Кількість підключених до інтернету пристроїв у світі сягнула 21 мільярда, а до кінця 2026 року перевищить 25 мільярдів. Кожен такий пристрій — потенційна точка входу для зловмисників. Як убезпечити розумний дім, офіс і власні дані від атак, які щодня здійснюються мільйонами разів, — у матеріалі CyberCalm.

Розумні телевізори, камери відеоспостереження, термостати, дверні дзвінки з вебкамерами, фітнес-трекери, голосові помічники, маршрутизатори — усі ці пристрої формують так званий «інтернет речей» (Internet of Things, IoT). За даними дослідницької компанії IoT Analytics, у середньостатистичному домогосподарстві сьогодні підключено близько 22 пристроїв, а підприємства щодня стикаються з понад 820 тисячами атак на IoT-інфраструктуру.

Проблема в тому, що більшість таких пристроїв створювалися із пріоритетом зручності, а не безпеки. Понад 50% IoT-пристроїв містять критичні вразливості, які зловмисники можуть експлуатувати негайно. Невчасно оновлене мікропрограмне забезпечення (firmware) відповідальне за 60% порушень безпеки в IoT-сегменті. А кожна третя витоку даних починається саме зі скомпрометованого розумного пристрою.

Чому IoT-пристрої — улюблена ціль зловмисників

IoT-пристрої мають низку особливостей, які роблять їх привабливими для атак.

Заводські облікові дані. Виробники часто постачають пристрої з типовими логінами на кшталт «admin/admin» або «root/12345». Ці комбінації публічно задокументовані в інтернеті, тому автоматизовані ботнети сканують мережу і миттєво захоплюють контроль над пристроями, де паролі не змінено.

Обмежені обчислювальні ресурси. Багато IoT-пристроїв розробляють дешевими та енергоефективними. Вони не мають потужностей для повноцінного антивірусу, шифрування трафіку чи виявлення загроз у реальному часі.

Рідкісні оновлення. За даними галузевих звітів, виробникам у середньому потрібно 48 днів, щоб випустити критичне оновлення безпеки для IoT-пристрою. Маршрутизатори, які є точкою входу для 75% усіх IoT-атак, у 32% випадків працюють на застарілому мікропрограмному забезпеченні, що вже не отримує оновлень.

Незашифрований трафік. За оцінками експертів, до 98% усього IoT-трафіку передається у незашифрованому вигляді, відкриваючи конфіденційні дані для перехоплення.

Інтеграція з основною мережею. Скомпрометований розумний термостат, телевізор чи камера можуть стати плацдармом для атаки на комп’ютери, смартфони та робочі станції в тій самій мережі.

Які загрози актуальні у 2026 році

Ботнети. У липні 2025 року Google розкрив діяльність BadBox 2.0 — найбільшого відомого ботнету з підключених до інтернету телевізорів, які заразили через застаріле мікропрограмне забезпечення. За оцінками дослідників, цей ботнет скомпрометував понад 10 мільйонів пристроїв. Інший ботнет, Aisuru/TurboMirai, демонструє потужність DDoS-атак понад 20 Тбіт/с.

Атаки на критичну інфраструктуру. У 2025-2026 роках енергетичний сектор зафіксував 459% зростання IoT-атак. Іранські угруповання переключилися на камери спостереження з виходом в інтернет в Ізраїлі та інших країнах Близького Сходу.

Шкідливе ПЗ модульного типу. Сучасне шкідливе ПЗ для IoT перестало бути простими хробаками. Воно отримало модульну архітектуру і вміє самооновлюватися, як легальний софт, що ускладнює виявлення.

Підбір паролів за замовчуванням. Брутфорс типових облікових даних SSH і Telnet залишається найпоширенішою технікою отримання первинного доступу до IoT-пристроїв.

Базові кроки для захисту: що зробити вже сьогодні

1. Змініть стандартні паролі на всіх пристроях

Це найважливіший і найпростіший крок. Для кожного пристрою — маршрутизатора, камери, дверного дзвінка, голосового помічника — встановіть унікальний складний пароль довжиною мінімум 12 символів із великими і малими літерами, цифрами та спецсимволами. Для зберігання таких паролів використовуйте менеджер паролів (Bitwarden, 1Password, KeePassXC).

2. Оновлюйте мікропрограмне забезпечення

Увімкніть автоматичне оновлення firmware, де це можливо. Якщо пристрій не підтримує автооновлення, раз на місяць перевіряйте наявність нових версій вручну на сайті виробника. Пристрої, які більше не отримують оновлень безпеки, варто замінити — їх використання небезпечне.

3. Сегментуйте домашню мережу

Створіть на маршрутизаторі окрему гостьову мережу (Guest Wi-Fi) або VLAN виключно для IoT-пристроїв. Розумна колонка, телевізор і камера не повинні бути в одній мережі з комп’ютером, де ви робите банківські операції чи зберігаєте робочі документи. Сегментація обмежує радіус ураження у разі компрометації одного з пристроїв.

4. Налаштуйте маршрутизатор

Маршрутизатор — «вхідні двері» вашого цифрового будинку. Що варто зробити:

• увімкнути шифрування WPA3 (або WPA2, якщо WPA3 недоступне);
• вимкнути функцію WPS, яка має відомі вразливості;
• вимкнути UPnP, якщо ви не використовуєте її свідомо;
• закрити непотрібні вхідні порти (зокрема 80, 554, 23, 2323);
• змінити стандартну адресу адмін-панелі та пароль доступу до неї.

5. Використовуйте двофакторну автентифікацію

Скрізь, де виробник пропонує 2FA для облікового запису IoT-пристрою або супровідного застосунку, активуйте її. Перевага — на боці застосунків-автентифікаторів (Aegis, Authy, Google Authenticator) над SMS-кодами.

6. Налаштуйте DNS-фільтрацію

Сервіси на кшталт NextDNS, Quad9 або локальний Pi-hole блокують звернення IoT-пристроїв до відомих шкідливих доменів і командно-контрольних серверів. Це додатковий рівень захисту, який працює навіть тоді, коли сам пристрій вже інфікований.

7. Контролюйте, що підключено до мережі

Раз на тиждень переглядайте список пристроїв у мережі через адмін-панель маршрутизатора або застосунок Fing. Невідомі підключення — привід для негайної перевірки. Незрозумілі пристрої одразу блокуйте.

8. Вимикайте непотрібні функції

Камери з мікрофоном, голосові помічники, розумні телевізори часто збирають значно більше даних, ніж потрібно для їхньої роботи. Перевірте налаштування приватності, вимкніть мікрофон і камеру, коли не користуєтеся ними, відмовтеся від «персоналізованої реклами» та «покращення сервісу».

9. Купуйте пристрої свідомо

Перед придбанням нового IoT-пристрою з’ясуйте:

• чи отримує модель регулярні оновлення безпеки;
• як довго виробник зобов’язується підтримувати пристрій;
• чи має пристрій сертифікацію відповідних стандартів безпеки;
• де зберігаються дані пристрою і чи можна їх видалити.

Дешеві безіменні пристрої з невідомих маркетплейсів часто містять заздалегідь вшите шкідливе ПЗ або не отримують оновлень узагалі.

