<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/"
>

<channel>
	<title>кібершахрайство &#8211; CyberCalm</title>
	<atom:link href="https://cybercalm.org/topic/kibershahrajstvo/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://cybercalm.org</link>
	<description>Кіберзахист та технології простою мовою</description>
	<lastBuildDate>Thu, 27 Aug 2026 19:34:06 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	

<image>
	<url>https://cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/10/favicon-1.svg</url>
	<title>кібершахрайство &#8211; CyberCalm</title>
	<link>https://cybercalm.org</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Як кіберзлочинці взаємодіють між собою</title>
		<link>https://cybercalm.org/yak-kiberzlochyntsi-vzayemodiyut-mizh-soboyu/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Побокін Максим]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 21 Apr 2026 06:00:37 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Кібербезпека]]></category>
		<category><![CDATA[Вибір редакції]]></category>
		<category><![CDATA[даркнет]]></category>
		<category><![CDATA[кіберзлочинність]]></category>
		<category><![CDATA[кібершахрайство]]></category>
		<category><![CDATA[хакери]]></category>
		<category><![CDATA[хакерське угруповання]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=123995</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/04/10114744/fsb-zhurnalist-radio-free-europe-kiberataky-ukrayina.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-kiberzlochyntsi-vzayemodiyut-mizh-soboyu/">Як кіберзлочинці взаємодіють між собою</a></p>
<p>У звітах з кібербезпеки прийнято описувати хакерські атаки як окремі події — але насправді за кожним успішним зламом стоїть ціла мережа взаємозалежних постачальників послуг, посередників і виконавців. Кіберзлочинність давно перестала бути справою самітників і перетворилася на повноцінну підпільну індустрію з власним ринком праці, ланцюгами постачання та навіть конкуренцією між «вендорами». За оцінками дослідників, у 2025 [&#8230;]</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-kiberzlochyntsi-vzayemodiyut-mizh-soboyu/">Як кіберзлочинці взаємодіють між собою</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/maksym-pobokin/">Побокін Максим</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/04/10114744/fsb-zhurnalist-radio-free-europe-kiberataky-ukrayina.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-kiberzlochyntsi-vzayemodiyut-mizh-soboyu/">Як кіберзлочинці взаємодіють між собою</a></p>
<p>У звітах з кібербезпеки прийнято описувати хакерські атаки як окремі події — але насправді за кожним успішним зламом стоїть ціла мережа взаємозалежних постачальників послуг, посередників і виконавців. Кіберзлочинність давно перестала бути справою самітників і перетворилася на повноцінну підпільну індустрію з власним ринком праці, ланцюгами постачання та навіть конкуренцією між «вендорами».<span id="more-123995"></span></p>
<p>За оцінками дослідників, у 2025 році глобальні збитки від кіберзлочинності сягнули $10,5 трлн на рік — більше, ніж ВВП будь-якої країни світу, крім США та Китаю. Для порівняння: це вдвічі перевищує ВВП України за всю її незалежну історію, разом узяту. Кіберзлочинність як сервісна модель зробила атаки доступними навіть для людей без технічних знань: купити готовий інструмент для злому можна так само легко, як замовити доставку їжі.</p>
<p>Компанія з кібербезпеки <a href="https://www.crowdstrike.com/" target="_blank" rel="noopener">CrowdStrike</a> ще в 2021 році систематизувала цю екосистему, розділивши її на три великі категорії: послуги, дистрибуція та монетизація. Сьогодні ця структура залишається актуальною, але кожна з категорій суттєво еволюціонувала — і доповнилася двома новими вимірами, яких п&#8217;ять років тому просто не існувало: штучним інтелектом та Telegram як основним майданчиком підпільної торгівлі.</p>
<h2>Рівень перший: послуги та постачальники</h2>
<p>Базова інфраструктура кіберзлочинності — це набір спеціалізованих сервісів, які злочинні угруповання «орендують» або купують замість того, щоб розробляти самостійно. Принцип той самий, що й у легальному технологічному бізнесі: навіщо будувати власний дата-центр, якщо можна орендувати хмару?</p>
<h3>Брокери початкового доступу (Initial Access Brokers)</h3>
<p>Це, мабуть, найпомітніша категорія підпільного ринку останніх років. Брокери доступу — зловмисники, які спеціалізуються на зламі корпоративних мереж і наступному продажі цього доступу іншим групам. Вони не проводять атаки самостійно — вони постачають «відчинені двері».</p>
<p>За даними Group-IB, у 2024 році зафіксовано понад 3 000 пропозицій продажу доступу до корпоративних мереж — на 15% більше порівняно з 2023 роком. Регіон Північної Америки показав найбільший приріст — 43%. Ціни варіюються від кількох сотень до десятків тисяч доларів залежно від розміру організації та рівня привілеїв.</p>
<h3>Ransomware-as-a-Service та Crime-as-a-Service</h3>
<p>Модель «вимагачі як сервіс» (RaaS) фактично демократизувала один із найприбутковіших видів кіберзлочинності. Розробники програм-вимагачів більше не проводять атаки самостійно — вони створюють платформу й продають або здають в оренду доступ до неї афіліатам, отримуючи від 10 до 30% від кожного виплаченого викупу.</p>
<p>У 2024 році Group-IB ідентифікувала 39 нових RaaS-оголошень і зафіксувала 44-відсоткове зростання кількості афіліатів. Кількість атак через спеціалізовані сайти витоків збільшилась на 10% — до понад 5 000 задокументованих випадків. У 2024 році одна компанія зі списку Fortune 50 виплатила рекордний викуп у $75 млн.</p>
<h3>Послуги анонімізації та «куленепробивний» хостинг</h3>
<p>Інфраструктура анонімності — ще один ключовий елемент підпільного ринку. Сюди входять резидентні проксі-мережі (трафік маршрутизується через пристрої реальних користувачів, що робить його майже невиявним), приватні VPN-сервіси без журналів активності, а також «куленепробивні» хостинг-провайдери — компанії, що надають серверну інфраструктуру і свідомо ігнорують скарги на зловживання.</p>
<h3>Фішинг-набори та Webinject</h3>
<p>Фішинг-набори — готові веб-інструменти для автоматизації фішингових атак — доступні на підпільних ринках за суми від кількох десятків доларів. Більш складні інструменти типу Webinject дозволяють вбудовувати шкідливий код безпосередньо в браузер жертви під час відвідування банківських сайтів — жертва бачить звичний інтерфейс, але насправді взаємодіє зі шкідливим шаром.</p>
<h3>Послуги з вербування та «грошові мули»</h3>
<p>Вербування звичайних людей для участі у злочинних схемах — окрема спеціалізація. Так звані «<a href="https://cybercalm.org/hto-taki-dropy-ta-yak-vony-pratsyuyut-v-ukrayini/">грошові мули</a>» фізично знімають готівку із зламаних рахунків або отримують переказ на власний рахунок, а потім пересилають кошти далі по ланцюжку відмивання. Частину цих людей свідомо вербують на підпільних форумах; інші стають жертвами шахраїв, які пропонують «легкий заробіток».</p>
<h2>Рівень другий: дистрибуція та доставка атак</h2>
<p>Навіть найдосконаліше шкідливе програмне забезпечення марне без механізму доставки. Саме тому дистрибуція — окремий сегмент підпільного ринку з власними спеціалістами та сервісами.</p>
<p><strong>Спам- та фішингові кампанії</strong> залишаються найпоширенішим інструментом початкового проникнення. За даними ENISA, фішинг є домінуючим вектором злому в 60% задокументованих інцидентів у Євросоюзі. Окремі групи спеціалізуються виключно на масових розсилках — вони не розробляють шкідливе ПЗ і не монетизують дані, їхній «продукт» — це охоплення аудиторії.</p>
<p>Ще одна ключова категорія — <strong>завантажувачі або «лоадери»</strong> (loaders). Це угруповання, які вже контролюють заражені пристрої і пропонують «встановити» шкідливе ПЗ іншої групи у вже скомпрометованій мережі. Фактично це послуга субпідряду: одна група будує плацдарм, інша — його використовує для власних цілей.</p>
<p><strong>Exploit-кити</strong> — набори для автоматичної експлуатації вразливостей у браузерах та плагінах — дозволяють заражати пристрої жертв без будь-якої взаємодії з їхнього боку: достатньо просто відвідати скомпрометований сайт. Трафік на такі сайти перенаправляється через зламані легітимні веб-ресурси, що ускладнює виявлення.</p>
<h2>Рівень третій: монетизація — перетворення злому на гроші</h2>
<p>Зламати мережу — лише половина справи. Наступна задача — конвертувати здобуті дані чи доступ у реальні кошти, залишаючись при цьому невиявленим. Монетизація — найрізноманітніший сегмент кіберзлочинної екосистеми.</p>
<p><strong>Кардингові форуми</strong> залишаються основним ринком збуту викрадених платіжних даних. Ціна залежить від типу картки, країни та наявності повного «дампу» з CVV-кодом. Окремі сервіси перевірки карток дозволяють автоматично верифікувати дійсність тисяч номерів за лічені хвилини.</p>
<p>Відмивання грошей еволюціонувало разом із криптовалютою. <strong>«Міксери» та «тумблери»</strong> — сервіси, що перемішують криптотранзакції для приховування їхнього походження, — стали стандартним інструментом. За даними Chainalysis, загальний обсяг криптозлочинності у 2024 році перевищив $51 млрд. Паралельно існують мережі підставних компаній для відмивання коштів через легальні банківські канали.</p>
<p><strong>«Шахрайський перепродаж»</strong> — схема, за якої викрадені кошти конвертуються в реальні товари (зазвичай електроніка, ювелірні вироби або автомобілі), які потім перепродаються за готівку. Це ускладнює відстеження: гроші «очищаються» через легальний товарний ринок.</p>
<p>Вимагання — ще одна форма монетизації, що вийшла далеко за межі класичного ransomware. Сьогодні поширена <strong>«подвійна атака»</strong>: зашифрувати дані і водночас погрожувати їх публікацією. Деякі угруповання повністю відмовились від шифрування й займаються виключно крадіжкою та шантажем — це простіше й так само прибутково.</p>
<h2>Новий вимір: штучний інтелект як підсилювач злочинності</h2>
<p>П&#8217;ять років тому ШІ у кіберзлочинності був екзотикою. Сьогодні він вбудований у підпільну екосистему як стандартний інструмент. Дослідники Trend Micro зафіксували принципову зміну: злочинці більше не будують ШІ-інструменти самостійно — вони купують готові сервіси або зламують легальні платформи.</p>
<p><strong>Jailbreak-as-a-Service</strong> — окремий сегмент ринку: постачальники продають методи обходу захисту комерційних мовних моделей (ChatGPT, Claude, Gemini) для генерації фішингових листів, сценаріїв соціальної інженерії та шкідливого коду. На підпільних маркетплейсах також продають скомпрометовані акаунти ChatGPT і Claude — для масової автоматизації або обходу санкційних обмежень (актуально для росії, Ірану та Північної Кореї, де доступ до цих сервісів заблоковано).</p>
<p><strong>Дипфейк-технології</strong> перетворились із курйозу на інструмент корпоративного шахрайства. Зафіксовані випадки, коли зловмисники підробляли відео- та аудіозвернення керівників компаній, щоб змусити фінансових співробітників здійснити великі перекази. <a href="https://cybercalm.org/dnk-zlochynu-zminylosya-europol-pro-zagrozy-organizovanoyi-zlochynnosti-v-yes/">Оцінка загроз Europol за 2025 рік</a> прямо попереджає: злочинні угруповання дедалі активніше використовують генеративний ШІ для масштабування фішингу та шахрайських операцій.</p>
<p>Паралельно з&#8217;являються перші зразки шкідливого ПЗ, що динамічно генерують власний код за допомогою вбудованих мовних моделей — адаптуючись до конкретного середовища та ускладнюючи виявлення. Поки що ці техніки залишаються нішевими через нестабільність і залежність від зовнішніх API, але тенденція зафіксована.</p>
<h2>Нова інфраструктура: Telegram замінив даркнет</h2>
<p>Якщо п&#8217;ять років тому основним майданчиком підпільної торгівлі були анонімні форуми в мережі Tor та даркнет-маркетплейси, то сьогодні центр ваги змістився в бік Telegram. Дослідження компанії Cyfirma підтверджує: <a href="https://cybercalm.org/raj-dlya-shahrayiv-telegram-ye-nabilshym-temnym-rynkom-instrumentiv-dlya-fishyngu/">Telegram став основною платформою для хакерів</a>.</p>
<p>Масштаби вражають. Лише через одну групу в Telegram — Huione Guarantee — з 2021 по 2025 рік пройшло $27 млрд транзакцій, пов&#8217;язаних із незаконною діяльністю. Це перевищує обіг найвідоміших даркнет-маркетплейсів за всю їхню історію. Коли в травні 2025 року Telegram заблокував цей канал, його місце миттєво зайняли клони — і за лічені місяці новий канал досяг обігу в $1,1 млрд.</p>
<p>Telegram приваблює злочинців з кількох причин: відносна анонімність, можливість створювати великі закриті групи, зручна інтеграція з криптовалютними ботами та значно нижча технічна складність порівняно з Tor. Продаж зламаних баз даних, кредитних карток, інструментів для кіберзлочинності, вербування «грошових мулів» — все це відбувається у відкритих і закритих каналах із мінімальною модерацією.</p>
<p><em><i>Після арешту Павла Дурова у Франції в серпні 2024 року Telegram оголосив про передачу правоохоронним органам даних користувачів, які займаються незаконною діяльністю. У 2024 році платформа заблокувала понад 15,3 млн каналів і груп. Попри це, за спостереженнями дослідників, кіберзлочинна активність у Telegram продовжує зростати.</i></em></p>
<h2>Чому таргетування постачальників ефективніше, ніж переслідування виконавців</h2>
<p>Відстежити всі зв&#8217;язки між угрупованнями та їхніми постачальниками — завдання надскладне через широке використання зашифрованих каналів зв&#8217;язку та криптовалюти. Однак аналітична компанія Chainalysis ще в 2021 році сформулювала принцип, який залишається актуальним: правоохоронні органи досягають кращих результатів, якщо атакують спільну інфраструктуру, а не кінцевих виконавців.</p>
<p>Логіка проста: знищити один RaaS-сервіс означає одночасно вивести з ладу десятки угруповань, які ним користувались. Зламати мережу «куленепробивного» хостингу — позбавити інфраструктури цілий кластер злочинних операцій. Цей підхід показав реальні результати: операції проти інфраструктури <a href="https://cybercalm.org/shkidlyve-pz-emotet-znyshheno-povnistyu/">Emotet</a> (2021), <a href="https://cybercalm.org/lider-lockbit-u-rozshuku/">LockBit</a> (2024) та ALPHV/BlackCat (2024) завдали значно більших збитків кіберзлочинній екосистемі, ніж точкові арешти окремих хакерів.</p>
<p>Є й інша перевага: постачальники підпільних послуг зазвичай мають слабшу операційну безпеку, ніж найбільші злочинні угруповання. Їхні «сліди» залишаються в даних, які потім допомагають ідентифікувати клієнтів вищого рівня.</p>
<h2>Контекст для України</h2>
<p>Україна перебуває в специфічному положенні: вона є одночасно і мішенню найактивніших у світі державних хакерів, і країною, де кіберзахист перетворився на питання національної безпеки. Важливо розуміти: між «комерційною» кіберзлочинністю та державними кібератаками — насамперед з боку росії — межа часто розмита.</p>
