Людина з технічним досвідом зазвичай одразу розпізнає фішинговий лист чи дзвінок «зі служби безпеки банку». Батьки, бабусі й дідусі, а часто й друзі, які рідко мають справу з технологіями, такого досвіду не мають — і саме на них шахраї розраховують найбільше.
- 1. «Бути підозрілим — це нормально»
- 2. «Банк ніколи не питає коди»
- 3. «Якщо „син“ дзвонить із чужого номера і просить гроші»
- 4. «Код із SMS — це ключ від твого акаунта»
- 5. «Ось твій новий менеджер паролів»
- 6. «Будь ласка, перестань використовувати цей пароль»
- 7. «Які акаунти для тебе найважливіші?»
- 8. «Тут ніхто нікого не засуджує»
- «Я завжди поруч, щоб допомогти»
За даними НБУ, у 2025 році 90% від загальної суми збитків від шахрайства з платіжними картками спричинила соціальна інженерія, а самі збитки зросли на 24% — до 1,4 млрд грн. Інакше кажучи, гроші здебільшого не «зламують»: людина сама переказує їх або повідомляє коди, повіривши вдало розіграній історії.
Найкращий захист від соціальної інженерії — не антивірус, а кілька спокійних розмов із близькими. Їх можна провести за сімейною вечерею, під час відеодзвінка чи поїздки за місто. Нижче — вісім тем, з яких варто почати, і готові фрази для кожної.
1. «Бути підозрілим — це нормально»
Більшість людей змалку вчили бути ввічливими й довіряти тим, хто говорить упевнено та від імені установи — банку, поліції, Пенсійного фонду чи служби доставки. Соціальна інженерія експлуатує саме цю звичку: шахрай не зламує систему, а переконує людину самостійно зробити потрібну йому дію.
Тому першу розмову варто присвятити дозволу на підозрілість. Літнім родичам важливо почути, що покласти слухавку посеред розмови з «працівником банку» — не грубість, а нормальна реакція. Справжня установа не образиться, якщо їй передзвонять.
Найкраще працюють реальні приклади. Варто зберігати скриншоти шахрайських SMS, повідомлень у месенджерах і фішингових листів — власних або з сімейних чатів — і разом розбирати, що їх видає: поспіх, погрози блокуванням, прохання перейти за посиланням чи назвати код.
Фраза для початку: «Якщо хтось телефонує і квапить — це вже привід насторожитися».
2. «Банк ніколи не питає коди»
Дзвінки «зі служби безпеки банку» залишаються однією з найпоширеніших схем телефонного шахрайства. Сценарій зазвичай схожий: «з вашої картки намагаються списати гроші», «потрібно терміново перевести кошти на захищений рахунок», «назвіть код, який зараз надійде». Іноді шахраї просять установити «застосунок для захисту» — насправді програму віддаленого доступу до смартфона.
Рідним варто запамʼятати кілька незмінних правил:
- банк ніколи не просить назвати CVV-код, PIN-код, пароль від інтернет-банкінгу чи код із SMS;
- «безпечних», «резервних» чи «захищених» рахунків, на які нібито треба переказати гроші, не існує;
- справжній працівник банку не просить установлювати застосунки під час дзвінка;
- у разі сумніву розмову завершують і самі телефонують на номер, вказаний на звороті картки чи в офіційному застосунку банку — саме так ФБР радить перевіряти будь-які дзвінки від імені організацій.
Фраза для початку: «Якщо дзвонять „з банку“ — кладеш слухавку й передзвонюєш на номер з картки».
3. «Якщо „син“ дзвонить із чужого номера і просить гроші»
Друга класична схема — «родич у біді». Телефонує чи пише «син», «онука» або «друг», який нібито потрапив у ДТП, загубив телефон чи терміново потребує грошей. Раніше шахраї покладалися на поганий звʼязок і паніку співрозмовника.
Тепер вони можуть підробити голос близької людини за допомогою ШІ. У своєму попередженні ФБР радить домовитися в родині про секретне слово чи фразу, щоб перевіряти особу того, хто телефонує. Таке слово не повинно траплятися в соцмережах і не має вгадуватися з контексту.
Те саме стосується повідомлень у месенджерах. Якщо «знайомий» раптом просить позичити гроші, проголосувати за посиланням чи переслати код, найімовірніше, його акаунт зламали. Перевірити просто: зателефонувати цій людині на звичний номер.
Фраза для початку: «Якщо я колись подзвоню й попрошу гроші — спитай наше слово».
4. «Код із SMS — це ключ від твого акаунта»
Акаунти в Telegram, Viber чи WhatsApp найчастіше втрачають не через складні атаки, а тому, що власник сам повідомив код підтвердження. Приводи шахраї вигадують різні: «підтвердити участь у голосуванні», «отримати виплату», «вам помилково надіслали код». Рідним варто пояснити: код із SMS чи повідомлення від сервісу не можна називати нікому — ні «оператору», ні «другу», ні «працівнику пошти».