10. Виводьте з експлуатації старі пристрої правильно

Перед тим, як подарувати, продати чи викинути IoT-пристрій, виконайте повне скидання до заводських налаштувань і від’єднайте його від вашого облікового запису у відповідному застосунку. Інакше новий власник матиме доступ до залишків ваших даних, а пристрій залишиться прив’язаним до вашого акаунту.

Особливості для бізнесу та організацій

Корпоративний підхід до IoT-безпеки потребує додаткових кроків:

Інвентаризація пристроїв. Автоматизовані інструменти виявлення (asset discovery) мають ідентифікувати кожен підключений пристрій — від камер спостереження до промислових датчиків — разом із виробником, версією firmware та розташуванням у мережі. Неможливо захистити те, чого не бачиш.

Сегментація мережі. IoT-пристрої необхідно ізолювати у виділені сегменти, щоб обмежити можливості бічного переміщення зловмисників у разі компрометації.

Поведінкова аналітика. Інструменти, що відстежують відхилення від нормальних патернів комунікації пристрою, виявляють загрози, які пропускає сигнатурний антивірус.

Реагування на інциденти. Автоматичне ізолювання скомпрометованого пристрою на рівні мережевого комутатора — ефективний спосіб зупинити атаку, перш ніж вона пошириться.

Підготовка до Cyber Resilience Act. Європейський Акт про кіберстійкість набирає чинності у вересні 2026 року. Виробники IoT-продуктів, які продаються в ЄС, мають звітувати про активно експлуатовані вразливості протягом 24 годин. Українські компанії, що працюють із європейським ринком, мусять перевірити готовність до цих вимог.

Що робити, якщо пристрій уже скомпрометовано

Ознаки того, що IoT-пристрій захоплено зловмисниками:

• незвично високе споживання мережевого трафіку;
• пристрій працює повільно, перезавантажується самостійно або «зависає»;
• увімкнення індикаторів активності (запис, передача) без вашої участі;
• з’являються невідомі облікові записи в супровідному застосунку;
• сторонні люди отримали доступ до даних із камер чи мікрофонів.

У такому разі:

1. Негайно від’єднайте пристрій від мережі (фізично відключіть кабель або вимкніть Wi-Fi).
2. Виконайте повне скидання до заводських налаштувань через кнопку Reset.
3. Змініть паролі від облікового запису у супровідному застосунку та від облікового запису електронної пошти, прив’язаної до нього.
4. Перевірте інші пристрої в тій самій мережі.
5. Якщо інцидент стосується робочого середовища — повідомте відповідального за кібербезпеку, а в серйозних випадках зверніться до Кіберполіції або CERT-UA.

Підсумок

Кількість підключених пристроїв зростає швидше, ніж можливості служб безпеки за ними встежити. Жоден IoT-пристрій не варто вважати безпечним за замовчуванням — навіть від відомого виробника. Базова гігієна — унікальні паролі, регулярні оновлення, сегментація мережі, контроль над тим, що та куди передає кожен пристрій, — захищає від переважної більшості автоматизованих атак.

Розумний дім має робити життя зручнішим, а не перетворюватися на цифрові ворота для зловмисників.

Ця стаття Як захистити IoT-пристрої: 10 кроків безпеки розумного дому раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Побокін Максим

Ваш мобільний телефон – це скарбниця особистої та конфіденційної інформації. Саме тому він є головною мішенню для хакерів, які хочуть скомпрометувати або викрасти ваші дані. Через шкідливі програми та веб-сайти, фішингові атаки та інші загрози зловмисник може отримати контроль над вашим пристроєм за допомогою шпигунського програмного забезпечення. Але як визначити, що ваш телефон зламали або прослуховують?

Емі Кларк, головний редактор сайту споживчих відгуків Techreport, підготувала корисний посібник про загрозу злому телефону. Посібник містить поради про те, як визначити, що ваш телефон міг бути зламаний, і як дати відсіч хакеру.

Можливі ознаки того, що ваш телефон зламали

1. Акумулятор розряджається швидше, ніж зазвичай. Будь-яке шпигунське програмне забезпечення, встановлене на вашому телефоні, постійно працює, щоб стежити за вашою активністю і відправляти дані хакеру. Це означає, що ваш акумулятор розряджається швидше, ніж зазвичай. Звертайте увагу на будь-які незвичні падіння заряду акумулятора. Перевірте налаштування акумулятора телефону, щоб дізнатися, чи не падає рівень заряду більш різко.
2. Ваш телефон працює повільніше. Ваш телефон працює більш мляво, ніж зазвичай, або додатки вилітають чи зависають? Це може бути ознакою того, що хтось зламав ваш пристрій. Відстежуйте, скільки часу займає запуск додатків або виконання інших дій, щоб визначити, чи є відставання в продуктивності.
3. Незнайомі логіни. Соціальні мережі іноді попереджають вас, якщо виявляють незвичну спробу входу, наприклад, у нічний час або з далекого місця. Таке повідомлення може свідчити про те, що хтось отримав контроль над вашим мобільним пристроєм і намагається увійти за допомогою облікових даних вашого акаунта. У такому випадку обов’язково змініть пароль для відповідного облікового запису.
4. Зменшився доступний простір для зберігання даних. Навіть якщо шпигунські програми невидимі, вони все одно з’їдають пам’ять на вашому телефоні. Якщо вам здається, що ви втратили вільне місце, перевірте використаний обсяг пам’яті в налаштуваннях. Припускаючи, що ви не встановлювали жодних додатків і не додавали вміст останнім часом, подивіться, чи не збільшився обсяг використаного простору порівняно з тим, коли ви востаннє перевіряли.
5. Програми, які ви не встановлювали. Якщо ви виявили програму, яку не пам’ятаєте, що встановлювали, це може бути хакер. Перегляньте всі встановлені програми на вашому телефоні, щоб знайти ті, які ви не впізнаєте, і видаліть їх.

Як боротися зі зломом

Якщо ви вважаєте, що ваш телефон зламали або він прослуховувався, як ви можете дати відсіч? Одна з винахідливих пропозицій від Кларк полягає у використанні USSD-коду. Зазвичай коди USSD (Unstructured Supplementary Service Data – неструктуровані додаткові сервісні дані) – це короткі серії цифр, які ви можете ввести на клавіатурі свого телефону, щоб перевірити платіжний баланс, усунути технічні проблеми та отримати доступ до спеціальних функцій.

Більше того, деякі USSD-коди можуть повідомити вам, якщо ваші дзвінки переадресовуються на інший номер, що є ознакою того, що ваш пристрій зламали. Інші коди можуть зупинити переадресацію.

Як пояснює Кларк, існує два типи переадресації: умовна та безумовна. Умовна переадресація відбувається при виконанні певної умови, наприклад, якщо не відповісти на дзвінок або вимкнути телефон. Безумовна переадресація відбувається незалежно від стану вашого телефону.

Використовувати USSD-код дуже просто. Просто відкрийте програму «Телефон» на своєму смартфоні, виберіть клавіатуру і введіть код. Можливо, вам також доведеться натиснути кнопку виклику.

