Слабкі місця кібербезпеки під час пандемії COVID-19. Дослідження

Експерти виділяють 4 ключові кібербезпекові тренди (які можуть призвести до зростання кіберзагроз) на фоні розгортання пандемії COVID-19: збільшення кількості людей, які працюють віддалено (використовуючи ІТ, але не маючи належних знань та досвіду); збільшення електронних платежів (що збільшує увагу шахраїв); збільшення кількості випадків фішингових атак; потенційна можливість для інформаційних та кібератак з метою дестабілізації ситуації.

Ознаки системного деструктивного кібервпливу відсутні (водночас є ознаки дезінформаційного впливу). Занепокоєння, що під час пандемії можуть розпочатись масштабні кібератаки, наразі не справдились. Поодинокі випадки (США, Чехія, Індія, Монголія) не спростовують цей висновок.

Очікувано зросла фішингова діяльність хакерських угрупувань. Водночас найбільш небезпечні групи (які є операторами вірусів-вимагачів) намагаються дистанціюватись від такої діяльності на даному етапі (вочевидь, не бажаючи привертати надмірну увагу правоохоронних органів та спецслужб).

Найбільшу потенційну небезпеку може становити стрімке збільшення кількості працівників, які працюють віддалено і використовують для цього ІТ – часто такі люди не мають відповідних навичок, а стан кібербезпеки домашніх пристроїв не надто високий. Це веде до потенційного зростання кількості кіберінцидентів (актів кібершпигунства та компрометації інформації).

Потенційне зростання інцидентів з електронними платіжними системами наразі не підтверджується доступною статистикою. Водночас слід враховувати: а) високий латентний рівень таких злочинів; б) загальну складну безпекову ситуацію.

Держави дедалі жорсткіше протидіють поширенню коронавірусу, вдаючись при цьому і до порушення традиційного балансу прав і свобод громадян у цифровому просторі (фактично легалізуючи кіберстеження). Слід очікувати, що в подальшому ця тенденція буде посилюватись і може сформувати “нову норму” в даному питанні.

Спостерігається активізація дискусії щодо переліку реальних критичних секторів економіки (критичної інфраструктури), які мають бути першочергово захищені від кібератак. Якщо в попередні роки західні держави відносили до таких секторів енергетику, фінансову систему, оборонну промисловість, шкідливі підприємства та виборчі системи, то тепер до них додалась медична сфера. Важливе зміщення акцентів: від проблеми захисту персональних даних пацієнтів до захисту ключових функцій цієї сфери…

Повний текст дослідження читайте ТУТ.

• ФІШИНГ ТА СПАМ: ЯК РОЗПІЗНАТИ ІНТЕРНЕТ-ШАХРАЙСТВА, ПОВ’ЯЗАНІ З COVID-19?

• АПГРЕЙД ВАШОГО КОМП’ЮТЕРА: 5 КОМПЛЕКТУЮЧИХ, ЯКІ ВАРТО ОНОВИТИ В ПЕРШУ ЧЕРГУ

• ЧИМ ЗАГРОЖУЄ ВАМ СОЦІАЛЬНА ІНЖЕНЕРІЯ ТА ЯК НЕ СТАТИ ЖЕРТВОЮ “СОЦІАЛЬНОГО ХАКЕРА”?

Нагадаємо, використовуючи реквізити платіжних карток громадян інших держав, зловмисник купував товари в Інтернет-магазинах. Далі продавав їх у соціальних мережах українцям.

Окрім цього, прогалини в безпеці знайдені в продуктах Amazon, Apple, Google, Samsung, Raspberry, Xiaomi, а також точках доступу від Asus і Huawei.

До речі, рекламні агенції, що надавали послуги з розміщення реклами, в тому числі на сайтах онлайн-кінотеатрів, своєю діяльністю забезпечували функціонування ресурсів з піратським контентом.

Також довгий час більшість користувачів вважали, що загроз для Linux значно менше, ніж для Windows чи macOS. Однак останнім часом комп’ютерні системи та додатки на базі цієї операційної системи все частіше стають об’єктами атак кіберзлочинців.