• Про нас
  • Редакційна політика CyberCalm
  • Політика конфіденційності
  • Контакти
CyberCalm
  • Кібербезпека
    КібербезпекаПоказати ще: Кібербезпека
    Металевий USB‑накопичувач з отвішеною кришкою та шнурком на столі
    Чим небезпечні невідомі USB-флешки: що може стороння флешка і як захиститися
    19.11.2026
    Рука малює граф з вузлами в блокноті на столі біля ноутбука
    Чи робить ШІ фахівців з кібербезпеки слабшими: шість навичок, які галузь ризикує втратити
    16.11.2026
    Накопичення старих смартфонів і плеєрів, складені в купу на столі
    Які гаджети ризиковано купувати вживаними: 5 категорій і що перевірити перед оплатою
    15.11.2026
    Рука підключає білий Ethernet-кабель до чорного маршрутизатора з портами
    Як оновити прошивку роутера і перевірити, чи він досі отримує оновлення безпеки
    11.11.2026
    Жінка лежить на ліжку з двома собаками перед відкритим ноутбуком
    Шахраї створюють за допомогою ШІ фейкові фото зниклих тварин і вимагають викуп
    05.11.2026
  • Сервіси
    • Gmail і Google
    • YouTube
    • Facebook
    • Instagram
    • Telegram і WhatsApp
    • X і TikTok
  • Смартфон
  • Комп’ютер
  • Приватність
  • Огляди
  • Новини
  • Сканер
Соцмережі
  • Facebook
  • Instagram
  • YouTube
  • TikTok
  • X (Twitter)
  • Threads
Спеціальні теми
  • Штучний інтелект
  • Кібервійна
  • Маніпуляції в медіа
  • Дезінформація
  • Безпека дітей в Інтернеті
  • Розумний будинок
Техногіганти
  • Google
  • Apple
  • Microsoft
  • OpenAI
  • Anthropic
  • Meta
  • Samsung
Читання: Атака на сайт АТБ: що заявляють хакери DataSuckers, що відповідає компанія і що робити клієнтам
Розмір шрифтаAa
CyberCalmCyberCalm
Пошук
  • Кібербезпека
  • Смартфон
  • Комп’ютер
  • Приватність
  • Огляди
  • Сервіси
  • Новини
  • Перевірити сайт або посилання на шахрайство
Follow US
  • Про проєкт Cybercalm
  • Політика конфіденційності
  • Контакти
© 2025 Cybercalm. All Rights Reserved.
Головна / Новини / Атака на сайт АТБ: що заявляють хакери DataSuckers, що відповідає компанія і що робити клієнтам

Атака на сайт АТБ: що заявляють хакери DataSuckers, що відповідає компанія і що робити клієнтам

Наталя Зарудня
ByНаталя Зарудня
Головний редактор
Головний редактор та засновниця CyberCalm. Понад 10 років у кібербезпеці та технологічній журналістиці. Пишу про захист даних, мобільну безпеку, штучний інтелект та соціальні мережі.
Follow:
05.10.2026
Поширити
10 хв. читання
Атака на сайт АТБ: що заявляють хакери DataSuckers, що відповідає компанія і що робити клієнтам

5 жовтня 2026 року сайт і застосунок мережі супермаркетів АТБ, яка налічує понад 1300 магазинів, тимчасово перестали нормально працювати. Замість головної сторінки відвідувачі бачили чорну заглушку з вимогою викупу. Угруповання DataSuckers стверджує, що викрало дані майже 8 млн клієнтів, а також співробітників і постачальників мережі. У компанії атаку підтвердили, але витік персональних даних заперечують. У відповідь зловмисники виклали в Telegram, за їхніми словами, зразки викраденої інформації. Незалежного підтвердження заяв жодної зі сторін наразі немає.