Ось кілька корисних USSD-кодів

*#06# – Цей код відображає унікальний номер IMEI (Міжнародний ідентифікатор мобільного обладнання) вашого телефону. Вам знадобиться цей код, якщо ви вважаєте, що ваш телефон був зламаний, і хочете подати заяву до оператора або навіть у поліцію.

*#61# – цей код покаже вам, чи переадресовуються ваші пропущені дзвінки на інший номер, що є ознакою умовної переадресації. Інформація покаже, чи увімкнена переадресація дзвінків або переадресація SMS, а також номер одержувача. Якщо так, це означає, що всі пропущені дзвінки та повідомлення переадресовуються на інший номер.

##61# – Цей код відключає переадресацію пропущених дзвінків. Якщо ви виявили, що ваші дзвінки переадресовуються на інший номер, просто введіть цей код, щоб вимкнути переадресацію. Після цього наберіть *#61#, щоб підтвердити, що переадресацію вимкнено. Я спробував цей код на одному з моїх тестових телефонів Android з увімкненою переадресацією, і він успішно вимкнув її.

*#62# – цей код показує, чи переадресовуються дзвінки, коли ваш телефон вимкнений або не має сигналу, що є ще однією ознакою умовної переадресації. Ви також побачите номер, на який надходять дзвінки.

##62# – цей код вимикає переадресацію, якщо ваш телефон вимкнений або не має сигналу.

*#21# – Цей код вказує на те, що ваші дзвінки безумовно переадресовуються за будь-яких обставин, тобто всі дзвінки переадресовуються.

##21# – Цей код вимикає безумовну переадресацію. Якщо вам потрібно використовувати цей код, зверніться до свого мобільного оператора, щоб дізнатися, чи відомо йому про будь-яку підозрілу активність, пов’язану з SIM-карткою вашого телефону.

*#004# – Цей код відображає всі налаштування переадресації викликів на вашому пристрої. Інформація включає всі вхідні дзвінки, голосову пошту та SMS-повідомлення, а також показує, чи переадресовуються вони і на який номер. Цей код є зручним універсальним, оскільки він охоплює як умовну, так і безумовну переадресацію.

##002# – Цей код вимкне всі умовні та безумовні переадресації. Використовуйте його, щоб вимкнути все, особливо якщо деякі переадресації залишаються активними після того, як ви спробували інші коди.

*2767*3855# або *#*#7780#*#* – будь-який з цих кодів поверне ваш телефон до заводських налаштувань, але вони працюють лише на пристроях Android. Якщо ви підозрюєте, що ваш телефон заражений шкідливим або шпигунським програмним забезпеченням, скидання налаштувань таким чином може усунути загрозу.

Увага! Скидання до заводських налаштувань видалить всі дані з вашого телефона, тому переконайтесь, що зробили резервну копію важливих даних.

Ви також можете вручну скинути iPhone або телефон Android. На iPhone перейдіть до «Параметри», виберіть “Загальні”, а потім торкніться «Перенести чи скинути iPhone». На наступному екрані виберіть опцію «Стерти весь вміст і параметри» і виконайте кроки для скидання телефону. На телефоні Android перейдіть до «Налаштування», знайдіть «Параметри скидання» або аналогічний параметр, а потім дотримуйтесь інструкцій, щоб виконати скидання до заводських налаштувань.

Ця стаття 5 ознак того, що ваш телефон зламали, і як цьому протистояти раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

Ваш роутер безпечний? Багато користувачів не знають, що їхні роутери вже роками не отримують оновлень безпеки. Читайте повний гайд: як перевірити оновлення прошивки роутера, які виробники досі підтримують старі моделі, та коли час замінити пристрій.

Чому оновлення прошивки роутера дуже важливі?

Оновлення прошивок маршрутизаторів мають критичне значення для безпеки вашої домашньої мережі. У типових сценаріях використання бездротовий роутер є єдиним пристроєм, підключеним безпосередньо до інтернету. Він грає роль фаєрвола і захищає інші пристрої в мережі від прямого вхідного трафіку за допомогою механізму перетворення мережевих адрес (Network Address Translation, NAT).

Якщо роутер має вразливості, то він може бути заражений шкідливим ПЗ і стати частиною ботнету. Відключення віддаленого доступу до роутера є критично важливою рекомендацією безпеки, оскільки цей захід дозволяє заборонити доступ до адміністративного інтерфейсу з інтернету.

Актуальні загрози 2025 року

У червні 2025 року Агентство кібербезпеки та захисту інфраструктури США (CISA) додало вразливість CVE-2023-33538 до списку активно експлуатованих вразливостей. Ця вразливість впливає на застарілі моделі роутерів TP-Link (TL-WR940N V2/V4, TL-WR841N V8/V10 та TL-WR740N V1/V2), для яких виробник припинив підтримку ще до 2018 року.

Хакери активно експлуатують цю та інші вразливості в застарілих роутерах, що підкреслює критичну важливість регулярних оновлень прошивки або заміни пристрою, якщо виробник припинив його підтримку.

На жаль, багато маршрутизаторів не вміють автоматично встановлювати оновлення безпеки — це повинен робити користувач у ручному режимі. Втім, сучасні mesh-системи та роутери преміум-класу часто підтримують автоматичні оновлення. Встановити оновлення можна з веб-інтерфейсу роутера або через мобільний додаток, якщо роутер пропонує таку можливість.

Чому виробники роутерів рідко випускають оновлення?

Якщо в роутері виявляється проблема безпеки — неважливо, дослідниками чи кіберзлочинцями — власники пристрою цілком логічно хочуть встановити оновлення безпеки, щоб їхній пристрій не став частиною ботнету. Однак насправді оновлення безпеки для роутерів доступні далеко не завжди.

Виробники не зобов’язані оновлювати маршрутизатори вічно або протягом певного часу. Багато компаній випускають велику кількість різних моделей маршрутизаторів. Для виправлення вразливості на різних роутерах з різними прошивками потрібно дуже багато часу і зусиль.

Крім того, ринок роутерів висококонкурентний. Щоб випустити життєздатний на ринку продукт, виробникам доводиться оптимізувати витрати. Довгострокова підтримка не є пріоритетним критерієм вибору роутерів для багатьох споживачів, тому виробники можуть економити на розширених оновленнях безпеки.

Середній термін підтримки роутера становить 3-5 років після виходу на ринок, хоча деякі виробники (як-от Apple) продовжують випускати оновлення безпеки навіть для застарілих пристроїв.

Як перевірити статус підтримки свого роутера?

Щоб з’ясувати статус підтримки, потрібно відвідати офіційний веб-сайт виробника пристрою. Подивіться на корпус роутера і знайдіть точну модель пристрою. Вона знадобиться, щоб перевірити поточний статус підтримки маршрутизатора.

