Угруповання Laundry Bear, яке повʼязують з російськими спецслужбами, використовує уразливість у вебінтерфейсі корпоративної пошти Microsoft Exchange, щоб встановлювати бекдор OWAReaper. Жертві не потрібно нічого натискати — достатньо відкрити лист. Доступ до поштової скриньки, отриманий у такий спосіб, зберігається навіть після зміни пароля та повного перевстановлення системи.
Про кампанію повідомила компанія Proofpoint, що спеціалізується на безпеці електронної пошти. Атаки розпочалися 22 липня 2026 року — за день до того, як Proofpoint разом з Агентством національної безпеки США оприлюднила спільний звіт про це саме угруповання, але щодо іншої поштової платформи, Zimbra.
Під ударом опинилися державні установи США та країн Європи, а також компанії телекомунікаційного, фінансового, готельного й аерокосмічного секторів. Обсяг розсилки та широта цілей нетипові для цього угруповання: ймовірно, кампанію навмисно зробили масовою, щоб вона загубилася серед звичайного спаму.
Угруповання відоме під кількома назвами: Laundry Bear — так його позначили нідерландські спецслужби, Void Blizzard — класифікація Microsoft, TA488 — позначення Proofpoint.
Що таке half-click і чому звичні поради тут не працюють
Дослідники Proofpoint називають такі атаки «half-click» — умовним «напівкліком». Класичний фішинг вимагає від жертви дії: перейти за посиланням, відкрити вкладення, ввести пароль на підробленій сторінці. У цьому разі нічого подібного немає. У листі немає ні підозрілих URL, ні вкладень — лише HTML-код, який поштовий сервер обробляє некоректно.
Теми листів навмисно нудні. Серед зафіксованих — показники глобальних ринків газу, індикатори ланцюга постачання напівпровідників, гідрологічні дані про рівні водосховищ і сніговий покрив, моніторинг громадського здоровʼя. Розрахунок простий: адресат відкриє лист, побіжно перегляне його, вирішить, що це чергова розсилка, — і не поскаржиться службі безпеки.
Уразливість CVE-2026-42897: кого вона стосується
CVE-2026-42897 — це уразливість типу міжсайтового скриптингу (XSS) у компоненті Outlook Web Access. Сервер Exchange недостатньо очищає HTML у тілі листа, тож під час відкриття повідомлення у браузері виконується довільний JavaScript — у контексті вже автентифікованої сесії користувача.
Ключовий нюанс, який часто губиться в новинах: уразливість стосується лише локальних серверів Exchange Server 2016, 2019 та Subscription Edition. Хмарний Exchange Online їй не піддається, наголошує Microsoft.
Хронологія виглядає так:
- 14 травня 2026 року — Microsoft позапланово розкрила уразливість і підтвердила, що її вже експлуатують. Постійного виправлення тоді не існувало, компанія запропонувала лише тимчасове помʼякшення через службу Exchange Emergency Mitigation.
- 15 травня — CISA внесла уразливість до каталогу активно експлуатованих (KEV) і зобовʼязала федеральні відомства США усунути її до 29 травня.
- 9 червня — Microsoft випустила повноцінні оновлення безпеки.
- 14 липня — липневе оновлення зняло рекомендацію зберігати тимчасове помʼякшення.
За шкалою CVSS 3.1 Microsoft оцінила уразливість у 8,1 бала з 10.
Інфраструктуру для кампанії зловмисники створили ще в березні 2026 року — за два місяці до попередження Microsoft. Тому дослідники припускають, що певний час уразливість використовували як zero-day, тобто до того, як про неї дізнався виробник. Proofpoint формулює це обережно, як імовірний, а не доведений сценарій.
Як працює бекдор OWAReaper
OWAReaper — це JavaScript-імплант, який виконується цілком у вікні перегляду листів Outlook Web Access. Він не залишає слідів на самому компʼютері: немає файлів на диску, немає записів в автозавантаженні.
Одразу після запуску шкідливий код:
- через програмні інтерфейси Outlook переписує лист на сервері Exchange і прибирає з нього код експлойту, тож жертва вже не побачить нічого підозрілого;
- вимикає спливні вікна OWA та контекстне меню правої кнопки миші, поки працює;
- збирає адресу, імʼя користувача та налаштування Outlook;
- створює у структурі сторінки (DOM) два невидимі поля вводу й чекає, поки браузер сам підставить у них збережені логін і пароль.
Proofpoint називає OWAReaper найскладнішим бекдором, який дослідникам доводилося бачити серед доставлених через half-click-експлойти. Це розвиток шкідливого коду ZimReaper з попередніх кампаній: збігається навіть спосіб викрадення паролів із автозаповнення браузера.
Чому зміна пароля не рятує
Найнеприємніша частина звіту стосується закріплення в системі. Дослідники описують три окремі механізми.
Перший — зашифрована копія імпланта в локальному сховищі браузера, під ключем PageDataPayload.OwaUserDefaultSettings. Це легітимний ключ, який OWA використовує під час штатної синхронізації сторінки. Щоразу, коли користувач відкриває вкладку з поштою, звичайний процес синхронізації сам запускає OWAReaper.
Другий — крадіжка токенів через надбудови Outlook. Імплант шукає встановлені надбудови з дозволом ReadWriteMailbox і через них викликає GetClientAccessToken, щоб отримати токени OAuth. Далі йде виклик UpdateFolder, який надає права рівня «власник» службовому обліковому запису Default на всі поштові теки. Фактично це відкриває скриньку жертви для будь-якого автентифікованого користувача організації.