<p>Дослідження Trend Micro характеризує російськомовну кіберзлочинну екосистему як «найсофістикованішу та найстійкішу у світі». Частина угруповань, що формально є «комерційними», фактично діє в інтересах або за замовленням спецслужб — особливо в контексті повномасштабного вторгнення в Україну. <a href="https://cert.gov.ua" target="_blank" rel="noopener">CERT-UA</a> регулярно фіксує атаки з використанням тих самих інструментів і інфраструктури, що їх продають на підпільних маркетплейсах.</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-kiberzlochyntsi-vzayemodiyut-mizh-soboyu/">Як кіберзлочинці взаємодіють між собою</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/maksym-pobokin/">Побокін Максим</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2026/04/10114744/fsb-zhurnalist-radio-free-europe-kiberataky-ukrayina.webp" />	</item>
		<item>
		<title>«Грошові мули» на службі у шахраїв: хто такі дропи та як вони працюють в Україні</title>
		<link>https://cybercalm.org/hto-taki-dropy-ta-yak-vony-pratsyuyut-v-ukrayini/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Наталя Зарудня]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 13 Oct 2025 09:00:04 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Кібербезпека]]></category>
		<category><![CDATA[банківські картки]]></category>
		<category><![CDATA[відмивання грошей]]></category>
		<category><![CDATA[кібершахрайство]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=156460</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/10/13103952/drop.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/hto-taki-dropy-ta-yak-vony-pratsyuyut-v-ukrayini/">«Грошові мули» на службі у шахраїв: хто такі дропи та як вони працюють в Україні</a></p>
<p>Дропи, або як їх ще називають, «грошові мули» (від англ. to drop – кидати), стали однією з ключових ланок у сучасних злочинних схемах, пов&#8217;язаних із відмиванням коштів, здобутих нелегальним шляхом. В Україні це явище набуло масового характеру, особливо на тлі повномасштабного вторгнення та активізації кібершахрайства. Хто такі дропи? Дроп – це людина, яка за грошову [&#8230;]</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/hto-taki-dropy-ta-yak-vony-pratsyuyut-v-ukrayini/">«Грошові мули» на службі у шахраїв: хто такі дропи та як вони працюють в Україні</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/nataliazarudnya/">Наталя Зарудня</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/10/13103952/drop.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/hto-taki-dropy-ta-yak-vony-pratsyuyut-v-ukrayini/">«Грошові мули» на службі у шахраїв: хто такі дропи та як вони працюють в Україні</a></p>
<p><b>Дропи</b>, або як їх ще називають, <b>«грошові мули»</b> (від англ. <i>to drop</i> – кидати), стали однією з ключових ланок у сучасних злочинних схемах, пов&#8217;язаних із відмиванням коштів, здобутих нелегальним шляхом. В Україні це явище набуло масового характеру, особливо на тлі повномасштабного вторгнення та активізації кібершахрайства.<span id="more-156460"></span></p>
<h2>Хто такі дропи?</h2>
<p><b>Дроп</b> – це людина, яка за грошову винагороду свідомо чи несвідомо погоджується надати зловмисникам доступ до своїх банківських рахунків (карток) або особисто здійснювати через них фінансові операції.</p>
<p><b>Головна мета злочинців</b> – приховати джерело походження «брудних» грошей та заплутати сліди для правоохоронних органів. Кошти, отримані, наприклад, від:</p>
<ul>
<li>інтернет-шахрайства (фішинг, шахрайство з онлайн-покупками);</li>
<li>торгівлі наркотиками чи зброєю;</li>
<li>іншої незаконної діяльності,</li>
</ul>
<p>проходять через рахунки дропів як транзитні, перетворюючись на нібито «легальні» перекази від однієї фізичної особи до іншої. Дроп є своєрідним <b>буфером</b>, який відділяє шахраїв від першоджерела коштів.</p>
<p dir="auto">Дропи бувають двох типів: <strong>свідомі та несвідомі</strong>. Перші – це часто молоді люди, студенти чи безробітні, які шукають швидкий заробіток. Їм обіцяють 5–10% від суми, але насправді вони стають співучасниками злочину. Несвідомі дропи потрапляють у пастку через фішинг чи фальшиві пропозиції роботи, не підозрюючи, що їхні картки використовують для переказів.</p>
<p dir="auto">За даними <a href="https://cyberpolice.gov.ua" target="_blank" rel="noopener">Кіберполіції</a>, у 2024–2025 роках зафіксовано тисячі таких випадків, пов&#8217;язаних із кібератаками на банки та фішингом. &#8220;Такі схеми стали одними з найрозповсюдженіших у сфері кіберзлочинності в Україні&#8221;, – зазначають правоохоронці. Більше того, є підозри, що деякі мережі дропів координуються з-за кордону, зокрема з росії, де хакерські угруповання, пов&#8217;язані з ФСБ, крадуть дані українців для подальшого відмивання.</p>
<h2>Як працює схема дропів в Україні?</h2>
<p>Схема залучення та використання дропів є досить типовою:</p>
<h3>1. Вербування:</h3>
<p>Шахраї активно шукають потенційних «мулів» через соціальні мережі, месенджери, а також на сайтах пошуку роботи та навіть на сайтах знайомств, маскуючи свої пропозиції під «швидкий та легкий заробіток без досвіду». Типові ознаки таких фейкових вакансій:</p>
<ul>
<li>високий дохід (наприклад, 5000–10000 грн на місяць) за мінімальних зусиль (кілька хвилин на день);</li>
<li>відсутність чітких вимог до освіти чи досвіду;</li>
<li>основний обов&#8217;язок – «переказ коштів» між рахунками;</li>
<li>робота &#8220;кур&#8217;єром&#8221; – під виглядом легальної роботи пропонують отримувати посилки або гроші і передавати їх далі;</li>
<li>спілкування лише онлайн, без особистої зустрічі.</li>
</ul>
<p><b>У групі ризику</b> найчастіше опиняються:</p>
<ul>
<li>студенти та молодь, які шукають підробіток;</li>
<li>безробітні, люди зі скрутним фінансовим становищем;</li>
<li>жінки в декреті, пенсіонери;</li>
<li>внутрішньо переміщені особи та представники інших соціально вразливих груп.</li>
</ul>
<h3>2. Винагорода:</h3>
<p>За свою роль дропи отримують оплату, яка може мати кілька варіантів:</p>
<ul>
<li><b>Фіксована сума</b> за відкриття нової банківської картки та передачу її зловмисникам (близько 500-1000 грн).</li>
<li><b>Відсоток</b> від суми транзакцій, які дроп самостійно отримує на свій рахунок і потім переказує або знімає готівкою для передачі третій особі.</li>
</ul>
<h3>3. Механізм «відмивання»:</h3>
<p>На рахунок дропа надходять численні платежі від різних, не пов&#8217;язаних між собою осіб (наприклад, жертв шахрайства). Далі дроп:</p>
<ul>
<li>або передає шахраям доступ до картки (пін-коди, логіни до інтернет-банкінгу);</li>
<li>або отримує інструкції, куди переказати чи де зняти готівку.</li>
</ul>
<p>Таким чином, кошти швидко проходять через низку рахунків, ускладнюючи їх відстеження.</p>
<h2>Юридична відповідальність</h2>
<p>Багато дропів можуть стверджувати, що не усвідомлювали своєї причетності до злочину, вірячи в обіцянки про «легальну роботу». Однак, в очах закону, <b>дроп є співучасником злочину</b>, зокрема – у легалізації (відмиванні) майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 209 Кримінального кодексу України).</p>
<p>Відповідальність може настати навіть для тих, хто просто продав чи передав свою картку, оскільки вони сприяли злочинній діяльності. Варто пам&#8217;ятати, що коли правоохоронці починають розслідування, <b>дроп – це перша і найлегша ланка</b> в ланцюгу, яку вони можуть виявити. Санкції за такі злочини можуть передбачати позбавлення волі на строк <b>від 3 до 12 років</b>.</p>
<h2>Боротьба з дропами</h2>
<p>Фінансові установи та державні органи, зокрема Національний банк України та Кіберполіція, активно протидіють цьому явищу:</p>
<ul>
<li><b>Посилення фінансового моніторингу:</b> Банки виявляють підозрілі операції: аномально велика кількість P2P-переказів від різних осіб, нетипова активність для клієнта.</li>
<li><b>Обмеження переказів:</b> НБУ запроваджує обмеження на кількість та суму переказів між фізичними особами для боротьби з масовим використанням дроп-рахунків.</li>
<li><b>Створення Реєстру дропів:</b> <a href="https://cybercalm.org/v-ukrayini-stvoryat-reyestr-dropiv/">Обговорюється</a> створення централізованого реєстру осіб, яких підозрюють у наданні своїх рахунків для незаконних операцій, що дозволить банкам блокувати їхні нові рахунки.</li>
</ul>
<h2 dir="auto">Висновок: легкі гроші – дорога до в&#8217;язниці</h2>
<p dir="auto">Дропи – це не просто &#8220;помічники&#8221;, а повноцінні елементи кримінального бізнесу, який краде мільярди гривень у українців. У часи, коли кіберзагрози множаться, важливо пам&#8217;ятати: будь-яка пропозиція &#8220;швидких грошей&#8221; без зусиль – це сигнал тривоги.</p>
<p dir="auto">Кіберполіція закликає: якщо ви стали дропом ненавмисно, звертайтеся по допомогу негайно. Бо завтра ваша картка може стати інструментом у руках ворога, а не джерелом доходу.</p>
<p><b>Головний захист</b> – фінансова грамотність та пильність. Будь-яка пропозиція «легких» грошей, що вимагає використання вашого особистого банківського рахунку для транзитних переказів, майже завжди є шахрайською пасткою.</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/hto-taki-dropy-ta-yak-vony-pratsyuyut-v-ukrayini/">«Грошові мули» на службі у шахраїв: хто такі дропи та як вони працюють в Україні</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/nataliazarudnya/">Наталя Зарудня</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/10/13103952/drop.webp" />	</item>
		<item>
		<title>Як шахраї використовують ваші старі електронні адреси &#8211; і що з цим робити</title>
		<link>https://cybercalm.org/yak-shahrayi-vykorystovuyut-stari-email/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Наталя Зарудня]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 13 Sep 2025 06:00:22 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Кібербезпека]]></category>
		<category><![CDATA[безпека поштових сервісів]]></category>
		<category><![CDATA[захист від хакерів]]></category>
		<category><![CDATA[кібершахрайство]]></category>
		<category><![CDATA[фішингові листи]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=147705</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/12/11120125/email-spam.jpeg" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-shahrayi-vykorystovuyut-stari-email/">Як шахраї використовують ваші старі електронні адреси &#8211; і що з цим робити</a></p>
<p>Майже 30 років минуло відтоді, як такі веб-сайти, як Hotmail, почали пропонувати безкоштовний доступ до електронної пошти. Навіть у 1997 році приблизно 10 мільйонів людей у всьому світі мали особисті електронні скриньки, а до 2026 року очікується, що користувачів електронної пошти буде 4,26 мільярда. Але ці &#8220;застарілі&#8221; електронні скриньки, що існують десятиліттями, сьогодні стають відкритими [&#8230;]</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-shahrayi-vykorystovuyut-stari-email/">Як шахраї використовують ваші старі електронні адреси &#8211; і що з цим робити</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/nataliazarudnya/">Наталя Зарудня</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/12/11120125/email-spam.jpeg" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-shahrayi-vykorystovuyut-stari-email/">Як шахраї використовують ваші старі електронні адреси &#8211; і що з цим робити</a></p>
<p>Майже 30 років минуло відтоді, як такі веб-сайти, як Hotmail, почали пропонувати безкоштовний доступ до електронної пошти. Навіть у 1997 році приблизно 10 мільйонів людей у всьому світі мали особисті електронні скриньки, а до 2026 року очікується, що користувачів електронної пошти буде 4,26 мільярда.</p>
<p>Але ці &#8220;застарілі&#8221; електронні скриньки, що існують десятиліттями, сьогодні стають відкритими дверима для шахраїв, які прагнуть отримати доступ до фінансових даних, що викликає занепокоєння у поліції.<span id="more-147705"></span></p>
<p>Введення адреси електронної пошти на аналітичний сайт <a href="https://haveibeenpwned.com/Passwords" target="_blank" rel="noopener">‘;–have i been pwned?</a> показує, чи була ваша електронна пошта залучена до витоку даних, який розкрив ваш пароль шахраям.</p>
<p>Порушення даних також може розкрити вашу стать, дату народження та IP-адресу, за якою можна визначити ваше географічне розташування.</p>
<p>Хакери можуть поширити вашу електронну пошту в списках разом з мільйонами інших. Ті, хто бачить ці списки, потім шукають в Інтернеті інші онлайн-акаунти, що використовують ту саму адресу.</p>
<p>Це означає, що якщо ви використовували одну і ту ж комбінацію адреси електронної пошти та пароля в кількох акаунтах, хакер може отримати доступ до них усіх &#8211; і, зрештою, може продати інформацію шахраям.</p>
<p>Можливо, ви вже чуєте тривожні дзвіночки, згадуючи найпершу електронну пошту, яку ви створили в дитинстві, використовуючи пароль, на який ви покладаєтесь і сьогодні.</p>
<h2>Якщо ви не використовуєте електронні адреси, видаліть їх</h2>
<p>Джеймс Боре, дипломований фахівець з безпеки, каже, що якщо ваша стара електронна пошта була скомпрометована в результаті відомого злому, вам слід негайно змінити пароль. У його новій книзі &#8220;Кібер-мережа&#8221; розповідається про те, як захистити себе в Інтернеті.</p>
<p>&#8220;Стара електронна пошта робить вас вразливими, &#8211; каже він. &#8220;Чим старіша електронна пошта, тим більша ймовірність того, що вона була скомпрометована і пароль витік.</p>
<p>Якщо ви не часто користуєтесь цією електронною поштою, хтось може навіть використовувати її, щоб видати себе за вас, щоб отримати гроші або дані від людей з вашої контактної книги.</p>
<p>У мене дуже стара адреса електронної пошти, і я отримую десятки повідомлень на день від інших людей &#8211; щось на кшталт: &#8220;Я щойно побачив вашу фотографію в Інтернеті, погляньте&#8221;.</p>
<p>Хоча зміни пароля достатньо, щоб заблокувати доступ для всіх, пан Боре каже, що розумніше повністю видалити електронну скриньку, якщо ви нею не користуєтесь.</p>
<p>&#8220;Люди забувають це зробити, а потім можуть залишити за собою <a href="https://cybercalm.org/yak-zmenshyty-tsyfrovyj-slid-ta-zahystyty-osobysti-dani/">цифровий слід</a>, яким можуть скористатися хакери&#8221;.</p>
<h2>Знайдіть більш безпечного провайдера електронної пошти</h2>
<p>Не існує регламентованого списку провайдерів, які гарантують, що ви не станете жертвою витоку даних, і якщо ви використовуєте стандартні поштові скриньки, такі як Google або Hotmail, найбезпечніше покладатися на вищезгадані способи захисту.</p>
<p>Деякі нішеві провайдери пропонують зашифровані акаунти, найвідомішим з яких є <a href="https://cybercalm.org/yak-bezkoshtovno-nadsylaty-zahyshheni-parolem-elektronni-lysty-porady/">ProtonMail</a>. Штаб-квартира компанії розташована у Швейцарії, а її дата-центри, як кажуть, знаходяться у захищеному від ядерного удару бункері.</p>
<p>Компанія може похвалитися &#8220;шифруванням з нульовим доступом&#8221;, яке, як вона стверджує, запобігає передачі даних користувачів третім особам або їх витоку у випадку зламу.</p>
<p>Ще одна тактика, <a href="https://cybercalm.org/yak-vykorystovuvaty-konfidentsijnyj-rezhym-u-gmail-dlya-zahystu-informatsiyi-instruktsiya/">доступна користувачам Gmail</a>, &#8211; це &#8220;самознищення&#8221; електронних листів у стилі Джеймса Бонда. Це дозволяє встановити дату закінчення терміну дії для надісланих вами листів, і вони будуть видалені зі скриньки одержувача через певний час, який ви визначите самі.</p>
<p>Інші програми пропонують платні послуги шифрування без необхідності змінювати провайдера. SecureMyEmail. Zoho Mail та Mailbox.org пропонують платні плани для бізнесу.</p>