Основні виробники

• Apple: базові станції AirPort досі отримують оновлення прошивки, хоча компанія припинила виробництво цих пристроїв у 2018 році. Навіть у 2025 році Apple підтримує моделі, випущені ще у 2007 році, що є рідкісним прикладом довгострокової підтримки. Остання версія прошивки 7.8.1 вийшла у 2019 році.
• Asus: на офіційному сайті компанії постійно оновлюється список продуктів з вичерпаним терміном підтримки (End-of-Life). Пристрої, перелічені в списку, більше не отримують оновлення прошивки.
• Cisco: компанія на своєму сайті публікує список продуктів, які більше не підтримуються і виведені з продажу.
• D-Link: на сайті компанії опублікований список застарілих продуктів, які більше не отримують оновлення безпеки.
• Google: бездротові роутери Google Wifi та Nest Wifi отримують регулярні оновлення. Інформацію про підтримку можна знайти в додатку Google Home.
• Huawei: компанія публікує список застарілих продуктів на сторінці підтримки Життєвий цикл.
• Keenetic: гарантійний термін і підтримка для моделей Keenetic (з індексом KN-xxxx) доступний на сторінці Центру підтримки. На сайті розробника також доступна Таблиця актуальних версій KeeneticOS.
• Linksys: компанія пропонує офіційну сторінку End of Life з інформацією про застарілі продукти та політику підтримки. Детальніші списки доступні у розділах Part 1, Part 2 тощо.
• Netgear: як не парадоксально, але Netgear не передбачила офіційний список підтримуваних продуктів на головному сайті. У мережі доступний неофіційний список від компанії-партнера, який може бути неповним.
• Mikrotik: пристрої, зняті з виробництва, представлені в секції Archived каталогу продуктів.
• TP-Link: на офіційному сайті доступна актуальна сторінка з інформацією про застарілі моделі (End-of-Life) та їх рекомендовану заміну.
• ZTE: на сайті компанії представлений повний список застарілих продуктів.
• Zyxel: на сайті компанії представлений повний список застарілих продуктів.
• Zyxel Keenetic: гарантійний термін і підтримка для моделей Zyxel Keenetic (знятих з виробництва) доступний на сторінці Центру підтримки. На сайті розробника також доступна Таблиця актуальних версій KeeneticOS.

Якщо виробник вашого пристрою не зазначений у списку, відвідайте його офіційний сайт і пошукайте список пристроїв, які не підтримуються виробником, чи навпаки — тих, що підтримуються.

Коли час замінити роутер?

Навіть якщо ваш роутер досі працює, є кілька чітких сигналів, що настав час його замінити:

Критичні ознаки

1. Припинення підтримки безпеки Якщо виробник припинив випускати оновлення прошивки понад 2 роки тому, ваш роутер стає легкою мішенню для хакерів. Кожна нова вразливість залишається невиправленою, а кіберзлочинці активно шукають та експлуатують застарілі пристрої.

2. Вік пристрою Роутерам, яким понад 5-7 років, час на заслужений відпочинок. Технології Wi-Fi розвиваються швидко: Wi-Fi 5 (2013), Wi-Fi 6 (2019), Wi-Fi 6E (2020) та Wi-Fi 7 (2024) пропонують значно кращу швидкість, покриття та безпеку.

3. Відсутність сучасного шифрування Якщо ваш роутер не підтримує WPA3 (новий стандарт шифрування, представлений у 2018 році), він використовує застарілий WPA2, який має відомі вразливості.

Додаткові фактори

• Повільна швидкість: якщо роутер не підтримує гігабітні швидкості, а ваш провайдер їх надає
• Погане покриття: сучасні mesh-системи значно краще справляються з покриттям великих площ
• Відсутність сучасних функцій: гостьова мережа, батьківський контроль, підтримка IoT-пристроїв
• Технічна підтримка: якщо виробник більше не надає технічну підтримку

Що вибрати замість?

При виборі нового роутера звертайте увагу на:

• Підтримку Wi-Fi 6 або Wi-Fi 7
• Автоматичні оновлення прошивки
• Підтримку WPA3 шифрування
• Репутацію виробника щодо довгострокової підтримки
• Mesh-можливості для великих приміщень

Пам’ятайте: інвестиція в новий роутер — це інвестиція в безпеку всіх ваших пристроїв, від смартфонів до розумних домашніх гаджетів.

https://cybercalm.org/chy-bezpechno-kupuvaty-vzhyvanyj-router/

Ця стаття Оновлення прошивки роутера: як перевірити підтримку та коли варто замінити пристрій раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Олена Кожухар

Зловмисне програмне забезпечення атакує файли користувачів. Шахраї полюють на особисті дані. Експерти з кібербезпеки пояснюють, який із цих інструментів захисту варто придбати першим.

Еволюція загроз: від вірусів до крадіжки даних

Колись типовий комп’ютерний вірус міг призвести до збою системи або знищити кілька файлів — на цьому його можливості вичерпувалися. Ті часи безповоротно минули: ландшафт кібератак еволюціонував від простого пошкодження комп’ютерів до збору особистих даних. Справжня мета зловмисників сьогодні — змусити користувачів добровільно передати доступ до свого цифрового життя.

Комп’ютерний вірус являє собою специфічний тип зловмисного програмного забезпечення, здатний до саморепродукції та поширення між пристроями. Наслідки зараження вірусом варіюються від пошкодження даних та програмного забезпечення до блокування особистої інформації з метою викупу.

Зловмисники усвідомили, що люди є легшими цілями порівняно з технічними системами. Тому, хоча віруси все ще існують, зловмисне програмне забезпечення та атаки соціальної інженерії становлять значно серйознішу загрозу. Вчасно надісланий фішинговий електронний лист або підроблена сторінка входу принесуть зловмисникам набагато більше, ніж будь-який традиційний вірус.

Завдяки безперервній хвилі витоків даних кіберзлочинцям навіть не потрібно докладати значних зусиль — номери телефонів, паролі, фінансові дані та інша особиста інформація потенційно циркулюють у базах даних, про які користувачі навіть не здогадуються, купуючись та продаючись як масовий товар у даркнеті. Штучний інтелект лише полегшив експлуатацію цієї проблеми. Шахраї тепер можуть генерувати переконливі повідомлення, що імітують стиль письма конкретної людини, та навіть підробляти голос.

Особиста інформація не залишається лише на комп’ютері користувача — вона збирається та продається рекламодавцями, брокерами даних та будь-ким іншим, хто може на цьому заробити. Рекламодавці та брокери даних не є злочинцями за замовчуванням, але вони збільшують поверхню атаки, оскільки самі стають цінними мішенями для витоків та зломів. І коли особисті дані потрапляють у відкритий доступ, вони можуть опинитися де завгодно, включно з руками зловмисників.

Антивірус: захист пристрою від зловмисного ПЗ

Антивірусне програмне забезпечення захищає пристрій від зловмисного програмного забезпечення, зокрема вірусів, яким не місце у системі. Зазвичай користувачі отримують захист у режимі реального часу, а також можливість запускати ручне та автоматизоване сканування.

Хоча безкоштовний антивірусний захист у Windows — Microsoft Defender — здебільшого зосереджений на протидії зловмисному програмному забезпеченню, багато безкоштовних та платних сторонніх рішень включають ширший спектр функцій безпеки. Більшість якісного антивірусного програмного забезпечення намагається утримати користувачів від очевидних пасток. Часто наявні детектори шахрайства, блокувальники реклами та блокувальники шкідливих сайтів. Інструменти захисту від фішингу також ефективно уберігають від потенційних загроз.