Саме цей крок робить атаку такою стійкою: права виставлено на боці сервера. Ані зміна пароля, ані повне перевстановлення системи на компʼютері жертви не позбавляють зловмисників доступу — знімати ці права доводиться вручну на самому сервері Exchange.
Третій механізм — прихований iframe у локальному кеші листів. OWAReaper вмикає кешування й додає шкідливий код у повідомлення, збережені в офлайновій базі IndexedDB. Він спрацьовує щоразу, коли жертва відкриває «отруєний» лист із кешу.
Два канали керування і два способи виведення даних
Команди імплант отримує двома шляхами. Перший — публічні описи комітів на GitHub: раз на добу OWAReaper звертається до пошукового інтерфейсу GitHub і шукає коміти особливого формату, що містять адресу жертви. Дані зашифровані алгоритмом AES-CTR. Передбачено три типи команд: повна заміна коду імпланта, зміна серверів керування та разове виконання довільного коду.
Другий канал — звичайні листи. Кожні пʼять хвилин імплант переглядає локальний кеш у пошуках повідомлень із певною структурою тіла.
Викрадені дані виводяться теж двома способами. Основний — HTTPS-запити із зашифрованим шляхом, замасковані під звернення по зображення та пропущені через легітимні CDN-сервіси, зокрема images.weserv.nl, i3.wp.com (мережа доставки зображень WordPress) і slack-imgs.com. Резервний — тунелювання через DNS: дані шифрують, кодують у Base32 і розкладають по піддоменах у звичайних DNS-запитах до підконтрольного зловмисникам домену.
Український контекст
Laundry Bear — не нове угруповання. Microsoft та нідерландські спецслужби AIVD і MIVD оприлюднили його опис у травні 2025 року. Microsoft тоді зазначила, що кібершпигунська активність групи непропорційно спрямована проти країн НАТО та України.
У жовтні 2024 року зловмисники отримали доступ до кількох облікових записів української авіаційної організації — тієї самої, яку раніше атакувало угруповання Seashell Blizzard (Sandworm).
Попередня кампанія цього ж угруповання — проти поштових серверів Zimbra через уразливість CVE-2025-66376 — теж зачепила Україну. У березні 2026 року дослідники Seqrite описали операцію GhostMail: 22 січня 2026 року фішинговий лист українською мовою надійшов до державної установи, що відповідає за навігаційне, морське та гідрографічне забезпечення судноплавства. Лист був замаскований під запит студента про стажування й надійшов зі скриньки Національної академії внутрішніх справ, яку, найімовірніше, зламали раніше. Про інцидент повідомили CERT-UA.
Атрибуція тут не збігається повністю: Seqrite приписала GhostMail угрупованню APT28 із середньою впевненістю, тоді як Proofpoint і спільна заява розвідок повʼязують експлуатацію цієї ж уразливості з Laundry Bear. Остаточної ясності щодо співвідношення цих кластерів поки немає.
22 липня 2026 року АНБ, ФБР, CISA та спецслужби Нідерландів, Великої Британії, Канади, Австралії й низки інших країн оприлюднили спільне попередження про кампанію проти Zimbra.
Що робити
Організаціям, які використовують локальний Exchange, Proofpoint рекомендує:
- відкликати й перевірити токени Exchange Web Services (EWS) для встановлених надбудов;
- перевірити й прибрати права на поштові теки, видані обліковому запису Default;
- очистити базу IndexedDB (owa_offline_db) і ключ PageDataPayload.OwaUserDefaultSettings у локальному сховищі браузера на уражених пристроях;
- заблокувати вихідні зʼєднання із серверами керування, перелік яких наведено у звіті.
Окремо варто переконатися, що встановлено червневе та липневе оновлення безпеки Exchange.
Для користувачів висновок незвичний: порада «не переходьте за підозрілими посиланнями» тут не працює, бо посилань у листі немає. Що справді має сенс — не зберігати пароль від робочої пошти в браузері: саме дані з менеджера паролів браузера OWAReaper витягує через невидимі поля форми. І будь-який лист, після відкриття якого вебпошта поводиться дивно — зникають спливні вікна, не працює права кнопка миші, повідомлення раптом змінює вигляд, — варто одразу показати службі безпеки.
Питання та відповіді
Чи стосується ця уразливість Outlook у Microsoft 365?
Ні. CVE-2026-42897 вражає лише локальні сервери Exchange Server 2016, 2019 та Subscription Edition. Хмарний Exchange Online їй не піддається.
Чи допоможе двофакторна автентифікація?
Ні. Шкідливий код виконується всередині вже відкритої, успішно автентифікованої сесії користувача, тому другий фактор він просто обходить. За схожим принципом працюють і сучасні атаки типу «людина посередині».
Чи врятує перевстановлення системи?
Ні, якщо зловмисники встигли змінити права доступу до поштових тек на сервері. Ці налаштування зберігаються на боці Exchange і знімаються лише вручну адміністратором.
Як зрозуміти, що організація постраждала?
Основні ознаки — надані обліковому запису Default права рівня «власник» на поштові теки, підозрілі токени EWS у надбудовах Outlook та вихідні зʼєднання з доменами керування, перелік яких наведено у звіті Proofpoint.