Зміст
  • Що сталося 5 жовтня
  • Що стверджують зловмисники
  • Позиція АТБ
  • Хто такі DataSuckers
  • Чому жодну з версій поки не можна вважати остаточною
  • Що робити клієнтам АТБ

Головне

  • 5 жовтня сайт і застосунок АТБ тимчасово перестали працювати, на сайті з’являлася вимога викупу в 400 тис. доларів.
  • Угруповання DataSuckers заявляє про дані 7,9 млн клієнтів, співробітників і постачальників та оприлюднило «зразки» — їхню автентичність незалежно не підтверджено.
  • АТБ атаку підтверджує, але витік персональних даних заперечує.
  • Клієнтам варто остерігатися фішингу на тлі новини й не використовувати однаковий пароль у різних сервісах.

Що сталося 5 жовтня

Атаку анонсували заздалегідь. Як помітило ZN.UA, о 13:51 у Telegram-каналі DataSuckers зʼявився допис про те, що «через 9 хвилин щось станеться». Згодом угруповання писало про затримку через «технічні моменти», а о 14:45 опублікувало допис із посиланням на сайт АТБ.

На сайті мережі зʼявилася сторінка російською мовою з таймером на дві години: зловмисники вимагали 400 тис. доларів у USDT або біткоїнах і погрожували в разі відмови виставити дані у відкритий доступ. За спостереженнями Mezha, ресурси працювали з перебоями й час від часу видавали цю заглушку. Таймер працював некоректно — згодом хакери самі це визнали. Мобільний застосунок мережі також не працював.

Близько 15:30 мережа підтвердила атаку на свої ресурси. О 16:29 сайт знову відкривався, але з повідомленням про технічні роботи; станом на 18:00 воно залишалося на сторінці.

Що стверджують зловмисники

За словами DataSuckers, у їхньому розпорядженні опинилися:

  • дані 7,9 млн клієнтів — номери телефонів, адреси електронної пошти, імена, адреси та хеші паролів;
  • паспортні дані 127 тис. співробітників;
  • історія 11,48 млн замовлень;
  • понад 50 тис. записів про постачальників — податкові та реєстраційні коди й контакти;
  • 68 тис. облікових записів Active Directory і 524 репозиторії GitLab із вихідним кодом.

Перелік наводять «Телеграф» і «Бабель». Угруповання також заявило, що знищило всі резервні копії. Податкові ідентифікатори постачальників хакери позначили російськими термінами «ИНН» і «ОКПО» замість українських РНОКПП і ЄДРПОУ.

Спершу як «доказ» зловмисники показали скриншот переліку архівів. Після того як сайт відновили, а компанія заперечила витік, DataSuckers пообіцяли оприлюднити зразок даних. За інформацією The Record, такі зразки згодом зʼявилися в Telegram-каналі угруповання. Водночас хакери заявили, що не зливатимуть базу повністю, а продадуть її.

Ні автентичність зразків, ні заявлений масштаб незалежно не підтверджено — на це звертають увагу і «Главком», і The Record. Деякі цифри викликають питання: за даними The Record, у мережі працює понад 60 тис. людей, тоді як хакери заявляють про паспортні дані 127 тис. співробітників. Розбіжність може свідчити як про перебільшення, так і про те, що в базі є записи колишніх працівників.

Позиція АТБ

Прессекретар мережі Сергій Демченко в коментарі РБК-Україна підтвердив атаку, але заперечив загрозу для даних клієнтів:

Дійсно, відбувається хакерська атака на ресурси компанії. Жодних персональних даних не зачепили, тому що на ресурсах вони не зберігаються. Небезпеки немає

Сергій Демченко, прессекретар АТБ

За його словами, сайт закрили, а фахівці зʼясовують, що саме сталося. На запит «Економічної правди» у пресслужбі сформулювали позицію обережніше: там «не кажуть про злам сайту», але підтверджують спробу хакерської атаки. Мережа також офіційно підтвердила атаку «Суспільному» й пообіцяла найближчим часом відновити роботу всіх серверів.

У дописі у Facebook компанія наголосила, що тимчасова заставка не вплинула на безпеку даних, сайт повністю контролюється АТБ, а інформація надійно захищена. Клієнтів закликали довіряти лише офіційним повідомленням мережі. Технічних деталей інциденту й термінів повного відновлення сервісів АТБ, як зазначає AIN.UA, не повідомила.