Однак існує чітке обмеження можливостей антивірусу: він не має уявлення про те, що відбувається з кредитною історією або банківським рахунком користувача. Також він не знає, що трапляється з особистою інформацією після того, як вона покидає пристрій. Якщо хтось відкриває кредитну картку на чуже ім’я або дані з’являються у даркнеті, антивірусне рішення цього не побачить. Завдання антивірусу — захищати машину, а не людину, яка нею користується.

Захист особистих даних: моніторинг витоків та шахрайства

Захист від крадіжки особистих даних не переймається станом ноутбука користувача. Ці сервіси стежать за фрагментами інформації, які супроводжують людину всюди: номером соціального страхування, адресами електронної пошти, номером телефону та обліковими записами, пов’язаними з фінансовим життям. Якщо щось з’являється там, де не повинно, сервіс надсилає попередження.

Сервіси захисту від крадіжки особистих даних також можуть відстежувати кредитні звіти на предмет підозрілої активності. Якщо з’являється ретельна перевірка кредитоспроможності, новий обліковий запис, який користувач ніколи не відкривав, або раптове зниження кредитного рейтингу, якісний сервіс захисту надішле сповіщення. Це корисно, оскільки такі події є ранніми попереджувальними ознаками крадіжки особистих даних — і швидке виявлення має критичне значення.

Дані можуть опинитися у даркнеті або у довгому списку на сайті брокера даних, тому значна частина роботи відбувається у місцях, невидимих для звичайного користувача. Більшість сервісів захисту від крадіжки особистих даних сканують ці куточки інтернету, щоб перевірити, чи не потрапила інформація користувача до останніх витоків.

Коли щось виглядає підозріло, користувач отримує сповіщення та чіткі інструкції щодо подальших дій. Якщо ситуація стає критичною, найкращі плани захисту залучають спеціалістів, які допомагають усунути наслідки — так зване “біле” відновлення (white glove restoration). Це може включати розплутування шахрайських облікових записів, відновлення кредитної історії та подолання наслідків використання чужого імені іншою особою.

Деякі антивірусні рішення також пропонують функції захисту особистих даних — зокрема McAfee, Bitdefender, Norton та Malwarebytes. Це може бути зручним варіантом для комплексного захисту.

Як обрати першочергову покупку

Багато користувачів помилково вважають цифрову безпеку однорідною категорією та припускають, що антивірусне програмне забезпечення та захист особистих даних виконують однакові функції. Насправді ці інструменти вирішують принципово різні проблеми, і визначення пріоритетних витрат вимагає чесної оцінки того, яка саме загроза найімовірніша у конкретній ситуації.

Правильна відправна точка справді залежить від того, з яким типом проблем користувач найімовірніше зіткнеться. Антивірус — це охоронець біля апаратного забезпечення, тоді як безпека особистих даних працює на більш широкому полі. Антивірус функціонує всередині пристрою, а інструменти захисту від крадіжки особистих даних оперують у ширшому світі — відстежують витоки, кредитні звіти та даркнет.

Антивірус є пріоритетом, якщо ви:

• Активно завантажуєте файли з інтернету
• Використовуєте пристрої на Windows (які традиційно є основною мішенню для malware)
• Відкриваєте вкладення електронної пошти від невідомих відправників
• Працюєте або навчаєтесь онлайн і зберігаєте важливі файли локально
• Не завжди розрізняєте легітимні та фішингові веб-сайти

Захист від крадіжки особистих даних важливіший, якщо ви:

• Маєте значну кредитну історію та фінансові активи
• Регулярно здійснюєте онлайн-покупки на різних платформах
• Ваші дані вже потрапляли у витоки (можна перевірити на сайтах моніторингу витоків)
• Використовуєте соціальні мережі з реальними особистими даними
• Підозрюєте, що хтось може мати доступ до вашої особистої інформації

Для більшості користувачів антивірусний захист повинен бути першим пріоритетом. Причина проста: він захищає точку входу. Якщо malware потрапить на пристрій, воно може викрасти паролі, фінансову інформацію та особисті дані безпосередньо — і жоден сервіс моніторингу особистих даних не зупинить цю атаку в реальному часі.

Хороша новина: базовий антивірусний захист часто є безкоштовним або недорогим. Windows має вбудований Microsoft Defender, який забезпечує солідний базовий захист. Для Mac загроза malware менша, але не нульова, особливо з ростом популярності платформи.

Захист від крадіжки особистих даних варто розглядати як другий рівень безпеки, особливо якщо ви вже маєте надійний антивірусний захист, активно користуєтесь онлайн-банкінгом та електронною комерцією, або можете дозволити собі додаткові витрати на безпеку.

Якщо користувач вже став жертвою крадіжки особистих даних, вибір простіший: захист особистих даних має пріоритет. Він надає сповіщення, рекомендації та підтримку відновлення, які антивірус ніколи не зможе забезпечити.

Ідеальний підхід — це багаторівнева стратегія безпеки, яка включає обидва типи захисту. Обидва інструменти важливі, але працюють у різних площинах.

Безкоштовні заходи безпеки без підписки

Якщо бюджет обмежений, не потрібна платна підписка, щоб ускладнити завдання зловмисникам. Існує багато безкоштовних кроків, які підвищують планку для будь-кого, хто шукає легку ціль, і більшість із них зводяться до посилення існуючих звичок.

Базові заходи захисту:

• Використовувати надійні унікальні паролі для кожного облікового запису
• Вмикати двофакторну автентифікацію, коли вона доступна
• Підтримувати операційну систему, браузер та програми оновленими
• Активувати сповіщення банку та карток про незвичайну активність
• Ділитися меншою кількістю особистої інформації онлайн
• Періодично перевіряти кредитні звіти на наявність невідомих облікових записів
• Переглядати програми на телефоні та видаляти ті, які більше не використовуються
• Уникати входу до конфіденційних облікових записів через публічний Wi-Fi
• Не дозволяти браузеру запам’ятовувати інформацію про кредитну картку
• Створювати резервні копії важливих файлів для відновлення у разі проблем

Жоден із цих заходів не виглядає ефектно, але вони змінюють шанси на користь користувача. Зловмисники шукають легкі цілі, тому чим більше перешкод створено, тим вища ймовірність, що вони перейдуть до іншої жертви.

Пам’ятайте: Найкраща стратегія кібербезпеки поєднує технологічні рішення з усвідомленістю загроз та здоровим скептицизмом щодо цифрових взаємодій.

Ця стаття Захист від крадіжки особистих даних чи антивірус: на що витратити гроші в першу чергу раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Побокін Максим

3D-принтери дозволяють створювати реальні об’єкти з цифрових файлів у домашніх умовах — те, що здавалося неможливим ще десять років тому. З огляду на стрімке зростання галузі, варто розглянути можливі наслідки 3D-друку для здоров’я.

Еволюція споживчого 3D-друку

Перший споживчий 3D-принтер Cube від компанії 3D Systems з’явився на ринку 2012 року. З тих пір бренди як-от Prusa, Bambu Lab та Creality стали популярними серед початківців, любителів та ентузіастів.

