуть використовувати експлойт нульового дня для проникнення в системи з вразливістю нульового дня. До найпоширеніших зловмисників належать

• Кіберзлочинці – групи або окремі особи, зацікавлені у викритті конфіденційних даних здебільшого з метою отримання фінансової вигоди.
• Хактивісти – зловмисники, мотивовані політичними та соціальними причинами, які хочуть привернути увагу до своїх цілей за допомогою атаки.
• Хакери-шпигуни – хакери, які шпигують за компаніями з метою збору відповідної інформації, наприклад, комерційної таємниці та нерозкритих записів.
• Агенти кібервійни – урядові установи та політичні діячі, які використовують вразливості кібербезпеки для шпигунства або атак на кіберінфраструктуру іншої країни.

Кожен з цих суб’єктів використовує кіберризики, такі як вразливість нульового дня, щоб отримати доступ до незахищених систем. Хоча деякі зловмисники діють тихо, інші можуть продавати вразливості “нульового дня” в темній мережі і навіть ділитися інформацією про вразливості на онлайн-форумах з кібербезпеки та в соціальних мережах.

Які найпоширеніші цілі атак нульового дня?

Кіберзлочинці та уряди використовують вразливості нульового дня для атак на операційні системи, веб-браузери, офісні додатки, апаратне та програмне забезпечення і навіть системи Інтернету речей (IoT). Широкий спектр цілей робить список жертв відповідно довгим:

• Великі підприємства та організації.
• Державні установи.
• Об’єкти критичної інфраструктури.
• Науково-дослідні установи та університети.
• Високопоставлені особи, особливо ті, що володіють цінною, конфіденційною інформацією або мають доступ до вразливих систем.
• Політичні цілі та загрози національній безпеці.

Ви також можете класифікувати цілі атак нульового дня залежно від того, чи є атака нульового дня цілеспрямованою чи ні:

• Цілеспрямовані атаки “нульового дня” зосереджені на потенційно цінних цілях, таких як великі корпорації, відомі особи та урядові установи.
• Нецільові атаки “нульового дня” зазвичай використовуються проти користувачів вразливих систем, таких як браузери або операційні системи.

Приклади атак нульового дня

Багато сумнозвісних випадків атак “нульового дня” сталося протягом сучасної історії. Давайте розглянемо деякі з найвідоміших інцидентів.

Stuxnet

Stuxnet – це комп’ютерний хробак, який використовував різні вразливості нульового дня в Windows, щоб атакувати системи диспетчерського контролю та збору даних (SCADA).

Хробак завдав величезної шкоди ядерній програмі Ірану. Він знищив майже п’яту частину іранських ядерних центрифуг і заразив приголомшливі 200 000 комп’ютерів. Його часто називають однією з перших кіберзброй, оскільки вважається, що за створенням хробака стоять Сполучені Штати та Ізраїль.

Злом Sony

Злом Sony у 2014 році також очолює список найвідоміших експлойтів нульового дня. Під час злому Sony Pictures злочинці використали вразливість нульового дня, щоб проникнути в мережу компанії та викрасти дані.

Пізніше хакери оприлюднили неймовірно конфіденційну інформацію, включаючи копії майбутніх фільмів, плани компанії на майбутнє, ділові угоди та електронні листи від топ-менеджменту Sony. Який саме експлойт використовували хакери, залишається загадкою донині.

Dridex

У 2017 році хакери знайшли вразливість у Microsoft Word і розробили шкідливе програмне забезпечення Dridex, яке потім ховали у вкладеннях MS Word. Ті, хто завантажував ці інфіковані файли, активували троян Dridex. Це небезпечне шкідливе програмне забезпечення для банківського шахрайства поширилося на мільйони користувачів по всьому світу. Word був не єдиним продуктом Microsoft, який зазнав атаки – у 2021 році компанія постраждала від вразливості “нульового дня” в Microsoft Exchange.

Атака нульового дня на Firefox

У 2020 році у Firefox була вразливість, яка дозволяла хакерам розміщувати та виконувати код у пам’яті Firefox. Це дозволяло зловмисникам запускати шкідливий код на будь-якому пристрої своїх жертв. Розробники випустили терміновий патч, але хакери встигли ним скористатися.

Загрози нульового дня для Zoom

У 2020 році Zoom зіткнувся з двома серйозними вразливостями нульового дня. Одна з них дозволяла потенційну крадіжку облікових даних через шкідливе посилання в чаті Zoom на Windows. Інша зачіпала комп’ютери Mac – вразливість дозволяла зловмисникам отримати root-доступ і контроль над мікрофоном та камерою користувача. Експлойти нульового дня в Zoom були швидко виправлені шляхом випуску відповідних патчів.

Вразливості нульового дня в Google Chrome

2021 рік був не найкращим для Chrome з точки зору експлойтів нульового дня. Браузеру довелося випустити три екстрені патчі для вразливостей нульового дня. Одна з вад могла уможливити віддалене виконання коду та DDoS-атаки на уражені системи. У 2022 році відбулася ще одна серія атак нульового дня в Google Chrome, але з тих пір вразливості були виправлені.

Kaseya

У 2021 році американський постачальник програмного забезпечення Kaseya зазнав кібератаки “нульового дня”, яка була спрямована на його програмне забезпечення VSA. Зловмисники використали вразливість нульового дня в програмному забезпеченні VSA для розповсюдження програми-вимагача серед численних постачальників керованих послуг (MSP) та їхніх клієнтів. Ця атака призвела до масштабних збоїв у роботі тисяч організацій по всьому світу.

