Шахраї телефонували громадянам та представлялись співробітникам служби безпеки банку. Таким чином зловмисники виманювали реквізити банківських карток і переводили гроші на підконтрольні рахунки.
Про це йдеться у повідомленні прес-служби Департаменту кіберполіції Національної поліції України.
Правоохоронці встановили, що до протиправної діяльності було залучено 15 осіб. Фігуранти розмістили власний call-центр у Запоріжжі. Його працівники, використовуючи клієнтські бази банків, телефонували громадянам.
Під час телефонної розмови представлялись співробітниками служби безпеки банківських установ та виманювали інформацію щодо даних cvv-коду, номеру картки, пін-код тощо. Після того, як отримували потрібну інформацію, зловмисники списували кошти на підконтрольні карткові рахунки.
Зазначені клієнтські бази банків скуповувались у DarkNet, вони містили номер банківської картки, анкетні дані власника, його мобільний телефон та електрону поштову скриньку.
Правоохоронці провели обшук за місцем розташування офісу шахраїв. За результатами вилучено комп’ютерну техніку, девайси для здійснення дзвінків IP-телефонії, мобільні телефони, чорнові записи.
За даним фактом відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 190 (Шахрайство) Кримінального кодексу України. Їм загрожує до восьми років ув’язнення.
Також радимо звернути увагу на поради, про які писав Cybercalm, а саме:
-
АПГРЕЙД ВАШОГО КОМП’ЮТЕРА: 5 КОМПЛЕКТУЮЧИХ, ЯКІ ВАРТО ОНОВИТИ В ПЕРШУ ЧЕРГУ
-
-
ЧИМ ЗАГРОЖУЄ ВАМ СОЦІАЛЬНА ІНЖЕНЕРІЯ ТА ЯК НЕ СТАТИ ЖЕРТВОЮ “СОЦІАЛЬНОГО ХАКЕРА”?
-
ЯК ВБЕРЕГТИСЯ ВІД ОНЛАЙН-ШАХРАЇВ ПІД ЧАС СПІЛКУВАННЯ У ДОДАТКАХ ДЛЯ ЗНАЙОМСТВ?
Нагадаємо, використовуючи реквізити платіжних карток громадян інших держав, зловмисник купував товари в Інтернет-магазинах. Далі продавав їх у соціальних мережах українцям.
Окрім цього, прогалини в безпеці знайдені в продуктах Amazon, Apple, Google, Samsung, Raspberry, Xiaomi, а також точках доступу від Asus і Huawei.
До речі, рекламні агенції, що надавали послуги з розміщення реклами, в тому числі на сайтах онлайн-кінотеатрів, своєю діяльністю забезпечували функціонування ресурсів з піратським контентом.
Також довгий час більшість користувачів вважали, що загроз для Linux значно менше, ніж для Windows чи macOS. Однак останнім часом комп’ютерні системи та додатки на базі цієї операційної системи все частіше стають об’єктами атак кіберзлочинців.