3D-принтери більше не обмежуються майстернями — вони присутні в оселях, офісах та навчальних закладах. Хоча філаментні принтери залишаються найпоширенішим вибором, смоляні принтери також стали доступними за кілька сотень доларів.

Невідомі довгострокові ризики

За трохи більше десятиліття використання 3D-принтерів у домашніх умовах ще немає даних про довгострокові наслідки тривалого перебування в одному приміщенні з активними пристроями. Конкретні відповіді з’являться через десятиліття, проте вже є ранні дослідження, які допомагають оцінити та мінімізувати ризики.

Результати наукових досліджень

Дослідження показують, що викиди від PLA і ABS-філаментів по-різному шкодять клітинам дихальних шляхів. Тестові ABS-філаменти містили більше міді та кобальту, тоді як PLA — більше нікелю. Різний матеріальний склад викликав різні ефекти, але жоден не є безпечним. Викиди PLA частіше порушують процес обробки жирів клітинами, тоді як викиди ABS призводять до посиленого окисного стресу.

ABS виробляв значно більше викидів, ймовірно через вищі температури друку, тоді як PLA генерував вищу концентрацію дрібніших частинок.

Важливо зазначити: дослідження вимірювало ефекти тригодинного друку протягом двох сесій на 12 зразках у кожній групі. Не враховувались такі змінні, як модель принтера, бренд філаменту та тип принтера. Дослідження проводилось на клітинах in vitro, а не на людях, і не враховувало леткі органічні сполуки (VOC), які самі по собі можуть бути небезпечними.

Читайте також: Як та навіщо Google збирає дані про здоров’я користувачів?

Комплексні ризики для здоров’я та безпеки

Національний інститут охорони праці та здоров’я США (NIOSH) в 2024 році опублікував 40-сторінковий посібник щодо безпечного використання 3D-принтерів. Дослідження NIOSH виявили, що небезпеки можуть виникати на різних етапах 3D-друку, включно з підготовкою до друку, власне друком, постобробкою, технічним обслуговуванням та очищенням.

Серед виявлених ризиків:

• Ультрадрібні частинки (менші за 100 нанометрів) та леткі органічні сполуки
• Розчинники, які можуть бути займистими, створювати небезпечні або вибухові пари, спричиняти подразнення очей або дихальних шляхів, потенційно викликати рак
• Високі температури, що можуть спричинити опіки від контакту з гарячими поверхнями
• Рухомі частини, які можуть захопити волосся, пальці та одяг
• Лазери, які під час технічного обслуговування можуть залишатися незахищеними та пошкоджувати очі або шкіру
• Електричні небезпеки, особливо під час обслуговування, несправності або неправильного використання
• Шум, особливо коли в одному приміщенні працює кілька принтерів
• Ризики переносу забруднювачів додому, що може вплинути на членів сім’ї, особливо у випадку домашніх бізнесів

Ієрархія контролю безпеки

NIOSH рекомендує застосовувати ієрархію контролю, що пріоритизує дії на основі ефективності заходів безпеки. Ця система особливо важлива для навчальних закладів, бібліотек та малого бізнесу, де користувачі мають різний рівень досвіду та знань про безпеку.

1. Усунення та заміна (найефективніші методи)

Зосередьтеся на стратегіях управління ризиками на вершині ієрархії контролю. По можливості замінюйте небезпечні матеріали та процеси на менш шкідливі альтернативи. Використовуйте нижчі температури друку, обирайте філаменти з меншими викидами.

2. Інженерний контроль

Застосовуйте належну вентиляцію та високоефективні повітряні фільтри (HEPA) для ефективного контролю джерела викидів. Деякі принтери мають опціональні функції або модифікації для кращого контролю емісій, що може бути дуже економічно вигідним. Забезпечте шість повітрообмінів на годину в приміщенні з принтером.

3. Адміністративний контроль

Розробіть комплексний план управління ризиками для 3D-друку. План повинен описувати небезпеки, пов’язані з кожною робочою діяльністю (підготовка, друк, постобробка, технічне обслуговування та очищення), а також надавати найкращі практики та стандартні операційні процедури. Ефективність цих контролів залежить від відданості роботодавця та прийняття користувачами.

4. Засоби індивідуального захисту (останній засіб)

Використовуйте ЗІЗ як останній засіб, оскільки це найменш ефективний контроль. Оберіть відповідний захист на основі очікуваних небезпек: захист для очей, термо- та хіміостійкі рукавички, респіратори для захисту органів дихання.

Практичні рекомендації щодо розміщення

Розміщення пристрою в окремій кімнаті, віддаленій від житлової зони, значно зменшує експозицію до викидів. Принтери слід розміщувати в приміщеннях, де люди проводять мало часу, з належною вентиляцією. Це особливо важливо для смоляних принтерів, оскільки робота зі смолою завжди вимагає засобів індивідуального захисту.

Закриті принтери як додатковий захист

Закриті 3D-принтери, такі як Bambu Lab P1S та Prusa Core One, стають дедалі поширенішими. Такий дизайн може обмежити вплив потенційно шкідливих побічних продуктів, оскільки полегшує відведення викидів через одну точку витяжки. Розміщення принтерів під витяжними шафами або у вентильованих корпусах з витяжкою додатково підвищує безпеку.

Моніторинг якості повітря

Для додаткової безпеки рекомендується контролювати рівні VOC у зоні роботи принтера за допомогою спеціалізованих моніторів якості повітря. Такі пристрої відстежують забруднювачі, включно з PM2.5, CO2 та летких органічних сполук, допомагаючи підтримувати здоровіше середовище.

Висновок

Технологія 3D-друку відкриває безпрецедентні можливості для інновацій, творчості та швидкого прототипування як для професіоналів, так і для ентузіастів. Водночас зростаюча доступність цих пристроїв вимагає серйозного ставлення до питань безпеки та охорони здоров’я.

Хоча довгострокові наслідки експозиції до викидів 3D-принтерів ще потребують детального вивчення, існуючі дослідження чітко вказують на потенційні ризики. Ультрадрібні частинки, леткі органічні сполуки та інші викиди можуть негативно впливати на дихальні шляхи та загальне здоров’я, особливо при тривалому впливі.

Однак ці ризики можна значно мінімізувати за допомогою системного підходу до безпеки. Інвестиції в належну вентиляцію, моніторинг якості повітря та засоби захисту окупаються збереженням здоров’я користувачів. Баланс між технологічним прогресом та охороною здоров’я — це відповідальність кожного користувача цієї революційної технології.

Ця стаття Чи безпечно тримати 3D-принтер вдома: що показують наукові дослідження раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

З приходом інформаційних технологій персональна інформація стала менш захищеною від витоку. Це відкрило нові вільні ніші для шахраїв, що продають інформацію мільйонами на чорному ринку або використовують її для викрадення більш серйозних речей, ніж фото Ваших улюбленців у домашньому фотоархіві. Виконуйте ці прості дії, щоб налаштувати приватність в екаунтах та безпеку пристроїв.

Коли останнього разу Ви вивчали свій цифровий слід? Для багатьох відповідь буде такою: “Ніколи!”, “А навіщо?”, “Та кому я потрібен?”. Це все тільки полегшує справу електронним шахраям.