Log4Shell

Вразливість нульового дня Log4Shell була критичною дірою в безпеці, виявленою в 2021 році в бібліотеці журналювання Apache Log4j, яка широко використовується в додатках на основі Java. Вона дозволяла зловмисникам віддалено виконувати довільний код на вразливих Java-серверах. Через широке використання Log4j вразливість становила значну загрозу для величезної кількості веб-додатків і сервісів у всьому світі, що призводило до різних ризиків безпеки, включаючи витік даних, захоплення серверів і несанкціонований доступ до конфіденційної інформації.

Shellshock

Shellshock – це критична вразливість нульового дня, виявлена у вересні 2014 року. Вона впливала на оболонку Bash, широко використовуваний інтерпретатор командного рядка в операційних системах на базі Unix (таких як Linux і MacOS). Ця вразливість дозволяла зловмисникам віддалено виконувати довільні команди на вразливих системах через мережеві сервіси, такі як веб-сервери та клієнти DHCP. Широке використання систем на базі Unix зробило Shellshock значною загрозою, що призвело до масових зусиль системних адміністраторів та постачальників програмного забезпечення щодо виправлення та пом’якшення наслідків.

Petya та NotPetya

Виявлені у 2016 та 2017 роках відповідно, Petya та NotPetya використовували вразливості в операційній системі Windows. Обидва експлойти нульового дня використовували різні методи розповсюдження, включаючи фішингові електронні листи та набори шкідливого програмного забезпечення, що робили систему непридатною для використання до сплати викупу.

Як і у випадку з його попередником, основною метою NotPetya, схоже, було викликати збої в роботі, а не отримати викуп. Експлойти призвели до масштабної шкоди для організацій по всьому світу, зачепивши критично важливу інфраструктуру, бізнес та державні установи.

WannaCry

WannaCry – це атака вірусу-здирника, що сталася у травні 2017 року. Вона була спрямована на комп’ютери під управлінням операційної системи Microsoft Windows, використовуючи вразливість у протоколі Server Message Block (SMB).

Експлойт, також відомий як EternalBlue, нібито був розроблений Агентством національної безпеки США (АНБ), але його витік стався через групу під назвою Shadow Brokers. За лічені години він заразив тисячі комп’ютерів у понад 150 країнах, зашифрувавши файли і дозволивши зловмисникам вимагати викуп у біткоїнах за їхнє звільнення.

Як дізнатися, чи стали ви жертвою атаки нульового дня

Термін “атака нульового дня” означає, що неможливо дізнатися про те, що вас атакують, поки не стане занадто пізно. Однак ви можете зменшити потенційну шкоду, якщо будете стежити за цими попереджувальними ознаками та реагувати на них:

• Незвичайна поведінка. Несподівані збої або уповільнення роботи системи можуть бути ознакою потенційної кібератаки.
• Незрозуміла мережева активність. Якщо ви помітили підозрілі з’єднання або домени в мережевих журналах, це може означати, що у вашій системі з’явилися непрохані гості.
• Сповіщення системи безпеки. Сповіщення антивірусного програмного забезпечення та систем виявлення вторгнень можуть свідчити про спробу або успішну кібератаку.
• Незрозумілі зміни файлів. Несподівані зміни файлів або каталогів у вашій системі, наприклад, шифрування або модифікація файлів без вашого дозволу, є ще одним червоним прапорцем потенційної кібератаки.
• Незрозуміла активність облікового запису. Входи з незнайомих місць або зміни в налаштуваннях акаунта є вагомим свідченням порушення безпеки.
• Незрозуміла втрата даних. Відсутність даних та пошкоджені файли (особливо якщо ви не можете їх відновити) можуть бути наслідком кібератаки.

Як захиститися від атак нульового дня та експлойтів

Тож як захиститися від загрози, про яку ви не знаєте? Іноді хакери використовують вразливості нульового дня разом з іншими методами атак, такими як соціальна інженерія. Ось як знизити ризик стати жертвою атаки нульового дня:

• Якнайшвидше оновіть своє програмне забезпечення. Оновлення програмного забезпечення часто містять виправлення критичних вразливостей.
• Будьте в курсі подій. Бази даних вразливостей та програми винагороди за виправлення помилок є життєво важливими для виявлення недоліків у вашому програмному забезпеченні.
• Остерігайтеся фішингових атак. Деякі атаки нульового дня працюють лише в поєднанні з іншими атаками. Не переходьте за невідомими посиланнями або вкладеннями в електронних листах – ви можете передати конфіденційні дані злочинцям.

Переконайтеся, що ви використовуєте VPN та антивірусне програмне забезпечення, щоб захистити свій пристрій від потенційних кіберзагроз, таких як шкідливе програмне забезпечення, яке може відкрити чорний хід до вашої системи. VPN допоможе захистити мережу вашої компанії і навіть заблокувати потенційні фішингові сайти.

Більшість організацій реагують на інциденти кібербезпеки, як правило, виходячи з досвіду раніше відомих загроз. Однак проблема вразливості “нульового дня” полягає в тому, що коли ви дізнаєтеся про те, що сталося, вже занадто пізно.

Ключем до захисту від нульового дня є проактивний підхід. Виявлення, моніторинг даних та активності – одні з перших кроків на шляху до уникнення атак нульового дня.

Що таке шкідливе програмне забезпечення Wiper? Історія, приклади та способи захисту