Другий рубіж захисту — двоетапна перевірка, яку краще ввімкнути разом:
- у Telegram — додатковий пароль у розділі «Конфіденційність і безпека» → «Двоетапна перевірка»;
- у WhatsApp — PIN-код у розділі «Акаунт» → «Двоетапна перевірка».
Навіть якщо шахрай виманить код із SMS, без цього пароля чи PIN-коду увійти в акаунт він не зможе. Пароль варто зберегти в менеджері паролів — про це наступна розмова.
5. «Ось твій новий менеджер паролів»
Пояснити, чому не можна мати один пароль на все, значно легше, коли поруч уже є інструмент, що знімає потребу їх запамʼятовувати. Менеджер паролів варто не лише порадити, а налаштувати разом, на пристрої родича. Вибір залежить від того, якими пристроями людина користується:
- iPhone, iPad і Mac — вбудований застосунок «Паролі». Він зʼявився в iOS 18 і macOS Sequoia, а спільна група в ньому дає змогу безпечно ділитися паролями й ключами доступу з родиною. Як ним користуватися — у окремій інструкції.
- Android — Менеджер паролів Google. З травня 2024 року в ньому можна ділитися паролями з учасниками сімейної групи Google.
- Змішані родини, де є і Android, і iPhone, і компʼютер на Windows, — кросплатформні менеджери, наприклад 1Password чи Bitwarden.
Головна мета — щоб людина перестала вводити паролі вручну й записувати їх на папірці біля монітора.
6. «Будь ласка, перестань використовувати цей пароль»
Ця розмова буває незручною, але вона необхідна. Багато хто має «свій» пароль: кличку першого собаки з роком народження, номер телефону чи дату весілля. Такий пароль легко вгадати, а якщо він повторюється на кількох сайтах, один витік відкриває доступ до всіх.
Змінювати все за один вечір не потрібно. Достатньо разом знайти в менеджері паролів один слабкий або повторюваний пароль, замінити його на надійний і показати, що надалі менеджер згенерує й запамʼятає такий пароль сам.
Там, де сервіс це підтримує, ще краще перейти на ключі доступу. Вхід відбувається за відбитком пальця, Face ID чи PIN-кодом пристрою, тож пароль, який можна виманити телефоном, просто зникає.
7. «Які акаунти для тебе найважливіші?»
Не всі облікові записи однаково цінні. Варто разом скласти короткий список тих, злам яких завдасть найбільшої шкоди: основна електронна пошта (через неї відновлюють доступ до решти сервісів), банківські застосунки, Дія, месенджери, акаунт Google або Apple ID.
Для кожного з них варто перевірити три речі:
- чи пароль унікальний і чи збережений він у менеджері паролів;
- чи ввімкнена двофакторна автентифікація — бажано через застосунок-автентифікатор або ключ доступу, а не лише SMS;
- чи актуальні резервний номер телефону та пошта для відновлення доступу.
Після такої перевірки варто окремо відзначити, наскільки захищенішими стали найважливіші акаунти. Це мотивує більше, ніж будь-які попередження.
8. «Тут ніхто нікого не засуджує»
Навіть технічно обізнані люди, втомлені чи неуважні, стають жертвами вправних шахраїв. Якщо це сталося з літнім родичем, найгірша реакція — докори. Людина, якій соромно, наступного разу може приховати проблему, а час у таких випадках критичний.
Тому варто заздалегідь домовитися: якщо щось пішло не так, родич одразу повідомляє, а не намагається розібратися сам. І мати під рукою простий план дій, який радить кіберполіція:
- негайно звернутися до банку, щоб заблокувати картку та доступ до онлайн-банкінгу;
- зателефонувати до поліції за номером 102 або 112;
- повідомити про злочин кіберполіцію, зокрема через онлайн-форму звернення;
- зберегти повідомлення, посилання, скриншоти, контакти шахраїв і платіжні документи — вони допоможуть встановити обставини.
«Я завжди поруч, щоб допомогти»
Безпека — це не разова лекція, а процес. Інтерфейси застосунків змінюються, шахраї вигадують нові приводи, тож покрокові інструкції на стікері біля монітора швидко застарівають. Набагато важливіше, щоб рідні розуміли принцип: не поспішати, перевіряти через інший канал і нікому не повідомляти коди. Знаючи «чому», а не лише «як», людина впорається й зі схемою, про яку ще ніхто не попереджав.
До цих розмов варто час від часу повертатися: розповідати про свіжі схеми, перевіряти налаштування після оновлень і нагадувати, що з будь-яким дивним дзвінком чи повідомленням можна звернутися по пораду — без страху здатися наївним.