Хто такі DataSuckers

DataSuckers — кіберзлочинне угруповання, яке атакує компанії й вимагає викуп за викрадені дані. Свій Telegram-канал воно веде російською мовою; на момент атаки на АТБ у ньому було понад 3200 підписників. Telegram-акаунт для звʼязку показує геолокацію «Прага, Чехія», однак така мітка не є надійним свідченням реального місцезнаходження.

До АТБ угруповання атакувало переважно російські компанії. У середині вересня воно заявило про злам туроператора Tez Tour: за словами хакерів, вони близько двох тижнів перебували в його системах і підмінили сайт. Компанія підтвердила збій у роботі сайту, але не викрадення даних. Наприкінці вересня DataSuckers взяли відповідальність за атаку на мережу «Додо Піца» — вона, за даними The Record, визнала можливий доступ зловмисників до імен, адрес, телефонів, дат народження й історії замовлень клієнтів. Базу хакери тоді пропонували продати приблизно за 100 тис. доларів.

Угруповання позиціонує себе як фінансово, а не політично мотивоване. 1 жовтня воно заявило, що його нібито розшукують правоохоронці трьох країн, і пообіцяло «розширюватися на сусідні країни». ZN.UA описує типову схему його атак: доступ до серверів, викрадення баз даних, видалення резервних копій, підміна сайту й публічна вимога грошей. Проте підстав стверджувати, що АТБ атакували саме так, наразі немає. Публічних доказів того, що учасники групи є громадянами росії чи повʼязані з російськими спецслужбами, також немає.

Чому жодну з версій поки не можна вважати остаточною

Підміна головної сторінки — так званий дефейс — сумнівів не викликає: її бачили тисячі відвідувачів, а ЗМІ зафіксували скриншоти. Проте дефейс свідчить лише про те, що зловмисники змогли змінити вміст сайту. Сам по собі він не доводить викрадення баз даних.

Водночас перелік, який наводять хакери, виходить далеко за межі публічного сайту: Active Directory і GitLab — це внутрішня корпоративна інфраструктура. Заяви АТБ різняться за формулюваннями: в одних ідеться про те, що персональні дані не зберігалися на атакованих ресурсах, в інших — що «жодних даних АТБ не було викрадено». Окремого коментаря щодо тверджень про внутрішні системи компанія публічно не надавала.

Вимагачі нерідко перебільшують масштаби атаки, щоб посилити тиск на жертву й привернути увагу. Але й перші заяви компаній про відсутність витоку не завжди бувають остаточними — повну картину зазвичай дає лише розслідування. Поки його результатів немає, обидві версії залишаються заявами сторін. Те саме стосується й оприлюдненого «зразка»: невеликий фрагмент даних не доводить ані масштабу витоку, ані того, що дані взято саме із систем АТБ, а не зібрано з інших джерел.

Окремий вимір інциденту — інформаційний. Як помітив «Бабель», одразу після атаки низка анонімних телеграм-каналів поширила заяви хакерів без перевірки й подала непідтверджені цифри як факт.

Що робити клієнтам АТБ

Незалежно від того, чи підтвердиться витік, гучні новини про атаки на великі компанії стають приводом для шахрайських розсилок. Тож варто дотримуватися кількох правил:

  1. Не переходити за посиланнями у повідомленнях про «компенсацію», «бонуси за незручності» чи «перевірку витоку» від імені АТБ. Інформацію про інцидент варто перевіряти лише на офіційному сайті й сторінках мережі.
  2. Змінити пароль в інших сервісах, якщо той самий пароль використовувався для облікового запису АТБ. Хешування захищає пароль лише частково: прості й поширені комбінації можна підібрати. Надалі для кожного сервісу варто мати окремий пароль — найзручніше зберігати їх у менеджері паролів.
  3. Увімкнути двоетапну перевірку для електронної пошти та месенджерів — саме ці облікові записи найчастіше намагаються захопити, маючи номер телефону й email жертви.
Читайте такожДвоетапна перевірка у месенджерах: як налаштувати WhatsApp, Telegram, Signal, Viber і Messenger
  1. Скептично ставитися до дзвінків від «служби безпеки АТБ» чи «банку». Справжні представники не просять продиктувати код із SMS, дані картки чи пароль.
  2. Не шукати й не завантажувати «злиті бази» у Telegram чи на форумах: під виглядом архівів із даними часто поширюють шкідливе ПЗ.