Однак доброю новиною є те, що не обов’язково бути технічним генієм, щоб захистити себе та рідних від небажаних наслідків.

1. Один сервіс – один пароль!

Використовуйте унікальні паролі та виробіть наступну звичку: один сервіс – один пароль!
І тільки так!

Можете навіть використовувати генератори випадкових довгих паролів та зберігати їх у менеджері паролів. Тоді Вам необхідно буде запам’ятати лише один майстер-пароль (master password), такий максимально довгий, як тільки зможете запам’ятати, і такий, який неможливо підібрати або вгадати знаючи, наприклад, Вашу персональну інформації, дні народження дітей, батьків, котів або прізвище Вашого першого боса.

Ну, і на випадок склерозу можете його записати у неелектронному вигляді (на папері, наприклад) і покласти у недоступне хакерам місце (в ідеалі – в сейф) .

Варто ще сказати що майстер-пароль бажано міняти принаймні раз на рік

Отже, менеджери паролів:

• 1Password – обійдеться в $2,99/місяць, але воно того варте, бо синхронізується між усіма Вашими пристроями, має підтримку macOS, iOS, Windows, Android, Linux, Chrome OS та навіть Command Line. Також встановлюється у браузери Chrome та Firefox і допомагає заповнювати не тільки дані у формах, а й зберігати іншу, менш структуровану, інформацію. 1Password також може попередити Вас про те, що сайти, які Ви використовували, мають порушення безпеки, дозволяючи Вам якнайшвидше змінити пароль і зменшити шанси на те, що Ваші дані будуть вкрадені.

  

• LastPass – подібний до 1Password, але з меншим функціоналом, що обійдеться за $3/місяць. Але має безкоштовну спрощену версію.
• Dashlane – подібний до LastPass, що обійдеться за $3.33/місяць. Також має безкоштовну версію для зберігання до 50 паролів.
• KeePass – подібна до попередніх, вільна (opensource) програма для зберігання паролів. Також існують різні версії та модифікації цієї програми – такі, як мобільні версії для Android (KeePassDroid, KeePass2Android), iOS (MiniKeePass, iKeePass), BlackBerry (KeePassB) та Windows Phone (7Pass та 8Pass), вебверсія BrowsePass, ну і модифікація KeePassX для прекрасної Linux.

2. Увімкніть багатофакторну аутентифікацію

Всі про це знають, але чомусь мало людей використовує. Або взагалі про це не знають. Або чули, але не знають де/як увімкнути.

Обов’язково вмикаємо багатофакторну аутентифікацію (інколи вона називається двофакторна, 2FA, MFA тощо), бо так Вас зламати буде набагато складніше, ніж просто перехопити спеціальним вірусом, що записує всі введені Вами символи, кліки мишкою, а інколи робить знімки екрана або відео на зараженому компʼютері/телефоні.

Якщо є така опція у сервісі, то, звісно, краще використовувати додаткову аутентифікацію з одноразовими паролями через застосунок на Вашому мобільному телефоні (наприклад, Google Authenticator, який є на багатьох платформах, наприклад Android або iOS), бо СМС-повідомлення не є надійним, оскільки його легко перехопити, а одноразовий пароль через пошту перехопити не набагато складніше за СМС.

Під час налаштування багатофакторної автентифікації Вам буде запропоновано просканувати QR-код або ввести автоматично-згенеровану секретну фразу вручну. І звісно краще записати десь секретну фразу у неелектронному вигляді (на папері, наприклад) і покласти у недоступне хакерам місце

Навіщо записувати? Бо ця секретна фраза зберігається тільки на телефоні, і у випадку його втрати або у випадку відновлення з резервної копії Ви її втратите і відновити доступ до Вашого екаунту буде доволі складно, а інколи навіть і неможливо навіть через службу підтримки.

Вмикається багатофакторна аутентифікація так:

• Google
  Обліковий запис Google -> Безпека -> Двоетапна перевірка
  І тут вже вас чекає розмаїття різних способів, краще обрати декілька, наприклад “Голосове або текстове повідомлення”, “Резервні коди” та “Додаток Google Authenticator”.
• Facebook
  Налаштування -> Безпека й авторизація -> Використання двоетапної перевірки
  Генерація одноразового коду входить у комплект з додатком Facebook на телефоні. Але також краще зберегти “Резервні коди” (Recovery Codes) у неелектронному вигляді.
• Instagram
  Редагувати профіль -> Конфіденційність і безпека -> Двоетапна перевірка
• AppleID 
  Керувати AppleID -> Безпека -> натискаємо “Редагувати” -> Двофакторна автентифікація
• Dropbox
  Параметри -> Безпека ->Двоетапна перевірка

3. Зверніть увагу на процес відновлення екаунту

Зверніть увагу не тільки на пароль, а й на процес відновлення, бо злам починають звідти. Дівоче прізвище матері? Пройшли ті часи, коли це було безпечно. Будьте креативні! Якщо сервіс дозволяє робити свої запитання, то робіть питання невеличку підказку в стилі “02 221 3” (що може означати третій рядок зверху на 221 сторінці на другій книжці на полиці праворуч). Або просто зробіть випадковий (random) рядок на 32+ символи у якості питання і відповіді та збережіть в надійному місці (а ще краще в паперовому вигляді в сейфі).

Розглянемо для прикладу процес відновлення (читай – зламу екаунта) у AppleID:

1. Крок перший – введіть AppleID. Тут все ясно.
2. Далі, введіть номер телефону. Також дуже легко, бо якщо знаєш “жертву” – то номер, найімовірніше, також знаєш. Далі.
3. “Повідомлення з вказівками надіслано на всі ваші пристрої”, але натискаємо “Не маєте доступу до жодного із пристроїв?”. Далі вводимо код що надійшов у СМС на номер, що вказали вище. Це також легко перехопити, починаючи з портативної базової станції GSM/репітера, якщо перебувати у жертви під носом чи мати простий телефонний вірус, що читає СМС, пересилає, куди треба, і тут же видаляє.
4. І що ж ми бачимо далі? Таємні питання! О так, дуже важко дізнатися “ім’я першого друга” або “кличку домашнього улюбленця” або “місто, в якому познайомились Ваші батьки”.

Ну, Ви зрозуміли

4. Не відкривайте вкладення від невідомих людей

Цей вид розсилки вірусів старий, як світ, і буде існувати, поки буде електронна пошта та месенджери. Всі начебто знають про це, однак знаходяться люди, які ще на це ведуться. Ну, не буде всередині листа фоток оголеної Насті Каменських, зарплат співробітників компанії або деталей отримання Вашого призу!

Ну, а що робити з відомими відправниками? Звісно, відкривати підряд усі файли (особливо .exe) та виконувати з правами адміністратора! Ні! Тут також треба бути обережним, бо поштову адресу відправника дуже просто підмінити чи справді відправити вірус зі зламаного екаунта знайомої Вам людини. Це також стосується й екаунтів у соціальних мережах. Також звертайте увагу на предмет граматичних помилок, суржику чи неспецифічного лексикону для знайомих вам людей.

Ну і звісно, нікому і ніколи онлайн не розповідайте ваші паролі чи коди підтвердження що надійшли на СМС/Email.