<h2>Остерігайтеся фішингу та &#8220;страшних&#8221; листів</h2>
<p>Давно минули ті часи, коли шахрайство з електронною поштою було легко розпізнати. Відчайдушні заклики, написані ламаною англійською з проханням переказати гроші в Нігерію, вже в минулому &#8211; сьогодні набагато частіше можна зустріти листи, написані чат-ботами на основі штучного інтелекту.</p>
<p>Вбудовані спам-фільтри входять до стандартної комплектації поштових скриньок. Зазвичай вони покладаються на штучний інтелект, але, за іронією долі, навіть вони не завжди можуть визначити, чи був лист написаний роботом чи ні, повідомляє провайдер безпеки електронної пошти Egress.</p>
<p>Звіт, опублікований компанією минулого року, показав, що програмне забезпечення не може визначити, чи був фішинговий електронний лист <a href="https://cybercalm.org/yak-vidriznyty-lyudynu-vid-bota-v-chati/">написаний чат-ботом або людиною</a> в трьох випадках з чотирьох.</p>
<p>Онлайн-шахрайство стає все більш витонченим з кожним днем, і до того часу, як один популярний <a href="https://cybercalm.org/istoriya-fishyngu/">формат фішингу</a> потрапляє в заголовки новин, шахраї вже переходять до наступного.</p>
<p>Минулого року британський національний центр звітності з питань шахрайства та кіберзлочинності отримав понад 800 повідомлень про шахрайські електронні листи нібито від компаній, що продають страхування життя.</p>
<p>Організація Action Fraud заявила, що шахрайські електронні листи містили посилання на шкідливі веб-сайти, які змушували користувачів передавати конфіденційну фінансову інформацію.</p>
<p>Пан Боре каже, що завжди краще бути напоготові, перевіряючи електронну пошту, і згадує, як спросоння, ледь не став жертвою фішингової атаки.</p>
<p>&#8220;Саме в такі моменти, коли ми не приділяємо належної уваги, ми раптом стаємо дуже вразливими для шахраїв&#8221;, &#8211; каже він.</p>
<h2>Як розпізнати спроби фішингу</h2>
<p>Прикрим побічним ефектом того, що наші поштові скриньки заповнюються потоком фішингових листів, є те, що багато хто з нас вже не впевнений, що все, що ми отримуємо електронною поштою, є легітимним.</p>
<p>Опитування, проведене компанією BT, показало, що майже половина дорослих британців стали настільки підозрілими щодо шахрайства, що ігнорують справжні електронні листи. Однак дві третини опитаних заявили, що не перевіряють посилання в електронних листах, перш ніж натискати на них.</p>
<p>Для декого позбутися електронної скриньки 10-річної давнини і завести нову не є можливим, оскільки вона пов&#8217;язана з надто багатьма важливими акаунтами.</p>
<p>Однак є деякі ознаки того, що ви, швидше за все, читаєте повідомлення від шахрая на свою стару електронну скриньку.</p>
<p>Перше, що слід перевірити, &#8211; це адреса електронної пошти відправника. Незначні відмінності в написанні або форматі можна легко не помітити, але вони є раннім індикатором того, що шахрай видає себе за компанію.</p>
<p>Це може бути заміна літери &#8220;о&#8221; цифрою &#8220;нуль&#8221;, випадкові розділові знаки або незначні орфографічні помилки, наприклад, &#8220;rn&#8221; замість &#8220;m&#8221;.</p>
<p>Простий спосіб <strong>перевірити легітимність листа</strong> &#8211; порівняти його з попередніми повідомленнями компанії.</p>
<p><strong>Заклики до дії</strong> в електронних листах також є червоним прапором, на який слід звернути увагу. Якщо в електронному листі вас просять негайно заплатити за щось &#8211; або зробити щось &#8211; скоріш за все, вам не потрібно цього робити.</p>
<p>Шахраї покладаються на <strong>відчуття терміновості</strong>, щоб змусити жертву не замислюватися над тим, що вона читає.</p>
<p>Якщо ви сумніваєтеся, ви завжди можете знайти електронну адресу або номер телефону служби підтримки в Інтернеті і перевірити ще раз.</p>
<p>Шахрайські електронні листи також дуже часто містять посилання на шкідливі веб-сайти. Вони або змушують вас надати конфіденційну інформацію, або змушують ненавмисно встановити шкідливе програмне забезпечення на ваш комп&#8217;ютер.</p>
<p>Зрештою, шахраям не потрібні ваші банківські реквізити, щоб отримати доступ до важливої інформації. Достатньо лише отримати вашу електронну адресу та пароль.</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-shahrayi-vykorystovuyut-stari-email/">Як шахраї використовують ваші старі електронні адреси &#8211; і що з цим робити</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/nataliazarudnya/">Наталя Зарудня</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/12/11120125/email-spam.jpeg" />	</item>
		<item>
		<title>6 фраз, які краще не гуглити, аби не втрапити в халепу</title>
		<link>https://cybercalm.org/ne-guglit-tsi-6-fraz/</link>
					<comments>https://cybercalm.org/ne-guglit-tsi-6-fraz/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Наталя Зарудня]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 18 Jun 2025 12:00:16 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Приватність]]></category>
		<category><![CDATA[безпечний пошук]]></category>
		<category><![CDATA[кібершахрайство]]></category>
		<category><![CDATA[пошукові запити]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=147739</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2023/02/23114230/google-chrome.jpg" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/ne-guglit-tsi-6-fraz/">6 фраз, які краще не гуглити, аби не втрапити в халепу</a></p>
<p>Google &#8211; це місце, куди звертаються мільйони людей у пошуках інформації. Про це добре знають шахраї, які використовують популярні пошукові запити, щоб обманом змусити людей віддати свої гроші та особисті дані. Бен Ван Пелт, засновник компанії TorGuard, що спеціалізується на кібербезпеці, піднімає завісу над небезпечними пошуковими запитами Google і закликає користувачів Інтернету бути неймовірно пильними. [&#8230;]</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/ne-guglit-tsi-6-fraz/">6 фраз, які краще не гуглити, аби не втрапити в халепу</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/nataliazarudnya/">Наталя Зарудня</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2023/02/23114230/google-chrome.jpg" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/ne-guglit-tsi-6-fraz/">6 фраз, які краще не гуглити, аби не втрапити в халепу</a></p>
<p>Google &#8211; це місце, куди звертаються мільйони людей у пошуках інформації. Про це добре знають шахраї, які використовують популярні пошукові запити, щоб обманом змусити людей віддати свої гроші та особисті дані.<span id="more-147739"></span></p>
<p>Бен Ван Пелт, засновник компанії <a href="https://torguard.net/" target="_blank" rel="noopener">TorGuard</a>, що спеціалізується на кібербезпеці, піднімає завісу над небезпечними пошуковими запитами Google і закликає користувачів Інтернету бути неймовірно пильними.</p>
<p>Ось шість фраз Google, з якими Ван Пелт закликає людей бути особливо обережними, а краще не гуглити зовсім:</p>
<h2>Номери служби підтримки клієнтів</h2>
<p>Швидкий пошук в Інтернеті &#8211; поширений спосіб знайти контактний номер служби підтримки клієнтів компанії. Однак шахраї користуються цим, купуючи рекламу, щоб вона з&#8217;являлася вгорі результатів пошуку. Потім вони розміщують оманливі посилання та номери телефонів, які з&#8217;єднують з ними, а не з реальною компанією.</p>
<blockquote><p>Ван Пелт пояснив: &#8220;Вони отримують такі дзвінки, іноді сотнями щодня, і вони переконливо імітують технічного фахівця&#8221;.</p></blockquote>
<p>Щоб уникнути подібних шахрайств, експерт радить пропускати оголошення і безпосередньо відвідувати офіційний сайт компанії, щоб отримати їх контактну інформацію.</p>
<h2>Легкі кредити</h2>
<p>Шахраї можуть рекламувати легкі, негайні позики, щоб експлуатувати людей, які перебувають у скрутному фінансовому становищі. Вони часто вимагають передоплату та особисту інформацію, а обіцяна позика ніколи не надається.</p>
<blockquote><p>&#8220;Замість того, щоб звертатися за фінансовою допомогою до Google, шукайте фінансові послуги у відомих банках і фінансових установах&#8221;, &#8211; радить Ван Пелт.</p></blockquote>
<h2>Схеми швидкого заробітку</h2>
<p>До них часто відносяться &#8220;інвестиційні можливості&#8221;, які обіцяють високі прибутки з невеликим ризиком. Насправді вони часто виявляються фінансовими пірамідами.</p>
<blockquote><p>&#8220;Уникайте потрапляння в піраміди. Щодо інвестиційних можливостей, завжди консультуйтеся з надійним інвестиційним брокером або фінансовим консультантом&#8221;, &#8211; каже експерт.</p></blockquote>
<h2>Високооплачувана віддалена робота</h2>
<p>Коли справа доходить до пошуку роботи, експерт закликає людей триматися подалі від пошуку &#8220;високооплачуваної віддаленої роботи&#8221;.</p>
<p>Шахраї часто рекламують високооплачувану віддалену роботу, щоб заманити людей, які шукають роботу. Такі &#8220;вакансії&#8221; можуть бути прикриттям для незаконної діяльності, наприклад, відмивання грошей, або ж просто спробою зібрати вашу особисту чи фінансову інформацію.</p>
<blockquote><p>&#8220;Шукаючи роботу, користуйтеся відомими сайтами з працевлаштування та офіційними сторінками з вакансіями авторитетних компаній, щоб мінімізувати ризик зіткнутися з шахраями&#8221;, &#8211; зазначає Ван Пелт.</p></blockquote>
<h2>Перевірка кредитної історії безкоштовно</h2>
<p>Під приводом надання безкоштовного звіту про кредитний рейтинг або кредитну історію шахраї намагатимуться отримати все, від дати вашого народження до номера соціального страхування, що наражає вас на ризик крадіжки особистих даних.</p>
<p>Моніторинг кредитної історії є ефективним способом виявлення шахрайства, і ви можете отримати безкоштовну копію на одному з популярних в Україні сервісів:</p>
<ul>
<li>ПрАТ «Перше всеукраїнське бюро кредитних історій»;</li>
<li>ТОВ БКІ «Українське кредитне бюро»;</li>
<li>ТОВ «Українське бюро кредитних історій»;</li>
<li>ПрАТ «Міжнародне бюро кредитних історій»;</li>
<li>ТОВ «БКІ Онлайн».</li>
</ul>
<p>Проте вам краще не гуглити &#8220;безкоштовну перевірку кредитної історії&#8221; в Інтернеті, адже ви можете потрапити на фішинговий сайт, який імітує ці сервіси, і навіть не помітити, що віддаєте персональні дані шахраям.</p>
<p>Щоб почуватися в безпеці, моніторити запити про кредитну історію можна в додатку Дія, який повідомляє вас щоразу, як хтось запитує вашу кредитну історію.</p>
<p><img fetchpriority="high" decoding="async" class="aligncenter wp-image-147743 size-full" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2024/08/09094712/IMG_1395.jpeg" alt="IMG 1395" width="828" height="712" title="6 фраз, які краще не гуглити, аби не втрапити в халепу 2" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2024/08/09094712/IMG_1395.jpeg 828w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2024/08/09094712/IMG_1395-300x258.jpeg 300w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2024/08/09094712/IMG_1395-768x660.jpeg 768w" sizes="(max-width: 828px) 100vw, 828px" /></p>
<p>Такі повідомлення приходять одразу, коли ви (або хтось інший на ваше ім&#8217;я) намагаєтесь взяти кредит у фінансовій установі. Якщо ви не подавали ніяких заяв на отримання кредитів і бачите таке повідомлення в Дії, це може бути ознакою того, що відбувається спроба шахрайства.</p>
<h2>Шахрайство з технічною підтримкою</h2>
<p>Кіберзлочинці часто створюють <a href="https://cybercalm.org/yak-vyyavyty-shahrajstvo-z-tehnichnoyu-pidtrymkoyu-ta-unyknuty-jogo-porady/">фейкові служби технічної підтримки</a>. Коли споживачі звертаються до них по допомогу, вони можуть обманом отримати віддалений доступ до комп&#8217;ютера, встановити шкідливе програмне забезпечення або надати інформацію про кредитну картку для оплати фальшивих послуг.</p>
<p>Ван Пелт радить завжди користуватися офіційною технічною підтримкою від виробника вашого пристрою або постачальника програмного забезпечення.</p>
<p>Навігація в цифровому світі вимагає знань і обережності. Споживачі повинні залишатися пильними щодо інформації, з якою вони стикаються в Інтернеті, особливо коли розкривають особисті або конфіденційні дані.</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/ne-guglit-tsi-6-fraz/">6 фраз, які краще не гуглити, аби не втрапити в халепу</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/nataliazarudnya/">Наталя Зарудня</a></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://cybercalm.org/ne-guglit-tsi-6-fraz/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2023/02/23114230/google-chrome.jpg" />	</item>
		<item>
		<title>Отримали підозрілого листа від Netflix? Остерігайтесь &#8211; це фішинг</title>
		<link>https://cybercalm.org/otrymaly-pidozrilogo-lysta-osterigajtes-tse-fishyng/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Побокін Максим]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 20 May 2025 09:10:06 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Кібербезпека]]></category>
		<category><![CDATA[Netflix]]></category>
		<category><![CDATA[Електронна пошта]]></category>
		<category><![CDATA[кібершахрайство]]></category>
		<category><![CDATA[фішинг]]></category>
		<category><![CDATA[фішингові листи]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=71407</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/20120448/netflix-phishing-email-lure.avif" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/otrymaly-pidozrilogo-lysta-osterigajtes-tse-fishyng/">Отримали підозрілого листа від Netflix? Остерігайтесь &#8211; це фішинг</a></p>
<p>Одним з найпоширеніших способів обману користувачів залишається фішинг &#8211; це коли шахраї видають себе за легітимні компанії та намагаються отримати ваші особисті дані, паролі або фінансову інформацію. Як виглядає фішинг на практиці Нещодавно користувачі почали масово отримувати підозрілі повідомлення, що нібито надходять від Netflix. Ось типовий приклад такого шахрайського листа: Заголовок: &#8220;Netflix couldn&#8217;t process payment [&#8230;]</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/otrymaly-pidozrilogo-lysta-osterigajtes-tse-fishyng/">Отримали підозрілого листа від Netflix? Остерігайтесь &#8211; це фішинг</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/maksym-pobokin/">Побокін Максим</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/20120448/netflix-phishing-email-lure.avif" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/otrymaly-pidozrilogo-lysta-osterigajtes-tse-fishyng/">Отримали підозрілого листа від Netflix? Остерігайтесь &#8211; це фішинг</a></p>
<p>Одним з найпоширеніших способів обману користувачів залишається фішинг &#8211; це коли шахраї видають себе за легітимні компанії та намагаються отримати ваші особисті дані, паролі або фінансову інформацію.<span id="more-71407"></span></p>
<h2>Як виглядає фішинг на практиці</h2>
<p>Нещодавно користувачі почали масово отримувати підозрілі повідомлення, що нібито надходять від Netflix. Ось типовий приклад такого шахрайського листа:</p>
<p><strong>Заголовок:</strong> &#8220;Netflix couldn&#8217;t process payment for your account&#8221;</p>
<p><strong>Зміст листа:</strong></p>
<pre><code>Hello,

We noticed a billing issue with your subscription. To avoid service interruption,
please take a moment to review your account details.
You can access the page here: https://netflix.com/billing-update
If you've recently resolved this, no further action is needed.

Thank you,
Netflix Support</code></pre>
<p>На перший погляд цей лист може здаватися цілком легітимним, але насправді це класичний приклад <a href="https://cybercalm.org/istoriya-fishyngu/">фішинг-атаки</a>.</p>
<h2>Як розпізнати фішинговий лист</h2>
<p>Проблема полягає в тому, що фішингові листи не повинні бути особливо складними, щоб обманом змусити вас перейти за посиланням. Навіть, якщо ви бачили незліченну кількість фішингових листів протягом багатьох років, шахраї можуть впіймати вас, коли ви будете зайняті чимось іншим і втратите пильність.</p>
<p>Але зазвичай саме так і працюють фішингові листи: їх мета &#8211; посіяти достатньо зерна сумніву, щоб ви натиснули на посилання і перейшли за фішинговий сайт. Оскільки шахраї надсилають буквально мільярди електронних листів на рік, рано чи пізно хтось потрапляє на цей гачок.</p>
<p>Ось кілька способів убезпечити себе від фішингових листів:</p>
<h3>1. Перевіряйте вміст</h3>
<p>Чи стверджується в фішинговому електронному листі, що ви щось виграли? Чи пропонує неочікувану фінансову винагороду? Це шахрайство. Аналогічно, чи є цей лист від служби, на яку ви не підписані або не маєте облікового запису? Знову ж таки, ви в місті шахраїв.</p>
<h3>2. Перевірте адресу відправника</h3>
<p>Справжні листи від <a href="https://www.netflix.com/ua/" target="_blank" rel="noopener">Netflix</a> завжди надходять з офіційних доменів компанії. Шахраї часто використовують схожі, але не ідентичні адреси.</p>
<p>Ви можете перевірити адресу електронної пошти відправника і порівняти її з тією, яка вказана на офіційному сайті компанії, яка нібито надіслала вам листа. Цей метод працює з більшістю великих компаній, особливо з тими, які можуть бути використані як <a href="https://cybercalm.org/top-10-brands-exploited-in-phishing-attacks/">фішингові приманки</a>.</p>
<h3>3. Проаналізуйте посилання</h3>
<p>Наведіть курсор на посилання в листі і ви побачите URL-адресу, яку ви збираєтеся відкрити. У більшості поштових клієнтів і веб-браузерів вона відображається в нижньому лівому кутку екрана. Якщо URL-адреса не збігається, виглядає як спотворений алфавітно-цифровий рядок або ви просто не впевнені, просто не натискайте. Ви нічого не втратите, якщо не натиснете, але ризикуєте втратити все, якщо натиснете. І ще, короткі посилання &#8211; це ще один великий червоний прапор, який вказує на те, що перед вами фішинговий лист.</p>
<p>У нашому прикладі зображено посилання https://netflix.com/billing-update, яке на перший погляд виглядає як офіційна адреса Netflix, однак насправді веде на шахрайський сайт, призначений для крадіжки ваших даних.</p>

<a href="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/11/20103501/IMG_3705.jpeg"><img decoding="async" width="500" height="1024" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/11/20103501/IMG_3705-500x1024.jpeg" class="attachment-large size-large" alt="IMG 3705" title="Отримали підозрілого листа від Netflix? Остерігайтесь - це фішинг 3"></a>
<a href="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/11/20103456/IMG_3704.jpeg"><img decoding="async" width="500" height="1024" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/11/20103456/IMG_3704-500x1024.jpeg" class="attachment-large size-large" alt="IMG 3704" title="Отримали підозрілого листа від Netflix? Остерігайтесь - це фішинг 4"></a>

<h3>4. Звертайте увагу на терміновість</h3>
<p>Фішинг-листи часто створюють штучне відчуття терміновості: &#8220;негайно оновіть&#8221;, &#8220;щоб уникнути блокування&#8221; тощо.</p>
<h3>5. Мовні помилки</h3>
<p>Хоча не завжди, але часто фішинг-листи містять граматичні помилки або незвичні формулювання.</p>
<p>Виявити фішингові листи не завжди легко. Вони не є монолітом з одними й тими ж червоними прапорцями щоразу. Саме тому, навчившись розпізнавати деякі основні ознаки фішингових листів, ви зможете уникнути фінансових втрат, і це варто зробити ще до того, як ви наступного разу відкриєте свою поштову скриньку.</p>
<h2>Що робити, якщо отримали підозрілий лист</h2>
<h3>&#x2705; Правильні дії:</h3>
<ul>
<li><strong>Ігноруйте лист</strong> &#8211; не натискайте на жодні посилання</li>
<li><strong>Перевірте свій акаунт напряму</strong> &#8211; зайдіть на офіційний сайт компанії через браузер</li>
<li><strong>Повідомте про спам</strong> &#8211; більшість email-клієнтів дозволяють позначити лист як спам</li>
<li><strong>Попередьте близьких</strong> &#8211; розкажіть друзям та родині про такі шахрайські схеми</li>
</ul>
<h3>&#x274c; Чого не можна робити:</h3>
<ul>
<li>Натискати на посилання з підозрілих листів</li>
<li>Вводити свої дані на сайтах, на які ведуть такі посилання</li>
<li>Завантажувати додатки з листів</li>
<li>Надсилати особисту інформацію у відповідь на такі запити</li>
</ul>
<h2>Як Netflix насправді зв&#8217;язується з користувачами</h2>
<p>Справжня компанія Netflix:</p>
<ul>
<li>Ніколи не просить вводити паролі через email</li>
<li>Не вимагає негайного оновлення платіжної інформації через посилання в листі</li>
<li>Завжди дозволяє перевірити інформацію через офіційний сайт або додаток</li>
<li>Використовує персоналізовану інформацію (ваше ім&#8217;я, частину номера картки тощо)</li>
</ul>
<h2>Що робити, якщо ви вже потрапили в пастку</h2>
<p>Якщо ви вже встигли ввести свої дані на фішинговому сайті:</p>
<ol>
<li><strong>Негайно змініть паролі</strong> від усіх важливих акаунтів</li>
<li><strong>Зв&#8217;яжіться з банком</strong>, якщо вводили фінансову інформацію</li>
<li><strong>Перевірте свої акаунти</strong> на предмет підозрілої активності</li>
<li><strong>Розгляньте можливість використання двофакторної автентифікації</strong></li>
</ol>
<p>Фішинг залишається серйозною загрозою в інтернеті. Пам&#8217;ятайте: легітимні компанії ніколи не проситимуть вас вводити конфіденційну інформацію через email-посилання. Завжди <a href="https://cybercalm.org/yak-pereviryty-chy-mistyt-sajt-nebezpechni-programy-abo-fishyng/">перевіряйте інформацію</a> напряму через офіційні сайти компаній і довіряйте своїй інтуїції &#8211; якщо щось здається підозрілим, воно, швидше за все, таким і є.</p>
<p>Будьте пильні та захищайте свою цифрову безпеку!</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/otrymaly-pidozrilogo-lysta-osterigajtes-tse-fishyng/">Отримали підозрілого листа від Netflix? Остерігайтесь &#8211; це фішинг</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/maksym-pobokin/">Побокін Максим</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/20120448/netflix-phishing-email-lure.avif" />	</item>
		<item>
		<title>Як розпізнати романтичне шахрайство на сайтах знайомств та не стати жертвою обману</title>
		<link>https://cybercalm.org/yak-vberegtysya-vid-onlajn-shahrayiv-pid-chas-spilkuvannya-u-dodatkah-dlya-znajomstv/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Олена Кожухар]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 13 Feb 2025 13:01:43 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Кібербезпека]]></category>
		<category><![CDATA[безпека в мережі]]></category>
		<category><![CDATA[кібершахрайство]]></category>
		<category><![CDATA[кетфішинг]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=102809</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2020/02/14145254/tinder.jpg" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-vberegtysya-vid-onlajn-shahrayiv-pid-chas-spilkuvannya-u-dodatkah-dlya-znajomstv/">Як розпізнати романтичне шахрайство на сайтах знайомств та не стати жертвою обману</a></p>
<p>У сучасному світі технологій люди, окрім трайційних шляхів знайомства із &#8220;другою половиною&#8221; у реальному житті, користуються й іншими віртуальними – спеціальними додатками та веб-сайтами, такими як Tinder, OkCupid, Hinge або Bumble. Однак там охочі знайти любов можуть стати легкою ціллю онлайн-шахрайства. За підсумками звіту про Інтернет-злочинність у 2018 році, збитки від онлайн-шахрайства з використанням романтичної [&#8230;]</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-vberegtysya-vid-onlajn-shahrayiv-pid-chas-spilkuvannya-u-dodatkah-dlya-znajomstv/">Як розпізнати романтичне шахрайство на сайтах знайомств та не стати жертвою обману</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/olga_sem/">Олена Кожухар</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2020/02/14145254/tinder.jpg" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-vberegtysya-vid-onlajn-shahrayiv-pid-chas-spilkuvannya-u-dodatkah-dlya-znajomstv/">Як розпізнати романтичне шахрайство на сайтах знайомств та не стати жертвою обману</a></p>
<p>У сучасному світі технологій люди, окрім трайційних шляхів знайомства із &#8220;другою половиною&#8221; у реальному житті, користуються й іншими віртуальними – спеціальними додатками та веб-сайтами, такими як Tinder, OkCupid, Hinge або Bumble. Однак там охочі знайти любов можуть стати легкою ціллю онлайн-шахрайства.</p>
<p><span id="more-102809"></span></p>
<p>За підсумками звіту про Інтернет-злочинність у 2018 році, збитки від онлайн-шахрайства з використанням романтичної тематики становили майже 363 мільйонів доларів США, посівши другу сходинку. При цьому багато жертв втрачали всі свої заощадження або навіть потрапляли в борги.</p>
<blockquote><p>Читайте також: <a href="https://cybercalm.org/idealni-neznajomtsi-shho-take-ketfishyng/">Кетфішинг: коли ідеальне знайомство в мережі може виявитись обманом</a></p></blockquote>
<p>У зв’язку з поширення такого виду онлайн-шахрайства, особливо напередодні Дня Святого Валентина, рекомендуємо ознайомитися із переліком найпоширеніших ознак, які допоможуть розпізнати шахраїв, які шукають ключ не до серця, а до гаманця жертви.</p>
<h2>Що таке романтичне шахрайство?</h2>
<p>Романтичне шахрайство — це вид інтернет-шахрайства, коли злочинець створює фальшивий профіль на сайтах знайомств або соціальних мережах, щоб завоювати довіру жертви та використати її для фінансової користі. Вони можуть видавати себе за військових службовців, лікарів або інших респектабельних професіоналів.</p>
<h2>Як розпізнати романтичне шахрайство?</h2>
<h3>1. Шаблонні фотографії</h3>
<p>Зловмисники, як правило, використовують знімки моделей, які можуть бути створені для продажу конкретного товару. Саме тому слід з недовірою ставитися до нових знайомих, які на фотографіях позують лише з певним товаром, наприклад із напоями чи електронікою. У разі виникнення підозр попросіть у співрозмовника сімейну фотографію, оскільки у цієї моделі, фото якої використовують зловмисники, може і не бути такої тематичної фотосесії. Крім того, для правдоподібності шахраї можуть викрадати фотографії реальних людей.</p>
<p>В обох випадках ви можете здійснити швидку перевірку шляхом зворотного пошуку фотографій в розділі зображень Google. Перейдіть на цей ресурс, натисніть на піктограму камери та перетягніть туди URL-адресу фото або сам знімок. Якщо фото нового знайомого у вас лише на телефоні, тоді зробіть знімок екрану, завантажте його на свій комп’ютер та перевірте способом, наведеним вище.</p>
<h3>2. Швидке зізнання в сильних почуттях</h3>
<p>Основною ознакою онлайн-шахрайства є надто швидкий розвиток стосунків. Обіцянки та зізнання в коханні протягом перших кількох годин спілкування з віртуальним знайомим мають викликати підозри. Шахраї використовують цей прийом, щоб ви забули про обережність, а зловмисники могли врешті-решт досягти своєї кінцевої мети – отримати доступ до ваших коштів.</p>
<p>Варто зазначити, що більшість сервісів знайомств дозволяють заблокувати та повідомити про профіль потенційного шахрая, а команда модерації додатка може видалити його.</p>
<h3>3. Бажання перевести діалог на іншу платформу</h3>
<p>Ще однією ознакою онлайн-шахрайства є те, що зловмисники в першу чергу стараються перейти до спілкування з вами на іншій комунікаційній платформі. Це може бути пов’язано з тим, що на платформах для знайомств є способи виявлення онлайн-шахрайства. Щоб уникнути запуску цих механізмів, зловмисники намагаються отримати ваш номер телефону або ж знайти ваш профіль в додатках для обміну повідомленнями. Однак пам’ятайте, що на момент знайомства ви вже надаєте занадто багато особистої інформації людині, яку практично не знаєте.</p>
<p>Якщо новий знайомий одразу просить почати спілкуватися в іншому додатку чи соціальній мережі, будьте обережні та краще повідомте про такі спроби розробникам платформи.</p>
<h3>4. Неможливість зустрітися</h3>
<p>Шахраї часто видають себе за професіоналів, яким доводиться працювати за кордоном протягом тривалого часу, наприклад, військових, лікарів чи дипломатів. Таким чином їм легше придумати виправдання, коли ви захочете зустрітися особисто. Щоразу, коли ви намагатиметесь запланувати зустріч, у таких шахраїв напоготові буде нове виправдання. Декілька скасувань – це нормально, але відмова від кожного запропонованого побачення має стати для вас тривожним сигналом, після якого варто поговорити з новим знайомим про справжні причини.</p>
<h3>5. Помилки в написанні</h3>
<p>Ще однією схемою онлайн-шахрайства є створення підроблених профілів та спілкування від імені іноземців. Тому слід бути обережнішим, якщо житель англомовної країни допускає багато помилок в написанні чи розмові.</p>
<p>Якщо у вас вже виникли сумніви, ви можете запитати співрозмовника більше про місцевість, де людина проживає. Крім того, слід пошукати інформацію про нового знайомого в Google. Однак цю тактику варто застосовувати лише як допоміжний засіб перевірки, оскільки аферисти також можуть її використовувати для відповіді на ваші запитання.</p>
<h3>6. Прохання надіслати гроші</h3>
<p>Через деякий час після знайомства шахраї можуть попросити позичити гроші. Зазвичай, зловмисники спершу просять невелику сумку на ремонт автомобіля або на купівлю ліків. Але з часом вони неухильно збільшуватимуть потрібну суму, часто придумуючи нові історії, наприклад, про оплату медичних рахунків свого хворого родича та проблеми з новим бізнесом.</p>
<p>Таким чином жертви могли втрачати всі свої заощадження. Більше того, до 30 відсотків жертв такого виду шахрайства онлайн без їхнього відома використовувались у кримінальних схемах, пов’язаних з відмиванням грошей, а в деяких випадках залучалися до перевезення незаконних речовин через кордон.</p>
<h2>Як уникнути романтичного шахрайства?</h2>
<h3>Перевіряйте інформацію</h3>
<p>Перед тим як вступити в серйозні стосунки онлайн, перевірте інформацію про людину через пошукові системи або спеціалізовані сервіси перевірки даних.</p>
<h3>Не поспішайте з рішеннями</h3>
<p>Не приймайте поспішних рішень щодо фінансової допомоги чи передачі особистої інформації новим знайомим в інтернеті.</p>
<h3>Спілкуйтеся через відеозв&#8217;язок</h3>
<p>Наполягайте на відеодзвінках перед тим як продовжувати спілкування. Це допоможе переконатися у справжності людини за профілем.</p>
<h3>Консультуйтеся з близькими</h3>
<p>Поділіться своїми підозрами зі своїми друзями або родичами. Їхня думка може бути корисною для прийняття правильного рішення.</p>
<h2>Що робити, якщо ви стали жертвою?</h2>
<p>Якщо ви стали жертвою романтичного шахрайства:</p>
<ol>
<li>Припиніть будь-яке спілкування з підозрілою особою.</li>
<li>Збережіть всі докази (листування, перекази грошей).</li>
<li>Повідомте про випадок до правоохоронних органів.</li>
<li>Попередьте адміністрацію сайту знайомств або соціальної мережі про підозрюваного користувача.</li>
</ol>
<h2>Висновок</h2>
<p>Згідно з даними FTC, у 2015-2018 роках щорічна кількість жертв такого виду шахрайства онлайн зросла з 8 500 до 21 000. Ці цифри не відображають справжній масштаб проблеми, оскільки багато жертв занадто соромляться зізнаватися в цьому. Зважаючи на серйозність проблеми, користувачам сайтів та додатків для знайомств всупереч переконанню, що стосунки будуються на довірі, варто якомога ретельніше перевіряти інформацію, а не сліпо довіряти кожному слову віртуального знайомого. Це допоможе вберегти ваш гаманець від шахраїв, а ваше серце – від розчарувань.</p>
<p>Романтичне шахрайство — це серйозна проблема сучасного цифрового світу, але знання основних ознак і методів захисту може значно знизити ризик стати його жертвою. Завжди залишайтеся пильними та обережними при взаємодії з новими людьми в інтернет-просторі і пам&#8217;ятайте: ваша безпека залежить від вашої уважності та критичного мислення!</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-vberegtysya-vid-onlajn-shahrayiv-pid-chas-spilkuvannya-u-dodatkah-dlya-znajomstv/">Як розпізнати романтичне шахрайство на сайтах знайомств та не стати жертвою обману</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/olga_sem/">Олена Кожухар</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2020/02/14145254/tinder.jpg" />	</item>
		<item>
		<title>Виявлено нову фішингову кампанію через стрімінгові сервіси</title>
		<link>https://cybercalm.org/vyyavleno-novu-fishyngovu-kampaniyu-cherez-strimingovi-servisy/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Семенюк Валентин]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 31 May 2021 06:39:11 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Кібербезпека]]></category>
		<category><![CDATA[кібершахрайство]]></category>
		<category><![CDATA[стрімінговий сервіс]]></category>
		<category><![CDATA[фішинг]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=128824</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/vyyavleno-novu-fishyngovu-kampaniyu-cherez-strimingovi-servisy/">Виявлено нову фішингову кампанію через стрімінгові сервіси</a></p>
<p>Дослідники з фірми Proofpoint виявили нову фішингову кампанію операторів BazarLoader. Злочинці обходять автоматичні системи виявлення загроз і заражають системи шкідливим ПЗ BazarLoader, використовуваним угрупуванням TrickBot. В рамках нової кампанії, яка отримала назву BazaFlix, зловмисники розповсюджують електронні листи від імені стрімінгових сервісів. У листах повідомлялося, що термін дії пробної або демонстраційної версії підписки закінчився і з [&#8230;]</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/vyyavleno-novu-fishyngovu-kampaniyu-cherez-strimingovi-servisy/">Виявлено нову фішингову кампанію через стрімінгові сервіси</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/valentyn/">Семенюк Валентин</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/vyyavleno-novu-fishyngovu-kampaniyu-cherez-strimingovi-servisy/">Виявлено нову фішингову кампанію через стрімінгові сервіси</a></p>
<p>Дослідники з фірми <a href="https://www.proofpoint.com/us/blog/threat-insight/bazaflix-bazaloader-fakes-movie-streaming-service" target="_blank" rel="noopener">Proofpoint</a> виявили нову фішингову кампанію операторів BazarLoader. Злочинці обходять автоматичні системи виявлення загроз і заражають системи шкідливим ПЗ BazarLoader, використовуваним угрупуванням TrickBot.<span id="more-128824"></span></p>
<p>В рамках нової кампанії, яка отримала назву BazaFlix, зловмисники розповсюджують електронні листи від імені стрімінгових сервісів. У листах повідомлялося, що термін дії пробної або демонстраційної версії підписки закінчився і з платіжної карти користувача стягуватиметься плата за преміальний план.</p>
<p>В електронних листах вказано номер телефону, за яким одержувачі можуть зателефонувати і скасувати підписку. Зловмисники на іншому кінці лінії пропонують перейти на web-сайт стрімінгового сервісу BravoMovies від компанії UrbanCinema. Сайт виглядає досить реалістично з використанням постерів до фільмів з різних загальнодоступних джерел.</p>
<p>Дотримуючись інструкцій щодо відмови від підписки на стрімінгові сервіси BravosMovies, користувачі завантажують заражений документ Microsoft Excel із макросами, які встановлюють шкідливе ПЗ BazarLoader. Після зараження системи оператори BazarLoader можуть надавати доступ різним кіберзлочинцям, в тому числі операторам здирницького ПЗ.</p>
<h4 style="text-align: center;"><strong>Радимо звернути увагу на поради, про які писав Cybercalm, а саме:</strong></h4>
<blockquote><p><strong>Як завантажити дані Google Maps? ІНСТРУКЦІЯ</strong></p>
<p><a href="https://cybercalm.org/psyhichne-zdorov-ya-u-ditej-vid-sotsmerezh-i-smartfoniv-ne-strazhdaye-doslidzhennya/" target="_blank" rel="noopener"><strong>Психічне здоров’я у дітей від соцмереж і смартфонів не страждає – ДОСЛІДЖЕННЯ</strong></a></p>
<p><a href="https://cybercalm.org/yak-stvoryty-nadijnyj-parol-porady/" target="_blank" rel="noopener"><strong>Як створити надійний пароль? ПОРАДИ</strong></a></p>
<p><a href="https://cybercalm.org/yak-vberegty-svoyi-bankivski-rahunky-vid-kiberzlochyntsiv-porady/" target="_blank" rel="noopener"><strong>Як вберегти свої банківські рахунки від кіберзлочинців? ПОРАДИ</strong></a></p>
<p><a href="https://cybercalm.org/shho-take-floc-google-i-yak-vin-bude-vidstezhuvaty-vas-v-interneti/" target="_blank" rel="noopener"><strong>Що таке FLoC Google і як він буде відстежувати Вас в Інтернеті?</strong></a></p></blockquote>
<p>До речі, пандемія спричинила нову хвилю цифрової трансформації у всьому світі. І державні установи не залишилися осторонь цього процесу. Завдяки розширенню цифрової інфраструктури, зокрема створенню нових додатків та сервісів, віддалених робочих місць та переходу в хмарне середовище, <a href="https://cybercalm.org/nova-realnist-kiberbezpeky-chomu-derzhustanovy-staly-legkoyu-mishennyu/" target="_blank" rel="noopener"><strong>кількість потенційних векторів атак збільшилася</strong></a>.</p>
<p>Також <a href="https://cybercalm.org/u-prodazhu-z-yavyvsya-pershyj-po-spravzhnomu-modulnyj-noutbuk/" target="_blank" rel="noopener"><strong>повністю модульний ноутбук з ОС Windows</strong></a> від Framework тепер готовий до попереднього замовлення за базовою ціною у $999. Клієнти можуть розміщувати замовлення на веб-сайті Framework. 13,5-дюймовий ноутбук складається повністю з модульних деталей, включаючи материнську плату, яку ви можете легко поміняти та замінити.</p>
<p>Кілька редакцій <a href="https://cybercalm.org/zavershyvsya-termin-obslugovuvannya-troh-versij-windows-10/" target="_blank" rel="noopener"><strong>Windows 10 версій 1803, 1809 та 1909 досягли кінця обслуговування</strong></a> (EOS), починаючи з травня , про що Microsoft нагадала нещодавно. Пристрої з випусками Windows 10, які досягли EoS, більше не отримуватимуть технічну підтримку, а також щомісячні виправлення помилок та безпеки, щоб захистити їх від останніх виявлених загроз безпеки.</p>
<p>Окрім цього, після вступу в силу нової політики Google в описі додатків з’явиться додатковий розділ з інформацією про те, до яких даними має доступ продукт. У розробників буде можливість <a href="https://cybercalm.org/v-google-play-vvedut-novi-pravyla-bezpeky-dlya-dodatkiv/" target="_blank" rel="noopener"><strong>розповісти користувачам про те, для чого додаткам потрібен доступ до тих або інших даних</strong></a> і як їх обробка впливає на загальну функціональність.</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/vyyavleno-novu-fishyngovu-kampaniyu-cherez-strimingovi-servisy/">Виявлено нову фішингову кампанію через стрімінгові сервіси</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/valentyn/">Семенюк Валентин</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" />	</item>
		<item>
		<title>Як шахраї використовують знаменитостей для виманювання грошей &#8211; найпопулярніші схеми</title>
		<link>https://cybercalm.org/yak-shahrayi-vykorystovuyut-znamenytostej-dlya-vymanyuvannya-groshej-najpopulyarnishi-shemy/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Семенюк Валентин]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 23 Apr 2021 09:58:59 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Кібербезпека]]></category>
		<category><![CDATA[кібершахрайство]]></category>
		<category><![CDATA[способи захисту]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=126952</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-shahrayi-vykorystovuyut-znamenytostej-dlya-vymanyuvannya-groshej-najpopulyarnishi-shemy/">Як шахраї використовують знаменитостей для виманювання грошей &#8211; найпопулярніші схеми</a></p>
<p>Серед кіберзлочинців різноманітні схеми шахрайства є одним з найпопулярніших способів викрадення грошей. А тому варіантів спекуляцій існує надзвичайно багато — від поширення фішингових листів, пов’язаних зі щепленнями від COVID-19, до повідомлень про отримання великої спадщини від давно загубленого родича. Не менш популярними є і схеми, в яких кіберзлочинці використовують імена та образи знаменитостей для виманювання [&#8230;]</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-shahrayi-vykorystovuyut-znamenytostej-dlya-vymanyuvannya-groshej-najpopulyarnishi-shemy/">Як шахраї використовують знаменитостей для виманювання грошей &#8211; найпопулярніші схеми</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/valentyn/">Семенюк Валентин</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-shahrayi-vykorystovuyut-znamenytostej-dlya-vymanyuvannya-groshej-najpopulyarnishi-shemy/">Як шахраї використовують знаменитостей для виманювання грошей &#8211; найпопулярніші схеми</a></p>
<p>Серед кіберзлочинців різноманітні схеми шахрайства є одним з найпопулярніших способів викрадення грошей. А тому варіантів спекуляцій існує надзвичайно багато — від поширення фішингових листів, пов’язаних зі щепленнями від COVID-19, до повідомлень про отримання великої спадщини від давно загубленого родича. Не менш популярними є і схеми, в яких кіберзлочинці використовують імена та образи знаменитостей для виманювання грошей відданих шанувальників.</p>
<h4>Розіграші криптовалюти</h4>
<p>Ця схема шахрайства, ймовірно, існує з моменту отримання доступу до криптовалюти великої кількості Інтернет-користувачів. Щоб охопити якомога більшу кількість жертв, кіберзлочинці використовують різноманітні канали зв’язку. Зокрема, отримують несанкціонований доступ до екаунтів YouTube з великою кількістю підписників або намагаються поширювати інформацію про шахрайські розіграші через Twitter. Про це пише <a href="https://www.eset.com/ua/" target="_blank" rel="noopener">ESET</a>.</p>
<p>Потім злочинці просять людей надіслати цифрові гроші на Bitcoin-адресу та обіцяють, що жертви зможуть подвоїти надіслані суми. Але, як можна було здогадатися, учасники таких розіграшів втрачають свою криптовалюту назавжди.</p>
<p>Щоб потенційні жертви нічого не запідозрили, шахраї часто намагаються створити враження, що розіграші схвалені або навіть фінансуються відомими особами. Зокрема, в подібних розіграшах часто згадується ім’я Білла Гейтса, хоча сам засновник Microsoft неодноразово публічно критикував і висловлювався проти криптовалют. Ім’я Ілона Маска, який навпаки є великим шанувальником криптовалют, кіберзлочинці також часто використовують у подібних схемах. В одній з атак ім’я засновника Tesla та SpaceX навіть було включено в саму адресу Bitcoin.</p>
<p><img loading="lazy" loading="lazy" decoding="async" class=" wp-image-123151 aligncenter" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2021/02/15111015/mask.jpg" alt="mask" width="995" height="662" title="Як шахраї використовують знаменитостей для виманювання грошей - найпопулярніші схеми 9" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2021/02/15111015/mask.jpg 620w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2021/02/15111015/mask-300x200.jpg 300w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2021/02/15111015/mask-330x220.jpg 330w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2021/02/15111015/mask-420x280.jpg 420w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2021/02/15111015/mask-615x410.jpg 615w" sizes="auto, (max-width: 995px) 100vw, 995px" /></p>
<h4>Підробні онлайн-трансляції</h4>
<p>Більшість знаменитостей люблять спілкуватися зі своїми шанувальниками за допомогою онлайн-ефірів на різних платформах, наприклад, Facebook або Instagram. Однак, шахраї все частіше використовують такі трансляції для виманювання грошей відданих шанувальників.</p>
<p>Зокрема, кіберзлочинці створюють фальшиві екаунти, які дублюють реальні облікові записи знаменитостей у Facebook, включно з дописами, фотографіями та відео. Єдине, що відрізняється — ім’я користувача. Воно може містити помилки або доповнення &#8220;TV&#8221;, &#8220;фан-сторінка&#8221; тощо.</p>
<p>Після цього на фальшивій сторінці публікується запис прямого ефіру, який був дійсно записаний знаменитістю на її реальній сторінці, з подібним описом: &#8220;Перші 1000 людей, які залишать коментар, отримають 1000 доларів&#8221;.</p>
<p>Щойно шанувальники виконують вимоги розіграшу, вони отримують повідомлення з подальшими інструкціями для отримання призів. Наприклад, потрібно перейти за посиланням на веб-сайт та залишити конфіденційну особисту інформацію, яку зловмисники потім можуть продати, або сплатити певну суму нібито за доставку подарунку.</p>
<p><img loading="lazy" loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-71918 aligncenter" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/11/23151631/bitcoin_22.jpg" alt="bitcoin 22" width="1500" height="1001" title="Як шахраї використовують знаменитостей для виманювання грошей - найпопулярніші схеми 10" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/11/23151631/bitcoin_22.jpg 1500w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/11/23151631/bitcoin_22-300x200.jpg 300w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/11/23151631/bitcoin_22-1024x683.jpg 1024w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/11/23151631/bitcoin_22-768x513.jpg 768w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/11/23151631/bitcoin_22-330x220.jpg 330w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/11/23151631/bitcoin_22-420x280.jpg 420w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/11/23151631/bitcoin_22-615x410.jpg 615w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/11/23151631/bitcoin_22-860x574.jpg 860w" sizes="auto, (max-width: 1500px) 100vw, 1500px" /></p>
<h4>Заклики перерахувати гроші на благодійність</h4>
<p>Існує ще одна популярна шахрайська схема, в якій зловмисники використовують підробні облікові записи знаменитостей для обману людей, однак в цій схемі кіберзлочинці пишуть користувачам в приватні повідомлення. Зокрема, жертва отримує повідомлення від зловмисника, який видає себе за знаменитість, з проханням надіслати благодійний внесок певній організації.</p>
<p>Як варіант, жертвам також можуть запропонувати придбати квитки на неіснуючі приватні концерти або інші приводи, які б переконали шанувальників розлучитися зі своїми грошима. Внаслідок таких махінацій жертви втрачають гроші, а організації, яких зловмисники нібито закликають підтримати, так і не отримують благодійних внесків.</p>
<p><img loading="lazy" loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-119658 aligncenter" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2020/12/09135446/bitcoin_3.jpg" alt="bitcoin 3" width="1949" height="1302" title="Як шахраї використовують знаменитостей для виманювання грошей - найпопулярніші схеми 11" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2020/12/09135446/bitcoin_3.jpg 1949w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2020/12/09135446/bitcoin_3-300x200.jpg 300w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2020/12/09135446/bitcoin_3-1024x684.jpg 1024w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2020/12/09135446/bitcoin_3-768x513.jpg 768w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2020/12/09135446/bitcoin_3-1536x1026.jpg 1536w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2020/12/09135446/bitcoin_3-330x220.jpg 330w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2020/12/09135446/bitcoin_3-420x280.jpg 420w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2020/12/09135446/bitcoin_3-615x410.jpg 615w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2020/12/09135446/bitcoin_3-860x575.jpg 860w" sizes="auto, (max-width: 1949px) 100vw, 1949px" /></p>
<h4>Шахрайство з інвестиціями</h4>
<p>Якщо ви не використовуєте інструменти для блокування реклами, то, імовірно, не раз бачили спливаючі повідомлення шахраїв з закликами інвестувати гроші в організації або фонди, куди вже вкладають гроші певні знаменитості. Ця схема шахрайства не є новою та завжди містить подібні фрази — &#8220;примножуйте свої інвестиції швидко та легко&#8221;, &#8220;результат гарантований&#8221;.</p>
<p>Крім цього, часто такі спливаючі повідомлення містять посилання на статті з вражаючими заголовками, наприклад, &#8220;Знаменитість X вклала гроші в цю компанію чи продукт та збільшила свої інвестиції вчетверо&#8221;. Однак всі ці інвестиційні можливості, як правило, є фальшивими.</p>
<p>Існують також випадки, коли варіанти для інвестицій є справжніми, але замість реальних рахунків для переведення грошей шахраї вказують власні. А отже, єдиними, хто може збагатитися на таких інвестиціях, є лише злочинці, які стоять за такими схемами.</p>
<p><img loading="lazy" loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-125200 aligncenter" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2021/03/24170937/crypto_bitcoin_etherium.jpg" alt="crypto bitcoin etherium" width="1950" height="1300" title="Як шахраї використовують знаменитостей для виманювання грошей - найпопулярніші схеми 12" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2021/03/24170937/crypto_bitcoin_etherium.jpg 1950w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2021/03/24170937/crypto_bitcoin_etherium-300x200.jpg 300w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2021/03/24170937/crypto_bitcoin_etherium-1024x683.jpg 1024w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2021/03/24170937/crypto_bitcoin_etherium-768x512.jpg 768w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2021/03/24170937/crypto_bitcoin_etherium-1536x1024.jpg 1536w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2021/03/24170937/crypto_bitcoin_etherium-330x220.jpg 330w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2021/03/24170937/crypto_bitcoin_etherium-420x280.jpg 420w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2021/03/24170937/crypto_bitcoin_etherium-615x410.jpg 615w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2021/03/24170937/crypto_bitcoin_etherium-860x573.jpg 860w" sizes="auto, (max-width: 1950px) 100vw, 1950px" /></p>
<h4>Як не стати жертвою зловмисників</h4>
<p>Завдяки заходам, яких вживають платформи соціальних мереж, сьогодні відрізнити справжні облікові записи знаменитостей від підробних екаунтів, досить просто. Тому у випадку отримання подібних повідомлень від «знаменитостей» спочатку перевіряйте, чи підтверджено їх профілі. Наприклад, Facebook, Instagram та Twitter використовують значок у вигляді галочки біля імені користувача для офіційних екаунтів відомих осіб та організацій.</p>
<p>Що стосується різних благодійних та інвестиційних можливостей, їх справжність можна перевірити за допомогою швидкого пошуку в Google. Щоб бути впевненими, що не надсилаєте гроші зловмисникам, ви можете зв’язатися безпосередньо з представниками офіційної організації, в яку плануєте перерахувати гроші.</p>
<p>Для додаткового Інтернет-захисту варто використовувати надійні рішення та дотримуватись основних правил безпечної роботи в мережі. Навіть ці прості заходи безпеки допоможуть вчасно виявити підозрілу діяльність зловмисників та запобігти втраті персональних даних та іншої особистої інформації.</p>
<h4 style="text-align: center;"><strong>Радимо звернути увагу на поради, про які писав Cybercalm, а саме:</strong></h4>
<blockquote><p><a href="https://cybercalm.org/yak-uvimknuty-zapysuvannya-video-hdr-na-iphone-instruktsiya/" target="_blank" rel="noopener"><strong>Як увімкнути записування відео HDR на iPhone? ІНСТРУКЦІЯ</strong></a></p>
<p><a href="https://cybercalm.org/onlajn-shoping-u-sotsmerezhah-yak-ne-buty-oshukanym/" target="_blank" rel="noopener"><strong>Онлайн-шопінг у соцмережах: як не бути ошуканим?</strong></a></p>
<p><a href="https://cybercalm.org/yak-pravylno-vybraty-noutbuk-porady/" target="_blank" rel="noopener"><strong>Як правильно вибрати ноутбук? ПОРАДИ</strong></a></p>
<p><a href="https://cybercalm.org/yak-bezkoshtovno-nadsylaty-zahyshheni-parolem-elektronni-lysty-porady/" target="_blank" rel="noopener"><strong>Як безкоштовно надсилати захищені паролем електронні листи? ПОРАДИ</strong></a></p></blockquote>
<p>Нагадаємо, дослідники безпеки опублікували в Мережі PoC-експлойт для <strong>запуску шкідливого коду</strong> в Chrome, Edge, Vivaldi, Opera і інших браузерах на базі Chromium. Уразливість зачіпає JavaScript-движок V8 і вже <strong><a href="https://cybercalm.org/google-vypustyla-novu-versiyu-chrome-shho-vypravlyaye-krytychni-urazlyvosti/" target="_blank" rel="noopener">виправлена</a> </strong>в його вихідному коді, але виправлення поки ще не інтегровано ні з кодовою базою Chromium, ні з заснованими на ньому проектами.</p>
<p>Також дослідники виявили <a href="https://cybercalm.org/telegram-openoffice-vlc-player-mistyat-bag-yakyj-dozvolyaye-zlam-odnym-klikom/" target="_blank" rel="noopener"><strong>безліч уразливостей в популярних додатках</strong></a>, що допускають виконання довільного коду в системах користувачів всього лише за допомогою одного кліка. Саме тому такі баги отримали неформальне ім’я “уразливості одного кліка” (one-click vulnerabilities).</p>
<p>Розробники WhatsApp усунули дві небезпечні уразливості в Android-версії месенджера. Якщо зловмисник задіє ці дві уразливості в атаці, у нього з’явиться можливість виконати шкідливий код і <strong><a href="https://cybercalm.org/nebezpechni-urazlyvosti-u-whatsapp-dozvolyayut-hakeru-perehoplyuvaty-vashe-lystuvannya/" target="_blank" rel="noopener">віддалено зламати мобільний пристрій жертви</a>.</strong></p>
<p>Окрім цього, кіберзлочинці атакують уразливі сервери Microsoft Exchange з метою <a href="https://cybercalm.org/hakery-vstanovlyuyut-kryptomajnery-na-servery-microsoft-exchange/" target="_blank" rel="noopener"><strong>встановлення програмного забезпечення для майнінгу криптовалют</strong></a> у рамках шкідливої ​​кампанії, спрямованої на використання обчислювальних потужностей скомпрометованих систем для заробітку.</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/yak-shahrayi-vykorystovuyut-znamenytostej-dlya-vymanyuvannya-groshej-najpopulyarnishi-shemy/">Як шахраї використовують знаменитостей для виманювання грошей &#8211; найпопулярніші схеми</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/valentyn/">Семенюк Валентин</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" />	</item>
		<item>
		<title>Шахраї ошукали українців на 10 мільйонів гривень за схемою перевипуску SIM-карт</title>
		<link>https://cybercalm.org/shahrayi-oshukaly-ukrayintsiv-na-10-miljoniv-gryven-za-shemoyu-perevypusku-sim-kart/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Олена Кожухар]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 05 Apr 2021 09:27:00 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Кібербезпека]]></category>
		<category><![CDATA[викрадення коштів]]></category>
		<category><![CDATA[кібершахрайство]]></category>
		<category><![CDATA[онлайн-банкінг]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=125766</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/shahrayi-oshukaly-ukrayintsiv-na-10-miljoniv-gryven-za-shemoyu-perevypusku-sim-kart/">Шахраї ошукали українців на 10 мільйонів гривень за схемою перевипуску SIM-карт</a></p>
<p>У розпорядженні фігурантів були бази даних клієнтів мобільних операторів та банків. За цією інформацією вони здійснювали віддалену заміну SIM-карт фінансових номерів для подальшого доступу до онлайн-банкінгу. Про це повідомляє Департамент кіберполіції Національної поліції України. Троє чоловіків віком 32-36 років купували на хакерських форумах у Darknet бази даних клієнтів операторів мобільного зв&#8217;язку та банківських установ. Наявні [&#8230;]</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/shahrayi-oshukaly-ukrayintsiv-na-10-miljoniv-gryven-za-shemoyu-perevypusku-sim-kart/">Шахраї ошукали українців на 10 мільйонів гривень за схемою перевипуску SIM-карт</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/olga_sem/">Олена Кожухар</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/shahrayi-oshukaly-ukrayintsiv-na-10-miljoniv-gryven-za-shemoyu-perevypusku-sim-kart/">Шахраї ошукали українців на 10 мільйонів гривень за схемою перевипуску SIM-карт</a></p>
<p>У розпорядженні фігурантів були бази даних клієнтів мобільних операторів та банків. За цією інформацією вони здійснювали віддалену заміну SIM-карт фінансових номерів для подальшого доступу до онлайн-банкінгу.</p>
<p><span id="more-125766"></span></p>
<p>Про це повідомляє Департамент кіберполіції Національної поліції України.</p>
<p>Троє чоловіків віком 32-36 років купували на хакерських форумах у Darknet бази даних клієнтів операторів мобільного зв&#8217;язку та банківських установ.</p>
<p>Наявні дані дозволяли фігурантам здійснювати перевипуск SIM-карт та отримати доступ до онлайн-банкінгу потерпілих. Гроші громадян зловмисники виводили на рахунки підставних осіб.</p>
<p>Персональні дані громадян фігуранти також використовували для оформлення онлайн-кредитів.</p>
<p>Таким чином шахраї ошукали понад дві сотні громадян. За попередніми підрахунками, сума збитків може сягати 10 мільйонів гривень.</p>
<p>Правоохоронці провели 21 обшук за місцями проживання фігурантів у Дніпропетровській, Полтавській областях та у Києві. Вилучено та направлено на експертні дослідження комп&#8217;ютерну техніку, яка використовувалася у протиправній діяльності.</p>
<p>Відкрито кримінальне провадження за ч. 4 ст. 190 (Шахрайство) Кримінального кодексу України. Фігурантам оголошено про підозру, їм загрожує до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.</p>
<h4 style="text-align: center;"><strong>Радимо звернути увагу на поради, про які писав Cybercalm, а саме:</strong></h4>
<blockquote><p><a href="https://cybercalm.org/yak-vidnovyty-vydaleni-publikatsiyi-chy-istoriyi-v-instagram-instruktsiya/" target="_blank" rel="noopener"><strong>Як відновити видалені публікації чи історії в Instagram? ІНСТРУКЦІЯ</strong></a></p>
<p><a href="https://cybercalm.org/yak-zahystyty-vashu-konfidentsijnist-v-interneti-yakshho-rezhym-anonimnogo-pereglyadu-u-chrome-vyyavyvsya-slabkym/" target="_blank" rel="noopener"><strong>Як захистити Вашу конфіденційність в Інтернеті, якщо режим анонімного перегляду у Chrome виявився слабким?</strong></a></p>
<p><strong><a href="https://cybercalm.org/chomu-u-vas-ye-yak-minimum-try-milyardy-prychyn-zminyty-parol-oblikovogo-zapysu/" target="_blank" rel="noopener">Чому у Вас є як мінімум три мільярди причин змінити пароль облікового запису?</a></strong></p>
<p><strong><a href="https://cybercalm.org/zlam-veb-sajtu-sim-oznak-shho-svidchat-pro-tse/" target="_blank" rel="noopener">Злам веб-сайту: сім ознак, що свідчать про це</a></strong></p>
<p><strong><a href="https://cybercalm.org/yak-pidvyshhyty-zahyst-ekaunta-v-twitter-porady/" target="_blank" rel="noopener">Як підвищити захист екаунта в Twitter? ПОРАДИ</a></strong></p></blockquote>
<p>Нагадаємо, що майже всі найпопулярніші програми Android використовують компоненти з відкритим вихідним кодом, але багато з цих компонентів застаріли і мають як мінімум одну небезпечну уразливість. Через це <a href="https://cybercalm.org/bilshe-polovyny-android-dodatkiv-mistyat-odnu-urazlyvist/" target="_blank" rel="noopener"><strong>вони можуть розкривати</strong></a> персональні дані, включаючи URL-адреси, IP-адреси і адреси електронної пошти, а також більш конфіденційну інформацію, наприклад, OAuth-токени, асиметричні закриті ключі, ключі AWS і web-токени JSON.</p>
<p>Окрім цього, фахівці компанії AdaptiveMobile Security повідомили подробиці про небезпечну проблему в технології поділу мережі 5G. Уразливість потенційно <a href="https://cybercalm.org/v-merezhi-5g-znajdeno-bag-yakyj-dozvolyaye-zdijsnyuvaty-ataky-typu-vidmovy-v-obslugovuvanni/" target="_blank" rel="noopener"><strong>може надати зловмисникові доступ до даних</strong></a> і дозволити здійснювати атаки типу “відмови в обслуговуванні” на різні сегменти мережі 5G оператора мобільного зв’язку.</p>
<p>Також <a href="https://cybercalm.org/dribne-shahrajstvo-na-dodatkah-v-google-play-i-apple-app-store-prynosyt-sotni-miljoniv-dolariv/" target="_blank" rel="noopener"><strong>дослідники безпеки виявили в Google Play і Apple App Store</strong></a> сотні так званих fleeceware-додатків, які принесли своїм розробникам сотні мільйонів доларів.</p>
<p>До речі, в даркнеті виявили оголошення про продаж підроблених сертифікатів про вакцинацію і довідок про негативний тест на Covid-19. Крім того, число рекламних оголошень про <a href="https://cybercalm.org/u-darkneti-prodayut-vaktsynu-i-pidrobleni-sertyfikaty-pro-shheplennya-vid-covid-19/" target="_blank" rel="noopener"><strong>продаж вакцин від коронавірусу</strong></a> збільшилося на 300% за останні три місяці.</p>
<p>Двох зловмисників з Кривого Рогу викрили у <a href="https://cybercalm.org/cherez-dostup-do-onlajn-bankingu-shahrayi-spustoshyly-gamantsi-ukrayintsiv-na-600-tysyach-gryven/" target="_blank" rel="noopener"><strong>привласненні 600 тисяч гривень шляхом перевипуску сім-карт</strong></a>. Отримавши мобільний номер, зловмисники встановлювали дані про особу, яка раніше його використовувала. Для цього вони авторизувалися у різних мобільних додатках, зокрема поштових служб, державних, комунальних та медичних установ, використовуючи функцію відновлення паролю.</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/shahrayi-oshukaly-ukrayintsiv-na-10-miljoniv-gryven-za-shemoyu-perevypusku-sim-kart/">Шахраї ошукали українців на 10 мільйонів гривень за схемою перевипуску SIM-карт</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/olga_sem/">Олена Кожухар</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" />	</item>
		<item>
		<title>Через доступ до онлайн-банкінгу шахраї спустошили гаманці українців на 600 тисяч гривень</title>
		<link>https://cybercalm.org/cherez-dostup-do-onlajn-bankingu-shahrayi-spustoshyly-gamantsi-ukrayintsiv-na-600-tysyach-gryven/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Олена Кожухар]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 29 Mar 2021 08:22:14 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Кібербезпека]]></category>
		<category><![CDATA[SIM-карти]]></category>
		<category><![CDATA[кіберзлочинність]]></category>
		<category><![CDATA[кібершахрайство]]></category>
		<category><![CDATA[персональні дані]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=125403</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/cherez-dostup-do-onlajn-bankingu-shahrayi-spustoshyly-gamantsi-ukrayintsiv-na-600-tysyach-gryven/">Через доступ до онлайн-банкінгу шахраї спустошили гаманці українців на 600 тисяч гривень</a></p>
<p>Двох зловмисників з Кривого Рогу викрили у привласненні 600 тисяч гривень шляхом перевипуску сім-карт. Про це повідомляє Департамент кіберполіції Національної поліції України. Так, двоє жителів Кривого Рогу віком 31-32 роки на сайтах мобільних операторів обирали номери доступні до купівлі. Серед пропозицій вишукували ті, які були раніше вказані у базах юридичних осіб, або на платформах оголошень. [&#8230;]</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/cherez-dostup-do-onlajn-bankingu-shahrayi-spustoshyly-gamantsi-ukrayintsiv-na-600-tysyach-gryven/">Через доступ до онлайн-банкінгу шахраї спустошили гаманці українців на 600 тисяч гривень</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/olga_sem/">Олена Кожухар</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/cherez-dostup-do-onlajn-bankingu-shahrayi-spustoshyly-gamantsi-ukrayintsiv-na-600-tysyach-gryven/">Через доступ до онлайн-банкінгу шахраї спустошили гаманці українців на 600 тисяч гривень</a></p>
<p>Двох зловмисників з Кривого Рогу викрили у привласненні 600 тисяч гривень шляхом перевипуску сім-карт.</p>
<p><span id="more-125403"></span></p>
<p>Про це повідомляє <a href="https://cyberpolice.gov.ua/" target="_blank" rel="noopener">Департамент кіберполіції Національної поліції України</a>.</p>
<p>Так, двоє жителів Кривого Рогу віком 31-32 роки на сайтах мобільних операторів обирали номери доступні до купівлі. Серед пропозицій вишукували ті, які були раніше вказані у базах юридичних осіб, або на платформах оголошень.</p>
<p>Отримавши мобільний номер, зловмисники встановлювали дані про особу, яка раніше його використовувала. Для цього вони авторизувалися у різних мобільних додатках, зокрема поштових служб, державних, комунальних та медичних установ, використовуючи функцію відновлення паролю.</p>
<p>Зібравши необхідну інформацію – фігуранти отримували доступ до систем онлайн-банкінгу.</p>
<p>Крім цього, зловмисники перекуповували у колекторських та мікрофінансових організацій бази даних громадян, зокрема, скан-копії їхніх документів, та оформлювали на них онлайн-кредити. Працівники поліції перевіряють причетність вказаних організацій до протиправної діяльності.</p>
<p>Привласнені гроші фігуранти переводили на підконтрольні картки та обготівковували у банкоматах міста. Загальна сума збитків сягає понад 600 тисяч гривень.</p>
<p>В оселях зловмисників правоохоронці провели обшуки, за результатами яких вилучено понад 300 сім-карток, 90 банківських карток, паспорти громадян України, мобільні телефони, ноутбук та &#8220;чорнові&#8221; записи.</p>
<p><iframe loading="lazy" title="Кіберполіцейські викрили співмешканців, які ошукали громадян за схемою перевипуску сім-карт" width="1240" height="698" src="https://www.youtube.com/embed/_Y5CvonCYYU?feature=oembed" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen></iframe></p>
<p>Також правоохоронці вилучили зброю, набої та речовину рослинного походження, які направили на проведення експертних досліджень. Після висновків експертизи буде вирішуватися питання про відкриття кримінального провадження.</p>
<p>Кримінальне провадження розслідується за ч. 3 ст. 190 (Шахрайство) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає до восьми років позбавлення волі.</p>
<h4 style="text-align: center;"><strong>Радимо звернути увагу на поради, про які писав Cybercalm, а саме:</strong></h4>
<blockquote><p><a href="https://cybercalm.org/yak-stvoryty-gostovu-merezhu-wi-fi-ta-navishho-vona-potribna/" target="_blank" rel="noopener"><strong>Як створити гостьову мережу Wi-Fi та навіщо вона потрібна?</strong></a></p>
<p><a href="https://cybercalm.org/shho-take-zlovmysne-pz-vse-shho-potribno-znaty-pro-virusy-troyany-ta-programy-vymagachi/" target="_blank" rel="noopener"><strong>Що таке зловмисне ПЗ? Все, що потрібно знати про віруси, трояни та програми-вимагачі</strong></a></p>
<p><strong><a href="https://cybercalm.org/yak-obmezhyty-dodatkam-vykorystannya-danyh-u-fonovomu-rezhymi-na-android-instruktsiya/" target="_blank" rel="noopener">Як обмежити додаткам використання даних у фоновому режимі на Android? – ІНСТРУКЦІЯ</a></strong></p>
<p><strong><a href="https://cybercalm.org/yak-nalashtuvaty-avtovydalennya-povidomlen-u-telegram-instruktsiya/" target="_blank" rel="noopener">Як налаштувати автовидалення повідомлень у Telegram? – ІНСТРУКЦІЯ</a></strong></p>
<p><a href="https://cybercalm.org/yak-zaboronyty-sajtam-nadsylaty-vam-spovishhennya-u-chrome-na-android-instruktsiya/" target="_blank" rel="noopener"><strong>Як заборонити сайтам надсилати Вам сповіщення у Chrome на Android? – ІНСТРУКЦІЯ</strong></a></p>
<p><a href="https://cybercalm.org/yak-anonimno-korystuvatysya-signal-abo-telegram-porady/" target="_blank" rel="noopener"><strong>Signal чи Telegram: який додаток кращий для чату?</strong></a></p></blockquote>
<p>Нагадаємо, на VirusTotal були виявлені кілька зразків трояна XCSSET, які здатні працювати на пристроях з чипами Apple Silicon (M1).  Троян <a href="https://cybercalm.org/znajshly-troyan-yakyj-zdaten-vykradaty-dani-z-novyh-komp-yuteriv-apple-z-protsesorom-m1/" target="_blank" rel="noopener"><strong>вміє красти файли куки з Safari</strong></a>, інформацію з додатків Evernote, Skype, Notes, QQ, WeChat і Telegram, а також шифрувати файли і впроваджувати шкідливий JavaScript сторінки, що відкривається у браузері, за допомогою XSS-атаки</p>
<p>Окрім цього, у Google Play Маркет знайшли понад десять додатків, що завантажують <a href="https://cybercalm.org/joker-malware-shho-vmiye-shkidlyve-pz-ta-yak-zahystytysya/" target="_blank" rel="noopener"><strong>троянську програму Joker</strong></a>. Ця шкідлива програма примітна тим, що таємно оформляє підписку на преміум-послуги. Вона також вміє перехоплювати SMS, красти конфіденційні дані і список контактів, встановлювати бекдор, генерувати фейковий відгуки, нав’язливо показувати рекламу</p>
<p>Також понад 10 різних APT-груп, які використовують <a href="https://cybercalm.org/urazlyvosti-serveriv-microsoft-u-vsomu-sviti-vykorystovuyut-desyat-hakerskyh-grup/" target="_blank" rel="noopener"><strong>нові уразливості Microsoft Exchange</strong> </a>для компрометації поштових серверів, виявили дослідники з кібербезпеки. Дослідники <a href="https://eset.ua/" target="_blank" rel="noopener">ESET</a> виявили наявність веб-шелів (шкідливі програми або скрипти, які дозволяють дистанційно управляти сервером через веб-браузер) на 5 тисячах унікальних серверах у понад 115 країнах світу.</p>
<p>До речі, хакери вигадали хитрий спосіб <a href="https://cybercalm.org/hakery-hovaly-dani-pro-vykradeni-bankivski-kartky-u-zobrazhennyah-jpeg/" target="_blank" rel="noopener"><strong>викрадення даних платіжних карток</strong></a> у скомпрометованих інтернет-магазина. <span id="more-124663"></span>Замість того, щоб надсилати інформацію про картку на контрольований ними сервер, хакери приховують її у зображенні JPG та зберігають на самому веб-сайті, з якого власне, і були викраденні дані.</p>
<p>А команда експертів змогла отримати доступ до камер відеоспостереження, встановлених в компаніях Tesla, Equinox, медичних клініках, в’язницях і банках. <span id="more-124438"></span>Фахівці опублікували зображення з камер, а також скріншоти своєї здатності <a href="https://cybercalm.org/kamery-sposterezhennya-v-tesla-buly-zlamani/" target="_blank" rel="noopener"><strong>отримати доступ суперкористувача </strong></a>до систем спостереження, які використовують в компанії Cloudflare і в штаб-квартирі Tesla.</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/cherez-dostup-do-onlajn-bankingu-shahrayi-spustoshyly-gamantsi-ukrayintsiv-na-600-tysyach-gryven/">Через доступ до онлайн-банкінгу шахраї спустошили гаманці українців на 600 тисяч гривень</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/olga_sem/">Олена Кожухар</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" />	</item>
		<item>
		<title>Шахрайство з банківськими картками: як вберегтися від зняття коштів?</title>
		<link>https://cybercalm.org/shahrajstvo-z-bankivskymy-kartkamy-yak-vberegtysya-vid-znyattya-koshtiv/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Олена Кожухар]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 11 Jun 2019 09:23:52 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Кібербезпека]]></category>
		<category><![CDATA[банківська картка]]></category>
		<category><![CDATA[викрадення коштів]]></category>
		<category><![CDATA[кібершахрайство]]></category>
		<category><![CDATA[скімінг]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=88051</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/shahrajstvo-z-bankivskymy-kartkamy-yak-vberegtysya-vid-znyattya-koshtiv/">Шахрайство з банківськими картками: як вберегтися від зняття коштів?</a></p>
<p>Аби незаконно зняти кошти з банківських рахунків, зловмисники вдаються до нових видів шахрайства. Наприклад, шляхом перевипуску абонентського номеру, пов&#8217;язаного з банківською карткою користувача, у довірливих жертв знімають кошти з рахунків. Про шахрайські схеми обману розповіли у Департаменті кіберполіції Національної поліції України. Обережно, телефонують з таксі! Найпоширеніша із шахрайських схем виглядає так: абоненту телефонують декілька разів [&#8230;]</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/shahrajstvo-z-bankivskymy-kartkamy-yak-vberegtysya-vid-znyattya-koshtiv/">Шахрайство з банківськими картками: як вберегтися від зняття коштів?</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/olga_sem/">Олена Кожухар</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/shahrajstvo-z-bankivskymy-kartkamy-yak-vberegtysya-vid-znyattya-koshtiv/">Шахрайство з банківськими картками: як вберегтися від зняття коштів?</a></p>
<p>Аби незаконно зняти кошти з банківських рахунків, зловмисники вдаються до нових видів шахрайства. Наприклад, шляхом перевипуску абонентського номеру, пов&#8217;язаного з банківською карткою користувача, у довірливих жертв знімають кошти з рахунків.</p>
<p>Про шахрайські схеми обману <a href="https://cyberpolice.gov.ua/" target="_blank" rel="noopener">розповіли</a> у Департаменті кіберполіції Національної поліції України.</p>
<p><span id="more-88051"></span></p>
<h4><strong>Обережно,</strong> телефонують з таксі!</h4>
<p>Найпоширеніша із шахрайських схем виглядає так: абоненту телефонують декілька разів і представляються службою таксі чи іншою  організацією та схиляють абонента, щоб той перетелефонував. Далі – замовляють у оператора послугу відновлення SIM-карти, використовуючи для ідентифікації абонента номери телефону, з яких раніше телефонували. Інколи зловмисники навіть перераховують незначні суми коштів на мобільний рахунок жертви (від декількох гривень), аби точно знати дату останнього поповнення рахунку.</p>
<p>Після отримання контролю над карткою зловмисники використовують її для заміни паролю інтернет-банкінгу і, як результат, можуть розпоряджатися коштами потерпілого.</p>
<p>У кіберполіції відзначають, що найменше таких злочинів вчиняють щодо контрактних абонентів мобільного зв&#8217;язку, адже для перевипуску їх картки, власнику необхідно відвідати банк та підтвердити свою особу, надавши працівнику банку особистий паспорт.</p>
<h4><img loading="lazy" loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-75071 aligncenter" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/01/15123148/bank-account.jpg" alt="bank account" width="1005" height="669" title="Шахрайство з банківськими картками: як вберегтися від зняття коштів? 15" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/01/15123148/bank-account.jpg 849w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/01/15123148/bank-account-300x200.jpg 300w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/01/15123148/bank-account-768x511.jpg 768w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/01/15123148/bank-account-330x220.jpg 330w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/01/15123148/bank-account-420x280.jpg 420w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2019/01/15123148/bank-account-615x410.jpg 615w" sizes="auto, (max-width: 1005px) 100vw, 1005px" /></h4>
<h4>Скімінгові пристрої у банкоматі</h4>
<p>Інша, не менш поширена, шахрайська схема проводиться за допомогою спеціальних скімінгових пристроїв, які злочинці встановлюють у банкомати. Для цього навіть не потрібно відкривати його. Зловмисникам достатньо декілька секунд, аби встановити міні камеру та помістити в карткоприймач спеціальний пристрій для зчитування інформації з клієнтської картки. Ззовні такі пристрої взагалі не помітні. Їх можуть виявити лише спеціалісти банку.</p>
<p>Фахівці після аналізу різноманітні тематичні форумів у Даркнету стверджують, що для підготовки вчинення таких злочинів злочинці використовують значні кошти. Адже повний комплект спецзасобів може перевищувати помітки у 6 тисяч євро. При цьому, він може &#8220;окупитися&#8221; власнику протягом кількох годин роботи скімера.</p>
<p>Зазвичай такі правопорушення вчинять злочинні групи: один із учасників встановлює скімінговий пристрій на банкомат, інший – виготовляє підроблену банківську картку (так званий &#8220;білий пластик&#8221;), останній – обготівковує викрадені кошти. При цьому, для приховування слідів своєї діяльності, вони можуть знаходитися навіть в різних країнах.</p>
<p><img loading="lazy" loading="lazy" decoding="async" class=" wp-image-68848 aligncenter" src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/06/07141950/privatbank_bankomat.jpg" alt="privatbank bankomat" width="821" height="547" title="Шахрайство з банківськими картками: як вберегтися від зняття коштів? 16" srcset="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/06/07141950/privatbank_bankomat.jpg 600w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/06/07141950/privatbank_bankomat-300x200.jpg 300w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/06/07141950/privatbank_bankomat-330x220.jpg 330w, https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2018/06/07141950/privatbank_bankomat-420x280.jpg 420w" sizes="auto, (max-width: 821px) 100vw, 821px" /></p>
<p>Від моменту компрометації до моменту фактичного зняття коштів може проходити не один тиждень. Тож спеціалісти рекомендують періодично змінювати PIN-код банківської картки.</p>
<h4>Як вберегтися?</h4>
<p>Аби мінімізувати ризики викрадення коштів з вашого банківського рахунку, кіберполіція радить:</p>
<ul>
<li>Використовувати окремий номер телефону для зв’язки його з карткою (фінансовий номер) та не передавати його стороннім особам;</li>
<li>Використовувати виключно офіційні додатки мобільного банкінгу. Інакше Ви можете завантажити собі фішинговий додаток;</li>
<li>У більшості українських операторів мобільного зв&#8217;язку можливо підключити послугу додаткового паролю для здійснення операцій з SIM-карткою. Ця послуга значно знижує ризики перевипуску Вашої картки;</li>
<li>Не передавайте картку стороннім особам під час розрахунків в закладах харчування, магазинах тощо;</li>
<li>Не використовуйте неперевірені ресурси для оплати товарів чи послуг онлайн. Вони можуть бути фішинговими;</li>
<li>Для онлайн-розрахунків рекомендовано використовувати сайти із захищеним протоколом (https://).</li>
</ul>
<p>Якщо ж Ви все-таки стали жертвою подібних злочинів, радимо не зволікати та одразу повідомити про незаконне списання коштів працівників банку та поліції.</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/shahrajstvo-z-bankivskymy-kartkamy-yak-vberegtysya-vid-znyattya-koshtiv/">Шахрайство з банківськими картками: як вберегтися від зняття коштів?</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/olga_sem/">Олена Кожухар</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" />	</item>
		<item>
		<title>Новий спосіб обману впровадили у шкідливу рекламу</title>
		<link>https://cybercalm.org/novyj-sposib-obmanu-vprovadyly-u-shkidlyvu-reklamu/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Олена Кожухар]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 01 Apr 2019 11:03:59 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Кібербезпека]]></category>
		<category><![CDATA[кібершахрайство]]></category>
		<category><![CDATA[нав'язлива реклама]]></category>
		<category><![CDATA[шкідлива реклама]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cybercalm.org/?p=83496</guid>

					<description><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/novyj-sposib-obmanu-vprovadyly-u-shkidlyvu-reklamu/">Новий спосіб обману впровадили у шкідливу рекламу</a></p>
<p>Кібершахраї, які розповсюджеють шкідливу рекламу, взяли на озброєння новий спосіб обману користувачів. Трюк полягає в тому, щоб змусити користувача сайту, що відображає шкідливу рекламу, клікнути на спливаючий банер. Про це повідомляють фахівці компанії Malwarebytes. Як і у більшості вікон, що спливають, у верхньому правому куті банера відображається кнопка для закриття. Проте, коли користувач хоче закрити [&#8230;]</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/novyj-sposib-obmanu-vprovadyly-u-shkidlyvu-reklamu/">Новий спосіб обману впровадили у шкідливу рекламу</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/olga_sem/">Олена Кожухар</a></p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a><br />
<img src="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" style="display: block; margin: 1em auto"><br />
<a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/novyj-sposib-obmanu-vprovadyly-u-shkidlyvu-reklamu/">Новий спосіб обману впровадили у шкідливу рекламу</a></p>
<p>Кібершахраї, які розповсюджеють шкідливу рекламу, взяли на озброєння новий спосіб обману користувачів. Трюк полягає в тому, щоб змусити користувача сайту, що відображає шкідливу рекламу, клікнути на спливаючий банер. Про це повідомляють фахівці компанії <a href="https://blog.malwarebytes.com/threat-analysis/2019/03/plugin-vulnerabilities-exploited-traffic-monetization-schemes/" target="_blank" rel="noopener">Malwarebytes</a>.</p>
<p><span id="more-83496"></span></p>
<p>Як і у більшості вікон, що спливають, у верхньому правому куті банера відображається кнопка для закриття. Проте, коли користувач хоче закрити рекламу і наводить курсор на хрестик, в останній момент вікно збільшується, і курсор виявляється не на хрестику, а на банері. У результаті замість того, щоб натиснути на кнопку &#8220;Закрити&#8221;, користувач клацає на рекламу.</p>
<p>Як пояснив експерт Malwarebytes Жером Сегура, шахраї використовують динамічно приєднаний до сторінці CSS-код, який стежить за курсором миші і реагує, коли той опиняється над кнопкою &#8220;Закрити&#8221;. Важливо розрахувати час, щоб жертва встигла натиснути до того, як з&#8217;явиться розширений рекламний банер.</p>
<p>Новий трюк активно використовує одне з двох угрупувань, які експлуатують уразливості нульового дня у плагінах WordPress. Кіберзлочинці впровадили у зламані сайти код для перехоплення невеликої частини трафіку, який потім перенаправляється через різні шкідливі ресурси &#8211; підроблені сайти техпідтримки, шахрайську рекламу, інтернет-магазини із вбудованими скімерами тощо.</p>
<p>Оскільки трюк зі збільшенням вікна передбачає використання CSS-коду, його можна заблокувати за допомогою звичайного блокувальника реклами.</p>
<p>Кіберзлочинні угрупування та інтернет-шахраї <strong>експлуатують online-магазини на Magento</strong> з підтримкою PayPal Payflow Pro для перевірки дійсності вкрадених платіжних карт.</p>
<p>Команда Shodan запустила новий сайт під назвою Shodan Monitor, що <strong>дозволяє організаціям відстежувати</strong>, які з використовуваних ними пристроїв знаходяться у відкритому доступі в Інтернеті. Інструмент надає можливість налаштовувати повідомлення в реальному часі, запускати сканування і визначати підключені пристрої.</p>
<p>До речі, щоб позбавити себе від сюрпризів та звільнити місце на жорсткому диску комп&#8217;ютера під управлінням Windows 10, слід <a href="https://cybercalm.org/yak-vydalyty-nepotribni-programy-ta-utylity-z-noutbuka-instruktsiya/" target="_blank" rel="noopener"><strong>видалити пробні програми і утиліти</strong></a>, завантажені виробником. Останнім часом у Windows 10 видаляти програми та додатки стало дуже легко.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Ця стаття <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/novyj-sposib-obmanu-vprovadyly-u-shkidlyvu-reklamu/">Новий спосіб обману впровадили у шкідливу рекламу</a> раніше була опублікована на сайті <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org">CyberCalm</a>, її автор — <a rel="nofollow" href="https://cybercalm.org/author/olga_sem/">Олена Кожухар</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<media:thumbnail url="https://cdn.cybercalm.org/wp-content/uploads/2025/05/30175135/placeholder.webp" />	</item>
	</channel>
</rss>