Співробітникам мережі, чиї паспортні дані згадують хакери, варто стежити за своєю кредитною історією, щоб вчасно помітити спроби оформити позику на їхнє імʼя. Постачальникам — уважно перевіряти листи про «зміну реквізитів»: дані про ІПН, ЄДРПОУ та контакти можуть стати основою для шахрайських рахунків. Будь-яку таку зміну варто підтверджувати телефонним дзвінком за відомим номером, а не за контактами з листа.

Читайте такожЯк безпечно передавати скан паспорту та інші конфіденційні файли

Ситуація розвивається. Матеріал оновлюватиметься в міру появи нових підтверджених даних.

ТЕМИ:DataSuckersАТБвимаганнявитік данихкібератакиперсональні даніфішинг
Поділитися
Facebook Threads Копіювати посилання Друк
Що думаєте?
В захваті0
Сумно0
Смішно0
Палає0
Овва!0
Попередня стаття 30 цікавих фактів про інтернет: історія, цифри та міфи 30 цікавих фактів про інтернет: історія, цифри та міфи
Наступна стаття Чому небезпечно завантажувати програми з неофіційних джерел і як безпечно встановлювати ПЗ на компʼютер Чому небезпечно завантажувати програми з неофіційних джерел і як безпечно встановлювати ПЗ на компʼютер

В тренді

Ряди серверних шаф з мережевими кабелями та світлодіодними індикаторами
Tor випустив екстрене оновлення для ретрансляторів через масштабну DDoS-атаку на мережу
19.11.2026
Нічна міська панорама з мережевими синіми світловими лініями
ШІ знаходить вразливості нульового дня за 4 долари: тепер це під силу навіть пересічним хакерам
17.11.2026
Порожній комп'ютерний клас з рядком моніторів і стільців
10 безкоштовних програм з відкритим кодом для Windows, які варто встановити у 2026 році
16.11.2026
Металевий USB‑накопичувач з отвішеною кришкою та шнурком на столі
Чим небезпечні невідомі USB-флешки: що може стороння флешка і як захиститися
19.11.2026
Ноутбук на підставці заряджається біля вікна: вентиляція й помірна температура подовжують життя акумулятора
Час автономної роботи ноутбука з Windows 11: як довше працювати від акумулятора
16.11.2026

Рекомендуємо

Польовий ноутбук поруч з безпілотним літальним апаратом на трав'яній смузі
Новини

Хакери намагалися поширити шкідливе ПЗ через систему оновлень дронів, які постачають Україні: Quantum Systems запевняє, що ризику немає

20.11.2026
Рука людини в чорному одязі тримає смартфон із картою в автомобілі
Новини

НАТО порадило учасникам оборонної конференції російський Yandex Go — і за дві години відкликало рекомендацію

13.11.2026
Світлий коридор офісу з відкритими дверима та робочими кабінетами
Новини

Grok Build відкрив стороннім доступ до понад 35 тис. застосунків, зокрема до внутрішніх даних SpaceXSI

12.11.2026
Чоловіча рука тримає смартфон з синьо-фіолетовим екраном на жовтому фоні
Новини

«Чат переноситься до нової групи»: у Telegram крадуть акаунти через фейкову капчу в мінізастосунку

10.11.2026

Гарячі теми

  • Кібербезпека
  • Штучний інтелект
  • Смартфони
  • Комп'ютери
  • Соцмережі
  • Безпека дітей в Інтернеті

Приєднуйтесь

Ласкаво просимо до CyberCalm – вашого надійного провідника у світі цифрової безпеки та спокою!

Інформація
  • Про нас
  • Редакційна політика CyberCalm
  • Політика конфіденційності
  • Контакти
Навігація
  • Кібербезпека
  • Сервіси
  • Смартфон
  • Комп’ютер
  • Приватність
  • Огляди
  • Новини
  • Партнерські матеріали
CyberCalmCyberCalm
© 2026 Cybercalm. All Rights Reserved.