За другої адміністрації президента Дональда Трампа відбувся помітний зсув у регуляторному впливі на технологічний бізнес: кілька гучних справ було закрито або призупинено.
Наприклад, Міністерство юстиції вирішило відхилити позов проти компанії SpaceX, яка звинувачувалася в дискримінації при прийомі на роботу. Крім того, адміністрація зупинила примусові дії Бюро фінансового захисту споживачів проти компанії Meta за неналежне використання фінансових даних користувачів Facebook.
Однак Google – це інша історія. Мін’юст підтвердив свою вимогу до Google продати свій веб-браузер Chrome.
Цей крок є частиною ширшої стратегії, спрямованої на боротьбу з передбачуваною монополістичною практикою Google у сфері пошуку та онлайн-реклами. В останньому позові Мін’юсту, поданому федеральному судді Аміту Мехті, стверджується, що Google повинен продати Chrome, щоб відновити конкуренцію на ринку онлайн-пошуку.
Чому Мін’юст вимагає, щоб Google продала Chrome?
Чому? Мін’юст пояснив:
«Антиконкурентна поведінка Google позбавила користувачів базової цінності – можливості вибору на ринку. Завдяки своїм величезним розмірам і необмеженій владі, Google позбавив споживачів і бізнес фундаментальної обіцянки, яку він дав суспільству, – права вибору між конкуруючими сервісами. Незаконна поведінка Google створила економічного Голіафа, який сіє хаос на ринку, щоб гарантувати, що – що б не сталося – Google завжди виграє».
Зокрема, Мін’юст вимагає від Google «продати Chrome, що назавжди припинить контроль Google над цією критично важливою точкою доступу до пошуку і дозволить конкуруючим пошуковим системам отримати доступ до браузера, який для багатьох користувачів є воротами в Інтернет».
Наполягання Мін’юсту на продажу Chrome пов’язане з історичним антимонопольним рішенням минулого року, яке визнало Google винним у підтримці незаконної монополії в онлайн-пошуку. Міністерство юстиції встановило, що контроль Google над Chrome несправедливо пригнічує конкуренцію шляхом тісної інтеграції з пошуковою системою Google. Ця інтеграція дозволяє Google домінувати на ринку пошуку та маніпулювати системою рекламних аукціонів, збільшуючи витрати рекламодавців і водночас збільшуючи свої доходи.
Якщо Google буде змушений продати Chrome, це може перевернути ринок браузерів. Сьогодні у Chrome немає реальних конкурентів. Всі інші основні браузери, такі як Microsoft Edge, покладаються на браузер з відкритим вихідним кодом Chromium, що лежить в основі Chrome,
Єдиним суттєвим винятком є Firefox від Mozilla. Однак Firefox залежить від Google у своїх доходах. Більше того, ринкова частка Firefox продовжує падати. Нещодавні зміни в керівництві Mozilla також зашкодили репутації Firefox у сфері конфіденційності.
Мін’юст також вимагає, щоб Google більше не укладав угод з Mozilla або іншими компаніями, наприклад, Google платить Apple за використання її пошукової системи за замовчуванням. Однак Google стверджує, що «компанії-виробники браузерів, такі як Apple і Mozilla, повинні і надалі мати свободу укладати угоди з будь-якою пошуковою системою, яка, на їхню думку, є найкращою для їхніх користувачів».
Крім того, Google стверджує, що примус до відмови від Chrome був би надмірно агресивним і міг би зашкодити споживачам, порушивши роботу інтегрованих сервісів і вплинувши на інновації та безпеку. Прес-секретар Google Пітер Шоттенфельс заявив у своїй заяві:
«Широкомасштабні пропозиції Мін’юсту продовжують виходити далеко за межі рішення Суду і завдадуть шкоди споживачам, економіці та національній безпеці».
Що буде робити Google?
Зрозуміло, що Google пообіцяв оскаржити антимонопольне рішення і запропонував альтернативні рішення для підвищення гнучкості партнерів, не вдаючись до продажу активів.
Тим часом Google спільно з Linux Foundation, Meta, Microsoft і Opera працює над ініціативою «Прихильники браузерів на базі Chromium», спрямованою на створення веб-браузерів на базі Chromium з більш широкими можливостями. Такий браузер, який не перебуватиме під контролем Google, може стати прийнятною для Мін’юсту заміною Chrome і при цьому добре працюватиме для бізнесу Google. Слідкуйте за новинами, щоб дізнатися, що станеться далі з цим розвитком подій.
Цікаво, що, продовжуючи вимагати від Google позбутися Chrome, Мін’юст пом’якшив свою позицію щодо інвестицій Google в ШІ. На відміну від попередніх вимог, департамент тепер вимагає лише попереднього повідомлення про майбутні інвестиції, пов’язані зі штучним інтелектом, що дозволяє Google продовжувати свої розробки в галузі штучного інтелекту, забезпечуючи при цьому регуляторний нагляд. Все це відповідає відходу адміністрації Трампа від державного регулювання ШІ.
Слухання у справі продовжаться у квітні, де і Мін’юст, і Google представлять свої аргументи щодо запропонованих засобів правового захисту. Остаточне рішення очікується влітку цього року.