От наприклад, як зламати екаунт директора великої компанії? Доволі просто, якщо починати не з нього самого, а шляхом довірених контактів через бухгалтера, секретаря, помічника тощо. Недаремно є вислів, що надійність системи визначається її найслабкішою ланкою.

5. Не ігноруйте оновлення програм

Так, оновлюватись набридає, але це передумова для забезпечення безпеки Ваших екаунтів та пристроїв. Не забувайте, що хакери також знають про вразливість програм та пристроїв. І Ви можете використовувати супер-секʼюрний пароль з увімкненою багатофакторною аутентифікацією та мега-важкими методами відновлення екаунта, але весь цей захист може впасти для хакера, якому відома критична вразливість, що дозволяє все це успішно обійти на неоновленій версії програмного забезпечення.

6. “А як віруси потрапили на мій компʼютер/телефон? Я їх спеціально не качав!”

Так, ви не повірите як часто я чує щось подібне. Часто користувачі не розуміють що скачана з “торентів” гра чи програма (або ще гірше – неофіційна зламана версія операційної системи Windows) вже містить в собі схований вірус, що працює по-різному і зазвичай може знаходитись у сплячому режимі роками, поки його автор не активує його і не скаже що саме робити. Це може бути або записувати всі дії користувача, передавати вміст файлів, шифрувати і видаляти весь вміст компʼютера/телефону або просто атакувати якийсь сайт, за атаку якого хакеру було проплачено (до речі, варто сказати що атакувати сайт зазвичай дешевше, ніж його захищати, але стаття не про це).

Тому, при встановленні нового додатка або програми, переконайтеся, що ви завантажуєте їх з надійного джерела, такого як офіційний магазин програм для вашого пристрою.

Не звантажуйте піратські копії програм, ігор та операційних систем! Те, що вони марковані як “проліковані”, не значить що всередині немає вірусів. І особисто мене особливо викликає посмішку коли пишуть що перед встановленням такої програми обовʼязково вимкніть антивірус. Ну ви зрозуміли

Читайте також: Як знайти та видалити шпигунське програмне забезпечення з телефону

Також завжди читайте відгуки та опис додатка або програми перед встановленням, щоб переконатися, що ви розумієте, що вони роблять та які дозволи вони потребують. Наприклад навіщо якомусь калькулятору доступ до фото/відео, контактів та файлової системи пристрою? Ну ви зрозуміли.

7. Будьте обережні з публічним та безкоштовними Wi-Fi

Доступ до публічного Wi-Fi може бути дуже зручним, особливо коли ви в дорозі або в кафе.

Але ви повинні бути особливо обережними, використовуючи такі мережі. Хакери можуть встановити “злий двійник” публічної точки доступу, яка виглядає так само як справжня точка доступу. Якщо ви підʼєднаєтесь до цієї “злої” точки, вашу інформацію можна легко перехопити. Особливо якщо ви зʼєднуєтесь з сайтами що ще чомусь працюють на протоколі HTTP (адреси таких сайтів починаються на https://), замість захищеного HTTPS (адреси таких сайтів починаються на https://).

Читайте також: Як безпечно користуватися публічним Wi-Fi? Поради для захисту Ваших даних

8. По можливості, завжди використовуйте VPN

Щоб забезпечити максимальну безпеку, по можливості, завжди використовуйте VPN (Virtual Private Network).

При використанні VPN є кілька важливих моментів, на які треба звернути увагу:

• Вибір VPN провайдера: Виберіть надійного VPN провайдера, який дотримується політики “без журналів” (no-logs policy), що означає, що вони не зберігають жодної інформації про вашу інтернет-активність. Також важливо, щоб вони використовували сильне шифрування та мали достатню кількість серверів у різних локаціях.
• Швидкість: VPN може уповільнити швидкість вашого інтернет-з’єднання, оскільки ваші дані повинні проходити через додатковий сервер, а також через процес шифрування. Виберіть VPN, який гарантує достатню швидкість для вашого використання.
• Ціна: Є безкоштовні та платні VPN-послуги. Безкоштовні VPN можуть бути обмежені щодо швидкості, даних або кількості доступних серверів. Платні VPN, як правило, надають кращий сервіс, але ціна може значно відрізнятися, тому важливо зробити дослідження перед тим, як зробити вибір.
• Сумісність: Ваш VPN повинен бути сумісний із вашими пристроями та операційною системою. Більшість VPN-провайдерів пропонують додатки для різних платформ, включаючи Windows, MacOS, iOS, Android і чудовий Linux.

Читайте також: 5 причин, чому ніколи не варто використовувати безкоштовний VPN

Я б рекомендував наступні:

• NordVPN – швидкий та безпечний сервіс VPN з набором унікальних функцій та містить шифрування AES-256 та блокувальник реклами та шкідливого ПЗ.
  Стандартний план NordVPN пропонується за ціною $59.88 за рік, можливість одночасного підключення 6 пристроїв та доступ до більш ніж 5000 серверів, розташованих в понад 50 країнах.
• Private Internet Access (PIA) є одним з найбільш приватних VPN-провайдерів, з політикою неведення журналів та вбудованим блокувальником реклами. Він надає доступ до серверів у 84 країнах, хоча не розкриває загальну кількість своїх серверів. Також це один з найбільш дешевих VPN на ринку за ціною $39.95 за рік при щорічній оплаті.
• ProtonVPN – це надійний сервіс VPN, заснований у Швейцарії, відомий своєю строгою політикою щодо відсутності журналів та відкритим додатком з аудиту. Глобальна мережа серверів пропонує швидкі з’єднання та підтримує до 10 пристроїв.
  Платні плани починаються з $4.99 на місяць при оплаті кожні 24 місяці, що становить $119.76. Як і у більшості VPN, план з оплатою щомісяця буде коштувати більше, з платними планами, які починаються від $9.99 на місяць.
  ProtonVPN доступний на всіх основних платформах, включаючи Windows, Mac, Android, iOS та Linux, а також має інтеграцію з мережею Tor. Оскільки він базується у Швейцарії, він не є частиною “П’яти очей”, “Дев’яти очей” або “Чотирнадцяти очей”.

Безпека акаунтів і пристроїв важлива. Використовуйте унікальні паролі для кожного сервісу та зберігати їх у менеджері паролів. Майстер-пароль має бути довгим та складним для злому. Обов’язково увімкніть багатофакторну аутентифікацію, що значно ускладнить злому вашого акаунту. При відновленні акаунту, намагайтеся обрати важкі для вгадування відповіді на секретні питання. Також важливо уникати відкриття вкладень від незнайомих людей, оскільки це може призвести до зараження вірусами. Оновлюйте свої програми та операційну систему, щоб запобігти можливим вразливостям, які можуть бути використані хакерами. Використання VPN також може значно підвищити вашу приватність та безпеку в Інтернеті, шифруючи ваш трафік та приховуючи вашу справжню локацію.

Роман Теличко, фахівець з питань кібербезпеки спеціально для CyberCalm.org

Ця стаття Експерт для Cybercalm: Як налаштувати приватність в екаунтах та безпеку пристроїв? раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин